ПДВ на лікарські засоби та вироби медичного призначення: його наслідки для фармацевтичного ринку

14 Квітня 2014 2:21 Поділитися
4 квітня 2014 р. відбулася прес-конференція «Наслідки введення ПДВ на лікарські засоби та вироби медичного призначення: тотальний колапс ринку», організатором якої виступила Асоціація «Оператори ринку медичних виробів», а спікерами — Павло Харчик, президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів», директор ТОВ «Калина компанія розвитку бізнесу»; Дмитро Алешко, віце-президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів», партнер юридичної компанії «Правовий Альянс»; Оксана Гуленко, директор Всеукраїнської громадської організації «Аптечна професійна асоціація України»; Анатолій Подорожний, генеральний директор ТОВ «БОГМАРК УКРАЇНА», член Правління Асоціації «Оператори ринку медичних виробів». Під час заходу обговорювалася ситуація, що виникла у зв’язку з набуттям чинності деякими положеннями Закону України від 27.03.2014 р. № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі — закон № 1166). Ними, зокрема, передбачається введення податку на додану вартість(далі — ПДВ) на операції з постачання лікарських засобів і виробів медичного призначення.

ПДВ на лікарські засоби та вироби медичного призначення: його наслідки для фармацевтичного ринку

Павло Харчик зазначив, що законом № 1166 доповнено п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України новим підпунктом, яким з 1 квітня 2014 р. вводиться ПДВ у розмірі 7% на операції з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим КМУ. У відповідному законопроекті була дещо інша редакція даного положення, яка передбачала введення ПДВ лише на першу операцію з поставки лікарських засобів і виробів медичного призначення. У зв’язку з цим з’явилося багато трактувань закону № 1166. Так, при перетині українського кордону Державна митна служба України (далі — Держмитслужба) вимагає сплати 20% ПДВ ( прим. ред.: 18.04.2014 р. підписано Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства», яким знижено ставку ввізного мита на лікарські засоби і вироби медичного призначення з 20% до 7%. Документ набуде чинності 19.04.2014 р.).

Доповідач також зазначив, що лише з моменту зміни курсу національної валюти відносно долара США з 7,99 на 11,22 грн. ціни тільки за рахунок девальвації на імпортні лікарські засоби зросли на 40,4%, а введення ПДВ призведе до ще більшого їх здорожчання. У разі, якщо Держмитслужба й надалі вимагатиме сплати 20% ПДВ, а потім і дистриб’ютор, і аптека реалізовуватимуть продукцію з урахуванням ПДВ у розмірі 7%, то здорожчання буде ще більшим.

Стосовно виробів медичного призначення ситуація склалася ще складніша. У законі № 1166 вказано, що операції з постачання цієї продукції обкладаються ПДВ за ставкою 7% відповідно до переліку, який має затвердити КМУ, але на даний момент цей документ не розроблено. Деякі оператори ринку вважають, що мова йде про перелік, затверджений постановою Уряду від 08.08.2011 р. № 867 «Про питання звільнення виробів медичного призначення від оподаткування», але це не відповідає дійсності. Нині проводиться робота щодо створення згаданого переліку КМУ, і це займе ще деякий час. Виникає питання, що робити сьогодні?! На жаль, відповіді на нього немає.

Дмитро Алешко зазначив, що в роз’ясненні Міністерства доходів і зборів України від 04.04.2014 р. чітко зазначено, що при ввезенні на територію України як лікарських засобів, так і виробів медичного призначення має сплачуватися ПДВ у розмірі 20%. Це, у свою чергу, означає, що відповідна сума закладається в кінцеву ціну продукції для пацієнтів.

При прийнятті закону № 1166 було допущено порушення податкового законодавства. Так, відповідно до ст. 4 Податкового кодексу України при встановленні або розширенні існуючих податкових пільг вони мали б вступити в силу з наступного бюджетного року. Більш того дивним є той факт, що тільки 31 березня 2014 р. було підписано закон № 1166, редакція якого істотно відрізнялася від проекту, зареєстрованого в Верховній Раді України. У зв’язку з цим, за даними Асоціації «Оператори ринку медичних виробів», деякі імпортери були змушені призупинити свою діяльність, оскільки, сплачуючи 20% ПДВ при ввезенні продукції на митну територію України, їм доводилося працювати собі у збиток. Кількість лікарських засобів, що підлягають державному регулюванню цін, становить більше 80%. І на сьогодні немає відповіді, яким чином можна встановити 10% надбавки і сплатити 20% ПДВ.

Хоч і є певна категорія лікарських засобів зарубіжного виробництва, які можна замінити українськими, ситуація, що склалася, може призвести до нестачі життєво необхідних ліків. На жаль, цей фактор не було враховано при підготовці закону № 1166.

Також необхідно зупинитися на препаратах, що закуповуються за бюджетні кошти, тендери на які були проведені без урахування ПДВ. На сьогодні здійснити поставку за ціною +7% багато постачальників не можуть.

Доповідач зазначив, що у зв’язку з названими проблемами Уряду необхідно прийняти рішення про внесення до Верховної Ради України законопроекту стосовно відтермінування введення в дію положення закону № 1166 щодо ПДВ. Крім того, до цього документа слід внести ряд редакційних правок для уникнення подвійного трактування його норм.

Оксана Гуленко розповіла про проблеми, з якими зіткнулися аптечні заклади у зв’язку з введенням ПДВ на постачання лікарських засобів і виробів медичного призначення. Вона звернула увагу на те, що така складна ситуація на фармацевтичному ринку виникла через те, що в законі № 1166 не передбачено перехідний період для введення згаданого податку. У зв’язку з цим аптеки не можуть відпускати лікарські засоби за пільговими рецептами, тому що їх гранична оптово-відпускна ціна задекларована без урахування ПДВ. Також не зрозуміло, за яким механізмом має здійснюватися перерахунок цін. Не відпускаються й гіпотензивні лікарські засоби, включені до Пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою.

О. Гуленко зазначила, що необхідні роз’яснення з боку державних органів стосовно механізму формування цін на лікарські засоби є вкрай необхідними, оскільки вже з 1 квітня аптечні заклади несуть за це юридичну відповідальність.

Також вона зазначила, що контролюючим органам варто утриматися від штрафних санкцій у зв’язку з тим, що остання редакція закону № 1166 була оприлюднена 1 квітня 2014 р. у газеті «Голос України», з якою можна було ознайомитися лише після 9:00. У той же час 1 квітня вже працювали цілодобові аптеки, які відпускали лікарські засоби і вироби медичного призначення без ПДВ, тому що раніше не могли ознайомитися з текстом закону № 1166.

Тому дуже потрібен перехідний період хоча б у декілька тижнів, аби аптечні заклади змогли привести касові апарати, програмне забезпечення та ціни на залишки продукції у відповідність до податкового законодавства.

Стосовно виробів медичного призначення Анатолій Подорожний зазначив, що з 1 липня набувають чинності технічні регламенти. Так, перед введенням їх в обіг має проводитися перевірка виробників на відповідність вимогам даних документів з подальшим нанесенням на вироби медичного призначення національного знака відповідності. Вартість цієї перевірки набагато перевищує таку нині чинної процедури реєстрації, що і без введення ПДВ спричинить зростання цін на дану продукцію.

Крім того, доповідач повідомив, що фармацевтична галузь найзарегульованіша, хоча 80% фармацевтичного ринку — це аптечні продажі, у яких відсутні елементи корупції. Корупційні схеми використовуються лише в 20% державних тендерних закупівель.

На думку А. Подорожного, фармацевтичному ринку потрібно дати максимальну свободу — це дозволить підвищити його відкритість і прозорість, що, у свою чергу сприятиме підвищенню якості, зниженню цін на лікарські засоби і поліпшенню сервісу в аптечних закладах.

Під час заходу прозвучало запитання, чи будуть обкладатися ПДВ поставки важкої медичної техніки, термін виготовлення якої становить 80–90 днів, якщо тендери на неї проводилися задовго до введення ПДВ на операції з постачання виробів медичного призначення? П. Харчик зазначив, що на сьогодні існує певна колізія термінів. Так, у законі № 1166 вказано, що 7% ПДВ вводиться на операції з постачання виробів медичного призначення. Але термін «вироби медичного призначення» законодавчо не закріплено. У той же час у технічних регламентах визначено термін «медичні вироби», тому незрозуміло, чи обкладатиметься важка медична техніка ПДВ, чи ні.

Наприкінці заходу П. Харчик назвав ключові проблеми та питання, які виникли у зв’язку з введенням ПДВ, і які на даний момент залишаються без вирішення:

1) чи необхідно робити переоцінку товарних залишків, вироблених та ввезених на митну територію України до 1 квітня 2014 р.;

2) відсутня форма податкової накладної для оптових компаній, у якій би зазначався ПДВ за ставкою 7%;

3) не зовсім зрозуміло, у якому розмірі слід сплачувати ПДВ при імпорті — 20% чи 7% (хоча Міністерство доходів і зборів України надало роз’яснення, у якому зазначено, що необхідно сплачувати 20%, але незрозуміло, чому саме 20%, а не 7%?!);

4) КМУ необхідно негайно затвердити перелік виробів медичного призначення, які обкладатимуться ПДВ за пільговою ставкою — 7%;

5) що робити з лікарськими засобами та виробами медичного призначення, на які встановлено диференційовані граничні надбавки. У постанові КМУ від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» відсутня інформація про ПДВ при формуванні цієї націнки. У цьому документі лише зазначається, що надбавки не можуть перевищувати 10% від оптово-відпускної ціни та від 10% до 25% від закупівельної ціни. Також незрозуміло, чи враховується в цих націнках ПДВ, введений законом № 1166.

Сподіваємося, що найближчим часом буде надано обґрунтовані офіційні роз’яснення державних органів з цих питань. Інакше ситуація, що склалася, призведе до призупинення імпорту та, як наслідок, — до зникнення з аптек певних лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Євген Прохоренко,
фото Сергія Бека

ПДВ на лікарські засоби та вироби медичного призначення:
його наслідки для фармацевтичного ринку

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті