Повертаючись до питання щодо подання фіскальної звітності під час застосування РРО

У 2012 р. було прийнято низку нормативно-правових актів у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО). На сторінках нашого видання раніше вже висвітлювалася ця тема. Час спливає, а питання залишаються. Українські правники, зокрема у фармацевтичній сфері, поки що не виявляють суттєвого інтересу до проблеми РРО. Однак роздрібну ланку фармацевтичного ринку непокоїть питання — чи зобов’язані суб’єкти господарювання забезпечувати РРО модулями безпеки та пристроями для передачі інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку?

Восени минулого року було ухвалено наказ Міністерства фінансів України від 08.10.2012 р. № 1057 «Про затвердження Вимог щодо створення контрольної стрічки в електрон­ній формі в реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби». За час, що минув, ситуація не прояснилася — суб’єкти ринку не мають чіткого розуміння вимог щодо подання податкової звітності при застосуванні РРО.

Аналіз окремих нормативних актів

Відповідно до статті 2 та пункту 10 статті 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контрольна стрічка — це копії розрахункових документів, послідовно сформованих РРО, що надруковані або створені в електронній формі таким реєстратором, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі.

При цьому РРО — це пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) та/або реєстрації їх кількості. До РРО належать, зокрема, електронний конт­рольно-касовий апарат, електронний конт­рольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система.

Пунктом 7 статті 3 вказаного закону на суб’єк­тів господарювання покладено обов’я­зок подавати до органів Міністерства доходів і зборів звітність, пов’язану із застосуванням РРО: дротовими або бездротовими каналами зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.

Порядок передачі до фіскальних органів даної інформації встановлюється Міністерством фінансів на базі технології, розробленої Національним банком та погодженої Державною податковою службою.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 12 закону РРО, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Національним банком та погодженою Державною податковою службою, контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.

Незважаючи на це, за відсутності диференційованого підходу (незалежно від способу створення контрольної стрічки та типу РРО) суб’єктів господарювання зобов’язали забезпечити безперервне надходження до податкових органів фіскальної інформації, удосконаливши РРО за власний рахунок, обладнавши їх модулями безпеки.

Це випливає з наступних нормативних актів:

Відшкодування суб’єктам господарювання витрат з переобладнання РРО не передбачено.

Багатьох суб’єктів господарювання цікавить питання, чи можливо законним шляхом уникнути вдосконалення РРО? Адже на тлі спрощення формування та подання звітності запровадження таких новацій уже призвело до суттєвих витрат, дефіциту вдосконалених РРО, технічної неспроможності окремих пристроїв і систем своєчасно передавати необхідну фіскальну інформацію.

На виготовлення й технічну підтримку модулів безпеки уповноважені лише кілька компаній, що мають належні технічні можливості, у зв’язку з чим у контексті статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» вбачаються ознаки їх монопольного становища. Підвищення завантаженості цих фірм створює для суб’єктів господарювання ризик не встигнути зі своєчасним облаштуванням РРО.

До того ж є чинним та не змінився Порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (затверджено наказом ДПА від 01.12.2000 р. № 614), згідно з пунктом 2 якого звітність, пов’язана із застосуванням РРО, подається у складі Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1, а при поданні звіту за останній місяць календарного року — з поданням додатково періодичних звітів за минулий календарний рік, надрукованих на кожному РРО.

З огляду на це, на підставі зазначеного Порядку суб’єкти господарювання мають право звітувати про застосування РРО за формою № ЗВР-1 без надання інформації в електронній формі.

Таким чином, між згаданими актами наявна правова колізія, яка потребує додаткових роз’яс­нень або нормативних змін.

Розрахункові операції під час роздрібної торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села можуть проводитися без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (пункт 7 Переліку окремих форм та умов здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336).

До яких органів має сенс звернутися за роз’ясненням і що написати в запиті?

Відповідно до підпунктів 7 і 9 пункту 5 Положення про Міністерство доходів і зборів цей орган:

  • співпрацює з інститутами громадянського суспільства та забезпечує участь громадськості у формуванні та реалізації державної політики за напрямами своєї діяльності;
  • організовує роз’яснювальну роботу в засобах масової інформації щодо практики застосування законодавства з питань, що входять до компетенції Міністерства доходів і зборів.

Також на підставі глави 3 Податкового кодексу України окремий суб’єкт господарювання має право звернутися до Міністерства доходів і зборів та його територіальних підрозділів за податковою консультацією.

У запиті можна поставити такі запитання:

1. Чи зобов’язані всі суб’єкти господарювання забезпечити облаштування РРО та модемів модулями безпеки і надсилати фіскальну інформацію електронним шляхом?

Які передбачено винятки?

2. Чи на всіх суб’єктів господарювання, що використовують РРО, поширюється дія:

3. Чи можуть суб’єкти господарювання не вдосконалювати модулі безпеки (змінювати на більш сучасні) РРО та надавати фіскальну інформацію в письмовій формі або бездротовими каналами зв’язку?

4. Чи можуть суб’єкти господарювання керуватися Порядком подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) та Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок (затверджені наказом ДПА від 01.12.2000 р. № 614) та звітувати про застосування реєстраторів розрахункових операцій у письмовій формі?

Відповідність чинному законодавству норм щодо застосування вдосконалених РРО

Для суб’єктів господарювання виконання вимог щодо подання до податкових органів дротовими або бездротовими каналами зв’язку звітної інформації можливе як шляхом придбання нової касової техніки, а саме РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, так і шляхом доопрацювання існуючої касової техніки та приєднання до неї відповідних модемів для передачі даних.

З урахуванням того, що технічні властивості РРО різні, обладнати модулями безпеки можна не всі пристрої. Тож деяким підприємцям доведеться купувати більш сучасні РРО з вмонтованими модулями.

Стаття 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає, що антиконкурентними діями органів влади є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність, які можуть призвести або призвели до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Зокрема, антиконкурентними діями органів влади визнаються:

  • пряме або опосередковане примушення суб’єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів (у даному випадку суб’єкти господарювання вимушені обладнувати РРО модулями безпеки лише за допомогою певних підприємств);
  • дія, внаслідок якої окремим суб’єктам господарювання або групам суб’єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами;
  • дія, якою встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств.

Вчинення антиконкурентних дій органів влади забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

На підставі наведеного можливо звернутися до Антимонопольного комітету України з проханням вжити заходів щодо захисту економічної конкуренції та припинення антиконкурентних дій органів влади при нормативному врегулюванні застосування РРО та надання фіскальної звітності.

Органи Антимонопольного комітету України мають право надавати рекомендації органам влади, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб’єктам господарювання стосовно припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а у разі, якщо порушення припинено, — щодо вжиття заходів для усунення наслідків цих порушень.

Рекомендації органів Антимонопольного комітету підлягають обов’язковому розгляду органами чи особами, яким вони надані.

Крім того, за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, у тому числі про:

  • визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
  • припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
  • зобов’язання органу влади або органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення;
  • усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом’якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб’єктів господарювання на конкуренцію.

Наказ Міністерства фінансів можна переглянути

Для перегляду (зміни) наказу Міністерства фінансів України від 08.10.2012 р. № 1057 можна звернутися безпосередньо до Міністерства, а також до Кабінету Міністрів і Державної служби з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання.

Кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, які можуть бути захищені шляхом:

  • визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади, що суперечать законодавству, обмежують права та законні інтереси суб’єкта господарювання;
  • відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання;
  • припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Також вищезазначений наказ Міністерства фінансів може бути оскаржений у порядку адміністративного судочинства.

Відповідальність за неподання звітності в електронному вигляді

З 1 липня 2013 р. набувають чинності зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», передбачені законом від 02.12.2000 р. № 2756-VІ. Стаття 17 доповнюється пунктом 9, яким запроваджується відповідальність у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.) у разі неподання до органів податкової служби звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО дротовими або бездротовими каналами зв’язку, у разі обов’язковості її подання.

Цікаво, що запровадження цієї відповідальності законодавцем уже двічі відстрочувалося на рік. Органами державної влади ще в грудні 2012 р. (це граничний термін) мало бути забезпечено виготовлення стовідсоткової кількості нових моделей РРО (або модемів). Проте цього не зроблено й донині, а заручниками ситуації в поточному році вже стає бізнес.

Протягом поточного року у Верховній Раді України було зареєстровано два законопроекти № 2087а і 2087а-1 про перенесення на 1 рік (до 01.07.2014 р.) відповідальності за неподання щоденної електронної звітності по РРО. Автори проекту пояснюють свою законодавчу пропозицію відсутністю необхідної кількості належних РРО, відсутністю у держреєстрі РРО моделей апаратів, які відповідають потребам великих торговельних закладів, низькою поширеністю доступу до інтернету.

21 червня 2013 р. Парламент прийняв у цілому законопроект щодо внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України» (реєстр. № 2087а-1 від 30.05.2013 р.). Він передбачає відстрочення настання відповідальності за неподання електронної звітності до 1 січня 2014 р. Після підписання Закону Президентом та офіційного опублікування він набуде чинності.

Залишається сподіватися, що протягом часу, який знову з’явиться у підприємців після підписання вищезгаданого закону Президентом, вони вживуть необхідних заходів щодо модернізації РРО або зможуть ініціювати перегляд органами влади деяких нормативно-правових актів у цій сфері.

Андрій Стеблевський,
адвокат
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Катерина 21.06.2013 10:28
Спасибо за подробное разъяснение и обращение внимания на проблему использования РРО. Когда же у нас научатся принимать продуманные законы, подзаконные акты, решения?!! А то принимают-изменяют-отменяют-переносят!.. Достали!..
гость 25.06.2013 1:07
Дякуємо за цікаві корисні роз'яснення! Будемо їх використовувати не лише щодо РРО. Хвилює питання несправедливості та непродуманості законодавчих актів. Ми за власні кошти собі у збиток обладнали торговельні місця сучасними РРО, удосконалили їх, оплачуємо технічне обслуговування. Тепер відповідальність за недодержання процедури надання електронної звітності перенесли до нового року. Виявляється, держава та підприємці до цього неготові! А чим думали раніше?!! Якщо ці вимоги взагалі скасують, або змінять чи суттєво переглянуть, то ми та тисячі інших сумлінних підприємців опинимося в дурнях. Витрати на модернізацію РРО нам ніхто не відшкодує та навіть не вибачиться.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті