Фармакоекономічні підходи у країнах Азії: VI Азійська конференція ISPOR

6–9 вересня 2014 р. у Бейджингу (Пекіні) відбулася VI Азійська конференція Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (International Society for Pharmacoeconomics and Outcomes Research — ISPOR), провідною темою якої було «Почути голос пацієнта для прийняття управлінських рішень в охороні здоров’я в Азії».

Фармакоекономічні підходи у країнах Азії: VI Азійська конференція ISPOR

Пацієнт має моральне та етичне право відігравати значиму роль у розвитку політики медичної і фармацевтичної допомоги, відповідно до принципів Міжнародного альянсу пацієнтських організацій (International Alliance of Patients’ Organizations). У країнах Азії застосовується підхід універсального покриття витрат на ліки і медичну допомогу.

У перший день проводилися короткі курси з фармакоекономіки для ознайомлення і навчання студентів і спеціалістів з проблематики фармакоекономічного аналізу, оцінки медичних технологій (Health Technology Assessment), які використовують у світі. У рамках конференції активно працювали виставкові стенди консалтингових компаній IMS, Creativ-Ceutical та інших, які здійснюють аналіз та моніторинг ринків країн, допомагають у просуванні лікарських засобів, регулярно представляють результати досліджень на національних та міжнародних наукових конференціях (http://www.creativ-ceutical.com).

В охорону здоров’я та забезпечення лікарськими засобами країн Азії — Китаю, Японії, Кореї тощо — активно впроваджуються сучасні підходи доказово обґрунтованого прийняття рішень для фінансування відшкодування вартості препаратів. На цій конференції учасники акцентували увагу на необхідності збору індивідуальних даних пацієнтів для забезпечення індивідуалізації лікування, особливо для рідкісних захворювань, зокрема гемофілії.

На запрошення Оргкомітету ISPOR у конференції взяла участь професор Ольга Заліська, завідувач кафедри організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, керівник Українського центру Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень ISPOR (USPOR), який діє при кафедрі з 2008 р. з метою розвитку теоретичних, практичних та освітніх напрямків фармакоекономіки та економічної ефективності лікарських засобів.

У програму конференції було включено засідання освітнього комітету, де розглядалися напрями впровадження фармакоекономіки в освітній процес у країнах Азії, створення інтернет-ресурсів для більш широкого ознайомлення студентів, спеціалістів, керівників з публікаціями з проблематики фармакоекономіки на націо­нальних мовах.

Доповідачами на конференції були:

  • Тоні Тарн (Yen-Huei (Tony) Tarn, виконавчий директор Центру розвитку фармацевтичної допомоги, голова Фармацевтичної асоціа­ції з Тайпей, Тайвань;
  • Гордон Лі (G. Liu) професор економіки Націо­нальної школи розвитку, Китайського центру досліджень в охороні здоров’я Пекінського університету;
  • Сунмен Квон (Soonman Kwon), професор медичної економіки, декан факультету пуб­лічного здоров’я Національного університету Сеулу (Південна Корея);
  • Джоел Гай (J. Hay), професор університету Південної Каліфорнії, фармацевтичної економіки і політики Шеферського центру, США;
  • Берхард Швартлендер (B. Schwartländer) представник ВООЗ в Китаї.

Такий склад високоповажних доповідачів свідчить про високий рівень організації VI Азійської конференції ISPOR.

За даними представлених доповідей, у 2013 р. в Китаї витрати на охорону здоров’я становили 5,6% валового національного доходу у порівнянні з 4,5% в 2009 р. Китай — третій за величиною фармацевтичний ринок в світі, обсяг якого в 2012 р. становив 926,1 млрд юанів (близько 153 млрд дол. США).

У 2009 р. були розпочаті реформи охорони здоров’я, мета яких — до 2020 р. збільшити охоплення населення медичними послугами в 3 рази та досягти державного фінансування до 280 юані­в на людину на рік (46 дол. США). Прогнозується, що у 2020 р. фармацевтичний ринок Китаю займе 2-ге місце та становитиме 2,3 млрд юанів (369 млрд дол.).

У Китаї Національна комісія з розвитку і реформ (National Development and Reform Commission — NDRC) централізовано розроб­ляє переліки ліків, які підлягають реімбурсації, на підставі яких впроваджуються регіональні переліки. Відповідно до діючого законодавства відшкодовується фіксований відсоток від ціни препарату, включеного у відповідний перелік (основ­ні лікарські засоби). У Китаї діє схема сільського кооперативного страхування (rural cooperative medical insurance scheme), а також базова схема медичного страхування для працюючих у містах (basic medical insurance scheme), яка гарантує лише амбулаторне і стаціо­нарне лікування з використанням основних лікарських засобів.

Особливу зацікавленість учасників викликала інформація про медичну і фармацевтичну допомогу у провінції Китаю — Тайвані, населення якого становить 23,2 млн, витрати на охорону здоров’я — 6,6% ВВП, в середньому 2,479 дол. на душу населення, причому очікувана тривалість життя становить 75,7 року для чоловіків та 81,5 року для жінок. Національний фонд медичного страхування діє у Тайвані з 1995 р. Обов’язкове медичне страхування охоплює 99% населення.

Емоційно насиченим був виступ «Мрія і надія» хворого на гемофілію Тао Гуана (Tao Guan), який створив товариство таких пацієнтів у Пекіні. Він відзначив, що лише з 2013 р. препарати для лікування гемофілії А підлягають відшкодуванню, проте для лікування гемофілії В поки що у страхові переліки не включено. Було наголошено на необхідності враховувати думки пацієнтів при включенні препаратів у списки для реімбурсації.

Цікавими є аптеки у Пекіні, які містять широкий асортимент китайських препаратів на основі лікарських росли з поданням назв лише національною мовою, з чітким розмежуванням на вітринах препаратів з ОТС-групи. На окремих вітринах розташовані препарати європейських та американських виробників з англійськими назвами діючих речовин. Викликає увагу різноманіття предметів догляду за хворими, засобів для голковколювання, джень дзю терапії, баночного масажу.

Незабутніми є спогади про Велику китайську стіну, яка вражає своєю висотою і працею, вкладеною у її створення, на вершинах гір, відвідини Олімпійського центру медицини в Пекіні, де кваліфіковані лікарі проводять діагностику і лікування, масаж, траволікування на тисячолітніх традиціях китайської медицини, а також особ­ливі парки Пекіна, храми імператорів, прикрашені рукотворними фігурами з мармуру. Схід — це особлива філософія і наука життя.

Ольга Заліська
завідувач кафедри організації й економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, голова Українського відділу ISPOR, голова Комітету з освіти CEENET ISPOR
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті