Боротьба з артеріальною гіпертензією: досягнення Пілотного проекту

Починаючи з 2005 р., у другу суботу травня за ініціативою ВООЗ проводиться Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертензією. Цього року він припадає на 10 травня. У цей день у всьому світі проходять численні заходи, мета яких — підвищення інформованості населення про серйозні ускладненнях артеріальної гіпертензії, поширення інформації про те, як можна запобігти розвитку цього захворювання, яке, за даними ВООЗ, відмічають у понад 1,5 млрд осіб у всьому світі.

6 травня в МОЗ України відбулася прес-конференція, присвячена Всесвітньому дню боротьби з артеріальною гіпертензією, у якій взяли участь Василь Нетяженко, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Терапія», професор, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, та Леонід Кушнір, головний позаштатний спеціаліст за спеціальністю «Кардіологія» столичного Департаменту охорони здоров’я.

Як відзначив В. Нетяженко, за даними МОЗ України, станом на 1 січня 2014 р. кількість дорослих із хворобами системи кровообігу сягає 26,4 млн (або 57,5% населення), із яких 9,6 млн осіб працездатного віку. При цьому в 12,1 млн цих хворих відмічають саме артеріальну гіпертензію. На жаль, захворювання має безсимптомний перебіг. Понад 45% хворих не знають, що у них підвищений артеріальний тиск, і дізнаються про це вже після розвитку ускладнень.

Було наголошено на загрозливих показниках динаміки захворюваності на гіпертонічну хворобу в нашій країні. Причинами цього явища, на думку головного позаштатного спеціаліста МОЗ України, є висока поширеність куріння, збільшення кількості пацієнтів з порушеннями ліпідного обміну, надмірна маса тіла, гіподинамія, а також зловживання продуктами з високим вмістом солі.

Що стосується ускладнень внаслідок артеріальної гіпертензії, то протягом минулого року зафіксовано більше 50,5 тис. випадків інфаркту міокарда та близько 112 тис. випадків інсульту. Вони потребують дороговартісного лікування та тривалого реабілітаційного періоду. Саме систематична антигіпертензивна терапія допомагає їх уникнути, поліпшити якість життя та зберегти працездатність хворих.

З метою профілактики ускладнень В. Нетяженко також рекомендував населенню дотримуватися здорового способу життя: відмовитися від шкідливих звичок, зменшити споживання солі, дозувати фізичну активність та, в ідеалі, споживати органічну їжу. У такому разі є можливість знизити ризик розвитку ускладнень від гіпертонічної хвороби на 28%, а у тих, хто вже приймає ліки, — ще на 28%.

З метою зниження захворюваності на ішемічну хворобу серця, судинні ураження мозку,  що є наслідками гіпертонічної хвороби, підвищення тривалості та якості життя пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та підвищення доступності їх лікування з 1 червня 2012 р. в Україні реалізовується Пілотний проект щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою (далі — Пілотний проект). У 2013 р. на його реалізацію державою було виділено більше 191 млн грн., із яких використано 164,64 млн грн. (85,91%). Загалом за минулий рік у рамках Пілотного проекту виписано понад 20 млн рецептів, з них здійснено часткове відшкодування вартості ліків за більше ніж 8 млн рецептів у більше ніж 12 тис. аптечних закладах, задіяних у проекті. До лікарів звернулося близько 9 млн осіб з артеріальною гіпертензією. Найбільша їх частина припала на друге півріччя 2013 р., коли перелік міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, на які поширюється дія Пілотного проекту, було розширено їх комбінаціями.

Відповідно до постанови КМУ від 12.02.2014 р. № 42 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» дію Пілотного проекту подовжено в 2014 р., при цьому на його реалізацію виділено більше 138 млн грн. За словами В. Нетяженка, цих коштів повинно вистачити за умови, що ціни на ці препарати не підвищаться. Він також звернув увагу на те, що сучасні вітчизняні препарати не менш ефективні та так само якісні, як і зарубіжні, проте їх вартість значно нижча.

Про результативність Пілотного проекту, за словами В. Нетяженка, свідчать такі показники: порівняно з 2012 р. у 2013 р. на 6,4% зменшилася кількість інсультів серед пацієнтів, що отримували антигіпертензивне лікування, та на 16% — кількість викликів швидкої медичної допомоги до пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

Завдяки впровадженню в практику часткового відшкодування вартості антигіпертензивних лікарських засобів на 75% зросла кількість звернень до лікарів хворих на цю патологію. Більше 44,4% пацієнтів отримували антигіпертензивні препарати впродовж 3 міс. Експерт підкреслив, що до реалізації Пілотного проекту цей показник становив лише 15%, а 30 років тому він взагалі був на рівні 4%. Тобто, масштабна роз’яснювальна робота, яка проводиться в регіонах лікарями, уже має позитивні наслідки. Проте, якщо сьогодні вже досягнуто певного результату завдяки просвітницькій роботі серед пацієнтів, залишається проблема компетентності лікарів, про яку свідчать факти неправильних підходів до лікування хворих цього профілю та трактування результатів терапії.

Пацієнтам необхідно постійно наголошувати, що візити до лікаря не повинні обмежуватися одноразовим відвідуванням. Хворим на артеріальну гіпертензію необхідно доносити важливість регулярного лікування, оскільки від цього залежить його ефективність. Для залучення більшої кількості пацієнтів необхідно проводити постійну просвітницьку роботу як з боку лікарів, так і ЗМІ, роз’яснюючи їм важливість корекції способу життя та регулярного, пожиттєвого прийому препаратів.

Л. Кушнір додав, що у 2013 р. в столиці зареєстровано близько 545 тис. хворих на артеріальну гіпертензію, тобто близько 30% населення міста потерпає від цієї хвороби. Він підкреслив, що, окрім інсультів та інфаркту, це захворювання може призвести до серцевої та ниркової недостатності, уражень сітківки, магістральних судин. Цього можна уникнути при своєчасному призначенні лікування. У 2013 р. кількість пацієнтів з інфарктом міокарда становила біля 20 тис., а з інсультом — 4500 пацієнтів. 30–40% хворих, що перенесли інсульт, є інвалідами і не тільки не можуть працювати, але й потребують постійної уваги з боку близьких.

Під час прес-конференції також було піднято питання стосовно того, що аптечні заклади, які реалізовували лікарські засоби, включені до Пілотного проекту, досі не отримали відшкодування від держави. Як відзначив В. Нетяженко, Уряду відомо про цю проблему. Уже підготовлено проект постанови, у якій визначаються порядок та умови надання в 2014 р. субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на часткове відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою. За словами фахівця, на сьогодні відповідний документ знаходиться в Міністерстві юстиції України, і вже найближчим часом його буде розглянуто і прийнято Урядом. Він також додав, що кошти будуть розподілені між регіонами практично в тому ж співвідношенні, як і минулого року.

Завершуючи виступ, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Терапія» повідомив, що перелік препаратів для лікування артеріальної гіпертензії, на які здійснюється часткове відшкодування вартості, планується розширити, включивши до нього, зокрема, сартани, статини, а також такі антиагрегантні препарати, як клопідогрель та ацетилсаліцилова кислота.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

карина 07.05.2014 2:40
В прошлом году большая часть препаратов была насильно навязана или списана на пациентов,чтобы освоить бюджетные деньги и получить откаты.При сегодняшней обстановке с бюджетом Пилотный проект необходимо остановить и работать над мед страхованием.иначе не следует вести речь о борьбе с коррупцией
Провизор 07.05.2014 8:50
Нужно подлечить Нетяженко,чтобы реализовать пилотник .в Украине уже нехватает людей перешли на грудничков - ставим диагноз гипертоники. Не освоим деньги -увольнение! Идиотизм полный.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті