Що варто знати про вітамін D?
Вітамін D насправді не є вітаміном. Це прогормон, який належить до групи жиророзчинних вітамінів та є досить особливою речовиною завдяки подвійному шляху надходження в організм: екзогенно (через споживання певних продуктів харчування та дієтичних добавок) або ендогенно (завдяки синтезу у шкірі під впливом ультрафіолетового (УФ)-випромінювання сонячного світла). Незалежно від джерела походження, вітамін D залишається біологічно неактивною сполукою, потребуючи двоступеневого метаболічного процесу (гідроксилювання) для набуття функціональності. Перший етап відбувається в печінці, де він перетворюється на 25-гідроксивітамін D (25(OH)D) — кальцидіол. Кінцева активація відбувається здебільшого в нирках, формуючи фізіологічно потужний 1,25-дигідроксивітамін D (1,25(OH)) — кальцитріол1, який функціонує як стероїдний гормон (Lung B.E. et al., 2025).
Загалом вітамін D є критично важливим для здоров’я. Його головна функція — забезпечення міцності кісток: він сприяє засвоєнню кальцію та фосфату в кишечнику, підтримуючи їх необхідну концентрацію в крові. Це життєво важливо для нормальної мінералізації кісток і запобігання небезпечним судомам (гіпокальціємічній тетанії). Окрім цього, вітамін D відіграє безліч інших ключових ролей: зменшує вираженість запалення, модулює імунну та нервово-м’язову функцію, бере участь у метаболізмі глюкози та регулює такі процеси, як ріст і диференціація клітин тощо. Дефіцит вітаміну D в організмі найчастіше асоційований з розвитком рахіту, остеомаляції, остеопорозу, низки серцево-судинних розладів, депресії, розсіяного склерозу, запобігти яким можна завдяки додатковому прийому вітаміну в певні періоди життя та часу, наприклад восени1.
Науковими експертами стверджується, що рівень 50 нмоль/л (20 нг/мл) або вище є достатнім для більшості людей і що ризик дефіциту зростає при концентрації в сироватці крові менше 30 нмоль/л (12 нг/мл)1.
Чому може виникати потреба в додатковому споживанні вітаміну D?
Причина № 1: менше сонця — менше вітамінів
Вплив сонячного світла відіграє важливу роль у здоров’ї людини, впливаючи на такі процеси, як настрій, регуляція артеріального тиску та вироблення вітаміну D3, який згодом метаболізується в його біологічно активну форму (Uçar N. et al., 2025). З настанням осені та зими в регіонах, розташованих вище 35° північної широти (куди входить і Україна), сонце вже недостатньо високо стоїть над горизонтом. А це означає, що УФ-промені, необхідні для синтезу, не досягають шкіри в потрібній кількості. До того ж люди в прохолодні дні проводять менше часу на вулиці та тепліше одягаються, закриваючи майже все тіло. Тобто в холодну пору року вітамін D практично не виробляється, а літні «запаси», накопичені в жировій тканині, вичерпуються, провокуючи розвиток сезонного дефіциту: менше сонця — менше вітамінів.
Причина № 2: пік сезонних захворювань
Осінь традиційно вважається піковим періодом для сплеску застуд, грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), що є складним результатом взаємодії між підвищеною виживаністю вірусів у холодному сухому повітрі, зміною поведінки людини (скупченням) та, можливо, ослабленням імунного захисту через дефіцит «сонячного» вітаміну D (Shaw S.P.D. et al., 2022). Примітно, що рецептори до вітаміну D наявні майже в усіх клітинах тіла, включаючи імунні. Він не просто зміцнює імунітет, а допомагає його регулювати. Ці ефекти підкреслюють терапевтичний потенціал вітаміну D в лікуванні як респіраторних, так і інших запальних захворювань, включаючи аутоімунні розлади, серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, метаболічний синдром, рак, неврологічні захворювання, депресію та запальні захворювання кишечнику (Aranow C., 2011; Fenercioglu A.K., 2024). Зокрема, дослідження показують, що додатковий прийом вітаміну D може знизити ризик розвитку або скоротити тривалість сезонних захворювань (Engin M.M.N. et al., 2024).
Причина № 3: в пріоритеті — здоров’я кісток та м’язів
У прохолодну пору року через несприятливу погоду часто фіксується підвищена кількість ушкоджень опорно-рухового апарату, серед яких вивихи, розтягнення та переломи. Вітамін D — це жиророзчинна поживна речовина, необхідна для розвитку та підтримки кісток, оскільки він покращує засвоєння кальцію, магнію та фосфатів. Рівень 25-гідроксивітаміну D у крові вище 30 нг/мл необхідний для забезпечення адекватного рівня немодифікованої молекули та може призвести до профілактики розвитку низки ускладнень з боку скелета, як-от рахіту у дітей чи остеомаляції (розм’якшення кісток) у дорослих — фактора ризику розвитку остеопорозу та переломів (Kaur J. et al., 2025).
Причина № 4: боротьба з «осінньою хандрою»
Визначено, що багато людей почуваються «пригніченими», відчувають смуток, погіршення настрою та хронічну втому або, як кажуть, — страждають від «осінньої хандри» («осінньої депресії»), симптоми якої зникають навесні, коли повертаються довші світлові години1. До чого ж тут вітамін D? Такі прояви здебільшого є частими непрямими ознаками дефіциту вітаміну D, що може призвести до значного негативного впливу на загальний стан здоров’я та самопочуття, включаючи фізичні та психологічні наслідки (Kaur J. et al., 2025). А от додатковий прийом вітаміну D може впливати через рецептори в головному мозку, модулюючи вироблення серотоніну — «гормону щастя», та позитивно впливати на емоційні та когнітивні процеси, у тому числі покращуючи настрій та полегшуючи депресивні відчуття (Bostan Z.Z. et al., 2025).
Причина № 5: коли хворобам є альтернатива!
Навряд чи знайдеться людина, яка хоче хворіти. Та й цьому в багатьох випадках можна запобігти, у тому числі й восени. Адже, як повідомляється, щоб подбати про своє здоров’я, варто почати приймати додатково вітамін D.
Зокрема, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), користь від прийому вітаміну D для профілактики інфекцій дихальних шляхів має бути не тимчасовим рішенням, а для того, щоб це втручання було ефективним, його слід проводити безперервно.
Експерти ендокринологічного товариства пропонують емпіричне додавання вітаміну D як потенційно недороге, доцільне, прийнятне для дорослих здорових людей додаткове втручання, а також дітям для запобігання небажаним, а інколи й незворотним ускладненням, у тому числі для профілактики аліментарного рахіту та через його потенціал для зниження ризику інфекцій дихальних шляхів; для осіб віком 75 років і старше — для зниження ризику смертності, для вагітних — для зниження ризику прееклампсії, внутрішньоутробної смертності, передчасних пологів, пологів з низькою масою тіла для гестаційного віку та неонатальної смертності, для осіб з високим ризиком переддіабету — через його потенціал для зниження прогресування до цукрового діабету тощо (Demay M.B. et al., 2024).
Скільки приймати?
Що забагато, то теж недобре. Ця істина стосується й додаткового прийому вітаміну D. Однак фармацевту, перш ніж пропонувати його, варто порадити першочергово проконсультуватися з лікарем щодо доцільності такого прийому, адже в деяких випадках, зокрема в прохолодну пору року, таке терапевтичне втручання може бути протипоказане. Водночас не варто забувати й про обмеженість дозувань, нехтування якими може призвести до розвитку низки побічних явищ.
Так, Глобальний консенсус щодо профілактики рахіту рекомендує 400 МО/добу (10 мкг) вітаміну D від народження до щонайменше 12 міс, незалежно від способу вигодовування (грудне чи штучне). Нові рекомендації ВООЗ щодо догляду за недоношеними або немовлятами з низькою масою тіла при народженні пропонують добові дози — 400–800 МО/добу вітаміну D. Європейські рекомендації щодо додавання вітаміну D недоношеним дітям все ще пропонують 800–1000 МО вітаміну D на добу, хоча дані свідчать про підвищений ризик надмірного споживання вітаміну D, особливо у дітей з дуже низькою масою тіла при народженні (Niseteo Т., 2024).
А от Рада з питань харчування та продовольства при Національних академіях наук, інженерії та медицини встановила рекомендовані норми споживання вітаміну D в діапазоні 15–20 мкг (600–800 МО) для дорослих та 10–15 мкг (400–600 МО) для немовлят, дітей та підлітків, залежно від віку1.
Водночас експерти ендокринологічного товариства наполягають на прийомі саме щоденних низьких доз вітаміну D на противагу прийомам раз на тиждень у високих дозах (Demay M.B. et al., 2024).
На жаль, для населення України, як визначено, характерний суттєвий дефіцит вітаміну D (фіксується більш ніж у 80% населення) (Поворознюк В.В. та ін., 2012), що суттєво перевищує аналогічні показники для європейських країн, де дефіцит вітаміну D відмічають у менше ніж 20% населення (Marti D.T. et al., 2024). З огляду на зазначені дані, тим більше в такі пікові періоди, як осінь та зима, фармацевти мають нагадувати всім відвідувачам про актуальність такого терапевтичного втручання.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим