Референтне ціноутворення на ліки: його запровадження в нинішньому вигляді може спричинити чергову зупинку фармринку

Після невдалої спроби МОЗ України розробити проект постанови КМУ «Питання референтного ціноутворення на лікарські засоби» без проходження належної процедури публічного обговорення (28 квітня 2014 р. відповідний проект оприлюднено на сайті МОЗ України і вже 30 квітня його розгляд відбувся під час чергового засідання Уряду), КМУ доручив Міністерству економічного розвитку і торгівлі України доопрацювати проект документа. Спільними зусиллями цього відомства з Міністерством юстиції України доопрацьовано проект постанови КМУ, який кардинально відрізняється від попередньої редакції, починаючи з її назви та сфери дії і закінчуючи корупційними складовими.

Зокрема, «доопрацьованим» проектом постанови КМУ передбачається наступне:

  • запровадити референтне ціноутворення на всі лікарські засоби, що відпускаються за рецептом лікаря, та вироби медичного призначення;
  • участь у порядку декларування МОЗ України, Державної служби України з лікарських засобів, Державної служби України з конт­ролю за цінами, що, у свою чергу, містить ризики вчинення корупційних діянь з боку посадових осіб відповідних відомств;
  • розширити пакет документів, необхідних для декларування зміни оптово-відпускних цін на фармпродукцію: додатково необхідно подавати до МОЗ України пояснювальну записку щодо обґрунтування необхідності зміни оптово-відпускної ціни на фармпродукцію та довідку Держлікслужби України про правильність обрання конкретного товару в референтних країнах та в Україні, який враховувався заявником при розрахунку зміни оптово-відпускної ціни, та рівень оптово-відпускних цін на такі товари, що встановлені в референтних країнах та в Україні. Це передбачає посилення регуляторного тиску на операторів ринку;
  •  збільшити строки декларування зміни оптово-відпускних цін на фармпродукцію з 10 до 20 днів. На практиці ж цей процес займатиме більше часу, оскільки у строках декларування не передбачено строки отримання довідки Держлікслужби України. Загалом встановлені строки є неприйнятними з огляду на постійне коливання курсу валют, оскільки це не вирішує проблему врегулювання механізму оперативного перерахунку цін на них;
  • внести зміни до постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення». Зокрема, пропонується зобов’язати аптечні заклади встановлювати диференційовані граничні торговельні (роздрібні) надбавки, виходячи із закупівельної ціни з урахуванням ПДВ. Натомість згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України ПДВ не може бути в складі граничної торговельної (роздрібної) надбавки. Тобто, положення проекту документа супере­чать нормам чинного законодавства України. Тому варто переглянути це положення і передбачити, щоб граничні торговельні (роздрібні) надбавки встановлювалися без урахування ПДВ.

Окрему увагу варто звернути на розміри граничних торговельних (роздрібних) надбавок, виходячи із закупівельної ціни. Так, якщо вартість фармпродукції — до 10 грн., то торговельна надбавка не може перевищувати 25%. Тобто, регулятор хоче запровадити державне регулювання цін фармпродукцію, оптово-відпускна ціна якої нижча ніж 12 грн. за одну упаковку. Наразі ж згідно з діючою постановою КМУ № 955 лікарські засоби і вироби медичного призначення вітчизняного виробництва, оптово-відпускна ціна яких нижча ніж 12 грн. за одну упаковку, не підлягають державному регулюванню, крім тих, що придбаваються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Доцільніше залишити цю норму, прибравши дискримінаційну складову, — поширити її дію на фармпродукцію як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва.

Якщо вартість фармпродукції становить 10–20 грн., гранична торговельна надбавка — 23%; 20–40 грн. — 20%; 40–60 грн. включно — 16%; 60–100 грн. — 13%; більше 100 грн. — 10%. Чим керувалися розробники проекту документа, встановлюючи такі надбавки, які, за логікою авторів, уже повинні включати ПДВ?

Особисто для них нагадаємо, що на сьогодні згідно з діючим податковим законодавством України 7% ПДВ застосовується за операціями з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Перелік таких медичних виробів затверджено постановою КМУ від 23.04.2014 р. № 118. Операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України медичних виробів, що не входять до даного переліку, обкладаються ПДВ за ставкою 20%. Тож яким чином суб’єктам господарювання включати 20% ПДВ у торговельну надбавку розміром 10%? Перш за все, це питання до спеціалістів Мін­економрозвитку України, які брали участь у розробці відповідного проекту постанови КМУ.

Тому з метою недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів пропонується внести зміни до постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955, передбачивши замість диференційованих націнок (від 10 до 25%) єдиний розмір роздрібної націнки на рівні 25% без урахування ПДВ, оскільки диференційовані надбавки не мали позитивного впливу на економічну доступність лікарських засобів для населення, але ускладнили господарську діяльність аптечних закладів.

Непослідовна діяльність регулятора в частині запровадження референтного ціноутворення викликає неабияке обурення з боку професійної громадськості, яка залишається поза обговоренням даного питання, незважаючи на обґрунтовані зауваження та суттєві застереження, які висловлюються протягом останніх двох тижнів у зверненнях до профільного міністерства та Мін­економрозвитку України.

Так, ще 9 квітня 2014 р. наказом МОЗ України № 39-Адм створено робочу групу щодо розробки Закону України з референтного ціноутворення на лікарські засоби та запровадження системи реімбурсації. До складу робочої групи увійшли представники МОЗ України, Держлікслужби України, Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України», професійних асоціацій. Об’єктивно оцінити діяльність робочої групи складно, оскільки з моменту її утворення будь-яка інформація в публічних джерелах щодо напрацювань відсутня. Натомість регулятори, порушуючи чинне законодавство України, намагаються нашвидкуруч проштовх­нути недопрацьовану ідею, відкрито ігноруючи пропозиції та застереження фармацевтичної спільноти.

У той же час у розвинених країнах регулювання ціноутворення на лікарські засоби нерозривно пов’язано із функціонуванням інститутів медичного страхування, що передбачає участь держави у витратах на лікарські засоби. Тобто, механізм референтного ціноутворення може використовуватися стосовно тих лікарських засобів, щодо яких платником виступає держава.

Коментуючи даний проект постанови, народний депутат України, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення розвит­ку фармації, здійснення фармацевтичної діяльності, виробництва та обігу виробів медичного призначення, розвитку сучасних медичних технологій Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Андрій Шипко зазначив, що в усьому світі система часткового відшкодування вартості лікарських засобів мотивує фармвиробників до зниження цін. «Соціальна вартість препаратів дає змогу потрапляти до державних програм, що гарантує продаж. У багатьох країнах для учасників програм з реімбурсації діють податкові пільги», — наголосив він.

«Щодо моєї оцінки запропонованого проекту постанови КМУ, то, на жаль, у ній я не побачив чіткого визначення органу, який безпосередньо опікується аналізом та оцінкою референтних цін на ліки. Також відсутні критерії визначення «правильності» обрання конкретних лікарських засобів у референтних країнах, що тягне за собою корупційну складову. У документі мають бути чітко прописані зони відповідальності всіх задіяних сторін, методики розрахунків, усунені підстави для подвійного тлумачення, конфлікту інтересів тощо. Тому вкрай необхідно спільними зусиллями уряду, депутатів, експертів та інших учасників процесу напрацювати виважений та ефективний регуляторний механізм. Інтереси пацієнтів завжди мають бути пріоритетом державної політики. Важливо зробити все, щоб у нашій країні не повторилося знову 1 квітня, коли весь фармацевтичний ринок просто зупинився», — підкреслив Андрій Шипко.

Катерина Горбунова

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті