Олександр Качур, перший заступник міністра охорони здоров’я, від імені Раїси Богатирьової привітав учасників заходу з професійним святом та зазначив, що фармація — одна з найважливіших складових системи охорони здоров’я. Вона об’єднує фахівців різних сфер діяльності заради забезпечення здоров’я суспільства.
Висловивши найтепліші побажання, доповідач передав слова вдячності від міністра охорони здоров’я України кращим працівникам вітчизняних підприємств-виробників за значний особистий внесок у розвиток фармацевтичної справи, професіоналізм та відданість професії.
Так, вдячність міністра отримали: Алла Володимирівна Білоноженко, начальник цеху з виробництва ін’єкційних форм готових лікарських засобів ПАТ «Київмедпрепарат»; Володимир Петрович Король, завідуючий відділом запасу лікарських засобів та виробів медичного призначення аптеки № 1 ТДВ «Рівнефармація»; Любов Василівна Самойленко, начальник служби забезпечення якості СУІП ТОВ «Сперко Україна»; Ігор Борисович Стельмах, директор з виробництва ТДВ «ІНТЕРХІМ»; Наталія Борисівна Тімченко, директор з якості AT «Лекхім-Харків»; Сергій Олексійович Фесенко, начальник дослідно-впроваджувальної лабораторії ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод»; Олена Володимирівна Куликовська, укладач-пакувальник цеху готових лікарських засобів ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я»; Марина Іллінічна Борщевська, керівник департаменту з біотехнологій ПАТ «Фармак»; Валентина Яківна Мельник, розливник стерильних розчинів цеху № 2 з виробництва стерильних лікарських засобів ПрАТ «ІНДАР»; Людмила Єгорівна Дема, старший мікробіолог мікробіологічної лабораторії ПрАТ «ІНДАР»; Ольга Вікторівна Крайня, апаратник по четвертому розряду виробничої дільниці ПАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод»; Павло Миколайович Павлік, начальник відділу технологічної підтримки ПАТ «Фармак».
До привітань з нагоди Дня фармацевта приєднався Володимир Дудка, народний депутат України, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення обов’язкового медичного страхування Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. Зокрема, він зазначив, що фармацевтична діяльність дуже складна та відповідальна, адже вимагає балансу між соціальною спрямованістю та об’єктивними економічними потребами підприємства. В. Дудка зупинився на кількох питаннях, вирішення котрих суттєво впливатиме на ринок і споживачів.
Перше питання – можливе запровадження ПДВ на операції з постачання та імпорту препаратів і виробів медичного призначення. «За розрахунками Міністерства фінансів розмір ПДВ на ліки має становити 7%, й імовірність запровадження цього податку досить висока», — зазначив доповідач. На його думку, запровадження ПДВ може відбутися без негативних наслідків за 2 умов. По-перше, кошти які отримуватиме державний бюджет від ПДВ, мають повертатися в медичну сферу, наприклад, на розширення програми з реімбурсації, підтримку соціальних проектів, пацієнтів з орфанними захворюваннями тощо.
По-друге, на думку народного депутата, результат залежить від зваженої та поміркованої позиції вітчизняних виробників стосовно цінової політики після запровадження ПДВ. «Дуже правильно було б для наших виробників проявити витримку й не піддатися спокусі відразу автоматично підняти ціни на ліки. Ідею щодо запровадження ПДВ на ліки активно підтримують деякі керівники вітчизняних фармацевтичних підприємств, адже реалізація цієї ініціативи створить для українських виробників сприятливі умови цінової конкуренції. Відтак, на мою думку, вітчизняні виробники можуть проявити мудрість та в короткостроковій перспективі компенсувати цей податок за рахунок власних ресурсів», — сказав В. Дудка.
Піднявши питання запровадження реімбурсації, народний депутат наголосив, що це надзвичайно важливий проект МОЗ України, який надав системі охорони здоров’я перший власний досвід у цій сфері. «На моє переконання, профільне міністерство йде правильним шляхом — вчасно робляться висновки та вносяться зміни до Пілотного проекту. У наступному році очікується збільшення його фінансування, — зазначив В. Дудка. — Варто прискорити розвиток реімбурсації, адже цей процес просувається повільно. У нинішніх умовах аптечні заклади не зацікавлені в тому, щоб брати участь у системі відшкодування вартості ліків, оскільки це майже не надає їм конкурентних переваг. Але якщо реімбурсація розповсюджуватиметься на широкий асортимент лікарських засобів і рівень компенсації буде відчутним для споживача, аптечні заклади активніше долучатимуться до цього процесу», — додав народний депутат.
Серед іншого В. Дудка торкнувся теми переліку, за яким регулюються ціни на лікарські засоби. Учасники цього процесу висловлюють переконання, що створення єдиного переліку замість кількох, за якими нині регулюються ціни на ліки, дозволить спростити цей процес і для регулятора, і для суб’єктів ринку. На думку доповідача, необхідно, щоб це обговорення й надалі тривало в конструктивному руслі.
На завершення виступу народний депутат побажав фармацевтичній промисловості подальшого успішного розвитку заради ефективного задоволення потреб вітчизняної системи охорони здоров’я.
Валерій Печаєв, президент ООРММПУ, привітав учасників зустрічі з професійним святом, зазначивши, що протягом останніх років вітчизняні фармацевтичні виробники зробили значний крок уперед у напрямку забезпечення якості продукції. День фармацевтичного працівника — чудова нагода для обміну думками щодо розвитку української фармпромисловості. Президент ООРММПУ запропонував керівникам вітчизняних підприємств-виробників поділитися своїм баченням подальшої долі української фармації і висловив впевненість у тому, що ці думки буде враховано профільними відомствами під час формування та реалізації регуляторної політики у фармацевтичному секторі.
Філя Жебровська, генеральний директор компанії «Фармак», привітала колективи фармацевтичних заводів з Днем фармацевтичного працівника. «Уже 14 років ми відзначаємо це свято, і сьогодні мені хотілося б побажати фахівцям фармації здоров’я, успіхів, удачі. У святкові дні хочеться згадувати лише позитивні моменти, які надихають нас на нові звершення. Наша галузь має соціальну спрямованість, адже фармацевтична діяльність здійснюється заради здоров’я людини. Нині ми виробляємо лікарські засоби з дотриманням європейських вимог до якості цієї продукції. Це спільна заслуга вітчизняних підприємств і регуляторних органів», — підкреслила вона.
Згадуючи про здобутки вітчизняної фармації, генеральний директор компанії «Фармак» не оминула увагою позитивний вплив Пілотного проекту на ситуацію з медикаментозним забезпеченням пацієнтів з гіпертонічною хворобою. Вона зауважила, що цей проект знайшов підтримку вітчизняних виробників ще на стадії обговорення. Протягом його реалізації не припинялася спільна робота регуляторних органів та вітчизняних підприємств — виробників ліків у напрямку вдосконалення Пілотного проекту. Ф. Жебровська зазначила, що нині на рівні зацікавлених відомств та суб’єктів господарювання обговорюється можливість запровадження механізму відшкодування вартості препаратів для лікування осіб з цукровим діабетом. За її словами, українські виробники підтримуватимуть конструктивні ініціативи МОЗ та Держлікслужби України, направлені на вдосконалення системи лікарського забезпечення населення, зокрема ті, що мають на меті запровадження державного медичного страхування.
На думку генерального директора компанії «Фармак», на сьогодні існує низка питань, до обговорення яких повинні долучитися вітчизняні фармацевтичні підприємства. Одне з них — етична поведінка фахівців фармації. Ф. Жебровська нагадала, що у 2012 р. було прийнято Етичний кодекс фармацевтичних працівників України. «Етичних норм необхідно дотримуватися під час ведення бізнесу та здійснення професійної діяльності», — підкреслила вона.
Доповідач також звернула увагу на те, що нині на ринку України відчувається дефіцит імунобіологічних препаратів. Не в останню чергу це пов’язано з тим, що вітчизняні виробники випускають такі лікарські засоби в недостатній кількості. Для вирішення цього питання МОЗ розробило низку проектів документів, направлених на спрощення умов ввезення цієї продукції з інших країн. У той же час українські виробники могли б задовольнити потреби внутрішнього ринку в цих препаратах, якби мали чітку інформацію щодо потреб держави та довгострокову програму імунопрофілактики.
Генеральний директор компанії «Фармак» звернула увагу на проблему здійснення державного контролю якості лікарських засобів. За її словами, цей контроль вимагає від підприємств додаткових витрат, тому варто розглянути можливість передачі повноважень стосовно здійснення нагляду за якістю продукції суб’єктам господарювання. «Ми маємо лабораторії з контролю якості та беремо на себе відповідальність за якість продукції», — наголосила Ф. Жебровська.
Геннадій Хорунжий, голова наглядової ради компанії «Фармекс Груп», підтримав пропозиції генерального директора компанії «Фармак» та звернув увагу на критично низький рівень імунізації населення України. Так, наприклад, показник вакцинації населення від грипу в епідемічний сезон 2012 р. становив лише 0,7% від загальної кількості населення країни. У той же час у Російській Федерації від грипу було щеплено 27% населення, а в країнах ЄС охоплення вакцинацією становить більше 30%. Доповідач звернув увагу представників профільного міністерства на цю проблему та зауважив, що вітчизняний виробник готовий виготовляти вакцину для профілактики грипу в кількості, достатній для задоволення потреб країни та за прийнятною для держави ціною. «Хворобі краще запобігти, ніж з нею боротися. Тому ми просимо збільшити фінансування заходів з імунопрофілактики населення України», — зазначив голова наглядової ради компанії «Фармекс Груп».
Г. Хорунжий подякував Держлікслужбі України за ефективні дії, спрямовані на забезпечення якості лікарських засобів, зокрема запровадження обов’язкової відповідності виробництва препаратів вимогам належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP). Завдяки цьому з ринку поступово зникають препарати, які не відповідають згаданим вимогам. Голова наглядової ради компанії «Фармекс Груп» висловив побажання, щоб у сегменті державних закупівель замість імпортованих ліків, які не мають підтвердження відповідності GMP, придбавалися якісні вітчизняні препарати.
Людмила Безпалько, генеральний директор ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», привітала присутніх з професійним святом та зазначила, що за роки незалежності країни фармацевтична промисловість впевнено крокувала до наближення стандартів виробництва лікарських засобів до європейських вимог. Нині можна впевнено констатувати, що це завдання виконано. Але внаслідок запровадження обов’язкової відповідності вимогам GMP деякі вітчизняні підприємства припинили діяльність, оскільки не встигли модернізуватися, адже це вимагає значних витрат. Залишаються закритими деякі промислові дільниці вітчизняних фармацевтичних заводів.
На думку Л. Безпалько, потрібно дати таким заводам можливість оновитися повністю. За їх словами, останні 2–3 роки триває вдосконалення правового поля в сфері обігу ліків. Не всі ініціативи регуляторних органів сприймаються українськими підприємствами позитивно. Але очевидно, що така соціально важлива продукція, як лікарські засоби, потребує постійного вдосконалення заходів контролю. Нині цей процес триває, й вітчизняні виробники повинні брати активну участь в обговоренні проектів документів, які в подальшому матимуть суттєвий вплив на державну політику в сфері медикаментозного забезпечення населення України.
Доповідач звернула увагу представників регуляторних органів, які розробляють підходи до формування цін на лікарські засоби, що зниження цін на вітчизняну фармацевтичну продукцію може підрізати крила українській фармацевтичні промисловості. «Ціноутворення на препарати має відображати реальні економічні фактори, які безпосередньо впливають на ціну. Такі фактори умовно можна поділити на ті, що безпосередньо пов’язані з виробництвом ліків, та ті, що лежать поза його межами.
До перших відносяться вартість сировини, устаткування, послуги щодо її ввезення, оплата праці співробітників, адміністративні витрати на реєстрацію ліків, контроль якості, фармаконагляд тощо. До других належать адміністративні витрати на послуги у сфері забезпечення екологічної безпеки, охорони праці, митного оформлення вантажів, пожежної безпеки, оплати комунальних послуг, орендних платежів тощо. Забезпечення дотримання вимог GMP потребує від підприємств кардинального переобладнання і постійної модернізації виробничих потужностей.
