Позиція Асоціації виробників інноваційних ліків «АПРАД» щодо відміни пільгової ставки ПДВ на лікарські засоби

Останнім часом у засобах масової інформації з’явилися численні коментарі представників влади щодо можливого запровадження податку на додану вартість (ПДВ) на лікарські засоби. З огляду на актуальність та соціальну чутливість цього питання Асоціація «АПРАД» пропонує свій погляд на дану проблему.

Світовий досвід оподаткування ПДВ лікарських засобів

Деякі країни світу застосовують певну ставку ПДВ на лікарські засоби. Звернувшись до бази даних Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), можна отримати інформацію про податкові ставки стосовно лікарських засобів у різних країнах світу (таблиця).

Таблиця

Податкові ставки на лікарські засоби у деяких країнах світу

Країна Загальна ставка ПДВ, % Ставка ПДВ на лікарські засоби, % Диференційована ставка ПДВ на лікарські засоби, %
Норвегія 25 25  
Швеція 25 25 0 (рецептурні)
Данія 25 25  
Ірландія 21 21,5 0 (пероральні)
Велика Британія 17,5 17,5 (безрецептурні) 0 (реімбурсовані)
Греція 23 11  
Румунія 24 9 (лише рецептурні) 12 (безрецептурні)
Туреччина 18 8  
Литва 21 5 (реімбурсовані) 21 (безрецептурні)
Іспанія 18 4  
Франція 19,6 2,1 (реімбурсовані) 5,5 (що не реімбурсуються)
Мальта 18 0  

На відміну від інших промислово розвинених країн, у США не введено ПДВ на ліки, але у більшості штатів застосовується загальний податок з продажу*.

Різні країни мають значні відмінності у фіскальній політиці. У деяких з них взагалі не оподатковують лікарські засоби, чи то рецептурні, чи безрецептурні. Подекуди застосовують стандартну ставку ПДВ (до 25%) для всіх категорій препаратів. Деякі застосовують нижчу ставку для рецептурних препаратів, і вищу — для безрецептурних. Усі ці відмінності в оподаткуванні лікарських засобів приховують одну дуже важливу спільну рису для цих країн: систему медичного страхування. Більшість громадян з наведених вище країн мають можливість скористатися системою медичного страхування, яке покриває (повністю чи частково) певний рівень вартості медичних послуг, включаючи і лікарські засоби.

Результати ряду досліджень, представлених ВООЗ у 2011 р., підтверджують, що населення із обмеженим достатком, особи похилого віку та ті, що опікуються малолітніми дітьми, є найбільш чутливими до зміни ціни на лікарські засоби. У країнах, в яких ліки підлягають оподаткуванню ПДВ, зазвичай працює принцип соціальної відповідальності держави щодо забезпечення права громадян на лікування — витрати на лікування повністю чи частково відшкодовуються. Як зазначається ВООЗ, групи населення із рівнем достатку нижче середнього мають тенденцію до збільшення частки придбання безрецептурних ліків у разі, якщо вартість рецептурних препаратів підвищується. Враховуючи існуючу в Україні практику купівлі препаратів споживачами (зокрема — тенденцію до самолікування), запровадження ПДВ на лікарські засоби, особ­ливо на рецептурну групу, може призвести до суттєвого погіршення стану надання фармацевтичної допомоги в Україні.

Отже, досвід інших країн щодо введення запропонованого податку не може бути перенесений на Україну, де кінцевим платником є споживачі.

Досвід Російської Федерації

У Російській Федерації ставка ПДВ на лікарські засоби у 10% була запроваджена в 2002 р. Як і прогнозували експерти, в середньому ціни на лікарські засоби зросли на 12%, хоча окремі препарати подорожчали до 40%. Що також важливо — застосування ПДВ викликало подорожчання не лише іноземних лікарських засобів, а й препаратів російського виробництва. Таке подорожчання призвело до зниження в Росії споживання лікарських засобів малозабезпеченими верствами населення на 17%, зменшився також аптечний асортимент ліків, суттєво збільшився обсяг нелегального ринку препаратів**.

Диференційована ставка ПДВ на лікарські засоби

У запропонованій Міністерством охорони здоров’я України інформаційній довідці пропонується запровадження диференційованої ставки ПДВ на лікарські засоби (7%). На нашу думку, запровадження диференційованої ставки ПДВ не сприятиме додатковим надходженням до бюджету, оскільки буде формуватися від’ємне значення податку на додану вартість (податковий кредит), складова якого буде сформована як за зниженою, та і за основною ставкою (20%), а податкові зобов’язання будуть сформовані за диференційованою ставкою. Окрім вищеза­значеного, з’явиться ще одна категорія суб’єктів господарювання, яким необхідно буде відшкодовувати з бюджету суми податку на додану вартість, що на практиці означатиме додаткові витрати бюджету.

Наслідком такого нововведення може стати також дисбаланс існуючої системи забезпечення лікарськими засобами, оскільки може виникнути правова колізія: постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я звільняється від оподаткування, а самі лікарські засоби будуть оподатковуватися.

Варто також нагадати, що державне забезпечення лікарськими засобами в Україні є найнижчим серед країн СНД і не перевищує 22% (згідно з даними проф. А.С. Немченко, Націо­нальний фармацевтичний університет, 2012). У більшості країн світу, які практикують ПДВ на лікарські засоби, існують системи реімбурсації, обов’язкового медичного страхування чи державних закупівель у значних обсягах, які — зокрема — працюють як механізми соціального захисту населення.

На нашу думку, запровадження ПДВ на лікарські засоби в Україні матиме низку негативних наслідків як для громадян, так і для галузі охорони здоров’я, зокрема:

  • зростання цін на лікарські засоби для кінцевого споживача — як пацієнта, так і закладу охорони здоров’я, що закуповує ліки коштом державного або регіонального бюджетів;
  • зниження доступності лікарських засобів для населення, особливо для малозабезпечених верств;
  • зростання соціальної напруги у суспільстві.

Узагальнюючи вищесказане, зазначимо, що за відсутності страхової медицини та ефективної системи відшкодування вартості амбулаторного споживання лікарських засобів, зростання вартості препаратів після запровадження ПДВ ляже додатковим фінансовим тягарем на громадян. Особливо вразливими в такій ситуації стануть малозабезпечені верстви населення, а також ті громадяни, які змушені відшкодовувати витрати на терапію самостійно.

Таким чином, Асоціація виробників інноваційних ліків «АПРАД» вважає недоцільним введення ПДВ на лікарські засоби на даному етапі.

За матеріалами, наданими АПРАД

____________________

*WHO/HAI Project on Medicine Prices and Availability. Review Series on Pharmaceutical Pricing Policies and Interventions.

**«Введение НДС на лекарства принесло одни убытки» // Провизор Дайджест.— 2003.— № 11.; «С момента введения в России НДС на лекарства прошел год — время подводить итоги» // Еженедельник АПТЕКА.— 2003.— № 18.

Читайте також: Позиція Асоціації «AIPM Ukraine» щодо скасування пільгової ставки ПДВ на лікарські засоби

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Александр 08.04.2013 12:07
В США, к сведению производителей-инновационистов, вообще нет такого налога как НДС! Ссылка 10-летней давности на опыт России - малость старовата. Вообще можно еще блошек поискать. Я лично уверен, НДС на лекарства около 7% позволит украинским производителям снизить цены процентов на 5. Это достаточно простая экономика.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті