Влада та суспільство. Репортаж з передостаннього засідання Громадської ради при МОЗ України

28 серпня 2013 р. у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України відбулося чергове, передостаннє у поточній каденції засідання Громадської ради при МОЗ України, де було проконтуровано кремезні пласти взаємодії галузевого органу державної влади зі своїм суспільно-дорадчим органом.

О. Качур та О. Мусій відкривають засідання Громадської ради при МОЗ України

Відкривши чергове засідання Громадської ради при МОЗ України, Олег Мусій, її голова і президент Всеукраїнського лікарського товариства, одразу ж надав слово Олександру Качуру, першому заступникові міністра охорони здоров’я України, до кола компетенції якого входять питання взаємодії Міністерства зі своєю громадською радою. Привітавши зібрання, посадовець висловився за активний діалог МОЗ України з представниками громадськості і стисло окреслив поточний поступ медичної галузі. На шляху поліпшення діяльності системи охорони здоров’я впродовж останніх двох років МОЗ України практично зробило чи не більше, ніж за попередні двадцять, — тоді методи реалізації цієї мети були здебільшого фрагментарними і не носили послідовного характеру, сьогодні ж здійснюється системне впровадження кращих напрацювань. Доповідач стисло зупинився на базових елементах нової системи медичного обслуговування, підкресливши значущість первинного етапу медичної допомоги, та відмітивши ключове значення тієї позитивної ознаки, що реформу підтримано фінансово: у 2012 р. загалом виділено майже 1 млрд грн., що дозволило суттєво підвищити заробітну плату сімейним та дільничним лікарям, особливо при значних перевантаженнях. Наприклад, для медичних та фармацевтичних працівників встановлено надбавку за вислугу років; на значний відсоток підвищено рівень заробітної плати медичним працівникам спеціалізованих протитуберкульозних закладів охорони здоров’я. Поточного року передбачається надання цільової підтримки реформи, зокрема у напрямку екстреної медичної допомоги. Так, якщо торік держава придбала 286 нових автомобілів швидкої медичної допомоги на суму майже 200 млн грн., — то цьогоріч уряд України виділив 992 млн грн. і зараз проводиться тендер для закупівлі ще майже 1,5 тис. нових автомобілів, оснащених найсучаснішим медичним обладнанням.

У той же час в Україні запроваджено програму з відшкодування вартості медикаментів при амбулаторному лікуванні артеріальної гіпертензії. Зараз МОЗ України вийшло з ініціативою запровадити пілотний проект з державного регулювання цін на препарати інсуліну, що прямо стосуватиметься доль не менше ніж 200 тис. інсулінозалежних хворих.

Як наголосив посадовець, Міністерство має чітке бачення і веде підготовку нормативної бази для відповідних змін структури, системи фінансування та кадрового забезпечення стаціонарів; у регіонах розроблені плани розвитку мереж лікувально-профілактичних закладів, передбачається нарощувати потенціал лікарень, які надалі візьмуть на себе функцію повноцінного лікування.

Міжнародними експертами підтримано загальний вектор та ідео­логію, дух і літеру реформи медичної галузі в Україні. Нині опрацьовуються нові пропозиції Світового банку щодо стратегічної співпраці із значним збільшенням фінансової підтримки заходів реформ. Для МОЗ дуже важлива позитивна оцінка та підтримка міжнародних інституцій та експертів. Проте без підтримки та активної участі громадянського суспільства та креативного діалогу влади з його інститутами успіх реформ неможливий, переконаний перший заступник міністра:

— Громадська рада при МОЗ України завжди була та залишається надійним партнером Міністерства. Наші взаємини формувалися на засадах рівноправності та толерантності. Ми завжди намагалися вислуховувати і враховувати думки та пропозиції галузевої громадськості, працювати відкрито і прозоро. Так, наприклад, при формуванні орієнтовного плану консультацій з громадськістю на 2013 р. з 22 пропозицій враховано 18. Звіт про врахування пропозицій від інститутів громадянського суспільства (в супроводі обґрунтування у разі відхилення) оприлюднено на сайті МОЗ. У подальшому для вас і нас залишається широке поле для поглиблення та вдосконалення форм співпраці. Міністерство завжди готове почути думку інститутів громадянського суспільства та підтримати пропозиції, спрямовані на вирішення наших спільних проблем та задач у сфері охорони здоров’я — задля захисту і збереження найбільшої суспільної цінності — життя і здоров’я громадян України, — підсумував О. Качур, після чого близько 40 хв відповідав на найрізноманітніші запитання із зали (яких, безперечно, накопичилося чимало — ще б пак: така слушна нагода випадає зрідка, адже далеко не кожне засідання Громадської ради супроводжується присутністю міністерського посадовця вищого ешелону).

Так, Юрій Савко, заступник голови Громадської ради при МОЗ України з медичного напряму, виконавчий директор Асоціації виробників інноваційних ліків «АПРАД», цитуючи першого заступника міністра охорони здоров’я О. Качура стосовно необхідності ґрунтовного розвитку партнерства між Міністерством та інститутами громадянського суспільства, — у цьому контексті звернув увагу на актуальну проблему: досить часто пропозиції та звернення громадськості й експертної спільноти щодо тих чи інших регуляторних та нормативних актів чи їх проектів залишаються без відповідей. Виступаючий звернувся до першого заступника міністра з проханням посприяти у вирішенні цієї проблеми та налагодженні повноцінного двостороннього діалогу між Міністерством та громадськими і професійними організаціями. Ю. Савко наголосив, що експертний ресурс, яким володіють члени Громадської ради та представники інститутів громадянського суспільства, що входять до її складу, є недооціненим і використовується МОЗ лише незначною мірою. Такий ресурс був би надзвичайно корисним для напрацювання якісних нормативних документів, проекти яких розробляються у робочих групах при Міністерстві. Принагідно Ю. Савко підкреслив активізацію діалогу МОЗ з експертною спільнотою протягом цього року у рамках різноманітних робочих груп, хоча зазначив, що тут є простір для суттєвого покращення зворотного зв’язку з боку Міністерства:

— Ми надаємо свої пропозиції, — а це пропозиції конкретні, обґрунтовані та виважені, у тому числі стосовно згаданого першим заступником міністра пілотного проекту із запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну, — але складається враження, що не завжди нас чують», — зауважив виступаючий.

Денис Шевченко, виконавчий директор асоціації «ФАРМУКРАЇНА», яка представляє інтереси оптового ешелону віт­чизняного фармбізнесу, просив у заступника міністра про підтримку у ситуації, якою оператори вимушені перейматися вже не перший рік. Йшлося про вже застаріло-хронічно ситуацію перетягування канату між МОЗ України та Держмитслужбою, — точніше б сказати, «стягування ковдри на себе» з боку останньої, фахівці якої на власний розсуд і за власними відом­чими критеріями, — вочевидь не дуже розуміючи особливості фармакотерапії, навряд чи враховуючи інтереси пацієнтів і певно не надто глибоко знаючись на тонкощах системи реєстрації лікарських засобів в Україні як експертно-наукового механізму, що становить елемент національної безпеки держави, — фактично власночинно перекваліфіковують певні імпортовані лікарські засоби, офіційно зареєстровані в Україні в якості ліків, на товарні позиції дієтичних харчових добавок; до того ж нараховуються штрафні санкції щодо таких «перекваліфікованих» продуктів за попередні роки — тобто заднім числом: коли вони «ще» вважалися ліками. Наслідки такої «пере/коди/модифікації» цілком очікувані: з одного боку, парафармацевтична продукція підпадає під ПДВ, що результує підвищенням ціни: шкода як для операторів, так і споживачів; з іншого — вона не підлягає тому суворому контролю якості, якого вимагає статус лікарського засобу: шкода і прямий ризик для пацієнтів (у відповідь з президії пролунала обіцянка про підтримку з боку Міністерства щодо врегулювання обох проблем, піднятих представниками фармацевтичних кіл).

У подальшому на засіданні було розглянуто низку організаційних питань діяльності Громадської ради, зокрема щодо анулювання/поновлення членства та вступу нових членів, а також створено ініціативну групу з підготовки установчих зборів із формування нового складу Громадської ради при МОЗ України.

