Сьомий випуск Державного формуляра лікарських засобів. Частина 10

ЧАСТИНА 9

11. АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ

11.1. Протимікробні та антисептичні засоби

11.1.1. Антибіотики

11.1.2. Похідні хіноліну

11.1.3. Похідні імідазолу

11.1.4. Лікарські засоби для лікування протозойних інфекцій

11.1.5. Інші антимікробні та антисептичні засоби

11.2. Засоби, що підвищують тонус та скорочувальну активність міометрію

11.2.1. Простагландини

11.3. Засоби, що пригнічують скоротливу активність матки

11.4. Контрацептиви для місцевого застосування

11.4.1. Внутрішньоматкові контрацептиви

11.4.2. Вагінальні контрацептиви

11.5. Інші засоби, що застосовуються в гінекології

11.5.1. Інгібітори пролактину

11.5.2. Інші засоби, що застосовуються в гінекології

11.6. Гормони статевих залоз та лікарські засоби, що застосовуються при патології статевої системи

11.6.1. Гормональні контрацептиви для системного застосування. Гестагени

11.6.2. Естрогени

11.6.2.1. Прості препарати природних та напівсинтетичних естрогенів

11.6.3. Гестагени

11.6.3.1. Похідні прегнену

11.6.3.2. Похідні прегнадієну

11.6.3.3. Похідні естрену

11.6.4. Гонадотропіни та інші стимулятори

11.6.4.1. Гонадотропні гормони

11.6.4.2. Синтетичні стимулятори овуляції

11.6.5. Антиандрогени. Прості препарати антиандрогенів

11.6.6. Антигестагенні засоби

11.7. Аналоги гонадотропін-рилізинг гормона

11.8. Анти-гонадотропін-рилізинг гормони

11.9. Гормони задньої долі гіпофіза

11.9.1. Аналоги вазопресину

11.9.2. Окситоцин та його аналоги

11.10. Розчин для іригацій

11.11. Вакцини для профілакти захворювань, що викликаються папіломавірусною інфекцією

11.1. Протимікробні та антисептичні засоби

11.1.1. Антибіотики

• Натаміцин (Natamycin) [П] (див. п. 17.4.1. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

Фармакотерапевтична група: G01AA02 — Протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються у гінекології, за винятком комбінованих препаратів, які містять кортикостероїди. Антибіотики. Натаміцин.

Основна фармакотерапевтична дія: антибактеріальна, фунгіцидна дії; полієновий а/б широкого спектра дії, активний щодо патогенних грибків, включно з дріжджовими грибками та особливо Candida albicans, котрі найчастіше є причиною інфікування генітальних шляхів; зв’язує стероли клітинних мембран, порушуючи їх цілісність, що приводить до загибелі м/о; не має сенсибілізуючої здатності; не спостерігалось розвитку резистентності до нього; швидко та ефективно діє під час інфікування дріжджовими грибками піхви (кандидоз).

Показання для застосування ЛЗ: вагініти, спричинені Candida albicans.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовувати дорослим жінкам по 1 супозиторію упродовж 3–6 днів. Супозиторії рекомендується якнайглибше вводити у піхву (у положенні лежачи) 1 р/добу (на ніч). У разі необхідності проведення лікування протягом кількох днів курс терапії завершити до початку менструації чи розпочинати лікування після її закінчення.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: реакція гіперчутливості, відчуття печіння та подразнення.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату.

Визначена добова доза (DDD): вагінально — 25 мг.

Торговельна назва:

• Кліндаміцин (Clindamycin) [П] * (див. п. 17.2.5. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

Фармакотерапевтична група: G01AA10 — протимікробні і антисептичні засоби для застосування в гінекології, за винятком комбінованих препаратів, що містять кортикостероїди.

Основна фармакотерапевтична дія: антимікробний засіб, ефективний при лікуванні інфекцій, викликаних чутливими до нього штамами анаеробних, а також Гр(+) аеробних бактерій; іn vitro він має активність щодо м/о, які викликають бактеріальні вагінози: Gardnerella vaginalis; Mobiluncus spр; Bacteroides spр; Mycoplasma hominis; Peptostreptococcus spр.; неактивний відносно Trichomonas vaginalis і Candida albicans; має місце перехресна стійкість м/о до кліндаміцину та лінкоміцину.

Показання для застосування ЛЗ: лікування бактеріального вагінозу БНФ (попередні назви — гемофільний вагініт, гарднерельозний вагініт, неспецифічний вагініт, коринебактерний вагініт, анаеробний вагініт).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза — 1 повний аплікатор 2% вагінального крему (пиблизно 5 грамів БНФ) інтравагінально, краще перед сном, протягом 3 — 7 днів підряд БНФ або 1 супозиторій інтравагінально, бажано перед сном, протягом 3 днів поспіль.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: цервіцит/вагініт; подразнення вульви та піхви; запаморочення, головний біль, вертиго; печія, нудота, блювання, діарея, запор, біль у животі; висипання, екзантема; кропив’янка; піхвовий кандидоз, вульвовагініт, вагініт, спричинений Trichomonas vaginalis, вагініт/піхвова інфекція, менструальні розлади, біль у піхві, метрорагія, дизурія, виділення з піхви, інфекції сечового тракту, патологічні пологи, ендометріоз, глюкозурія і протеїнурія; системний кандидоз, грибкові інфекції, генералізований біль у животі, локалізований біль у животі, спастичний біль у животі, біль у тазі, бактеріальні інфекції, інфекції верхніх дихальних шляхів, біль у всьому тілі, біль у спині, відхилення у мікробіологічних тестах, алергічні реакції; неприємний запах з рота, діарея, нудота, блювання, запор, диспепсія, печія, метеоризм; свербіж (не у місці введення препарату), висипання, макулопапулярні висипання, еритема, свербіж (у місці введення препарату), кандидоз шкіри, кропив’янка; запаморочення, головний біль; гіпертироїдизм; носові кровотечі; зміна смакових відчуттів; біль у місці введення, лихоманка, генералізований біль, локалізований набряк, біль у боку; порушення менструального циклу, пієлонефрит; тимчасова нейтропенія (лейкопенія), агранулоцитоз, тромбоцитопенія; анафілактоїдна реакція; жовтяниця; мультиформна еритема, подібна до синдрому Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до кліндаміцину, лінкоміцину або твердого жиру (основою супозиторіїв є суміш гліцеридів насичених жирних кислот). Препарат у формі вагінальних супозиторіїв протипоказаний пацієнтам із реґіонарним ентеритом, виразковим колітом та антибіотик асоційованим колітом в анамнезі. Гіперчутливість до кліндаміцину або до будь-якого з компонентів основи крему; не рекомендовано застосовувати пацієнткам, у яких спостерігалася підвищена чутливість до лінкоміцину. Крем також протипоказаний особам, в анамнезі яких є запальні захворювання кишечнику або коліт, асоційований з прийомом антибіотиків.

Визначена добова доза (DDD): вагінально — 0,1 г.

Торговельна назва:

• Хлорамфенікол (Chloramphenicol) [П] * (див. п. 17.2.8. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

Фармакотерапевтична група: G01AA05 — протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються у гінекології. Антибіотики.

Показання для застосування ЛЗ: бактеріальні гінекологічні інфекції (вагініти, цервіцити), спричинені чутливими до синтоміцину м/о; профілактика гнійно-запальних захворювань у гінекології; перед інвазивними процедурами: абортами, гінекологічними операціями (діатермокоагуляція шийки матки, гістерографія), до та після встановлення внутрішньоматкової спіралі.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують дорослим жінкам по 1 супозиторію 2–3 р/добу, МДД — 4 супозиторії, курс лікування — 5–7 днів.

Торговельна назва:

Комбіновані препарати

• Метронідазол + дексаметазон + хлорамфенікол + ністатин (Metronidazole + dexamethasone + chloramphenicol + nystatin)

• Натаміцин + Неоміцину сульфат + Гідрокортизон (Natamycin + Neomycin sulphate + Hydrocortisone) (див. п. 9.1.3.2. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

11.1.2. Похідні хіноліну

• Хлорхінальдол (Chlorquinaldol) [П]

Фармакотерапевтична група: G01AC03 — протимікробні та антисептичні засоби для застосування у гінекології.

Основна фармакотерапевтична дія: активний до аскоміцетів роду Aspergillus та роду Penicillium, дріжджових та дріжджоподібних (Candida albicans та ін.) грибів, а також дерматофітів; має антибактеріальну дію відносно Гр(+) і Гр(-) бактерій (Str. pyogenes, Staph. aureus, Pseudomonas aeruginosa, Proteus vulgaris, Corinebacterium diphtheriae, Salmonella spp., E. coli), а також деяких найпростіших (Entamoeba histolitica, Trichomonas vaginalis, Lamblia intestinalis). Властива помірна гіперосмолярна активність, внаслідок якої він поглинає піхвові виділення.

Показання для застосування ЛЗ: кольпіти, вульвовагініти грибкової та неспецифічної бактеріальної етіології.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим жінкам вагінально по 1 супозиторію протягом 20 днів або по 1 супозиторію 2 р/добу протягом 10 днів (перед застосуванням супозиторій необхідно змочити водою); терапію розпочинати на початку менструального циклу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: печіння, АР (висип, свербіж в ділянці статевих органів), контактний дерматит.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до хлорхінальдолу або до інших компонентів препарату.

Торговельна назва:

• Декваліній (Dequalinium) [П] **

Фармакотерапевтична група: G01AC05 — протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються в гінекології.

Основна фармакотерапевтична дія: четвертинна амонієва сполука з широкою антимікробною активністю щодо багатьох Гр(+) та Гр(-) бактерій, грибків і найпростіших (Trichomonas vaginalis); визначена протимікробна активність іn vitro, яка виражена, як мінімальна пригнічуюча концентрація — Гр(+) м/о: Str. групи В; Staph. aureus; Str. групи А; Listeria sp.; Peptostreptococci; Str. групи D; грибки: Candida tropicalis; Candida albicans; Candida glabrata; Candida krusei; Гр(-) м/о: Fusobacteria; Gardnerella vaginalis; E. coli; Serratia sp.; Klebsiella sp.; Pseudomonas sp.; Bacteroides sp. Prevotella sp.; Proteus sp.; найпростіші: Trichomonas vaginalis; деквалінію хлорид посилює проникність клітини з наступною втратою ферментної активності, яка викликає загибель клітини.

Показання для застосування ЛЗ: вагінальні інфекції бактеріального та грибкового походження (бактеріальний вагіноз, кандидозний вагініт); трихомоніаз; санація перед гінекологічними операціями та пологами.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендовано застосовувати по 1 вагінальній табл. 10 мг щодня протягом 6 днів; під час менструації лікування припинити і продовжити після її припинення; курс лікування 6 днів, при лікуванні менше 6-ти днів можливий рецидив.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: загальні розлади та місцеві реакції на ділянці введення: свербіж, пекучість або почервоніння у місці введення (необхідно диференціювати з симптомами вагінальної інфекції); при ураженні вагінального епітелію — поверхневі кровотечі піхви (ерозії); пропасниця.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; виразкові зміни вагінального епітелію та шийки матки; дівчатам, які не досягли статевої зрілості.

Торговельна назва:

11.1.3. Похідні імідазолу

• Метронідазол (Metronidazole) [П] * (див. п. 17.2.9. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

Фармакотерапевтична група: G01AF01 — протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються в гінекології.

Основна фармакотерапевтична дія: належить до нітро-5-імідазолів і має широкий спектр дії. До препарату чутливі: Peptostreptococcus spp., Clostridium spp., Bacteroides spp., Fusobacterium spp., Prevotella spp., Veilonella; непостійно чутливі: Bifidobacterium spp., Eubacterium spp.; нечутливі: Propionibacterium, Actinomyces, Mobiluncus. Стримує розвиток найпростіших — Trichomonas vaginalis, Giardia intestinalis (Lamblia intestinalis), Entamoeba histolytica.

Показання для застосування ЛЗ: трихомонадний вагініт, неспецифічні вагініти, бактеріальні вагінозиБНФ, ВООЗрізної етіології, підтверджені клінічними і мікробіологічними даними.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: трихомонадний вагініт — по 1 вагінальному супозиторію, песарію або вагінальній табл., 1 р/добу, протягом 10 днів; неспецифічні вагініти — по 1 вагінальному супозиторію, песарію або вагінальній табл. 1 р/добу, протягом 7 днів, за необхідності можна призначати табл. перорально; максимальна тривалість лікування не повинна перевищувати 10 днів, а кількість курсів лікування — не більше 3 на рік; абсолютно необхідним є одночасне лікування статевого партнера пацієнтки, навіть у разі відсутності у нього симптомів інфекції; не припиняти лікування у період менструації; бактеріальні вагінози — рекомендована доза вагінального гелю становить 5 г інтравагінально (1 повний аплікатор) 2р/добу (вранці і ввечері); у разі необхідності можна призначати метронідазол для перорального застосування — по 400–500 мг 2 р/добу, протягом 5–7 днів або 2 г одноразово БНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: симптоматичний кандидозний цервіцит, вагініт, свербіж, печіння і подразнення у піхві, вульві, піхвові (некандидозні) виділення, набряк вульви, прискоренне сечовипускання; печіння або подразнення пенісу у статевого партнера; сеча може набувати темного забарвлення; сухість або металевий присмак у роті, нудота, блювання, анорексія, спазматичний біль у черевній порожнині, запор, понос; відхилення від норми тестів функції печінки, які мають оборотний характер; холестатичний гепатит; запаморочення, головний біль, судоми, периферична сенсорна нейропатія; енцефалопатія (наприклад, сплутаність свідомості) та підгострий мозочковий синдром (атаксія, дизартрія, порушення ходи, ністагм, тремор), які можуть минати після припинення прийому препарату; сплутаність свідомості, галюцинації; тимчасові порушення зору (диплопія, міопія); біль у ділянці матки; лейкопенія, лейкоцитоз, агранулоцитоз, нейтропенія, тромбоцитопенія; шкірний висип, кропив’янка, шкірний свербіж, гіперемія шкіри, пропасниця, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, пустульозний висип, мультиформна еритема; панкреатит; міалгія, артралгія; підвищення температури тіла.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до метронідазолу або до іншого компонента препарату; гіперчутливість до похідних імідазолу; 1 триместр вагітності, період годування груддю; не рекомендується призначати препарат одночасно з дисульфірамом або алкоголем.

Визначена добова доза (DDD): вагінально — 0,5 г.

Торговельна назва:

11.1.4. Лікарські засоби для лікування протозойних інфекцій

• Фентиконазол (Fenticonazole) **

Фармакотерапевтична група: G01A F12 — протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються в гінекології. Похідні імідазолу.

Основна фармакотерапевтична дія: протигрибковий засіб широкого спектра дії, препарат має високу фунгістатичну та фунгіцидну активність відносно дерматофітів (усі види Trichophyton, Microsporum, Epidermophyton), Candida albicans та до інших грибкових інфекцій шкірних покривів та слизових оболонок, інгібує кислотну протеїназу Candida albicans, чинить антибактеріальну дію відносно грамопозитивних мікроорганізмів, механізм дії полягає у інгібуванні окислення ензимів накопиченим пероксидом та некрозі грибкових клітин, що виявляється у безпосередній дії на мембрани, також виявляє активність по відношенню до Trichomonas vaginalis in vivo та in vitro.

Показання для застосування ЛЗ: генітальний кандидоз (молочниця), вульвовагініти, кольпіти, змішані інфекції слизових оболонок статевих шляхівБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують інтравагінально, капс. вагінальні м’які по 200 мг 1 капс. вводять глибоко у вагіну у положенні лежачи увечері перед сном, курс лікування — 3 дні БНФабо як рекомендовано лікарем; капс. вагінальні м’які по 600 мг 1 капс. вводять глибоко у вагіну у положенні лежачи увечері перед сном, якщо симптоми зберігаються, то можна застосувати ще 1 капс. через три дніБНФ; крем застосовується інтравагінально, глибоко у піхву вводять вміст одного аплікатора, приблизно 5 гБНФ, застосовують перед сном за допомогою чистого багаторазового аплікатора, при необхідності препарат додатково застосовують зранкуБНФ; щоб уникнути повторного інфікування, рекомендується одночасно проводити місцеве лікування партнера шляхом нанесення крему на голівку статевого члена та крайньої плоті.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: реакції почервоніння або відчуття печіння.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до компонентів препарату.

Торговельна назва:

• Клотримазол (Clotrimazole) [П] *, ** (див. п. 9.1.3.2. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Фармакотерапевтична група: G01AF02 — протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються в гінекології.

Основна фармакотерапевтична дія: є похідним імідазолу з широким спектром місцевої протигрибкової дії на більшість патогенних грибів. Блокує синтез нуклеїнових кислот та протеїнів, а також синтез ергостеролу у грибкових клітинах, що має наслідком пошкодження їх клітинної оболонки та загибелі клітин. Діє головним чином на дерматофіти (Epidermophyton floccosum, Microsporum canis, Trichophyton mentagrophytes, Trichopyton rubrum), дріжджоподібні та плісняві гриби (Candida sp., Cryptococcus neoformans), диморфні гриби (Coccidioides immitis, Histoplasma capsulatum, Paracoccidicides brasiliensis, актиноміцети роду Nocardia, піхвові трихомонади.

Показання для застосування ЛЗ: інфекції у ділянці статевих органів (вагініт), спричинені грибами (зазвичай роду Candida)ВООЗ БНФ та суперінфекції, спричинені бактеріями, чутливими до клотримазолу, грибкові інфекції піхви та вульви, включаючи інфекції, спричинені резистентними до ністатину бактеріями.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: 1 табл. вагінальна застосовується ввечері, курс лікування для табл. вагінальних 100 мг становить 6 днів; 200 мг — 3 дні ВООЗ БНФ; 500 мг — 1 день ВООЗ; табл. вагінальні вводити у піхву якомога глибше, наскільки можливо, увечері, найзручніше вводити лежачи на спині зі злегка зігнутими ногами; дітям старше 12 років застосовувати без аплікатора; лікування завершити до початку менструації; при лікуванні генітальних інфекцій приблизно 5 г гелю (1 повний аплікатор) вводять якомога глибше у вагіну ввечері (перед сном) протягом 6 днів, лікування не повинно проводитися під час менструації і тому повинно бути закінчено до її початку; терапія даних захворювань вимагає одночасного лікування обох партнерів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР, включаючи кропив’янку, диспное, артеріальну гіпотензію, синкопе; біль у животі; дискомфорт у ділянці вульви та вагіни, набряк, відчуття печіння, еритема, лущення у ділянці геніталіїв, подразнення, свербіж, біль у тазовій ділянці, висипання, вагінальна кровотеча.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена індивідуальна чутливість до клотримазолу або до інших компонентів препарату.

Визначена добова доза (DDD): вагінально — 0,1 г.

Торговельна назва:

• Еконазол (Econazole) (див. п. 9.1.3.2. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Фармакотерапевтична група: G01AF05 — Протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються у гінекології.

Основна фармакотерапевтична дія: є триазоловим фунгіцидом. Виявляє антимікотичну активність щодо дерматофітів, дріжджів та пліснявих грибів. Активний відносно деяких Гр(+) та Гр(-) бактерій. Ушкоджує клітинні мембрани грибів, шляхом підвищення проникності грибкових клітин та ушкодження внутрішньоклітинних мембран в цитоплазмі.

Показання для застосування ЛЗ: вульвовагінальні мікози БНФ, спричинені збудниками грибкових інфекцій, чутливими до еконазолу.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: супозиторії призначають дорослим по 1 супозиторію (50 мг) 1 р/добу перед сном; курс лікування — 15 днів; лікування необхідно продовжувати навіть після зникнення суб’єктивних симптомів захворювання (свербіж, лейкореї); супозиторії по 150 мг дорослим призначають курс лікування — 3 дні по 1 супозиторію 1 р/добуБНФ; у разі рецидиву або якщо через тиждень після лікування аналіз культури показав позитивний результат, провести повторний курс лікування.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: реакція гіперчутливості, включаючи набряк Квінке та кропив’янку, еритема, шкірний висип, печіння, свербіж, почервоніння, ангіоневротичний набряк, кропив’янка, контактний дерматит, лущення шкіри, еритема; біль, подразнення та припухлість у місці нанесення.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до будь-якого компонента препарату.

Торговельна назва:

• Кетоконазол (Ketoconazole) [П] ** (див. п. 9.1.3.2. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Фармакотерапевтична група: G01AF11 — протимікробні та антисептичні засоби для лікування гінекологічних захворювань. Похідні імідазолу.

Основна фармакотерапевтична дія: синтетичний протигрибковий засіб широкого спектра дії для місцевого застосування. Чинить фунгіцидну та фунгістатичну дію; пригнічує біосинтез ергостеролу та ішних стеролів клітинної оболонки грибів, змінює ліпідний склад мембрани грибів, порушуючи таким чином проникність клітинної стінки та збіднюючи грибкові клітини в есенціальних елементах обміну речовин; інгібує біосинтез грибкових тригліцеридів та фосфоліпідів, пригнічує активність оксидаз та пероксидаз, що призводить до накопичення перекису водню, який, в свою чергу, ушкоджує клітину та викликає її загибель. Активний відносно дерматофітів: Trichophyton spp., Epidermophyton floccosum, Microsporum spp.; дріжджових та дріжджоподібних грибів: Candida spp., Pityrosporum spp., Torulopsis, Cryptococcus spp.; диморфних грибів та еуміцетів; грампозитивних коків: Staphylococcus spp., Streptococcus spp.

Показання для застосування ЛЗ: г. та хр. рецидивуючий вульвовагінальний кандидоз БНФ; профілактики грибкових інфекцій піхви; профілактика виникнення грибкових інфекцій піхви при тривалому застосуванні а/б, а також при первинних та вторинних імунодефіцитних станах, що порушують нормальну мікрофлору піхви.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: по 1 супозиторію 1 р/добу, безпосередньо перед сном протягом 3 — 5 днів поспіль залежно від перебігу захворювання; при потребі курс лікування повторюють до одужання клінічного та підтвердженого лабораторними дослідженнями; при хронічному кандидозі застосовують по 1 супозиторію протягом 10 днів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР: кропив’янка, анафілактичні та анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк; шкірний висип; подразнення слизової оболонки піхви (свербіж, відчуття печіння, гіперемія); нудота, біль у животі; запаморочення.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до препарату; І триместр вагітності.

Визначена добова доза (DDD): вагінально — 0,4 г.

Торговельна назва:

• Бутоконазол (Butoconazole) [П]

Фармакотерапевтична група: G01AF15 — протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються в гінекології.

Основна фармакотерапевтична дія: похідне імідазолу, володіє фунгіцидною активністю стосовно грибів Candida, Trichophiton, Micosporum, Epidermaphуton (особливо ефективний при інфекціях, спричинених грибами Candida albicans); ефективний відносно деяких Гр(+) бактерій.

Показання для застосування ЛЗ: лікування грибкових захворювань піхви, спричинених Candida albicans, діагноз має бути підтверджений мікроскопічним та/або культуральним дослідженням мазка з піхви.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: у піхву вводять одноразово (бажано перед сном) вміст одного аплікатора (приблизно 5 г), що дорівнює приблизно 100 мг бутоконазолу нітрату.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пекучість, свербіж або больові відчуття, набряк піхви, біль у ділянці малого тазу або живота, спазми; при підвищеній чутливості можливий розвиток АР.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість (алергія) до будь-якого компонента препарату.

Торговельна назва:

• Омоконазол (Omoconazole) [П]

Фармакотерапевтична група: G01AF16 — протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються в гінекології.

Основна фармакотерапевтична дія: похідне імідазолу, має антифунгальні та антибактеріальні властивості; забезпечує фунгістатичну активність у випадку основних патогенних грибкових захворювань шкіри і слизових оболонок людини, таких як дріжджові грибки Saccharomyces (Candida albicans, Candida glabrata та інші види роду Candida), дерматофіти (Trichophyton, Epidermophyton, Microsporum), Pityrosporum orbiculare, Pityrosporum ovale та види Aspergilus.

Показання для застосування ЛЗ: вульвовагініти, викликані грибками роду Candida, з або без грампозитивної суперінфекції; усі різновиди вагінальних кандидозів, включаючи г., хр. та рецидивуючі кандидози, а також інфекції, викликані видами Candida під час вагітності.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: по 1 супозиторію 150 мг ввечері перед сном протягом 6 днів поспіль; супозиторій 300 мг — по 1 супозиторію ввечері перед сном протягом 3 днів поспіль.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР, локальна пекучість або свербіж.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.

Визначена добова доза (DDD): вагінально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Сертаконазол (Sertaconazol) [П]

Фармакотерапевтична група: G01AF19 — протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються в гінекології. Похідні імідазолу.

Основна фармакотерапевтична дія: протигрибковий препарат, похідний імідазолу, з високою фунгіцидною активністю, призначений для місцевого застосування у гінекології; ефективний щодо патогенних дріжджових грибів (Candida spp, Candida albicans, Malassezia furfur), дерматофітів (Trichophyton, Epidermophyton і Microsporum spp) та збудників, які спричиняють інфекційні захворювання шкіри та слизових оболонок, в тому числі Гр(+) м/о (Staphylococcus, Streptococcus).

Показання для застосування ЛЗ: місцеве лікування вагінального кандидозу.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослі 1 супозиторій вводять глибоко у піхву ввечері перед сном, 1 р/добу, якщо клінічні ознаки захворювання не зникають, можливе повторне застосування препарату через 7 днів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: транзиторна місцева подразнююча реакція (відчуття печіння та свербіж), АР.

Протипоказання до застосування ЛЗ: відома гіперчутливість до протигрибкових засобів, похідних імідазолу, або до будь-яких допоміжних речовин препарату.

Визначена добова доза (DDD): вагінально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ

Торговельна назва:

Комбіновані препарати

• Ізоконазол + Дифлукортолон (Isoconazole + Diflucortolone)

• Міконазол + метронідазол (Miconazole + metronidazole) [П]

• Тинідазол + Міконазол + Неоміцину сульфат (Tinidazole + Miconazole + Neomycin sulphate)

• Метронідазол + хлорхінальдол (Metronidazole + chlorquinaldol)

Визначена добова доза (DDD): вагінально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

11.1.5. Інші антимікробні та антисептичні засоби

• Ніфурател (Nifuratel) [ПМД]

Фармакотерапевтична група: G01AX05 — протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються у гінекології, за винятком комбінованих препаратів, що містять кортикостероїди.

Основна фармакотерапевтична дія: похідне нітрофурану високоефективний щодо бактеріальних, протозойних та грибкових збудників; має високу ефективність та низьку токсичність, що обумовлює широкий спектр його клінічного застосування; ефективний проти м/о, які спричиняють захворювання сечостатевої системи; механізм дії полягає у взаємодії з бактеріальними ферментами; антибактеріальний спектр дії включає Гр(+) та Гр(-) аеробні та анаеробні бактерії такі, як: Gardenerella vaginalis, E. coli, Shigella, Salmonella spp, Bacillus spp, Proteus, Klebsiella pneumoniae; є препаратом вибору для терапії сальмонельозів, шигельозів та інших кишкових бактеріальних інфекцій; активний відносно Trichomonas vaginalis, високоактивний щодо грибів роду Candida, ефективний по відношенню до штамів H. pylori, які резистентні до метронідазолу.

Показання для застосування ЛЗ: вульвовагінальні інфекції, спричинені чутливими до препарату збудниками (патогенними мікроорганізмами, трихомонадами, грибками, дріжджами, хламідіями, грибками роду Candida); захворювання сечостатевої системи (цистит[ПМД], уретрит, пієлонефрит, пієліт); кишковий амебіаз та лямбліоз; ерадикація Helicobacter pylori (у схемах комбінованої терапії).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вульвовагінальні інфекції — дорослі: 1 табл. 3 р/добу після прийому їжі для лікування жінки та її партнера при можливості, для місцевого лікування застосовують капс. вагінальні м’які або ж крем вагінальний, пацієнтам, які лікуються лише прийомом табл., збільшити дозу до 4 табл./добу; необхідно утримуватися від сексуальних контактів під час лікування, в іншому випадку необхідно застосовувати крем вагінальний перед кожним статевим актом; діти віком від 10 років і старше: рекомендована доза становить 10 мг/кг маси тіла/добу розділена на 2 прийоми, приймати препарат після прийому їжі, тривалість лікування становить у середньому 10 днів; інфекції сечовивідних шляхів — дорослі: рекомендована доза препарату залежить від ступеня тяжкості захворювання і становить 3–6 табл./добу (тобто по 200–400 мг) одноразово 3 р/добу після їди, курс лікування становить у середньому 1–2 тижні; діти віком від 6 років і старше: рекомендована доза становить 10–20 мг/кг маси тіла/добу розділена на 2 прийоми, приймати після їди, табл. при необхідності можна застосовувати для подовження курсу лікування або повторного циклу лікування інфекцій сечовидільних шляхів; кишковий амебіаз — дорослі: по 2 табл. 3 р/добу, після їди, протягом 10 діб; діти віком від 6 років і старше: рекомендована доза по 10 мг/кг маси тіла/добу розділена на 3 прийоми, протягом 10 діб; кишковий лямбліоз — дорослі: по 2 табл. 2–3 р/добу, після їди, протягом 7 діб; діти віком від 6 років і старше: рекомендована доза по 15 мг/кг маси тіла/добу розділена на 2 прийоми, після їди, протягом 7 діб; інфекції травного тракту, асоційовані з Нelicobacter pylori (у комбінації з іншими антибактеріальними засобами) — дорослі: по 2 табл. 2–3 р/добу протягом 7 діб; діти віком від 6 років і старше: рекомендована доза по 15 мг/кг маси тіла 2 р/добу протягом 7 діб.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, гіркота у роті, діарея; шкірні висипання, кропив’янка, свербіж; диспепсія; переферичні нейропатії.

Протипоказання до застосування ЛЗ: відома індивідуальна підвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів препарату; порушення діяльності нирок; при невропатіях; пацієнтам з дефіцитом G6PD.

Торговельна назва:

• Фуразолідон (Furazolidone) [П] (див. п. 17.2.12. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Хлоргексидин (Chlorhexidine) [П] *, ** (див. п. 9.1.4.1. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Фармакотерапевтична група: G01AX — протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються в гінекології.

Основна фармакотерапевтична дія: чинить швидку та виражену дію на Гр(+) та Гр(-) бактерії, дріжджі та дерматофіти: Treponema pallidum, Chlamidia spp., Ureaplasma spp., Neisseria gonоrrhоeae, Trichomonas vaginalis; до препарату слабко чутливими є деякі штами Pseudomonas spp., Proteus spp.; не чутливі: кислотостійкі форми бактерій, спори бактерій, гриби, віруси. При інтравагінальному застосуванні практично не всмоктується, системної дії не чинить.

Показання для застосування ЛЗ: профілактики венеричних захворювань (сифіліс, гонорея, трихомоніаз, хламідіоз, уреаплазмоз); лікування бактеріального вагінозу, кольпіту, ерозії шийки матки, свербежу вульви та інфекційно-запальних ускладнень у акушерстві та гінекології (перед оперативним лікуванням гінекологічних захворювань, перед пологами та абортом, до та після встановлення внутрішньоматкової спіралі, до та після діатермокоагуляції шийки матки, перед внутрішньоматковими дослідженнями).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують інтравагінально; по 1 супозиторію 2р/добу протягом 7 — 10 днів залежно від характеру захворювання, за необхідності можливе продовження курсу лікування до 20 днів; для профілактики венеричних захворювань — застосовують не пізніше, ніж через 2 год після статевого акту; вагітність: зважаючи на ступінь вираженості інфекційного процесу, дані бактеріологічних досліджень, явищ загрози переривання вагітності — по 1 супозиторію 1–2 р/день як монотерапію, або у складі комплексної терапії, тривалість застосування — від 5 до 10 днів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР, свербіж, печіння, подразнення у місці введення.

Протипоказання до застосування ЛЗ: індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату.

Торговельна назва:

• Повідон йод (Povidone-Iodine) [П] *, ** (див. п. 9.1.4.1. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Фармакотерапевтична група: G01AХ11 — протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються у гінекології.

Основна фармакотерапевтична дія: антисептичний препарат широкого спектра протимікробної дії по відношенню до бактерій, деяких вірусів, грибків і найпростіших м/о, при контакті зі шкірою та слизовими оболонками йод поступово вивільняється та виявляє бактерицидну дію; майже не всмоктується у системний кровообіг.

Показання для застосування ЛЗ: г. та хр. вагінальні інфекції (кольпіт): змішані інфекції; неспецифічні інфекції (бактеріальний вагіноз, викликаний Gardnerella vaginalis); грибкові інфекції (Candida albicans); вагінальні інфекції внаслідок лікування антибіотиками та стероїдними препаратами; трихомоніаз (при необхідності проводити комбіноване системне лікування); передопераційна профілактика при хірургічних операціях у піхві або діагностичних процедурах.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: 1 зволожений супозиторій або песарій вводять щодня на ніч; препарат застосовувати щодня (навіть під час менструації); при помірній інфекції — протягом 7 днів, при більш тяжкій інфекції курс терапії рекомендується продовжити до 14 днів; залежно від тяжкості інфекції супозиторії можна застосовувати 2 р/добу і протягом більш тривалого періоду.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: місцеві реакції, місцеві шкірні реакції гіперчутливості (контактний дерматит з утворенням псоріазоподібних червоних дрібних бульозних утворень), АР (свербіж, почервоніння, висипання, ангіоневротичний набряк), порушення функції нирок, г. ниркова недостатність, гіпертиреоз, поглинання великої кількості йоду, супозиторії мають сперміцидний ефект (його застосування не рекомендується тим, хто планує вагітність), генералізовані г.реакції зі зниженням АТ і/або утрудненим диханням (анафілактичні реакції).

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до йоду чи підозра на неї або до інших компонентів препарату, пацієнти з порушеннями функції щитовидної залози (вузловий колоїдний зоб, ендемічний зоб і тиреоїдит Хашимото), перед та після лікування та сцинтиграфії з радіоактивним йодом, у хворих із карциномою щитовидної залози, герпетиформний дерматит Дюринга, ниркова недостатність.

Визначена добова доза (DDD): вагінально — 0,2 г.

Торговельна назва:

11.2. Засоби, що підвищують тонус та скорочувальну активність міометрію

11.2.1. Простагландини

• Динопрост (Dinoprost) [П]

Фармакотерапевтична група: G02AD01 — засоби, які підвищують тонус і скоротливу активність міометрія. Простагландини.

Основна фармакотерапевтична дія: утеротонічна дія; простагландин F2-альфа (відновлена форма простагландину Е2); динопрост сприяє дозріванню шийки матки, а з іншого боку — стимулює пологову діяльність.

Показання для застосування ЛЗ: переривання вагітності в ІІ триместрі у наступних випадках: незакінчений спонтанний аборт, внутрішньоутробна загибель плода, тяжкі вади розвитку плода, несумісні з життям уроджені порушення розвитку, які визначаються за допомогою ультрасонографії або інших сучасних методів пренатальної діагностики; проведення штучного аборту було відкладено до ІІ триместру вагітності через високий ризик можливих ускладнень у матері в І триместрі.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: інтраамніальне введення можна виконувати (а) через передню стінку живота (трансабдомінально) або (б) через склепіння піхви. Трансабдомінальне введення: перед проведенням процедури пацієнтці необхідно спорожнити сечовий міхур. Перед втручанням необхідно за допомогою ультрасонографії визначити місце прикріплення плаценти. Амніоцентез проводиться після дезінфекції шкіри живота, по серединній лінії на рівні ширини 3–4 пальців над лонною дугою, якнайдалі від місця прикріплення плаценти, під місцевим знеболюванням. Для процедури використовувати одноразову голку для люмбальної пункції калібру 20 або 22 G. Якщо під час процедури отримана кров або кров’яниста амніотична рідина, необхідно відмінити динопрост. Якщо через голку у шприц поступає чиста амніотична рідина, це свідчить про те, що голка знаходиться в амніотичній порожнині, і динопрост можна вводити. Після цього в амніотичну рідину можна ввести 25 мл препарату. При необхідності через 8–12 год препарат можна ввести повторно (через пластикову канюлю, встановлену під час амніоцентезу). Введення через склепіння піхви: перед проведенням процедури пацієнтці необхідно спорожнити сечовий міхур. Перед втручанням необхідно провести дезінфекцію стінок та склепіння піхви. Шийка матки утримується зажимом. Проникнення в амніотичну порожнину здійснюється через заднє або, краще, через переднє склепіння. Отримання кількох мілілітрів амніотичної рідини при відсмоктуванні вказує на правильне розміщення голки. Якщо отримана амніотична рідина чиста, в амніотичну порожнину ввести 25 мг динопросту. При необхідності ін’єкцію препарату можна ввести повторно, як було описано вище. Під час процедури постійно контролювати скоротливу активність матки — за допомогою пальпації або токографії та періодичних вагінальних досліджень. У випадку неефективності індукції аборту динопростом через 8–12 год можна ввести повторно і, якщо необхідно, супроводити інфузією окситоцину. Якщо протягом 12 год аборт не завершився, вагітна має перебувати під клінічним наглядом з контролем таких показників як частота серцевих скорочень, температура тіла, кількість лейкоцитів у крові. Для забезпечення стабільного рівня перепарату в крові, особливо у випадку патологічної вагітності, рекомендується використання інфузомату (інфузійного насоса). Після переривання вагітності за допомогою введення простагландину ретельно обстежити порожнину матки, щоб пересвідчитися у тому, що аборт успішно завершився; незавершений аборт в цьому випадку обумовлює необхідність хірургічного втручання! Для профілактики побічних ефектів процедури та зведення до мінімуму чи усунення болю можуть застосовуватися такі комбінації препаратів: доларган (петидин), піпольфен (прометазин), атропін, седуксен (діазепам). Застосування петидину (доларгану) та атропіну для премедикації рекомендовано у всіх випадках. Одну із рекомендованих комбінацій бажано ввести в/в безпосередньо перед ін’єкцією динопросту. Вищезазначені втручання (види переривання вагітності) необхідно виконувати тільки у гінекологічних і пологових відділеннях, які мають умови для проведення інтенсивної терапії.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: зростання кількості лейкоцитів; анафілактичний шок; спазм периферичних судин; брадикардія; тахікардія; AV-блокада II ступеня; загрудинний біль або відчуття стиснення за грудиною; біль у грудях; головний біль, сонливість, підвищена пітливість, тривожність, подвоєння в очах, парестезії; відчуття печіння в очах; тривалий кашель, бронхоспазм; нудота, блювання, діарея, коліки або біль у шлунку; сильний і тривалий абдомінальний або лише епігастральний біль, паралітична кишкова непрохідність; дизурія, гематурія, затримка виведення сечі; болі в гомілках, спині, плечах; тремтіння, озноб або виражена пітливість, транзиторна гарячка, почервоніння шкіри, надмірна спрага; запалення та біль у місці ін’єкції; біль у матці протягом аборту, підвищений тонус матки; набряк молочних залоз через приплив крові; відчуття печіння у молочних залозах.

Протипоказання до застосування ЛЗ: алергія або інші реакції гіперчутливості до динопросту чи інших утеротонічних засобів в анамнезі; БА (наявна чи в анамнезі); ХОЗЛ; активна фаза захворювання легень; неспецифічний виразковий коліт; хвороба Крона; тиреотоксикоз; глаукома; г. інфекційні захворювання; г. запальні процеси органів малого таза або черевної порожнини (наприклад, хоріоамніоніт спричиняє виражені скорочення матки, яких уникати); порушення цілісності навколоплідних оболонок (що зумовлює підвищений ризик внутрішньосудинного всмоктування динопросту); значна невідповідність розмірів таза та голівки плода (анатомічно або клінічно звужений таз); неправильне передлежання плода; АГ у вагітної; серповидноклітинна анемія.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 25 мг.

Торговельна назва:

• Динопростон (Dinoprostone)

Фармакотерапевтична група: G02AD02 — засоби, що впливають на сечостатеву систему та статеві гормони. Простагландини. Динопростон.

Основна фармакотерапевтична дія: стимулює скоротливу активність міометрія матки під час вагітності у спосіб, подібний до скорочень, що спостерігаються під час пологів. Не визначено, чи є цей ефект результатом прямого впливу динопростону на міометрій. Проте скорочення міометрію, індуковані вагінальним введенням динопростону, є достатніми для спричинення евакуації плодів з матки у більшості випадків. Динопростон локально діє на шийку матки, зумовлюючи початок пом’якшення, потоншення та розширення шийки матки. Ці зміни, які носять назву дозрівання шийки матки, відбуваються спонтанно, коли нормальна вагітність добігає завершення свого строку, та дають змогу евакуювати вміст матки, зменшуючи опір шийки матки та одночасно підвищуючи скоротливу активність міометрію. Динопростон також здатний стимулювати гладкі м’язи ШКТ у людей. Цей ефект може призвести до блювання та/або діареї, які зрідка спостерігаються при застосуванні динопростону для преіндукції визрівання шийки матки. Великі дози динопростону можуть спричиняти зниження АТ, ймовірно, за рахунок впливу на гладкі м’язи судинної системи. Динопростон також здатний спричиняти підвищення температури тіла; проте в дозах, у яких динопростон застосовується для дозрівання шийки матки, цей його ефект не спостерігається.

Показання для застосування ЛЗ: гель вагінальний показаний для індукції пологів БНФ у жінок з доношеною або майже доношеною вагітністю, які мають зрілу шийку матки та один плід у потиличному передлежанні; ендоцервікальний гель призначається для розм’якшення (дозрівання) шийки матки при необхідності індукції родової діяльності за медичними чи акушерськими показаннями.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: для індукції пологів у жінок з доношеною або майже доношеною вагітністю початкова доза препарату 1 мг, гель вагінальний, застосовувати шляхом обережного введення повного вмісту шприца у заднє склепіння піхви. При необхідності через 6 год можна застосувати другу дозу препарату: 1 мг, щоб збільшити відповідь на початкову дозу; 2 мг, якщо відповіді на початкову дозу немаєБНФ. Для коректного введення ендоцервікального гелю пацієнтка повинна знаходитися у лежачому положенні, а її шийку матки необхідно візуалізувати за допомогою дзеркала. Обережно вводять шприц у цервікальний канал (безпосередньо під внутрішнім вічком шийки матки), і за допомогою катетера, що додається, обережно вводять увесь вміст шприца (0,5 мг динопростону = 3 г гелю), після чого катетер видаляють; не вводити вище рівня внутрішнього вічка шийки матки. Після введення гелю пацієнтка повинна лежати на спині щонайменше 15 хв, щоб звести до мінімуму витікання гелю. Вміст шприца призначений для застосування лише одній пацієнтці. Не намагатися вводити незначну кількість гелю, що залишилася в катетері. Шприц, катетер та інші частини упаковки препарату необхідно утилізувати після використання.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: у матері — реакції гіперчутливості такі як: анафілактичні реакції, анафілактичний шок, анафілактоїдні реакції; хрипи, задишка, відчуття нестачі повітря, кашель; діарея, нудота, блювання; біль у спині; порушення скоротливої активності матки (підвищені частота, тонус або тривалість), розрив матки, розрив плаценти, легенева емболія амніотичною рідиною, швидке розкриття шийки матки; відчуття тепла у піхві; гарячка, біль; зупинка серця; гіпертензія; астма, бронхоспазм; у плода — мертвонародження, передчасні пологи, погіршення стану здоров’я новонароджених (нижче 7 балів за шкалою Апгар), ацидоз плода; дистрес плода, зміна ЧСС плода.

Протипоказання до застосування ЛЗ: пацієнткам з підвищеною чутливістю до динопростону або будь-яких допоміжних речовин гелю; пацієнткам, яким взагалі протипоказані засоби, що стимулюють родову діяльність: при багатоплідній вагітності; жінки, які мали шість або більше доношених вагітностей; якщо голівка плода не вставлена в родові шляхи; при наявності рубців на матці (після кесаревого розтину, гістеротомії тощо); при невідповідності розмірів голівки плода тазу матері; при зміні ЧСС плода, що свідчить про дистрес плода; якщо існують акушерські умови, за яких співвідношення ризик/користь для матері або плода свідчить на користь хірургічного втручання; при наявності під час вагітності патологічних маткових кровотеч або виділень зі статевих шляхів нез’ясованої етіології; при непотиличному передлежанні плода; при інфекційних захворюваннях нижніх статевих шляхів; важкі і/або травматичні пологи в анамнезі; при передлежанні плода вище площини входу в малий таз; при хворобах серця, легень, нирок або печінки в активній фазі; при розриві хоріоамніотичних оболонок.

Визначена добова доза (DDD): вагінально — 0,5 мг.

Торговельна назва:

11.3. Засоби, що пригнічують скоротливу активність матки

• Гексопреналін (Hexoprenaline)

Фармакотерапевтична група: G02СА05 — засоби для застосування у гінекології. Симпатоміметики, що пригнічують скорочувальну активність матки.

Основна фармакотерапевтична дія: селективний β2-симпатоміметик, що зменшує частоту та інтенсивність скорочень матки; пригнічує спонтанні, а також спричинені окситоцином пологові перейми; під час пологів нормалізує вкрай сильні або нерегулярні перейми; під дією гексопреналіну передчасні перейми у більшості випадків припиняються, що дозволяє продовжити вагітність до нормального терміну пологів; справляє незначну дію на серцеву діяльність і кровотік вагітної та плоду

Показання для застосування ЛЗ: г.токоліз — гальмування пологових переймів під час пологів при г. внутрішньоматковій асфіксії, іммобілізація матки перед кесаревим розтином, перед поворотом плоду з поперчного положення, при пролапсі пуповини, при ускладненій пологовій діяльності; начальний захід при передчасних пологах перед доставкою вагітної до лікарні; масивний токоліз — гальмування передчасних пологових перейм за наявності згладженої шийки матки і/або розкриття зіва матки; тривалий токоліз — профілактика передчасних пологів при посилених або прискорених переймах без згладження шийки матки або розкриття зіва матки; іммобілізація матки до, під час і після Черчлаге-операції.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вміст амп. необхідно вводити в/в повільно (протягом 5 — 10 хв) — після розведення ізотонічним р-ном натрію хлориду до 10 мл; г. токоліз — 10 мкг гексопреналіну, розведених у 10 мл р-ну натрію хлориду або глюкози, вводити протягом 5 — 10 хв повільно в/в; за необхідності продовжити введення шляхом в/в інфузії зі швидкістю 0,3 мкг/хв; масивний токоліз — на початку лікування починають із введення 10 мкг повільно в/в, потім — в/в інфузія зі швидкістю 0,3 мкг/хв; можна вводити препарат зі швидкістю 0,3 мкг/хв і без попередньої в/в ін’єкції; вводити в/в краплинно (20 крап.= 1мл); тривалий токоліз — рекомендована доза — 0,075 мкг/хв; якщо протягом 48 год не відбувається поновлення перейм, лікування можна продовжити препаратом гексапреналіном в формі табл. по 0,5 мг; вказане дозування можна використовувати тільки як орієнтовне, при токолізі необхідно регулювати його індивідуально; за 1–2 год до припинення інфузії гексапреналіну розпочати прийом табл.; приймати спочатку по 1 табл. кожні 3 год., потім — кожні 4–6 год (4 — 8 табл./добу).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: запаморочення, легкий тремор пальців, тривожність, підсилене потовиділення, тахікардія, головний біль, нудота, блювання; поодинокі випадки порушення ритму серця (шлуночкова екстрасистолія), кардіалгії, утруднення дихання; рівень цукру в крові, особливо при ЦД, підвищується за рахунок глікогенлітичної дії препарату; діурез знижується, особливо на початковій стадії лікування; у пацієнток зі схильністю до затримки рідини у тканинах це може призвести до виникнення набряків; можливо зниження інтенсивності перистальтики кишечнику; у новонароджених можуть виникати гіпоглікемія і ацидоз, бронхоспазм, анафілактичний шок.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; тиреотоксикоз; СС захворювання (порушення серцевого ритму, що перебігають з тахікардією, міокардит, порок мітрального клапана і аортальний стеноз, ІХС, АГ); тяжкі захворювання печінки та нирок; закритокутова глаукома; маткові кровотечі, передчасне відшарування плаценти; внутрішньоматкові інфекції; період лактації.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Атосибан (Atosiban) [П]

Фармакотерапевтична група: G02CX01 — гінекологічні препарати.

Основна фармакотерапевтична дія: синтетичний пептид, який зв’язуючись з рецепторами окситоцину, знижує частоту маткових скорочень і тонус міометрія, призводячи до пригнічення скоротності матки; також зв’язується з рецепторами вазопресину, у такий спосіб пригнічуючи ефект вазопресину; у разі розвитку передчасних пологів, атосибан у рекомендованих дозах пригнічує скорочення матки й забезпечує матці функціональний спокій.

Показання для застосування ЛЗ: застосовують для запобігання передчасним пологам у вагітних за наявності усіх нижчезазначених умов: для уповільнення пологової діяльності при загрозі передчасних пологів у вагітних у випадку, коли мають місце регулярні маткові скорочення БНФ тривалістю не менше 30 с і частотою більше 4 разів протягом 30 хв; при розширенні шийки матки від 1 до 3 см (0 — 3 см для жінок, які народжують вперше), згладжування більш ніж на 50%; у жінок старше 18 років; термін вагітності від 24 до 33 повних тижнів; нормальна частота серцевих скорочень у плода.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: в/в БНФ у 3 послідовні етапи — болюсно вводиться р-н для ін’єкцій у початковій дозі 6,75 мг одразу після цього проводиться тривала інфузія концентрату для приготування інфузійного р-ну в високій дозі — 300 мкг/хв (навантажувальна інфузія) протягом 3 год; після цього йде тривала (до 45 год) інфузія концентрату в низькій дозі 100 мкг/хв., тривалість лікування не повинна перевищувати 48 год БНФ; повна доза препарату на весь курс терапії не повинна перевищувати 330 мг; в/в одномоментне введення повинно здійснюватися відразу після постановки діагнозу передчасних пологів; після введення болюсної дози розпочинати інфузію; якщо скорочувальна активність матки персистує на тлі терапії атосибаном, розглянути питання про терапію іншим препаратом; якщо виникає потреба в повторному застосуванні атосибану, його також розпочинати з болюсного введення р-ну для ін’єкцій, за яким йде введення концентрату для приготування інфузійних р-нів; повторне лікування можна починати у будь-який час після першого лікування, його можна повторювати до 3 разів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання; гіперглікемія; головний біль, запаморочення; тахікардія, гіпотензія, припливи крові; безсоння; свербіж, висипи; маткові кровотечі, атонія матки; реакція у місці введення; гіпертермія; задишка, набряк легенів

Протипоказання до застосування ЛЗ: термін вагітності менше 24 або більше 33 повних тижнів; передчасний розрив оболонок при вагітності більше 30 тижнів; внутрішньоутробна ретардація росту й аномальна ЧСС плода; передпологова маткова кровотеча, що вимагає негайних пологів; еклампсія й тяжка прееклампсія, що вимагає негайних пологів; внутрішньоутробна смерть плода; підозра на внутрішньоматкову інфекцію; передлежання плаценти; відшарування плаценти; будь-які інші стани, що стосуються як матері, так і плода, при яких збереження вагітності становить небезпеку; гіперчутливість до діючої речовини або допоміжних речовин в анамнезі.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 165 мг.

Торговельна назва:

11.4. Контрацептиви для місцевого застосування

11.4.1. Внутрішньоматкові контр

• Пластикові внутрішньоматкові протизаплідні засоби з прогестинами (Пластикові внутрішньоматкові протизаплідні засоби з прогестинами) [ПМД]

Фармакотерапевтична група: G02ВА03 — контрацептив для місцевого застосування. Внутрішньоматковий контрацептив.

Основна фармакотерапевтична дія: контрацептивна; місцева дія прогестагену в порожнині матки; висока концентрація левоноргестрелу в ендометрії зменшує функцію рецепторів ендометріального естрогену та прогестерону, завдяки чому ендометрій стає нечутливим до циркулюючого естрадіолу, а також спостерігається значний антипроліферативний ефект.

Показання для застосування ЛЗ: контрацепція БНФ, ПМД; ідіопатична менорагія БНФ; гіперменорея; дисменорея; місцева терапія прогестагенами під час замісного лікування естрогенамиБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: система вводиться у порожнину матки та діє протягом 5 роківБНФ; початкова швидкість р-нення in vivo становить 20 мкг/добуБНФ та через 5 років знижується до 10 мкг/добу; середня за п´ятирічний період швидкість р-нення левоноргестрелу становить 14 мкг/добу; провести заміну системи на нову систему можна в будь-який час менструального циклу; систему також можна вводити одразу після аборту, що проводиться у першому триместрі вагітностіБНФ; післяпологове введення відкласти до повної інволюції матки, проте його можна проводити не раніше, як через 6 тижнів після пологів; якщо інволюція настає занадто повільно — введення системи через 12 тижнів після пологів; при використанні препарату з метою захисту ендометрія під час замісної терапії естрогенами, його можна вводити жінкам з аменореєю у будь-який час або в останні дні менструації або кровотечі відміни; жінкам репродуктивного віку систему можна вводити у порожнину матки протягом 7 днів від початку менструаціїБНФ, систему видалити через 5 років.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: частіше виникають у перші місяці після введення системи та зменшуються з часом; маткові/вагінальні кровотечі, в тому числі кровомазання, олігоменорея, аменорея та доброякісні кісти яєчників; у жінок репродуктивного віку середня кількість днів кровомазання на місяць знижується поступово з дев’яти до чотирьох днів протягом перших шести місяців користування; майже у 40% жінок за останні три місяці першого року застосування системи кровотечі зовсім припинилися; у жінок у перименопаузі порушення менструальних кровотеч спостерігались частіше, ніж у жінок у постменопаузі; пригнічений настрій, знервованість, зниження лібідо; головний біль, мігрень; абдомінальний біль, нудота, здуття живота; акне, алопеція, гірсутизм, свербіж, екзема, висипання, кропив’янка; біль у спині; біль у ділянці таза, дисменорея, піхвові виділення, вульвовагініти, напруженість молочних залоз, біль у молочних залозах, експульсія системи, запальні захворювання органів таза, ендометрит, цервіцит/ цитологічний мазок, класс ІІ по Папаніколау, перфорація матки; набряк, збільшення маси тіла, реакції гіперчутливості, включаючи висипання, кропив’янку та ангіоневротичний набряк, підвищення АТ.

Протипоказання до застосування ЛЗ: вагітність або підозра на вагітність; наявне запальне захворювання органів малого таза чи його рецидив; інфекційне захворювання нижніх відділів статевих шляхів; післяпологовий ендометрит; інфікований аборт протягом останніх 3 місяців; цервіцит; цервікальна дисплазія; злоякісні пухлини шийки матки або матки; прогестагензалежні пухлини; патологічні піхвові кровотечі, причина яких нез’ясована; вроджені або набуті патології матки, включаючи фіброзні пухлини, якщо вони деформують порожнину матки; стани, пов´язані з підвищеною сприйнятливістю до інфекційних захворювань; захворювання печінки в г. стадії або пухлини печінки; гіперчутливість до компонентів препарату.

Торговельна назва:

11.4.2. Вагінальні контрацептиви

• Бензалконію хлорид (Benzalkonium chloride) [П] [ПМД] **

Фармакотерапевтична група: G02BB — контрацептиви для місцевого застосування. Інтравагінальні контрацептиви.

Основна фармакотерапевтична дія: є четвертинним амонієм, який має властивості сперміциду та антисептика. Його контрацептивна дія пов’язана зі здатністю руйнувати мембрани сперматозоїдів. Після контакту діючої речовини зі сперматозоїдами відбувається негайне їх знерухомлення за рахунок суттєвого порушення поверхневого натягу мембрани сперматозоїда, втрати джгутика, лізису мембрани голівки сперматозоїда з її руйнуванням та у подальшому — відривом голівки. Посилення контрацептивного ефекту забезпечується шляхом коагуляції та згущення цервікального слизу, таким чином створюється додатковий бар’єр до попадання еякуляту у порожнину матки. Препарат має також антисептичну і протимікробну дію та знижує ризик зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом, проте не виключає його повністю. Не впливає на лібідо та фертильність. Контрацептивна ефективність вимірюється Індексом Перля та клінічно доведено, що для бензалконію хлориду він складає менше 1. Тобто за умови правильного використання та дотримання усіх вимог частота небажаної вагітності становить приблизно 1% на рік. При відміні застосування має оборотний ефект.

Показання для застосування ЛЗ: місцева контрацепціяПМД; можна застосовувати усім жінкам репродуктивного віку; засіб використовується як самостійно, так і в комбінації з іншими методами, що посилює їх контрацептивну дію; застосування особливо доцільне: якщо існують тимчасові чи постійні протипоказання для пероральної контрацепції чи внутрішньоматкової спіралі (після пологів, у період годування груддю, після переривання вагітності та у період менопаузи); при необхідності епізодичного запобігання вагітності (нерегулярне статеве життя); при застосуванні пероральної контрацепції, якщо жінка забула чи спізнилась прийняти табл. (у цьому випадку потрібно додатково застосовувати бензалконію хлорид у будь-які дні циклу); як допоміжний засіб при бар’єрній контрацепції (піхвова діафрагма) чи наявності внутрішньоматкової спіралі, особливо при одночасному застосуванні деяких ліків (НПЗЗ).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вагінальний крем необхідно застосовувати перед кожним статевим актом — захисна дія на один статевий акт починається негайно та продовжується мінімум 10 год; у разі повторного статевого акту необхідно ввести другу дозу крему; кількість доз на добу не обмежена; вагінальні супозиторії необхідно ввести не менш ніж за 5 хв до статевого акту; за цей час активна сперміцидна речовина рівномірно розподіляється у піхві та діє протягом 4 годин; у разі повторного статевого контакту — ввести інший супозиторій (один супозиторій на один статевий контакт); кількість супозиторіїв, яку можна використати протягом доби, необмежена; змочити вагінальну табл. водою, ввести табл. лежачи, оскільки у цьому положенні її найлегше ввести вглиб піхви, до початку статевого акту дочекатися повного розчинення табл.(10 хв), дія препарату розпочинається через 10 хв після введення та триває мінімум 3 год, у разі повторного статевого акту необхідно ввести наступну табл. (незалежно від терміну, що минув після попереднього введення препарату), кількість табл., яку можна використати протягом доби, необмежена.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР, подразнення, поколювання, відчуття тепла у місці введення, а також контактний дерматит, свербіж, печіння у піхві або статевому члені партнера, болючість під час сечовипускання.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість (АР або подразнювальна дія) до компонентів препарату; вагініт, виразки та подразнення слизової оболонки піхви та шийки матки, неможливість правильного використання особами з порушеннями психіки та особами, які не допускають будь-яких втручань на статевих органах, або неспроможними зрозуміти та погодитися із цим типом контрацепції.

Торговельна назва:

11.5. Інші засоби, що застосовуються в гінекології

11.5.1. Інгібітори пролактину

• Бромокриптин (Bromocriptine) [П]

Фармакотерапевтична група: G02СB01 — засоби, що застосовують в гінекології. Інгібітор секреції пролактину.

Основна фармакотерапевтична дія: пригнічує підвищену секрецію гормонів передньої частки гіпофіза пролактину і соматотропіну, і не впливає на нормальні рівні інших гіпофізарних гормонів; належить до специфічних агоністів дофамінових рецепторів переважно типу Д2, активує кругообіг дофаміну і норадреналіну в ЦНС; у зв’язку з цим ефективний при лікуванні порушень менструального циклу і безпліддя, обумовлених або поєднаних з гіперпролактемією; здатний пригнічувати фізіологічну лактацію; має позитивний ефект при паркінсонізмі, стимулюючи дофамінові рецептори в corpus strіatum; діє гіпотензивно, седативно, знижує t° тіла, викликає спазм периферичних судин.

Показання для застосування ЛЗ: порушення менструального циклу, жіноче безпліддяБНФ (пролактинзалежні захворювання і стани, що супроводжуються або не супроводжуються гіперпролактинемією: аменорея (що супроводжується або не супроводжується галактореєю); олігоменорея; недостатність лютеїнової фази; вторинна гіперпролактинемія, спричинена лікарськими засобами (наприклад деякими психотропними або антигіпертензивними препаратами)). Пролактиннезалежне жіноче безпліддяБНФ (синдром полікістозу яєчників; ановуляторні цикли (як додаток до антиестрогенів, наприклад до кломіфену)). Передменструальний синдром (болючість молочних залоз; набряки, пов’язані з фазою циклу; метеоризм; зміни настрою). Гіперпролактинемія у чоловіків (пролактинзалежний гіпогонадизм (олігоспермія, втрата лібідо, імпотенція)). ПролактиномиБНФ (консервативне лікування пролактинсекретуючих мікро- та макроаденом гіпофіза; передопераційна підготовка для зменшення об’єму пухлини та полегшення її видалення; післяопераційне лікування, якщо рівень пролактину залишається підвищеним). АкромегаліяБНФ (як додатковий засіб або в особливих випадках ‒ як альтернатива хірургічному або променевому лікуванню). Пригнічення лактаціїБНФ (запобігання або припинення післяпологової лактації за медичними показаннями, у тому числі при початковій стадії післяпологового маститу; запобігання лактації після аборту). Доброякісні захворювання молочних залоз (масталгія (у тому числі у поєднанні з передменструальним синдромом або доброякісними вузловими чи кістозними змінами); доброякісні вузлові і кістозні зміни, особливо фіброзно-кістозна мастопатія). Хвороба ПаркінсонаБНФ (усі стадії ідіопатичної хвороби Паркінсона і постенцефалітичного паркінсонізму або у вигляді монотерапії чи у комбінації з іншими антипаркінсонічними засобами).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: Загальна схема прийому: початкова доза препарату — 1,25 мг перед сном. Через 2–3 дні дозу необхідно підвищити до 2,5 мг. Далі дозу препарату можна підвищувати через кожні 2–3 дні на 1,25 мг до досягнення дози 2 рази по 2,5 мг. У разі необхідності подальше підвищення дози препарату можна проводити за тією ж схемою. Порушення менструального циклу, жіноче безпліддя: по 1,25 мг (1/2 табл.) 2–3 р/добу; якщо ефект недостатній, дозу препарату поступово збільшувати до дози по 2,5 мг 2–3 р/добу. Лікування продовжувати до нормалізації менструального циклу та/або відновлення овуляції. У разі необхідності для профілактики рецидивів лікування можна продовжити протягом кількох циклівБНФ. Синдром галактореї, безпліддя: пропонується поступове підвищення дози препарату за вищевказаною схемою. Більшість хворих на гіпергалакторею добре сприймають дозу 7,5 мг/добу, яку необхідно приймати за 2–3 прийоми. У разі необхідності дозу можна підвищити до 30 мг/добу. При безплідді без підвищення рівня пролактину в крові загальноприйнята доза препарату — по 2,5 мг 2 р/добуБНФ. Передменструальний синдром: лікування розпочинати на 14-й день циклу з 1,25 мг (1/2 табл/) на добу. Поступово збільшуючи дозу на 1,25 мг на добу, її довести до дози по 2,5 мг 2 р/добу та застосовувати до настання менструації. Гіперпролактинемія у чоловіків: по 1,25 мг (1/2 табл/) 2–3 р/добу, поступово збільшуючи дозу до 5–10 мг/добу. Пролактиноми: добова доза 2,5 мг досягається за загальною схемою прийому. Подальше підвищення дози (2,5 мг за кожні 2–3 дні) проводити за наступною схемою: 2,5 мг препарату кожні 8 год; 2,5 мг кожні 6 год; 5 мг кожні 6 годБНФ. Терапевтичний ефект очікується до досягнення дози 30 мг/добу. Призначення бромокриптину дітям та підліткам (у віці 7–17 років) здійснює дитячий ендокринолог. Дітям від 7 років та старше призначати 1 мг 2 або 3 р/добу, поступово збільшуючи дозу по мірі необхідності, щоб утримати адекватно знижений рівень пролактину в плазмі крові. Максимальна рекомендована доза для дітей та підлітків віком 7–12 років становить 5 мг/добу; від 13 до 17 років — 20 мг. Акромегалія: добова доза 2,5 мг досягається за загальною схемою прийому. Подальше підвищення дози (2,5 мг за кожні 2–3 дні) здійснювати за наступною схемою: 2,5 мг бромокриптину кожні 8 год; 2,5 мг кожні 6 год; 5 мг кожні 6 годБНФ. Максимальна рекомендована доза для дітей та підлітків віком 7–12 років становить 10 мг/добу; від 13 до 17 років — 20 мг. Пригнічення лактації: у першу добу приймати 2,5 мг препарату за 2 прийоми, а в наступні 2–3 дні дозу препарату необхідно підвищити до 2 разів по 2,5 мг бромокриптину. Лікування продовжувати протягом 14 днівБНФ. Немає необхідності у поступовому підвищенні дози препарату. Для попередження початку лактації прийом препарату розпочинати через кілька год після пологів або аборту, однак тільки після стабілізації життєво важливих функцій через 2 або 3 дні після відміни препарату інколи виникає незначна секреція молока. Її можна зупинити за рахунок поновлення прийому препарату у тій же дозі протягом ще одного тижня. Попередження лактації: у день пологів приймати 2,5 мг, а у подальшому — 2 рази по 2,5 мг протягом 14 днів. Немає необхідності у поступовому підвищенні дози препарату. Доброякісні захворювання молочних залоз: за вищевказаною схемою необхідно досягнути дози препарату 2 рази по 2,5 мг. Хвороба Паркінсона: необхідно проводити схему поступового підвищення дози. 1-й тиждень: 1,25 мг/добу перед сном. 2-й тиждень: 2,5 мг/добу перед сном. 3-й тиждень: 2 рази по 2,5 мг/добу. 4-й тиждень: 3 рази по 2,5 мг/добу. Після цього, залежно від стану хворого, наступні 3–14 діб дозу препарату можна підвищувати на 2,5 мг. Підвищення дози можна продовжувати до досягнення оптимальної, яка знаходиться у межах 10БНФ-40 мг/добу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний біль, запаморочення; рухові розлади, сплутаність свідомості, психомоторне збудження, галюцинації; парестезії, психотичні порушення, безсоння; підвищення лібідо, гіперсексуальність, підвищена сонливість у денний час, раптове засинання; порушення зору, «затуманення зору», шум у вухах; артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія (дуже рідко призводить до непритомності); випіт у перикард, констриктивний перикардит, тахікардія, брадикардія, аритмія; фіброз серцевих клапанів, зворотна блідість пальців на руках та ногах, спричинена переохолодженням (особливо у пацієнтів із синдромом Рейно в анамнезі); закладеність носа; плевральний випіт, плевральний фіброз, плеврит, легеневий фіброз, задишка; нудота, запор, блювання; сухість у роті; діарея, біль у животі, ретроперитонеальний фіброз, виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (ШКТ), шлунково-кишкові кровотечі (забарвлення калу у чорний колір, кров у блювотних масах), дискінезія; випадання волосся; шкірні прояви; судоми литкових м’язів; підвищена втомлюваність; периферичні набряки; у випадку різкої відміни препарату — розвиток стану, подібного до злоякісного нейролептичного синдрому (ЗНС); реакції гіперчутливості; АГ, ІМ, судоми, інсульту або психічні порушення.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість (алергія) до бромокриптину або до інших алкалоїдів ріжків; неконтрольована АГ; гестоз (у тому числі еклампсія, прееклампсія); АГ у період вагітності та у післяпологовому періоді; ІХС та інші тяжкі СС захворювання; важкі психічні розлади у даний час та/або в анамнезі; дитячий вік до 7 років (досвід застосування препарату обмежений); щодо тривалого лікування: патологія клапанного апарату серця, що підтверджена ехокардіографічними дослідженнями.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 5 мг.

Торговельна назва:

• Каберголін (Cabergoline)

Фармакотерапевтична група: G02СB03 — засоби, що застосовують в гінекології. Інгібітор секреції пролактину.

Основна фармакотерапевтична дія: допамінергічний ерголіновий похідний, що має виражений і тривалий пролактинзнижувальний ефект; інгібує секрецію пролактину шляхом прямої стимуляції D2-допамінових рецепторів лактотрофних клітин гіпофіза; при прийманні більш високих доз у порівнянні з дозами, що застосовуються для зниження секреції пролактину, каберголін має центральний допамінергічний ефект унаслідок стимуляції D2-рецепторів.

Показання для застосування ЛЗ: запобігання /пригнічення фізіологічної лактації — з метою запобігання фізіологічній післяпологовій лактації або для пригнічення лактації, що встановилася БНФ, у таких випадках: якщо мати не бажає годувати дитину груддю або коли годування груддю протипоказано матері чи дитині; при мертвонародженні чи аборті; лікування гіперпролактинемії БНФ, що виявляється як порушення менструального циклу (аменорея, олігоменорея, ановуляція), безпліддя, галакторея (у жінок); лікування пацієнтів з пролактинсекретуючими аденомами гіпофіза (мікро- та макропролактиноми), ідіопатичною гіперпролактинемією або із с-мом «порожнього» турецького сідла з супутньою гіперпролактинемією.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: запобігання післяпологовій лактації — 1 мг внутрішньо одноразово у перший день після пологів; переривання лактації, що вже встановилась, 0,25 мг кожні 12 год протягом 2 днів (загальна доза — 1 мг) БНФ; гіперпролактинемія — 1- 2 р/тиждень; розпочинати з більш низьких доз — 0,25 мг або 0,5 мг/тиждень і за необхідності збільшувати дозу залежно від терапевтичного ефекту і переносимості; підвищення тижневої дози повинно проводитися поступово — на 0,5 мг з місячним інтервалом; терапевтична доза 1 мг/тиждень і може коливатися від 0,25 мг до 2 мг/тиждень; для лікування хворих на гіперпролактинемію застосовувалися дози до 4,5 мг на тиждень БНФ; МДД — 3 мг; при призначенні дози 1 мг/тиждень і більше розбивати на 2 або й більше приймань на тиждень, залежно від переносимості; після того як буде підібраний ефективний режим дозування, бажано проводити регулярне (1 раз на місяць) визначення рівня пролактину у сироватці крові; нормалізація рівня пролактин спостерігається протягом 2–4 тижнів лікування; приймати під час їди при всіх терапевтичних показаннях.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: постуральна артеріальна гіпотензія; периферичний вазоспазм, втрата свідомості; судоми в ногах; слабкість у м’язах; шкірні реакції, наприклад алопеція, свербіж, висипання; алергічні шкірні реакції; депресія, порушення сну; агресія, гіперсексуальність, патологічна пристрасть до азартних ігор, підвищення лібідо; запаморочення/вертиго, головний біль; парестезія; раптове засинання, синкопе; припливи; біль у животі, диспепсія, гастрит, нудота; запор, блювання; біль у молочних залозах; астенія, підвищена втомлюваність; сонливість; синкопе; ураження клапанів серця (у тому числі регургітація) та споріднені розлади (перикардит та випіт у порожнину перикарда); прискорене серцебиття, носова кровотеча, зниження рівня гемоглобіну в жінок з аменореєю після відновлення менструацій; безсимптомне зниження АТ може спостерігатися зазвичай один раз протягом перших 3–4 днів після пологів; випіт у плевральну порожнину, фіброз легенів; біль в епігастральній ділянці; безсимптомне зниження АТ (на 20 мм рт. ст. систолічний і 10 мм рт. ст. діастолічний); припливи; астенія; транзиторна геміанопсія; порушення зору; реакція гіперчутливості; підвищення лібідо; марення; диспное, порушення дихання, дихальна недостатність, порушення функції печінки; висипання; набряк; підвищений рівень КФК в крові; компульсивне бажання витрачати гроші та купувати, булімія та компульсивне переїдання; нервозність, дисменорея, акне, біль, артралгія, риніт, сухість у ротовій порожнині, діарея, здуття живота, подразнення глотки, зубна біль, симптоми подібні застуді, периорбітальний набряк, периферичний набряк, анорексія, безсоння, збільшення/зменшення маси тіла, порушення концентрації уваги, збудження.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до каберголіну, до будь-яких допоміжних речовин препарату або до будь-яких алкалоїдів ріжків; неконтрольована гіпертензія; наявність в анамнезі фіброзних захворювань легенів, перикарда та заочеревинного простору; для довготривалого лікування: ознаки ураження клапанів серця, що визначаються за допомогою ехокардіографії до початку лікування.

Торговельна назва:

• Хінаголід (Quinagolide) [П]

Фармакотерапевтична група: G02CB04 — засоби, що застосовуються в гінекології. Інгібітори пролактину.

Основна фармакотерапевтична дія: селективний агоніст дофамінових D2-рецепторів, що не належить до хімічної групи похідних ріжків; чинить сильну інгібуючу дію на секрецію пролактину передньої частки гіпофіза, не знижуючи при цьому нормальні рівні інших гіпофізарних гормонів; у деяких пацієнтів зниження секреції пролактину може супроводжуватися короткочасним незначним підвищенням рівня гормона росту в плазмі крові; клінічна значимість цього явища невідома; хінаголід інгібітор секреції пролактину пролонгованої дії є ефективним при призначенні внутрішньо 1 раз на добу пацієнтам із гіперпролактинемією, призводячи до зменшення вираженості таких клінічних симптомів, як галакторея, олігоменорея, аменорея, безпліддя і зниження лібідо; тривале лікування препаратом призводить до зменшення розмірів або зупинки росту пролактинсекретуючих мікро- і макроаденом гіпофіза. Клінічно значиме зниження рівня пролактину в крові настає ч/з 2 год. після прийому препарату, досягає максимуму ч/з 4 — 6 год. і зберігається майже 24 год; встановлена пряма залежність тривалості дії препарату від величини його дози, тоді як для пролактинзнижуючого ефекту такої залежності немає; максимальний пролактинінгібуючий ефект відзначений після одноразового застосування дози 50 мкг; посилення дії спостерігалося не при збільшенні дози, а при збільшенні тривалості застосування.

Показання для застосування ЛЗ: ідіопатична гіперпролактинемія; гіперпролактинемія, БНФ спричинена пролактин-секретуючою мікро- або макроаденомою гіпофіза.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: з огляду на можливість розвитку ортостатичної гіпотонії внаслідок дофамінергічної стимуляції дозу препарату збільшувати до терапевтичної поступово, починаючи лікування із застосування табл. по 25 мкг, 50 мкг; приймати препарат 1 раз/добу, бажано на ніч, перед сном, з невеликою кількістю їжі; дорослі: оптимальну дозу препарату підбирати індивідуально, враховуючи ступінь зменшення рівня пролактину в плазмі крові й переносимість; лікування розпочинають із застосування табл. по 25 мкг, 50 мкг; у перші 3 дні препарат призначають у дозі 25 мкг/добу; у наступні 3 дні — в дозі 50 мкг/добу; починаючи з 7-го дня й далі рекомендована доза — 75 мкг/добу; при необхідності здійснюють подальше поступове збільшення дози до досягнення оптимального терапевтичного ефекту; підтримуюча доза становить 75 — 150 мкг/добу; у 1/3 пацієнтів виникає необхідність застосування добової дози 300 мкг/добу й вище; у таких випадках добову дозу препарату можна підвищувати в межах 75 — 150 мкг з інтервалами не менше 4 тижнів БНФ до досягнення задовільного терапевтичного ефекту або погіршення переносимості препарату, що може потребувати перерви в лікуванні.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність, анорексія, біль у животі, запор або діарея, безсоння, набряк, приливи, закладеність носа, артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, м’язова слабкість, нетривалий г. психоз, сонливість, надмірна схильності до азартних ігор, збільшення сексуального потягу, гіперсексуальність, нав’язливих витрат або покупок, компульсивного або панічного переїдання, реакції підвищеної чутливості.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату; порушення функції нирок або печінки; психічні розлади в анамнезі.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 75 мкг.

Торговельна назва:

11.5.2. Інші засоби, що застосовуються в гінекології

• Бета-аланін (Beta-alanin) **

Фармакотерапевтична група: G02CX — засоби, що застосовують у гінекології.

Основна фармакотерапевтична дія: бета-аланін — чиста амінокислота, з хімічною структурою, яка повністю відрізняється від структури гормону, препарат протидіє різкому вивільненню гістаміну, однак препарат не має антигістамінної активності (відсутність блокування Н1-рецепторів); має прямий вплив виключно на шкірну периферичну вазодилатацію, що зумовлює вегетативні припливи, відчуття тепла, жару, головний біль.

Показання для застосування ЛЗ: для лікування припливів, зумовлених менопаузою.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: внутрішньо приймають 1 — 2 табл./добу (перед основним прийомом їжі); ця доза може бути збільшена до 3 табл./добу; курс лікування — від 5 до 10 днів (до припинення припливів); при поновленні припливів лікування може здійснюватися протягом усього періоду клінічних вазомоторних розладів, без обмеження часу застосування.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: парестезія, зазвичай у кінцівках; АР, включаючи висипання на шкірі та слизових оболонках, почервоніння шкіри, свербіж, кропив’янка; синці.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату, підвищена чутливість або непереносимість глютену, оскільки препарат містить крохмаль пшеничний.

Торговельна назва:

11.6. Гормони статевих залоз та лікарські засоби, що застосовуються при патології статевої системи

11.6.1. Гормональні контрацептиви для системного застосування. Гестагени

• Левоноргестрел (Levonorgestrel) [П] [ПМД] *

Фармакотерапевтична група: G03AC03 — гормональні контрацептиви для системного застосування.

Основна фармакотерапевтична дія: контрацептивна дія відбувається шляхом гальмування овуляції та перешкоджає заплідненню, якщо статевий акт має місце в передовуляторній фазі менструального циклу, тобто в момент, коли ймовірність запліднення найбільша; зміни ендометрія, що виникають під дією табл., перешкоджають зануренню заплідненої яйцеклітини; при імплантації, що вже розпочалася, препарат неефективний; запобігає вагітності у 82% випадків.

Показання для застосування ЛЗ: для термінової пероральної контрацепції БНФ, ВООЗ, ПМД в перші 72–96 год після незахищеного статевого контакту або при невдалому застосуванні методу контрацепції.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: внутрішньо, в перші 96 год. після статевих зносин БНФ, ВООЗ прийняти 1 табл. (150 мг), або в перші 72 год прийняти 2 табл. (0,75 мг) — другу табл. прийняти через 12 год (але не пізніше, ніж через 16 год) після першої; якщо протягом 3 год після прийому табл. виникло блювання, необхідно прийняти ще одну табл.; препарат можна приймати в будь-який день менструального циклу, за умови, що попередня менструація пройшла нормально; після застосування «термінового» протизаплідного засобу застосовувати місцеві бар’єрні протизаплідні засоби, наприклад презерватив, аж до наступної менструації.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, болі в нижній частині живота, головний біль, підвищена стомлюваність, запаморочення, блювання, діарея, кровотеча, не пов’язана з менструацією, затримка менструації більше 7 днів, нерегулярні кровотечі (кров’янисті виділення), болючість при пальпації молочної залози.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до діючої речовини (левоноргестрелу) або до будь-якої з допоміжних речовин.

Торговельна назва:

• Медроксипрогестерон (Medroxyprogesterone) [П] [ПМД] * (див. п. 19.2.1.1. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)

Фармакотерапевтична група: G03AC06-гормональні контрацептиви для системного застосування. Гестагени.

Показання для застосування ЛЗ: для лікування ендометріозу БНФ, ВООЗ; для лікування вазомоторних проявів у менопаузі; з метою контрацепції БНФ, ВООЗ, ПМД.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: контрацепція — рекомендована доза становить 150 мг суспензії для ін’єкцій кожні три місяці з в/м введенням; перша ін’єкція застосовується протягом перших 5 днів нормального менструального циклу; через 5 днів після пологів, якщо жінка не годує груддю, чи після припинення годування груддю, чи через 6 тижнів після пологів у разі неможливості відмовитися від грудного вигодовування; подальші ін’єкції проводити з інтервалами у 12 тижнів. Якщо інтервал між в/м ін’єкціями становить більше 13 тижнів, виключити можливість вагітності перед здійсненням наступної в/м ін’єкції. При переході з інших методів контрацепції в/м ін’єкцію препарату здійснювати таким чином, щоб забезпечити безперервну контрацепцію на основі механізму дії обох методівБНФ, ВООЗ (наприклад, пацієнтам, які переходять з пероральних контрацептивів, зробити першу ін’єкцію препарату протягом 7 днів після прийому останньої табл. з активною речовиною).

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 1,67 мг.

Торговельна назва:

11.6.2. Естрогени

11.6.2.1.естрогенів

• Естрадіол (Estradiol) [П]

Фармакотерапевтична група: G03CA03 — гормони статевих залоз, що застосовуються при патології статевої сфери. Естрогени.

Основна фармакотерапевтична дія: попередник природного 17b-естрадіолу; не пригнічується овуляція, та приймання препарату майже не впливає на ендогенне вироблення гормонів; замісна гормональна терапія (ЗГТ) мінімізує багато із цих симптомів недостатності естрадіолу у жінок в період менопаузи; ЗГТ знижує резорбцію кісток та затримує або зупиняє втрату кісткової маси у пост менопаузі (немає доказів того, що при ЗГТ маса кісткової тканини повертається до рівня, який відмічався до настання менопаузи; ЗГТ також чинить позитивний вплив на вміст колагену у шкірі та щільність шкіри і затримує процес утворення зморшок змінює ліпідний профіль, знижує рівень загального холестерину та холестерину ЛПНЩ та може підвищувати рівні холестерину ЛПВЩ та тригліцеридів; у жінок з невидаленою маткою режим замісної терапії естрогеном на принаймні 10 днів в кожному циклі знижує ризик гіперплазії ендометрію та присутній ризик розвитку аденокарциноми у цих жінок.

Показання для застосування ЛЗ: замісна гормональна терапія для лікування проявів та симптомів недостатності естрогену після природної менопаузи або оваріектомії; профілактика постменопаузального остеопорозу, БНФ коли інші лікарські засоби для профілактики остеопорозу протипоказані або непридатні.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: якщо у пацієнтки не видалена матка і все ще спостерігаються менструації, у межах перших 5 днів менструального циклу розпочати режим комбінованої терапії естрадіолом та прогестогеном; у разі, якщо менструація настає дуже рідко або для пацієнток у постменопаузі, приймання драже естрадіолу у дозі 1 драже/добу БНФ, ВООЗ можна розпочинати у будь-який час, за умови, що виключена вагітність; після застосування протягом 21 дня, можна зробити перерву у лікуванні, зазвичай 7 або менше днів (циклічна ЗГТ), або продовжувати приймати драже кожного дня (безперервна ЗГТ); для жінок з невидаленою маткою рекомендується застосування відповідного прогестогену протягом 10–14 днів кожних 4 тижні (циклічно-комбінована ЗГТ) або одночасне приймання прогестагену з кожним драже естрогену (безперервно- комбінована ЗГТ); лікування розпочинати з призначення найменшої ефективної дози, рекомендується застосовувати 1 пластир з інтервалом у 3–4 дні БНФ(у середньому 2 р/тиждень), якщо після 3 міс застосування пластиру симптоми дефіциту естрогенів не усуваються, дозу можна підвищити, але максимальна доза не має перевищувати 100 мкг/добу, розпочати застосування пластиру можна у будь-який час, але пацієнткам, які переходять з циклічної терапії, розпочати застосування препарату на наступний день після закінчення попередньої схеми лікування, для профілактики постменопаузального остеопорозу у жінок пластир застосовують у дозі 50 мкг/добу (1 пластир з інтервалом у 3–4 дні); звичайною початковою дозою трансдермального гелю є 1 г 1р/добу, що відповідає 1 мг естрадіолу; тривалість застосування і дози підбирає лікар, з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнтки, залежно від клінічного стану, після 2–3-х циклів дозу можна коригувати — 0,5 — 1,5 г/добу, що відповідає 0,5–1,5 мг естрадіолу на добу БНФ; у пацієнток з інтактною маткою необхідно комбінувати гель із адекватною дозою прогестерону відповідно до тривалості прийому, наприклад, 12–14 днів підряд протягом місяця або постійно, для запобігання розвитку естроген-стимульованої гіперплазії ендометрія; доза гелю наноситься 1 р/ добу на шкіру нижньої частини передньої стінки живота або по черзі на праву чи ліву сідницю, площа нанесення дорівнює за розміром 1–2 долоням; гель не наносити на молочні залози, обличчя, геніталії, а також на ділянки шкіри з подразненням БНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: зміни характеру піхвової кровотечі та патологічна або сильна кровотеча, проривна кровотеча, кровомазання (ці порушення зазвичай нормалізуються при продовженні лікування); дисменорея, зміни піхвової секреції, с-м, подібний до передместруального, біль у молочних залозах, відчуття напруженості або збільшення молочних залоз; диспепсія, здуття живота, нудота, блювання, абдомінальний біль; висипання, різні шкірні порушення (включаючи свербіж, екзему, кропив’янку, акне, гірсутизм, випадіння волосся, вузлувату еритему); головний біль, мігрень, запаморочення, тривожність, пригнічений настрій, втома; прискорене серцебиття, набряки, м’язові судоми, зміна маси тіла, підвищений апетит, зміна лібідо, порушення зору, непереносимість контактних лінз, реакції гіперчутливості, доброякісні пухлини молочної залози та ендометрія, міома, загострення спадкового ангіоневротичного набряку, набряк, збільшення маси тіла, гіперхолестеринемія, відхилення лабораторних показників від норми, астенія, гіпертермія, грипозні симптоми, нездужання, подразнення, свербіж у місці нанесення, біль, гіпергідроз, нетримання сечі, цистит, знебарвлення сечі, гематурія, збільшення частоти позивів та частоти сечовипускання, порушення мозкового кровообігу, поверхневий флебіт, пурпура, підвищення АТ, тромбоемболія вен, посилене серцебиття, припливи, ризик розвитку ІХС дещо підвищується у пацієнток віком від 60 років, котрі застосовують ЗГТ, відносний ризик ішемічного інсульту зростає у 1,5 раза у пацієнток, котрі застосовують як монотерапію естрогенами, так і комбіновану терапію естроген-прогестагенами, естроген-залежні доброякісні та злоякісні пухлини, наприклад, рак ендометрія, венозна тромбоемболія (наприклад, тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок або тромбоз вен таза та емболія легеневих артерій, можливі інші порушення роботи жовчного міхура, хлоазми, мультиформної еритеми, вузлуватої еритеми та геморагічного висипу, можливий розвиток деменції у віці після 65 років.

Протипоказання до застосування ЛЗ: Рак молочної залози (діагностований, підозрюваний або в анамнезі). Діагностовані або підозрювані естрогензалежні злоякісні пухлини (наприклад, рак ендометрія). Вагінальні кровотечі нез’ясованої етіології. Гіперплазія ендометрія, що не лікувалася. Тромбоемболічні захворювання вен, наявні або в анамнезі (тромбоз глибоких вен (ТГВ), емболія легеневої артерії). Виявлене підвищене згортання крові (наприклад, дефіцит протеїну С, протеїну S або антитромбіну). Г. тромбоемболія артерій, наявна або в анамнезі (наприклад, стенокардія, ІМ). Г. захворювання печінки, наявні або в анамнезі (до нормалізації лабораторних показників функцій печінки). Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин. Порфірія.

Визначена добова доза (DDD): трансдермально (гель) — 1 мг., трансдермально (пласт.) — 50мкг/24год.

Торговельна назва:

• Етинілестрадіол (Ethinylestradiol) [П] *

Фармакотерапевтична група: G03CA01 — гормони статевих залоз та препарати, що застосовуються при патології статевої сфери. Естрогени.

Основна фармакотерапевтична дія: спричиняє проліферацію ендометрія, стимулює розвиток матки і вторинних жіночих статевих ознак при їх недорозвиненості, усуває загальні розлади недостатньої функції статевих залоз в організмі жінки; має гіпохолестеринемічну дію; підвищує чутливість мускулатури матки до окситоцину, неспецифічно гальмує дію андрогенів, підсилює абсорбцію кальцію та утворення кальцієвих депо у кістках, має антигонадотропну дію, знижує роботу сальних залоз.

Показання для застосування ЛЗ: аменорея та олігоменорея, метрорагії (у тому числі у клімактеричному періоді), захворювання, спричинені недостатньою функцією яєчників (дисменорея, гіпер- і гіпоменорея, порушення менструального циклу), безпліддя БНФ, клімактеричні розлади БНФ, ВООЗ, звичайні вугри, небажана лактація.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: при гіпогеніталізмі і первинній аменореї по 0,05–0,1 мг 2 р/добу протягом 3–4 тижнів, після чого застосовують гестагенні препарати (наприклад, прогестерон) протягом 6–8 днів. Курс лікування повторюють 5–6 разів. При гіпофункції яєчників і вторинній аменореї по 0,05–0,1 мг 1–2 р/добу протягом 2–3 тижнів, потім протягом 6–8 днів призначають гестагенні препарати (прогестерон по 5–10 мг/день в/м або прегнін по 10–30 мг 3 р/добу). Дорослим при аменореї та олігоменореї препарат призначають від 25БНФ, до 100 мкг/добу протягом 20 днів, далі протягом 5 днів вводять в/м прогестерон по 5 мг/добуБНФ,. При клімактеричних розладах жінкам віком до 45 років застосовують добову дозу 0,05 мг кілька днів поспіль, потім прогестерон або прегнін протягом 6–8 днів. Курс лікування повторюють 2–3 рази. Для усунення нервово-судинних розладів при естрогенній недостатності призначають по 12,5–25 мкг/добу протягом 10–15 днів; курс лікування можна повторити після перерви на кілька днів. При дисменореї у жінок з ознаками недорозвиненості матки призначають одразу після закінчення менструації по 12,5 мкг/день протягом 2–3 тижнів щодня або через день, або лікування розпочинають з 4–5-го дня менструального циклу і призначають по 12,5–25 мкг/добу протягом 20 днів; курс лікування повторюють кожні 2–3 місяці. Для припинення лактації призначають у перші 3 дні після пологів по 25 мкг препарату 3 р/день, у наступні 3 дні — по 12,5 мкг 3 р/добу, потім 12,5 мкг на добу протягом 3 днів. При лікуванні звичайних вугрів препарат призначають по 12,5–50 мкг/добу. Дози препарату і тривалість застосування варто індивідуалізувати залежно від характеру захворювання та ефективності лікування.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: проривні кровотечі, с-м помилкового циститу; АГ, тахікардія, варикозне розширення вен, підвищений ризик тромбоемболії (ІМ, інсульт); доброякісна мастопатія, рак молочної залози, рак ендометрія, больове напруження та набрякання, міжменструальні кровотечі, мастит, кровотечі від відміни препарату, вагініт, піхвові виділення, потовщення шару ендометрія, залозисто-кістозна гіперплазія ендометрія; нудота, блювання, метеоризм, абдомінальні коліки, запори, диспепсія; хлоазма або мелізма, що тривають частіше до закінчення застосування препарату; вузлувата еритема, судинна пурпура; алопеція, гірсутизм; реакції гіперчутливості, алергічні шкірні висипання, свербіж, мультиформна еритема; збільшення кривизни рогівки, непереносимість контактних лінз, порушення зору; інфекційні захворювання дихальних шляхів, задишка, біль у грудній клітці; холангіт, холецистит, білірубінемія, відхилення від норми печінкових ферментів, холестатична жовтяниця, пухлини печінки; головний біль, мігрень, запаморочення, порушення пам’яті, розумова депресія, хорея; підвищення цукру в крові, зміни рівня ліпідів у крові, набряки, зміни маси тіла, зниження толерантності до вуглеводів, затримка рідини та іонів натрію; вузлові утворення щитовидної залози, імпотенція та порушення сперматогенезу; у чоловіків: фемінізація, гінекомастія, атрофія яєчок; припливи, анемія, біль у ділянці таза, зміна лібідо, тромбофлебіт, венозна тромбоемболія (наприклад, глибоких вен нижніх кінцівок, таза, легень).

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена індивідуальна чутливість до етинілестрадіолу; естрогензалежні неопластичні процеси у жінок віком до 60 років (карцинома ендометрія); мастопатія; ендометрит; недіагностовані маткові кровотечі; хронічні захворювання печінки, ускладнені гіпербілірубінемією (синдроми Жильбера, Дрюк-Джонсона і Ротора); жовчокам’яна хвороба; холецистит; хлоазма; холестатична жовтяниця; цереброваскулярні зміни; тяжкі серцево-судинні захворювання; остеосклероз; виражена АГ та гиперліпопротеїнемія; ідіопатична жовтяниця та тяжкий шкірний свербіж або герпес вагітних в анамнезі; наявність нелікованої гіперплазії ендометрія; активні тромбофлебіти або тромбоемболічні ускладнення; в анамнезі тромбофлебіт, тромбоз або тромбоемболічні ускладнення, пов’язані з попереднім застосуванням естрогенів (окрім лікування злоякісної пухлини грудей або простати); імпотенція (у чоловіків); порушення сперматогенезу; вагітність; годування груддю; дитячий вік; тромбоемболія артеріальна (у г. стадії або нещодавно перенесена артеріальна тромбоемболія, наприклад стенокардія, ІМ, інсульт) та венозна (нез’ясованої етіології в анамнезі або наявна, наприклад тромбоз глибоких вен, легенева емболія); ЦД із судинними ускладненнями; наявний рак молочної залози або рак молочної залози в анамнезі чи підозра на нього; системний червоний вовчак; порфірія; тяжкі хвороби нирок; хр. та г. захворювання печінки або їх наявність у анамнезі, якщо лабораторні тести, що характеризують функцію печінки, не нормалізувалися.

Торговельна назва:

• Естріол (Estriol) ** [тільки супозиторії]

Фармакотерапевтична група: G03CA04 — гормони статевих залоз та препарати, що застосовують при патології статевої сфери. Природні та напівсинтетичні естрогени.

Основна фармакотерапевтична дія: природний жіночий гормон естріол; у пременопаузальний період та після неї естріол може застосовуватися для лікування симптомів, пов’язаних із дефіцитом естрогенів; особливо ефективний для лікування урогенітальної симптоматики; у випадках атрофії піхви естріол зумовлює нормалізацію вагінального епітелію і сприяє відновленню нормальної мікрофлори та фізіологічного рН у піхві; внаслідок цього підвищується резистентність клітин вагінального епітелію до інфекцій та запалень; на відміну від інших естрогенів, естріол має короткочасну дію, оскільки він лише на короткий час затримується в ядрах клітин ендометрію; тому не чекати проліферації, якщо рекомендована повна добова доза приймається відразу; циклічне застосування прогестагенів не обов’язкове, адже постменопаузальні кровотечі не виникають.

Показання для застосування ЛЗ: для лікування атрофії слизової оболонки нижніх відділів сечостатевого тракту, пов’язаної з естрогеновою недостатністю БНФ; перед- і післяопераційна терапія жінок у постменопаузальном періоді, при хірургічних втручаннях при вагінальному доступі БНФ; як допоміжний засіб діагностики при отриманні атрофічної картини цервікального мазка.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: при атрофії нижніх відділів сечостатевого тракту: по 1 дозі препарату/добу протягом перших тижнів з подальшим поступовим зниженням до підтримуючої дози (по 1 дозі препарату 2 р/тиждень) залежно від ступеня зменшення симптомів; для перед- та післяопераційного лікування жінок у постменопаузальному періоді при вагінальних хірургічних втручаннях: по 1 дозі препарату/добу протягом 2 тижнів до операції; по 1 дозі препарату 2 р/тиждень протягом 2 тижнів після операціїБНФ; як допоміжний засіб для діагностики при отриманні атрофічної картини цервікального мазка: по 1 дозі препарату через день протягом тижня перед взяттям наступного мазка; застосовувати ввечері перед сном, крем потрібно вводити у піхву за допомогою каліброваного аплікатора, в 1 дозі препарату (аплікатор, заповнений до кільцевої позначки) міститься 0,5 г крему, що відповідає 0,5 мг естріолу; при атрофії слизової оболонки нижніх відділів сечостатевого тракту: по 1 супозиторію/добу протягом перших тижнів з подальшим поступовим зниженням дози до підтримуючої дози (по 1 супозиторію 2 р/тиждень) залежно від ступеня зменшення симптомів; для перед- та післяопераційного лікування жінок у постменопаузальном періоді при вагінальних хірургічних втручаннях: по 1 супозиторію/добу протягом 2 тижнів до операції; по 1 супозиторію 2 р/тиждень протягом 2 тижнів після операції; як допоміжний засіб для діагностики при отриманні атрофічної картини цервікального мазка: по 1 супозиторію через день протягом тижня перед взяттям наступного мазка; вагінальні супозиторії вводити у піхву ввечері перед сном, у разі пропуску чергової дози препарату ввести препарат одразу після згадування, якщо це не відбулося у день введення наступної дози, в останньому випадку пропущену дозу пропустити і продовжити лікування за звичайною схемою введення, не можна вводити 2 дози препарату в один день, на початку або при продовженні лікування менопаузальних симптомів застосовувати найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду. Для жінок, яким не проводять гормональну замісну терапію або яких переводять з безперервного перорального застосування комбінованого препарату для гормональної замісної терапії, лікування можна розпочинати у будь-який день. Жінки, які переходять з циклічної схеми застосування препаратів для гормональної замісної терапії, мають розпочинати лікування через 1 тиждень після завершення циклу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: подразнення та свербіж у місці введення (біль та еритема в місці введення); реакції гіперчутливості; дискомфорт і біль у молочних залозах; постклімактеричні кров’янисті виділення, вагінальні виділення; нудота; периферичні набряки; доброякісні та злоякісні естрогензалежні новоутворення, наприклад рак ендометрія, рак молочної залози, рак яєчників, венозна тромбоемболія, тобто тромбоз глибоких вен ніг або таза та емболія легенів, ІХС (вік від 60 років), ішемічний інсульт, захворювання жовчного міхура, порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: хлоазма, мультиформна еритема, вузликова еритема, геморагічна пурпура, деменція у віці понад 65 років; контактний дерматит.

Протипоказання до застосування ЛЗ: вагітність, період годування груддю; підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої допоміжної речовини, встановлений, перенесений або підозрюваний рак молочної залози, встановлені або підозрювані естрогензалежні злоякісні пухлини (наприклад рак ендометрія), вагінальна кровотеча невизначеної етіології, нелікована гіперплазія ендометрія, попередня або наявна венозна тромбоемболія (тромбоз глибоких вен, емболія легенів), встановлені тромбоемболічні порушення (наприклад дефіцит протеїну С, протеїну S або антитромбіну), активне або нещодавно перенесене тромбоемболічне захворювання артерій (наприклад стенокардія, ІМ), захворювання печінки г. стадії або захворювання печінки в анамнезі, після якого показники функції печінки не повернулися до нормальних величин, порфірія.

Торговельна назва:

• Проместрієн (Promestriene)

Фармакотерапевтична група: G03CA09 — прості препарати природних і напівсинтетичних естрогенів.

Основна фармакотерапевтична дія: виявляє місцеві естрогенні ефекти на слизові оболонки жіночих статевих органів і таким чином покращує їх трофіку; захищає і відновлює вагінальний епітелій, сприяє його проліферації; після застосування у піхву не спостерігається системного естрогенного ефекту.

Показання для застосування ЛЗ: урогенітальні розлади, зумовлені дефіцитом естрогенів, у тому числі сухість, свербіж у піхві, диспареунія, нетримання сечі, рецидивуючі вагініти; післяопераційна терапія після видалення яєчників; для відновлення піхвового епітелію після запальних процесів піхви; відновлення епітелію шийки матки після хірургічного лікування ерозій шийки матки; перед- та післяопераційна терапія при хірургічних втручаннях піхвовим доступом; допологова підготовка шийки матки; для загоєння піхви та шийки матки після пологів; для загоєння вульви, піхви та промежини після пологів; синехії у дівчаток.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: 1 капс./добу вводять у піхву протягом 20 днів лікування; дозування та термін лікування встановлюється індивідуально до повного одужання; за необхідності призначається підтримуюче лікування; для відновлення епітелію шийки матки після лікування ерозій шийки матки: 1 капс./добу впродовж 10 днів, за необхідності лікування може бути продовжено; для перед- і після операційної терапії піхвовим доступом: 1 капс./добу впродовж 10 — 20 діб до операції, 1 капс./добу впродовж 10 — 20 діб після операції; при допологовій підготовці шийки матки — 1 капс./добу впродовж 5 — 6 діб до пологів; для загоєння піхви та шийки матки після пологів: 1 капс./добу впродовж 10 днів; урогенітальні розлади: крем наносити тонким шаром на вульву, уретру та піхву і втирати невеликими масуючими рухами 1р/добу протягом першого тижня лікування, потім — 1 раз кожні 2 дні до отримання ознак покращання протягом 3 тижнів; для перед- і після операційної терапії піхвовим доступом: наносити крем 1 р/добу впродовж 10–20 діб до операції та 1 р/добу впродовж 10–20 діб після операції; для загоєння після пологів: наносити крем 1 р/добу впродовж 10 днів; при синехіях: наносити крем на синехії 1 р/добу до їх розходження; тривалість лікування не обмежена, оскільки проместрин не чинить системної дії.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР (подразнення, свербіж в місці застосування капс. або крему).

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до речовин, які входять до складу препарату; естрогензалежні пухлини молочних залоз, матки або піхви; ендометріоз (діагностований або підозрюваний); при застосуванні з метою контрацепції латексних презервативів, та застосуванні сперміцидних засобів.

Торговельна назва:

Комбіновані препарати

• Етинілестрадіол + Гестоден (Ethinylestradiol + Gestoden) [П]

• Етинілестрадіол + Дезогестрел (Ethinylestradiol + Desogestrel) [П]

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Етинілестрадіол + Дієногест (Ethinylestradiol + Dienogest) [П]

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Етинілестрадіол + дроспіренон (Ethinylestradiol + drospirenon) [П]

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Етинілестрадіол + Етоногестрел (Ethinylestradiol + Ethonogestrel) [П]

Визначена добова доза (DDD): вагінально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Етинілестрадіол + Левоноргестрел (Ethinylestradiol + Levonorgestrel) [П] *

• Етинілестрадіол + Норелгестромін (Ethinylestradiol + Norelgesrtromin) [П]

Визначена добова доза (DDD): трансдермально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Етинілестрадіол + Хлормадинон (Ethinylestradiol + Chlormadinone) [П]

• Етинілестрадіол + Ципротерон (Ethinylestradiol + Cyproterone) [П]

• Етинілестрадіол + Левоноргестрел + Заліза фумарат (Ethinylestradiol + Levonorgestrel + Ferrous fumarate) [П]

• Естрадіол + Дидрогестерон (Estradiol + Dydrogesterone) [П]

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Естрадіол + Дієногест (Estradiol + Dienogest) [П]

• Естрадіол + дроспіренон (Estradiol + drospirenon) [П]

• Естрадіол + Левоноргестрел (Estradiol + Levonorgestrel) [П]

• Естрадіол + естрадіол + ципротерон (Estradiol + estradiol + cyproterone) [П]

• Проместрієн + Хлорхінальдол (Promestriene + Chlorquinaldol)

11.6.3. Гестагени

11.6.3.1.і прегнену

• Гідроксипрогестерон (Hydroxyprogesterone) [П]

Фармакотерапевтична група: G03DA03 — гормони статевих залоз і препарати, що застосовуються при патології статевої сфери. Гестагени.

Основна фармакотерапевтична дія: синтетичний аналог гормону жовтого тіла, що викликає трансформацію слизової оболонки матки з фази проліферації в секреторну фазу, що необхідно для нормальної імплантації заплідненого яйця, а після запліднення сприяє її переходу в стан, необхідний для розвитку заплідненої яйцеклітини; оксипрогестерону капронат також зменшує збудливість і скоротливість мускулатури матки і маткових труб, що забезпечує зберігання вагітності; стимулює розвиток кінцевих елементів молочних залоз; у малих дозах стимулює, а у великих пригнічує секрецію гонадотропних гормонів; гальмує дію альдостерону, що призводить до посилення секреції натрію і хлору із сечею; оксипрогестерону капронат більш стійкий в організмі, ніж прогестерон.

Показання для застосування ЛЗ: первинна і вторинна аменорея, поліменорея; при звичному або загрозливому викидні; дисфункціональні маткові кровотечі.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: з метою профілактики і лікування загрозливого викидня — по 0,125–0,25 г (1–2 мл 12,5% р-ну) в/м 1 р/тиждень; оксипрогестерону капронат застосовують тільки в першій половині вагітності; при аменореї (первинній і вторинній) безпосередньо після припинення застосування естрогенних препаратів — 0,25 г оксипрогестерону капронату однократно або в два прийоми; при дисфункціональних маткових кровотечах (для нормалізації менструального циклу) вводять по 65–125 мг (0,5–1,0 мл 12,5% розчину) на 20–22 день циклу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: підвищення АТ, набряки, альбумінурія, головний біль, зниження лібідо, акне, хлоазма, алопеція, гірсутизм, тромбоемболії, депресія, безсоння, сонливість, запаморочення, нагрубання молочних залоз, ациклічні кров’янисті виділення, олігоменорея, зміна апетиту, здуття живота, біль у животі, порушення функції печінки, жовтяниця, рідко (при тривалому застосуванні) — нудота, блювання, АР у вигляді висипів на шкірі, кропив’янки, анафілактичних реакцій, зміни у місці введення.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до складових препарату, друга половина вагітності, позаматкова вагітність або аборт, що не відбувся (в анамнезі), захворювання печінки (зокрема, цироз), холестатична жовтяниця у період вагітності (в анамнезі), доброякісна гіпербілірубінемія, печінкова недостатність, порфірія, тахікардія, новоутворення статевих органів та молочних залоз, тяжкий тромбофлебіт, схильність до тромбоутворення.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 10 мг.

Торговельна назва:

• Прогестерон (Progesterone) [П]

Фармакотерапевтична група: G03DA04 — гормони статевих залоз та препарати, які застосовуються при патології статевої сфери. Гестагени. Прогестерон.

Основна фармакотерапевтична дія: один з гормонів жовтого тіла, що сприяє утворенню нормального секреторного ендометрія у жінок, спричиняє перехід слизової оболонки матки з фази проліферації у секреторну фазу, а після запліднення сприяє її переходу в стан, необхідний для розвику заплідненої яйцеклітини, зменшує збудливість та скоротливість мускулатури матки та маткових труб; не має андрогенної активності, виявляє блокуючу дію на секрецію гіпоталамічних факторів вивільнення ЛГ та ФСГ, пригнічує утворення гіпофізом гонадотропних гормонів та овуляцію.

Показання для застосування ЛЗ: порушення, пов’язані з дефіцитом прогестерону БНФ; додаткова або замісна терапія прогестероном, при лікуванні безпліддя у жінок при штучному заплідненні (безпліддя, спричинене недостатністю лютеальної фазиБНФ (табл.вагінальні); безпліддя у пацієнток з нормальними овуляторними циклами, яке пов’язане із захворюваннями труб, ендометріозом або ідіопатичними патологіями) (гель вагінальний), дисфункціональні (ановуляторні) маткові кровотечі; загроза викидня, безпліддя, невиношування вагітності при недостатній функції жовтого тіла БНФ; дизовуляція, загроза передчасних пологів при прогестероновій недостатності; мастодинія, доброякісна мастопатія на фоні прогестеронової недостатності (гель трансдермальний); аменорея, дисфункціональні (ановуляторні) маткові кровотечі; ендокринне безпліддя, у тому числі зумовлене недостатністю жовтого тіла; невиношування вагітності, олігоменорея, альгодисменорея (на тлі гіпогонадизму) (р-н для ін’єкцій); пероральне та сублінгвальне застосування в капс.: порушення, пов’язанi з дефiцитом прогестерону (передменструальний синдром, порушення менструального циклу (дизовуляцiя, ановуляцiя), фiброзно-кiстозна мастопатія, передклiмактеричний перiод; замiсна гормонотерапiя у менопаузi (у поєднаннi з естрогенною терапiєю); безплiднiсть при лютеїновій недостатностi; профiлактика звичного викидня або загрози викидня на фонi лютеїнової недостатностi; загроза передчасних пологів); інтравагiнальне застосування в капс.: зниження здатностi до запліднення при первинній або вторинної безплiдностi при частковій або повній лютеїновій недостатностi (дизовуляцiя, пiдтримка лютеїнової фази пiд час приготування до екстракорпорального заплiднення, програма донацiї яйцеклiтин); профiлактика звичного викидня або загрози спонтанного викидня при лютеїновій недостатностi; неможливість або обмеження перорального застосування препарату).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: р-н для ін’єкцій (вводять в/м або п/ш): при дисфункціональних маткових кровотечах препарат — по 0,5 — 1,5 мл 1% р-ну щодня протягом 6 — 8 днів; якщо попередньо проводилося вишкрібання слизової оболонки матки, починають ін’єкції через 18 — 20 днів; якщо зробити вишкрібання неможливо, вводять прогестерон і під час кровотечі; при застосуванні прогестерону під час кровотечі може спостерігатися її тимчасове (на 3 — 5 днів) посилення, в зв’язку з чим різко анемізованим хворим рекомендується попередньо провести переливання крові (200 — 250 мл); при зупиненій кровотечі не варто переривати лікування раніше 6 днів; якщо кровотеча не припинилася після 6 — 8 днів лікування, подальше введення прогестерону недоцільне; при гіпогонадизмі та аменореї лікування починають з призначення естрогенних препаратів з метою викликати достатню проліферацію ендометрія; безпосередньо по закінченні застосування естрогенних препаратів призначають прогестерон по 0,5 мл 1% р-ну щодня або по 1 мл 1% р-ну через день протягом 6 — 8 днів.; при альгодисменореї лікування прогестероном починають за 6 — 8 днів до менструації; препарат вводять щодня по 0,5 — 1,0 мл 1% р-ну протягом 6 — 8 днів; курс лікування можна повторити декілька разів; для профілактики і усунення загрози викидня вводять по 0,5 — 2,5 мл 1% р-ну прогестерону щодня або через день до повного зникнення симптомів загрози викидня; при звичному викидні вводять препарат до IV місяця вагітності. вища разова і добова доза для дорослих при в/м введенні дорівнює 25 мг; інтравагінальний гель: лікування безпліддя, спричиненого недостатністю лютеальної фази: після встановленої овуляції або альтернативно на 18–21 день циклу вводять вміст 1 аплікатора БНФ(1,125 г 8% гелю) щоденно (в положенні лежачи зі злегка зігнутими колінами обережно ввести тонкий кінець аплікатора глибоко у піхву; сильно стиснути повітряний контейнер у широкій частині аплікатора, щоб видавити гель; після цього обережно вийняти та утилізувати аплікатор); при застосуванні у рамках IVF процедур: після лабораторного підтвердження вагітності вводять вміст 1 аплікатораБНФ (1,125 г 8% гелю) щоденно впродовж 30 днівБНФ; табл. вагінальні: по 1 табл. 2 р/день, починаючи з дня імплантації ембріона, протягом 10 — 12 тижнів гестації до моменту встановлення стабільної секреції прогестерону плацентою; пероральне застосування капс.: у більшості випадків середньодобова доза становить 200–300 мг у 2 прийоми (100 мг зранку не раніше, як через 1 год після їди та 100–200 мг ввечері перед сном); при недостатності лютеїнової фази (передменструальний с-м, фіброзно-кістозна мастопатія, порушення менструального циклу, передменопауза) добова доза становить 200 або 300 мг (100 мг зранку не раніше, як через 1 год після їди та 100–200 мг ввечері перед сном) протягом 10 днів (з 17-го по 26-й день циклу) БНФ; при замісній гормонотерапії у менопаузі на фоні прийому естрогенів — по 200 мг ввечері перед сном протягом 12–14 днів; при загрозі передчасних пологів — 400 мг одноразово, надалі можливе приймання по 400 мг через кожні 6–8 год до зникнення симптомів; ефективну дозу та кратність застосування підбирають індивідуально залежно від клінічних проявів загрози передчасних пологів, після зникнення симпомів дозу поступово знижують до підтримуючої — 200 мг 3р/добу; у цій дозі препарат можна застосовувати до 36 тижнів вагітності; інтравагінальне застосування капс.: повна відсутність прогестерону у жінок з нефункціонуючими (відсутніми) яєчниками (донація яйцеклітини) — на фоні естрогенної терапії по 100 мг/добу на 13-й та 14-й дні циклу, надалі по 100 мг 2 р/добу (зранку та ввечері) з 15-го по 25-й день циклу, з 26-го дня та у разі виникнення вагітності дозу підвищують на 100 мг/добу щотижнево, досягаючи максимальної — 600 мг/добу в три прийоми (200 мг через кожні 8 год); у цій дозі препарат необхідно застосовувати протягом; підтримка лютеїнової фази під час проведення циклу екстракорпорального запліднення — по 600 мг/добу (200 мг на один прийом через кожні 8 год) починаючи з вечора дня переносу ембріона; у випадку загрози викидня або для профілактики звичних викиднів на фоні недостатньості прогестерону — 200–400 мг/добу (100 — 200 мг на один прийом через кожні 12 год) до 12 тижнів вагітності включно; ефективну дозу підбирають індивідуально залежно від клінічних проявів загрози викидня; 1 доза аплікатора (2,5 г містять 25 мг прогестерону) наноситься на поверхню кожної молочної залози 1 р/добу (у тому числі у дні менструацій), гель залишають у місці нанесення до повного всмоктування; при порушеннях менструального циклу та передменструальному синдромі застосовувати по 50 мг 3–4 р/добу сублінгвально, лікування триває 3–6 циклів поспіль; при запобіганні гіпертрофії ендометрія (при замісній гормональній терапії) у поєднанні з естрогенами найчастіше застосовувати по 50 мг 3–4 р/добу сублінгвально, при пролонгованих переривчастих схемах препарат застосовувати під язик протягом останніх 12–14 днів 28-денного циклу, при пролонгованих безперервних схемах застосовувати щоденно без перерв, доза прогестерону має залежати від дози естрогенів так, щоб захистити ендометрій від проліфераційної дії естрогенів; при виконанні прогестеронової проби при вторинній аменореї застосовувати у дозі по 50 мг 3–4 р/ добу сублінгвально, менструація повинна з`явитися протягом 7–10 днів після закінчення лікування; у лікуванні функціональних маткових кровотеч застосовувати по 50 мг 3–4 р/добу сублінгвально з 15-го по 25-й день циклу, лікування треба продовжувати 2–3 місяці поспіль; при звичному невиношуванні та загрозі самовільного аборту, ановуляторних та індукованих циклах застосовувати по 100 мг 3–4 р/добу сублінгвально; у випадку звичного невиношування застосування прогестерону потрібно розпочати під час циклу, у якому заплановано вагітність, навіть раніше (прегравідарна підготовка за 3–4 місяці), лікування потрібно продовжувати безперервно приблизно до 18–20-го тижня вагітності; у програмах запліднення in vitro (екстракорпорального) застосовувати по 100–150 мг 3–4 р/добу сублінгвально.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: при застосуванні р-ну для ін’єкцій — підвищення АТ, венозні тромбоемболії; головний біль, запаморочення, сонливість, безсоння, депресія; набухання, підвищена чутливість та біль молочних залоз, порушення з боку зовнішніх статевих органів, такі як печіння, сухість, генітальний свербіж, вагінальні виділення, кровотечі, вагінальний мікоз, передменструальний синдром, порушення менструального циклу, ациклічні кров’янисті виділення, аменорея, олігоменорея, гірсутизм, зниження лібідо, спазми матки; здуття живота, біль у животі, нудота, блювання, запор, діарея; холестатична жовтяниця; збільшення або втрата маси тіла, набряки, альбумінурія; алергічні прояви на шкірі, мультиформна еритема, свербіж, кропив’янка, висип, акне, хлоазма, алопеція; підвищена втомлюваність, лихоманка, реакції гіперчутливості, у тому числі анафілактичні реакції, біль та припухлість у місці ін’єкції; під час перорального застосування — зміна менструацій, аменореї, переміжні кровотечі, мастодинія, головні болі, сонливість, короткочасне відчуття запаморочення, депресія, блювання, діарея, запор, нудота, холестатична жовтуха, кропив’янка, свербіж, акне, хлоазма, зміна лібідо, дискомфорт у грудях, передменструальні симптоми, гіпертермія, безсоння, алопеція, гірсутизм, венозна тромбоемболія, емболія легеневої артерії, затримка рідини, зміна ваги, шлунково-кишкові розлади, анафілактичні реакції; при інтравагінальному застосуванні: реакції гіперчутливості, включаючи печіння, свербіж, гіперемію, а також появу маслянистих виділень. головний біль, біль у промежині або у суглобах, слабкість, сонливість, депресія, нервозність, запаморочення, дратівливість, спазми, абдомінальний біль або здуття, діарея, запор, нудота, блювання, чутливість/відчуття наповненості грудних залоз, зниження лібідо, диспареунія, ніктурія, інфекції сечовивідних шляхів, кандидоз, вагінальні виділення, вагінальний свербіж та інші місцеві реакції легкого ступеня тяжкості, АР, міжменструальні кровотечі (мазання) та інші місцеві реакції (такі як подразнення, біль, набряк), а також реакції гіперчутливості (шкірні висипання).

Протипоказання до застосування ЛЗ: алергія на будь-який компонент препарату; для р-ну для ін’єкцій та пероральних табл.: захворювання печінки, печінкова та ниркова недостатність, гепатит, схильність до тромбозів, активна венозна або артеріальна тромбоемболія, тяжкий тромбофлебіт або ці стани в анамнезі, нервові розлади з явищами депресії, порфірія, злоякісні пухлини молочної залози та статевих органів, позаматкова вагітність або вагітність, що завмерла, в анамнезі, вагінальні кровотечі невстановленого походження, стан після аборту; для вагінальних табл. і вагінального гелю — вагінальна кровотеча невідомої етіології; наявність злоякісної пухлини молочної залози і репродуктивних органів або підозра на її наявність; захворювання печінки і печінкова недостатность; загострення тромбофлебіту та епізоди тромбоемболії, які пов’язані і непов’язані із застосуванням гормонів; крововилив у мозок, гіперчутливість до прогестерону або інших компонентів препарату; порфірія; викидень, що не стався, наявність позаматкової вагітності або вагітність, що завмерла; для сублінгвальних табл.: холестатична жовтяниця, синдром Ротора та синдром Дабін-Джонсона, період годування груддю.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 0,3 г., парентерально — 5 мг., вагінально — 90 мг., зовнішньо — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

11.6.3.2. Похідні прегнадієну

• Дидрогестерон (Dydrogesterone) [П]

Фармакотерапевтична група: G03DB01 — гормони статевих залоз і препарати, які застосовуються при патології статевої системи. Похідні прегнадієну. Гестагени.

Основна фармакотерапевтична дія: активний при пероральному прийомі гестаген, який забезпечує повну секреторну трансформацію ендометрія в естрогенстимульованій матці і таким чином забезпечує захист проти зумовленого естрогенами ризику гіперплазії і/або карциноми ендометрія; препарат призначений для лікування всіх випадків ендогенної недостатності прогестерону; не має андрогенних, анаболічних, кортикоїдних і термогенних властивостей; протидіє проліферувальному ефекту естрогенів на ендометрій під час гормональної замісної терапії в жінок з інтактною маткою в період менопаузи, що виникла внаслідок природних причин або хірургічного втручання.

Показання для застосування ЛЗ: нерегулярні менструальні цикли; ендометріоз; дисменорея; безпліддя, спричинене лютеїновою недостатністю; загрозливий і звичний аборт, пов’язаний з прогестероновою недостатністю; як циклічне доповнення до терапії естрогенами у жінок з інтактною маткоюБНФ: для попередження гіперплазії ендометрія у період менопаузи; при дисфункційних маткових кровотечах; при вторинній аменореї.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: гормональна замісна терапія у поєднанні з безперервною терапією естрогенами — 10 мг/добу щоденно протягом останніх 14 днів 28-денного циклу; у поєднанні з циклічною терапією естрогенами — по 10 мг/добу протягом останніх 12–14 днів прийому естрогенів; якщо результати біопсії ендометрія або УЗО свідчать про недостатню прогестагенну відповідь, необхідно підвищити дозу до 20 мг/добу; дисменорея — 10 мг 2 р/добу з 5-го по 25-й день циклу; ендометріоз — 10 мг 2–3 р/добу з 5-го по 25-й день циклу або постійно; дисфункційні кровотечі (для зупинки кровотечі) — 10 мг 2 р/добу протягом 5–7 днів; дисфункційні кровотечі (з метою профілактики кровотеч) — 10 мг 2 р/добу з 11-го по 25-й день циклу; аменорея — естрогени 1 р/добу з 1-го по 25-й день циклу в поєднанні з дидрогестероном по 10 мг 2 р/добу з 11-го по 25-й день циклу; с-м передменструального напруження — 10 мг 2 р/добу з 11-го по 25-й день циклу; нерегулярність циклів — 10 мг 2 р/добу з 11-го по 25-й день циклу; загроза аборту — 40 мг одноразово, далі по 10 мг кожні вісім год до зникнення симптомів; запобігання звичним абортам — 10 мг 2 р/добу до 20-го тижня вагітності; безплідність, спричинена лютеїновою недостатністю — 10 мг 1р/добу з 14-го по 25-й день циклу; мінімальний курс лікування — 6 послідовних циклів; рекомендується продовжувати лікування протягом перших місяців вагітності в тих самих дозах, що і при звичному аборті.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: мігрень/головний біль, нудота; збільшення у розмірах прогестагензалежних новоутворень (наприклад менінгіоми); гемолітична анемія; депресивний настрій; реакції гіперчутливості; запаморочення; сонливість; блювання; порушення функції печінки, що супроводжуються слабкістю, нездужанням, жовтяницею та болем у животі; алергічний дерматит (наприклад висипання, свербіж і кропив’янка); ангіоневротичний набряк; менструальні порушення (у тому числі метрорагія, менорагія, оліго-/аменорея, дисменорея та нерегулярні менструації), біль у молочних залозах/чутливість молочних залоз; припухлість молочних залоз; набряки; збільшення маси тіла; рак молочної залози, гіперплазія та карцинома ендометрія, рак яєчників; венозний тромбоз; ІМ, ІХС, ішемічний інсульт.

Протипоказання до застосування ЛЗ: недіагностована вагінальна кровотеча; наявні серйозні захворювання печінки, або наявність серйозних захворювань печінки у минулому, якщо показники функції печінки не нормалізувалися; застосування естрогенів у комбінації з прогестагенами, такими як дидрогестерон; встановлена гіперчутливість до активної речовини або до будь-якого іншого компонента препарату; встановлені або підозрювані новоутворення, залежні від статевих гормонів.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 10 мг.

Торговельна назва:

11.6.3.3. Похідні естрену

• Норетистерон (Norethisterone) [П] *

Фармакотерапевтична група: G03DC02 — гормони статевих залоз та препарати, що застосовуються при патології статевої сфери. Гестагени.

Основна фармакотерапевтична дія: норетистерон — це прогестаген. У жінок, чутливих до дії естрогенів, при курсовому пероральному прийомі 100 — 150 мг норетистерону протягом одного менструального циклу можна досягти суцільної зміни ендометрія, тобто від проліферативного до секреторного стану. Секреція гонадотропінів та ановуляція інгібуються при щоденному прийомі 0,5 мг ацетату норетистерону. Норетистерон є пірогенною речовиною й впливає на базову температуру тіла.

Показання для застосування ЛЗ: вторинна аменорея, ендометріоз. БНФ, ВООЗ

Спосіб застосування та дози ЛЗ: для попередження вагітності необхідно застосовувати негормональні методи контрацепції (бар’єрні). Вторинна аменорея БНФ : гормональне лікування вторинної аменореї можна проводити тільки після виключення вагітності; перед початком лікування вторинної аменореї виключити наявність пухлини гіпофіза, що виділяє пролактин, не можна виключити, що макроаденоми збільшуються в розмірах під дією високих доз естрогенів протягом тривалого періоду часу; спочатку протягом 14 днів застосовувати естроген, а потім норетистерон по 1 табл. 1–2 р/добу протягом 10 днів; при досягненні достатнього вироблення естрогенів організмом можна зробити спробу припинити лікування естрогенами та викликати циклічну кровотечу шляхом застосування 1 табл. 2р/добу з 16 по 25-ий день циклу; ендометріозБНФ: лікування розпочинають між першим і 5-им днем циклу з прийманням 2р/добу по 1 табл.; у випадку виникнення кровомазання, необхідно підвищити дозу і приймати двічі на добу по 2 табл.; після припинення кровотечі можна зменшити дозу до початкової; тривалість курсу лікування становить не менше, ніж 4 — 6 місяців; при безперервному щоденному застосуванні препарату овуляція і менструація зазвичай відсутні, після завершення гормональної терапії настає кровотеча відміни.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: сильний головний біль, нудота, реакції гіперчутливості, мігрень, зорові порушення, задишка, кропив’янка, висипання, маткові /вагінальні кровотечі, в тому числі кровомазання, неінтенсивна менструація (гіпоменорея), аменорея, набряк, тромбоемболія, пухлини печінки, які призводять до внутрішньочеревних кровотеч, хлоазма, збільшення частоти незвично сильної мігрені; раптові розлади сприйняття; перші ознаки тромбофлебіту чи симптоми тромбоемболії; відчуття болю й стиснення в грудній клітці; поява жовтяниці, розвиток гепатиту, свербіж шкіри, суттєве підвищення АТ, холестатичні порушення печінки.

Протипоказання до застосування ЛЗ: вагітність або підозра на неї; годування груддю; венозні або артеріальні тромботичні/тромбоемболічні явища (ІМ, інсульт, транзиторна ішемічна атака, тромбоз глибоких вен, легенева тромбоемболія) нині або в анамнезі; наявність на даний час або в анамнезі передвісників тромбозу (транзиторна ішемічна атака, стенокардія); наявність факторів високого ризику артеріального тромбозу; ЦД із судинними ускладненнями; тяжкі захворювання печінки нині або в минулому, доки показники функції печінки не повернуться до нормальних значень; синдром Дубіна-Джонсона, синдром Ротора, а також жовтяниця чи випадки вираженого шкірного свербіжу впродовж попередніх вагітностей; попередні випадки пемфігоїду вагітних (герпес вагітних); доброякісні або злоякісні пухлини печінки в даний час чи в минулому; злоякісні пухлини, що є залежними від впливу статевих гормонів, або підозра щодо їх наявності; підвищена чутливість до норетистерону або до будь-якого з допоміжних компонентів препарату; мігрень із вогнищевими неврологічними симптомами в анамнезі; в анамнезі під час вагітності ідіопатична жовтяниця або сильний свербіж; вагінальна кровотеча невстановленої етіології; нелікована гіперплазія ендометрію.

Торговельна назва:

• Лінестренол (Lynestrenol) [П]

Фармакотерапевтична група: G03DC03 — гестагени.

Основна фармакотерапевтична дія: має виражений прогестагенний ефект на ендометрій, тривале застосування препарату призводить до пригнічення овуляції та менструації, може застосовуватись при станах, лікування яких потребує введення засобів з прогестагенними властивостями.

Показання для застосування ЛЗ: поліменорея; менорагія і метрорагія; деякі випадки первинної чи вторинної аменореї та олігоменореї; ендометріоз; доброякісні пухлини молочних залоз; пригнічення менструації, овуляції та овуляторного болю; дисменорея; затримка нормальної менструації; як препарат для комбінованої з естрогенами терапії в перед- та постменопаузальному періоді з метою запобігання гіперплазії ендометрія.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: поліменорея -по 1 табл./добу з 14-го по 25-й день циклу включно; менорагія і метрорагія — по 2 табл./добу протягом 10 днів; як правило, кровотеча припиняється через декілька днів після початку лікування; протягом 3 наступних циклів лікування повторити, застосовуючи по 1 табл./добу з 14-го по 25-й день кожного циклу; якщо проведена терапія була неефективною, потрібна подальша діагностика для уточнення причини порушення; деякі випадки первинної чи вторинної аменореї і олігоменореї — початковий етап лікування повинен включати призначення естрогенів, наприклад, етинілестрадіолу по 0,02–0,05 мг/добу протягом 25 днів; лінестренол призначається одночасно з 14-го по 25-й день циклу по 1 табл./добу; як правило, менструальноподібна реакція виникає на 3-й день після відміни препаратів; лікування починається знову (другий цикл) з 5-го дня менструальноподібної реакції, при цьому естрогенний препарат призначається з 5-го по 25-й день циклу, а лінестренол — з 14-го по 25-й день циклу по 1 табл./добу; даний курс лікування повторити як мінімум ще один раз по 1–2 табл./добу протягом як мінімум 6 міс; ендометріоз-по 1 табл./добу щоденно з 14-го по 25-й день циклу протягом як мінімум 3–4 міс; доброякісні пухлини молочних залоз, пригнічення менструації, овуляції та овуляторного болю, дисменорея — лікування повинно розпочатися не пізніше 5 дня циклу, однак бажано його розпочати з 1 дня циклу, курс лікування може продовжуватися протягом багатьох міс (не припиняючи застосування препарату ні на один день); якщо, незважаючи на тривале лікування, виникає так звана «кровотеча прориву», то дозу збільшити до 2–3 табл./добу протягом 3–5 днів; відстрочка нормальної менструації — курс лікування по 1 табл./добу розпочинати за 2 тижні до очікуваного початку менструації, якщо курс лікування розпочинати менше ніж за 1 тиждень до очікуваного початку менструації, то доза повинна становити 2–3 табл.добу, у цьому випадку затримка більш ніж на 1 тиждень небажана; небезпека «кровотечі прориву» зростає, якщо курс лікування розпочати пізніше, таким чином, курс лікування не повинен починатися пізніше ніж за 3 дні до очікуваного початку менструації; як препарат для комбінованої з естрогенами терапії в пери- та постменопаузальному періоді з метою уникнення гіперплазії ендометрія — по 0,5–1 табл./добу протягом 12–15 днів на місяць (наприклад, протягом перших 2 тижнів кожного календарного місяця); естрогенний препарат можна застосовувати у постійному режимі у мінімально ефективній дозі.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіперчутливість; затримка рідини; нервозність, депресивний настрій, підвищення чи зниження лібідо; головний біль, мігрень, запаморочення; нудота, блювання, біль у черевній порожнині, діарея, запор, жовтяниця; пітливість, хлоазма, свербіж, акне, себорея, висип, кропив’янка, гірсутизм; метрорагія, підвищена чутливість молочних залоз, аменорея, вагінальні виділення, цервікальні виділення; збільшення ваги тіла, зниження толерантності до глюкози, відхилення від норми результатів дослідження функції печінки, відхилення від норми рівня ліпідів; «кровотечі прориву» або кров’янисті виділення з піхви.

Протипоказання до застосування ЛЗ: встановлена або ймовірна вагітність; тяжкі захворювання печінки (холестатична жовтяниця або гепатит, або тяжкі захворювання печінки в анамнезі, якщо показники функціональних проб печінки не повернулися до норми, пухлини гепатоцитів, синдром Ротора та синдром Дубіна-Джонсона); вагінальні кровотечі невизначеної етіології; наявність у даний час або в анамнезі рідкісних станів, перебіг яких може погіршити застосування статевих стероїдних гормонів (герпес вагітних, холестатична жовтяниця, отосклероз, сильний свербіж чи порфірія), стан може виникати вперше, загострюватись під час вагітності або під час застосування статевих стероїдних гормонів; тромбоемболічні порушення в активній фазі; підвищена чутливість до діючої речовини чи до будь-якої з допоміжних речовин.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 5 мг.

Торговельна назва:

• Тиболон (Tibolone)

Фармакотерапевтична група: G03CX01 — гормони статевих залоз та засоби, що використовуються при патології статевої сфери. Естрогени.

Основна фармакотерапевтична дія: стабілізує гіпоталамо-гіпофізарну систему в клімактеричний період, коли функціонування яєчників припиняється; центральний ефект проявляється завдяки поєднанню гормональних властивостей препарату (естрогенних, прогестагенних і слабких андрогенних); тиболон у добовій дозі 2,5 мг пригнічує секрецію гонадотропінів у жінок у постменопаузі та інгібує овуляцію у фертильних жінок; у цій дозі тиболон не стимулює ендометрій у жінок у пост менопаузі; лише у небагатьох пацієнток відмічалась незначна проліферація ендометрія, ступінь якої не зростав із збільшенням терміну прийому препарату; також відмічався стимулюючий ефект на слизову оболонку піхви; доведено, що дана доза тиболону запобігає втраті кісткової маси у постменопаузальний період; пригнічуються також менопаузальні розлади та особливо вазомоторні порушення, такі як гарячі припливи та пітливість; тиболон позитивно впливає на лібідо та настрій.

Показання для застосування ЛЗ: лікування симптомів дефіциту естрогену у жінок у постменопаузі, якщо менопауза настала більш ніж 1 рік томуБНФ; запобігання остеопорозу в постменопаузі у жінок з високим ризиком майбутніх переломів при непереносимості або наявності протипоказань для застосування інших лікарських препаратів для запобігання остеопорозуБНФ; рішення про призначення тиболону має базуватись на оцінці індивідуальних чинників ризику; для пацієнтів віком від 60 років брати до уваги ризик виникнення інсульту.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза становить 1 табл./добу (2,5 мг/добу)БНФ; необхідності в корекції дози для пацієнток літнього віку немає; табл. необхідно приймати, запиваючи невеликою кількістю води або іншими напоями, бажано в один і той же час дня; для початку та продовження лікування при симптомах постменопаузи необхідно застосовувати найменшу ефективну дозу впродовж найкоротшого періоду часуБНФ; при лікуванні препаратом не окремо застосовувати прогестагени; жінкам із природною менопаузою рекомендується починати лікування препаратом не раніше як через 12 міс після останньої природної кровотечіБНФ; в разі менопаузи, що настала після хірургічного втручання, лікування препаратом можна розпочинати негайно; перед початком прийому препарату причину будь-якої нерегулярної/позапланової вагінальної кровотечі, як при застосуванні гормонозамісної терапії (ГЗТ), так і без неї, потрібно визначити для виключення злоякісного новоутворення; при переході з послідовного режиму застосування ГЗТ застосування препарату починати наступного дня після завершення попереднього режиму; якщо перехід відбувається з безперервного режиму застосування комбінованого препарату ГЗТ, то лікування препаратом можна розпочинати у будь-який час; пропущену дозу необхідно прийняти відразу ж, як тільки пацієнт про неї згадає, якщо затримка становить не більше 12 год, якщо затримка у прийомі становить більше ніж 12 год, наступну дозу приймають у звичайний для цього час; пропуск дози може збільшити вірогідність проривної кровотечі або кров’янистих виділень.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: біль у нижній частині живота, патологічний ріст волосся, акне, вагінальні виділення, потовщення ендометрія, постменопаузальна кровотеча, болючість молочних залоз, свербіж статевих органів, вагінальний кандидоз, вагінальна кровотеча, біль у ділянці таза, дисплазія шийки матки, виділення зі статевих органів, вульвовагініт, відчуття дискомфорту в молочних залозах, грибкова інфекція, вагінальний мікоз, біль у сосках, збільшення маси тіла, патологічні результати мазка з шийки матки, запаморочення, висипання, свербіж, себорейний дерматоз, головний біль, мігрень, порушення зору (включаючи нечіткість зору), розлади ШКТ, депресія, набряки, вплив на скелетно-м’язову систему, артралгія, міалгія, зміни показників функцій печінки, підвищений ризик інсульту, захворювання жовчного міхура, порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: хлоазма, мультиформна еритема, нодозна еритема, судинна пурпура, можлива деменція у віці понад 65 років.

Протипоказання до застосування ЛЗ: відома гіперчутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин; вагітність та годування груддю; підозра на рак молочної залози, його наявність в даний час або в анамнезі (підвищення ризику рецидиву раку молочної залози); підозрювані або наявні естрогенозалежні пухлини (рак ендометрія); вагінальна кровотеча нез’ясованої етіології; нелікована гіперплазія ендометрія; венозна тромбоемболія в анамнезі або в даний час (тромбоз глибоких вен, емболія легеневих судин); відомі тромбофілічні розлади (дефіцит білка C, білка S або антитромбіну); артеріальні тромбоемболічні захворювання в анамнезі (стенокардія, ІМ, інсульт або транзиторне ішемічне порушення мозкового кровообігу); г. захворювання печінки або захворювання печінки в анамнезі, до нормалізації показників печінкових проб; порфірія.

Торговельна назва:

11.6.4. Гонадотропіни та інші стимулятори

11.6.4.1. Гонадотропні гормони

• Хоріонічний гонадотропін (Chorionic gonadotrophin) [П]

Фармакотерапевтична група: G03GA01 — гонадотропіни та інші стимулятори овуляції. Гонадотропні гормони.

Основна фармакотерапевтична дія: стимулює біосинтез статевих стероїдів у гонадах (яєчниках і яєчках); ефективність дії лХГ така ж, як і дія гонадотропіну гіпофіза (ЛГ), проте період напіврозпаду лХГ значно довший, що призводить до посилення дії у разі сумісного застосування. У яєчниках лХГ стимулює гранульозу, теку і строму або клітини жовтого тіла, що сприяє продукції прогестерону і естрадіолу; у клітинах Лейдіга лХГ стимулює продукцію тестостерону та інших статевих стероїдів, наприклад, дигідротестостерону, 17 ОН-прогестерону і естрадіолу

Показання для застосування ЛЗ:

 у жінок: стимуляція овуляції при зниженій репродуктивній здатності внаслідок відсутності овуляції або порушення визрівання яйцеклітин БНФ; підготовка яйцеклітин для пункції при проведенні контрольованої гіперстимуляції яєчників (у програмах допоміжних репродуктивних технологій)БНФ; підтримка лютеїнової фази; у чоловіків: гіпогонадотропний гіпогонадизм (також випадки ідіопатичних диспермій, при яких спостерігається позитивна відповідь на гонадотропіни); затримка статевого дозрівання, пов’язана з недостатньою продукцією гонадотропіну гіпофізомБНФ; крипторхізм, не пов’язаний з анатомічною обструкцією.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дозування для жінок: стимуляція овуляції та підготовка яйцеклітин для пункції: зазвичай 1 ін’єкція становить 5000–10000 МО препарату для завершення лікування за допомогою препаратів, що містять фолікулостимулюючий гормон; підтримка лютеїнової фази: 2–3 повторні ін’єкції по 1000–3000 МО кожна протягом 9 днів після овуляції або пересадки ембріона (наприклад, у 3-й, 6-й та 9-й дні після стимульованої овуляції); жінки, для яких проводиться процедура суперовуляції, що передує застосуванню допоміжних репродуктивних технологій, таких як запліднення іп vitro (IVF) та жінки з ановуляцією або олігоовуляцією: 250 мікрограмів вводять через 24 — 48 год після останньої ін’єкції препарату фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) або людського менопаузального (сечового) гонадотропіну (лМГ), тобто коли досягнуто оптимальної стимуляції фолікулярного росту. Дозування для чоловіків: гіпогонадотропний гіпогонадизм (по 1000–2000 МО препарату 2–3 р/ тиждень, якщо основним показанням є зниження репродуктивної здатності, можна додатково призначити препарат, що містить фолікулостимулюючий гормон (ФСГ) 2–3 р/тиждень, покращення сперматогенезу можна очікувати після продовження терапії протягом щонайменше 3 міс, під час лікування необхідно тимчасово припинити тестостерон-замісну терапію, іноді для закріплення покращення стану достатньо введення людського хоріонічного гонадотропіну (ЛХГ)); затримка статевого дозрівання, пов’язана з недостатньою продукцією гонадотропіну гіпофізом (1500 МО 2–3 р/тиждень протягом не менше 6 міс); крипторхізм, не пов’язаний з анатомічною обструкцією (до 2 років: 250 МО 2 р/тиждень протягом 6 тижнів; до 6 років: 500–1000 МО 2 р/тиждень протягом 6 тижнів; старше 6 років: 1500 МО 2 ртиждень протягом 6 тижнів, при необхідності лікування можна повторити).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гінекомастія, синець, біль, почервоніння, набряклість та свербіж, біль та/або висипання у місці введення препарату; генералізовані висипання та підвищення t° тіла; с-м гіперстимуляції яєчників (шлунково- кишкові розлади: біль у животі, нудота, діарея), біль у молочних залозах, невелике або помірне збільшення яєчників чи оваріальних кіст; інколи значний с-м гігіерстимуляції яєчників може становити загрозу для життя (великі оваріальні кісти схильні до розриву, розвиток асциту, збільшення ваги тіла, гідроторакс, тромбоемболічні явища), кропив’янка та набряк Квінке, втома.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до людських гонадотропінів або до будь-якого з компонентів препарату; наявність або підозра на наявність пухлин, залежних від статевих гормонів, таких як карцинома яєчника, молочної залози або матки у жінок, пухлини гіпоталамуса або гіпофіза, мальформації статевих органів, несумісні з вагітністю, фіброїдні пухлини матки, несумісні з вагітністю; збільшення розмірів яєчників або при наявності кіст, не зумовлених синдромом полікістозних яєчників; гінекологічні кровотечі нез’ясованого походження; позаматкової вагітності у попередні 3 місяці; наявності активних форм тромбоемболічних розладів.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 250 МО.

Торговельна назва:

• Менопаузальний гонадотропін людини (Human menopausal gonadotrophin) [П]

Фармакотерапевтична група: G03GA02 — гонадотропіни та інші стимулятори овуляції. Людський менопаузний гонадотропін.

Основна фармакотерапевтична дія: у препараті присутній людський хоріонічний гонадотропін (лХГ) — природний гормон, що міститься у сечі постменопаузних жінок, який переважно забезпечує активність ЛГ. Менотропін, що має активність ФСГ та ЛГ, індукує фолікулярний ріст і розвиток, а також гонадну секрецію стероїдів у жінок, які не страждають на первинну недостатність яєчників. Спочатку ФСГ запускає відновлення фолікулярного росту на стадії раннього фолікулогенезу, тоді як ЛГ є важливим для оваріального стероїдогенезу та бере участь у фізіологічних процесах, що призводять до розвитку відповідного передовуляторного фолікула. Фолікулярний ріст можна стимулювати ФСГ при повній відсутності ЛГ, але отримані фолікули розвиваються аномально. Крім того, така стимуляція супроводжується низькими рівнями естрадіолу, що призводить до недостатньої лютеїнізації. Узгоджуючись із дією ЛГ, спрямованою на підвищення стероїдогенезу, в циклах IVF/ICSI з десенсибілізацією, рівні естрадіолу при лікуванні препаратом є вищими, ніж при застосуванні рекомбінантних препаратів ФСГ. Це враховувати в тих випадках, коли контроль реакції пацієнток проводять за допомогою визначення рівнів естрадіолу. Відмінностей у досягнутих рівнях естрадіолу не було встановлено при використанні низькодозових протоколів індукції овуляції у пацієнток з ановуляцією.

Показання для застосування ЛЗ: лікування безпліддяБНФ за наявності таких клінічних показань: ановуляція, включаючи синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) у жінок, які виявилися нечутливими до лікування кломіфену цитратомБНФ; контрольована оваріальна гіперстимуляція з метою індукції розвитку множинних фолікулів у рамках проведення допоміжних репродуктивних технологій БНФ(ДРТ) (наприклад, запліднення in vitro/перенесення ембріона (IVF/ET), трансфер гамети у фаллопієву трубу (GIFT) та внутрішньоцитоплазматичне введення сперми (ICSI); стимуляція фолікулярного росту у жінок з гіпогонадотропним гіпогонадизмомБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: лікування починати під наглядом лікаря, який має досвід лікування безпліддя; препарат застосовують п/ш або в/мБНФ, вводять після розчинення у розчиннику, що міститься в упаковці препарату; приготовлений р-н призначений для багаторазового застосування і може зберігатися протягом 28 днів; при розчиненні уникати інтенсивного струшування; розчин не можна використовувати, якщо він непрозорий або містить частинки; режими дозування, описані нижче, аналогічні як при п/ш, так і при в/м введеннях; реакція яєчників на введення екзогенних гонадотропінів є індивідуальною, це призводить до того, що неможливо встановити одну універсальну схему дозування, отже, дозування препарату підбирати індивідуально згідно з оваріальною відповіддю; можна застосовувати у вигляді монотерапії або у комбінованій терапії сумісно з агоністом або антагоністом гонадотропін-рилізинг-гормона (Гн-РГ); рекомендовані дози та тривалість лікування залежать від застосовуваного протоколу лікування. Жінки з ановуляцією (включаючи СПКЯ): метою терапії є розвиток одного граафова фолікула, з якого після введення людського хоріонічного гонадотропіну (лХГ) вивільняється ооцит; терапію починати протягом перших 7 днів менструального циклу; рекомендована щоденна початкова доза становить від 75 до 150 МО; подальший режим лікування підбирати індивідуально відповідно до реакції яєчників та на підставі результатів клінічного контролю (який включає ультразвукові дослідження, можливо, у поєднанні з визначенням рівнів естрадіолу); дозу препарату не змінювати частіше ніж через 7-денні інтервали; рекомендоване покрокове збільшення дози становить 37,5 МО, при цьому воно не повинно перевищувати 75 МО; МДД препарату не повинна перевищувати 225 МО; у випадку неналежної реакції пацієнтки після 4 тижнів лікування терапевтичний цикл припинити і розпочати новий цикл з вищої дози препарату, порівняно з тією, яка застосовувалась у попередньому циклі; при досягненні оптимальної реакції — через 1 день після останньої ін’єкції зробити разову ін’єкцію лХГ у дозі від 5000 до 10000 МО; пацієнтці рекомендується мати статевий контакт у день введення лХГ і наступного дня; альтернативно може бути проведене внутрішньоматкове запліднення (IUI); якщо спостерігається надмірна реакція на застосування, курс лікування припинити та відмінити введення лХГ; пацієнтка повинна використовувати бар’єрний метод контрацепції або відмовитися від статевих контактів до початку наступної менструальної кровотечі. Жінки, у яких проводять контрольовану оваріальну гіперстимуляцію з метою індукції розвитку множинних фолікулів у рамках проведення допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ): згідно з результатами клінічних випробувань застосування, що передбачає десенсибілізацію із застосуванням агоніста ГнРГ, терапію починати приблизно через 2 тижні після початку лікування агоністом; протягом щонайменше 5 перших днів лікування рекомендується у добовій дозі від 150 до 225 МО; відповідно до результатів клінічного контролю (що включає ультразвукові дослідження, можливо, у поєднанні з визначенням рівнів естрадіолу), в подальшому дозу підбирати індивідуально відповідно до реакції пацієнтки, при цьому крок збільшення дози не повинен перевищувати 150 МО; МДД препарату не повинна перевищувати 450 МО; у більшості випадків не рекомендується продовжувати лікування більше 20 днів; при використанні протоколів, які не передбачають десенсибілізації із застосуванням агоністів ГнРГ, терапію починати на 2-й або 3-й день менструального циклу; рекомендується використати такі ж дозування і схему введення, що й для протоколів, які передбачають десенсибілізацію із застосуванням агоністів ГнРГ; при утворенні достатньої кількості фолікулів відповідного розміру для індукції кінцевого дозрівання фолікулів зробити разову ін’єкцію лХГ у дозі до 10000 МО; пацієнтка повинна перебувати під ретельним медичним спостереженням протягом не менше 2 тижнів після введення лХГ; якщо спостерігається надмірна реакція на застосування, курс лікування припинити та відмінити введення лХГ; пацієнтка повинна використовувати бар’єрний метод контрацепції або відмовитися від статевих контактів до початку наступної менструальної кровотечі.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: абдомінальний біль, нудота, здуття живота, реакції у місці ін’єкції, біль у місці ін’єкції, головний біль, СГСЯ (синдром гіперстимуляції яєчників), біль у ділянці таза, відчуття дискомфорту, блювання, діарея, ускладнення СГСЯ 9тромбоемболічна патологія, перекручування яєчників), локалізовані або генералізовані АР, включаючи анафілактичні реакції.

Протипоказання до застосування ЛЗ: жінкам з гіперчутливістю до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату; з пухлинами гіпофіза або гіпоталамуса; з карциномою яєчників, матки або молочних залоз; з гінекологічними кровотечами невстановленої етіології; з кістами яєчників або зі збільшеними яєчниками, що не пов’язано із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ); у період вагітності або годування груддю; при первинній недостатності яєчників; при вроджених вадах розвитку статевих органів, несумісних з вагітністю; при фіброїдних пухлинах матки, несумісних з вагітністю.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 30 МО.

Торговельна назва:

• Урофолітропін (Urofollitropin)

Фармакотерапевтична група: G03GA04 — гонадотропіни та інші стимулятори овуляції. Гонадотропні гормони.

Основна фармакотерапевтична дія: фолікулостимулююча дія; стимулює ріст і дозрівання фолікулів яєчника, підвищує рівень естрогенів, стимулює проліферацію ендометрія; не має лютеїнізуючої дії.

Показання для застосування ЛЗ: жіноче безпліддя, зумовлене ановуляцією (зокрема в результаті оваріального полікистозу яєчників) у жінок, не чутливих до лікування кломіфену цитратом; при контрольованій гіперстимуляції яєчників для індукції численного утворення фолікулів при проведенні медикаментозних програм по лікуванню безпліддя БНФ (включаючи запліднення in vitro/ембріональне перенесення, внутрішньотрубне перенесення гамети (ВПГ) та інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїдів (ІЦIС).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: оптимальну дозу та тривалість лікування визначають за результатами ультразвукового дослідження яєчників, дослідження рівня естрогенів у крові та сечі, а також клінічного спостереження; ановуляторний цикл (включно с-м полікістозних яєчників) — 75 МО/добу БНФ, в перші 7 днів циклу у жінок під час менструації; лікування можна починати з дози 37,5 МО зі збільшенням за необхідності до 75 МО; МДД — 225 МО; інтервал між курсами — 7 або 14 днів; якщо немає адекватної відповіді після чотирьох тижнів лікування, у наступному циклі поновити введення препарату в дозі більшій, ніж в попередньому циклі, але не перевищувати вищу добову дозу — 450 МО; при отриманні достатньої відповіді через 24–48 год після введення останньої дози препарату вводять хоріонічний гонадотропін у дозі 5 000–10 000 МО; в день ін’єкції хоріонічного гонадотропіну пацієнтці рекомендується провести коїтус і повторити його наступного дня; жінки, яким проводять контрольовану оваріальну стимуляцію при використанні допоміжних репродуктивних методик — 150–225 МО/добу починаючи з 2–3-го дня циклу, лікування продовжується до моменту достатнього розвитку фолікула; ступінь розвитку фолікула оцінюють за концентрацією естрогену в плазмі і/або за допомогою ультразвукового контролю; доза визначається індивідуально, не вище 450 МО/добу; розвиток фолікула досягається на 10-й день лікування (протягом 5–20 днів); через 24–48 год після введення останньої дози препарату вводять хоріонічний гонадотропін у дозі 5 000–10 000 МО для стимуляції розриву фолікула; препарат вводиться в/м або п/ш.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, біль у животі, запор, діарея, метеоризм; головний біль, підвищена чутливість молочних залоз; с-м гіперстимуляції яєчників, біль, біль та реакції у місці ін’єкції (почервоніння, синець, припухлість та/або свербіж), інфекції сечовидільних шляхів, назофарингіт, приплипи, висипання, м’язові спазми, вагінальна кровотеча, вагінальні виділення, венозні тромбоемболічні розлади і перекручування яєчника, гіперчутливість уповільненого типу.

Протипоказання до застосування ЛЗ: жінкам: з гіпофізарними або гіпоталамічними пухлинами, карциномою яєчника, матки або молочних залоз, при гінекологічних кровотечах невстановленої етіології, з гіперчутливістю до будь-якого компонента препарату, при первинній неспроможності яєчників; кістах або збільшенні яєчників, що не є результатом оваріального полікістозу; аномаліях статевих органів, несумісних з вагітністю; фіброзних новоутвореннях матки, несумісних з вагітністю.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 75 МО.

Торговельна назва:

• Фолітропін альфа (Follitropin alfa) [П]

Фармакотерапевтична група: G03GA05 — гонадотропіни. Фолітропін альфа.

Основна фармакотерапевтична дія: фолікулостимулююча.

Показання для застосування ЛЗ: ановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників — СПКЯ) у жінок, які виявилися нечутливими до лікування кломіфену цитратомБНФ; стимуляція розвитку множинних фолікулів у пацієнток при проведенні суперовуляції у рамках допоміжних репродуктивних технологійБНФ (ДРТ), таких як запліднення in vitro (IVF), перенесення гамети до фаллопієвої труби (GIFT) і перенесення зиготи до фаллопієвої труби (ZIFT); стимуляція розвитку фолікулів у жінок із тяжкою недостатністю лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) (у комбінації з препаратом ЛГ); стимуляція сперматогенезу у чоловіків з уродженим або набутим гіпогонадотропним гіпогонадизмомБНФ, одночасно з терапією людським хоріонічним гонадотропіном (лХГ).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують тільки для п/ш ін’єкцій; жінкам з ановуляцією, включаючи СПКЯ призначають у вигляді курсу щоденних ін’єкцій, у пацієнток з менструаціями лікування розпочинати впродовж перших 7 днів менструального циклу; дозування та схема введення залежать від індивідуальної реакції, яку оцінюють шляхом визначення розміру фолікула при ультразвуковому дослідженні та/або рівня секреції естрогенів; здебільшого застосовують таку схему лікування — спочатку щоденно вводять по 75–150 МО ФСГ, а потім при необхідності збільшують через кожні 7 або 14 днів дозу на 37,5 МО (але не більше, як на 75 МО) для одержання адекватної, але не надмірної реакції, якщо через 5 тижнів такого лікування адекватна реакція не розвинулась, цикл лікування припинити; за наявності адекватної реакції проводять одноразове введення лХГ у дозі 5000 -10 000 МО через 24–48 год після останньої ін’єкції; статевий акт рекомендується в день введення та наступного дня після введення лХГ; при надмірній реакції лікування необхідно припинити та відмінити введення лХГ; відновити лікування можна вже в наступний менструальний цикл з введенням меншої дози, ніж у попередньому циклі; дозування для жінок, яким необхідна суперовуляція для проведення запліднення in vitro або інших методик допоміжної репродукції — для індукції суперовуляції фолітропін альфа вводять щоденно в дозі 150–225 МО, починаючи з 2–3-го дня менструального циклу, таке лікування продовжують до адекватного розвитку фолікулів; дозу підбирають відповідно до індивідуальної реакції, але найчастіше вона не більша 450 МО/добу; для остаточного дозрівання фолікулів проводять одноразове введення лХГ у дозі 10 000 МО через 24 — 48 год після останньої ін’єкції фолітропіну альфа; з метою пригнічення росту рівня ендогенного ЛГ, а також для контролю тонічного рівня ЛГ часто застосовують агоніст гонадотропін — рилізинг — гормону; поширеною схемою лікування при цьому є введення фолітропіну альфа з початком ін’єкцій через 2 тижні після першого введення агоніста, і обидва препарати застосовуються аж до досягнення адекватного розвитку фолікулів. Чоловіки з гіпогонадотропним гіпогонадизмом застосовують у дозі 150 МО 3р/тиждень одночасно із введенням лХГ протягом щонайменше 4 міс; якщо після закінчення цього курсу у пацієнта не спостерігатиметься реакції, комбіноване лікування можна продовжити; сучасний клінічний досвід свідчить про те, що у разі необхідності для досягнення сперматогенезу лікування можна продовжувати щонайменше протягом 18 міс.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний біль, кісти яєчників, місцеві реакції у місці введення ін’єкції (біль, еритема, гематоми, набряк та/або подразнення у місці ін’єкції), синдром гіперстимуляції яєчників (СГСЯ) легкого або помірного ступеня тяжкості, тромбоемболічні ускладнення, які зазвичай пов’язані з тяжкими формами СГСЯ, реакції гіперчутливості від легкого до тяжкого ступеня тяжкості, включаючи анафілактичні реакції та шок, загострення або погіршення астми, абдомінальний біль, відчуття розтягнення та дискомфорту у черевній порожнині, нудота, блювання, діарея, акне, гінекомастія, варикоцеле, збільшення маси тіла.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до фолітропіну альфа, ФСГ або будь-яких допоміжних речовин препарату; пухлини гіпоталамуса або гіпофіза; збільшення яєчників або кісти, не пов’язані з синдромом полікістозних яєчників; гінекологічні кровотечі невідомої етіології; карциноми яєчників, матки або молочних залоз; первинної недостатності яєчників; вад статевих органів, несумісних з вагітністю; фіброїдних пухлин матки, несумісних з вагітністю; первинної тестикулярної недостатності.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 75 МО.

Торговельна назва:

• Фолітропін бета (Follitropin beta) [П]

Фармакотерапевтична група: G03GA06 — гонадотропіни та інші стимулятри овуляції. Фолітропін бета.

Основна фармакотерапевтична дія: ФСГ необхідний для забезпечення нормального росту та дозрівання фолікулів і для синтезу статевих стероїдних гормонів. Рівень ФСГ у жінок є фактором, який визначає початок і тривалість розвитку фолікулів, і отже, визначає кількість дозріваючих фолікулів, а також час їх дозрівання. Таким чином, препарат можна застосовувати для стимуляції розвитку фолікулів і синтезу стероїдів при деяких порушеннях функцій яєчників. Крім того, препарат може використовуватися для індукції множинного розвитку фолікулів при проведенні штучного запліднення, наприклад, у методиках екстракорпорального запліднення/пересаджування ембріона (ЕКЗ/ПE), ін’єкції сперматозоїдів у маткові труби та інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїдів.

Показання для застосування ЛЗ: безпліддя БНФ — ановуляція (включаючи с-м полікістозних яєчників, СПКЯ) у жінок, нечутливих до лікування кломіфен-цитратом БНФ; контрольована гіперстимуляція яєчників у програмах допоміжних репродуктивних технологійБНФ, наприклад: екстракорпоральне запліднення/перенесення ембріонів (ЕКЗ/ПE), ін’єкції сперматозоїдів у маткові труби (ВМІ) та інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїдів (ІКСІ); у чоловіків — недостатній сперматогенез внаслідок гіпогонадотропного гіпогонадизмуБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: для жінок: існує велика кількість індивідуальних розбіжностей у реакції яєчників на введення гонадотропінів; дозу підбирають індивідуально, залежно від реакції яєчників; для цього проводять УЗД і визначають рівень естрадіолу в плазмі крові; клінічний досвід застосування фолітропіну бета базується на проведенні максимум 3-х курсів лікування при обох показаннях; досвід проведення штучного запліднення свідчить про те, що ймовірність успіху лікування залишається постійною протягом перших 4 курсів лікування і в подальшому поступово знижується; при ановуляції рекомендується послідовна схема лікування — звичайно вона починається із щоденного введення 50 МО фолітропіну бета, яке проводять протягом 7 днів; за відсутністю відповіді яєчників щоденну дозу поступово збільшують, поки не буде досягнуто росту фолікулів або рівня естрадіолу, що свідчить про достатню реакцію яєчників (оптимальним вважається щоденне збільшення концентрації естрадіолу в плазмі крові на 40–100%); отриману таким чином дозу підтримують до досягнення стану преовуляції; звичайно для досягнення цього стану потрібно 7–14 днів лікування; після цього введення фолітропіну бета припиняють та індукують овуляцію введенням людського хоріонічного гонадотропіну (лХГ); якщо кількість фолікулів, які відповідають, занадто велика або концентрація естрадіолу збільшується дуже швидко, тобто більше ніж у 2 р/добу протягом 2–3 наступних днів, то щоденну дозу зменшити; оскільки кожний фолікул діаметром більше 14 мм може призвести до виникнення вагітності, то наявність декількох преовулянтних фолікулів діаметром більше 14 мм несе ризик багатоплідної вагітності; у цьому разі лХГ не вводять і вживають заходів щодо попередження багатоплідної вагітності; контрольована гіперстимуляція яєчників у програмах допоміжних репродуктивних технологій — протягом щонайменше 4 перших днів рекомендується вводити 100–225 МО препарату; після цього дозу можна підбирати індивідуально, виходячи з реакції яєчників; звичайно буває достатнім застосування підтримуючої дози 75–375 МО протягом 6–12 днів, але у деяких випадках може знадобитися і більш тривале лікування; фолітропін бета можна застосовувати як ізольовано, так і в комбінації з агоністом або антагоністом гонадотропін-релізинг гормону (ГнРГ) для запобігання передчасному формуванню жовтого тіла; при застосуванні агоністу ГнРГ можуть знадобитися більш високі дози фолітропіну бета для досягнення відповідного росту фолікулів; реакцію яєчників контролюють шляхом УЗД і визначення концентрації естрадіолу в плазмі крові, після чого індукують кінцеву фазу дозрівання фолікула шляхом введення лХГ; через 34–35 год проводять аспірацію яйцеклітин. Для чоловіків: призначати у дозуванні 450 МО/тиждень, бажано загальну тижневу дозу розділити на 3 дози по 150 МО, лікування проводити разом з лХГ; лікування продовжувати щонайменше протягом 3 — 4 міс, саме в цей період очікується покращання сперматогенезу; для оцінки ефективності через 4–6 міс після початку лікування рекомендується провести аналіз сперми; у разі відсутності зрушень комбіноване лікування можна продовжити; клінічний досвід свідчить, що для відновлення сперматогенезу період лікування повинен становити 18 міс або довше.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: місцево синець, біль, почервоніння, набряк і свербіж; висип; с-м гіперстимуляції яєчників (біль у животі, нудота, діарея і слабке/помірне збільшення яєчників і кіст яєчників); підвищена ймовірність розвитку багатоплідної і позаматкової вагітності; виникнення тромбоемболії, генералізовані алергічні реакції (еритема, кропив’янка, висипання та свербіж), головний біль, біль у ділянці тазу, симптоми з боку молочних залоз (напруженість, біль та/або набухання та біль у сосках), метрорагія; кіста яєчника; збільшення яєчника; перекрут яєчника; збільшення матки; кровотечі з піхви, ектопічна вагітність, викидні, багатоплідні вагітності, акне; епідидимальна кіста; гінекомастія, затвердіння в місці введення.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату; пухлини яєчників, молочної залози, матки, яєчок, гіпофіза або гіпоталамуса; первинна недостатність статевих залоз; вагітність; вагінальні кровотечі невстановленої етіології; кісти яєчників або збільшення яєчників, не пов’язане із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ); порушення анатомії репродуктивних органів, не сумісне з вагітністю; фіброма матки, не сумісна з вагітністю.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 75 МО.

Торговельна назва:

• Лютропін альфа (Lutropin alfa)

Фармакотерапевтична група: G03GA07 — гонадотропіни. Лютропін альфа.

Основна фармакотерапевтична дія: рекомбінантний людський лютеїнізуючий гормон. У яєчниках упродовж фолікулярної фази ЛГ у клітинах теки стимулює секрецію андрогенів, які використовуються у клітинах гранульози як субстрат ферменту ароматази для продукування естрадіолу, що підтримує індукований ФСГ розвиток фолікулів. У середині циклу високий рівень ЛГ ініціює утворення жовтого тіла та овуляцію. Після овуляції ЛГ стимулює у жовтому тілі продукування прогестерону, що відбувається за рахунок збільшення перетворення холестерину на прегненолон. При стимуляції розвитку фолікулів у жінок з ановуляцією і недостатньою секрецією ЛГ та ФСГ первинним ефектом уведення лютропіну альфа є збільшення секреції естрадіолу фолікулами, ріст яких стимулюється ФСГ.

Показання для застосування ЛЗ: разом з препаратом фолікулостимулювального гормону (ФСГ) рекомендується для стимуляції розвитку фолікулів у жінок БНФ з тяжкою недостатністю ЛГ та ФСГ (рівень ендогенного ЛГ у крові < 1,2 МО/л).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: лікування із застосуванням препарату необхідно розпочинати під наглядом лікаря, добре обізнаного з проблемами лікування неплідності; у жінок з недостатністю секреції ЛГ та ФСГ метою терапії лютропіну альфа в поєднанні з ФСГ є розвиток єдиного дозрілого Граафова фолікула, з якого після введення людського хоріонічного гонадотропіну (ХГЛ) вивільнюється ооцит; лютропін альфа застосовується у вигляді курсу щоденних ін’єкцій одночасно з ФСГ; оскільки у таких хворих спостерігається аменорея і низький рівень секреції ендогенних естрогенів, лікування можна розпочинати в будь-який час; лікування лютропіном альфа проводять, враховуючи індивідуальну реакцію хворої, яка оцінюється за ультразвуковим дослідженням розміру фолікула та визначеним рівнем естрадіолу; рекомендують розпочинати з 75 МО лютропіну альфа щоденно разом з 75–150 МО ФСГ; якщо збільшення дози ФСГ проводити належним чином, то приріст дози необхідно робити найкраще з 7 — 14-денними інтервалами на 37,5 МО — 75 МО; припустимо збільшити тривалість стимуляції у будь-якому одному лікувальному циклі до 5 тижнів; при одержанні оптимальної відповіді необхідне одноразове введення 5000 МО — 10000 МО ХГЛ через 24 — 48 год після останньої ін’єкції лютропіну альфа та ФСГ; пацієнтці рекомендується у день введення ХГЛ та наступного дня мати статеві зносини; альтернативно може бути проведене внутрішньоматкове запліднення; лікування у наступному циклі необхідно розпочати з нижчої, ніж у попередньому циклі, дози ФСГ; під час лікування враховувати необхідність підтримки лютеальної фази, оскільки відсутність речовин з лютеотропною активністю (ЛГ/лХГ) після овуляції може спричинити передчасну недостатність жовтого тіла; якщо спостерігається надмірна реакція, лікування необхідно припинити та відмінити введення лХГ; у наступному циклі лікування необхідно розпочати з нижчої, ніж у попередньому циклі, дози ФСГ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: незначні та помірні місцеві реакції (гематома, біль, почервоніння, свербіж або припухання); с-м гіперстимуляції яєчників; тромбоемболічні явища, перекручування яєчників (ускладнення, спричинене збільшенням яєчників) та гемоперітонеум; позаматкова вагітність, особливо у жінок, які мають в попередній історії хвороби захворювання труб; головний біль, сонливість; нудота, біль у черевній порожнині, біль у тазовій ділянці; оваріальні кісти, біль у грудях; реакції гіперчутливості від легкого до тяжкого ступеня тяжкості, включаючи анафілактичні реакції та шок, відчуття дискомфорту у черевній порожнині, блювання, діарея.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до гонадотропінів або будь-якого з інгредієнтів; карцинома яєчника, матки або молочних залоз; активні, неліковані пухлини гіпоталамуса та гіпофіза; збільшення яєчників або кісти, які не є наслідком с-му полікістозних яєчників; гінекологічні кровотечі неясного походження; первинна недостатність яєчників; вади статевих органів, несумісні з вагітністю; фіброїдні пухлини матки, несумісні з вагітністю.

Торговельна назва:

11.6.4.2. Синтетичні стимулятори овуляції

• Кломіфен (Clomifene) [П] *

Фармакотерапевтична група: G03GB02 — синтетичні стимулятори овуляції.

Основна фармакотерапевтична дія: антиестрогенна дія, механізм якої пояснюється здатністю специфічно зв’язуватися з рецепторами естрогенів у гіпоталамусі та яєчниках; у малих дозах препарат посилює секрецію гонадотропних гормонів (пролактину, фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого) і стимулює овуляцію; у великих дозах препарат гальмує секрецію гонадотропінів; не виявляє гестагенної та андрогенної активності.

Показання для застосування ЛЗ: лікування ановуляторних порушень менструального циклу, у тому числі індукція овуляції у жінок з ановуляторним циклом БНФ, ВООЗ, лікування с-му Кіарі — Фроммеля, с-му Штейна — Левенталя, вторинна аменорея різної етіології (у тому числі амінорея після застосування протизаплідних засобів), олігоменорея, галакторея (непухлинного генезу), олігоспермія.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: при регулярних циклічних кровотечах лікування рекомендується починати на 5-й день циклу: схема I — добова доза 50 мг щоденно, протягом 5 днів БНФ, ВООЗ, під контролем реакції яєчників шляхом проведення клінічних і лабораторних досліджень; овуляція здебільшого відбувається між 11-м і 15-м днем циклу; схема II застосовується в разі невдачі при лікуванні за схемою I — добові дози по 100 мг необхідно приймати протягом 5 днів, починаючи з 5-го дня наступного циклу; якщо лікування не привело до овуляції, можна призначити повторний курс (100 мг/добу) БНФ, ВООЗ; у разі відсутності овуляції і в цьому випадку після 3-місячної перерви можна спробувати провести ще один 3-цикловий курс лікування; якщо після цього не відбулась овуляція, повторювати лікування не рекомендується; загальна доза протягом циклу не повинна перевищувати 750 мг; у разі відсутності менструації після застосування контрацептивних засобів рекомендується приймати по 50 мг/добу протягом 5 днів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність; виснаження, судоми; розлади зору (світлочутливість, подвоєння зображення, розмиті контури, уникнення світла тощо); післязображення, катаракта, неврит зорового нерва; блювання, нудота; «гострий живіт», діарея, запор, біль у животі; відхилення від норми показників функції печінки, гепатит, жовтяниця; збільшення частоти сечовипускання; алергічний дерматит, висипання, свербіж, пухирі, оборотна втрата волосся; мультиформна еритема, екхімоз, ангіоневротичний набряк; збільшення або зниження маси тіла, підвищення апетиту; вазомоторні феномени, припливи жару; тромбоз судин головного мозку; патологічні маткові кровотечі, дисменорея, збільшення яєчників, болючі менструації, болючість та дискомфорт у молочних залозах; сухість слизової оболонки піхви; синдром гіперстимуляції яєчників, поява або погіршення проявів ендометріозу, ектопічна вагітність; поява гармонозалежних пухлин або погіршення їх перебігу, рак яєчників; депресія, безсоння, відчуття тривоги, нервове напруження; втрата свідомості, цереброваскулярні події, психотичні реакції, дезорієнтація, порушення мови; припливи жару, кістозне збільшення яєчників, особливо при синдромі Штейна-Левенталя; зростає ймовірність багатоплідної вагітності.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату, захворювання печінки або порушення функції печінки у анамнезі, кіста яєчника (за винятком синдрому полікістозу яєчників), зниження функції гіпофізу, функціональні розлади щитовидної або надниркових залоз, маткові кровотечі нез’ясованої етіології, гормонально-залежні пухлини, порушення зору.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 9 мг.

Торговельна назва:

11.6.5. Антиандрогени. Прості препарати антиандрогенів

• Ципротерон (Cyproterone) [П] (див. п. 19.2.2.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)

Фармакотерапевтична група: G03HA01 — гормони статевих залоз та препарати, які застосовують при патології статевої сфери. Антиандрогени.

Показання для застосування ЛЗ: призначення препарату жінкам — тяжкі форми зумовленого андрогенами збільшеного оволосіння на обличчі та тілі (гірсутизм тяжкого ступеня)БНФ; тяжкі форми зумовленого андрогенами випадання волосся (андрогенетична алопеція), частіше у поєднанні з тяжкими формами перебігу акне БНФ та/або себореї; коли ципротерону ацетат у невеликих дозах або інші статеві гормони з антиандрогенною дією є неефективними; у фертильних жінок застосування препарату необхідно комбінувати з відповідним прийомом естрогену або комбінації гестагену та естрогену з метою запобігання порушень циклу.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: жінки репродуктивного віку (до початку лікування виключити вагітність) — починати приймати препарат у перший день циклу (перший день менструальної кровотечі); тільки жінки з аменореєю можуть розпочинати лікування одразу ж після призначення препарату (у цьому випадку перший день застосування препарату вважається першим днем циклу); надалі лікування проводять за рекомендованою схемою — з 1-го по 10-й день циклу (тобто протягом 10 днів) приймають щодня по 100 мг ципротерону після їди, запиваючи їх невеликою кількістю рідини, крім цього, для стабілізації менструального циклу й необхідного контрацептивного захисту жінки приймають комбінацію прогестагену з естрогеном, по 1 драже/добу з 1-го по 21-й день циклу; при комбінованій циклічній терапії препарати рекомендується приймати щодня в один і той же час; після 21-го дня застосування препарату передбачена 7-денна перерва у лікуванні, під час якої настає кровотеча відміни; рівно через 4 тижні після початку першого курсу лікування, тобто у той самий день тижня, розпочинається новий цикл комбінованої терапії, незважаючи на те, припинилася кровотеча чи ні; при поліпшенні стану хворої добова доза ципротерону, що приймається протягом перших 10 днів комбінованої терапії з комбінацією прогестагену з естрогеном, може бути знижена до 1 або ½ табл.; можливо, буде достатнім призначення лише комбінації прогестагену з естрогеном; у разі, якщо під час перерви у застосуванні препаратів відсутня кровотеча відміни, лікування призупинити і перед відновленням терапії необхідно виключити вагітність; жінки у період постменопаузи або після гістеректомії можуть отримувати монотерапію ципротероном, при цьому середня добова доза залежно від ступеня тяжкості захворювання становить від 50 мг до 25 мг 1 р/добу протягом 21 дня; після цього передбачається 7-денна перерва у лікуванні.

11.6.6. Антигестагенні засоби

• Міфепристон (Mifepristone) [П] *

Фармакотерапевтична група: G03XB01 — засоби, що впливають на статеву сферу. Антигестагеннi засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: антигестагенна, антипрогестеронна дія; синтетичний стероїдний засіб, що блокує дію прогестерону на рівні рецепторів; антагонізм з глюкокортикостероїдами за рахунок конкуренції на рівні зв’язування з рецепторами; посилює скорочувальну здатність міометрія, стимулюючи вивільнення інтерлейкіну-8 в хоріодецидуальних клітинах, підвищуючи чутливість міометрія до простагландинів (для посилення ефекту застосовують в поєднанні з синтетичним аналогом простагландину); в результаті дії препарату відбувається десквамація децидуальної оболонки і виведення плідного яйця.

Показання для застосування ЛЗ: медикаментозне переривання маткової вагітності у ранній термін (до 49 днів аменореї) у комбінації з мізопростоломБНФ, ВООЗ; консервативне пом’якшення та розширення шийки матки перед хірургічним перериванням вагітності у I триместрі вагітностіБНФ; потенціювання дії аналогів простагландинів при перериванні вагітності за медичними показаннями (у II-III триместрах вагітності); підготовка та індукція пологів при внутрішньоутробній загибелі плода, якщо застосування простагландинів або окситоцину протипоказанеБНФ, ВООЗ; лікування лейоміоми матки (розміром до 12 тижнів вагітності).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: для медикаментозного переривання вагітності — 600 мг приймають перорально одноразово в присутності лікаря, через 36 — 48 год застосовують простагландини (мiзопростол 400 мкг внутрiшньо (при вагiтностi iз затримкою менструації до 49 днiв) або гемiпрост 1 мг внутрiшньопiхвово (при вагiтностi iз затримкою до 63 днiв) БНФ, ВООЗ, пацієнтка має знаходитись під наглядом медичного персоналу принаймні протягом 2-х год після застосування; через 36 — 48 год після прийому міфепристону пацієнтці провести УЗД; через 8 — 14 днів повторно проводиться клінічне обстеження та УЗД, а також визначають рівень бета-хоріонічного гормону для підтвердження того, що стався викидень; БНФ консервативне пом’якшення та розширення шийки матки перед хірургічним перериванням вагітності у I триместрі вагітності: 200 мг міфепристону (1 табл. по 200 мг) приймати перорально одноразово в присутності лікаря, через 36–48 год (але не пізніше) проводити хірургічний абортБНФ; потенціювання дії аналогів простагландинів при перериванні вагітності за медичними показаннями (у II-III триместрах вагітності): 600 мг міфепристону (3 табл. по 200 мг) приймати перорально одноразово в присутності лікаря, через 36–48 год застосовувати простагландини з необхідною періодичністю, пацієнтка має перебувати під наглядом медичного персоналу принаймні протягом 3 год після застосування простагландинуБНФ; підготовка та індукція пологів при внутрішньоутробній загибелі плода: два дні поспіль приймають по 600 мг міфепристону перорально одноразово (3 табл. по 200 мг) в присутності лікаря, якщо пологи не починаються протягом 72 год після прийому першої дози міфепристону, для індукції пологів застосовують звичайні методиБНФ; для лікування лейоміоми матки застосовують жінкам внутрішньо, у разовій дозі 50 мг (1 табл.) 1 р/добу, курс лікування — 3 міс.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: відчуття дискомфорту у нижнiх дiлянках живота, слабкість, головний біль, нудота і блювання, запаморочення, гіпертермія, порушення менструального циклу; діарея, спазми травного тракту (слабкі або помірної тяжкості), реакції гіперчутливості, зокрема шкірні висипання, кропив’янка, еритродермія, вузликова еритема, токсичний епідермальний некроліз, ангіоневротичний набряк, інфекції після аборту (ендометрит, запальні захворювання тазових органів), інфекційно-токсичний шок, спричиненого патогенними мікроорганізмами Clostridium sordellii endometritis та Escherichia coli (з пропасницею та іншими очевидними симптомами розвитку інфекції або без них), артеріальна гіпотензія, нездужання, вагусні симптоми (гарячі припливи, запаморочення, озноб), пропасниця, скорочення матки або спазми протягом декількох год після застосування простагландинів, інтенсивна маточна кровотеча), яка вимагає гемостатичного кюретажу, випадки розриву матки після застосування простагландинів (переважно у жінок, які народили кількох дітей, а також жінок з рубцем на матці після кесаревого розтину).

Протипоказання до застосування ЛЗ: загальні протипоказання: хронічна недостатність кори надниркових залоз; підвищена чутливість до діючої речовини або інших інгредієнтів препарату; тяжка неконтрольована БА; успадкована порфірія; протипоказання для медикаментозного переривання маткової вагітності: вагітність, не підтверджена ультразвуковим дослідженням (УЗД) або біологічними тестами; термін вагітності понад 49 днів аменореї; підозра на позаматкову вагітність; наявність протипоказань для застосування простагландинів; протипоказання для консервативного пом’якшення та розширення шийки матки перед хірургічним перериванням вагітності у I триместр вагітності: вагітність, не підтверджена УЗД або біологічними тестами; термін вагітності понад 84 дні аменореї; підозра на позаматкову вагітність; протипоказання для потенціювання дії аналогів простагландинів при перериванні вагітності за медичними показаннями (у II-III триместрах вагітності): наявність протипоказань для застосування простагландинів; протипоказання для підготовки та індукції пологів при внутрішньоутробній загибелі плода: гестоз тяжкого ступеня, передеклампсія, еклампсія, недоношена або переношена вагітність; протипоказання для лікування лейоміоми матки: вагітність, період годування груддю; наявність в анамнезі підвищеної чутливості до міфепристону, надниркова недостатність та тривала глюкокортикостероїдна терапія, г. та хр. ниркова та/або печінкова недостатність, порфірія, анемія, порушення гемостазу (у тому числі попереднє лікування антикоагулянтами), запальні захворювання жіночих статевих органів, наявність тяжкої екстрагенітальної патології; субмукозне розташування міоматозних вузлів; розмір лейоміоми матки, що перевищує у розмірі 12 тижнів вагітності; пухлини яєчників та/або гіперплазія ендометрія.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 0,6 г.

Торговельна назва:

11.7. Аналоги гонадотропін-рилізинг гормона

• Гозерелін (Goserelin) [П] (див. п. 19.2.1.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)

Показання для застосування ЛЗ: усунення симптомів ендометріозу (біль, зменшення розміру та кількості ендометріальних ушкоджень); для попереднього потоншання ендометрія перед його хірургічною аблацією або резекцією; при екстракорпоральному заплідненні: десенсибілізація гіпофіза при підготовці до стимуляції суперовуляції.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: 1 капс. (3,6 мг) вводять п/ш у передню черевну стінку кожні 28 днів або 1 капс. (10,8 мг) п/ш в передню черевну стінку кожні 12 тижнів; екстракорпоральне запліднення: 3,6 мг призначають для десенсибілізаційної терапії гіпофіза, яка визначається за концентрацією естрадіолу у сироватці крові і має відповідати такій на ранній фолікулярній фазі (приблизно 150 пмоль/л); це відбувається між 7-ю і 21-ю добою менструального циклу; суперовуляцію (контрольована стимуляція яєчників) за допомогою гонадотропіну розпочинають, коли вже досягнута десенсибілізація; десенсибілізація, спричинена введенням препарата, є стійкішою, в деяких випадках може виникнути потреба у збільшенні дози гонадотропіну; на відповідній стадії розвитку фолікула введення гонадотропіну припиняється і надалі вводять хоріонічний гонадотропін людини для індукції овуляції; ендометріоз лікувати не більше 6 місяців, повторні курси лікування не проводити через небезпеку втрати частини мінеральних компонентів та зменшення щільності кісткової тканини, додаткова замісна гормонотерапія (щоденний прийом естрогенного і прогестагенного препаратів) зменшувала втрату мінеральної щільності кісткової тканини і вираженість вазомоторних симптомів; для потоншання ендометрія призначають на 4–8 тижнів; при великих розмірах матки або невизначеності терміну хірургічного втручання може знадобитися введення другої капсули.

• Трипторелін (Triptorelin) [П] (див. п. 7.6.1.1. розділу «ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ», п. 19.2.1.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)

Показання для застосування ЛЗ: жіноче безпліддя; у якості допоміжного засобу у комбінації з гонадотропінами (МГЛ — менопаузальний гонадотропін людини, ФСГ — фолікулостимулюючий гормон, ХГЛ — хоріонічний гонадотропін людини) для індукування овуляції з метою запліднення in vitro та трансплантації ембріона (I.V.F.E.T); попередження передчасного підвищення рівня лютеїнізуючого гормона (ЛГ) у жінок, яким проводять контрольовану гіперстимуляцію яєчників у рамках допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ); міома матки та ендометріоз БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: жіноче безпліддя: застосовувати у комбінації з гонадотропінами; п/ш ін’єкція 0,1 мг 1 р/добу, з 2-го дня менструального циклу (одночасно з початком стимуляції яєчників) до дня, що передує запланованій індукції овуляції (10–12 днів на кожну спробу) або 1 ін’єкція по 3,75 мг на 2-й або 3-й день циклу (фолікулярна фаза) або 22-й день циклу (лютеїнова фаза), паралельне застосування гонадотропінів розпочинати після досягнення гіпофізарної десенсибілізації (рівень плазмового естрогену не перевищує 50 пг/мл), зазвичай на 15-й день після ін’єкції; міома матки: 3,75 мг 1 раз на 4 тижні, лікування розпочинати у перші 5 днів циклу; ендометріоз: 1 в/м ін’єкція 3,75 мг кожні 4 тижні або 11,25 мг в/м 1 раз на 3 місяці, лікування розпочинати у перші 5 днів менструального циклу; курс лікування — щонайменше 4 місяці та не більше 6 місяців, не рекомендується розпочинати другий курс лікування триптореліном або іншим аналогом гонадотропін-рилізинг гормону.

Торговельна назва:

11.8. Анти-гонадотропін-рилізинг гормони

• Ганірелікс (Ganirelix) [П]

Фармакотерапевтична група: Н01СС01 — антагоніст гонадотропін-рилізинг гормону.

Основна фармакотерапевтична дія: є антагоністом ГнРГ, який модулює гіпоталамо-гіпофізарно-гонадальну систему шляхом конкурентного зв’язування з рецепторами ГнРГ у гіпофізі. Унаслідок цього відбувається швидке повне та зворотне пригнічення вивільнення ендогенних гонадотропінів без попередньої стимуляції, як це спостерігається при введенні агоністів ГнРГ.

Показання для застосування ЛЗ: попередження передчасного підйому рівня лютеїнізуючого гормону (ЛГ) у жінок, яким проводять контрольовану гіперстимуляцію яєчників з використанням допоміжних репродуктивних технологій БНФ(у тому числі в програмах лікування безпліддя разом з рекомбінантним фолікулостимулюючим гормоном (ФСГ)).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: контрольовану гіперстимуляцію яєчників за допомогою ФСГ можна починати на 2-й або 3-й день менструального циклу, ганірелікс по 0,25 мг вводять п/ш, 1 р/добу, починаючи з 6-го дня застосування препарату ФСГ БНФ. У разі підвищеної реакції яєчників на стимуляцію для попередження передчасного підвищення рівня ЛГ лікування ганіреліксом починати з 5-го дня застосування препаратів ФСГБНФ. У разі повільного росту фолікулів введення ганіреліксу можна відстрочити. Ганірелікс та ФСГ необхідно вводити приблизно в один і той самий час. Препарати не можна змішувати в одному шприці і вводити їх треба на різних ділянках тіла. Дозу ФСГ підбирати залежно від кількості і розміру прогресуючих фолікулів, а не від концентрації естрадіолу в крові. Щоденне застосування необхідно продовжувати до моменту утворення достатньої кількості преовуляторних фолікулів. Остаточне дозрівання фолікулів можна викликати введенням препарату людського хоріонічного гонадотропіну (лХГ). Враховуючи період напіввиведення ганіреліксу, час між двома ін’єкціями ганіреліксу, так само як і час між останньою ін’єкцією ганіреліксу та ін’єкцією лХГ, не повинен перевищувати 30 год., оскільки у випадку збільшення інтервалу може виникнути передчасний пік ЛГ. Тому якщо ін’єкцію ганіреліксу роблять вранці, то таке лікування продовжувати протягом усього періоду лікування гонадотропіном, включаючи день ініціації овуляції. Якщо ін’єкції ганіреліксу роблять у другій половині дня, то останній раз препарат необхідно ввести у другій половині дня, за день до ініціації овуляції.БНФ. Підтримка лютеїнової фази проводиться згідно з методикою, яку застосовують у даній клініці лікування безпліддя. Ганірелікс необхідно вводити п/ш, бажано у стегно. Місце ін’єкції змінювати для попередження ліпоатрофіїБНФ. Пацієнтка або її партнер можуть вводити препарат самостійно, за умови проведення лікарем детального інструктажу і можливості отримання консультації у спеціаліста.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: шкірні реакції у місці введення: почервоніння з припухлістю чи без неї, свербіж; загальна слабкість; реакції гіперчутливості (висип, набряк обличчя та утруднення дихання), погіршення перебігу екземи; головний біль, нудота; біль у відділі таза, здуття живота, синдром гіперстимуляції яєчників, ектопічна вагітність та втрата вагітності.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до компонентів препарату або гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ) або інших аналогів ГнРГ, помірне або значне порушення функції нирок або печінки, вагітність і період годування груддю.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 0,25 мг.

Торговельна назва:

• Цетрорелікс (Cetrorelix) [П]

Фармакотерапевтична група: H01CCO2 — антигонадотропін рилізинг-гормони.

Основна фармакотерапевтична дія: антагоніст гормону, що звільняє лютеїнізуючий гормон (ГЗЛГ), зв’язується із мембранними рецепторами клітин гіпофіза, конкурує з ендогенним ГЗЛГ за зв’язування з цими рецепторами; завдяки такому механізму дії цетрорелікс контролює секрецію гонадотропінів (лютеїнізуючого (ЛГ) та фолікулостимулюючого (ФСГ) гормонів); у дозозалежний спосіб інгібує секрецію ЛГ та ФСГ із гіпофіза; супресія фактично починається одразу ж після введення препарату і підтримується за рахунок продовженого лікування, причому без початкового стимулюючого ефекту; у жінок цетрорелікс викликає затримку підвищення рівня ЛГ та, як наслідок, овуляції; у жінок, які піддаються оваріальній стимуляції, тривалість дії цетрореліксу є дозозалежною.

Показання для застосування ЛЗ: запобігання передчасній овуляції у пацієнток, які піддаються контрольованій оваріальній стимуляції з наступним вилученням ооциту і застосуванням допоміжних репродуктивних технологійБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять п/ш; для зменшення місцевих реакцій при повторному щоденному введенні препарату кожного дня обирати різні ділянки для ін’єкцій; якщо лікар не призначив іншої схеми застосування препарату, то варто керуватися такими рекомендаціями — 0,25 мг цетрореліксу вводять 1 р/добуБНФ з 24-год інтервалами вранці або ввечері; введення препарату вранці — лікування починати на 5-й або 6-й день циклу оваріальної стимуляції (приблизно через 96 — 120 год після початку оваріальної стимуляції за допомогою препаратів сечового або рекомбінантного гонадотропіну) та продовжуватись протягом періоду лікування гонадотропіном, включаючи день індукції овуляціїБНФ; введення препарату ввечері — лікування починати на 5-й день циклу оваріальної стимуляції (приблизно через 96 — 108 год після початку оваріальної стимуляції за допомогою препаратів сечового або рекомбінантного гонадотропіну) та продовжуватись протягом періоду лікування гонадотропіном до вечора перед проведенням індукції овуляціїБНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: системні алергічні/псевдоалергічні реакції, включаючи загрожуючі життю анафілактичні реакції, місцеві реакції в місці ін’єкції — еритема, набряк та свербіж; с-м гіперстимуляції яєчників від легкого до помірного ступеня тяжкості (ступінь І або ІІ за класифікацією ВООЗ), що є невід’ємним ризиком процедури стимуляції; с-м гіперстимуляції яєчників тяжкого ступеня тяжкості (ступінь ІІІ за класифікацією ВООЗ); нудота та головний біль.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до цетрореліксу ацетату або будь-яких аналогів гонадотропін-рилізинг- гормонів (ГнРГ), екзогенних пептидних гормонів або манітолу; вагітність та лактація; у період після настання менопаузи; при помірному або тяжкому ураженні функції нирок або печінки.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 0.25 мг.

Торговельна назва:

11.9. Гормони задньої долі гіпофіза

11.9.1. Аналоги вазопресину

• Терліпресин (Terlipressin) [П] Фармакотерапевтична група: H01BA04 — гормони задньої частки гіпофіза. Аналоги вазопресину.

Основна фармакотерапевтична дія: синтетичний аналог вазопресину, природного гормона задньої частки гіпофіза, відрізняєтся від нього заміщеним у 8-й позиції аргініном на лізин та тим, що три гліцинових залишки приєднані до термінальної аміногрупи цистеїну; фармакологічна дія його полягає у сумуванні специфічного ефекту речовин, утворених у результаті його ферментативного розщеплення; виявляє виражений вазоконстриктивний та антигеморагічний; найбільш помітним ефектом є зниження кровообігу в паренхімі внутрішніх органів, внаслідок чого знижується печінковий кровотік і тиск у системі ворітної вени; спричиняє спазм артеріол і венул переважно в паренхімі внутрішніх органів, скорочення гладкої мускулатури стінки стравоходу, підвищення тонусу та перистальтики кишечнику загалом; стимулює гладку мускулатуру матки, у тому числі при відсутності вагітності; максимальна його активність спостерігається у внутрішніх органах і шкірі.

Показання для застосування ЛЗ: кровотечі сечостатевих шляхів; маткова кровотеча, зумовлена функціональними порушеннями або іншими причинами, пологами, абортом тощо; кровотечі, пов’язані з хірургічними втручаннями, зокрема на органах малого таза; місцево — під час гінекологічних втручань на шийці матки.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: кровотечі сечостатевих шляхів: враховуючи різницю активності ендопептидаз у плазмі крові та тканинах, діапазон дозувань є достатньо широким — від 0,2 до 1 мг, які призначають з інтервалом 4 — 6 год; при ювенільних маткових кровотечах рекомендовані дози від 5 до 20 мкг/кг маси тіла; застосовувати в/в; місцеве застосування при гінекологічних втручаннях: 0,4 мг (400 мкг) розводять 0,9% р-ном натрію хлориду до об’єму 10 мл, застосовують інтрацервікально або парацервікально; у цьому випадку ефект препарату розвивається ч/з 5 — 10 хв.; за необхідності дозу можна збільшити або призначити повторно.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: біль у животі, підсилена перистальтика, нудота, діарея; підвищення АТ, брадикардія, задишка, СН, ІМ; головний біль; фокальний некроз у місці введення.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до будь-якого компонента препарату; І триместр вагітності, крім життєвих показань; токсикоз вагітних, епілепсія.

Торговельна назва:

11.9.2. Окситоцин та його аналоги

• Окситоцин (Oxytocin) [П] *

Фармакотерапевтична група: Н01ВВ02 — гормони задньої долі гіпофіза.

Основна фармакотерапевтична дія: клініко-фармакологічні властивості окситоцину подібні з властивостями ендогенного окситоцину задньої долі гіпофіза. Мускулатура матки містить чутливі до окситоцину рецептори сімейства G-протеїнозалежних рецепторів. Окситоцин спричиняє скорочення гладкої мускулатури матки, збільшуючи внутрішньоклітинну концентрацію кальцію, імітуючи таким чином родові перейми при нормальній, спонтанній скорочувальній діяльності матки і тимчасово перешкоджаючи кровотоку в матці. Зі збільшенням амплітуди і тривалості м’язових скорочень відбувається розширення і згладжування шийки матки. По мірі розвитку вагітності кількість рецепторів до окситоцину і чутливість матки до нього зростають і до кінця вагітності досягають свого максимуму. У певних кількостях окситоцин здатний підсилити скорочувальну здатність матки до рівня, характерного для мимовільної родової діяльності аж до тетанічного стану. Окситоцин спричиняє скорочення міоепітеліальних клітин, прилеглих до альвеол грудної залози, і тим самим сприяє виділенню молока. Впливаючи на гладку мускулатуру судин, окситоцин спричиняє вазодилатацію, збільшує кровоток у нирках, коронарних судинах та судинах головного мозку. При цьому АТ залишається зазвичай незмінним, проте при в/в введенні великих доз або концентрованого р-ну окситоцину АТ може тимчасово знижуватися з розвитком рефлекторної тахікардії і рефлекторного збільшення серцевого викиду. Слідом за деяким початковим зниженням АТ настає тривале, хоча і невелике, його підвищення. На відміну від вазопресину, окситоцин має слабку антидіуретичну дію. Гіпергідратація можлива при одночасному застосуванні окситоцину з великими кількостями безелектролітних рідин і/або при швидкому введенні.

Показання для застосування ЛЗ: в допологовий період: індукція пологівБНФ, ВООЗ (індукція пологової діяльності на останніх або близьких до них термінах вагітності при наявності АГ (прееклампсія, еклампсія або при наявності серцево-судинного та ниркового захворювання), еритробластоз плода, материнський або гестаційний ЦД, допологова кровотеча, або необхідність дострокового розродження, передчасний розрив плодових оболонок, при яких не відбувається спонтанної скорочувальної діяльності матки; планова індукція скорочувальної діяльності матки за допомогою окситоцину може бути показана при переношеній вагітності (більше 42 тижнів); індукція скорочувальної діяльності матки може також бути показана у випадках внутрішньоутробної смерті плода, внутрішньоутробної затримки розвитку плода); посилення скорочувальної діяльності матки (у першому або другому періоді пологів можна застосовувати в/в у вигляді інфузії для посилення переймів при тривалих пологах або при відсутності або млявості скорочень матки); у післяпологовий період; у разі гіпотонії матки, для зупинки післяпологової кровотечіБНФ, ВООЗ; інші показання до застосування: у якості ад’ювантної терапії при неповному аборті або аборті, що не відбувсяБНФ, ВООЗ; застосування з метою діагностики (для визначення ембріонально-плацентарної дихальної здібності плода (навантажувальний тест з окситоцином)).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: для індукції або стимуляції пологової діяльності застосовується винятково у вигляді в/в краплинної інфузії з обов’язковим дотриманням запропонованої швидкості інфузії і моніторингом маткових скорочень і серцевої діяльності плодаБНФ, ВООЗ; інфузію починають з р-ну, що не містить окситоцину; стандартну інфузії окситоцину готують в 1000 мл р-нника (0,9% р-н натрію хлориду, 5% р-н глюкози), в якому р-няють 1 мл (5 МО) окситоцину (в 1 мл інфузії міститься 5 mМО окситоцину); швидкість введення початкової дози не повинна перевищувати 0,5–4 mМО/хвБНФ, ВООЗ., кожні 20–40 хв її можна збільшувати на 1–2 mМОБНФ, ВООЗ, доки не буде досягнутий бажаний ступінь скорочувальної діяльності матки, у термінальному періоді швидкість інфузії, може досягати 8–9 mМО/хв., при передчасних пологах може знадобитися прискорене введення окситоцину (більше 20 mМО/хв.); для припинення маткової кровотечі в післяпологовому періоді — в/в краплинна інфузіяБНФ, ВООЗ: в 1000 мл (0,9% р-н натрію хлориду, 5% р-н глюкози) р-нити 10–40 МО окситоцину, для профілактики маткової атонії необхідноБНФ, ВООЗ 20–40 mМО/хв окситоцину або в/м: 1 мл (5 МО)БНФ, ВООЗ окситоцину після відділення плаценти БНФ, ВООЗ; як ад’ювантна терапія при неповному аборті: 10 МО окситоцину в 500 мл 0,9% р-ну натрію хлориду або суміші 5% глюкози з 0,9% р-ном натрію хлориду в/в зі швидкістю інфузії 20–40 крапл/хв.; для діагностики утеро-плацентарної недостатності в/в інфузію розпочинають зі швидкістю 0,5 mМО/хв і кожні 20 хв подвоюють швидкість до досягнення ефективної дози (зазвичай вона складає 5–6 mМО/хв, максимум 20 mМО/хв.), після появи протягом 10-хвилинного періоду трьох помірних скорочень тривалістю по 40–60 с кожне, припинити введення окситоцину і простежити за зміною, тобто уповільненням серцевої діяльності плода.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: дефіцит фактора І, гіпопротромбінемія, тромбоцитопенія; реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні реакції/анафілаксію, диспное, гіпотензію, шок, кропив’янку, утруднене дихання, набряк, гіперемію шкіри, свербіж, висип, підвищення температури тіла, озноб, можливий летальний наслідок; гіпергідратація; запаморочення, головний біль; аритмія, брадикардія, рефлекторна тахікардія, шлуночкові екстрасистолія; зниження АТ слідом за підвищенням; нудота, блювання; летальний наслідок під час пологів, післяпологова кровотеча, гіпертонус матки; крововиливи в органи малого таза, спазми матки; розрив матки; реакції у місці уведення; у жінок під час кесаревого розтину під спінальною анестезією, в/в введення 10 МО окситоцину викликає на ЕКГ подовження інтервалу ST.

Протипоказання до застосування ЛЗ: клінічно вузький таз; несприятливе положення плода, що перешкоджає спонтанному розродженню без попереднього втручання (поперечне положення плода); так звані акушерські екстрені ситуації, в яких співвідношення користі до ризику для плода або породіллі вимагає хірургічного втручання; у випадках фетального дистресу задовго до термінальних строків вагітності; тривале застосування при інертності матки або сепсис; гіпертонус матки; гіперчутливість до компонентів препарату; індукція або збільшення скорочувальної діяльності матки у випадках, коли вагінальні пологи протипоказані, наприклад, при передлежанні або випаданні пуповини, повному передлежанні плаценти або передлежанні судин; тяжкі CC розлади.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 15 МО

Торговельна назва:

• Карбетоцин (Carbetocin) [П]

Фармакотерапевтична група: H01BB03 — окситоцин та аналоги.

Основна фармакотерапевтична дія: карбетоцин є агоністом окситоцину тривалої дії. Подібно до окситоцину, карбетоцин селективно зв’язується з рецепторами окситоцину гладком’язових клітин міометрія, стимулює ритмічні скорочення матки, збільшує частоту скорочень, що вже почалися, і підвищує тонус мускулатури матки. У постнатальному періоді карбетоцин здатний збільшувати частоту й силу спонтанних скорочень матки. Після введення карбетоцину інтенсивний початок скорочувальної дії з потужними скороченнями досягається протягом 2 хв. Одноразове введення 100 мкг карбетоцину в/в після народження дитини є достатнім для підтримання адекватної скоротності матки, що запобігає атонії матки й надмірній крововтраті порівняно з інфузією окситоцину протягом декількох год.

Показання для застосування ЛЗ: профілактика атонії матки при кесаревому розтині БНФ, що здійснюється із застосуванням спінальної або епідуральної анестезії.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять лише в/в БНФ, за наявності відповідного медичного нагляду в умовах стаціонару, у дозі 1 мл одноразово повільно, лише після проведення кесаревого розтину й народження дитини; вводити одразу після пологів, бажано перед відокремленням плаценти; БНФ надалі препарат вводити не слід.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, біль у животі; відчуття жару; головний біль, тремор; артеріальна гіпотензія, почервоніння обличчя; свербіж; металічний присмак у роті, блювання, біль у грудях, задишка; анемія, тахікардія, підвищена пітливість.

Протипоказання до застосування ЛЗ: період вагітності та пологів до народження дитини; не застосовувати для стимуляції пологової діяльності; підвищена чутливість до карбетоцину або окситоцину; захворювання печінки й нирок; епізоди еклампсії й прееклампсії; тяжкі захворювання СС системи; епілепсія.

Торговельна назва:

11.10. Розчин для іригацій

Комбіновані препарати

• Сорбітол + манітол (Sorbitol + mannitol) [П] (див. п. 12.1.12. розділу «УРОЛОГІЯ, АНДРОЛОГІЯ, СЕКСОПАТОЛОГІЯ, НЕФРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

11.11. Вакцини для профілакти захворювань, що викликаються папіломавірусною інфекцією

• Вакцина для профілактики захворювань, що викликаються папіломовірусом (тип 6, 11, 16, 18) (Papillomavirus vaccine (human types 6, 11, 16, 18)) [П] (див. п. 21.1.2.7. розділу «ВАКЦИНИ ТА АНАТОКСИНИ»)
• Вакцина для профілактики захворювань, що викликаються папіломовірусом (тип 16, 18) (Papillomavirus vaccine (human types 16, 18)) (див. п. 21.1.2.7. розділу «ВАКЦИНИ ТА АНАТОКСИНИ»)

ЧАСТИНА 11

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!