На законодавчому рівні для вітчизняних виробників не передбачено, що витрати, пов’язані із запровадженням GMP, можуть розцінюватися як підстава для підвищення цін на продукцію», — зауважила Л. Безпалько. Крім того, вона звернула увагу на те, що вітчизняні підприємства витрачають значні кошти на оплату адміністративних послуг, пов’язаних із реєстрацією лікарських засобів та контролем їх якості. «Хотілося б побажати, щоб держава сприяла подальшому розвитку вітчизняної фармацевтичної промисловості і вживала реальних заходів для стимулювання реалізації політики імпортозаміщення на українському фармацевтичному ринку», — підкреслила генеральний директор ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».
Олег Клімов, генеральний директор столичного КП «Фармація», привітавши учасників зустрічі з професійним святом, у своїй доповіді звернув увагу на діяльність комунальних аптек у контексті впровадження соціальних програм Уряду. Головною метою комунальних аптек є виконання соціальної функції щодо максимального та ефективного забезпечення населення якісними ліками й виробами медичного призначення. «Аптечні мережі різних форм власності налаштовані передусім на високу прибутковість, а питання соціальної відповідальності їх цікавлять дедалі менше, — зазначив О. Клімов. — На сьогодні саме комунальні аптечні підприємства є флагманами реалізації державної політики медикаментозного забезпечення, впровадження соціальних програм та проектів, часом низькорентабельних, але, безперечно, необхідних».
Серед складових соціальної відповідальності столичного КП «Фармація» — виробництво екстемпоральних лікарських засобів. Але виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами (далі — Ліцензійні умови) потребує значних витрат, що перешкоджає розширенню мережі виробничих аптек. Торгівля препаратами, виготовленими в аптечних умовах, може здійснюватися лише через аналогічні заклади й структурні підрозділи аптек ліцензіата, який є власником аптеки, що їх виготовляє.
КП «Фармація» неодноразово пропонувало внести зміни до Ліцензійних умов, а саме: дозволити реалізацію виготовлених екстемпоральних ліків в інших аптечних закладах, які не займаються виготовленням препаратів в умовах аптеки. Завдяки цьому екстемпоральні лікарські засоби стали б доступнішими для населення.
Важливою відмінною рисою комунальних аптек є забезпечення населення й лікувально-профілактичних закладів наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами, хоча їх реалізація є економічно невигідною, враховуючи витрати на особливі умови зберігання й транспортування. Аптечні заклади недержавної форми власності здебільшого не займаються такої діяльністю.
Розгалужена аптечна мережа столичного КП «Фармація», яка нині складається зі 107 аптек, 57 аптечних пунктів та аптечної бази, є державним гарантом забезпечення лікувально-профілактичних закладів лікарськими засобами за бюджетні кошти. «Слід зазначити, що комунальні аптеки постійно кредитують відпускання ліків за бюджетні кошти. З обігу підприємства протягом року регулярно вилучаються значні суми, що сягають 10–15 млн грн. Як наслідок, КП «Фармація» не має можливості закуповувати лікарські засоби з передоплатою, тому ціни на ліки іноді вищі, ніж у комерційних аптеках, де таких проблем немає», — зауважив О. Клімов.
Важко переоцінити участь комунальних аптек у реалізації Пілотного проекту, який впроваджується в Україні за ініціативою Уряду. За словами О. Клімова, за 2 міс 2012 р. в Києві лише аптеки КП «Фармація» відпускали за рецептами ліки, вартість яких підлягала частковому відшкодуванню. Він звернув увагу на те, що мережа комунальних аптек становить лише 10% від загальної кількості аптечних закладів, що функціонують у Києві. Але аптечні мережі інших форм власності не поспішають брати участь у соціальних проектах, які вимагають витрат на програмне забезпечення, кадрові ресурси тощо.
КП «Фармація» пропонує на законодавчому рівні, шляхом внесення змін до відповідних нормативно-правових актів, зобов’язати всі аптечні заклади, що мають ліцензії, взяти участь у Пілотному проекті.
Завершуючи виступ, О. Клімов зазначив: «За більшістю показників комунальні аптечні заклади є соціально відповідальними підприємствами, однією з найважливіших складових системи соціального захисту населення, яка потребує подальшого розвитку та вдосконалення. Якщо держава надаватиме пільги в першу чергу комунальним підприємствам, допоможе їм зменшити орендні ставки за використання аптечних площ, підтримає в оподаткуванні прибутку, то цим вона суттєво посприяє їхньому зміцненню й різнобічному розвитку. А відтак, комунальні аптечні підприємства ставатимуть надійним стратегічним партнером, гарантом успішного впровадження державних соціальних програм».
Тетяна Крутських, кандидат фармацевтичних наук, декан факультету промислової фармації Національного фармацевтичного Університету (далі — НФаУ), зауважила, що на сьогодні фармацевтична галузь України нараховує більше 350 тис. працівників, задіяних у виробництві, аптечній мережі, науці, освіті. Провідним навчальним закладом, який готує кадри для фармацевтичної галузі, є НФаУ.
Більше 20 років тому для забезпечення фармацевтичної промисловості України освіченими інженерами-технологами в НФаУ було відкрито спеціальність «Промислова фармація». Упродовж розвитку фармацевтичної галузі в університеті відкривалися нові спеціальності. Серед останніх досягнень — відкриття в минулому році таких актуальних спеціальностей, як «Фармацевтична біотехнологія» та «Логістика».
Сьогодні НФаУ надає можливість отримувати освіту за 14 спеціальностями за денною, вечірньою, заочною та заочною з елементами дистанційного навчання формами за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста й магістра.
У структурі НФаУ є інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації, який надає послуги з підвищення кваліфікації персоналу фармацевтичних підприємств. У рамках навчання в аспірантурі багато співробітників фармацевтичних підприємств захистили кандидатські дисертації.
НФаУ багато років плідно співпрацює з фармацевтичними підприємствами. Їх співробітники запрошуються в університет для читання проблемних лекцій. Крім того, вони регулярно беруть участь у державній атестації студентів. Це дозволяє підприємствам обрати гарного фахівця, а студентам — отримати роботу відразу після закінчення ВНЗ. Для працевлаштування випускників в університеті щорічно проводиться «Ярмарка вакансій».
«Ми розуміємо, що сьогодні фармацевтичні заводи — це потужні високотехнологічні підприємства, які працюють за світовими стандартами. НФаУ також намагається йти в ногу з часом. Тому на вимогу МОЗ України ми приступили до розробки нових стандартів освіти з фармацевтичного напряму й будемо звертатися до вас, шановні керівники, аби спільно визначити актуальні напрямки підготовки фахівців, необхідні для розвитку як вітчизняних підприємств, так і наших випускників, — зауважила Т. Крутських. — Вимоги, які сьогодні висуваються до фармацевтичних підприємств, потребують залучення профільних кадрів. Можливо, уже сьогодні було б доцільно на регуляторному рівні визначити та закріпити штатні посади, які потребують саме фармацевтичної освіти. Це б дало змогу за 5–8 років забезпечити галузь профільними фармацевтичними кадрами».
Олексій Соловйов, голова Держлікслужби України, щиро привітав фахівців з Днем фармацевтичного працівника. Він подякував керівникам вітчизняних фармацевтичних підприємств за підтримку в запровадженні обов’язкової відповідності виробництва ліків вимогам GMP. Голова Держлікслужби України також окреслив основні напрямки подальшого вдосконалення нормативно-правової бази, яке відбуватиметься у сферах ліцензування імпорту, створення системи відстеження ліків на кожному етапі їх життєвого циклу, запровадження вимог належної аптечної практики. О. Соловйов висловив сподівання на підтримку цих ініціатив з боку вітчизняних виробників. Завершуючи свій виступ, він побажав присутнім невичерпних сил і творчої наснаги на ниві служіння ідеалам гуманізму й добра.
До теплих слів, які прозвучали на адресу фармацевтичних працівників України, приєдналася Людмила Коношевич, начальник Управління лікарських засобів та медичної продукції МОЗ України. Вона зауважила, що питання, підняті під час зустрічі, обов’язково буде розглянуто профільним управлінням МОЗ. Від імені управління вона побажала представникам української фармації наснаги, нових здобутків у професійній діяльності, міцного здоров’я, життєвого оптимізму, щастя, добробуту та родинного благополуччя.
фото Сергія Бека
Коментарі