Щодо ефективності діалогу влади та суспільства цікавиться Ю. Савко

Голова Громадської ради О. Мусій — не лише на нинішньому, але й на всіх без винятку попередніх засіданнях — завжди підкреслює і ставить за взірець активності та працьовитості перед іншими комісіями Громадської ради при МОЗ України комісію з питань діяльності фармацевтичної галузі. Тож після засідання ми звернулися до Тамари Литвиненкової з проханням підбити стислі підсумки діяльності очолюваної нею комісії впродовж 2 років дії чинного складу Громадської ради при МОЗ України. За її словами, протягом 2-річного періоду комісія з питань діяльності фармацевтичної галузі Громадської ради при МОЗ України працює в напруженому режимі і постійно тримає руку на пульсі життя фармацевтичної громади. Комісією здійснюється регулярний моніторинг стану виконання Плану заходів МОЗ з реалізації Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства у 2012–2013 рр. Комісією проведено 9 засідань, у ході яких розглядалися проекти нормативних актів та обговорювалися пропозиції як до проектів, так і до вже діючих регуляторних норм. Зокрема, комісією опрацьовано 62 проекти законів та нормативних актів та надіслано відповідні пропозиції; розглянуто близько 30 звернень суб’єктів господарювання з проханнями допомогти у вирішенні тих чи інших питань та проблем, що виникають, коли нововведення в регуляторній базі призводять не до оптимізації, а навпаки, погіршення умов ведення бізнесу. За результатами розгляду комі­сією ініційовано звернення Громадської ради при МОЗ України до органів державної влади, направлено близько 20 відповідних листів до органів виконавчої влади, уряду, Президента України, профільних Комітетів Верховної Ради України. Серед цих листів багато таких, що стосуються проблематики найбільш гострих питань діяльності фармацевтичної галузі, зокрема:

Т. Литвиненкова та О. Мусій: обговорення законодавства триває навіть у президії

  • № 11–12 від 27 листопада 2012 р. до прем’єр-міністра України М.Я. Азарова щодо перенесення терміну набрання чинності вимоги щодо обов’язкового надання копії виданого Держлікслужбою документа, що підтверджує відповідність умов виробництва лікарських засобів вимогам до виробництва лікарських засобів в Україні;
  • № 11–13 від 27 листопада 2012 р. до міністра охорони здоров’я України Р.В. Богатирьової щодо відновлення роботи над новою редакцією Закону України «Про лікарські засоби»;
  • № 12–01 від 28 грудня 2012 р. до міністра охорони здоров’я України Р.В. Богатирьової щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2012 р. № 1129 «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»;
  • № 02–03 від 13 лютого 2013 р. до Президента України В.Ф. Януковича, Голови Верховної Ради України В.В. Рибака, прем’єр-міністра України М.Я. Азарова, голови комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Т.Д. Бахтеєвої, голови комітету Верховної Ради України з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики О.В. Кужель, міністра охорони здоров’я України Р.В. Богатирьової щодо підтримки законопроекту стосовно скасування ліцензування імпорту лікарських засобів та зняття з обговорення Ліцензійних умов;
  • № 02–04 від 13 лютого 2013 р. до міністра охорони здоров’я України Р.В. Богатирьової, голови комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Т.Д. Бахтеєвої, голови Державної служби України з лікарських засобів О.С. Соловйова щодо проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Настанови «Лікарські засоби. Належна аптечна практика»;
  • № 02–05 від 13 лютого 2013 р. до Президента України В.Ф. Януковича, прем’єр-міністра України М.Я. Азарова, голови комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Т.Д. Бахтеєвої, міністра охорони здоров’я України Р.В. Богатирьової щодо проекту наказу МОЗ України «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами»;
  • № 07–03 від 17 липня 2013 р. до міністра охорони здоров’я України Р.В. Богатирьової щодо внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами;
  • № 07–04 від 17 липня 2013 р. до міністра охорони здоров’я України Р.В. Богатирьової щодо вдосконалення процедури здійснення державного нагляду (контролю);
  • № 07–05 від 17 липня 2013 р. до міністра охорони здоров’я України Р.В. Богатирьової щодо проведення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади;
  • № 07–06 від 17 липня 2013 р. до міністра охорони здоров’я України Р.В. Богатирьової щодо питання впровадження ПДВ на лікарські засоби_1;
  • № 07–07 від 17 липня 2013 р. до міністра охорони здоров’я України Р.В. Богатирьової щодо питання впровадження ПДВ на лікарські засоби_2;
  • № 07–08 від 17 липня 2013 р. до міністра охорони здоров’я України Р.В. Богатирьової щодо державного регулювання цін на вироби медичного призначення.

Щоправда, — цілком підтримала наш співрозмовник Юрія Савка, — далеко не кожне звернення відгукується своєчасною відповіддю адресатів, втім деякі відповіді владних структур Громадською радою все ж таки отримані (зокрема див. нижче — прим. ред.). Тож, на думку Т. Литвиненкової, дієвість вжитих комісією заходів підвищувалася б, якби владні структури пожвавлювали, поглиблювали та розширювали діалог із фаховою спільнотою, робили його конгруентнішим, та прозорішим, відвертішим та щирішим.

Пилип Снєгірьов, фото автора

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
(МОЗ України)
від 14.08.2013 р.
№ 18-0/4929/05/25076

Громадській Раді при МОЗ України

Міністерство охорони здоров’я України розглянуло звернення Громадської Ради при Міністерстві охорони здоров’я України від 17.07.2013 р. № 07-03 щодо внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, та повідомляє.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» суб’єкт господарювання зобов’язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності Ліцензійних умов.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами (далі — Ліцензійні умови) затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.10.2011 р. № 723, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.12.2011 р. за № 1420/20158.

Підпунктом 3.4.6 пункту 3.4 розділу III Ліцензійних умов передбачено, що матеріали для покриття стін, стелі, підлоги виробничих приміщень аптечного складу (бази) повинні допускати вологе прибирання з використанням дез­інфекційних засобів.

Поверхня виробничого устаткування як ззовні, так і всередині повинна бути гладкою, виготовленою із матеріалів, стійких до дії лікарських засобів, витримувати обробку дезінфекційними розчинами.

Згідно з підпунктом 3.4.7 пункту 3.4 розділу III Ліцензійних умов санітарний стан приміщень та устаткування аптечного складу (бази) повинен відповідати вимогам санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів. Приміщення та устаткування повинні підлягати прибиранню, дезінфекції, дератизації згідно з інструкціями, затвердженими ліцензіатом.

Водночас, згідно з підпунктом 2.8 наказу МОЗ України від 15.05.2006 р. № 275 «Про затвердження Інструкції із санітарно-проти­епідемічного режиму аптечних закладів», поверхня виробничого устаткування як зовні, так і всередині, повинна бути гладкою, виготовленою з матеріалів, стійких до дії медикаментів, а в необхідних випадках і до хімічних реактивів, витримувати обробку дезінфекційними розчинами.

Таким чином, відповідними нормативно-правовими актами процедура фарбування піддонів не передбачена.

Одночасно повідомляємо, що суб’єкт господарювання, який провадить господарську діяльність з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, повинен дотримуватися зазначених вище вимог Ліцензійних умов.

Заступник міністра —
керівник апарату
Р.М. Богачев

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
(МОЗ України)
від 13.08.2013 р. № 18.4876/11-04/24897

Громадській Раді при МОЗ України

Міністерство охорони здоров’я України розглянуло листи Громадської Ради при МОЗ України від 17.07.2013 р. за №№ 07-06 та 07-07 щодо питання впровадження податку на додану вартість на лікарські засоби та повідом­ляє наступне.

Питання стосовно скасування пільги щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання лікарських засобів та виробів медичного призначення на доручення Уряду опрацьовувалося МОЗ України разом з іншими центральними органами виконавчої влади протягом 2012–2013 років.

З метою визначення оптимальної ставки податку, яка дасть змогу забезпечити конкурентоспроможність виробів медичного призначення вітчизняного виробництва, компенсування вартості вхідного податку, а також не допустити стрімкого підвищення цін на них МОЗ України листами від 25 квітня 2012 р. звернулося до Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України з проханням провести розрахунок такої ставки.

Державною податковою службою України було повідомлено, що запровадження пільгового режиму оподаткування операцій з постачання лікарських засобів та виробів медичного призначення протягом тривалого часу зумовило значні втрати бюджету, не привело до здешевлення лікарських засобів та виробів медичного призначення, а торгова націнка на зазначені товари в окремих випадках сягає сотень відсотків.

Втрати бюджету від застосування платниками податку на додану вартість пільгового режиму оподаткування операцій з поставки лікарських засобів та виробів медичного призначення становили у 2010 р. 3,1 млрд грн., у 2011 р. — 3,4 млрд грн.

Протягом 2011 р. платниками податку на додану вартість, які є виробниками лікарських засобів та виробів медичного призначення і скористались зазначеним пільговим режимом оподаткування, задекларовано пільгових операцій з поставки лікарських засобів та виробів медичного призначення на суму 9,2 млрд грн. Обсяг придбання товарів/послуг такими платниками для здійснення операцій, які звільняються від оподаткування, становить 5,3 млрд грн., у тому числі 1,4 млн грн. — у платників податку на додану вартість, при цьому одночасно сплачено 0,28 млрд грн. податку на додану вартість, які віднесено до складу валових витрат. Операції із ввезення товарів на митну територію України без сплати податку на додану вартість становлять 1,6 млрд грн., а придбання на території України без податку на додану вартість — 2,2 млрд грн. Сумарний обсяг придбання без податку на додану вартість становить 3,9 млрд грн.

При запровадженні пониженої ставки податку на додану вартість 7% до операцій з поставки лікарських засобів та виробів медичного призначення податковий кредит платників податку на додану вартість, що здійснюють такі операції, буде формуватися із сум податку на додану вартість, обрахованих за двома ставками податку 7 і 20 відсотків та у виробників такої продукції становитиме 552 млн грн. (1,4 млрд грн. · 20% + 3,9 млрд гри. · 7%). При цьому податкові зобов’язання становитимуть 644 млн грн. (обсяг реалізації 9,2 млрд. грн. · 7%).

Таким чином, сума податку на додану вартість, яка буде сплачена до бюджету виробниками лікарських засобів та виробів медичного призначення, за результатами здійснення операцій з реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення становитиме 92 млн грн. (податкові зобов’язання — 644 млн грн.; податковий кредит — 552 млн грн.) і не приведе ні до виникнення у таких платників від’ємного значення податку на додану вартість, ні до надмірного податкового навантаження.

Крім того, запровадження до операцій з поставки лікарських засобів та виробів медичного призначення пониженої ставки податку на додану вартість на рівні 7% дасть можливість виробникам лікарських засобів та виробів медичного призначення компенсувати вартість вхідного податку та не збільшувати за рахунок нього валові витрати при обрахунку податку на прибуток підприємства, що створить рівні економічні умови з імпортерами.

2 липня 2013 року у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення вартості лікарських засобів для населення» (реєстраційний № 2475а), який внесено народними депутатами України Б­ахтеєвою Т.Д. та Хомутинніком В.Ю. та який МОЗ України в цілому підтримує.

Проектом закону передбачено запровадження оподаткування податком на додану вартість за зниженою ставкою 7% операцій з постачання на митній території України та операції із ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також операцій з постачання на митній території України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні, що виготовляються аптечними закладами за рецептами лікарів та замовленнями лікувально-профілактичних закладів з дозволених до застосування діючих та допоміжних речовин.

Разом з цим зазначаємо, що прийняття проекту на першому етапі може призвести до незначного підвищення цін на лікарські засоби.

Також вважаємо за доцільне спрямовувати надходження до бюджету, які забезпечить прийняття проекту, на потреби охорони здоров’я.

Заступник міністра —
керівник апарату
Р.М. Богачев

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи