Депутати мають спільно працювати над важливими для медичної галузі законопроектами: Ольга Богомолець

11 грудня 2014 р. відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет), під час якого було розглянуто ряд питань. Нагадаємо, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 04.12.2014 р. № 23-VIII «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання» Комітет очолила Ольга Богомолець (фракція партії «Блок Петра Порошенка»). Першим заступником голови Комітету призначено Оксану Корчинську, (фракція Радикальної партії Олега Ляшка), заступниками — Тетяну Донець (фракція політичної партії «Народний фронт»), Олега Мусія (фракція партії «Блок Петра Порошенка»), Ірину Сисоєнко (фракція політичної партії «Об’єднання «Самопоміч»).

Відкриваючи засідання, Ольга Богомолець представила присутнім нового члена Комітету — народного депутата Олексія Кириченка (фракція Радикальної партії Олега Ляшка), який має вищу медичну освіту (закінчив у 2000 р. Націо­нальний медичний університет ім. О.О. Богомольця за фахом ортопед-травматолог).

Першочерговим питанням на порядку денному засідання стояв розподіл обов’язків між першим заступником та заступниками голови Комітету. До повноважень Оксани Корчинської увійшли питання медичного забезпечення учасників антитерористичної операції (АТО), населення, що проживає в зоні АТО та на прилеглих територіях, а також внутрішньо переміщених осіб; фармацевтичного забезпечення та фармацевтичної політики; охорони материнства та дитинства.

Тетяна Донець опікуватиметься питаннями законодавчого забезпечення протидії соціально небезпечним захворюванням — ВІЛ-інфекції, СНІДу, туберкульозу; охорони громадського здоров’я та здорового способу життя.

Олег Мусій відповідатиме за законодавче забезпечення медичної діяльності, захисту прав пацієнтів, впровадження професійної відповідальності медичних працівників та професійного самоврядування працівників охорони здоров’я.

Ірина Сисоєнко куруватиме питання боротьби з корупцією та контролю за використанням бюджетних коштів, законодавчого забезпечення реформування охорони здоров’я та медичного страхування.

Тетяна Донець запропонувала включити до своїх повноважень сферу медичного страхування, оскільки минулої каденції виступила ініціатором проекту Закону України «Про забезпечення лікарськими засобами і виробами медичного призначення в Україні», яким передбачено створення Фонду медичного страхування України. Це, за словами народного депутата, є першим кроком до впровадження страхової медицини.

Як наголосила О. Богомолець, питання медичного страхування є складовою медичної реформи і над розробкою відповідного закону повинні спільно працювати всі народні депутати — члени Комітету, відкинувши свої політичні інтереси і амбіції. Система охорони здоров’я завжди була розмінною картою на політичному горизонті, і в результаті від цього потерпає народ України. Необхідно розробити єдину економічно прораховану стратегію надання медичної допомоги.

Голова Комітету також підкреслила, що плани Уряду щодо впровадження страхової медицини з 01.01.2015 р. є вкрай небезпечним для України, адже не створені механізми контролю якості надання допомоги і розрахунків її вартості. Це створює безпрецедентну нову корупційну системну складову. Прим. ред. : нагадаємо, що 11 грудня Парламент прийняв Програму діяльності Кабінету Міністрів України.

Для введення страхової медицини в Україні слід провести повну інвентаризацію всіх медичних закладів; адаптувати європейські клінічні протоколи; створити реєстри всіх медичних працівників та механізми їх фінансового заохочення; провести розрахунки вартості медичних послуг; створити єдиний медичний простір; затвердити базовий гарантований пакет безоплатних медичних послуг; створити систему конт­ролю якості надання професійної медичної допомоги пацієнтам.

Сьогодні за питання медичного страхування відповідає Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики. О. Богомолець виступила з пропозицією ініціювати розгляд питання щодо передання сфери медичного страхування до відання профільного Комітету. Адже страхова медицина має базуватися на діагнозі лікаря і тільки її пряме поєднання із системою охорони здоров’я дозволяє уникнути корупції і провести жорсткий контроль адресного використання коштів. Створення ж окремого механізму страхування, не прив’язаного до діагнозу пацієнта, відчиняє вікна для корупції.

Народний депутат Ігор Шурма (політична партія «Опозиційний блок») зауважив, що відповідно до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» у комітеті, що налічує від 11 до 20 осіб, повинен бути лише перший заступник і заступник голови, а не 3 заступники, як передбачено у вищезазначеній постанові. Враховуючи це, він запропонував членам Комітету діяти в межах закону та вийти з пропозицією щодо зменшення кількості заступників голови. Це матиме позитивний резонанс в очах суспільства.

Другим питанням на порядку денному стояло створення підкомітетів у складі Комітету та обраннях їх голів, проте депутати так і не дійшли згоди та перенесли його розгляд на наступне засідання. О. Богомолець зазначила, що на сьогодні надійшло тільки дві пропозиції від народних депутатів. Андрій Шипко (депутатська група «Економічний розвиток») висунув свою кандидатуру на посаду голови підкомітету з питань законодавчого забезпечення і розвитку фармації, здійснення фармацевтичної діяльності, виробництва та обігу виробів медичного призначення, розвит­ку сучасних медичних технологій, а Тетяна Бахтеєва (фракція політичної партії «Опозиційний блок») — підкомітету з питань децентралізації влади в управлінні органами охорони здоров’я. Проте, як відзначила голова Комітету, пропозиція Т. Бахтеєвої не може бути прийнята, оскільки для створення такого підкомітету немає законодавчого підґрунтя — зміни у конституцію щодо децентралізації влади поки що не прийнято.

Замість цього О. Богомолець запропонувала створити підкомітет з питань контролю за станом медичного забезпечення населення, що проживає в зоні проведення АТО та внутрішньо переміщених осіб, та очолити його Т. Бахтеєвій. У свою чергу, Т. Бахтеєва відмовилась від такої пропозиції, аргументуючи це тим, що відповідна робота входить до повноважень виконавчої, а не законодавчої влади. Олександр Біловол (депутатська група «Економічний розвиток») також виступив з ініціативою щодо створення підкомітету з питань законодавчого забезпечення реформування системи охорони здоров’я, медичної освіти та науки. О. Богомолець запропонувала народним депутатам найближчим часом надати до секретаріату свої пропозиції щодо бажання очолити той чи інший підкомітет.

Також під час засідання народні депутати одностайно підтримали ініціативу О. Богомолець щодо проведення слухань у Комітеті про Військово-медичну доктрину України, які заплановано на 24 грудня. Як пояснила О. Богомолець, метою Військово-медичної доктрини України є збереження життя та здоров’я як військових, так і цивільних громадян в мирний та військовий час на всій території України. Вона передбачає зміну системи освіти — повернення уроків фізичної та початкової військової підготовки в школах, норм загальної фізичної підготовки на кшталт ГТО для силовиків, повернення військових кафедр в усі медичні ВНЗ, відповідних курсів в медичні коледжі, введення основ парамедицини в програмах шкіл та ВНЗ.

А. Шипко презентував концепцію проекту нової редакції Закону України «Про лікарські засоби», який було розроблено очолюваною ним робочою групою, до складу якої увійшло 39 осіб, — народні депутати, представники МОЗ України, Національної академії медичних наук України, громадських організацій, фахових асоціацій.

Проект нової редакції закону складається з преамбули та 10 розділів:

  • загальні положення;
  • розробка лікарських засобів;
  • виведення лікарських засобів на ринок України;
  • виробництво та імпорт лікарських засобів;
  • маркування, листок-вкладиш та коротка характеристика лікарських засобів;
  • оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами;
  • фармаконагляд;
  • реклама лікарських засобів;
  • державне регулювання у сфері обігу лікарських засобів;
  • прикінцеві та перехідні положення.

За словами А. Шипка, цей законопроект охоп­лює всі етапи життєвого циклу лікарського засобу. Серед основних його нововведень — спрощено процедуру видачі дозволу на виведення на ринок України препаратів, зареєстрованих в Європі, США, Канаді, Японії, Австралії; визнання сертифікатів GMP на виробничу ділянку, розташовану в Європі, США, Канаді, Японії, Австралії, без проведення повторного інспектування; безперешкодний імпорт ліків, що вироб­лені в Європі, США, Канаді, Японії, Австралії; впровадження європейського підходу до реклами та промоції лікарських засобів; визначення на законодавчому рівні положень про фармаконагляд.

Реалізація цих нововведень дозволить наблизити вітчизняне законодавство до законодавства ЄС, знизити адміністративний тиск на операторів фармацевтичного ринку, підвищити рівень прозорості під час виведення лікарських засобів на ринок України та їх подальшого обігу, закласти підґрунтя для нормальної конкуренції серед суб’єктів господарювання, знизити вартість лікарських засобів.

Текст документа було надано для ознайомлення та доопрацювання народним депутатам. Більш детально проект закону із внесеними за­уваженнями буде розглянуто 24 грудня під час засідання Комітету.

Народні депутати наголосили на необхідності більш тісної співпраці з МОЗ України. Вже найближчим часом буде проведена зустріч з міністром, під час якої розглядатимуться питання діяльності Міністерства у контексті нагальних реформ охорони здоров’я.

Підбиваючи підсумки, О. Богомолець закликала членів Комітету брати активну участь у розгляді всіх законопроектів, що йдуть на благо життю та здоров’ю українців.

Ганна Барміна, фото автора
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті