Депресія і серцево-судинні захворювання: який між ними зв’язок?

ССЗ спричиняє близько 32% усіх смертей у світі, що часто є коморбідними з депресією. Численні клінічні дослідження виявляють двоспрямовану взаємодію між ССЗ та депресією, яка взаємно підвищує тяжкість патологічного прогресування обох станів. Примітно, що у  хворих на ССЗ поєднано з депресією фіксують на 10–40% вищі показники захворюваності та летальності порівняно з тими, хто мав лише один із цих станів, і цей ризик зростає з погіршенням стану. Така коморбідність стала значною глобальною проблемою охорони здоров’я (Huang L. et al., 2025).

Водночас важливо правильно трактувати цей зв’язок. Депресія не є єдиною або прямою причиною ССЗ, а наявність депресивних симптомів не означає, що людина обов’язково матиме інфаркт чи інсульт. Йдеться про складну взаємодію біологічних, поведінкових і соціальних факторів.

Причини зв’язку депресії та ССЗ

Депресія супроводжується не лише пригніченим настроєм або втратою інтересу до звичних занять. Вона може впливати на сон, фізичну активність, харчову поведінку, вживання алкоголю та тютюну, прихильність до лікування та здатність регулярно контролювати артеріальний тиск, рівні глюкози й холестерину (www.nimh.nih.gov).

Водночас багато з цих факторів належать до відомих факторів ризику ССЗ. Існують також біологічні механізми, які можуть частково пояснювати взаємозв’язок депресії та ССЗ (Adhikary D. et al., 2022; Rome D. et al., 2022 ; Li X. et al., 2023; Brenes-Castillo F., 2026).

Водночас єдиного остаточно встановленого механізму, який пояснював би весь цей зв’язок, немає. Тому правильніше говорити про взаємопов’язані процеси, а не про просту схему «депресія → хвороба серця».

Депресія та ССЗ: рівень ризику

Попри те що численні дослідження виявляють статистичний зв’язок між депресією та підвищеним ризиком ССЗ (Brenes-Castillo F., 2026), визначено, що сила цього зв’язку відрізняється залежно від популяції, типу депресії, супутніх захворювань та інших факторів (Rome D. et al., 2022). Важливо також враховувати, що люди з депресією частіше можуть мати такі фактори серцево-судинного ризику, як недостатня фізична активність, куріння, надмірне вживання алкоголю, нездорове харчування, ожиріння, цукровий діабет або артеріальна гіпертензія. Тому статистичний зв’язок між депресією та ССЗ не можна автоматично трактувати як доказ прямої причинно-наслідкової залежності.

Окремі сучасні дослідження також вивчають зв’язок депресії з порушеннями серцевого ритму та раптовою серцевою смертю. Метааналіз 2025 р., який охопив 20 досліджень, виявив статистичну асоціацію депресії з ризиком раптової серцевої смерті та деяких шлуночкових аритмій (Yao Y. et al., 2025). Однак автори аналізували саме асоціації, тому ці результати не доводять, що депресія безпосередньо спричиняє такі події.

Про ССЗ, які можуть зумовлювати депресію

Зв’язок депресії та ССЗ – двоспрямований.

Перенесений інфаркт міокарда, інсульт, серцева недостатність або інше хронічне ССЗ можуть суттєво змінити повсякденне життя людини. Постійні симптоми, обмеження фізичної активності, страх повторної події, необхідність тривалого лікування та зміна соціальної активності можуть створювати значне психологічне навантаження.

Американська кардіологічна асоціація (Аmerican Heart Associationу – АНА) у науковій заяві 2025 р. наголошує, що психологічний дистрес після інфаркту міокарда є важливою проблемою: пацієнти після гострого інфаркту мають підвищений ризик депресії, тривоги та інших психоемоційних розладів. При цьому психологічний стан може впливати на перебіг ССЗ, а саме таке захворювання може бути фактором розвитку психологічного дистресу.

Отже, взаємозв’язок можна умовно уявити як двобічний процес: депресія може бути пов’язана з підвищенням серцево-судинного ризику, а ССЗ — ризику депресії.

Чи всі симптоми депресії — підвищений ризик для серця?

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), депресивний епізод характеризується пригніченим настроєм або втратою інтересу чи задоволення від діяльності, які тривають більшу частину доби, майже щодня, щонайменше протягом 2 тиж. Серед інших можливих проявів — порушення сну, зміни апетиту або маси тіла, втома, труднощі з концентрацією, почуття провини або низької самооцінки та безнадійність.

Водночас такі симптоми можуть виникати й при інших станах. Тому за підозри на депресію важливо не встановлювати діагноз самостійно, а відвідати лікаря.

Особливо важливо звертати увагу на депресію після інфаркту. Після серцево-судинної події людина може зосередитися виключно на фізичних симптомах — болю, задишці, втомі, контролі артеріального тиску та прийомі ліків. Психологічний стан при цьому може залишитися непоміченим. Проте депресія після інфаркту або іншого ССЗ — не просто «нормальна реакція» на хворобу, яку потрібно перетерпіти. Вона може ускладнювати повернення до повсякденної активності, впливати на прихильність до лікування та потребує професійної оцінки.

Європейське товариство кардіологів (European Society of Cardiology — ESC) також зазначає, що між психічним здоров’ям і ССЗ існує взаємний зв’язок, а ефективне лікування можливе як для серцево-судинного, так і для психічного компонента проблеми.

Депресія і ССЗ в одного пацієнта: терапія «в квадраті»

У випадку наявності в однієї людини як депресії, так і ССЗ, важливий комплексний підхід. Не слід розглядати психічний та фізичний стан як дві абсолютно незалежні проблеми.

Сучасне фармакологічне лікування депресії на тлі ССЗ зазвичай передбачає додавання антидепресантів до стандартної програми кардіопрофілактики.

Вторинна профілактика ішемічної хвороби серця охоплює 2 основні напрями: застосування антиішемічних препаратів, як-от нітрати, блокатори бета-адренорецепторів та кальцієвих каналів, а також засобів для покращення прогнозу та уповільнення ремоделювання міокарда, до яких належать антитромбоцитарні препарати, кардіопротектори та статини. Останні, окрім свого основного призначення, мають емпіричні докази здатності знижувати ризик розвитку депресії у дорослих (Li X. et al., 2023). Одночасно важливими залишаються контроль артеріального тиску, рівня ліпідів і глюкози, відмова від куріння, достатня фізична активність відповідно до стану здоров’я, раціональне харчування та обмеження шкідливого вживання алкоголю. Саме ці фактори мають доведене значення для профілактики ССЗ.

Щодо фармакологічного лікування самого депресивного розладу, то міжнародні рекомендації класу А радять застосовувати сучасні антидепресанти замість традиційних трициклічних засобів та інгібіторів моноаміноксидази. До них належать селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну (СІЗЗСН), норадреналінові та специфічні серотонінергічні антидепресанти (Noradrenergic and Specific Serotonergic Antidepressants — NaSSA), інгібітори зворотного захоплення норадреналіну і дофаміну, а також агомелатин. Водночас, якщо у людини виявлено ССЗ, вибір лікування депресії має здійснюватися з урахуванням її кардіологічного стану та всіх препаратів, які вона приймає (Li X. et al., 2023).

Окрім фармакологічного лікування, у наукових дослідженнях активно вивчається роль психотерапії та реабілітаційних заходів для пацієнтів із ССЗ та супутньою депресією. Одним із визнаних методів першої лінії є когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Не менш важливим є комплексне ведення пацієнтів: проспективні рандомізовані дослідження свідчать, що модель спільної допомоги протягом 12 тиж суттєво підвищує показники психічного здоров’я, зменшує вираженість проявів депресії та загальних серцевих симптомів. Окрему роль відіграє кардіологічна реабілітація на основі дозованих фізичних навантажень, яка допомагає пацієнтам після інфаркту міокарда долати тривожні та депресивні розлади. Очікується, що з подальшим розвитком медицини когнітивні, поведінкові методики та інтегрований підхід відіграватимуть дедалі важливішу роль у реабілітації кардіологічних пацієнтів із психоемоційними порушеннями (Li X. et al., 2023).

Превентивні заходи серцево-судинних наслідків депресії

Не існує способу гарантувати, що лікування депресії повністю усуне серцево-судинний ризик. Однак своєчасне виявлення та лікування депресії є важливою складовою загальної медичної допомоги.

Водночас профілактика ССЗ не повинна обмежуватися контролем психоемоційного стану. ВООЗ наголошує на необхідності контролю основних модифікованих факторів ризику — тютюнопаління, недостатньої фізичної активності, нездорового харчування, надмірного вживання алкоголю, підвищеного артеріального тиску, рівня глюкози та ліпідів.

Тому оптимальне рішення — одночасно дбати про психічне та фізичне здоров’я, не протиставляючи одне одному.

Коли потрібно звернутися до лікаря?

Якщо пригнічений настрій, втрата інтересу до звичних занять, порушення сну, постійна втома або інші симптоми тривають щонайменше 2 тиж і впливають на повсякденне життя, варто звернутися до лікаря для оцінки стану. Особливо важливо не ігнорувати психоемоційні симптоми після інфаркту міокарда, інсульту або встановлення іншого ССЗ.

У разі виникнення думок про самогубство або самопошкодження на тлі депресії необхідно негайно звернутися по професійну допомогу та не залишатися наодинці.

ВООЗ зазначає, що депресія ефективно лікується, а за безпосередньої небезпеки потрібно звертатися до екстрених служб.

Поширені запитання

Чи може депресія спричинити інфаркт?

— Депресія пов’язана з підвищеним ризиком ССЗ, але це не означає, що вона безпосередньо призводить до інфаркту у конкретної людини. На ризик впливає сукупність факторів — артеріальний тиск, рівень холестерину, куріння, цукровий діабет, фізична активність, харчування, спадковість та інші чинники.

Чи може інфаркт викликати депресію?

— Після інфаркту міокарда ризик розвитку депресії та інших психологічних розладів підвищується. Причинами можуть бути як психологічна реакція на серйозну подію, так і складна взаємодія біологічних та соціальних факторів.

Чи потрібно лікувати депресію, якщо людина має ССЗ?

— Так, депресивні симптоми не варто залишати без уваги. Лікар може визначити, чи відповідають вони критеріям депресивного розладу, та підібрати відповідне лікування з урахуванням серцево-судинного стану та іншої терапії.

Чи всі антидепресанти підходять кардіологічним хворим?

— Не можна вважати всі антидепресанти однаковими за профілем безпеки для кожного пацієнта. Вибір препарату залежить від діагнозу, віку, супутніх захворювань, інших лікарських засобів та конкретних кардіологічних ризиків. Тому антидепресант має призначати лікар.

Коротко: головне

• Депресія та ССЗ пов’язані між собою, і цей зв’язок є двобічним. Особи з депресією можуть мати вищий серцево-судинний ризик, а після інфаркту, інсульту та інших ССЗ підвищується ризик розвитку депресивних розладів.
• Цей взаємозв’язок не означає, що депресія є прямою причиною ССЗ. На нього можуть впливати поведінкові фактори, супутні захворювання, стресові реакції та біологічні механізми.
• Ігнорувати депресію при ССЗ не варто. Своєчасна оцінка психічного стану та лікування депресії мають бути частиною комплексної медичної допомоги.

Інна Грабова,
 за даними www.who.int, www.nimh.nih.gov, www.heart.org, www.escardio.org

Список використаної літератури

1. Huang L., Zhang L., Liu C. et al. (2025) Interaction and mechanisms of depression and cardiovascular disease: a mini-review. Peer J., 13: e20148. doi: 10.7717/peerj.20148. PMID: 41084625; PMCID: PMC12515427.
2. Adhikary D., Barman S., Ranjan R. et al. (2022) Systematic Review of Major Cardiovascular Risk Factors: A Growing Global Health Concern. Cureus., 14(10): e30119. doi: 10.7759/cureus.30119. PMID: 36381818; PMCID: PMC9644238.
3. Rome D., Sales A., Leeds R. et al. (2022) A Narrative Review of the Association Between Depression and Heart Disease Among Women: Prevalence, Mechanisms of Action, and Treatment. Curr. Atheroscler. Rep., 24(9): 709–720. doi: 10.1007/s11883-022-01048-0. Epub 2022 Jun 25. PMID: 35751731; PMCID: PMC9398966.
4. Li X., Zhou J., Wang M. et al. (2023) Cardiovascular disease and depression: a narrative review. Front Cardiovasc. Med., 10: 1274595. doi: 10.3389/fcvm.2023.1274595. PMID: 38084332; PMCID: PMC10710900.
5. Brenes-Castillo F. (2026) Causal relationships between depression and cardiovascular disease. Nat. Rev. Psychol., 5: 577. doi.org/10.1038/s44159-026-00605-7.
6. Yao Y., Yongmin S., Qingwen Y. et al. (2025) Depression and Risk of Sudden Cardiac Death and Arrhythmias: A Systematic Review and Meta-Analysis. Rev. Cardiovasc. Med., 26(8): 36520. doi.org/10.31083/RCM36520.

Редакторська група

Інна Грабова

Автор

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!