Сьомий випуск Державного формуляра лікарських засобів. Частина 11

ЧАСТИНА 10

12. УРОЛОГІЯ, АНДРОЛОГІЯ, СЕКСОПАТОЛОГІЯ, НЕФРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ

12.1. Урологія. Лікарські засоби

12.1.1. Засоби для лікування запальних інфекційних захворювань нирки

12.1.1.1. Антибактеріальні засоби системного застосування

12.1.1.1.1. Аміноглікозиди

12.1.1.1.2. Глікопептиди

12.1.1.1.3. Карбопенеми

12.1.1.1.4. Макроліди, лінкозаміди, стрептограміни

12.1.1.1.5. Бета-лактамні антибіотики

12.1.1.1.6. Тетрацикліни

12.1.1.1.7. Цефалоспорини

12.1.1.1.8. Хінолони

12.1.1.1.9. Фторхінолони

12.1.1.1.10. Нітрофурани

12.1.1.1.11. Нітроімідазоли

12.1.1.1.12. Амфеніколи

12.1.1.2. Противірусні засоби

12.1.1.3. Протигрибкові засоби для системного застосування

12.1.1.4. Антисептичні та дезінфікуючі засоби

12.1.1.5. Антимікробні засоби інших груп

12.1.1.6. Нестероїдні протизапальні засоби

12.1.1.7. Засоби, що діють на мікобактерії

12.1.2. Засоби для лікування сечокам’яної хвороби

12.1.2.1. Засоби, що сприяють чи гальмують утворення сечових конкрементів

12.1.2.2. Анальгетичні засоби

12.1.2.3. Спазмолітичні засоби

12.1.2.4. М-холіноблокатори

12.1.2.5. Нестероїдні протизапальні засоби

12.1.3. Засоби для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози

12.1.3.1. Альфа¹-адреноблокатори

12.1.3.2. Інгібітори 5-альфа-редуктази

12.1.4. Засоби для лікування раку нирки

12.1.5. Засоби для лікування раку сечового міхура

12.1.6. Засоби для лікування раку передміхурової залози

12.1.6.1. Гормональні лікарські засоби та їх аналоги

12.1.7. Засоби для лікування раку яєчка

12.1.8. Засоби для лікування раку статевого члена

12.1.9. Засоби для лікування функціональних нейрогенних порушеннь сечовипускання

12.1.9.1. Вегетотропні лікарські засоби

12.1.9.1.1. Антихолінергічні засоби

12.1.9.1.2. Холіноміметики

12.1.9.1.3. Антагоністи альфа-адренергічних рецепторів

12.1.9.1.4. Антагоністи бета-адренергічних рецепторів

12.1.9.2. Міорелаксанти центральної дії

12.1.9.3. Трициклічні антидепресанти

12.1.9.4. Антидіуретичний гормон

12.1.10. Засоби для лікування порушень видільної функції нирки

12.1.11. Засоби, що впливають на згортання крові

12.1.12. Інші фармакотерапевтичні групи лікарських засобів, що застосовуються в урології

12.2. Андрологія, сексопатологія. Лікарські засоби

12.2.1. Протимікробні та антисептичні засоби

12.2.1.1. Антибіотики

12.2.1.2. Похідні хіноліну

12.2.1.3. Похідні імідазолу

12.2.1.4. Інші антимікробні та антисептичні засоби

12.2.2. Інші засоби, що застосовуються в андрології

12.2.2.1. Інгібітори пролактину

12.2.3. Протизапальні засоби

12.2.4. Гормони статевих залоз та лікарські засоби, що застосовуються при патології статевої системи

12.2.4.1. Андростенон та його похідні

12.2.4.2. Гонадотропні гормони

12.2.5. Антиандрогени

12.2.6. Лікарські засоби для стимуляції статевої дисфункії

12.2.6.1. Адаптогени

12.2.6.2. Біостимулятори

12.2.6.3. Вітаміни

12.2.7. Засоби для інтракавернозної терапії

12.2.8. Засоби, що використовуються для терапії передчасного сім’явиверження

12.2.9. Засоби для лікування еректильної дисфункції

12.2.10. Лікарські засоби для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози

12.2.10.1. Альфа адреноблокатори

12.2.10.2. Інгібітори 5-альфаредуктази

12.3. Нефрологія. Лікарські засоби

12.3.1. Антибактеріальні засоби

12.3.1.1. Похідні фторхінолону

12.3.1.2. Цефалоспорини

12.3.1.3. Похідні нітрофурантоїну

12.3.1.4. Похідні сульфаметоксазолу і триметаприму

12.3.1.5. Лікарські засоби групи пеніциліну

12.3.1.6. Аміноглікозиди

12.3.1.7. Макроліди

12.3.1.8. Протигрибкові засоби

12.3.2. Антикоагулянти

12.3.2.1. Антикоагулянти прямої дії

12.3.2.2. Периферічні вазодилятатори

12.3.2.3. Похідні синтетичних пентасахаридів

12.3.2.4. Антикоагулянти непрямої дії

12.3.2.4.1. Похідні кумаринів

12.3.2.4.2. Похідні індандіону

12.3.2.5. Антиагреганти

12.3.2.6. Фібринолітичні засоби

12.3.2.7. Антитромбічні засоби

12.3.3. Діуретики

12.3.3.1. Високоактивні діуретики

12.3.3.2. Тіазидні діуретики

12.3.3.3. Нетіазидні діуретики

12.3.3.4. Калійзберігаючі діуретики

12.3.4. Спазмолітики

12.3.4.1. Синтетичні спазмалітики та антихолінергічні засоби

12.3.4.2. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби

12.3.4.3. Аналгетики та антипіретики, аніліди

12.3.4.4. Мінеральні комбінації

12.3.5. Імуносупресанти

12.3.5.1. Неселективні, загальної дії

12.3.5.1.1. Алкілуючи сполуки

12.3.5.1.2. Антиметаболіти

12.3.5.2. Селективні

12.3.6. Протималярійні лікарські засоби

12.3.7. Біологічні агенти

12.3.7.1. Анти СД –20 — агенти

12.3.8. Кортикостероїди для системного застосування

12.3.9. Антигіпертензивні лікарські засоби

12.3.9.1. Інгібітори ангіотензинперетворюючого фермента (АПФ)

12.3.9.2. Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ, комбіновані лікарські засоби

12.3.9.3. Блокатори кальцієвих каналів

12.3.9.3.1. Дигідропіридинові похідні

12.3.9.3.2. Бензодіазепіни, комбіновані

12.3.9.4. β-адреноблокатори

12.3.9.4.1. Неселективні β-адреноблокатори

12.3.9.4.2. Комбіновані ά- і β-адреноблокатори

12.3.9.5. Антигіпертензивні лікарські засоби центральної дії

12.3.9.5.1. Агоністи центральних ά-адреноблокаторів

12.3.9.5.2. Селективні ά-адреноблокатори

12.3.10. Гіполіпідемічні лікарські засоби

12.3.10.1. Інгібітори редуктази 3-гідрокси-3-метилглутарилкоензиму А, або статини

12.3.10.2. Похідні нікотинової кислоти

12.3.11. Лікарські засоби, що нормалізують процеси у стінці судин

12.3.11.1. Антиоксиданти

12.3.11.2. ά-адреноблокатори

12.3.11.2.1. Похідні нікотинової кислоти

12.3.11.2.2. Похідні метилксантинів

12.3.11.2.3. Похідні індолу

12.3.11.3. Ангіопротектори

12.3.12. Лікарські засоби для лікування порушень мінерального обміну

12.3.13. Антианемічні засоби

12.3.13.1. Еритропоетини

12.3.13.2. Вітаміни

12.3.13.3. Препарати заліза

12.1. Урологія. Лікарські засоби

12.1.1. Засоби для лікування запальних інфекційних захворювань нирки

12.1.1.1. Антибактеріальні засоби системного застосування

12.1

• Амікацин (Amikacin) [П] * (див. п. 17.2.3. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Гентаміцин (Gentamicin) [П] * (див. п. 17.2.3. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Нетилміцин (Netilmicin) [П] (див. п. 17.2.3. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

Комбіновані препарати

• Цефепім + Амікацин (Cefepime + Amikacin) [П] (див. п. 17.2.1.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.1.1.1.2. Глікопептиди

• Ванкоміцин (Vancomycin) [П] * (див. п. 17.2.6. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Тейкопланін (Teicoplanin) [П] (див. п. 17.2.6. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.1.1.1.3. Карбопенеми

Комбіновані препарати

• Іміпенем + Циластатин (Imipenem + Cilastatin) [П]

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 2 г.

Торговельна назва:

• Меропенем (Meropenem) [П] (див. п. 17.2.1.3. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.1.1.1.4. Макроліди, лінкозаміди, стрептограміни

• Азитроміцин (Azithromycin) [П] * (див. п. 17.2.4. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Кларитроміцин (Clarithromycin) [П] (див. п. 17.2.4. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Мідекаміцин (Midecamycin) [П] (див. п. 17.2.4. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Рокситроміцин (Roxithromycine) [П] (див. п. 17.2.4. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Еритроміцин (Erythromycin) [П] * (див. п. 17.2.4. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Спіраміцин (Spiramycin) [П] (див. п. 17.2.4. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Кліндаміцин (Clindamycin) [П] * (див. п. 17.2.5. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Лінкоміцин (Lincomycin) [П] (див. п. 17.2.5. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.1.1.1.5. Бета-лактамні антибіотики

• Пеніциліни
• Ампіцилін (Ampicillin) * (див. п. 17.2.1.1. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Амоксицилін (Amoxicillin) [П] * (див. п. 17.2.1.1. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

Комбіновані препарати

• Тикарцилін + Кислота клавуланова (Tiсаrcilin + Clavulanic acid) [П]

Фармакотерапевтична група: J01C R03 — АБЗ для системного застосування.

Основна фармакотерапевтична дія: напівсинтетичний а/б із групи пеніцилінів із широким спектром антибактеріальної активності проти багатьох Гр (+) і Гр (-) аеробних та анаеробних м/о, включаючи штами, що продукують β-лактамазу; клавуланат блокує дію β-лактамних ензимів, що робить бактеріальні м/о чутливими до дії тикарциліну; клавуланат у поєднанні з тикарциліном спричиняє утворення антибактеріального засобу з широким спектром дії, що придатний для емпіричного застосування проти значного ряду інфекцій; має бактерицидну дію щодо широкого спектра м/о, включаючи Гр (+) аероби: штами Staphylococcus (Staphylococcus aureus та Staphylococcus epidermidis), штами Streptococcus (Streptococcus faecalis); Гр (+) анаероби: штами Peptococcus, штами Peptostreptococcus, штами Clostridium, штами Eubacterium; Гр (-) аероби: Escherichia coli, штами Hemophilus (Hemophilus influenzae), Moraxella catarrhalis, штами Klebsiella (Klebsiella pneumoniae), штами Enterobacter, штами Proteus, включаючи індолпозитивні штами, Providentia stuartii, штами Pseudomonas (Pseudomonas aeruginosa), штами Serratia (Serratia marcescens), штами Citrobacter, штами Acinetobacter, Yersinia enterocolitica; Гр (-) анаероби: штами Вacteroides (Вacteroides fragilis), штами Fusobacterium, штами Veillonella.

Показання для застосування ЛЗ: лікування інфекційно-запальних захворювань, включаючи тяжкі госпітальні інфекції та встановлені або передбачувані інфекції у хворих із порушеним або пригніченим імунітетом: септицемія; бактеріємія; перитоніт; інтраабдомінальний сепсис; післяопераційні інфекції; інфекції кісток і суглобів; інфекції шкіри та м’яких тканин; інфекції дихальних шляхів; тяжкі або ускладнені інфекції нирок та сечовивідних шляхів (пієлонефрит); інфекції ЛОР-органів.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять в/в ін’єкційно або інфузійно; звичайна доза для дорослих становить 3,2 г кожні 6–8 год.; максимальна рекомендована доза — 3,2 г кожні 4 год.; звичайна доза для дітей (включаючи новонароджених, передчасно народжених з масою тіла > 2 кг, та немовлят) — 80 мг/кг кожні 8 год.; максимальна рекомендована доза для дітей — 80 мг/кг кожні 6 год.; звичайна доза для передчасно народжених дітей з масою тіла < 2 кг — 80 мг/кг кожні 12 год.; лікуванння продовжувати протягом 48–72 год. після отримання клінічної відповіді.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ефекти підвищеної чутливості (шкірний висип, свербіж, кропив’янка, анафілактичні реакції), бульозні реакції (у т. ч. поліморфна еритема, с-м Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз); нудота, блювання, діарея, псевдомембранозний коліт; помірне збільшення рівня АСТ, АЛТ; печінкова або холестатична жовтяниця; гіпокаліємія, геморагічний цистит; судоми; тромбоцитопенія, лейкопенія, еозинофілія та зменшення рівня Нg, подовження ПТЧ та часу кровотечі; гемолітична анемія; с-ми кровотечі; біль, відчуття печіння, набряк і потовщення у місці ін’єкц., тромбофлебіт при в/в введенні.

Протипоказання до застосування ЛЗ: хворі з гіперчутливістю до β-лактамних а/б (пеніцилінів та цефалоспоринів).

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 15 г.

Торговельна назва:

• Піперацилін + Тазобактам (Piperacilin + Tasobaktam) [П]

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 14 г.

Торговельна назва:

12.1.1.1.6. Тетрацикліни

• Доксициклін (Doxycycline) [П] * (див. п. 17.2.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Тетрациклін (Tetracyclin) [П] * (див. п. 17.2.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.1.1.1.7. Цефалоспорини

• Цефазолін (Cefazolin) [П] * (див. п. 17.2.1.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Цефалексин (Cefalexin) [П] (див. п. 17.2.1.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Цефадроксил (Cefadroxil) [П] (див. п. 17.2.1.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Цефуроксим (Cefuroxime) [П] (див. п. 17.2.1.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Цефотаксим (Cefotaxime) [П] (див. п. 17.2.1.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Цефоперазон (Cefoperazone) [П] (див. п. 17.2.1.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Цефтазидим (Ceftazidime) [П] * (див. п. 17.2.1.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Цефтриаксон (Ceftriaxone) [П] * (див. п. 17.2.1.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Цефепім (Cefepime) [П] (див. п. 17.2.1.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Цефпіром (Cefpirome) [П]

Фармакотерапевтична група: J01DA37 — протимікробні засоби для системного застосування; бета-лактамні антибіотики.

Основна фармакотерапевтична дія: антибіотик групи цефалоспоринів ІV покоління для парентерального застосування; діє бактерицидно; має широкий спектр бактерицидної дії шляхом пригнічення синтезу пептидоглікану бактеріальної стінки клітинних мембран, ефективний відносно більшості грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів, стійких до інших цефалоспоринів, пеніцилінів та інших хіміотерапевтичних засобів; активний по відношенню до широкого спектра клінічно значимих мікроорганізмів: Staphylococcus aureus (включно пеніцилінрезистентні штами), коагулазонегативні Staphylococcus spp. (включно пеніцилінрезистентні, але не метицилінстійкі штами), Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичний стрептокок групи A), Streptococcus agalactiae (бета-гемолітичний стрептокок групи В), Streptococcus mitis, Streptococcus sanguis, Streptococcus viridans, Streptococcus pneumoniae, Propionibacterium acnes, Peptostreptococcus anaerobius, Corynebacterium diphtheriae, Corynebacterium pyogenes; Citrobacter spp., Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Klebsiella spp. (індолпозитивні та індолнегативні), Enterobacter spp., Hafnia alvei, Serratia spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Proteus rettgeri, Morganella morganii, Providencia spp., Yersinia enterocolitica, Pasteurella multocida, Haemophilus influenzae, Haemophilus ducreyi, Moraxella catarrhalis, Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Aeromonas hydrophila; Enterococcus faecalis, Clostridium spp.; Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas spp. (виняток — aeruginosa), Acinetobacter spp., Bacteroides fragilis (виняток — β-лактамазопродукуючі штами); Enterococcus faecium, Listeria monocytogenes, Clostridium difficile, Staphylococcus spp., (метицилінстійкі штами); Xanthomonas maltophilia, Fusobacterium varium, Bacteroides fragilis (β-лактамазопродукуючі штами).

Показання для застосування ЛЗ: інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами, у т.ч. у пацієнтів з нейтропенією та послабленим імунітетом та при госпітальних інфекціях: генералізовані інфекції та інфекції, що потребують інтенсивного лікування (бактеріємія, септицемія); інфекції нижніх дихальних шляхів (бронхопневмонія, вогнищева пневмонія, у т.ч. бактеріальна пневмонія); ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (верхніх і нижніх відділів) — пієлонефрит; інфекції шкіри і м’яких тканин: целюліт, ранові інфекції.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: перед застосуванням проводять пробу на наявність підвищеної чутливості до антибіотика, вводять лише в/в (струминно або крапл.); дозу препарату і спосіб введення встановлюють індивідуально, залежно від тяжкості інфекції, її локалізації та від стану функції нирок; для пацієнтів з нормальною функцією нирок: ускладнені інфекції верхніх та нижніх сечових шляхів, інфекції шкіри і м’яких тканин — по 1 г з інтервалом 12 год, добова доза 2 г; інфекції нижніх дихальних шляхів — по 1 — 2 г з інтервалом 12 год, добова доза 2–4 г; генералізовані інфекції та інфекції, що потребують інтенсивного лікування, інфекції у пацієнтів з нейтропенією та послабленим імунітетом — по 2 г з інтервалом 12 год, добова доза 4 г; МДД — 4 г; дозовий режим для лікування пацієнтів зі значним зниженням функції нирок (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв) підлягає корекції: при кліренсі креатиніну 50–20 мл/хв доза при звичайній інфекції 0,5 г 2 р/добу, при генералізованій інфекції та інфекції, що потребує інтенсивного лікування — 1 г 2 р/добу; при кліренсі креатиніну 20–5 мл/хв доза при звичайній інфекції — 0,5 г 1 р/добу, при генералізованій інфекції та інфекції, що потребує інтенсивного лікування — 1 г 1 р/добу; при кліренсі креатиніну менше 5 (пацієнти, що перебувають на гемодіалізі) доза при звичайній інфекції — 0,5 г/добу + 0,25 г в кінці кожного сеансу діалізу, при генералізованій інфекції та інфекції, що потребує інтенсивного лікування — 1 г/добу + 0,5 г в кінці кожного сеансу діалізу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок, нездужання; свербіж шкіри, висип, кропив’янка, мультиформна еритема, с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз; нудота, блювання, біль у животі, діарея, псевдомембранозний коліт; тимчасове підвищення функціональних печінкових проб — активності АсАТ, АлАТ, гамаглобуліну, ЛДГ, лужної фосфатази, рівня білірубіну, підвищення рівня креатиніну в плазмі крові; можливий розвиток інтерстиціального нефриту, г. ниркової недостатності; тромбоцитопенія, еозинофілія; гемолітична анемія, нейтропенія, агранулоцитоз; флебіт, тромбофлебіт, біль у місці введення; судоми, розвиток енцефалопатії, порушення свідомості (при введенні високих доз, особливо у хворих з нирковою недостатністю); екхімоз, крововиливи, порушення ритму серця; порушення дихання; нездужання, суперінфекції; головний біль, гарячка, зміна смаку та запаху відразу після ін’єкц.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до цефалоспоринів і пеніцилінів; періоди вагітності та годування груддю.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 4 г.

Торговельна назва:

Комбіновані препарати

• Цефтриаксон + Сульбактам (Ceftriaxone + Sulbactam) [П] (див. п. 17.2.1.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.1.1.1.8. Хінолони

• Кислота пипемідинова (Pipemidic acid) (див. п. 17.2.11. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.1.1.1.9. Фторхінолони

• Ципрофлоксацин (Ciprofloxacin) [П] * (див. п. 17.2.11. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Левофлоксацин (Levofloxacin) [П] (див. п. 17.2.11. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Ломефлоксацин (Lomefloxacin) [П] (див. п. 17.2.11. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Моксифлоксацин (Moxifloxacin) [П] (див. п. 17.2.11. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Норфлоксацин (Norfloxacin) [П] (див. п. 17.2.11. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Офлоксацин (Ofloxacin) [П] * (див. п. 17.2.11. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Пефлоксацин (Pefloxacin) [П] (див. п. 17.2.11. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Гатифлоксацин (Gatifloxacin) [П] (див. п. 17.2.11. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Спарфлоксацин (Sparfloxacin) [П] (див. п. 17.2.11. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.1.1.1.10. Нітрофурани

• Нітрофурантоїн (Nitrofurantoin) [П] * (див. п. 17.2.12. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Фуразидин (Furazidin) [П] (див. п. 17.2.12. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.1.1.1.11. Нітроімідазоли

• Метронідазол (Metronidazole) [П] * (див. п. 17.2.9. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Тинідазол (Tinidazole) [П] (див. п. 17.2.9. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Орнідазол (Ornidazole) [П] (див. п. 17.2.9. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.1.1.1.12. Амфеніколи

• Хлорамфенікол (Chloramphenicol) [П] * (див. п. 17.2.8. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.1.1.2. Противірусні засоби

• Ацикловір (Aciclovir) [П] * (див. п. 17.5.2.1. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.1.1.3. Протигрибкові засоби для системного застосування

• Амфотерицин В (Amphotericin B) [П] * (див. п. 17.4.1. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Ністатин (Nystatin) [П] * (див. п. 17.4.1. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Флуконазол (Fluconazole) [П] *, ** [окрім розчину] (див. п. 17.4.3. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Ітраконазол (Itraconazole) [П] (див. п. 17.4.3. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Флуцитозин (Flucytosine) [П]

Фармакотерапевтична група: J02A — протигрибкові засоби для системного застосування.

Основна фармакотерапевтична дія: виявляє протигрибкові властивості при лікуванні низки системних мікозних інфекцій, має фунгістатичну та фунгіцидну дію in vitro та in vivo по відношенню до дріжджових грибків (кандид), а також збудників криптококозу (Cryptococcus neoformans) і хромобластомікозу; фторований піримідин, який виявляє протигрибкові властивості при лікуванні низки системних мікозних інфекцій; щодо м/о, які чутливі до дії препарату, флуцитозин відіграє роль конкурентного інгібітора в метаболізмі урацилу; клітини збудників поглинають флуцитозин і специфічною цитозиндезаміназою дезамінують його у 5-фторурацил; останній вбудовується в РНК збудника замість урацилу, порушуючи синтез білка, що зумовлює фунгіцидну активність препарату; поряд з цим пригнічується активність тимідилатсинтетази, що приводить до порушення синтезу грибкової ДНК; має фунгістатичну та фунгіцидну дію по відношенню до дріжджових грибків (кандид), а також збудників криптококозу (Cryptococcus neoformans) і хромобластомікозу; при аспергільозі препарат виявляє фунгістатичну активність; проведення курсу комбінованої терапії у поєднанні з амфотерицином В забезпечує клінічний ефект; ізольовані штами, які одержані від хворих з європейських країн, що до цього часу не проходили терапії, виявились чутливими до дії 5-ФЦ (93% з діагнозом кандидоз та 96% — криптококоз); мінімальна концентрація для пригнічення цих м/о звичайно знаходиться на рівні 0,03 — 12,5 мг/л; при лікуванні засобом у первинно чутливих до нього штамів поступово може виробитися стійкість; тому визначення чутливості рекомендується проводити до і під час лікування.

Показання для застосування ЛЗ: лікування системних інфекцій, спричинених дріжджовими та іншими грибковими збудниками, які чутливі до дії препарату: генералізованого кандидозу, криптококозу ВООЗ, БНФ, хромобластомікозу, інфекцій, спричинених м/о Torulopsis glabrata та Hansenula.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: р-н для інфузій вводиться в/в краплинно ВООЗ, БНФ; допускається пряме в/в введення через центральний венозний катетер або введення шляхом перитонеальної інфузії; рекомендована добова доза для дорослих і дітей — 200 мг/кг маси тіла, розподілена на 4 дози ВООЗ, БНФ, які вводяться протягом 24 год.; для пацієнтів із захворюваннями, спричиненими високочутливими до флуцитозину збудниками, достатньою є добова доза — 100–150 мг/кг маси тіла; тривалість введення інфузій — 20–40 хв. ВООЗ, БНФ за умови забезпечення балансу рідини в організмі хворого; тривалість курсу лікування — не більше 1 тижня, але у підгострих і хр. випадках необхідно триваліше лікування; рекомендується комбіноване застосування флуцитозину та амфотерицину В; при порушенні функції нирок призначати менші дози та збільшити інтервали між процедурами, дотримуватися такого графіка режиму дозування: інтервал між введенням разових доз 50 мг/кг маси тіла (вища разова доза) при кліренсі креатиніну > 40 мл/хв складає 6 год., 40–20 мл/хв — 12 год., 20–10 мл/хв 24 год., < 10 мл/хв — визначити концентрацію у сироватці крові 5-ФЦ через 12 год. після введення першої дози; при введенні наступних доз препарату рівень концентрації 5-ФЦ у сироватці крові підтримувати у діапазоні 25–50 мкг/мл.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: інтоксикація міокарда, порушення вентрикулярної функції, зупинка серця; біль у грудній клітці, задишка, зупинка дихання; висип, свербіж, кропив’янка, світлочутливість; нудота, блювання, біль у черевній порожнині, діарея, анорексія, сухість у роті, виразка дванадцятипалої кишки, ШК кровотечі, виразковий коліт; порушення функції печінки, підвищення рівня білірубіну, жовтяниця, підвищення активності ферментів печінки у сироватці крові, гепатит та некротичний гепатит; г. печінкова недостатність; азотемія, підвищення рівнів креатиніну/сечовини/азоту, кристалурія, г. ниркова недостатність; анемія, агранулоцитоз, апластична анемія, еозинофілія, лейкоцитопенія, панцитопенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія; в ослаблених хворих (на фоні існуючої іммуносупресії) відзначалися ознаки пригнічення кровотворення у кістковому мозку (панцитопенія, супресія кісткового мозку); атаксія, втрата слуху, головний біль, парестезії, паркінсонізм, периферична невропатія, пірексія, запаморочення, седативний ефект та вертиго, судоми, втрата чіткого сприйняття дійсності, галюцинації, психози; підвищена втомлюваність, слабкість, надмірна чутливість, гіпоглікемія, гіпокаліємія; АР, токсичний епідермальний некроліз (с-м Лайєлла).

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до флуцитозину або до інших компонентів препарату; вагітність, годування груддю; одночасне застосування з противірусними нуклеозидними препаратами (наприклад, брівудину, сорівудину та їхніх аналогів).

Торговельна назва:

• Каспофунгін (Caspofungin) [П]

Фармакотерапевтична група: J02AX04 — протигрибкові засоби для системного застосування.

Основна фармакотерапевтична дія: виявляє активність проти різних патогенних грибів Aspergillus і Candida sp.; напівсинтетична ліпопептидна сполука (ехінокандин), синтезована з продукту ферментації Glarea lozoyensis; пригнічує синтез b-(1,3)-D-глюкану — найважливішого компонента клітинної стінки багатьох рифоміцетів і дріжджів; виявляє фунгіцидну активність проти різних патогенних грибів Aspergillus і Candida sp.

Показання для застосування ЛЗ: інвазивний кандидоз у дорослих та дітей БНФ, інвазивний аспергільоз у дорослих та дітей БНФ при рефрактерності або непереносимості до амфотерицину В, ліпідних форм амфотерицину В та/або ітраконазолу (рефрактерність визначена як прогресування інфекції або недостатнє покращання стану після як мінімум 7 днів проведення ефективної протигрибкової терапії у терапевтичних дозах); емпірична терапія при підозрі на грибкові інфекції (Candida або Aspergillus) у дорослих та дітей з фебрильною нейтропенією БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводити шляхом повільної в/в інфузії БНФ приблизно 1 год; дорослим пацієнтам у 1-й день ввести разову навантажувальну дозу 70 мг з подальшим щоденним введенням по 50 мг; для пацієнтів із масою тіла понад 80 кг — у 1-й день ввести разову навантажувальну дозу 70 мг з подальшим щоденним введенням по 70 мг/добу БНФ; для дітей 12 міс. БНФ — 17 років дозування залежить від площі поверхні тіла, для всіх показань: у 1-й день разова навантажувальна доза становить 70 мг/м2 (МДД — 70 мг), з подальшим введенням 50 мг/м2/добу (МДД — 70 мг), якщо доза 50 мг/м2/добу переноситься добре, але не спостерігається достатньої клінічної відповіді, то добову дозу можна збільшити до 70 мг/м2 (МДД — 70 мг) БНФ; ефективність та безпека застосування у новонароджених та немовлят у віці до 12 міс. вивчена недостатньо, може розглядатися застосування каспофунгіну для лікування новонароджених та немовлят (у віці до 3 міс.) у дозі 25 мг/м2/добу БНФ, та для лікування маленьких дітей (у віці від 3 БНФ до 11 міс.) у дозі 50 мг/м2/добу БНФ; тривалість емпіричної терапії залежить від клінічної відповіді пацієнта, лікування продовжувати протягом періоду до 72 год. після зникнення нейтропенії (абсолютна кількість нейтрофілів ≥ 500); пацієнтів із виявленою грибковою інфекцією лікувати мінімум 14 днів, і після зникнення нейтропенії та клінічних с-мів лікування продовжувати принаймні 7 днів; лікування інвазивного кандидозу продовжувати принаймні 14 днів після останнього позитивного результату аналізу культури; лікування інвазивного аспергильозу визначається індивідуально у кожному окремому випадку, але терапію продовжувати принаймні 7 днів після зникнення с-мів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: зниження рівня гемоглобіну, зменшення гематокриту, зменшення кількості лейкоцитів, анемія, тромбоцитопенія, коагулопатія, лейкопенія, збільшення кількості еозинофілів, зменшення чи збільшення кількості тромбоцитів, зменшення кількості лімфоцитів, збільшення кількості лейкоцитів, зменшення кількості нейтрофілів, збільшення кількості еозинофілів; головний біль, тривожність, дезорієнтація, безсоння; пальпітація, тахікардія, аритмія, фібриляція передсердь, застійна СН, припливи крові до обличчя, артеріальна гіпотензія чи гіпертензія; підвищення рівнів ферментів печінки АСТ, АЛТ, лужної фосфатази крові, зв’язаного білірубіну, білірубіну крові, холестаз, гепатомегалія, гіпербілірубінемія, жовтяниця, порушення функції печінки, гепатотоксичність, захворювання печінки; висипання, гіпергідроз, мультиформна еритема, макулярне висипання, макуло-папульозне висипання, кропив’янка, алергійний дерматит, генералізований свербіж, еритематозне висипання, генералізований висип, кореподібне висипання, ураження шкіри; підвищення температури тіла, гарячка, слабкість, відчуття холоду, відчуття жару, озноб, біль/ чутливість, припухлість у місці введення катетера, свербіж, виділення секрету та відчуття печіння, флебіт, тромбофлебіт, еритема, периферичні набряки; гіпокаліємія, зменшення чи збільшення рівня натрію у крові, затримка рідини, гіпомагніємія, анорексія, електролітний дисбаланс, гіперглікемія, гіпокальціємія чи гіперкальціємія, метаболічний ацидоз, зниження чи підвищення рівня фосфору, зниження рівня альбуміну в крові, підвищення рівня креатиніну, позитивний аналіз сечі на кров, зниження рівня загального білка, білок у сечі, подовження протромбінового часу, скорочення протромбінового часу, зменшення чи збільшення рівня хлору в крові, збільшення рівня сечовини крові, підвищення рівня гама-глутамілтрансферази, подовження активованого часткового тромбопластинового часу, зменшення рівня бікарбонату крові, кров у сечі, зменшення рівня вуглекислого газу, зменшення рівня імуносупресорних препаратів у крові, зменшення міжнародного нормалізованого співвідношення, циліндри у сечі, позитивний аналіз сечі на лейкоцити, підвищення рН сечі; гістамін-опосередковані с-ми; припухлість та периферичні набряки; реакції підвищеної чутливості (анафілаксія та побічні реакції); задишка, закладеність носа, фаринголарингеальний біль, тахіпное, бронхоспазм, кашель, нічна пароксизмальна задишка, гіпоксія, хрипи, свистяче дихання, набряк легень, дискомфорт чи біль у грудній клітці, патологічні дихальні шуми, респіраторний дистрес-с-м у дорослих, інфільтрати при рентгенографічному обстеженні; жовтушність склер, нечіткість зору, набряк повік, посилене сльозовиділення; нудота, діарея, блювання, абдомінальний біль, біль у верхній ділянці живота, сухість у роті, диспепсія, відчуття дискомфорту в роті, здуття живота, асцит, запор, дисфагія, метеоризм; артралгія, біль у спині, біль у кінцівках, біль у кістках, м’язова слабкість, міалгія; ниркова недостатність, г. ниркова недостатність.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до каспофунгіну або до будь-якої допоміжної речовини препарату.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 50 мг.

Торговельна назва:

12.1.1.4. Антисептичні та дезінфікуючі засоби

• Хлоргексидин (Chlorhexidine) [П] *, ** (див. п. 9.1.4.1. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Кислота борна (Boric acid) [П] *, ** (див. п. 9.1.4.1. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Нітрофурал (Nitrofural) [П] *, ** [тільки розчин] (див. п. 9.1.4.1. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Повідон йод (Povidone-Iodine) [П] *, ** (див. п. 9.1.4.1. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Йод (Iodine) [П] *, ** (див. п. 9.1.4.1. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Перекис водню (Hydrogen peroxide) [П] *, ** (див. п. 9.1.4.1. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Калію перманганат (Potassium permanganate) [П] *, ** (див. п. 9.1.4.1. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Етанол (Ethanol) [П] * (див. п. 9.1.4.1. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Діамантовий зелений (Viride nitens) [П] *, ** (див. п. 9.1.4.1. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.1.1.5. Антимікробні засоби інших груп

• Діоксидин (Dioxydine) [П]

Фармакотерапевтична група: J01XX — антибактеріальні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: антибактеріальний препарат широкого спектра дії; ефективний при інфекціях, спричинених вульгарним протеєм, синьогнійною паличкою, паличкою Фрідлендера, кишковою та дизентерійною паличками, сальмонелами, стафілококами, стрептококами, патогенними анаеробами, включаючи збудників газової гангрени; активний відносно штамів бактерій, резистентних до антибіотиків, сульфаніламідів, нітрофуранів та інших препаратів.

Показання для застосування ЛЗ: гнійно-запальні процеси різної локалізації: гнійні плеврити, емпієма плеври, абсцес легенів, перитоніт, цистит, рани з глибокими порожнинами, абсцеси м’яких тканин, флегмони, післяопераційні рани сечо- та жовчовивідних шляхів, а також застосовується для профілактики інфекційних ускладнень після катетеризації сечового міхура.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають лише дорослим; перед початком курсу лікування проводять пробу на переносимість препарату: у гнійну порожнину вводять 10 мл 1% р-ну; за відсутності протягом 3–6 год. побічних явищ (запаморочення, ознобу, підвищення t° тіла) розпочинають курсове лікування; р-н вводять у порожнину через дренажну трубку, катетер або шпр. — 10–50 мл 1% р-ну; МДД — 70 мл 1% р-ну; застосовувати 1 або 2 р/добу; тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання та переносимості препарату; при добрій переносимості курс лікування — 3 тижні і більше; за необхідності курс лікування повторюють через 1–1,5 міс.; застосовують також місцево, накладаючи на рану пов’язки, змочені 1% р-ном.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР, включаючи висипи на шкірі, свербіж; головний біль, озноб, гіперемія шкіри, диспепсія, зміни у місці застосування.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, недостатність кори надниркових залоз в анамнезі.

Визначена добова доза (DDD): не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Нітроксолін (Nitroxoline) [П]

Фармакотерапевтична група: J01XX07 — антибактеріальні засоби для системного застосування.

Основна фармакотерапевтична дія: синтетичний уроантисептик, що діє за механізмом хелатування; селективно інгібує синтез бактеріальної ДНК, утворюючи комплекси з металовмісними ферментами мікробної клітини та запобігаючи їх зв’язуванню зі специфічним субстратом, що призводить до бактеріостатичного, бактерицидного і фунгіцидного ефекту; ефективний щодо широкого спектра Гр(+) та Гр(-) м/о і грибів;; його антибактеріальний і протигрибковий спектр охоплює більшість м/о, що спричинюють інфекції сечових шляхів: Escherichia coli, Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma hominis, Candida spp., Torulopsis spp.; Proteus spp., Staphylococcus spp.; Pseudomonas spp., Providencia spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia spp.; Corynebacterium diphteriae, Enterococcus spp., Salmonella spp., Shigella spp., Neisseria gonorrhoeae та Hemophillus influenzaе.

Показання для застосування ЛЗ: г., хр. та рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів, спричинені Гр(+) та Гр(-) м/о і грибами, чутливими до нітроксоліну; профілактика рецидивуючих інфекцій сечовивідних шляхів.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: для дорослих рекомендована добова доза становить 400–800 мг, розподілена на 4 прийоми; середня добова доза — 400 мг (по 2 табл. 4 р/добу); при тяжких захворюваннях добову дозу можна збільшити до 800 мг (по 4 табл. 4 р/добу); МДД — 800 мг; для дітей старше 3 років рекомендована добова доза становить 200–400 мг (по 1–2 табл. 4 р/добу); тривалість лікування залежить від характеру та перебігу захворювання; при хр. інфекціях призначають повторними курсами тривалістю 2 тижн. з двотижневими перервами (курс лікування може тривати кілька міс.).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, втрата апетиту; зниження активності трансаміназ, порушення функції печінки; можливі шкірні висипання, свербіж; АР з розвитком тромбоцитопенії; головний біль, атаксія, парестезії, полінейропатія; зменшення вмісту сечової к-ти плазмі крові; при лікуванні препаратом сеча забарвлюється в інтенсивний жовтий колір; тахікардія, загальна слабкість.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до нітроксоліну або іншого компонента препарату, а також до інших хінолінів; тяжка печінкова та ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 0,33 мл/с).

Визначена добова доза (DDD): перорально — 1 г.

Торговельна назва:

• Спектиноміцин (Spectinomycin) [П] * (див. п. 9.2.1.7. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ», п. 17.2.8. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Фосфоміцин (Fosfomycin) [П] (див. п. 17.2.8. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.1.1.6. Нестероїдні протизапальні засоби

• Диклофенак (Diclofenac) [П] [тільки гель] (див. п. 8.7.1.1. розділу «РЕВМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Кеторолак (Ketorolac) [П] (див. п. 8.7.1.1. розділу «РЕВМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Піроксикам (Piroxicam) [П]

Фармакотерапевтична група: M01AC01 — нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби; оксиками.

Основна фармакотерапевтична дія: належить до групи НПЗЗ; має протизапальну, болезаспокійливу і жарознижувальну активність; є оборотним інгібітором ферменту циклооксигенази, яка бере участь у перетворенні арахідонової кислоти в простагландини; знижує накопичення продуктів перекисного окиснення ліпідів і уповільнює міграцію нейтрофільних гранулоцитів у вогнищі запалення; збільшує виведення сечової к-ти з організму; має пригнічувальну дію на агрегацію тромбоцитів.

Показання для застосування ЛЗ: симптоматичне лікування остеоартриту, РА або анкілозуючого спондиліту; через профіль безпеки не є засобом І вибору, якщо показано застосування інших нестероїдних протизапальних або протиревматичних засобів БНФ; рішення про призначення повинно базуватися на оцінці індивідуального загального ризику для пацієнта.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: табл. та капс. застосовують внутрішньо, суппоз. — ректально; дорослим внутрішньо перорально по 20 мг 1 р/добу; МДД при комбінованому призначенні різних форм препарату (капс., табл., супоз.) — 20 мг БНФ; побічні реакції можна зменшити, застосовуючи мінімальну ефективну дозу впродовж найбільш короткого періоду часу, необхідного для контролю с-мів; користь лікування і переносимість піроксикаму передивлятися кожні 14 днів; тривалість лікування залежить від перебігу захворювання.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: виразковий стоматит, анорексія, біль в епігастрії, запор, діарея, диспепсія, метеоризм, езофагіт, гастрит, глосит, гематемезис, ректальна кровотеча, печія, нудота, блювання, сильні крововиливи/перфорації та виразки (шлунка, дванадцятипалої кишки), ризик асимптоматично протікаючої перфорації, загострення коліту або хвороби Крону, панкреатит, біль/дискомфорт у шлунку, порушення травлення; запаморочення, головний біль, вертиго, відчуття дезорієнтації, тривожність, слабкість, порушення концентрації, депресія, сонливість, безсоння, патологічні сни, підвищена втомлюваність, дратівливість, психотичні реакції, порушення чутливості, що включає парестезію, розлади пам’яті, сплутаність свідомості, нервозність, судоми; пальпітації, стенокардія, СН, АГ, аритмія, підвищений ризик тромботичних подій (ІМ або інсульт); еозинофілія, лейкопенія, нетромбоцитопенічна пурпура Геноха-Шенляйна, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, апластична анемія; свербіж, висипання, фоточутливість, тяжкі шкірні реакції (SCARs): с-м Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (с-м Лайєлла), ексфоліативний дерматит, бульозні висипання, почервоніння, екзема, пурпура алергічного типу; набряки, гематурія, інтерстиціальний нефрит, нефротичний с-м, протеїнурія, г. ниркова недостатність, папілярний некроз, оборотне підвищення плазмових рівнів сечовини та креатиніну; диплопія, набряк очей, затуманення зору, подразнення очей; порушення слуху, шум у вухах; підвищення рівня сироваткових трансаміназ (ALAT, ASAT); минуще підвищення білірубіну; токсичний гепатит, у т. ч. з жовтяницею; фульмінантний гепатит; печінкова недостатність; порушення смаку; реакції гіперчутливості, включаючи бронхоспазм, анафілактичні або анафілактоїдні реакції у пацієнтів з алергією, сироваткова хвороба, кропив’янка/ангіоневротичний набряк, васкуліти, мультиформна еритема, лихоманка, грипоподібні с-ми, поява антинуклеарних антитіл; пригнічення дихання, пневмонія; гіпоглікемія, гіперглікемія, посилене потовиділення, оніхолізис, порушення росту нігтів, алопеція, збільшення або зменшення маси тіла.

Протипоказання до застосування ЛЗ: виразка ШКТ, кровотечі або перфорації в анамнезі; ШК порушення в анамнезі, що можуть призвести до кровотечі (виразковий коліт, хвороба Крона, рак ШКТ або дивертикуліт); активна пептична виразка, запальні ШК захворювання чи кровотечі; одночасне застосування інших НПЗЗ (включаючи селективні ЦОГ-2 інгібітори та ацетилсаліцилову к-ту в аналгетичних дозах); одночасне застосування з антикоагулянтами; попередні серйозні АР будь-якого типу (особливо шкірні реакції — мультиформна еритема, с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз) в анамнезі; гіперчутливість до піроксикаму або до допоміжних речовин препарату; скороминущи шкірні реакції (незалежно від їх тяжкості) на піроксикам, інші нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби та інші ЛЗ; тяжка СН; тяжка ниркова або печінкова недостатність; протипоказаний пацієнтам, у яких прийом ацетилсаліцилової к-ти та інших НПЗЗ викликав прояви БА, кропив’янки, риніту, назальних поліпів або набряк Квінке; при геморагічному діатезі, змінах картини крові неясного ґенезу (у тому числі в анамнезі); лікування періопераційного болю при коронарному шунтуванні.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 20 мг., ректально — 20 мг.

Торговельна назва:

• Мелоксикам (Meloxicam) [П] (див. п. 8.7.1.3. розділу «РЕВМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Німесулід (Nimesulid) [П] [тільки гель] (див. п. 8.7.1.6. розділу «РЕВМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.1.1.7. Засоби, що діють на мікобактерії

• Натрію аміносаліцилат (Sodium aminosalicylate) [П] (див. п. 17.3.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Циклосерин (Cycloserine) [П] * (див. п. 17.3.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Рифампіцин (Rifampicin) [П] * (див. п. 17.2.8., п. 17.3.1. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Рифабутин (Rifabutin) [П] (див. п. 17.3.1. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Рифапентин (Rifapentin) [П] (див. п. 17.3.1. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Капреоміцин (Capreomycin) [П] * (див. п. 17.3.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Ізоніазид (Isoniazid) [П] * (див. п. 17.3.1. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Етіонамід (Ethionamide) [П] * (див. п. 17.3.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Піразинамід (Pyrazinamide) [П] * (див. п. 17.3.1. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Етамбутол (Ethambutol) [П] * (див. п. 17.3.1. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Фтивазид (Ftivazide) [П]

Фармакотерапевтична група: J04AC03 — протитуберкульозні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: блокує синтез міколінової кислоти і викликає загибель клітин; порушує синтез фосфоліпідів, утворює інтра- та екстрацелюлярні хелатні комплекси із двохвалентними іонами, гальмує окислювальні процеси і синтез ДНК і РНК; викликає ушкодження мембрани МБТ, інгібує в них метаболічні і окислювальні процеси, пригнічує синтез нуклеїнових кислот.

Показання для застосування ЛЗ: Активний туберкульоз у дорослих та дітей (усі форми та локалізація) у комбінації з іншими протитуберкульозними засобами.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: внутрішньо; дорослим призначають по 0,5 г 1–3 р/добу; дітям із розрахунку 0,02–0,04 г/кг (але не більше 1,5 г/добу) 3 р/добу; загальна курсова доза для кожного хворого індивідуальна, залежно від характеру та форми захворювання і ефективності лікування. При туберкульозному вовчаку призначають по 0,25–0,3 г 3–4 р/добу; на курс 40–60 г; при необхідності курс лікування повторюють 2–3 рази з місячною перервою. Максимальні дози: для дорослих: разова — 1 г, добова — 1,5 г; для дітей: разова — 0,5 г, добова — 1,5 г. Максимальна курсова доза — 40–60 г; термін лікування — 6–8 місяців.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний біль, запаморочення, сонливість, порушення сну, периферичний неврит та неврит зорового нерва; нудота, блювання, відчуття сухості у роті, біль в епігастральній ділянці; у чоловіків — гінекомастія; у жінок — менорагія; біль у ділянці серця, підвищена кровоточивість; лихоманка, шкірні висипання; депресія, у поодиноких випадках − психоз, ейфорія, розлад пам’яті, у хворих на епілепсію можливе почастішання судомних нападів; лікарський гепатит

Протипоказання до застосування ЛЗ: стенокардія, декомпенсовані вади клапанів серця, органічні захворювання ЦНС, захворювання нирок нетуберкульозного характеру з проявами ниркової недостатності, підвищена чутливість до фтивазиду та інших компонентів препарату, алкоголізм, психічні захворювання, годування груддю.

Торговельна назва:

12.1.2. Засоби для лікування сечокам’яної хвороби

12.1.2.1. Засоби, що сприяють чи гальмуютонкрементів

• Алопуринол (Allopurinol) [П] *, **

Фармакотерапевтична група: M04AA01 — препарати, що пригнічують утворення сечової к-ти; засоби, які застосовуються при подагрі.

Основна фармакотерапевтична дія: протиподагричний препарат, пригнічує синтез сечової к-ти та її солей в організмі; має специфічну здатність інгібувати фермент ксантиноксидазу, що бере участь у перетворенні гіпоксантину в ксантин та ксантину в сечову к-ту; внаслідок цього знижується вміст уратів в сироватці крові, що запобігає їх відкладенню у тканинах та нирках.

Показання для застосування ЛЗ: для дорослих: гіперурикемія (з рівнем сечової к-ти в сироватці крові 500 мкмоль (8,5 мг/100 мл) та вище, яка не контролюється дієтою); захворювання, викликані підвищенням рівня сечової к-ти в крові, особливо при подагрі ВООЗ, БНФ уратній нефропатії та уратній сечокам’яній хворобі; вторинна гіперурикемія різної етіології, в т.ч. при псоріазі; первинна та вторинна гіперурикемія при різних гемобластозах ВООЗ, БНФ (г. лейкозі, хр. мієлолейкозі, лімфосаркомі); цитотоксична терапія неопластичних та мієлопроліферативних захворювань; для дітей: уратна нефропатія, в результаті лікування лейкемії; вторинна гіперурикемія (різної етіології); вроджена ферментативна недостатність, зокрема с-м Леша — Нієна (частковий або повний дефіцит гіпоксантин-гуанін-фосфорибозилтрансферази) та вроджений дефіцит аденін-фосфорибозилтрансферази.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують внутрішньо перорально; дорослим та дітям віком від 10 років добову дозу визначають індивідуально залежно від рівня сечової к-ти в сироватці крові; зазвичай добова доза становить 100–300 мг/добу; для зменшення ризику побічних реакцій лікування починати з прийому 100 мг 1 р/добу ВООЗ, БНФ; при необхідності початкову дозу поступово підвищувати на 100 мг кожні 1–3 тижні до отримання максимального ефекту; підтримуюча доза — 200–600 мг/добу ВООЗ, БНФ; в окремих випадках дозу препарату можна підвищити до 600–800 мг/добу; якщо добова доза перевищує 300 мг, її розподілити на 2–4 рівних прийоми ВООЗ, БНФ; при підвищенні дози необхідно проводити контроль рівня оксипуринолу в сироватці крові, який не має перевищувати 15 мкг/мл (100 мкмоль); максимальна разова доза — 300 мг, МДД — 800 мг; дітям віком 3–6 років призначати у добовій дозі із розрахунку 5 мг/кг маси тіла; 6–10 років — по 10 мг/кг, кратність прийому — 3 р/добу, МДД — 400 мг; для профілактики гіперурикемії при цитотоксичній терапії неопластичних та мієлопроліферативних захворювань: по 400 мг/добу за 2 ВООЗ -3 дні до початку або одночасно з антибластомною терапією ВООЗ та продовжувати прийом протягом кількох днів після закінчення специфічного лікування, тривалість лікування залежить від перебігу основного захворювання.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: анафілаксія, в т.ч. анафілактичний шок; артралгія; серйозні генералізовані реакції гіперчутливості, в т.ч. шкірні реакції, асоційовані з ексфоліацією, гарячкою, лімфаденопатією, артралгією та/або еозинофілією; гепатити, ушкодження нирок (інтерстиціальний нефрит); судоми; свербіж, висип, у т.ч. висівкоподібний, пурпуроподібний, макулопапульозний, ексфоліативний дерматит, с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз; алопеція, ангіоедема, знебарвлення волосся, фіксована медикаментозна еритема, кропив’янка; фурункульоз; тяжке ушкодження кісткового мозку (тромбоцитопенія, агранулоцитоз, апластична анемія); г. еритроцитарна аплазія; ЦД, гіперліпідемія; депресія, атаксія, кома, головний біль, нейропатії, судороги, периферичні неврити, парестезії, паралічі, сонливість, спотворення смакових відчуттів; катаракта, макулярні зміни, порушення зору; вертиго; стенокардія, брадикардія, АГ; нудота, блювання, зміна ритму дефекації, стоматит, стеаторея, гематомезис; безсимптомне підвищення рівнів печінкових функціональних тестів, гепатит (включаючи гепатонекроз та гранулематозний гепатит), г. холангіт, дисфункція печінки; інтерстиціальний нефрит, гематурія, уремія; гінекомастія, імпотенція, чоловіче безпліддя; астенія, гарячка, відчуття нездужання, набряки, міопатія/міалгія, ксантинові відкладення в тканинах, у тому числі в м’язах.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до алопуринолу або інших компонентів препарату; тяжкі порушення функцій печінки або нирок (кліренс креатиніну менше 2 мл/хв); г. напад подагри; непереносимість галактози, недостатність лактази, с-м глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 0,4 г.

Торговельна назва:

• Гідрохлортіазид (Hydrochlorothiazide) [П] * (див. п. 2.9.2. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Комбіновані препарати

• Кислота лимонна + тринатрію цитрат + калію гідрокарбонат (Citric acid + trisodium citrate + potassium hydrocarbonate) [П] **

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

12.1.2.2. Анальгетичні засоби

• Трамадол (Tramadol) [П] (див. п. 10.3.1.2. розділу «АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ ТА РЕАНІМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Тримеперидин (Trimeperidine) [П] (див. п. 10.3.2. розділу «АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ ТА РЕАНІМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Метамізол натрію (Metamizole sodium) [П] ** [тільки таблетки] (див. п. 10.3.5. розділу «АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ ТА РЕАНІМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Комбіновані препарати

• Метамізол натрію + Пітофенон + Фенпівериній (Metamizole sodium + Pitophenone + Fenpiverinium) [П] ** (див. п. 10.3.5. розділу «АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ ТА РЕАНІМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.1.2.3. Спазмолітичні засоби

• Дротаверин (Drotaverine) [П] ** [тільки гель] (див. п. 3.3.2. розділу «ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.1.2.4. М-холіноблокатори

• Атропін (Atropine) [П] * (див. п. 3.3.3. розділу «ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ», п. 15.4.1. розділу «ОФТАЛЬМОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Платифілін (Platyphylline) [П] (див. п. 3.3.1. розділу «ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.1.2.5. Нестероїдні протизапальні засоби

• Диклофенак (Diclofenac) [П] [тільки гель] (див. п. 8.7.1.1. розділу «РЕВМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Лорноксикам (Lornoxicam) [П]

Фармакотерапевтична група: M01AC05 — нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби; оксиками.

Основна фармакотерапевтична дія: має значну знеболюючу та протизапальну дію; має складний механізм дії, в основі якого — інгібування синтезу простагландинів (інгібування ферменту циклооксигенази), що зумовлено пригніченням активності ізоферментів циклооксигенази та призводить до десенсибілізації периферичних ноцицепторів та інгібування запалення; пригнічує вивільнення вільних радикалів кисню із активованих лейкоцитів; аналгетичний ефект не пов’язаний з наркотичною дією, він не спричиняє опіатоподібної дії на ЦНС і не пригнічує дихання, не призводить до лікарської залежності.

Показання для застосування ЛЗ: короткочасне лікування г. болю легкого та помірного ступеня; табл. вкриті п/о — симптоматичне полегшення болю та запалення при остеоартриті та РА.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують внутрішньо та парентерально; для всіх пацієнтів відповідний режим дозування має ґрунтуватися на індивідуальній відповіді на лікування; внутрішньо для лікування г. болю: рекомендована доза становить 8–16 мг/добу, розподілена на 2–3 прийоми, МДД — 16 мг; внутрішньо для лікування остеоартриту і РА: початкова добова доза — 12 мг, підтримуюча доза не вище 16 мг/добу; парентеральне введення застосовують у тих випадках, коли пероральний прийом прератару неможливий, вводять в/м чи в/в, рекомендована доза — 8 мг, деякі пацієнти потребують додаткового введення дози 8 мг у перші 24 год.; МДД — 16 мг, тривалість в/в введення р-ну має бути не менше 15 сек., в/м — не менше 5 сек.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пептичні виразки, перфорація, ШК, нудота, блювання, діарея чи запор, метеоризм, запор, диспепсія, розлад травлення, відрижка, біль у животі, мелена, блювання кров’ю, сухість у роті, виразковий стоматит, загострення коліту чи хвороби Крона, гастрити, езофагіт, гастроезофагеальний рефлюкс, дисфагія, афтозний стоматит, виразка дванадцятипалої кишки, виразки слизової ротової порожнини;.набряки, АГ, СН; фарингіти; анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, подовження тривалості кровотечі, екхімоз, тяжкі гематологічні порушення, такі як нейтропенія, агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія; реакції гіперчутливості, анафілактоїдні реакції, анафілаксія; втрата апетиту, зміни маси тіла; інсомнія, депресія, збентеженість, нервовість, збудженість; легкий та транзиторний головний біль, запаморочення, сонливість, парестезія, порушення смакових відчуттів (дисгевзія), тремор, мігрень; асептичний менінгіт у пацієнтів із системним червоним вовчаком та змішаним захворюванням сполучної тканини; кон’юнктивіт, порушення зору; вертиго, шум у вухах; серцебиття, тахікардія, почервоніння обличчя, гіпертензія, припливи, крововиливи, гематоми; риніти; диспное, кашель, бронхоспазм; підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ), токсична дія на печінку, у результаті чого можливий розвиток печінкової недостатності, гепатиту, жовтяниці, холестазу, висипання, свербіж, підвищене потовиділення, еритематозне висипання, уртикарія, ангіоневротичний набряк, алопеція, дерматити, екзема, пурпура, набряк і бульозні реакції такі як мультиформна еритема, с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз; артралгія, відчуття болю у кістках, м’язові спазми, міалгія; ніктурія, порушення сечовиділення, підвищення рівня азоту сечовини і креатиніну в крові; г. ниркова недостатність у пацієнтів із захворюваннями нирок, нефротоксичність у різних формах, включно з нефритами та нефротичним с-мом; нездужання, набряк обличчя; астенія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до лорноксикаму або до інших компонентів препарату; тромбоцитопенія; гіперчутливість (с-ми подібні до таких як при БА, риніті, ангіоневротичному набряку або уртикарії) до інших НПЗЗ, включаючи ацетилсаліцилову к-ту; тяжка форма СН; ШК кровотечі, церебрально-судинні або інші кровотечі; ШК кровотеча або перфорація виразки в анамнезі, пов’язані з попередньою терапією НПЗЗ; активна рецидивуюча пептична виразка шлунка/кровотеча або рецидивуюча пептична виразка шлунка/кровотеча в анамнезі (2 або більше окремих доведених епізодів розвитку виразки або кровотечі); тяжка форма печінкової недостатності та ниркової недостатності (рівень сироваткового креатиніну > 700 мкмоль/л); ІІІ триместр вагітності.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 12 мг., парентерально — 12 мг.

Торговельна назва:

12.1.3. Засоби для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози

12.1.3.1. Альфа¹-адреноблокатори

• Альфузозин (Alfuzosin) [П]

Фармакотерапевтична група: G04CA01 — засоби, які застосовують для лікування доброякісної гіпертрофії передміхурової залози; антагоністи альфа-адренорецепторів.

Основна фармакотерапевтична дія: є активним похідним хіназоліну; вибірково діє на альфа1-адренорецептори, розташовані в передміхуровій залозі, на дні сечового міхура та в передміхуровій частині сечовипускального каналу; активація альфа1-адренорецепторів стимулює скорочення гладкої мускулатури, підвищуючи тим самим тонус простати, оболонки простати, передміхурової частини сечовивідного каналу і дна сечового міхура, що призводить до закупорки відтоку із сечового міхура та, можливо, вторинної нестабільності сечового міхура; альфа-блокада послабляє інтравезикальну непрохідність шляхом прямої дії на гладку мускулатуру передміхурової залози; знижує тиск у сечовивідному каналі і зменшує опір відтоку сечі в ході сечовипускання; пригнічує гіпертонічну реакцію уретри раніше, ніж судинної мускулатури; поліпшує параметри виділення, знижуючи тонус уретри та опірність відтоку із сечового міхура, полегшує випорожнення міхура.

Показання для застосування ЛЗ: симптоматичне лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують внутрішньо перорально; рекомендована доза — 5 мг 2 р/добу — вранці та ввечері або 10 мг 1 р/добу; МДД — 10 мг БНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: марення, запаморочення/ непритомність, головний біль, втрата свідомості, вертиго, нездужання, сонливість; порушення зорового сприйняття; ортостатична гіпотензія, тахікардія, прискорене серцебиття, пальпітація, синкопе, стенокардія у пацієнтів з ІХС в анамнезі; закладеність носа; нудота, біль у животі, діарея, сухість у роті; висипання на шкірі, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк; астенія, припливи крові, почервоніння, набряк, біль у грудях, пріапізм.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до альфузозину та/або до інших компонентів препарату; ортостатична гіпотензія; тяжка недостатність функції печінки (клас С за класифікацією Child-Pugh); тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв); для табл. з м/в — дитячий вік; для табл., в/о пролонгованої дії — застосування у комбінації з ритонавіром та альфа-1-блокаторами, кишкова непрохідність (через вміст у складі препарату рицинової олії).

Визначена добова доза (DDD): перорально — 7,5 мг.

Торговельна назва:

• Доксазозин (Doxazosin) [П] (див. п. 2.8.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Празозин (Prazosin) [П] (див. п. 2.8.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Тамсулозин (Tamsulosin) [П]

Фармакотерапевтична група: G04CA02 — засоби, що застосовуються при доброякісній гіперплазії передміхурової залози; антагоністи α1-адренергічних рецепторів.

Основна фармакотерапевтична дія: вибірково і конкурентно блокує постсинаптичні α1-адренорецептори (α1A та α1D), що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийки сечового міхура і простатичної частини уретри; приводить до зниження тонусу гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура і простатичної частини уретри та поліпшення виділення сечі; одночасно зменшуються с-ми обструкції та подразнення, пов’язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (утруднення початку сечовипускання, послаблення струменя сечі, крапання після закінчення сечовипускання, відчуття неповного спорожнення сечового міхура, часті позиви до сечовипускання, позиви до сечовипускання в нічний час, невідкладність сечовипускання).

Показання для застосування ЛЗ: функціональні розлади при доброякісній гіперплазії простати БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза для дорослих — 0,4 мг/день БНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: запаморочення, головний біль, непритомність; відчуття серцебиття, постуральна гіпотензія; риніт; запор, діарея, нудота, блювання; висип, кропив’янка, свербіж, ангіоневротичний набряк Квінке, с-м Стівенса-Джонсона; ретроградна еякуляція, пріапізм; астенія; інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (с-м звуженої зіниці) при операції з приводу катаракти і глаукоми у пацієнтів, які тривалий час його приймали.

Протипоказання до застосування ЛЗ: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк Квінке, до тамсулозину гідрохлориду або до будь-якого іншого компонента препарату; ортостатична гіпотензія; виражена печінкова недостатність.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 0,4 мг.

Торговельна назва:

• Теразозин (Terazosin) [П]

Фармакотерапевтична група: G04CA03 — препарати, що застосовуються при доброякісній гіпертрофії передміхурової залози; антагоністи α-адренорецепторів.

Основна фармакотерапевтична дія: вибірково блокує периферичні постсинаптичні α1-адренорецептори; викликає розширення артеріальних судин, зниження загального периферичного опору, АТ та постнавантаження на серце, знижується тонус венозних судин; сприяє нормалізації ліпідного обміну (знижує рівень загального холестерину, тригліцеридів, ЛПНЩ і ЛПДНЩ, підвищує рівень ЛПВЩ); блокує постсинаптичні α1-адренорецептори гладких м’язів вихідного отвору сечового міхура, проксимальної частини уретри та простати, зменшує опір току сечі та нормалізує сечовипускання у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози; не впливає на розмір простати.

Показання для застосування ЛЗ: АГ (у вигляді монотерапії та у комбінації з іншими засобами); симптоматична терапія доброякісної гіпертрофії передміхурової залози БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовується внутрішньо; доброякісна гіпертрофія передміхурової залози: початкова доза — 1 мг/добу; підтримуюча доза — 5–10 мг 1 р/добу, МДД — 20 мг БНФ; терапевтичний ефект спостерігається через 2 тижн. від початку лікування; для досягнення стійкого ефекту курс лікування підтримуючою дозою має становити 4 тижні; артеріальна гіпертензія: початкова доза — 1 мг на ніч; підтримуюча добова доза препарату підвищується поступово до 2 мг, 5 мг або 10 мг 1 р/добу БНФ, подвоюючи її з тижневими інтервалами до досягнення бажаного рівня АТ, МДД — 20 мг БНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ортостатична гіпотензія до непритомності, вазодилатація, периферичні набряки, відчуття серцебиття, тахікардія, постуральна гіпотензія, фібриляція передсердь; тромбоцитопенія, зниження рівня гемоглобіну, лейкоцитів, гематокриту, зального білка, альбумінів, що свідчить про можливість гемодилюції; непритомність, запаморочення, сонливість, головний біль, парестезії; неясність зору, амбліопія; інтраопераційний с-м в’ялої райдужки (у пацієнтів, які лікувалися α1-блокаторами під час операції з приводу видалення катаракти); закладеність носа, риніт, задишка, синусит; нудота; біль у спині, біль у кінцівках; підвищена втомлюваність, астенія, набряк, збільшення маси тіла; анафілактоїдна реакція, АР; імпотенція, приапізм; зниження лібідо, депресія, нервозність.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до теразозину або до будь-якої допоміжної речовини та до інших аналогічних за структурою антагоністів α-адренорецепторів; вагітність, період годування груддю, дитячий вік.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 5 мг.

Торговельна назва:

12.1.3.2. Інгібітори 5-альфа-редуктази

• Фінастерид (Finasteride) [П]

Фармакотерапевтична група: G04CB01 — засоби, які застосовують при доброякісній гіпертрофії передміхурової залози.

Основна фармакотерапевтична дія: специфічний інгібітор 5-альфа-редуктази типу II, внутрішньоклітинного ферменту, який перетворює тестостерон у більш активний андроген дигідротестостерон (ДГТ); високоефективно знижує як циркулюючий, так і внутрішньопростатичний ДГТ; не має спорідненості з рецепторами андрогенів.

Показання для застосування ЛЗ: доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) БНФ у пацієнтів зі збільшеною передміхуровою залозою з метою зменшення розмірів (регресії) збільшеної залози, поліпшення відтоку сечі та зменшення с-мів, пов’язаних з ДГПЗ; зниження ризику виникнення г. затримки сечі та необхідності хірургічного втручання, у т. ч. трансуретрорезекції передміхурової залози і простатектомії.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза — 5 мг 1 р/день БНФ; можна застосовувати як монотерапію у комбінації з альфа-блокатором доксазозином; термін лікування визначається індивідуально.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: зниження лібідо, імпотенція, розлад еякуляції, зменшення еякуляту, болючість та збільшення молочних залоз; висип; зниження простатоспецифічного антигену.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до фінастериду або до будь-якого компонента препарату; діти і жінки.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 5 мг.

Торговельна назва:

• Дутастерид (Dutasteride) [П]

Фармакотерапевтична група: G04CB02 — засоби, що застосовуються при доброякісній гіперплазії передміхурової залози. Інгібітори тестостерон-5aльфа-редуктази.

Основна фармакотерапевтична дія: подвійний інгібітор 5a-редуктази,який гальмує як тип 1 та тип 2 ізоферментів 5a-редуктази, що відповідають за перетворення тестостерону на 5a-дигідротестостерон; це андроген, який у першу чергу відповідає за гіперплазію тканини передміхурової залози.

Показання для застосування ЛЗ: лікування та запобігання прогресуванню доброякісної гіперплазії передміхурової залози БНФ шляхом зменшення розмірів передміхурової залози, послаблення с-мів хвороби, поліпшення відтоку сечі, зменшення ризику виникнення г. затримки сечі та при необхідності хірургічного втручання; у комбінації з тамсулозином лікування та запобігання прогресуванню доброякісної гіперплазії передміхурової залози шляхом зменшення розмірів передміхурової залози, послаблення с-мів хвороби та поліпшення відтоку сечі.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують внутрішньо перорально, самостійно або у комбінації з альфа-блокатором — тамсулозином по 0,4 мг; рекомендована доза для дорослих чоловіків — 0,5 мг/добу БНФ; незважаючи на те, що полегшення від прийому препарату може спостерігатись на ранній стадії, для об’єктивної оцінки ефективності дії препарату лікування продовжувати не менше 6 міс.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: імпотенція, зміна (зниження) лібідо; порушення еякуляції; гінекомастія; запаморочення; АР, включаючи висип, свербіж, кропив‘янку, локалізований набряк та ангіоневротичний набряк.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до дутастериду, інших інгібіторів 5a-редуктази або інших компонентів препарату; лікування жінок та дітей.

Торговельна назва:

12.1.4. Засоби для лікування раку нирки

• Гемцитабін (Gemcitabine) [П] (див. п. 19.1.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Цисплатин (Cisplatin) [П] * (див. п. 19.1.5. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Бевацизумаб (Bevacizumab) [П] (див. п. 19.1.6. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Сорафеніб (Sorafenib) [П] (див. п. 19.1.7. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Інтерферон альфа-2а (Interferon alfa-2a) [П] (див. п. 3.8.1. розділу «ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Показання для застосування ЛЗ: лікування розповсюдженої нирковоклітинної карциноми.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: для лікування розповсюдженої нирковоклітинної карциноми у комбінації з вінбластином: по 3 млн МО 3 р/тижд. протягом 1-го тижня, 9 млн МО 3 р/тижд. протягом наступного тижня і 18 млн МО 3 р/тижд. ще протягом 1-го тижн.; одночасно застосовують вінбластин в/в відповідно до інструкції виробника у дозі 0,1 мг/кг одноразово кожні 3 тижн.; якщо доза 18 млн МО 3 р/тижд. не переноситься пацієнтами, то дозу можна зменшити до 9 млн МО 3 р/тижд.; тривалість лікування — щонайменше 3 міс. і максимально до 12 міс. або до прогресування захворювання; у пацієнтів, у яких досягнута повна відповідь, лікування можна припинити через 3 міс. після досягнення повної відповіді; у комбінації з бевацизумабом: по 9 млн МО 3 р/тижд. до прогресування захворювання або протягом до 12 міс.; можливе призначення в нижчій дозі (3 або 6 млн МО 3 р/тижд.), при цьому рекомендована доза 9 млн МО має бути досягнута протягом перших 2 тижн. лікування; при непереносимості дози 9 млн МО 3 р/тижд., дозу можна зменшити до мінімальної — 3 млн МО 3 р/тижд.; вводиться після закінчення інфузії бевацизумабу.

• Інтерферон альфа-2b (Interferon alfa-2b) [П] (див. п. 19.3.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Пазопаніб (Pazopanib) [П] (див. п. 19.1.7. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)

12.1.5. Засоби для лікування раку сечового міхура

• Доксорубіцин (Doxorubicin) [П] * (див. п. 19.1.4. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Мітоміцин (Mitomycin) [П] (див. п. 19.1.4. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Паклітаксел (Paclitaxel) [П] (див. п. 19.1.3. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Цисплатин (Cisplatin) [П] * (див. п. 19.1.5. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Іфосфамід (Ifosfamide) [П] (див. п. 19.1.1. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Месна (Mesna) [П] (див. п. 19.5. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Гемцитабін (Gemcitabine) [П] (див. п. 19.1.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)

12.1.6. Засоби для лікування раку передміхурової залози

12.1.6.1. Гормональні лікарські засоби та їх аналоги

• Бікалутамід (Bicalutamide) [П] (див. п. 19.2.2.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Ципротерон (Cyproterone) [П] (див. п. 19.2.2.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Доцетаксел (Docetaxel) [П] (див. п. 19.1.3. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Лейпрорелін (Leuprorelin) [П] (див. п. 7.6.1.1. розділу «ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ», п. 19.2.1.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)

Показання для застосування ЛЗ: гормонозалежний рак передміхурової залозиБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: 7,5 мг призначається у вигляді п/ш ін’єкції БНФ 1 р/місяць; 22,5 мг призначають у вигляді п/шї ін’єкції 1 раз на 3 міс.; 45 мг призначають у вигляді п/ш ін’єкції 1 раз на 6 міс.; введений р-н утворює депо препарату, що забезпечує постійне вивільнення лейпрореліну.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 1 мг.

Торговельна назва:

• Трипторелін (Triptorelin) [П] (див. п. 19.2.1.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Флутамід (Flutamide) [П] (див. п. 19.2.2.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Кислота золедронова (Zoledronic acid) [П] (див. п. 19.5. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Кислота ібандронова (Ibandronic acid) [П] (див. п. 19.5. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Гексестрол (Hexestrol) [П] (див. п. 7.5.1.3. розділу «ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Етинілестрадіол (Ethinylestradiol) [П] * (див. п. 11.6.2.1. розділу «АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Дегарелікс (Degarelix) [П]

Фармакотерапевтична група: L02BX02 — антагоністи гормонів та аналогічні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: селективний антагоніст гонадотропін-рилізинг гормону, що конкурентно й оборотно зв’язується з рецепторами гіпофізарного гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ), швидко знижуючи вивільнення гонадотропінів, лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та фолікулостимулювального гормону і, таким чином, індукує секрецію тестостерону яєчками; карцинома простати є андрогенчутливою та відповідає на лікування, яке видаляє джерело андрогенів; на відміну від агоністів ГнРГ, блокатори гонадотропін-рилізинг гормону не індукують викид ЛГ з подальшим викидом тестостерону/стимуляцією росту пухлини, потенційним загостренням с-мів після початку терапії.

Показання для застосування ЛЗ: лікування дорослих чоловіків із розповсюдженим гормонозалежним раком передміхурової залози БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначений лише для п/ш введення у ділянку живота; початкова доза — 240 мг у вигляді двох п/ш ін’єкцій по 120 мг кожна; підтримуюча доза — 1 р/міс. по 80 мг БНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: припливи; збільшенням маси тіла; транзиторний озноб, гарячка, грипоподібний стан; реакції в місці ін’єкції (біль, еритема набряки, індурація, утворення вузликів); анемія, нейтропенічна гарячка; гіперчутливість, анафілактичні реакції; гіперглікемія/ ЦД, підвищення рівня холестерину, зниження маси тіла, зниження апетиту, зміна рівня кальцію в крові; запаморочення, головний біль, безсоння, гіпестезія, психічні порушення, депресія, зниження лібідо; зниження гостроти зору; серцеві аритмії (у т. ч. фібриляція передсердь), серцебиття, подовження інтервалу QT, ІМ, СН, АГ, вазовагальна реакція (включаючи гіпотензію); диспное; нудота, діарея, запор, блювання, дискомфорт у ділянці живота, абдомінальний біль, сухість у роті; підвищення рівня печінкових трансаміназ, білірубіну, лужної фосфатази; гіпергідроз (у т. ч. нічна пітливість), висипання, кропив’янка, свербіж, вузликове висипання, алопеція, еритема; кістково-м’язовий біль та дискомфорт, остеопороз/остеопенія, артралгія, м’язова слабкість, м’язові спазми, набряк/скутість суглобів; полакіурія, невідкладний позив до сечовипускання, дизурія, ніктурія, ниркова недостатність, нетримання сечі; еректильна дисфункція, атрофія яєчок, гінекомастія, тазовий біль, тестикулярний біль, біль у грудях, подразнення в ділянці статевих органів, порушення еякуляції; периферичний набряк, нездужання; фізіологічні наслідки пригнічення секреції тестостерону; відхилення від норми рівня калію, креатиніну, сечовини.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до дегареліксу або до будь-якого іншого компонента препарату, не призначений для застосування жінкам, підліткам та дітям.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 2,7 мг.

Торговельна назва:

12.1.7. Засоби для лікування раку яєчка

• Карбоплатин (Carboplatin) [П] (див. п. 19.1.5. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Цисплатин (Cisplatin) [П] * (див. п. 19.1.5. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Етопозид (Etoposide) [П] * (див. п. 19.1.3. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Блеоміцин (Bleomycin) [П] * (див. п. 19.1.4. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Іфосфамід (Ifosfamide) [П] (див. п. 19.1.1. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Месна (Mesna) [П] (див. п. 19.5. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Паклітаксел (Paclitaxel) [П] (див. п. 19.1.3. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Вінбластин (Vinblastine) [П] * (див. п. 19.1.3. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Гемцитабін (Gemcitabine) [П] (див. п. 19.1.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)

12.1.8. Засоби для лікування раку статевого члена

• Метотрексат (Methotrexate) [П] * (див. п. 19.1.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Цисплатин (Cisplatin) [П] (див. п. 19.1.5. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Блеоміцин (Bleomycin) [П] * (див. п. 19.1.4. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)

12.1.9. Засоби для лікування функціональних нейрогенних порушеннь сечовипускання

12.1.9.1. Вегетотропні лікарські засоби

12.1.9.1.1. Антихолінергічні засоби

• Оксибутинін (Oxybutynin) [П]

Фармакотерапевтична група: G04BD04 — засоби, що застосовуються в урології; спазмолітики, які діють на сечовивідні шляхи.

Основна фармакотерапевтична дія: чинить пряму спазмолітичну дію на гладком’язові волокна детрузора, а також антихолінергічну дію, блокуючи вплив ацетилхоліну на М-холінорецептори гладких м’язів; спричиняє розслаблення детрузора сечового міхура; у пацієнтів з нестабільним сечовим міхуром збільшує об’єм сечового міхура і зменшує частоту спонтанних скорочень детрузора.

Показання для застосування ЛЗ: дорослі — нетримання сечі, імперативні позиви або прискорене сечовипускання при нестабільності функції сечового міхура внаслідок нейрогенної дисфункції сечового міхура БНФ (гіперрефлексії детрузора), що спостерігається при таких захворюваннях, як розсіяний склероз та spina bifida, або внаслідок ідіопатичної нестабільності функції детрузора (моторне ургентне нетримання сечі); контроль гіперактивності сечового міхура, що виникає після хірургічних операцій на сечовому міхуріиманні сечі, імперативних позивах або прискореному сечовипусканні при нестабільності функції сечового міхура внаслідок ідіопатичної гіперактивності сечового міхура або нейрогенної дисфункції сечового міхура (гіперактивності детрузора); нічний енурез, пов’язаний з гіперактивністю детрузора БНФ, у поєднанні з немедикаментозним лікуванням, у випадку неефективності іншої терапії.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовується перорально; для дорослих звичайна доза — 5 мг 2–3 р/добу, МДД — 5 мг 4 р/добу; для дітей старше 5 років звичайна доза становить 2,5 мг 2 р/добу, дозу можна підвищити до 5 мг 2–3 р/добу БНФ для отримання клінічного ефекту за умови доброї переносимості побічних ефектів; при нічному енурезі останню дозу приймати перед сном.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, запор, сухість у роті, діарея, блювання, відчуття дискомфорту у ділянці живота, анорексія, погіршення апетиту, дисфагія; сплутаність свідомості; головний біль, запаморочення, сонливість; сухість кон’юнктиви; затримка сечі; припливи (більше виражені у дітей, ніж у дорослих); сухість шкіри.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до оксибутиніну або до будь-якого з інших компонентів препарату; міастенія гравіс; вузькокутова глаукома або мілка передня камера ока; пацієнти з лихоманкою або за умови підвищеної температури навколишнього середовища, через ризик провокування гіперпірексії; дитячий вік до 5 років; езофагеальна дисфункція, включаючи грижу стравохідного отвору; функціональна або органічна ШК непрохідність, у т. ч. пілоростеноз, паралітична непрохідність кишечнику, атонія кишечнику; пацієнти з ілеостомією, колостомією, токсичним мегаколоном; тяжким виразковим колітом; з обструкцією сечовивідних шляхів, коли затримка сечовипускання може загостритися (з гіпертрофією передміхурової залози).

Визначена добова доза (DDD): перорально — 15 мг.

Торговельна назва:

• Толтеродин (Tolterodine) [П]

Фармакотерапевтична група: G04BD07 — засоби, що застосовуються в урології, включаючи спазмолітики.

Основна фармакотерапевтична дія: це конкуретний, специфічний антагоніст мускаринових рецепторів з селективністю відносно рецепторів сечового міхура порівняно з такою відносно слинних залоз; один з метаболітів толтеродину (5-гідроксиметильне похідне) має фармакологічні властивості подібні до фармакологічних властивостей вихідної сполуки; у осіб із швидким метаболізмом цей метаболіт має істотний внесок до лікувального ефекту; терапевтичний ефект досягається через 4 тижні.

Показання для застосування ЛЗ: лікування підвищеної активності сечового міхура з частими імперативними позивами до сечовипускання та/або нетриманням сечі БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза для дорослих та людей літнього віку становить 4 мг/добу (по 2 мг 2 р/день); дозу можна зменшити до 2 мг/добу (по 1 мг 2 р/день), враховуючи індивідуальну переносимість препарату БНФ; застосування одночасно з інгібіторами CYP3A4 (кетоконазол): рекомендована добова доза — 2 мг/добу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: сухість слизових оболонок, диспепсія і зменшення сльозовиділення; бронхіт; АР; сплутаність свідомості; запаморочення, головний біль, сонливість; патологія зору (включаючи порушення акомодації), сухість очей; вертиго; гіперемія шкіри; сухість у роті, біль у животі, запор, диспепсія, метеоризм, гастроезофагеальний рефлюкс; сухість шкіри; утруднене чи болісне сечовипускання (дизурія), затримка сечі; біль у грудях, стомлюваність; збільшення маси тіла; анафілактоїдні реакції; порушення орієнтації, галюцинації; порушення пам’яті; тахікардія, відчуття серцебиття; діарея; ангіоневротичний набряк; периферичний набряк; загострення с-мів деменції (сплутаність свідомості, дезорієнтації, маячіння).

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до толтеродину або інших компонентів препарату; затримка сечовипускання; закритокутова глаукома, що не піддається лікуванню; вагітність, годування груддю; дитячий вік до 18 років.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 4 мг.

Торговельна назва:

• Соліфенацин (Solifenacin) [П]

Фармакотерапевтична група: G04BD08 — засоби, що застосовуються в урології; спазмолітики, які діють на сечовивідні шляхи.

Основна фармакотерапевтична дія: конкурентний, специфічний антагоніст холінергічних рецепторів переважно М3 підтипу; має слабку спорідненість з іншими рецепторами і тестованими іонними каналами.

Показання для застосування ЛЗ: симптоматичне лікування ургентного (імперативного) нетримання сечі та/або частого сечовипускання БНФ; ургентних (імперативних) позивів до сечовипускання, характерних для пацієнтів із с-мом гіперактивного сечового міхура.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза для дорослих — 5 мг 1 р/добу; якщо необхідно, доза може бути підвищена до 10 мг 1 р/ добу БНФ; при одночасному застосуванні потужних інгібіторів цитохрому P450 3A4, потужних інгібіторів ізоформи цитохрому CYP3A4 (ритонавіру, нелфінавіру, ітраконазолу, кетоконазолу): МДД — 5 мг.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: сухість у роті; інфекції сечовивідних шляхів, цистит; галюцинації, стан сплутаності свідомості; сонливість, порушення смаку, запаморочення, головний біль; нечіткість зору, cухість очей; cухість слизової оболонки носової порожнини; запор, нудота, диспепсія, біль у животі, гастро-езофагальний рефлюкс, сухість у глотці; непрохідність товстого кишечнику, копростаз, блювання; сухість шкіри; еритема мультиформна; свербіж, висипання, кропив’янка, набряк Квінке; утруднене сечовипускання; затримка сечовипускання; підвищена втомлюваність, периферичний набряк.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до соліфенацину або до кожної з допоміжних речовин; затримка сечовипускання; тяжкі ШК захворювання (включаючи токсичний мегаколон); міастенія gravis; закритокутова глаукома; проведення гемодіалізу; тяжка печінкова недостатність; тяжка ниркова недостатність; печінкова недостатність середнього ступеня тяжкості, що перебувають на лікуванні активними інгібіторами цитохрому CYP3A4, наприклад, кетоконазолом.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 5 мг.

Торговельна назва:

12.1.9.1.2. Холіноміметики

• Метоклопрамід (Metoclopramide) [П] * (див. п. 3.5. розділу «ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Неостигмін (Neostigmine) [П] * (див. п. 6.6.1. розділу «НЕВРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Іпідакрин (Ipidakrin) [П] (див. п. 6.6.1. розділу «НЕВРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.1.9.1.3. Антагоністи альфа-адренергічних рецепторів

• Празозин (Prazosin) [П] (див. п. 2.8.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Альфузозин (Alfuzosin) [П] (див. п. 12.1.3.1. розділу «УРОЛОГІЯ, АНДРОЛОГІЯ, СЕКСОПАТОЛОГІЯ, НЕФРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Тамсулозин (Tamsulosin) [П] (див. п. 12.1.3.1. розділу «УРОЛОГІЯ, АНДРОЛОГІЯ, СЕКСОПАТОЛОГІЯ, НЕФРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.1.9.1.4. Антагоністи бета-адренергічних рецепторів

• Пропранолол (Propranolol) [П] * (див. п. 2.1.2. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.1.9.2. Міорелаксанти центральної дії

• Баклофен (Baclofen) [П] (див. п. 10.4.3. розділу «АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ ТА РЕАНІМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Діазепам (Diazepam) [П] * (див. п. 5.1.2.1. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У ЛІКУВАННІ РОЗЛАДІВ ПСИХІКИ ТА ПОВЕДІНКИ»)
• Оксазепам (Oxazepam) [П] (див. п. 5.1.2.1. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У ЛІКУВАННІ РОЗЛАДІВ ПСИХІКИ ТА ПОВЕДІНКИ»)

12.1.9.3. Трициклічні антидепресанти

• Іміпрамін (Imipramine) [П] (див. п. 5.2.1.1. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У ЛІКУВАННІ РОЗЛАДІВ ПСИХІКИ ТА ПОВЕДІНКИ»)

12.1.9.4. Антидіуретичний гормон

• Десмопресин (Desmopressin) [П] (див. п. 7.6.2.3. розділу «ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.1.10. Засоби для лікування порушень видільної функції нирки

• Гідрохлортіазид (Hydrochlorothiazide) [П] * (див. п. 2.9.2. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Десмопресин (Desmopressin) [П] (див. п. 7.6.2.3. розділу «ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Спіронолактон (Spironolactone) [П] * (див. п. 2.9.4. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Фуросемід (Furosemide) [П] * (див. п. 2.9.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.1.11. Засоби, що впливають на згортання крові

• Гепарин (Heparin) [П] * [тільки мазь та гель] (див. п. 13.8.1.2. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Етамзилат (Etamsylate) [П] (див. п. 13.7.4. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.1.12. Інші фармакотерапевтичні групи лікарських засобів, що застосовуються в урології

• БЦЖ-вакцина (BCG vaccine) * (див. п. 19.3.5. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Дифенгідрамін (Diphenhydramine) [П] (див. п. 29.5.1.1. розділу «Додаток 8. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ НАДАННЯ ПАЛІАТИВНОЇ ТА ХОСПІСНОЇ ДОПОМОГИ»)
• Прокаїн (Procaine) [П] (див. п. 10.2.1. розділу «АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ ТА РЕАНІМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Комбіновані препарати

• Сорбітол + манітол (Sorbitol + mannitol) [П]

Визначена добова доза (DDD): не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

12.2. Андрологія, сексопатологія. Лікарські засоби

12.2.1. Протимікробні та антисептичні засоби

12.2.1.1. Антибіотики

• Натаміцин (Natamycin) [П] (див. п. 17.4.1. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Хлорамфенікол (Chloramphenicol) [П] * (див. п. 17.2.8. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Кліндаміцин (Clindamycin) [П] * (див. п. 17.2.5. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.2.1.2. Похідні хіноліну

• Хлорхінальдол (Chlorquinaldol) [П] (див. п. 11.1.2. розділу «АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Декваліній (Dequalinium) [П] ** (див. п. 11.1.2. розділу «АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.2.1.3. Похідні імідазолу

• Ізоконазол (Isoconazole) (див. п. 9.1.3.2. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Метронідазол (Metronidazole) [П] * (див. п. 17.2.9., п. 17.6.3., п. 17.6.5. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Клотримазол (Clotrimazole) [П] *, ** (див. п. 9.1.3.2. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Міконазол (Miconazole) [П] *, ** (див. п. 9.1.3.2. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Еконазол (Econazole) ** (див. п. 9.1.3.2. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Бутоконазол (Butoconazole) [П] (див. п. 11.1.4. розділу «АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Омоконазол (Omoconazole) [П] (див. п. 11.1.4. розділу «АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Сертаконазол (Sertaconazol) [П] (див. п. 11.1.4. розділу «АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.2.1.4. Інші антимікробні та антисептичні засоби

• Ніфурател (Nifuratel) [П] (див. п. 11.1.5. розділу «АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Фуразолідон (Furazolidone) [П] (див. п. 17.2.12. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Хлоргексидин (Chlorhexidine) [П] *, ** (див. п. 9.1.4.1. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Повідон йод (Povidone-Iodine) [П] *, ** (див. п. 9.1.4.1. розділу «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.2.2. Інші засоби, що застосовуються в андрології

12.2.2.1. Інгібітори пролактину

• Бромокриптин (Bromocriptine) [П] (див. п. 11.5.1. розділу «АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Каберголін (Cabergoline) (див. п. 11.5.1. розділу «АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.2.3. Протизапальні засоби

• Ібупрофен (Ibuprofen) [П] *, ** (див. п. 8.7.1.2. розділу «РЕВМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Напроксен (Naproxen) [П] [тільки таблетки по 550 мг]

Фармакотерапевтична група: М01АЕ02 — нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби; похідні пропіонової к-ти.

Основна фармакотерапевтична дія: протизапальний, знеболювальний, жарознижувальний, антиагрегантний засіб з групи НПЗЗ; знижує активність циклооксигенази, у результаті чого порушується синтез простагландинів; обмежує розвиток ексудативної та проліферативної фаз запалення, виявляє антипіретичну дію, гальмує перебіг вільнорадикальних реакцій; зумовлює послаблення або усунення больового с-му (у т. ч. болю в суглобах у спокої та під час руху), зменшує ранкову скутість та припухлість суглобів, сприяє збільшенню обсягу руху; протизапальний ефект настає наприкінці 1-го тижня лікування, при тривалому застосуванні виявляє десенсибілізуючу дію; пригнічує агрегацію тромбоцитів.

Показання для застосування ЛЗ: больовий с-м легкого та середнього ступеня тяжкості БНФ (головний та зубний біль; менструальний біль; біль у м’язах, суглобах та біль у хребті — порушення з боку опорно-рухового апарату БНФ; запобігання мігрені та для її полегшення; після хірургічного втручання — у травматології, ортопедії, гінекології, хірургія у стоматології); ревматичні захворювання (РА, остеоартрит, анкілозивний спондилоартрит та подагра) БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують внутрішньо; як знеболювальний засіб: перший прийом — 500 мг, з наступними прийомами по 250 мг кожні 6–8 год. по мірі необхідності БНФ, МДД — 1,5 г; як протиревматичний засіб: рекомендована добова доза — 500–1000 мг, розподілена на 2 прийоми БНФ; при сильних загостреннях ревматичних захворювань дозу можна збільшити до 1,5 г/добу протягом обмеженого терміну; при артритах стан покращується протягом 2 тижн., але може знадобиться безперервний прийом протягом 2–4 тижн. для досягнення максимальної ефективності лікування, МДД — 1,75 г.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: печія, нудота, блювання, запор, діарея, метеоризм, диспепсія, біль у черевній порожнині, кровотечі у ШКТ та/чи перфорація шлунка, гематемез, мелена, стоматит, виразковий стоматит, виразка шлунка, загострення виразкового коліту та хвороби Крона, езофагіт, гастрит, панкреатит; нейтропенія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, еозинофілія, лейкопенія, апластична анемія та гемолітична анемія; АР (бронхоспазм, ангіоневротичний набряк); гіперкаліємія; безсоння, порушення сну, депресія, сплутаність свідомості та галюцинації; судоми, запаморочення/вертиго, головний біль, сонливість, парестезії, ретробульбарний неврит зорового нерва, нездатність сконцентрувати увагу, когнітивні розлади, асептичний менінгіт (особливо у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями в анамнезі, таких як системний червоний вовчак, змішані захворювання сполучної тканини), з такими с-мами як ригідність потиличних м’язів, головний біль, підвищена температура або дезорієнтація; розлади зору, помутніння рогівки, папіліт і набряк диска здорового нерва; шум у вухах, порушення слуху; набряк, відчуття серцебиття, СН; збільшення артеріального тромбозу (ІМ або інсульт), АГ, васкуліт; задишка, астма, еозинофільна пневмонія, набряк легенів; жовтяниця, підвищення рівня ферментів печінки; висипи на шкірі, свербіж, кропив’янка, синці, пурпура, посилене потовиділення, алопеція, поліморфна еритема, системний червоний вовчак, епідермальний некроліз, реакції світлочутливості, схожі на хр. гематопорфірію та бульозний епідермоліз, с-м Стівенса; біль у м’язах та м’язова слабкість; гломерулонефрит, інтерстиціальний нефрит, нефротичний с-м, гематурія, медулярний некроз нирки, ниркова недостатність; жіноче безпліддя; спрага, гарячка, втома, недомагання.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до напроксену або до будь-якої допоміжної речовини; підвищена чутливість до саліцилатів та до інших НПЗЗ, що проявляється у вигляді БА, кропив’янки, ринітів та назальних поліпів; ерозивно-виразкові ураження ШКТ у фазі загострення; порушення кровотворення; виражені порушення функції нирок (табл., вкритих п/о по 250 мг та 500 мг — з кліренсом креатиніну нижче 20 мл/хв; табл., вкритих п/о по 275 мг та 550 мг — з кліренсом креатиніну нижче 30 мл/хв) та печінки; СН; дитячий вік до 16 років; вагітність (окрім табл., вкритих п/о по 250 мг) та період годування груддю.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 0,5 г.

Торговельна назва:

• Бензидамін (Benzydamine) **

Фармакотерапевтична група: G02CC03 — протизапальні засоби для вагінального введення.

Основна фармакотерапевтична дія: нестероїдний протизапальний засіб з аналгетичними і протинабряковими властивостями; має антисептичну та місцеву анестезуючу активність; адгезується на вагінальному епітелії.

Показання для застосування ЛЗ: вульвовагініт різного походження, який характеризується невеликими виділеннями з піхви, свербежем, подразненням, печією і болем у зовнішніх статевих органах; жіноча гігієна у післяпологовий період.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: 1–2 вагінальних спринцювання щодня протягом 7 послідовних днів; для разового зрошення використовують весь об’єм фл. 140 мл або розчинити вміст 1–2 саше в 1 л води; для нагрівання поміщають закритий фл. під потік гарячої води на кілька хв., процедуру проводити лежачи, рідина повинна залишатися у піхві декілька хв.; при бактеріальному вагінозі — зрошення проводять 1–2 р/добу — протягом 7–10 днів; при неспецифічних вульвовагінітах та цервіковагінітах будь-якої етіології, включаючи вторинно розвинуті на фоні хіміотерапії і радіотерапії, при специфічних вульвовагінітах, у складі комплексної терапії — 2 р/добу не менше 10 діб; при профілактиці перед- та постопераційних ускладнень в оперативній гінекології та в післяпологовому періоді в якості гігієнічного засобу 1 р/добу 3 — 5 днів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: подразнення шкіри, сонливість, АР, у т. ч. шкірні висипання, свербіж.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до бензидаміну або до інших компонентів препарату.

Торговельна назва:

12.2.4. Гормони статевих залоз та лікарські засоби, що застосовуються при патології статевої системи

12.2.4.1. Андростенон та його похідні

• Тестостерон (Testosterone) [П] *

Фармакотерапевтична група: G03BA03 — андрогени.

Основна фармакотерапевтична дія: призводить до відновлення нормальних рівнів у сироватці крові та біодоступності тестостерону, підвищення рівнів дигідротестостерону та естрадіолу до зниження рівнів глобуліну, що зв’язує статеві гормони, лютеїнізуючого гормона і фолікулостимулюючого гормона; призводить до нормалізації рівнів гонадотропіну; призводить до підвищення мінеральної щільності кісток, зменшення жирової тканини тіла, покращення статевої функції, включаючи лібідо та еректильну функцію; призводить до зниження рівнів ліпопротеїдів низької щільності, ліпопротеїдів високої щільності та тригліцерідів у сироватці крові, підвищення рівня Hg та гематокриту.

Показання для застосування ЛЗ: вроджений чи набутий первинний або вторинний дефіцит тестостерону у чоловіків ВООЗ, БНФ (капс.); замісна терапія при первинному і вторинному гіпогонадоїдизмі ВООЗ, євнухоїдизмі; імпотенція ендокринного генезу, посткастраційний с-м, чоловічий клімакс; безпліддя внаслідок порушення сперматогенезу, олігоспермія; остеопороз, спричинений недостатністю андрогенів, акромегалія; гормонозалежні пухлини у жінок (рак молочної залози ВООЗ, яєчників), клімактеричні розлади у жінок (у поєднанні з естрогенами); функціональні кровотечі при гіперестрогенізмі; мастопатії, що супроводжуються передменструальним болісним напруженням молочних залоз; ендометріоз, міоми матки (р-н для ін’єкц. та -н для ін’єкц. олійний); замісна гормональна терапія тестостероном у чоловіків з недостатністю ендогенного тестостерону, якщо його дефіцит підтверджений клінічним перебігом і лабораторними тестами (гель для зовнішнього застосування).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують зовнішньо, внутрішньо p/os та парентерально; підбирати індивідуально залежно від клінічного ефекту; для внутрішнього застосування початкова доза становить 120–160 мг/добу протягом 2–3 тижн., підтримуюча доза — 40–120 мг/добу, яка базувється на клінічній відповіді, досягнутій протягом 1-го тижня лікування; для парантерального застосування чоловікам при євнухоїдизмі, вродженому недорозвиненні статевих залоз, видаленні їх хірургічним шляхом або в результаті травми, при акромегалії застосовують в/м або п/ш по 25–50 мг через день або через 2 дні; тривалість курсу лікування залежить від ефективності терапії і характеру захворювання; після поліпшення клінічної картини вводять у підтримуючих дозах — 5–10 мг щодня або через день; при імпотенції ендокринного генезу, а також при чоловічому клімаксі, що супроводжується судинними і нервовими розладами: по 10 мг щодня або по 25 мг 2–3 р/тижд. протягом 1–2 міс.; для лікування чоловічого безпліддя: по 10 мг 2 р/тижд. протягом 4–6 міс. або по 50 мг через день протягом 10 днів; при патологічному чоловічому клімаксі: по 25 мг 2 р/тижд. протягом 2 міс. з місячною перервою; на початкових стадіях гіпертрофії передміхурової залози: по 10 мг 1 раз на 2 дні протягом 1–2 міс.; жінкам віком від 45 років при дисфункціональних маткових кровотечах: по 10–25 мг через день протягом 20–30 днів до припинення кровотечі і появи атрофічних клітин у піхвових мазках; для зовнішнього застосування рекомендована доза становить 50 мг тестостерону (5 г гелю), наносити 1 р/добу, бажано в один і той же самий час, вранці, МДД — 100 мг (10 г гелю), збільшувати дозу поетапно по 2,5 г гелю, наносити на чисту, суху, здорову шкіру на плечах, руках або животі.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: поліцитемія; затримка рідини; депресія, нервозність, зміни настрою, ворожість; підвищення або зниження лібідо; міалгія; АГ; нудота; свербіж, акне; гінекомастія, масталгія, олігозооспермія, пріапізм, порушення простати; рак простати, пригнічення сперматогенезу, атрофія яєчок; у жінок можуть огрубіння голосу, надмірний ріст волосся на обличчі та тілі, пастозність обличчя, пригнічення функції яєчників, розлади менструації, атрофія молочних залоз і тканин ендометрію, жирність шкіри, гіпертрофія клітора; зміни показників при дослідженні функцій печінки, зміна рівня ліпідів, підвищення рівня простато-специфічного антигену; діарея, біль або відчуття дискомфорту у животі; холестатична жовтяниця, гепатит; обструкції сечовивідних шляхів; затримка натрію, хлору, калію і кальцію та неорганічних фосфатів; порушення толерантності до глюкози; головний біль; набряки, ШК кровотечі; АР; для гелю для зовнішн. застосування — шкірні реакції (подразнення шкіри у місці нанесення гелю, еритема, вугри, сухість шкіри); для р-ну для ін’єкц. — біль у місці ін’єкції, п/ш гематома в місці ін’єкції.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до тестостерону; діагностована або підозрювана карцинома передміхурової залози або грудних залоз у чоловіків; гіперкальціємія; для капс., р-ну для ін`єкц. та р-ну для ін`єкц. олійн.: нелікована застійна СН; для капс. та р-ну для ін`єкц.: гіперкальціурія, ІХС, пухлини печінки у даний час або в анамнезі; для капс. та р-ну для ін`єкц олійн.: нефротичний с-м, нефроз, нефротична форма нефриту; для р-ну для ін`єкц. та р-ну для ін`єкц. олійн.: тяжкі порушення функції печінки; для р-ну для ін`єкц олійн.: гінекомастія, порушення функції нирок, виражена астенізація хворих, літній вік чоловіків, препубертатний період у хлопчиків, періоди вагітності і лактації у жінок, рак молочної залози, ЦД, гіпертрофія передміхурової залози, порушення сечовипускання; вагітність, період годування груддю.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 18 мг., перорально — 0,12 г.

Торговельна назва:

• Местеролон (Mesterolone) [П]

Фармакотерапевтична група: G03BB01 — гормони статевих залоз і препарати, що застосовуються при патологіях статевої сфери.

Основна фармакотерапевтична дія: наявність метильної групи у позиції С-1 зумовлює його особливі властивості, який на відміну від тестостерону та всіх його похідних, що використовуються для андрогенної терапії, не метаболізується до естрогену; незначно пригнічує синтез гіпофізом гонадотропіну і зниження сперматогенезу не відбувається; доповнює дію ендогенних андрогенів; добре переноситься печінкою.

Показання для застосування ЛЗ: недостатність андрогенів або чоловіче безпліддя, спричинені первинним або вторинним зниженням функції статевих залоз (гіпогонадизмом) у чоловіків БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим на початку лікування: 75–100 мг (3 або 4 табл.)/добу протягом кількох міс.; підтримуюча терапія — 50–75 мг (2–3 табл.)/добу БНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: часті або дуже тривалі ерекції (варто припинити лікування з метою уникнення ушкодження пеніса); АР (можливо уповільнені) та в окремих випадках бронхоспазм.

Протипоказання до застосування ЛЗ: рак передміхурової залози, пухлини печінки в даний час або в минулому, гіперчутливість до местеролону або до будь-якого із компонентів препарату.

Торговельна назва:

• Метандієнон (Metandienone)

Фармакотерапевтична група: A14AA03 — анаболічні засоби для системного застосування; анаболічні стероїди; похідні андростану.

Основна фармакотерапевтична дія: стероїдний анаболік; проникаючи у клітинне ядро, активізує генетичний апарат клітини, що призводить до збільшення синтезу ДНК, РНК і структурних білків, активації ферментів ланцюга тканинного дихання і посилення тканинного дихання, окиснювального фосфорилювання, синтезу АТФ і накопичення макроергів внутрішньо в клітині; стимулює анаболічні і пригнічує катаболічні процеси, спричинені глюкокортикоїдами; приводить до збільшення м’язової маси, зменшення відкладання жиру, покращує трофіку тканин, сприяє відкладанню кальцію в кістках, затримує в організмі азот, фосфор, сірку, калій, натрій і воду; гемопоетична дія пов’язана зі збільшенням синтезу еритропоетину; андрогенна активність (невисока) може сприяти розвитку вторинних статевих ознак за чоловічим типом.

Показання для застосування ЛЗ: кахексія різного генезу; порушення білкового обміну після тяжких травм, інфекційних захворювань, опіків, хірургічних операцій, променевої терапії; остеопороз різного генезу; прогресуюча м’язова дистрофія; профілактика міопатії та остеопорозу на тлі лікування глюкокортикостероїдами.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають внутрішньо; початкова доза для дорослих — 10–15 мг/добу, в окремих випадках доза може бути збільшена до 30 мг/добу, підтримуюча доза — 5–10 мг/добу; максимальна разова доза — 10 мг, МДД — 50 мг; дітям 6–14 років призначають в дозі — 5 мг/добу (1/2 таблетки 10 мг) щоденно або через день, курс лікування до 4 тижнів; повторний курс — через 6–8 тижнів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: диспептичні розлади (нудота, блювання, діарея, біль у животі); гепатоцелюлярна карцинома, жовтяниця; підвищена кровоточивість; АР; депресія, порушення сну; судоми; аденома та аденокарцинома передміхурової залози; ущільнення молочної залози; гінекомастія у чоловіків; с-ми вірилізації у жінок (гірсутизм, облисіння, необоротне зниження тембру голосу, порушення менструального циклу, пригнічення функції яєчників, збільшення клітора); поліурія і полакіурія; набряки; лейкемоїдна реакція; передчасне закриття зон росту у дітей; прогресування атеросклерозу.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до метандієнону; вагітність, період годування груддю; рак, аденома передміхурової залози; г. або хр. простатит; рак грудної залози у чоловіків; тяжке ураження печінки, печінкова недостатність; ІХС, ІМ, СН; ЦД; гіперкальціємія.

Торговельна назва:

12.2.4.2. Гонадотропні гормони

• Хоріонічний гонадотропін (Chorionic gonadotrophin) [П] (див. п. 11.6.4.1. розділу «АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Менопаузальний гонадотропін людини (Human menopausal gonadotrophin) [П] (див. п. 11.6.4.1. розділу «АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Урофолітропін (Urofollitropin) (див. п. 11.6.4.1. розділу «АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Фолітропін альфа (Follitropin alfa) [П] (див. п. 11.6.4.1. розділу «АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Фолітропін бета (Follitropin beta) [П] (див. п. 11.6.4.1. розділу «АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.2.5. Антиандрогени

• Ципротерон (Cyproterone) [П] (див. п. 11.6.5. розділу «АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ», п. 19.2.2.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)

12.2.6. Лікарські засоби для стимуляції статевої дисфункії

12.2.6.1. Адаптогени

• Елеутерокок (Eleutherococcus senticosus) [П] **

Фармакотерапевтична група: А13А — тонізуючий засіб.

Основна фармакотерапевтична дія: підвищує фізичну та розумову працездатність, стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища, гостроту зору, покращує обмін речовин, чинить незначну стимулюючу гонадотропну та гіпоглікемічну дію; до складу кореневищ з коренями елеутерококу входять елеутерозиди А, В, В1, С, D, Е, F і G, похідні кумарину, флавоноїди, ефірна олія, рослинний віск, смоли, крохмаль та ін. компоненти.

Показання для застосування ЛЗ: фізична і розумова перевтома, неврастенія та психастенія, функціональне виснаження ЦНС, що супроводжується зниженням працездатності, дратівливістю і безсонням; вегето-неврози, післяопераційний період; у поєднанні з іншими засобами — при г. та хр. променевій хворобі.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: перед застосуванням збовтати; застосовувати внутрішньо за 30 хв. до їди; дорослим приймати по 20–30 крап. 1 р/день, дітям віком від 12 років призначати з розрахунку 1 крап. на 1 рік життя дитини 1 р/день, попередньо розвівши невеликою кількістю води, у першу половину дня (тобто до 15 год.); курс лікування — 25–30 днів; при необхідності — повторювати через 1–2 тижні.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР; головний біль, збудження, порушення сну, дратівливість, тривожний стан, зниження працездатності; тахікардія, підвищення АТ; спазм м’язів, порушення з боку травного тракту.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату, гіпертермічний синдром, АГ, підвищена збудливість, епілепсія, г. інфекційні захворювання, ІМ, аритмії, безсоння, вегето-судинна дистонія.

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

12.2.6.2. Біостимулятори

• Алое (Aloe) [П]

Фармакотерапевтична група: A16AX — засоби, що впливають на систему травлення та метаболічні процеси.

Основна фармакотерапевтична дія: біогенний стимулятор; чинить адаптогенну та загальнотонізуючу дії; поліпшує клітинний метаболізм, трофіку та регенерацію тканин, підвищує загальну неспецифічну резистентність організму та стійкість слизових оболонок до дії пошкоджувальних агентів, прискорює процеси регенерації; стимулює захисні функції гранулоцитів, підвищує апетит; підвищує енергетичні запаси у сперматозоїдах та підсилює їхню рухливість.

Показання для застосування ЛЗ: прогресуюча короткозорість, міопічний хоріоретиніт, блефарит, кон’юнктивіт, кератит, ірит, помутніння склоподібного тіла, а також виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (у складі комплексної терапії).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять п/ш щодня; дорослим — по 1 мл; МДД — 3–4 мл; дітям 3–5 років — по 0,2–0,3 мл; від 5 років — по 0,5 мл; курс лікування — 30–50 ін’єкц.; повторні курси проводять після 2 або 3 міс. перерви.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: відчуття першіння, диспепсія, біль у животі; підвищення АТ; АР, включаючи гіперемію, свербіж, висипання, кропив’янку; запаморочення, відчуття припливу крові до органів малого таза, посилення менструальних кровотеч, відчуття печіння, гіпертермія, зміни у місці введення.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до препарату; тяжкі СС захворювання, АГ, г. ШК розлади (у т. ч. діарея), порушення прохідності кишечнику, хвороба Крона, виразковий коліт, апендицит, біль у животі нез’ясованого ґенезу, геморой, порушення функції печінки/нирок, ускладнені форми нефрозо-нефриту, дифузний гломерулонефрит, цистит, метрорагія, кровохаркання, холелітіаз.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

12.2.6.3. Вітаміни

• Токоферол (Tocopherol) [П] (див. п. 20. розділу « ВІТАМІНИ ТА МІНЕРАЛИ»)
• Кислота аскорбінова (Ascorbic acid) [П] *, ** [тільки таблетки] (див. п. 20. розділу « ВІТАМІНИ ТА МІНЕРАЛИ»)

12.2.7. Засоби для інтракавернозної терапії

• Алпростадил (Alprostadil) [П] (див. п. 2.13.3.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Показання для застосування ЛЗ: лікування еректильної дисфункції БНФ у дорослих чоловіків нейрогенної, судинної, психогенної або змішаної етіології, може бути корисним доповненням до інших діагностичних тестів при діагностиці еректильної дисфункції БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують шляхом прямого інтракавернозного введення; рекомендується використання голки 27–30 розміру довжиною 1/2 дюйма; дозу препарату кожному пацієнту підбирати індивідуально шляхом обережного титрування, пацієнтам без ознак неврологічних порушень у печеристі тіла ввести 20 мкг алпростадилу і розподілити масажними рухами по статевому члені, якщо ерекція, що виникла після введення препарату, триває більше однієї години, вдатися до детумесцентної терапії, перш ніж пацієнт залишить клініку, щоб запобігти ризику розвитку пріапізму; пацієнтам з еректильною дисфункцією, спричиненою неврологічним захворюванням/травмою, початкова доза препарату для діагностики може становити 5 мкг та не має перевищувати 10 мкг; початкова доза алпростадилу пацієнтам з еректильною дисфункцією нейрогенного походження внаслідок ушкодження спинного мозку становить 1,25 мкг, друга доза — 2,5 мкг, третя — 5 мкг, після цього поступово збільшувати дозу на 5 мкг до досягнення оптимальної дози; при еректильній дисфункції судинної, психогенної або змішаної етіології початкова доза препарату становить 2,5 мкг, якщо спостерігається часткова відповідь, друга доза препарату становить 5 мкг або 7,5 мкг, якщо відповіді немає, подальше поступове збільшення дози на 5–10 мкг проводити до досягнення оптимальної дози, якщо відповіді на введену дозу не спостерігається, то наступну більш високу дозу можна вводити протягом 1 год, при наявності відповіді інтервал між дозами має становити не менше 1 доби, звичайна максимальна рекомендована частота ін’єкцій становить не більше 1 в день і не більше 3 р/тиждень.

Торговельна назва:

• Папаверин (Papaverine) [П] ** [тільки супозиторії] (див. п. 2.7.2. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.2.8. Засоби, що використовуються для терапії передчасного сім’явиверження

• Сертралін (Sertralin) [П] (див. п. 5.2.1.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У ЛІКУВАННІ РОЗЛАДІВ ПСИХІКИ ТА ПОВЕДІНКИ»)
• Пароксетин (Paroxetine) [П] (див. п. 5.2.1.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У ЛІКУВАННІ РОЗЛАДІВ ПСИХІКИ ТА ПОВЕДІНКИ»)
• Магнію сульфат (Magnesium sulfate) [П] * (див. п. 10.5.6. розділу «АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ ТА РЕАНІМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.2.9. Засоби для лікування еректильної дисфункції

• Папаверин (Papaverine) [П] ** [тільки супозиторії] (див. п. 2.7.2. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Силденафіл (Sildenafil) [П]

Фармакотерапевтична група: G04BE03 — засоби, що застосовуються при еректильній дисфункції.

Основна фармакотерапевтична дія: при сексуальному збудженні відновлює знижену еректильну функцію шляхом посилення притоку крові до пеніса; зумовлює ерекцію, сприяє вивільненню оксиду азоту у кавернозних тілах під час сексуального збудження; вивільнений оксид азоту активує фермент гуанілатциклазу, що стимулює підвищення рівня циклічного гуанозинмонофосфату, що викликає розслаблення гладенької мускулатури кавернозних тіл, сприяючи притоку крові; потужний та селективний інгібітор цГМФ-специфічної фосфодіестерази 5 (ФДЕ5) у кавернозних тілах, де ФДЕ5 відповідає за розпад цГМФ; ефекти силденафілу на ерекцію носять периферичний характер; не спричиняє безпосередньої релаксуючої дії на ізольовані кавернозні тіла людини, але потужно посилює розслаблюючу дію NO на дану тканину; при активації метаболічного шляху NO/цГМФ, що відбувається при статевій стимуляції, інгібування силденафілом ФДЕ5 призводить до підвищення рівня цГМФ у кавернозних тілах; для того, щоб силденафіл викликав необхідний фармакологічний ефект, необхідне сексуальне збудження.

Показання для застосування ЛЗ: порушення ерекції БНФ, що визначаються як нездатність досягти та підтримати ерекцію статевого члена, необхідну для успішного статевого акту; для ефективної дії потрібне сексуальне збудження.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначено для перорального застосування дорослими чоловіками; для ефективної дії потрібне сексуальне збудження; рекомендована доза — 50 мг приблизно за годину до статевого акту; залежно від ефективності та переносимості дозу можна збільшити до 100 мг або знизити до 25 мг, максимальна рекомендована доза — 100 мг; максимальна рекомендована частота застосування — 1 р/добу БНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний біль; припливи крові; диспепсія, нудота, блювання, сухість у роті; розлади зору, розлади з боку кон’юнктиви, розлади сльозовиділення, хроматопсія (помірного ступеня, транзиторна, головним чином кольоровий зір), інші розлади з боку органів зору; закладеність носа, носова кровотеча, запаморочення та порушення сприйняття кольору; реакції гіперчутливості; сонливість, підвищена стомлюваність, гіпестезія; біль у грудях, інсульт, непритомність, гіпертензія, гіпотензія, посилене серцебиття, тахікардія, ІМ, фібриляція передсердь, підвищена ЧСС; вертиго, шум у вухах; глухота, туговухість; висипи на шкірі; міалгія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до силденафілу або будь-якої з допоміжних речовин; одночасне застосування із донорами оксиду азоту (такими як амілнітрит) або нітратами у будь-якій формі, оскільки силденафіл має вплив на шляхи метаболізму оксиду азоту/циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) та потенціює гіпотензивний ефект нітратів; чоловікам, яким не рекомендована статева активність (наприклад, пацієнти з тяжкими СС розладами, такими як нестабільна стенокардія та СН тяжкого ступеня); пацієнтам із втратою зору на одне око внаслідок неартеріальної передньої ішемічної нейропатії зорового нерва, незалежно від того, чи пов’язана ця патологія із попереднім застосуванням інгібіторів ФДЕ5, чи ні; пацієнтам із: порушеннями функції печінки тяжкого ступеня, артеріальна гіпотензія (артеріальний тиск нижче 90/50 мм.рт.ст.), нещодавно перенесений інсульт або ІМ та відомі спадкові дегенеративні захворювання сітківки, такі як пігментний ретиніт (невелика кількість таких пацієнтів має генетичні розлади фосфодіестераз сітківки).

Визначена добова доза (DDD): перорально — 50 мг.

Торговельна назва:

• Тадалафіл (Tadalafil)

Фармакотерапевтична група: G04BE08 — засоби для лікування порушень ерекції.

Основна фармакотерапевтична дія: є селективним оборотним інгібітором циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) — специфічної фосфодіестерази типу ФДЕ 5; коли сексуальна стимуляція спричиняє локальне вивільнення оксиду азоту, інгібування ФДЕ 5 тадалафілом продукує підвищені рівні цГМФ у печеристому тілі; це призводить до релаксації гладких м’язів і припливу крові до тканин статевого члена, створюючи тим самим ерекцію; не діє без сексуальної стимуляції; ефект інгібування концентрації цГМФ у печеристому тілі також спостерігається в гладких м’язах простати, сечовому міхурі та їх судинах, що переносять кров до вищевказаних органів; судинна релаксація призводить до підвищення перфузії крові та може бути причиною зменшення с-мів доброякісної гіперплазії передміхурової залози; ці судинні ефекти можуть бути доповнені інгібуванням активності аферентних нервів сечового міхура та релаксацією гладких м’язів простати і сечового міхура.

Показання для застосування ЛЗ: лікування еректильної дисфункції у дорослих чоловіків, ефективний за наявності сексуальної стимуляції; лікування проявів та с-мів доброякісної гіперплазії передміхурової залози у дорослих чоловіків БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: для перорального застосування; рекомендована доза для дорослих чоловіків із еректильною дисфункцією — 10 мг перед передбачуваною сексуальною активністю, не менше ніж за 30 хв.; пацієнтам, у яких тадалафіл в дозі 10 мг не виявляє бажаного ефекту, можна застосовувати дозу 20 мг БНФ; ефективність зберігається до 36 год. після прийому дози; максимальна рекомендована частота прийому — 1 р/день БНФ; у дозі 10 мг та 20 мг призначений для застосування перед передбачуваною сексуальною активністю та не рекомендований для щоденного застосування; у разі передбачуваного частого застосування (принаймні 2 р/тижд.), режим щоденного застосування більш низьких доз може бути більш доцільним, для таких пацієнтів рекомендована доза — 5 мг/добу приблизно в однаковий час, дозу можна зменшувати до 2,5 мг/добу БНФ, виходячи з індивідуальної переносимості препарату; пацієнтам з доброякісною гіперплазією передміхурової залози: для щоденного застосування рекомендована доза — 5 мг/добу БНФ приблизно в однаковий час; для лікування дорослих чоловіків із еректильною дисфункцією та проявами та с-ми доброякісної гіперплазії передміхурової залози рекомендована доза для щоденного застосування — 5 мг/добу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: реакції гіперчутливості, ангіоневротичний набряк; головний біль, запаморочення; порушення мозкового кровообігу (включаючи геморагічні явища), втрата свідомості, транзиторна ішемічна атака, мігрень, судоми, транзиторна амнезія; нечіткий зір, відчуття болю в очах; дефекти поля зору, набряк повік, кон’юнктивальна гіперемія, неартеріальна передня ішемічна оптична нейропатія, оклюзія вен сітківки; дзвін у вухах, раптова втрата слуху; тахікардія, серцебиття, ІМ, нестабільна стенокардія, шлуночкова аритмія; припливи, артеріальна гіпотензія чи гіпертензія; закладеність носа, диспное, носова кровотеча; диспепсія, гастроезофагальний рефлюкс, абдомінальний біль; висипання, гіпергідроз (посилене потовиділення), кропив’янка, с-м Стівенса-Джонсона, ексфоліативний дерматит; біль у спині, міалгія, біль у кінцівках; гематурія; кровотеча зі статевого члена, гемоспермія, Подовжена ерекція, пріапізм; біль у грудях, набряк обличчя, раптова серцева смерть, зміни на ЕКГ.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до тадалафілу або до будь-якого іншого компонента препарату; протипоказано пацієнтам, які застосовують органічні нітрати у будь-якій лікарській формі; не застосовувати чоловікам із серцевими захворюваннями, для яких сексуальна активність є небажаною: пацієнтам з ІМ (протягом останніх 90 днів), з нестабільною стенокардією або стенокардією (що виникає під час статевих актів), із СН (що відповідає класу 2 або вище за класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця, протягом останніх 6 міс.), з неконтрольованими аритміями, артеріальною гіпотензією (<90/50 мм рт.ст.) чи неконтрольованою гіпертензією, пацієнтам після інсульту (що стався протягом останніх 6 міс.); протипоказаний пацієнтам із втратою зору одного ока в результаті неартеріальної передньої ішемічної оптичної нейропатії незалежно від того, було це пов’язано із попереднім впливом інгібіторів ФДЕ 5, чи ні.

Торговельна назва:

• Варденафіл (Vardenafil)

Фармакотерапевтична група: G04BE09 — засоби для лікування порушень ерекції.

Основна фармакотерапевтична дія: інгібуючи ФДЕ5 (фермент, відповідальний за розщеплення цГМФ у кавернозному тілі), варденафіл призводить до потенційного посилення ефекту ендогенного NO, що вивільняється локально в кавернозному тілі при статевій стимуляції; інгібування ФДЕ 5 варденафілом призводить до збільшення рівнів цГМФ у кавернозному тілі, що призводить до розслаблення гладких м’язів і притоку крові в кавернозне тіло; посилює природну реакцію на статеву тимуляцію; є дуже активним і високоселективним інгібітором ФДЕ 5, де ІС50 для ФДЕ 5 людини становить 0,7 нМ; інгібіторний ефект варденафілу є більш вираженим щодо ФДЕ 5, ніж до інших відомих фосфодіестераз (> 15 разів відносно ФДЕ6, > 130 разів відносно ФДЕ1, > 300 разів відносно ФДЕ11, і > 1000 разів відносно ФДЕ 2, 3, 4, 7, 8, 9 і 10); спричиняє підвищення цГМФ у виділених людських кавернозних тілах внаслідок розслаблення м’язів; спричиняє ерекцію статевого члена, яка залежить від ендогенного синтезу оксиду азоту і посилюється донорами оксиду азоту.

Показання для застосування ЛЗ: еректильна дисфункція БНФ у дорослих чоловіків (неспроможність досягти або підтримувати ерекцію, необхідну для здійснення статевого акту).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовувати внутрішньо; рекомендована початкова доза — 10 мг за 25–60 хв до початку сексуального контакту БНФ; з урахуванням ефективності та переносимості препарату дозу можна підвищити до 20 мг або зменшити до 5 мг; МДД — 20 мг; частота застосування — не більше 1 р/добу БНФ; для досягнення бажаного ефекту необхідна адекватна сексуальна стимуляція.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: реакція фото-чутливості шкіри, алергічний набряк, ангіонабряк, АР; розлади сну, головний біль, запаморочення, парестезія, дизестезія, занепокоєння, сонливість, втрата свідомості, амнезія, судоми; порушення зору, гіперемія очей, неправильне сприйняття кольору, біль та дискомфорт в очах, фотофобія, підвищення внутрішньоочного тиску, кон’юнктивіт, підвищена сльозотеча, дефекти зору, поодинокі випадки неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва (NAION); дзвін у вухах; запаморочення; відчуття серцебиття, тахікардія, стенокардія, ІМ, шлуночкові тахіаритмії; вазодилатація, артеріальна гіпотензія; закладеність носа, диспное, закладеність носових пазух, носова кровотеча,; диспепсія, нудота, біль по ходу травного тракту та у черевній порожнині, сухість у ротовій порожнині, діарея, гастроезофагеаль-на рефлюксна хвороба, гастрит, блювання; підвищення рівня трансаміназ, гамма-глутаміл трансферази; еритема, висипання; біль у спині, підвищення у крові рівня креатинфосфо-кінази, підвищення м’язового тонусу і судоми, міалгія; посилена ерекція, пріапізм; погане самопочуття, біль у грудях; гематурія, кровотеча із статевого члена, гематоспермія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: індивідуальна підвищена чутливість до варденафілу або до будь-якого з допоміжних компонентів; одночасне застосування нітратів або будь-яких донорів NO (через вплив інгібування ФДЕ 5 на шлях NO/цГМФ, інгібітори ФДЕ 5 можуть підсилювати гіпотензивні ефекти нітратів); одночасне застосування з помірними чи сильними інгібіторами СYР3А4 (кетоконазол, ітраконазол, еритроміцин, кларитроміцин, ритонавір чи індинавір); хворі із тяжкими порушеннями функції печінки, захворювання нирок у термінальній стадії (коли необхідний гемодіаліз), виражена артеріальна гіпотензія (АТ у стані спокою менше 90/50 мм рт.ст.), при нестабільній стенокардії, після перенесеного інсульту або ІМ (протягом 6 міс.), при спадкових дегенеративних захворюваннях сітківки ока (пігментний ретиніт); пацієнти із втратою зору на одне око; пацієнти, для яких статева активність є небажаною (пацієнти з тяжкими СС захворюваннями, такими як нестабільна стенокардія або тяжка СН (Нью-Йоркська кардіологічна асоціація, III або IV)); одночасне застосування з інгібіторами CYP3A4 (кетоконазол та інтраконазол) протипоказане чоловікам віком від 75 років.

Торговельна назва:

12.2.10. Лікарські засоби для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози

12.2.10.1. Альфа адреноблокатори

• Альфузозин (Alfuzosin) (див. п. 12.1.3.1. розділу «УРОЛОГІЯ, АНДРОЛОГІЯ, СЕКСОПАТОЛОГІЯ, НЕФРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Тамсулозин (Tamsulosin) [П] (див. п. 12.1.3.1. розділу «УРОЛОГІЯ, АНДРОЛОГІЯ, СЕКСОПАТОЛОГІЯ, НЕФРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Теразозин (Terazosin) [П] (див. п. 12.1.3.1. розділу «УРОЛОГІЯ, АНДРОЛОГІЯ, СЕКСОПАТОЛОГІЯ, НЕФРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.2.10.2. Інгібітори 5-альфаредуктази

• Фінастерид (Finasteride) [П] (див. п. 12.1.3.2. розділу «УРОЛОГІЯ, АНДРОЛОГІЯ, СЕКСОПАТОЛОГІЯ, НЕФРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Дутастерид (Dutasteride) (див. п. 12.1.3.2. розділу «УРОЛОГІЯ, АНДРОЛОГІЯ, СЕКСОПАТОЛОГІЯ, НЕФРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3. Нефрологія. Лікарські засоби

12.3.1. Антибактеріальні засоби

12.3.1.1. Похідні фторхінолону

• Ципрофлоксацин (Ciprofloxacin) [П] * (див. п. 17.2.11. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Пефлоксацин (Pefloxacin) [П] (див. п. 17.2.11. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Левофлоксацин (Levofloxacin) [П] (див. п. 17.2.11. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Норфлоксацин (Norfloxacin) [П] (див. п. 17.2.11. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.3.1.2. Цефалоспорини

• Цефіксим (Cefixime) [П] * (див. п. 17.2.1.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Цефтриаксон (Ceftriaxone) [П] * (див. п. 17.2.1.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Цефподоксим (Cefpodoxime) [П] (див. п. 17.2.1.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Цефтибутен (Ceftibuten) [П] (див. п. 17.2.1.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Цефотаксим (Cefotaxime) [П] (див. п. 17.2.1.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Цефалексин (Cefalexin) [П] (див. п. 17.2.1.2. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.3.1.3. Похідні нітрофурантоїну

• Нітрофурантоїн (Nitrofurantoin) [П] * (див. п. 17.2.12. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Фуразидин (Furazidin) [П] (див. п. 17.2.12. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.3.1.4. Похідні сульфаметоксазолу і триметаприму

Комбіновані препарати

• Сульфаметоксазол + Триметоприм (Sulfamethoxazole + Trimethoprim) [П] (див. п. 17.2.10. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.3.1.5. Лікарські засоби групи пеніциліну

• Амоксицилін (Amoxicillin) [П] * (див. п. 17.2.1.1. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.3.1.6. Аміноглікозиди

• Гентаміцин (Gentamicin) [П] (див. п. 17.2.3. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.3.1.7. Макроліди

• Азитроміцин (Azithromycin) [П] * (див. п. 17.2.4. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)
• Рокситроміцин (Roxithromycine) [П] (див. п. 17.2.4. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.3.1.8. Протигрибкові засоби

• Флуконазол (Fluconazole) [П] *, ** [окрім розчину] (див. п. 17.4.3. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.3.2. Антикоагулянти

12.3.2.1. Антикоагулянти прямої дії

• Гепарин (Heparin) [П] * [тільки мазь та гель] (див. п. 13.8.1.2. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Далтепарин (Dalteparin) [П] (див. п. 13.8.1.3. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Еноксапарин (Enoxaparin) [П] (див. п. 13.8.1.3. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Надропарин (Nadroparin) [П] (див. п. 13.8.1.3. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.2.2. Периферічні вазодилятатори

• Пентоксифілін (Pentoxifylline) [П] (див. п. 2.19.1.3. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.2.3. Похідні синтетичних пентасахаридів

• Фондапаринукс (Fondaparinux) [П] (див. п. 13.8.1.4. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.2.4. Антикоагулянти непрямої дії

12.3.2.4.1. Похідні кумаринів

• Варфарин (Warfarin) [П] * (див. п. 13.8.1.1. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.2.4.2. Похідні індандіону

• Феніндіон (Phenindione) [П] (див. п. 13.8.1.1. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.2.5. Антиагреганти

• Кислота ацетилсаліцилова (Acetylsalicylic acid) [П] *, ** (див. п. 2.15.3.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Альтеплазе (Alteplase) [П] (див. п. 13.8.3. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.2.6. Фібринолітичні засоби

• Стрептокіназа (Streptokinase) [П] * (див. п. 13.8.3. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Тенектеплаза (Tenecteplase) (див. п. 13.8.3. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Кислота амінокапронова (Aminocaproic acid) [П] (див. п. 13.7.5.1. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.2.7. Антитромбічні засоби

• Дипіридамол (Dipyridamole) [П] (див. п. 13.8.2. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Клопідогрель (Clopidogrel) [П] (див. п. 13.8.2. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Тиклопідин (Ticlopidine) [П] (див. п. 13.8.2. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Кислота ацетилсаліцилова (Acetylsalicylic acid) [П] *, ** (див. п. 2.15.3.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.3. Діуретики

12.3.3.1. Високоактивні діуретики

• Фуросемід (Furosemide) [П] * (див. п. 2.9.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Торасемід (Torasemide) [П] (див. п. 2.9.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.3.2. Тіазидні діуретики

• Гідрохлортіазид (Hydrochlorothiazide) [П] * (див. п. 2.9.2. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.3.3. Нетіазидні діуретики

• Індапамід (Indapamide) [П] (див. п. 2.9.2. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.3.4. Калійзберігаючі діуретики

• Спіронолактон (Spironolactone) [П] * (див. п. 2.9.4. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.4. Спазмолітики

12.3.4.1. Синтетичні спазмалітики та антихолінергічні засоби

• Дротаверин (Drotaverine) [П] ** [тільки таблетки] (див. п. 3.3.2. розділу «ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.4.2. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби

• Ібупрофен (Ibuprofen) [П] *, ** (див. п. 8.7.1.2. розділу «РЕВМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Кеторолак (Ketorolac) [П] (див. п. 8.7.1.1. розділу «РЕВМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.4.3. Аналгетики та антипіретики, аніліди

• Парацетамол (Paracetamol) [П] *, ** [окрім розчину для інфузій] (див. п. 8.8.2. розділу «РЕВМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.4.4. Мінеральні комбінації

• Магнію аспарагінат + Калію аспарагінат (Magnesium aspartate + Potassium aspartate) [П] ** (див. п. 2.14.4.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Калію хлорид (Potassium chloride) [П] (див. п. 10.5.6. розділу «АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ ТА РЕАНІМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Основна фармакотерапевтична дія: помірна діуретична дія.

Показання для застосування ЛЗ: гіпокаліємія ВООЗ, БНФ, зумовлена застосуввному з електролітними порушеннями та абсолютною або відносною гіпокаліємією); гіпокаліємічна форма пароксизмальної міоплегії; м’язова дистрофія, міастенія; відновлення рівня калію в організмі при застосуванні КС БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають в/в краплинно або перорально; визначення ують не більше 2 табл.: незначна гіпокаліємія (дієта, бідна на калій, або лікування діуретиками): 750 мг 1–2 рази/добу; тяжка гіпокаліємія (залежно від ступеня дефіциту калію): 750 мг 2–6 раз/добу.

12.3.5. Імуносупресанти

12.3.5.1. Неселективні, загальної дії

12.3.5.1.1. Алкілуючи сполуки

• Циклофосфамід (Cyclophosphamide) [П] * (див. п. 19.1.1. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Хлорамбуцил (Chlorambucil) [П] * (див. п. 19.1.1. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)

12.3.5.1.2. Антиметаболіти

• Азатіоприн (Azathioprine) [П] * (див. п. 18.2.3. розділу «ІМУНОМОДУЛЯТОРИ ТА ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ»)
• Метотрексат (Methotrexate) [П] * (див. п. 19.1.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)

12.3.5.2. Селективні

• Циклоспорин (Ciclosporin) [П] * (див. п. 18.2.2. розділу «ІМУНОМОДУЛЯТОРИ ТА ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ»)
• Такролімус (Tacrolimus) [П] (див. п. 18.2.2. розділу «ІМУНОМОДУЛЯТОРИ ТА ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ»)
• Кислота мікофенолова (Mycophenolic acid) [П] (див. п. 18.2.3. розділу «ІМУНОМОДУЛЯТОРИ ТА ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ»)

12.3.6. Протималярійні лікарські засоби

• Хлорохін (Chloroquine) [П] (див. п. 17.6.1. розділу «ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ»)

12.3.7. Біологічні агенти

12.3.7.1. Анти СД –20 — агенти

• Ритуксимаб (Rituximab) [П] (див. п. 18.2.4. розділу «ІМУНОМОДУЛЯТОРИ ТА ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ»)

12.3.8. Кортикостероїди для системного застосування

• Преднізолон (Prednisolone) * (див. п. 7.4.1. розділу «ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Метилпреднізолон (Methylprednisolone) [П] (див. п. 7.4.1. розділу «ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.9. Антигіпертензивні лікарські засоби

12.3.9.1. Інгібітори ангіотензинперетворюючого фермента (АПФ)

• Еналаприл (Enalapril) [П] * (див. п. 2.4. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Каптоприл (Captopril) [П] (див. п. 2.4. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Квінаприл (Quinapril) (див. п. 2.4. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Лізиноприл (Lisinopril) [П] (див. п. 2.4. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Моексиприл (Moexipril) [П] (див. п. 2.4. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Периндоприл (Perindopril) [П] (див. п. 2.4. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Раміприл (Ramipril) [П] (див. п. 2.4. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Спіраприл (Spirapril) [П] (див. п. 2.4. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.9.2. Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ, комбіновані лікарські засоби

• Епросартан (Eprosartan) [П] (див. п. 2.5.2. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Кандесартан (Candesartan) [П] (див. п. 2.5.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Лозартан (Losartan) (див. п. 2.5.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Олмесартан (Olmesartan) [П] (див. п. 2.5.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.9.3. Блокатори кальцієвих каналів

12.3.9.3.1. Дигідропіридинові похідні

• Лацидипін (Lacidipine) [П] (див. п. 2.3.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Лерканідипін (Lercanidipine) [П] (див. п. 2.3.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Ніфедипін (Nifedipine) [П] (див. п. 2.3.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Фелодипін (Felodipine) [П] (див. п. 2.3.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.9.3.2. Бензодіазепіни, комбіновані

• Дилтіазем (Diltiazem) [П] (див. п. 2.3.2. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.9.4. β-адреноблокатори

12.3.9.4.1. Неселективні β-адреноблокатори

• Пропранолол (Propranolol) [П] * (див. п. 2.1.2. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.9.4.2. Комбіновані ά- і β-адреноблокатори

• Карведилол (Carvedilol) [П] (див. п. 2.1.3. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.9.5. Антигіпертензивні лікарські засоби центральної дії

12.3.9.5.1. Агоністи центральних ά-адреноблокаторів

• Гуанфацин (Guanfacine) (див. п. 2.6.2. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Клонідин (Clonidine) [П] (див. п. 2.6.2. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Метилдопа (Methyldopa) [П] * (див. п. 2.6.2. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.9.5.2. Селективні ά-адреноблокатори

• Празозин (Prazosin) [П] (див. п. 2.8.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Доксазозин (Doxazosin) [П] (див. п. 2.8.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.10. Гіполіпідемічні лікарські засоби

12.3.10.1. Інгібітори редуктази 3-гідрокси-3-метилглутарилкоензиму А, або статини

• Аторвастатин (Atorvastatin) [П] (див. п. 2.16.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Ловастатин (Lovastatin) [П] (див. п. 2.16.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Правастатин (Pravastatin) (див. п. 2.16.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Розувастатин (Rosuvastatin) [П] (див. п. 2.16.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.10.2. Похідні нікотинової кислоти

• Кислота нікотинова (Nicotinic acid) [П] *, ** [тільки таблетки] (див. п. 20. розділу « ВІТАМІНИ ТА МІНЕРАЛИ»)

12.3.11. Лікарські засоби, що нормалізують процеси у стінці судин

12.3.11.1. Антиоксиданти

• Токоферол (Tocopherol) [П] (див. п. 20. розділу « ВІТАМІНИ ТА МІНЕРАЛИ»)
• Кислота нікотинова (Nicotinic acid) [П] * [тільки таблетки] (див. п. 20. розділу « ВІТАМІНИ ТА МІНЕРАЛИ»)

12.3.11.2. ά-адреноблокатори

12.3.11.2.1. Похідні нікотинової кислоти

• Ніцерголін (Nicergoline) [П] (див. п. 2.18.4.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.11.2.2. Похідні метилксантинів

• Пентоксифілін (Pentoxifylline) [П] (див. п. 2.19.1.3. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.11.2.3. Похідні індолу

• Ксантинолу нікотинат (Xantinol nicotinate) [П] (див. п. 2.19.1.4. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.11.3. Ангіопротектори

• Кальцію добезилат (Calcium dobesilate)

Фармакотерапевтична група: C05CX — ангіопротектори; капіляростабілізуючі засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: має антиагрегантну, ангіопротекторну (капіляро- і венопротекторний) дію; нормалізує підвищену проникність артеріол і капілярів, підвищує еластичність судинної стінки та еритроцитів, поліпшує реологічні властивості крові, мікроциркуляцію і дренажну функцію лімфатичних судин, знижує в’язкість крові, трохи ослаблює агрегацію тромбоцитів і підсилює їх функцію (у т.ч. антиоксидантну), знижує активність плазматичних кінінів (брадикінін тощо), зменшує набряк тканин, справляє антигеморагічну дію.

Показання для застосування ЛЗ: судинні ураження з підвищеною ламкістю і проникністю капілярів (діабетична ретинопатія, мікроангіопатії) та інші мікроангіопатії, пов’язані з СС та обмінними захворюваннями (стероїдний васкуліт, гормонзалежна БА), венозна недостатність та її ускладнення, у т.ч. передварикозний стан з явищами набряклості тканин, болями, парестезіями, застійним дерматозом; поверхневі флебіти, трофічні виразки, варикозне розширення вен нижніх кінцівок.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають дорослим внутрішньо, по 250 мг (1 табл.) 3 р/день або по 500 мг (2 табл.) 1–2 р/день протягом 2–3 тижн., потім дозу знижують до 500 мг/добу; курс лікування — від 3–4 тижн. до кількох міс., залежно від ефекту; при діабетичній ретинопатії і мікроангіопатії — по 250 мг (1 табл.) 2–3 р/день протягом 4–6 міс., залежно від перебігу захворювання та ефективності лікування.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: диспептичні явища, алергічні дерматити, головний біль, гарячка, запаморочення, нудота, блювання, діарея, гастралгія, підвищення активності печінкових трансаміназ, гарячкові реакції.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до кальцію добезилату; кровотечі, спричинені прийомом антикоагулянтів, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, кровотеча з ШКТ, захворювання нирок та печінки, період вагітності або годування груддю, дитячий вік.

Торговельна назва:

• Етамзилат (Etamsylate) [П] (див. п. 13.7.4. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

12.3.12. Лікарські засоби для лікування порушень мінерального обміну

• Севеламер (Sevelamer) [П]

Фармакотерапевтична група: V03A E02 — лікарські засоби для лікування гіперкаліємії та гіперфосфатемії.

Основна фармакотерапевтична дія: фосфатозв’язуючий полімер, що не абсорбується і не містить металів та кальцію; містить численні амiни, відокремлені одним атомом вуглецю від основного ланцюга полімеру, які приєднують протон у шлунку; ці аміни з приєднаним протоном зв’язують негативно заряджені іони, такі як фосфат із їжі, в кишечнику; завдяки зв’язуванню фосфату в ШКТ та зменшенню абсорбції знижує концентрацію фосфату в сироватці крові; зв’язує жовчні к-ти, може перешкоджати всмоктуванню жиророзчинних вітамінів, таких як A, D, Е і К.

Показання для застосування ЛЗ: лікування гiперфосфатемії у дорослих пацієнтів, що перебувають на гемодіалізі або перитонеальному діалізі; контроль гіперфосфатемії у дорослих пацієнтів з хр. захворюванням нирок, які не перебувають на діалізі, із вмістом фосфору в сироватці крові ≥1,78 ммоль/л БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: для перорального застосування; застосовувати в комбінації з іншими ЛЗ, зокрема препаратами кальцію і 1,25-дигiдроксивітаміном D3 або одним з його аналогів, для запобігання розвитку ниркової остеодистрофії; рекомендована початкова доза БНФ для пацієнтів з рівнем фосфату в сироватці крові 1,78–2,42 ммоль/л (5,5–7,5 мг/дл) складає 2,4 г БНФ; з рівнем > 2,42 ммоль/л (>7,5 мг/дл) — 4,8 г БНФ; пацієнтам, які раніше приймали фосфатозв’язуючі препарати (на основі севеламеру г/х або кальцію) застосовувати, поступово збільшуючи дозу по 1 г, з моніторингом рівня фосфору в сироватці крові, щоб гарантувати застосування оптимальної щоденної дози; рівень фосфору в сироватці крові необхідно ретельно контролювати і коригувати (титрувати) дозу кожні 2–4 тижні, доки не буде досягнуто прийнятного рівня фосфору в сироватці крові, та надалі регулярно проводити моніторинг; у клінічній практиці лікування має бути безперервним, зважаючи на необхідність контролю рівня фосфору в сироватці крові, а добова доза повинна становити близько 6 г БНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: розлади з боку травної системи: нудота, блювання, біль у верхній частині живота, запор, діарея, диспепсія, метеоризм, абдомінальний біль; випадки свербежу, висипання, непрохідності кишечнику, повної/часткової непрохідності кишечнику та перфорації кишечнику.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до севеламеру або до будь-якого з компонентів препарату, гiпофосфатемія, кишкова непрохідність (обструкція).

Торговельна назва:

• Альфакальцидол (Alfacalcidol) [П] (див. п. 7.7.1.4. розділу «ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Парикальцитол (Paricalcitol) [П]

Фармакотерапевтична група: H05BX02 — інші паратиреоїдні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: парикальцитол — синтетичний аналог біологічно активного вітаміну D (кальцитріол). Парикальцитол виявив біологічну дію шляхом взаємодії з рецепторами вітаміну D, що призводить до селективної активації вітамін D-відповіді. Вітамін D та парикальцитол знижують рівень ПТГ за рахунок пригнічення його синтезу та секреції. Вторинний гіперпаратиреоз характеризується підвищенням рівня ПТГ, що пов’язано з неадекватним рівнем активного вітамін D-гормону. Кальцитріол — ендогенний гормон, який активує рецептори вітаміну D в паращитовидних залозах, кишечнику, нирках та кістковій тканині (завдяки чому він підтримує функцію паращитовидних залоз, гомеостаз кальцію та фосфору). При захворюванні нирок пригнічується активація вітаміну D, що призводить до підвищення рівня ПТГ, розвитку вторинного гіперпаратиреозу та порушень гомеостазу кальцію та фосфору. Терапія активним вітаміном D не тільки знижує рівень ПТГ та покращує процеси обміну в кістковій тканині, але й дозволяє попередити або усунути інші наслідки дефіциту вітаміну D.

Показання для застосування ЛЗ: профілактика та лікування вторинного гіперпаратиреозу при хронічній нирковій недостатності у хворих, що потребують гемодіалізу БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: препарат у формі р-ну для ін’єкцій, як правило, вводять ч/з катетер для гемодіалізу; якщо відсутній гемодіалізний катетер препарат необхідно вводити в/в ін’єкційно повільно, протягом не менше ніж 30 с., щоб знизити до мінімуму біль при введенні. Дорослі: підбирають початкову дозу, враховуючи вихідний рівень інтактного паратиреоїдного гормону (іПТГ), розраховують за відповідною формулою та вводять в/в болюсно не частіше ніж через день у будь який час протягом діалізу: початкова доза (мкг) = вихідний рівень іПТГ (пг/мл)/80. У разі неможливості використання наведеної формули (за відсутності вихідного рівню іПТГ), у якості альтернативного методу, можливо розраховувати початкову дозу за масою тіла; в такому разі рекомендована початкова доза парикальцитолу становить 0,04 — 0,1 мкг/кг (2,8 — 7 мкг). Титрування дози: допустимі рівні ПТГ у пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю, які знаходяться на діалізі, не повинні перевищувати верхню межу норми (ВМН) у пацієнтів без уремії більше ніж в 1,5–3 рази (150–300 пг/мл для іПТГ); для досягнення необхідних фізіологічних рівнів необхідне ретельне спостереження за рівнем ПТГ та індивідуальне титрування (підбір) дози; якщо задовільна реакція не спостерігається, доза препарату може бути збільшена на 2 — 4 мкг кожні 2 — 4 тижні. При зменшенні рівня іПТГ <150 пг/мл протягом будь-якого періоду дозу препарату необхідно знизити.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пневмонія, грип, інфекція ВДШ, назофарингит, анемія, гіпопаратиреоз, гіперкальціємія, дисгевзія, головний біль, цереброваскулярні ускладнення, синкопе, міоклонії, запаморочення, гіпоестезія, парестезія, делірій, психоз, збудження, безсоння, нервозність, неспокій, кон’юнктивіт, зупинка серця, трепетіння передсердь, відчуття серцебиття, артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, набряк легень, диспное, ортопное, кашель, шлунково-кишкова кровотеча, діарея, запор, інтестинальна ішемія, ректальна кровотеча, блювання, дискомфорт у животі, сухість у роті, алопеція, сверблячі висипання, свербіж, відчуття печіння шкіри, пухирці, артралгія, міалгія, скутість суглобів, посмикування м’язів, еректильна дисфункція, біль у грудях, гарячка, озноб, біль у місці введення, порушення ходи, набряк, астенія, нездужання, слабкість, погіршення стану, підвищення рівня аспартатамінотрансферази, відхилення лабораторних показників від норми, зниження маси тіла.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіпервітаміноз D; гіперкальціємія; гіперчутливість до будь-якого компонента препарату.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 2 мкг.

Торговельна назва:

12.3.13. Антианемічні засоби

12.3.13.1. Еретини

• Епоетин альфа (Epoetin alfa) (див. п. 19.5. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Епоетин бета (Epoetin beta) (див. п. 19.5. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Метокси поліетилен гліколь-епоетину бета (Methoxy polyethylene glycol-epoetin beta) [П]

Фармакотерапевтична група: В03ХА03 — інші антианемічні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: метокси поліетилен гліколь-епоетин бета стимулює еритропоез шляхом взаємодії з рецепторами до еритропоетину на клітинах- попередниках кісткового мозку. Природний гормон еритропоетин, первинний фактор еритроїдного розвитку, виробляється нирками і виділяється в судинне русло у відповідь на гіпоксію. У відповідь на гіпоксію еритропоетин взаємодіє з клітинами-попередниками еритропоезу, що призводить до збільшення числа еритроцитів.

Показання для застосування ЛЗ: лікування симптоматичної анемії, пов’язаної з хронічною хворобою нирок (ХХН) БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: лікування симптоматичної анемії у дорослих хворих з хронічною нирковою недостатністю: препарат може застосовуватися п/ш чи в/в з метою підвищення рівня гемоглобіну не вище 12 г/дл (7,45 ммоль/л). Пацієнтам, які не отримують гемодіаліз, рекомендується п/ш введення з метою уникнення пункції периферичних вен. Пацієнти, які на даний час не отримують лікування засобами, стимулюючими еритропоез: для пацієнтів, які не отримують діаліз, рекомендована початкова доза становить 1,2 мкг/кг маси тіла 1 р/місяць п/ш БНФ з метою досягнення рівня гемоглобіну вище 10 г/дл (6,21 ммоль/л). Альтернативно, можливе призначення рекомендованої початкової дози 0,6 мкг/кг маси тіла 1 р/2 тижні п/ш або в/в БНФ пацієнтам, які отримують діаліз, та пацієнтам, які не отримують діаліз. При прирості рівня гемоглобіну менше 1 г/дл (0,621 ммоль/л) протягом одного місяця, дозу препарату можна збільшити приблизно на 25% від початкової дози. Подальше збільшення дози препарату на 25% можна проводити через місяць до досягнення індивідуального цільового рівня гемоглобіну. При зростанні рівня гемоглобіну більше ніж на 2 г/дл (1,24 ммоль/л) в перший місяць лікування або при зростанні рівня гемоглобіну до 12 г/дл (7,45 ммоль/л), дозу препарату зменшують приблизно на 25%. Якщо рівень гемоглобіну продовжує зростати, лікування перервати до моменту зниження рівня гемоглобіну, після чого відновити введення препарату в дозі, яка приблизно на 25% менша від попередньої дози БНФ. Після припинення лікування рівень гемоглобіну знижується приблизно на 0,35 г/дл (0,22 ммоль/л) на тиждень. Корекція дози препарату не повинна проводитися частіше 1 р/місяць. Пацієнтам, які отримують препарат з частотою 1р./2 тижні, та у яких рівень гемоглобіну перевищує 10 г/дл (6,21 ммоль/л), можливе призначення препарату 1 р./місяць із застосуванням дози, яка дорівнює подвоєній дозі, що вводилася з частотою 1 р./2 тижні. Пацієнти, які на даний час отримують лікування засобами, стимулюючими еритропоез: таких пацієнтів можна перевести на терапію препаратом з частотою введення 1 р./місяць в/в чи п/ш. Початкова доза препарату розраховується на основі тижневої дози дарбепоетину альфа чи епоетину, яка вводилася на момент заміни. Перше введення препарату повинне бути виконане в день запланованого введення раніше застосовуваних дарбепоетину альфа чи епоетину.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний біль, гіпертензивна енцефалопатія, макуло-папульозні висипання, тромбоз шунта, АГ, реакції гіперчутливості, тромбоцитопенія, інсульт, анафілактичні реакції; тромбоз, у тому числі емболія легеневої артерії; випадки парціальної червоноклітинної аплазії (PRCA).

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до метокси поліетилен гліколь-епоетину бета або до будь-якого компонента препарату; неконтрольована АГ.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 4 мкг.

Торговельна назва:

12.3.13.2. Вітаміни

• Кислота фолієва (Folic acid) [П] * (див. п. 13.1.2.2. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Кислота аскорбінова (Ascorbic acid) [П] *, ** [тільки таблетки] (див. п. 20. розділу « ВІТАМІНИ ТА МІНЕРАЛИ»)
• Тіамін (Thiamine) [П] * (див. п. 20. розділу « ВІТАМІНИ ТА МІНЕРАЛИ»)
• Піридоксин (Pyridoxine) [П] * (див. п. 20. розділу « ВІТАМІНИ ТА МІНЕРАЛИ»)
• Ціанокобаламін (Cyanocobalamin) [П] (див. п. 20. розділу « ВІТАМІНИ ТА МІНЕРАЛИ»)

12.3.13.3. Препарати заліза

• Заліза сульфат (Ferrous sulfate) [П] * (див. п. 13.1.1.1. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)
• Заліза сахарат (Saccharated iron oxide) [П] (див. п. 13.1.1.2. розділу «ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

ЧАСТИНА 12

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!