Сприяння бізнесу в Україні — що зроблено і що планується (оновлено)

Враховуючи роль підприємництва у здійсненні економічних реформ в Україні, вирішенні соціально-економічних проблем та визнаючи його вплив на формування, становлення та розвиток національної економіки України, починаючи з 1999 р. щорічно у першу неділю вересня відзначається День підприємця. Саме це і стало приводом для проведення 2 вересня прес-конференції за участю голови Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (далі — Держпідприємництва України) Михайла Бродського. Під час брифінгу було підбито підсумки роботи Держпідприємництва України в напрямку сприяння розвитку підприємництва та наголошено на важливих аспектах дерегуляції, яких вдалося досягти і над якими сьогодні працює відомство для поліпшення бізнес-клімату.

Процедури започаткування та виходу з бізнесу

Вітаючи громадськість з Днем підприємця Михайло Бродський подякував бізнесу за ризик, сміливість і відповідальність при відкритті власної справи.

За його словами, основним завданням для Держпідприємництва України в даний момент є не тільки дерегуляція, а й розвиток економічної складової держави. З цією метою суттєво спрощено процедури започаткування та виходу з бізнесу, зокрема:

  • скорочено терміни реєстрації;
  • запроваджено електронну державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
  • скасовано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи — підприємця;
  • запроваджено принцип державної реєстрації юридичних осіб на підставі модельного статуту;
  • скасовано обов’язковість засвідчення установчих документів у нотаріуса;
  • скасовано бланки суворого обліку для видачі копій судових рішень.

Завдяки цьому у категорії «Реєстрація підприємств» рейтингу Світового банку Україна із 116-ї позиції перемістилася на 50-ту. «Це динамічний процес. Всі країни світу рухаються за цим рейтингом. Йде конкурентна боротьба за інвестиції», — зазначив М. Бродський.

Проте, слід зазначити, що в рамках означеного курсу на дерегуляцію Президент України заявив про бажання щодо того, аби наша країна увійшла в топ-100 держав за ступенем сприятливості умов для ведення бізнесу «Doing Bussines» Світового банку. Наразі Україна займає 137-ме місце серед 185 країн, охоплених в дослідженні*.

Крім цього планується скасувати обов’ язковість застосування печаток суб’єктами приватного права та забезпечити вільний і безперешкодний доступ до інформації з державних реєстрів.

Дозвільна і ліцензійна сфери

З метою боротьби з корупцією забезпечено перехід до принципу «єдиного вікна» під час видачі документів дозвільного характеру. За словами М. Бродського, в кожному районі та місті обласного значення функціонує дозвільний центр, в якому документи дозвільного характеру видаються виключно через державного адміністратора. При цьому кількість документів, необхідних для отримання документів дозвільного характеру, скорочено. На сьогодні в Україні діє більше 600 таких центрів, у тому числі 5 обласних.

Що стосується сфери ліцензування, то голова Держпідприємництва України зазначив, що на сьогодні скасовано 22 види ліцензування господарської діяльності, а також зменшено кількість документів, що подаються для отримання ліцензій. При цьому планується скоротити ще більше ніж на 50% кількість видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. За словами очільника Держпідприємництва України, відповідний законопроект підготовлено спільно з комітетом Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. Також скасовано надання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців для отримання ліцензії та документів дозвільного характеру.

Державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності

З метою запобігання випадкам безпідставного втручання суб’єктів владних повноважень у діяльність підприємців ще у лютому поточного року Президент України дав доручення О. Лавриновичу, який на той час займав пост міністра юстиції України, передбачити під час підготовки законопроектів заходи щодо обмеження втручання суб’єктів владних повноважень у діяльність підприємців, зокрема через запровадження правового механізму, який передбачатиме, що припинення діяльності суб’єктів господарювання, зупинення виробництва, виготовлення та реалізації ними продукції, виконання робіт і надання послуг, а також вжиття інших заходів реагування, які обме­жують ведення підприємницької діяльності, здійснюватиметься виключно за рішенням суду. А вже 20 червня 2013 р. Верховна Рада України ухвалила Закон № 353-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у веденні господарської діяльності». Таким чином, починаючи з 1 липня 2013 р. питання про заборону, призупинення або припинення господарської діяльності підприємців вирішується адміністративним судом за правилами скороченого провадження на підставі позову контролюючого органу. При цьому підприємець може продовжувати працювати до прийняття рішення про зупинення або припинення його діяльності судом.

М. Бродський нагадав також, що на розгляд Верховної Ради України внесено законопроект «Про внесення змін до статті 16612 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про ліцензування певних видів господарської діяльності» (від 26.04.2013 р. реєстр. № 2942). Ним пропонується доповнити ст. 16612 Кодексу України про адміністративні правопорушення положеннями щодо встановлення відповідальності за порушення посадовими особами органу ліцензування строків для прийняття рішення про видачу або про відмову у видачі ліцензії або її копії, переоформлення ліцензії. На думку авторів законопроекту, його прийняття дозволить суб’єктам господарювання отримувати ліцензію та її копію, переоформлювати її у законодавчо визначений строк, а у разі недодержання строків посадовими особами органу ліцензування звертатися до суду з вимогою накладання штрафу на посадових осіб органу ліцензування.

Крім того, збільшення розміру штрафів, передбачене проектом закону, буде додатковим чинником для дотримання посадовими особами органів ліцензування здійснення процедури ліцензування у визначений строк згідно з вимогами Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Слід звернути увагу на те, що у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, наданому до цього законопроекту, зазначено, що «…пропозиції щодо посилення відповідальності у вигляді адміністративних штрафів, передусім, повинні мати серйозне наукове обґрунтування. Однак, у пояснювальній записці до проекту таке обґрунтування відсутнє, будь-які належні аргументи щодо необхідності посилення адміністративної відповідальності за вказані правопорушення саме у вигляді підвищення розмірів штрафів не наведені, відсутні також статистичні дані про кількість правопорушень та кількість осіб, притягнутих до відповідальності за їх вчинення.». На думку Головного науково-експертного управління, за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання.

«Служба, яку я представляю, займається не тільки дерегуляцією, але й допомогою регуляторним органам у запровадженні на ринках прозорих відносин. Я за чесну, конкурентну, легальну можливість всіх підприємців працювати в Україні», — резюмував М. Бродський.

Відповідаючи на запитання журналістів щодо критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з продажем (реалізацією) товарів, щодо яких встановлено державне регулювання цін, М. Бродський зазначив, що ухвалена Урядом 01.08.2013 р. постанова № 533 сприятиме в цілому зменшенню кількості планових перевірок додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства про ціни і ціноутворення.

Що стосується запровадження референтних цін на інсуліни, то М. Бродський повідомив, що відповідно до розрахунків МОЗ України введення регулювання цін на інсуліни сприятиме зниженню їх вартості щонайменше на 15%. МОЗ України завершує погодження відповідних документів і з боку Держпідприємництва України їх опрацьовано та погоджено.

На завершення прес-конференції М. Бродський запевнив, що діяльність Держпідприємництва і надалі буде спрямована на вдосконалення державної політики у цій сфері, на розвиток та підтримку бізнесу.

Місце Уряду в дерегуляції підприємницької діяльності

4 вересня поточного року відбулося чергове засідання КМУ, під час якого прем’єр-міністр України Микола Азаров зазначив, що на розгляд до Верховної Ради України Урядом подано майже 200 законопроектів. Серед них М. Азаров виділив ті, які покликані підтримати вітчизняне виробництво і стимулювати економічну активність. Як зазначив голова Уряду, найважливішим для розвитку вітчизняної економіки є продовження перетворень, спрямованих на подальшу дерегуляцію підприємницької діяльності та покращення інвестиційного клімату.

«Серед першочергових завдань для поліпшення підприємницького клімату є прийняття внесеного Президентом України законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру», яким пропонується скасувати 78 таких документів», — підкреслив М. Азаров.

З метою спрощення умов започаткування та провадження підприємницької діяльності Уряд вніс на розгляд Парламенту законопроекти, зокрема:

  • щодо встановлення принципу провадження господарської діяльності суб’єктами приватного права без застосування печаток та про здійснення реєстрації та господарської діяльності з використанням електронних засобів зв’язку;
  • щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців;
  • щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів та ін.

Прем’єр-міністр України підкреслив, що реальне поліпшення бізнес-клімату полягає не тільки у створенні стимулюючої нормативної бази, а й у щоденній роботі всіх органів державної влади з практичної реалізації та неухильного виконання законодавства. «Персональну відповідальність за організацію такої роботи несуть усі члени Уряду, а в першу чергу — міністр економічного розвитку й торгівлі Ігор Прасолов, голова Держпідприємництва України Михайло Бродський, голови регіональних адміністрацій та інші посадові особи», — зазначив М. Азаров.

Хотілося б додати, що поряд з діяльністю органів державної влади, спрямованою на дерегуляцію підприємницької діяльності, запроваджуються нові види таких, що підлягають ліцензуванню. Так, з 1 березня 2013 р. імпорт лікарських засобів можливий лише за наявності відповідної ліцензії. З 1 січня 2015 р. запроваджується ліцензування імпорту активних фармацевтичних інгредієнтів. Отже, ставиться під сумнів ефективність реалізації державної політики щодо дерегуляції бізнесу з одночасним введенням ліцензування окремих видів господарської діяльності.

Катерина Горбунова,
фото Сергія Бека
*www.doingbusiness.org

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті