Проект Національної стратегії побудови системи охорони здоров’я презентовано в профільному комітеті

Відкриваючи засідання, народний депутат Ольга Богомолець, голова Комітету, наголосила, що сьогодні в Україні практично не існує системи охорони здоров’я як такої, що дбає про здоров’я та життя громадян. Залишки радянської системи не можуть ефективно працювати в нових економічних умовах. На жаль, розподіл фінансування галузі медицини протягом багатьох років відбувався за залишковим принципом. Сьогодні рівень бюджетного забезпечення охорони здоров’я настільки низький, що страшно хворіти і навіть звертатися до лікарень, де немає лікарських засобів, а лікар не має стимулів бути справжнім професіоналом. Держава повинна зрозуміти, що галузь охорони здоров’я є пріоритетним напрямком, та не підтримувати стару корупційну систему.

Олександр Квіташвілі, міністр охорони здоров’я, зазначив, що проект стратегії — результат роботи Стратегічної дорадчої групи з питань реформування системи охорони здоров’я в Украї­ні на період 2015–2025 рр., створеної при МОЗ України влітку 2014 р. З метою отримання якнайбільшої кількості коментарів, побажань та зауважень проект стратегії представлено на численних зустрічах із фахівцями, щоб на виході розробити дієвий та реалістичний план реформування на наступні 10 років. Він закликав учасників відкритого засідання Комітету активно долучитися до обговорення. Принцип «гроші йдуть за пацієнтом» і фінансова, адміністративна автономія медичних закладів — це основа проекту стратегії, на якому будуватиметься майбутнє охорони здоров’я Украї­ни. Це буде тривалий процес, і підтримка членів Комітету надзвичайно важлива для його успішної реалізації.

Відповідаючи на запитання голови Комітету, чому так повільно відбувається призначення нових заступників міністра і досі не сформована нова команда (прим. ред.: розпорядженням КМУ замість Василя Лазоришинця першим заступником міністра охорони здоров’я призначено Олександру Павленко), міністр наголосив, що він отримав важке Міністерство з величезними проблемами, і є більш пріоритетні питання, ніж обрання заступників, — це проведення державних закупівель та формування державного бюджету на 2015 р. На сьогодні немає розрахунків реальних потреб у лікарських засобах. Через це склалася катастрофічна ситуація за деякими програмами, зокрема в імунопрофілактиці. Що стосується питання передачі закупівлі деяких препаратів, зокрема вакцин, до міжнародних організацій, то вже в січні відповідний пакет змін до законодавства буде внесений до Верховної Ради.

Більш детально про проект стратегії доповів Володимир Курпіта, голова Стратегічної дорадчої групи. Членами Стратегічної дорадчої групи було проаналізовано близько 45 документів та звітів, які стосувалися реформування охорони здоров’я в різних регіо­нах України. На сьогодні безоплатна медицина в Україні — це міф. Близько 90% вартості ліків пацієнти сплачують із власної кишені. До 85% кош­тів, виділених державою, витрачається на утримання закладів охорони здоров’я та оплату праці персоналу, при цьому кількість лікарняних ліжок в Україні майже вдвічі вища, ніж в Європі, а зарплата медичних працівників надзвичайно низька. Через застарілі технології тривалість стаціонарного лікування в нашій країні на 50% довша, ніж в країнах ЄС.

Проаналізувавши дані щодо стану та функціо­нування системи охорони здоров’я, члени Стратегічної дорадчої групи запропонували в проекті стратегії охопити 6 напрямків реформування: надання медичних послуг; фінансування галузі; управління; людські ресурси; інформатизація галузі; використання технологій, товарів і ліків.

Стосовно надання медичних послуг В. Курпіта виділив основні сфери, де надаються такі послуги, які будуть реформовані. Це первинна медико-санітарна допомога, де будуть впроваджені нові моделі стосунків між лікарями та громадою на принципах приватно-державного партнерства, приватизації первинної ланки або найму лікарів громадою, чіткої системи направлень до інших спеціалістів, запровадження змішаної оплати праці за кількість послуг, їх ефективність і якість.

Що стосується мережі лікарень, то її необхідно оптимізувати. Будуть змінені принципи фінансування із запровадженням аутсорсингових послуг у діагностиці та інструментальних втручаннях, надано право автономного ведення адміністративної та фінансової діяльності.

Високі технології впроваджуватимуться через унікальні клініки, яких буде декілька, шляхом оплати за надані послуги та на принципах приватно-державного партнерства. Система громадського здоров’я замінить Державну санітарно-епідеміологічну службу України та ряд інших служб. З інфекційних хвороб фокус буде перенесено на неінфекційні, будуть запроваджені чіткі та зрозумілі інформаційні ініціативи стосовно найбільших загроз здоров’ю українців, а також створено Національний центр контролю за захворюваннями та громадського здоров’я шляхом об’єднання закладів, які виконують ключові функції у сфері громадського здоров’я з метою покращення стратегічного планування та реалізації політики.

Окремо виділено систему екстреної медичної допомоги, яка на даний момент вже пройшла часткове реформування та потребує подальших змін, пов’язаних із майбутньою оптимізацією мережі лікарень.

Механізми фінансування також відображені в проекті стратегії: визначено джерела отримання коштів, хто є замовниками послуг, де кош­ти акумулюються, яким чином витрачаються. В якості основного джерела фінансування в проекті виступає загальне оподаткування.

Поки що не розглядається цільове оподаткування виключно для галузі охорони здоров’я або її забезпечення шляхом страхових внесків у випадку добровільного або загальнообов’язкового медичного страхування. Головне зараз — від­окремити функцію замовника послуг, яким мають виступити МОЗ України та обласні управління охорони здоров’я, від платника послуг — спеціальні агенції, уповноважені місцевими органами влади. Акумуляція коштів повинна здійснюватися на різних рівнях — для первинної допомоги, лікарняної мережі та високотехнологічної допомоги. За словами В. Курпіти, найважливіша реформа, яка має відбутися — це перехід від фінансування за постатейним бюджетом до фінансування за пролікований випадок.

Запровадження загальнообов’язкового медичного страхування повинно супроводжуватися формуванням пакету послуг, які будуть фінансуватися за рахунок держави. Необхідно чітко прописати обсяги універсального страхового пакету, доступного для всіх громадян України, та включати основні програми стосовно проведення щеплень, лікування туберкульозу, ВІЛ, психічного здоров’я, орфанних захворювань, ургентного лікування незастрахованої частини населення. За рахунок держави повинен фінансуватися й державний страховий пакет для уразливих груп, проте слід визначити такий перелік. В. Курпіта звернувся до народних депутатів із проханням провести окремі слухання щодо медичного страхування, оскільки довкола цього питання виникає багато маніпуляцій.

Стосовно управління галуззю Стратегічна дорадча група рекомендує запровадити автономність постачальників послуг, до яких належать медичні заклади різної форми власності, а також вилучити з підпорядкування МОЗ України невластиві йому функції, залишивши 3 основні:

• управління системою охорони здоров’я через політичне лідерство та розробку стратегій;
• опосередкований нагляд за дотриманням законодавства через участь в управлінні незалежними агенціями;
• моніторинг та аналіз.

У 2015 р. Стратегічна дорадча група наполегливо рекомендує МОЗ України та обласним управлінням охорони здоров’я провести реструктуризацію. Одна із суттєвих проблем їх діяльності — зацикленість на галузі та відсутність злагодженої взаємодії з іншими міністерствами. Посилення функції комунікації з використанням стратегічної інформації повинно стати частиною реформи.

Такі питання, як розвиток людських ресурсів, діяльність фармацевтичного сектору, інформатизація, вимагають більш детального обговорення, оскільки вони повинні співпадати із прагненням України щодо вступу до ЄС. Це супроводжуватиметься переглядом регуляторної бази та впровадженням нових регуляцій. У той же час держава повинна бути відповідальною перед своїми підприємствами, забезпечивши відповідну підтримку національному товаровиробнику.

На що очікувати у 2015 р.? Як підкреслив експерт, планується впровадження автономності медичних закладів та реформування профільного міністерства, проведення аудиту цільових державних програм та створення генерального плану лікарень. Відбудуться зміни у принципах закупівель, буде дерегульовано фармацевтичну діяльність — відмінено зайві ліцензії, спрощено отримання дозволів.

На сьогодні проведено 5 громадських обговорень проекту стратегії у Києві та 5 в регіо­нах — Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Він­ниці та Львові. Так як стратегія — політичний документ, то за основними її напрямами будуть створені окремі програми: програма реформування громадського здоров’я, програма розвит­ку фармацевтичного сектору, генеральний план лікарень тощо. Члени Стратегічної дорадчої групи сподіваються на підтримку народних депутатів, оскільки для її реалізації потрібний ряд законодавчих змін. Зокрема, це перегляд та приведення у відповідність із сучасними вимогами Конституції України, прийняття Законів Украї­ни «Про заклади охорони здоров’я та медичне обслуговування», «Про громадське здоров’я», «Про професійне самоврядування», внесення змін до закону «Про здійснення державних закупівель». Доповідач висловив сподівання, що протягом І кв. 2015 р. ці законопроекти будуть розроблені та подані до Парламенту.

Відповідаючи на запитання, чи буде збережено педіатричну службу, В. Курпіта наголосив, що в центрах первинної медико-санітарної допомоги повинні працювати не тільки сімейні лікарі, а й такі лікарі первинного контакту, як педіатри, акушери-гінекологи, стоматологи. Проте постає проблема організації якісної педіатричної допомоги в сільській місцевості, тому це питання потребує обговорення.

Він також підкреслив, що, на думку членів Стратегічної дорадчої групи, вищі медичні навчальні заклади повинні працювати під егідою Міністерства освіти та науки України, а МОЗ України має виступати замовником медичних кадрів. Крім того, слід припинити фінансування Національної академії медичних наук.

Як відзначив народний депутат Олег Мусій, окрім МОЗ України, управління галуззю повинно здійснюватися також професіоналами, що працюють в ній. Їм потрібно делегувати функції захисту медичних працівників. Не слід забувати про пацієнтські та громадські організації, які повинні входити до складу опікунських, наглядових рад закладів охорони здоров’я на місцях.

Голова Комітету наголосила на необхідності залучення до обговорення проекту стратегії представників профспілок, адже без них будь-яка реформа не повинна проводитися. Саме вони зможуть відстояти інтереси працівників. О. Богомолець звернулася до представників Стратегічної дорадчої групи з проханням провести окрему зус­тріч із представниками профспілок.

Вона також зазначила, що необхідно створити політично незалежний Центр реформ, так як нині проводити реформи повністю корумповане Міністерство не в змозі. До того ж міністр є політично залежною фігурою, а зміни в медичній галузі повинні відбутися незалежно від змін на політичному горизонті України. О. Богомолець підкреслила, що перед тим, як презентувати та приймати проект стратегії, треба розуміти, яким буде фінансування для її реалізації. На сьогодні Урядом України на дані цілі коштів не виділено.

Народний депутат України Андрій Шипко підкреслив, що для прийняття управлінських рішень та виділення коштів потрібно досконало знати про стан громадського здоров’я в Україні, враховуючи, що на статистичні дані покладатися не можна. Знищення системи диспансеризації призвело до того, що держава не знає, з якими проблемами та захворюваннями доведеться стикнутися в майбутньому. Він також зупинився на питанні реформування фармацевтичної галузі, нагадавши, що в березні 2014 р. в Комітеті було створено робочу групу з розробки проекту нової редакції Закону України «Про лікарські засоби», до якої увійшли 39 фахівців галузі. У розробленому законопроекті імплементовано деякі положення директив 2001/83/ЕС та 2001/20/ЕС. Він готовий до реєстрації в Парламенті, залишається тільки внести останні штрихи. Народний депутат порекомендував членам Стратегічної дорадчої групи взяти цей документ до уваги та запропонував найближчим часом зібрати в Комітеті усіх членів робочої групи з розробки проекту нової редакції Закону України «Про лікарські засоби» на спільну нараду, під час якої буде представлено фінальну версію нової редакції закону (в якій також знай­шли відображення анонсовані владою процеси дерегуляції). А. Шипко додав, що необхідно враховувати європейський досвід розвитку фармації, в той же час не забуваючи про вітчизняну фармацевтичну галузь, яка працює за стандартами належної виробничої практики.

У цілому члени Комітету визнали реформаторські пропозиції слушними і такими, що потребують якнайшвидшого впровадження. За результатами засідання народні депутати прийняли рішення провести в середині січня відкриті комітетські слухання «Про реформу у сфері охорони здоров’я України», під час яких представники Стратегічної дорадчої групи презентуватимуть поетапний план реалізації стратегії за всіма напрямками.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!