Питання нормування робочого часу працівників аптек

До редакції «Щотижневика АПТЕКА» надійшло запитання наступного змісту: «Чи може аптека, яка займається роздрібною торгівлею лікарськими засобами, надавати провізорам та фармацевтам, що відпускають рецептурні та безрецептурні лікарські засоби, скорочений робочий тиждень без атестації робочих місць, тільки на підставі постанови КМУ від 21.02.2001 р. № 163? Адже відносно провізорів, укладальників-пакувальників, фармацевтів не вказано, що вони мають займатися виготовленням лікарських засобів в умовах аптеки?». Виходячи з положень чинного законодавства, спробуємо розібратися, яким чином нормується робочий час працівників аптечних закладів, і для яких працівників аптеки встановлюється скорочена тривалість робочого часу.

Нормальна/скорочена тривалість робочого часу

Відповідно до ст. 50 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год на тиждень. Проте ч. 2 цієї статті дозволяє підприємствам при укладенні колективного договору встановлювати меншу тривалість робочого часу, ніж 40 год на тиждень.

Згідно з положеннями КЗпП України для окремих категорій працівників встановлюється скорочена тривалість робочого часу. Це означає, що час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові обов’язки, скорочується, проте працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу. Як зазначено в ст. 51 КЗпП України, скорочена тривалість робочого часу, встановлена в тому числі для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, становить не більш ніж 36 год на тиждень.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджено постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 163 (далі — Перелік). Розділом 33 «Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами» Переліку передбачено скорочену тривалість робочого часу (36 год) у тому числі для провізора, укладальника-пакувальника, фармацевта, крім зайнятих тільки відпуском безрецептурних ліків та інших товарів аптечного асортименту.

Таким чином, підприємства зобов’язані встановлювати скорочений робочий тиждень працівникам, професія, посада чи робота яких зазначена в Переліку. Незалежно від форми власності аптеки вона зобов’язана встановити 36-годинний робочий тиждень для працівників, зайнятих прийомом рецептів та відпуском за ними лікарських засобів, виготовленням, фасуванням та контролем лікарських форм. Для адміністративного персоналу аптек, фармацевта з безрецептурного відпуску препаратів встановлено 40-годинний робочий тиждень.

Проте наказом МОЗ України від 25.05.2006 р. № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» встановлено 40-годинний робочий тиждень для провізорів, фармацевтів аптек, зайнятих тільки відпусканням ліків та інших товарів аптечного асортименту. Слід звернути увагу на те, що дане положення не уточнює, відпуск яких препаратів мається на увазі — рецептурних/безрецептурних. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що скорочений робочий тиждень не встановлюється для зазначеної категорії працівників аптеки, що, у свою чергу, не узгоджується з окремими положеннями постанови КМУ № 163.

У той же час наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 23.03.2001 р. № 122 затверджено Порядок застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня (далі — Порядок). Він передбачає, що працівникам, професії та посади яких не зазначені в Переліку, але які в окремі періоди робочого часу працюють на виробництвах, у цехах, за професіями і на посадах, наведених у Переліку, скорочена тривалість робочого часу встановлюється у ці дні тієї самої тривалості, як і працівникам, постійно зайнятим на цій роботі.

Атестація робочих місць за умовами праці

П. 9 Порядку передбачає, що скорочена тривалість робочого тижня встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 р. № 442. Така атестація проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина й матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Атестація робочих місць проводиться в терміни, встановлені колективним договором, але не рідше 1 разу на 5 років.

Проте, як зазначено в науково-практичному коментарі до КЗпП, працівник не позбавлений права вимагати проведення атестації його робочого місця на предмет наявності шкідливих умов праці, які дають право на скорочений робочий тиждень відповідно до Переліку. Цю вимогу працівник має право пред’явити в орган з розгляду трудових спорів (якщо не вдалося досягнути домовленості з власником). Встановлення за результатами атестації факту наявності шкідливих умов праці, що дають право на скорочений робочий тиждень відповідно до Переліку, означає, що працівник одержав із дня належного оформлення результатів атестації право на скорочений робочий тиждень, хоча відповідна робота й не включена до колективного договору як така, що дає право на скорочений робочий тиждень.

Згідно з положеннями постанови КМУ № 442 результати атестації використовуються підприємствами й організаціями також для надання пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством.

Право на щорічну додаткову відпустку

Згідно з постановою КМУ від 17.11.1997 р. № 1290 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників яких дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці» працівники, у тому числі аптек, мають право на щорічну додаткову оплачувану відпустку тривалістю 7 календарних днів. Зокрема, розділ XVIII «Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами» Переліку закріплює таке право для:

  • провізора, укладальника-пакувальника, фармацевта, крім зайнятих тільки відпусканням безрецептурних ліків та інших товарів аптечного асортименту;
  • провізора, фармацевта, молодшого фармацевта, зайнятих відпусканням безрецептурних ліків та виробів медичного призначення, мийника посуду й ампул, продавця аптечного кіоску.

Звертаємо увагу на те, що з 29 грудня 2012 р. ліцензіати, які здійснювали діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами через аптечні кіоски, припинили діяльність зазначених структурних підрозділів. Оскільки згідно з п. 2 наказу МОЗ України від 31.10.2011 р. № 723 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» з цієї дати втратив чинність розділ V Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами «Особливості здійснення діяльності аптечних кіосків».

Тому з метою приведення постанови КМУ № 1290 у відповідність до чинного законодавства бажано, щоб Уряд переглянув цей документ.

Катерина Горбунова

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті