Дистанційна торгівля лікарськими засобами: позиція Миколаївської обласної фармацевтичної асоціації «ФармРада»

04 Вересня 2013 3:07 Поділитися

Як уже повідомляло наше видання, 28 серпня 2013 р. відбулося чергове засідання Громадської ради при Державній службі України з лікарських засобів, під час якого обговорювалося і питання дистанційної торгівлі фармацевтичною продукцією. На думку Всеукраїнської фармацевтичної асоціації «ФАРМУКРАЇНА», яка запропонувала внести відповідні зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, цей механізм дозволить вирішити проблему доступності фармацевтичної продукції для осіб з обмеженими можливостями. Миколаївська обласна фармацевтична асоціація «ФармРада» підготувала з цього приводу листа О.С. Соловйову — голові Державної служби України з лікарських засобів, вважаючи, що дозвіл аптечним закладам та їх структурним підрозділам на дистанційну торгівлю лікарськими засобами викличе низку проблемних питань стосовно дотримання законодавства і може негативно вплинути на якість як лікарських засобів, так і обслуговування споживачів.

Миколаївська обласна фармацевтична асоціація
«ФармРада»

Голові Державної служби України
з лікарських засобів
Соловйову О.С.

Шановний Олексію Станіславовичу!

Асоціація звертається до Вас з приводу пропозицій Всеукраїнської фармацевтичної асоціації «ФАРМУКРАЇНА» щодо введення нової редакції абзацу 3 пункту 2.6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Вважаємо, що дозвіл аптечним закладам та їх структурним підрозділам на дистанційну торгівлю лікарськими засобами викличе низку проблемних питань дотримання законодавства, у тому числі податкового, може негативно вплинути на якість лікарських засобів та якість обслуговування споживачів, буде негативно впливати на розвиток малого підприємництва фармацевтичної галузі.

За інформацією Асоціації, зміни до Ліцензійних умов лобіюють підприємства-дистриб’ютори, які на сьогодні виходять на ринок роздрібної реалізації лікарських засобів шляхом утворення зов­ні незалежних юридичних осіб. Переважна більшість суб’єктів малого підприємництва (фізичні особи — підприємці) не мають змоги утримувати спеціалізований автотранспорт, інше обладнання, додатковий штат експедиторів для здійснення доставки лікарських засобів. Таким чином, запропоновані зміни залишають представників малого бізнесу поза межею конкурентоспроможності в межах населених пунктів, на території яких буде надаватися така послуга певним обмеженим колом суб’єктів господарювання. Натомість окремі суб’єкти господарювання набуватимуть домінуючого становища на ринку. Отже, внаслідок прийняття змін для окремих суб’єктів господарювання або груп суб’єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами, що є порушенням Закону України «Про захист економічної конкуренції» (ст. 13, 15).

Не секрет, що на сьогодні операції з купівлі-продажу через мережу Інтернет ускладнює процес державного нагляду контролю за якістю продукції, термінами зберігання, ціновою політикою, недопущенням на ринок фальсифікату, дотриманням податкового та іншого законодавства.

З одного боку, нововведення створює додаткові робочі місця для водіїв/експедиторів, натомість ймовірним наслідком (тенденція відмічена в інших галузях торгівлі) буде вивільнення провізорів та фармацевтів у зв’язку із скороченням штату кваліфікованих працівників аптечних закладів при переході на реалізацію ліків через мережу Інтернет. Переведення провізорів та фармацевтів на посади експедиторів з доставки ліків є досить сумнівною перспективою навіть з точки зору економії витрат на заробітну плату. Абзац щодо «навчання під протокол» персоналу, який ліцензіат «залучатиме» до доставки говорить сам за себе. Він не містить посилання на відповідність такого персоналу вимогам п. 4.1 Розділу IV Ліцензійних умов. Такий «персонал» дійсно знаходиться поза межами понять виробництва в умовах аптеки та оптової і роздрібної реалізації лікарських засобів, оскільки безпосередньо реалізацією та виробництвом не займається.

Наступним питанням є дотримання ліцензіатом вимог п. 3.5.4. Ліцензійних умов (заборона відпуску рецептурних лікарських засобів без рецептів). Яким чином залучений до доставки персонал, що не має відповідної кваліфікаційної освіти, буде контролювати відповідність рецептів замовленню, діючому законодавству тощо?

Також проблемним питанням є дотримання податкового законодавства щодо видачі фіскального чеку споживачу суб’єктами господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України, зобов’язані застосовувати у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО). Не зрозуміло, на якій стадії та яким чином РРО буде застосовуватися при запропонованій схемі.

Ускладнюється процес захисту прав споживачів, оскільки доставка ліків на замовлення не передбачає наявності у задіяного персоналу книги скарг та пропозицій, не прописано порядку відмови від замовлення споживачем, адже термін доставки визначено — два робочі дні. При необхідності термінового застосування ліків хворою особою дводенний термін доставки може викликати проблеми.

Навіть якщо припустити доцільність запропонованих змін та запровадження дистанційної торгівлі лікарськими засобами, вважаємо за необхідне врахувати наступні пропозиції:

1. В абзаці 3 п. 2.6 повинно бути передбачено заборону ліцензіату при доставці за замовленням лікарських засобів використовувати залучений спеціалізований автотранспорт, обладнання, персонал. Вони мають бути у власності/розпорядженні ліцензіату, а персонал повинен бути у штаті закладу. В протилежному випадку контролювати дотримання Ліцензійних вимог, інших норм законодавства стає практично неможливим, а відповідальність взагалі не буде нести ані ліцензіат, ані перевізник за наймом.

2. Персонал (експедитор) з доставки лікарських засобів повинен відповідати вимогам розділу IV Ліцензійних вимог в частині наявності фахової освіти, відповідності кваліфікаційним вимогам, проходженню медичного огляду тощо.

3. Дистанційна торгівля структурними підрозділами аптек повинна бути заборонена, оскільки економічно невиправдано утримувати у штаті аптечних пунктів спеціалізований автотранспорт.

4. В цьому абзаці слід передбачити, що порушення вимог законодавства, Ліцензійних умов при дистанційній торгівлі унеможливлює виконання ліцензіатом Ліцензійних умов. Наполягаємо на цьому, оскільки у разі запровадження пропозицій «ФАРМУКРАЇНИ» такий порядок буде нести додаткову небезпеку для споживачів та створить умови для порушення законодавства суб’єктами господарювання при ускладненні процесу державного контролю у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

5. Запропоновані зміни, на наш погляд, повинні бути узгоджені з Міністерством доходів і зборів України, Антимонопольним комітетом України, Державною інспекцією України з контролю над цінами.

6. Ймовірним позитивним кроком було б запровадження окремого положення про дистанційну торгівлю лікарськими засобами із визначенням порядку розрахунків, порядку відпуску рецептурної групи ліків, порядку та періодичності обстеження автотранспорту та обладнання, задіяного у доставці лікарських засобів.

Просимо Вас врахувати думку Асоціації при прийнятті рішення про доцільність внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

З повагою
голова ГО «МОФАФР» Олена Пруднікова

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті