Реформування системи охорони здоров’я: успішний досвід Грузії

17 вересня 2014 р. в Києві відбулося 2 заходи на тему «Реформа охорони здоров’я — уроки Грузії для впровадження в Україні». Прес-конференція проходила в інформаційному агентстві «УНІАН». Більш детально питання було розкрито під час круглого столу в приміщені музею Національного університету «Києво-Могилянська академія», на якому відбулася презентація україномовного перекладу книги «Реформи охорони здоров’я в Республіці Грузія: від радянської руїни до охорони здоров’я на ринковій основі». У заходах взяли участь Ніна Чала, керівник Школи охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія», Каха Бендукідзе, грузинський політик і бізнесмен, екс-міністр економіки Грузії та екс-міністр з координації реформ, Андріа Урушадзе, екс-міністр охорони здоров’я, роботи і соціального забезпечення Грузії, Фредерік Сайрус Редер, німецький економіст у медичній галузі, директор компанії «Healthcare Solutions», а також медичні спеціалісти, управлінці у сфері охорони здоров’я, представники міжнародних організацій, громадські діячі, юристи тощо.

Згідно з даними Світового Банку в Украї­ні складається кризова ситуація зі станом здоров’я населення, і країна мусить вжити термінових і масштабних заходів у цій сфері, щоб запобігти дедалі серйознішому погіршенню стану галузі. Загальні показники смертності дорослих в Україні вищі, ніж у її безпосередніх сусідів, Молдови та Білорусі, і є одними з найвищих не тільки в Європі, а й у світі.

Отже, на сьогодні перед нашою державою гостро постало питання реформування системи охорони здоров’я. Спроби здійснення перетворень у галузі за часи незалежності України відбувалися неодноразово. Однак вони зупинялися через нездоланні перепони політико-економічної реальності. Водночас деякі колишні радянські республіки все ж знайшли можливість провести реформи. Однією з таких країн, у якій вдалося провести успішні перетворення, зокрема в системі охорони здоров’я, стала Грузія. Нещодавно ця країна пережила одну з найбільш радикальних медичних реформ у світі, що проходила протягом лише кількох років. Слід зазначити, що напередодні цих змін Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оцінювала її систему охорони здоров’я як одну з найгірших у світі. В основному через тотальну корупцію, адже «безкоштовні» медичні послуги надавалися за гроші. У результаті проведених реформ на сьогодні Грузія значно покращила свої показники у цій сфері.

Досвід проведення медичних реформ у цій державі однозначно свідчить про їх ефективність, а, відтак, надає можливість Україні врахувати як зроблені вдалі кроки, так і помилки. Таким чином, основною метою зустрічі в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» було ознайомлення української громадськості з грузинським досвідом реформування галузі охорони здоров’я.

Фредерік Сайрус РедерІніціатором написання книги «Реформи охорони здоров’я в Республіці Грузія: від радянської руїни до охорони здоров’я на ринковій основі» виступив Фредерік Сайрус Редер. Під час виступу німецький економіст зазначив, що він тривалий час витратив на досліджен­­ня систем охорони здоров’я країн пострадянського типу, які перебувають у стані реформування. Зокрема, він безпосередньо відвідував такі держави: Латвія, Естонія, Словенія та ін.

Найбільше враження на нього справила ситуація, яка склалася в Грузії. «Мені було мало відомо про цю країну, але почувши, що в ній відбулися вдалі реформи, зокрема в медичній сфері, вирішив дослідити особисто результати нових впроваджень. Я не очікував побачити державу з новими, сучасними та повністю устаткованими лікарнями. Найбільше мене здивувало те, що побудовані вони були за кошти приватного сектору», — підкреслив Ф. Редер.

На його думку, так звані безкоштовні системи охорони здоров’я, які залишилися в пострадянських країнах, зазвичай розподіляють ресурси загального бюджету, спираючись на прогнози щодо потреб населення. Такий спосіб часто призводить до неефективного їх використання, що спричиняє дефіцит у багатьох напрямках цієї галузі. «Систему Семашко дуже важко змінити або модернізувати. Натомість Грузія змогла не тільки успішно реформувати свою охорону здоров’я, а й практично виключити існування корупції», — зазначив Ф. Редер.

Він звернув увагу на головну відмінність процесу реформування в Грузії: це порівняно короткий проміжок часу — менше 5 років. «Я побачив систему охорони здоров’я, яка була дійсно доступною для людей. Тому вважаю, що досвід цієї країни має стати дороговказом на шляху успішного впровадження реформ у галузі охорони здоров’я для політиків України та в стислі терміни допоможе сформувати таку систему, від якої буде користь безпосередньо населенню», — підкреслив Ф. Редер.

Каха Бенду­­кідзеУ свою чергу, Каха Бенду­­кідзе зазначив, що в листопаді 2009 р. уряд Грузії ухвалив низку змін до закону, які усували торговельні бар’єри, стимулювали конкуренцію й розширювали можливості для імпорту ліків.

Екс-міністр економіки підкреслив, що процеси реформування в грузинській системі охорони здоров’я спиралися на 3 основні блоки: перший стосувався діяльності лікарень, другий — участі держави в забезпеченні лікування пацієнтів, третій — зміни у фармацевтичному секторі.

За словами К. Бендукідзе, зараз Україна виділяє недостатньо коштів на потреби галузі. В ідеалі фінансування має складати 17% від ВВП. Профінансувавши медичне страхування найбільш малозабезпечених верств населення, Грузія досягла якісних змін у цій системі. Такий механізм змінив ситуацію докорінно. «Якщо до реформ найбідніші отримували від держави найменше соціальних послуг, то після них усе стало навпаки», — зазначив К. Бендукідзе.

На його думку, особливістю реформування фармацевтичного ринку стали зміни в процесі ліцензування лікарських засобів. «Ми вирішили, що ліки, які зареєстровані в європейських країнах, можуть реалізовуватися без ліцензування в нашій державі. Це був ключовий момент — відкриття ринку фармацевтичної продукції. Стало можливим без бюрократичних зволікань ввозити препарати», — підкреслив К. Бендукідзе.

За словами екс-міністра економіки, фармацевтичний сектор зазнав також наступних змін: було спрощено процедуру відкриття аптек, безрецептурні медикаменти дозволено реалізовувати не тільки в аптеках, а й у спеціально відведених місцях, зокрема в супермаркетах. У результаті цього в Грузії вдалося знизити частку реалізації медикаментів у великих аптечних мережах з 70% до 50%. Через рік після цих нововведень ціни на ліки впали до 40%.

«Такі реформи проходили дуже важко, адже серед представників фармацевтичного бізнесу були такі, які не хотіли втрачати свої прибутки. Вони запевняли в тому, що ці зміни не пі­дуть на користь населенню, зокрема підвищиться рівень смертності. Але нічого страшного не сталося. Більше того, виявилося, що прибутки компаній не знизилися, оскільки вони почали домовлятися зі своїми постачальниками на більш вигідних умовах», — зазначив К. Бендукідзе. При цьому він підкреслив, що такі реформи не вимагають витрати грошей, а навпаки дають змогу заощадити кошти громадян.

За його словами, якщо український фармацевтичний ринок становить близько 4 млрд дол. США, то завдяки проведенню реформ можна буде заощадити щонайменше 400 млн дол.

На думку К. Бендукідзе, передача галузі охорони здоров’я до приватного сектору дозволила збільшити конкуренцію, розширити вибір для пацієнтів, і, відповідно, призвела до надання медичних послуг високої якості.

Найважливішим є той факт, що уряд Грузії не мав на меті одержання жодної вигоди від приватизації лікарень і поліклінік. Інвестори переобладнували їх у Тбілісі та регіональних центрах для того, щоб створити таку кількість ліжко-місць, яку вимагали умови тендерів. Після цього лікарні переходили у власність інвесторів із зобов’язанням надавати певний набір медичних послуг щонайменше протягом 7 років. Дотримавшись таких умов, вони могли використовувати будь-яку ще незадіяну нерухомість чи устаткування старих лікарень і поліклінік для своїх комерційних цілей.

Реформування системи охорони здоров’я: успішний досвід Грузії

Грузинський експерт також зазначив, що система, яка базується на ринкових відносинах, може збільшувати капітал. Ось чому немає позитивних перспектив, коли охорону здоров’я фінансує держава. «Насправді для того щоб послуга була якісною, її треба віддати тим, хто займається цим постійно і у великій кількості», — зауважив К. Бендукідзе.

Стосовно реформувань, які відбулися у фармацевтичному секторі Грузії, експерт зазначив, що нова фармацевтична політика мала 3 головні завдання. По-перше, спростити допуск ліків, які дозволено продавати в інших розвинених країнах, зокрема в ЄС. По-друге, спростити процес імпортування лікарських засобів. По-третє, дерегулювати роздрібну ланку, що дозволить спростити процедуру відкриття аптек та реалізацію препаратів і виробів медичного призначення в супермаркетах та інших закладах торговельної мережі країни.

Складні та надмірно бюрократичні реєстраційні процедури було спрощено через запровадження автоматичної реєстрації препаратів та виробів медичного призначення, визнаних Європейським медичним агентством (EMA), Управлінням з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (FDA) та іншими регуляторами обігу препаратів.

«Оновлювати кожні 5 років дозвіл на продаж, наприклад аспірину, який випускається компанією Bayer уже більше 100 років, і кожного разу доводити, що він нешкідливий, просто смішно. Якщо лікарський засіб випускається в розвиненій державі, це означає, що його можна застосовувати і в нашій країні без будь-яких ризиків. Це ключовий момент, який дозволив реалізовувати імпортні ліки без будь-яких бюрократичних зволікань на наш ринок», — зазначив К. Бендукідзе.

«Фармацевтичну реформу можна проводити незалежно від усього. Вона досить проста, зрозуміла, ризиків не містить. Населення дуже швидко відчує позитивні зміни, так само як і сам фармацевтичний сектор», — зауважив він. Зокрема, реформу фармацевтичного ринку, на думку експерта, в Україні можна здійснювати хоч зав­тра. «Гадаю, якщо в Україні вітчизняні товаровиробники будуть поставлені в умови конкуренції, це теж для них добре. Хоча зрозуміло, що спочатку їх доходи впадуть, і вони будуть дуже сильно опиратися цій реформі», — підсумував К. Бендукідзе.

Андріа УрушадзеПід час свого виступу Андріа Урушадзе зазначив, що напередодні проведення реформ система охорони здо­­ров’я в Грузії була однією з найбільш корумпованих — понад 80% платежів були нелегальними. «Наша країна пішла шляхом співпраці державного та приватного секторів, коли ані власник лікарні, ані медичний працівник не зацікавлені отримувати неофіційні платежі», — зазначив А. Урушадзе.

На сьогодні в Грузії понад 80% медичних установ недержавної форми власності, які фінансуються й керуються приватними компаніями. За словами екс-міністра охорони здоров’я, у результаті таких змін власності вартість медикаментів для лікування пацієнтів, які закуповуються безпосередньо лікарнями, знизилася в 3 рази, зникли так звані відкати під час закупівлі медичного обладнання, проведенні ремонту медичного закладу, влаштуванні медичних працівників на роботу.

Слід зазначити, що у 2006 р. в Грузії було ліквідовано Державну санітарно-епідеміологічну службу. На думку екс-міністра охорони здоров’я, саме ця складова була найбільш корумпованою у структурі міністерства охорони здоров’я. Адже одним з основних її завдань було проведення перевірки дотримання санітарних стандартів, під час якої інспектори змушували підприємства та власників бізнесу сплачувати хабарі за надання дозвільних довідок.

«Після скасування санітарно-епідеміологічної служби виявилося, що люди можуть купувати якісні речі, продукти, лікарські засоби тощо без санітарних інспекторів, які за останні 20 років просто збирали данину з власників підприємств», — зазначив А. Урушадзе.

Він підкреслив, що уряд Грузії під час реформування системи охорони здоров’я особливу увагу звернув на потреби соціально незахищених громадян. Адже найбільш гостро такі реформи вплинуть саме на ту категорію, до якої відноситься майже половина населення країни.

«У першу чергу було розроблено програму, за допомогою якої створено списки таких громадян або родин, які потребують підтримки з боку держави. Таким чином з’явилася змога забезпечити медичним страхуванням соціально незахищені верстви населення Грузії. Це близько 800 тис. осіб. До кінця 2012 р. близько 2 млн людей мали медичну страховку за рахунок бюджетних коштів», — зауважив А. Урушадзе.

Він також зазначив, що загальна частка громадян Грузії, які були застраховані за кошти державного бюджету, становить 50%. До переліку таких осіб увійшли: пенсіонери, студенти вищих навчальних закладів, діти віком до 6 років, громадяни до 18 років з обмеженими фізичними можливостями та ін. У квітні 2010 р. до обов’язкового медичного страхування незахищених верств населення було додано деякі медикаменти для лікування амбулаторних хворих.

Він пояснив, що система медичного страхування передбачає придбання та наявність страхових ваучерів. Вони покривають вартість базового набору медичних послуг у приватній страховій компанії. Решта населення може або придбати страховий поліс, або лишитися без медичної страховки. Це — особистий вибір, ніякого примусу немає. Саме в результаті цих ринкових реформ приватні страхові компанії та мережі лікарень протягом останніх 3 років побудували понад 100 медичних закладів — стаціонарів.

За його словами, за 5 років реформування системи охорони здоров’я Грузія досягла позитивних результатів. Частка неформальних платежів у видатках країни на охорону здоров’я знизилася з 40% до менше ніж 5%. За оцінками грузинських медичних експертів, завдяки реформі вартість медичних послуг знизилася на 40%. Такий показник, як коефіцієнт дитячої смертності, значно знизився, а очікувана тривалість життя — збільшилася з 71 до 74,5 років).

Зазначимо, що у 2011 р., за даними ВООЗ, очікувана тривалість життя грузинського населення випередила рівень країн СНД і наблизилася до європейського показника.

А. Урушадзе зазначив, якщо Україна має наміри позбутися корупції та досягти позитивних змін у системі охорони здоров’я, необхідно реформувати також і економічну складову. Він зау­важив, що в Грузії корупція як соціальний фактор не сприймалася негативно: грузини вважали, що, даючи хабарі, вони оплачують послуги лікарів, які цього заслуговують.

«Однак від корупційних схем дуже страждає економіка. Реформувати медичну інфраструктуру, безумовно, швидше і ефективніше у взаємодії з приватним сектором, ніж коли держава тримає монополію стосовно управління медичними закладами», — зауважив А. Урушадзе.

Він також підкреслив, що були скасовані всі сфери корупційного ризику, зокрема державні закупівлі. На його переконання, участь страхових компаній у системі охорони здоров’я змінила ситуацію таким чином, що продуктом такої системи став не процес лікування пацієнта, а саме піклування про здоров’я кожного громадянина.

Закінчуючи свій виступ, А. Урушадзе виокремив якісні зміни, які відбулися в медицині після здійснення реформи: відсутність цільових податків на охорону здоров’я, ліквідація санітарної інспекції, самоуправління в лікарнях. Статистичні дані, наведені експертом, свідчать, що, починаючи з 2003 р., у Грузії покращилися результати боротьби з туберкульозом, повністю подолано малярію, збільшилася кількість громадян, охоплених профілактичними щепленнями (у 2011 р. воно становило 91%).

Слід зазначити, що після виступу гостей із Грузії присутні активно взяли участь у дискусії, ставлячи питання іноземним експертам. Зокрема, Дмитро Шерембей, голова правління Благодійного фонду «Пацієнти України», запитав, скільки приблизно часу необхідно, щоб реформувати систему охорони здоров’я в Україні.

На думку К. Бендукідзе, для проведення перетворень нашій державі потрібно близько 5 років. «З огляду на останні напружені події та важке становище в Україні вам необхідно провести більш радикальні реформи, ніж у Грузії», — наголосив він. Стосовно необхідних першочергових кроків, які має зробити наша країна в галузі охорони здоров’я, К. Бендукідзе зазначив, що починати треба з фармацевтичного сектору та зменшити кількість лікарень, у тому числі ліжок, а також ліквідувати всі відомчі лікувальні заклади.

На питання стосовно того, як медичний персонал відреагував на досить різкі зміни, А. Урушадзе зазначив, що багато хто виступав проти реформування, але зміни були необхідні. При цьому екс-міністр зауважив, що процес їх впровадження був досить болючим.

На питання щодо збільшення кількості виявленої фальсифікованої фармацевтичної продукції після впровадження спрощеної процедури реєстрації лікарських засобів А. Урушадзе зазначив, що спалах таких випадків не зафіксовано.

Слід додати, що, коментуючи виступ іноземних експертів, Костянтин Надутий, начальник управління реформ системи охорони здоров’я МОЗ України, подякував за проведений захід, під час якого було запропоновано чимало цікавих та дієвих нововведень. Він висловив сподівання, що багато з того, про що було сказано, Україна зможе реалізувати.

Маємо надію, що вдалий досвід іноземних експертів, зокрема грузинських спеціалістів з реформування системи охорони здоров’я, Україна зможе використати найближчим часом, що призведе до позитивних зрушень і формування оновленої галузі, яка забезпечить здоров’я і добробут наших громадян.

Євгенія Бочерикова,
фото автора та Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*