Ксенія Ляпіна представила першочергові напрямки роботи Державної регуляторної служби України

Як ми вже повідомляли, 24 грудня 2014 р. Урядом прийнято постанову № 724 «Деякі питання Державної регуляторної служби України», якою утворюється Державна регуляторна служба України шляхом перетворення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва. 9 січня 2015 р. Розпорядженням КМУ № 1-р Головою Державної регуляторної служби України призначено Ксенію Ляпіну, народного депутата України IV–VII скликання. У зв’язку з цим 15 січня вона провела розширену зустріч з понад 70 представниками бізнес-спільноти з різних регіонів України, під час якої представила заплановані кроки зі зниження адміністративного тиску на бізнес протягом наступних років, а також вислухала пропозиції присутніх щодо поліпшення бізнес-клімату.

Державна регуляторна служба України є спеціально уповноваженим органом з питань:

  • державної регуляторної політики;
  • політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
  • ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності;
  • дерегуляції господарської діяльності.

У вступному слові К. Ляпіна звернула увагу на те, що, крім назви, також змінюються акценти та повноваження органу. «Така функція як підтримка підприємництва в цілому переходить до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України», — зазначила очільник Державної регуляторної служби України. За її словами, акцент діяльності цієї служби сконцентрований на регуляторній політиці як такій, але в першу чергу — на дерегуляції. «Наше головне завдання — зробити все, щоб зменшити тиск на підприємницьке середовище; бюрократичні витрати; бар’єри на шляху розвитку підприємництва. У нас для цього є необхідні інструменти та повноваження», — підкреслила К. Ляпіна.

Новопризначеною Головою Державної регуляторної служби України заплановано ряд заходів, спрямованих на виконання положень Програми діяльності Уряду та Коаліційної угоди, а саме:

  • забезпечення належного виконання всіма центральними органами виконавчої влади Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з метою недопущення прийняття регуляторних актів з порушенням законодавчо визначених процедур, участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики;
  • усунення надмірного регулювання господарської діяльності через зменшення кількості дозвільних документів, дозвільно-погоджувальних процедур, переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, та переліку продукції (товарів, послуг), що підлягають сертифікації;
  • перехід від адміністративного контролю до підтримки бізнесу з метою усунення дублювання повноважень контролюючих органів, впорядкування та вдосконалення процедури здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, зменшення тиску на бізнес.

Доповідач окреслила присутнім першочергові пріоритети та напрямки роботи Державної регуляторної служби України. Перш за все вона звернула увагу на дерегуляцію підприємництва шляхом створення сприятливого середовища для ведення бізнесу, розвитку малого й середнього підприємництва, підвищення ефективності ринку праці тощо. Цей напрямок передбачено і в межах нової політики державного управління, закладеної в Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, і в Коаліційній угоді Верховної Ради України VIII скликання, і в Стратегії сталого розвитку «Україна–2020», затвердженій Указом Президента України від 12.01.2015 р. № 5/2015. «На мій погляд, це має бути оперативне дерегулювання. Це напрямок, який ми маємо реалізувати за певний період, — можливо, рік. Щось ми реалізуємо за півроку, щось — за 1 квартал», — прокоментувала К. Ляпіна.

Зокрема, дерегулювати планується наступні сфери:

  • охорона праці та промислова безпека;
  • санітарний, фітосанітарний та ветеринарний контроль;
  • пожежна безпека;
  • переробка вторинної сировини (утилізація відходів тари й упаковки);
  • обіг лікарських засобів (імпорт, виробництво, реалізація препаратів).

Реалізація зазначених пріоритетів буде здійснюватися Державною регуляторною службою України шляхом перегляду дозвільної системи та державного нагляду (контролю).

К. Ляпіна також наголосила на нагальності дерегуляції поводження з реєстраторами розрахункових апаратів.

Керівник Державної регуляторної служби України закликала бізнес та громадськість надавати свої пропозиції щодо пріоритетів дерегулювання в тій чи іншій сфері. При цьому критеріями першочерговості мають бути:

  • обсяг бізнесу, який охоплює регуляція;
  • обсяг зекономлених коштів шляхом дерегуляції, які залишаться в розпорядженні бізнесу та сприятимуть його розвитку.

З метою побудови конструктивного діалогу бізнес-спільноті запропоновано підготувати чітко окреслене коло проблем, які стосуються того чи іншого напрямку роботи. Відповідний лист було надіслано лідерам громадських об’єднань підприємців та бізнес-асоціацій.

Кожен з присутніх на розширеній зустрічі мав змогу висловитися про гострі питання та недоліки законодавчого регулювання своєї сфери діяльності.

Олена Пруднікова, голова Всеукраїнського об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація «ФармРада»» звернулася до К. Ляпіної з пропозицією створити при Державній регуляторній службі України робочу групу з питань реформування фармацевтичної галузі. На її думку, до такої робочої групи мають увійти не тільки профільні асоціації, а й експерти та пацієнти. Доповідач також звернула увагу на процедурні порушення з боку чиновників під час нормотворчої діяльності в рамках Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Загалом нагального нормативного врегулювання потребують сфери обігу лікарських засобів, пасажирських, міжнародних перевезень, ювелірна, туристична, IT, меблева сфери, діяльність ринку фінансових послуг (у тому числі, інститутів спільного інвестування, кредитних спілок). Також невдоволення у підприємців викликає неякісне надання адміністративних послуг місцевими центрами. Окреслені в письмовому вигляді проблемні питання та пропозиції з їх вирішення були особисто передані К. Ляпіній для подальшого їх опрацювання спеціалістами Державної регуляторної служби України.

Переважна більшість спікерів згадувала про загрози, які несуть прийняті зміни до Податкового кодексу України (далі — ПК України). Бізнес наголосив на необхідності створити робочі інструменти для вироблення нової реформи податкового законодавства з урахуванням напрацювань громадських груп, які не були почуті під час ухвалення ПК України.

Підприємці висловили сподівання, що з новоствореною Державною регуляторною службою України вітчизняний бізнес стане на шлях європеїзації підприємницької діяльності.

Наразі ж цей орган формує громадську раду, експертну раду, робочі групи та закликає охочих підприємців долучитися до формування їх складу.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті