Сьомий випуск Державного формуляра лікарських засобів. Частина 12

ЧАСТИНА 11

13. ГЕМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ

13.1. Антианемічні засоби

13.1.1. Препарати заліза

13.1.1.1. Препарати двовалентного заліза для перорального застосування

13.1.1.2. Препарати трьохвалентного заліза

13.1.1.3. Комплексні лікарські засоби, що містять залізо та фолієву кислоту

13.1.1.4. Препарати заліза у комбінації із різними сполуками

13.1.2. Препарати вітаміну В12 і фолієвої кислоти

13.1.2.1. Вітамін В12 (ціанокобаламін та його аналоги)

13.1.2.2. Фолієва кислота та її похідні

13.1.3. Інші антианемічні засоби

13.2. Цитостатичні засоби

13.3. Моноклональні антитіла

13.4. Імуномодулюючі засоби

13.5. Імуносупресивні засоби

13.6. Стимулятори гранулоцитопоезу

13.7. Гемостатичні засоби

13.7.1. Компоненти та препарати крові

13.7.2. Препарати вітаміну К

13.7.3. Препарат вітаміну С

13.7.4. Інші гемостатичні засоби системного застосування

13.7.5. Інгібітори фібринолізу

13.7.5.1. Амінокислоти

13.7.5.2. Інгібітори протеїназ

13.8. Антитромботичні засоби

13.8.1. Антикоагулянти

13.8.1.1. Антагоністи вітаміну К

13.8.1.2. Нефракціонований гепарин

13.8.1.3. Низькомолекулярні гепарини

13.8.1.4. Похідні синтетичних пентасахаридів

13.8.1.5. Інші антитромботичні засоби

13.8.2. Антиагреганти

13.8.3. Фібринолітики

13.1. Антианемічні засоби

13.1.1. Препарати заліза

13.1.1.1. Препарати двовалентного зо застосування

• Заліза сульфат (Ferrous sulfate) [П] *

Фармакотерапевтична група: В03АА07 — протианемічні засоби. Препарати заліза.

Основна фармакотерапевтична дія: протианемічна.

Показання для застосування ЛЗ: залізодефіцитні (гіпохромні) анемії БНФ,ВООЗ; профілактика залізодефіцитних анемій у жінок в період вагітності, коли не може бути забезпечене адекватне застосування заліза разом з їжею.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: для перорального застосування БНФ дорослим та дітям віком старше 7 років; приймати, запиваючи 1 склянкою води перед їдою; з метою профілактики залізодефіцитних анемій — 1 табл./добу натще; лікування залізодефіцитної анемії — дітям віком старше 7 років — по 1 табл./добу (вранці); дорослим- 1–2 табл./добу (вранці та ввечері); тривалість лікування визначається тяжкістю клінічної картини; після нормалізації рівня Hb прийом продовжують протягом 1–3 міс. щодня по 1 табл. вранці перед сніданком.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: біль в епігастрії, животі, нудота, блювання, забарвлення калу в чорний колір, діарея або запор, метеоризм, потемніння зубів; можливі алергічні реакції різної тяжкості, шкірні висипи, кропив’янка, почервоніння шкіри, свербіж, анафілаксія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до активних компонентів або до інших компонентів препарату; надлишок заліза (гемосидероз, гемохроматоз), інші види анемій; стеноз стравоходу та/або інші обструктивні захворювання травного тракту; дивертикул кишечнику, кишкова непрохідність, регулярні гемотрансфузії, одночасне застосування парентеральних форм заліза; дитячий вік до 7 років.

Торговельна назва:

13.1.1.2. Препарати трьохвалентного заліза

• Заліза сахарат (Saccharated iron oxide) [П]

Фармакотерапевтична група: В03АВ02 — препарати тривалентного заліза.

Основна фармакотерапевтична дія: антианемічна.

Показання для застосування ЛЗ: орально: профілактика і лікування залізодефіцитних станів різної етіології; профілактика дефіциту заліза у дітей, жінок дітородного віку (особливо в період вагітності); профілактика залізодефіцитної анемії у дорослих, що знаходяться на вегетаріанській дієті, в осіб літнього віку; лікування залізодефіцитних анемій; парентеральні форми: залізодефіцитні станиБНФ при необхідності швидкого поповнення заліза; пацієнтам, які не переносять або не дотримуються регулярного прийому пероральними препаратами заліза; при наявності активних запальних захворювань травного тракту, коли пероральні препарати заліза неефективні.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: орально: дорослим, а також вагітним жінкам і дітям з 12 років, — внутрішньо по 1 ст. л. в 0,5 склянки води 3 р/добу; при нормалізації показника Hb прийом препарату припиняють; парентерально: вводиться тільки в/в; шляхом краплинної інфузіїБНФ розводять у 0,9% р-ні натрію хлориду у співвідношенні 1:20; введення максимально допустимої разової дози (становить 7 мг заліза на 1 кг маси тіла) проводити протягом мінімум 3,5 год. незалежно від загальної дози препарату; у вигляді інфузії максимальну переносиму добову дозу призначати не частіше ніж 1 р/тиждень; перед тим, як розпочати першу краплинну інфузію, необхідно провести тест-дозу: 20 мг заліза дорослим і дітям з масою тіла > 14 кг і половину денної дози (1,5 мг заліза/кг) дітям, які мають масу тіла < 14 кг, протягом 15 хв.; при відсутності небажаних явищ можна вводити з рекомендованою швидкістю частину р-ну, що залишилася; можна також вводити в/в повільноБНФ у вигляді нерозведеного р-ну зі швидкістю 1 мл/хв., але максимальний об’єм р-ну не має перевищувати 10 мл за 1 ін’єкцію; перед тим, як почати введення, необхідно провести тест-дозу повільно протягом 1–2 хв.; якщо протягом періоду спостереження (15 хв.), не з’явилися побічні ефекти, можна вводити частину лікувальної дози, що залишилась; у випадку, коли повна необхідна доза перевищує максимально дозволену одноразову дозу, рекомендується вводити препарат частинами; якщо ч/з 1–2 тижні після початку лікування не спостерігається поліпшення гематологічних показників, початковий діагноз необхідно переглянути; стандартне дозування: дорослі та пацієнти літнього віку: 100–200 мг заліза 1–3 р/тиждень залежно від рівня Hb; діти: у випадку клінічної необхідності (для швидкого поповнення організму залізом) — вводити не більше 0,15 мл (3 мг елементарного заліза) на 1 кг маси тіла 1–3 р/тиждень залежно від рівня гемоглобіну.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: оральні форми: відчуття важкості і переповнення шлунка, відчуття розпирання в епігастральній ділянці, темне забарвлення калу; нудота, запор, діарея; гіперемія обличчя; відчуття жару; металевий присмак у роті; головний біль; АР; парентеральні форми: дизгевзія, гіпотонія, нудота, пірексія, озноб, реакції в місці введення препарату; анафілактоїдні реакції; головний біль, запаморочення; тахікардія, відчуття серцебиття; артеріальна гіпотензія, циркуляторний колапс; бронхоспазм, задишка; блювання, нудота, абдомінальний біль, діарея; свербіж, кропив’янка, висип і екзантема, еритема; реакції в місці введення, в тому числі поверховий флебіт, відчуття печіння, опуклість.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; анемії, що не пов’язані з дефіцитом заліза, таласемії; гемосидероз, гемохроматоз; анемії, спричинені отруєнням свинцем, сидеробластна анемія; парентерально — I триместр вагітності.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 0,11 г.

Торговельна назва:

• Заліза гідроксид з полімальтозою (Ferric oxide polymaltose complexes) [П]

Фармакотерапевтична група: В03АB05 — препарати тривалентного заліза.

Основна фармакотерапевтична дія: антианемічна.

Показання для застосування ЛЗ: лікування латентного та клінічно вираженого дефіциту заліза (залізодефіцитної анемії); профілактика дефіциту заліза у період вагітності і годування груддю, у дітородному періоді у жінок, у дітей, у підлітковому віці, у дорослих (наприклад, вегетаріанців та людей літнього віку).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: крап., сироп та р-н для перорального застосування можна змішувати з фруктовими та овочевими соками чи з безалкогольними напоями, табл. жувальні можна розжовувати чи ковтати цілими; добова доза може бути прийнята за один раз під час або відразу після їжі; лікування латентного дефіциту заліза: діти віком до 1 року — 6–10 крап. (15–25 мг заліза); діти віком від 1 до 12 років — 10–20 крап. чи 2,5–5мл сиропу (25–50мг заліза); діти старше 12 років — 20–40 крап. чи 5–10 мл сиропу (50–100мг заліза); дорослі та жінки, які годують груддю — 20–40 крап. або 5–10 мл сиропу або 1 табл. (50–100 мг заліза); вагітні жінки — 40 крап. або 10 мл сиропу або 1 табл. (100 мг заліза); тривалість лікування 1–2 міс.; лікування залізодефіцитної анемії: недоношені діти — 1–2 крап./кг маси тіла протягом 3–5 міс.; діти віком до 1 року — 10–20 крап. чи 2,5–5 мл сиропа (25–50 мг заліза); діти віком від 1 до 12 років — 20–40 крап. чи 5–10 мл сиропу (50–100 мг заліза); діти старше 12 років — 40–120 крап. або 10–30 мл сиропу або 1–3 табл. (100–300 мг заліза); дорослі та жінки, які годують груддю — 40–120 крап. або 10–30 мл сиропу або 1–3 табл. (100–300 мг заліза); вагітні жінки — 80–120 крап. або 20–30 мл сиропу або 2–3 табл. (200–300 мг заліза); тривалість лікування 3–5 міс.; профілактика дефіциту заліза: діти віком до 1 року — 6–10 крап. (15–25 мг заліза); діти віком від 1 до 12 років — 10–20 крап. чи 2,5–5мл сиропу (25–50 мг заліза); діти старше 12 років — 20–40 крап. чи 5–10 мл сиропу (50–100 мг заліза); дорослі та жінки, які годують груддю — 20–40 крап. або 5–10 мл сиропу (50–100 мг заліза); вагітні жінки — 40 крап. або 10 мл сиропу або 1 табл. (100 мг заліза).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: анафілаксія, кропив’янка, висипання, екзантема, свербіж; біль у животі; нудота; запор; метеоризм; діарея; біль в епігастральній ділянці; диспепсія; блювання; АР; темний колір випорожнень зумовлений виділенням заліза, що не всмокталося, і не має клінічного значення.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до заліза; надмірний вміст заліза в організмі (гемосидероз і гемохроматоз); розлад механізмів виведення заліза (свинцева анемія, сидероахрестична анемія, таласемія); анемії, що не зумовлені дефіцитом заліза (гемолітична анемія); підвищена чутливість до будь-якого компоненту препарату, стеноз стравоходу та/або інші обструктивні захворювання травного тракту; дивертикул кишечнику, кишкова непрохідність, регулярні гемотрансфузії; одночасне застосування парентеральних форм заліза.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 90 мг.

Торговельна назва:

13.1.1.3. Комплексні лікарські засоби, що містять залізо та фолієву кислоту

Комбіновані препарати

• Заліза гідроксид з полімальтозою + кислота фолієва (Ferric oxide polymaltose complexes + folic acid) [П]

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

13.1.1.4. Препарати заліза у комбінації із різними сполуками

• Заліза амонійного цитрат + ціанокобаламін + кислота фолієва (Ferrous ammonici citratе + cyanocobalamin + folic acid) [П]

• Заліза фумарат + Ціанокобаламін + Кислота фолієва (Ferrous fumarate + Cyanocobalamin + Folic acid) [П]

• Заліза сульфат + кислота фолієва (Ferrous sulfate + folic acid) [П]

• Заліза сульфат + Серин (Ferrous sulfate + Serine) [П]

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Заліза глюконат + марганцю глюконат + міді глюконат (Ferrous gluconate + mangani gluconate + cuprous gluconate) [П] **

• Заліза сульфат + Кислота аскорбінова (Ferrous sulfate + Аscorbic acid) [П]

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

13.1.2. Препарати вітаміну В12 і фолієвої кислоти

13.1.2.1. Вітамін В12 (ціанокобаламін його аналоги)

• Ціанокобаламін (Cyanocobalamin) [П] (див. п. 20. розділу « ВІТАМІНИ ТА МІНЕРАЛИ»)

13.1.2.2. Фолієва кислота та її похідні

• Кислота фолієва (Folic acid) [П] *

Фармакотерапевтична група: В03ВВ01 — антианемічні засоби. Фолієва кислота та її похідні.

Основна фармакотерапевтична дія: антианемічна; фолієва кислота бере участь у синтезі амінокислот, нуклеїнових кислот, піримідинів, пуринів, обміні холіну; стимулює гемопоез, лейкопоез, тромбоцитопоез, сприяє живленню і регенерації ушкоджених тканин.

Показання для застосування ЛЗ: макроцитарні анемії, зокрема мегалобластні анеміїВООЗ,БНФ у вагітних; для лікування спру з метою нормалізіції гемопоезу, усунення або зменшення клінічних проявів захворювання; анемії та лейкопенії, обумовлені іонізуючою радіацією, хімічними речовинами, у тому числі ліками; анемії, що виникли внаслідок резекції шлунка або частини кишечнику; мегалобластні анемії, зумовлені туберкульозом кишечнику і хр. гастроентеритами (при цих захворюваннях показана і без розвитку анемії), перніціозні анемії, пелагра; як допоміжний засіб при депресіях та синдромі підвищеної тривожності, при лікуванні дисплазії шийки матки; лікування і профілактика анемічних станів у період вагітностіБНФ; для профілактики розвитку дефектів нервової трубки у плода у період вагітностіВООЗ,БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: приймають внутрішньо під час або після їди; для профілактики дефіциту фолієвої кислоти в організмі призначають по 400 мкг/добу протягом 20–30 днів; для попередження розвитку дефектів нервової трубки у плода жінкам, які планують вагітність, призначають по 400 мкг/добу; для попередження розвитку дефектів нервової трубки у плода жінкам, які раніше застосовували контрацептивні засоби, при плануванні вагітності призначають по 400ВООЗ,БНФ-800 мкг/добу; прийом рекомендується розпочинати до зачаття і продовжувати протягом І триместру вагітностіВООЗ,БНФ; вагітним жінкам призначають по 400–800 мкг/добу протягом І триместру вагітності; з лікувальною метою призначають дорослим по 1–2 мг 1–3 рази/день; добова доза — до 5 мгВООЗ,БНФ; дітям, починаючи з 3 років, залежно від віку і характеру захворювання, призначають у менших дозах (по 1 мг 1–2 р/добу); МДД — 2 мг; зазвичай курс лікування становить 20–30 днів; при макроцитарній анемії призначають дорослим у дозі по 5 мг 2–3 р/добу протягом 10–15 днів; вагітним при зниженому рівні гемоглобіну в I триместрі вагітності призначають у дозі 4 мг/добу в комбінації з препаратами заліза протягом 3 місяців, потім дозу зменшують до 4 мг 1 р/тиждень.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР, в тому чмслі бронхоспазм, еритема, висип, свербіж, кропив’янка, артеріальна гіпотонія, анафілактичні реакції; з боку травного тракту, печінки — диспептичні явища, у тому числі нудота, метеоризм, відчуття гіркоти в роті, анорексія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, нелікований дефіцит кобаламіну, дефіцит вітаміну В12, злоякісні анемії, злоякісні новоутворення.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 0,4 мг.

Торговельна назва:

13.1.3. Інші антианемічні засоби

• Епоетин альфа (Epoetin alfa) (див. п. 19.5. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Епоетин бета (Epoetin beta) (див. п. 19.5. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Дарбепоетин альфа (Darbepoetin alfa) [П]

Фармакотерапевтична група: B03XA02 — протианемічні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: людський еритропоетин є ендогенним глікопротеїновим гормоном, який є первинним регулятором еритропоезу завдяки специфічній взаємодії з еритропоетиновим рецептором на еритроїдних клітинах-попередниках у кістковому мозку; продукування еритропоетину переважно відбувається у нирках та регулюється ними у відповідь на зміни в оксигенації тканин; стимулює еритропоез завдяки тому ж самому механізму, що й ендогенний гормон.

Показання для застосування ЛЗ: лікування симптоматичної анемії, пов’язаної з ХНН у дорослих та дітей віком від 11 роківБНФ; лікування симптоматичної анемії у дорослих онкохворих пацієнтів з немієлоїдними злоякісними утвореннями, які отримують хіміотерапіюБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: лікування симптоматичної анемії у дорослих та дітей з ХНН: для підвищення гемоглобіну до рівня не більше 120 г/л препарат вводити п/ш або в/в; пацієнтам, які не отримують гемодіаліз, препарат рекомендується вводити п/ш, щоб уникнути проколювання периферичних вен; лікування поділяється на два етапи — корекція та підтримуюча фаза: фаза корекції у дорослих: початкова доза, яку вводять п/ш або в/в, становить 0,45 мкг/кг маси тіла одноразовою ін’єкцією 1 раз на тижденьБНФ; альтернативно пацієнтам, які не перебувають на діалізі, можна п/ш вводити початкову дозу 0,75 мкг/кг маси тіла одноразовою ін’єкцією 1 раз кожні два тижні; якщо підвищення рівня гемоглобіну є недостатнім (менше 10 г/л за 4 тижні), збільшують дозу приблизно на 25%БНФ, якщо підвищення гемоглобіну становить понад 20 г/л за 4 тижні, дозу зменшують приблизно на 25%; підтримуюча фаза: у підтримуючій фазі можна продовжувати застосовувати препарат як одноразову ін’єкцію 1 р/тиждень або 1 раз кожні два тижніБНФ; пацієнти, що перебувають на діалізі, яких переводять з режиму дозування препарату 1 раз на тиждень на режим дозування ч/з тиждень, мають спочатку отримати дозу, вдвічі більшу за попередню дозу, яку вводили 1 раз на тиждень; пацієнтам, що не перебувають на діалізі, після досягнення бажаного рівня гемоглобіну при режимі дозування 1 раз кожні два тижні препарат можна вводити п/ш один раз на місяць, застосовуючи початкову дозу, що вдвічі перевищує попередню дозу, яку вводили 1 раз кожні два тижні; педіатричні пацієнти з ХНН: фаза корекції — для пацієнтів ≥ 11 років початкова доза, яку вводять п/ш або в/в, становить 0,45 мкг/кг маси тіла одноразовою ін’єкцією 1 раз на тиждень; альтернативно пацієнтам, які не перебувають на діалізі, можна п/ш вводити початкову дозу 0,75 мкг/кг маси тіла одноразовою ін’єкцією 1 раз кожні два тижніБНФ; якщо збільшення рівня гемоглобіну є недостатнім (менше 10 г/л за 4 тижні), дозу збільшують приблизно на 25%; підтримуюча фаза: для дітей ≥ 11 років у підтримуючій фазі можна продовжувати застосовувати препарат як одноразову ін’єкцію 1 раз на тиждень або 1раз кожні два тижніБНФ; пацієнти, що перебувають на діалізі, яких переводять з режиму дозування 1 раз на тиждень на режим дозування ч/з тиждень, мають спочатку отримати дозу, вдвічі більшу за попередню дозу, яку вводили 1 раз на тиждень; лікування симптоматичної анемії, спричиненої хіміотерапією в онкологічних пацієнтів: у пацієнтів з анемією (концентрація гемоглобіну ≤ 100 г/л) препарат вводити п/ш, щоб підвищити рівень гемоглобіну не більше 120 г/л; варіабельність гемоглобіну контролювати шляхом підбору дози із врахуванням цільових меж гемоглобіну від 100 г/л до 120г/л; рекомендована початкова доза становить 500 мкг (6,75 мкг/кг), яку вводять один раз кожні три тижні, при режимі дозування 1 раз на тиждень можна вводити дозу 2,25 мкг/кг маси тілаБНФ; якщо клінічна відповідь пацієнта (слабкість, відповідь гемоглобіну) є неадекватною ч/з дев’ять тижнів, подальша терапія не може бути ефективною; після досягнення терапевтичної мети для окремого пацієнта дозу зменшити на 25–50%, для підтримання гемоглобіну на рівні, що контролює симптоми анеміїБНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР, набряк Квінке, алергічний бронхоспазм; артеріальна гіпертензія, інсульт, тромбоемболічні явища, судоми, висип/еритема та істинна еритроцитарна аплазія (PRCA); біль у ділянці ін’єкції; набряк.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до дарбепоетину альфа, r-HuEPO або до будь-якої з допоміжних речовин; АГ, яка не піддається адекватному контролю лікарськими засобами.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 4,5 мкг.

Торговельна назва:

13.2. Цитостатичні засоби

Повна характеристика нижчезазначених ЛЗ наводиться в розділі «Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень»

• Аспарагіназа (Asparaginase) [П] * (див. п. 19.1.8. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Блеоміцин (Bleomycin) [П] * (див. п. 19.1.4. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Бортезоміб (Bortezomib) [П] (див. п. 19.1.8. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Вінбластин (Vinblastine) [П] * (див. п. 19.1.3. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Вінкристин (Vincristine) [П] * (див. п. 19.1.3. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Гідроксикарбамід (Hydroxycarbamide) [П] (див. п. 19.1.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Дакарбазин (Dacarbazine) [П] * (див. п. 19.1.1. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Децитабін (Decitabine) [П] (див. п. 19.1.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Доксорубіцин (Doxorubicin) [П] (див. п. 19.1.4. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Етопозид (Etoposide) * (див. п. 19.1.3. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Ідарубіцин (Idarubicin) [П] (див. п. 19.1.4. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Іматиніб (Imatinib) [П] (див. п. 19.1.7. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Іфосфамід (Ifosfamide) [П] (див. п. 19.1.1. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Кальцію фолінат (Calcium folinate) [П] * (див. п. 19.5. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Кладрибін (Cladribine) [П]

Фармакотерапевтична група: L01BB04 — антинеопластичні засоби. Структурні аналоги пурину.

Основна фармакотерапевтична дія: аналог пуринового нуклеозиду, який діє як антиметаболіт; заміна водню на хлор у позиції 2 відрізняє кладрибін від природного аналога 2’-дезоксіаденозину і робить молекулу стійкою до дезамінування аденозиндеаміназою; є пропрепаратом, який швидко поглинається клітинами після парентерального введення та внутрішньоклітинно фосфорилюється в активний нуклеотид 2-хлородезоксіаденозин-5’трифосфат (СdАТР) дезоксицитидинкіназою (dСК); акумуляція активного СdАТР спостерігається переважно у клітинах з високою активністю dСК та низькою активністю дезоксинуклеотидази, зокрема у лімфоцитах та в інших гематопоетичних клітинах; цитотоксичність кладрибіну дозозалежна; негематологічні тканини не ушкоджуються, що пояснює низький рівень його негематологічної токсичності; кладрибін є токсичним як для активнопроліферуючих клітин, так і для клітин, що знаходяться у стані спокою; цитотоксичний ефект кладрибіну не спостерігається у клітинних лініях солідних пухлин; механізм дії кладрибіну пов’язаний із включенням СdАТР у ДНК-ланцюжки: синтез нової ДНК у клітинах, що діляться, блокується та пригнічується механізм відновлення ДНК внаслідок чого розриваються ДНК-ланцюги та зменшується концентрація нікотинамід аденін динуклеотиду і АТР навіть у клітинах у стані спокою; СdАТР інгібує рибонуклеотидредуктазу — фермент, який конвертує рибонуклеотиди в дезоксирибонуклеотиди; загибель клітин відбувається ч/з вичерпання енергії та апоптозу.

Показання для застосування ЛЗ: ворсинчастоклітинний лейкоз БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначений для п/ш болюсних ін’єкційБНФ або в/в інфузії; п/ш введення : рекомендована доза вводиться без розведення безпосередньо заповненим шприцом; перед введенням препарату нагріти його до кімнатної температури; в/в введення: розрахункову щоденну дозу препарату розбавити у 500 мл 0,9% р-ну натрію хлориду і застосовувати в/в протягом 24 годин; необхідно готувати щодня свіжий р-н для вливання протягом 7 діб курсу лікування; рекомендований режим застосування для лікування ворсинчастоклітинного лейкозу — це один курс введення препарату в дозі 0,14 мг/кг/добу протягом 5 днів у вигляді п/ш болюсної ін’єкції; як альтернатива — один курс препарату в дозі 0,1 мг/кг маси тіла на добу протягом 7 днів поспіль як безперервне в/в введення.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пригнічення кісткового мозку; дуже тяжка нейтропенія; тяжка тромбоцитопенія; тяжка анемія; тяжка імуносупресія/лімфопенія; інфекції; гарячка; висипання на шкірі; нудота; блювання; діарея; підвищена втомлюваність; головний біль; втрата апетиту; інколи спостерігалися випадки гострої довготривалої лімфоцитопенії; вторинна злоякісна пухлина; панцитопенія/мієлосупресія; петехія; кровотеча; носова кровотеча; гіпереозинофілія (з ериматозним висипанням на шкірі, свербежем і набряком обличчя); дуже рідко — реакція «трансплантат проти господаря»; неспокій; сплутаність свідомості; депресія; запаморочення; часто — безсоння; нечасто — сонливість; парестезії; слабкість; летаргія; полінейропатія; атаксія; епілептичний напад; неврологічні розлади мовлення і ковтання; кон’юнктивіт; блефарит; тахікардія; шум у серці; артеріальна гіпотензія; ішемія міокарда; флебіт; серцева недостатність; фібриляція шлуночків; декомпенсована серцева недостатність; апоплексія; легенева емболія; пригнічення дихання; хрипи у грудній клітці; кашель; задишка; легенева інтерстиціальна інфільтрація інфекційної етіології; фарингіт; гастроінтестинальний біль; метеоризм; запалення слизової оболонки; ілеус; підвищення білірубіну та рівня трансаміназ; холецистит; печінкова недостатність; локалізована екзантема; підвищене потовиділення; свербіж; шкірний біль; еритема; кропив’янка; синдром Стівенса-Джонсона/Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз); артрит; біль у кістках; ниркова недостатність; реакції у місці введення; набряк; кахексія; амілоїдоз; синдром лізису пухлини; більшість летальних випадків, пов’язаних із лікарським засобом, спричинені інфекційними ускладненнями.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату; вагітність і період годування груддю; пацієнти віком до 18 років; пацієнти з помірним або тяжким ступенем ураження нирок (кліренс креатиніну ≤ 50 мл/хв) або печінки (показник Чайлд-П’ю ≥ 4); одночасне застосування інших мієлосупресивних ЛЗ.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Мелфалан (Melphalan) [П] (див. п. 19.1.1. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Месна (Mesna) [П] (див. п. 19.5. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Метотрексат (Methotrexate) [П] * (див. п. 19.1.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Мітоксантрон (Mitoxantrone) [П] (див. п. 19.1.4. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Нілотиніб (Nilotinib) [П]

Фармакотерапевтична група: L01XE08 — антинеопластичні засоби. Інгібітори протеїнкінази

Основна фармакотерапевтична дія: потужний і селективний інгібітор активності тирозинкінази Abl онкопротеїну Bcr-Abl, що діє в клітинних лініях і в первинних позитивних за філадельфійською хромосомою лейкемічних клітках; міцно зв’язується в ділянці зв’язування АТФ, формуючи таким чином потужний інгібітор дикого типу Bcr-Abl, і зберігає активність проти 32 із 33 резистентних до іматинібу мутуючих форм Bcr-Abl; унаслідок такої біохімічної активності нілотиніб вибірково інгібує проліферацію і індукує апоптоз у клітинних лініях і в первинних позитивних за філадельфійською хромосомою лейкемічних клітинах, отриманих у пацієнтів з ХМЛ; впливає трохи або не впливає на більшість інших досліджених протеїнкіназ, включаючи серинпротеїнкіназу (Src), за винятком тромбоцитарного чинника росту (PDGF), рецептора тирозинкіназної активності (Kit CSF-1R, DDR) і ефринрецепторних кіназ, які препарат інгібує при концентраціях, що досягаються після перорального застосування в терапевтичних дозах, рекомендованих для лікування ХМЛ.

Показання для застосування ЛЗ: лікування уперше діагностованої хр. фази хр. мієлоїдної лейкемії (Ph+ ХМЛ), у дорослих пацієнтівБНФ з філадельфійською хромосомою; лікування хр. та прискореної фази (ФА) хр. мієлоїдної лейкемії (Ph+ ХМЛ) у дорослих пацієнтів з філадельфійською хромосомою, у разі резистентності або непереносимості попередньої терапії, включаючи терапію іматинібомБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовувати 2р/добу з інтервалом приблизно 12 год.; не приймати під час їди; капс. ковтати цілими, запиваючи водою; не можна їсти принаймні за 2 год. до прийому препарату і щонайменше протягом однієї години після прийому препарату; дозування для пацієнтів з уперше діагностованою Ph+ ХМЛ- хронічної фази (ХФ): рекомендована доза становить 300 мг 2 р/добуБНФ; лікування продовжують доти, поки є відповідь на терапію; для пацієнтів з Ph+ ХМЛ- хронічної фази і ХМЛ-ФА за наявності резистентності або непереносимості до попередньої терапії рекомендована доза становить 400 мг 2 р/добу БНФ; може виникнути необхідність тимчасового припинення застосування препарату і/або зменшення дози при проявах гематологічної токсичності; корекція дози при нейтропенії та тромбоцитопенії: уперше діагностована ХМЛ у хр. фазі при дозі 300 мг 2 р/добу; ХМЛ у хр. фазі з наявністю резистентності або непереносимості при дозі 400 мг 2 р/добу (абсолютна кількість нейтрофілів (АКН <1 х 109/л і/або кількість тромбоцитів <50 х 109/л) — припинити застосування препарату і контролювати формулу крові; відновити застосування препарату протягом 2 тижнів у попередній дозі за умови, що АКН >1 х 109/л і/або тромбоцити >50 х 109/л; якщо кількість клітин крові залишається низькою, може бути потрібним зниження дози до 400 мг 1 р/добу); ХМЛ у фазі акселерації з наявністю резистентності або непереносимості при дозі 400 мг 2 р/добу ((АКН <0,5 х 109/л і/або кількість тромбоцитів <10 х 109/л) — припинити застосування препарату і контролювати формулу крові; відновити застосування препарату протягом 2 тижнів у попередній дозі за умови, що АКН >1 х 109/л і/або кількість тромбоцитів >20 х 109/л; якщо кількість клітин крові залишається низькою, може бути потрібним зниження дози до 400 мг 1 р/добу); у разі розвитку клінічно значущої, помірної тяжкості або тяжкої негематологічної токсичності застосування препарату припинити з можливим відновленням прийому в дозі 400 мг 1 р/добу після зникнення токсичних явищ; якщо доцільно з клінічної точки зору, спробувати знову збільшити дозу до 300 мг (уперше діагностована Рh+ ХМЛ-ХФ) або до 400 мг (Ph+ ХМЛ-ХФ або ХМЛ-ФА із резистентністю до іматинібу або непереносимістю лікування) 2 р/добу; при підвищенні рівня ліпази до 3–4 ступеня зменшити дозу до 400 мг 1 р/добу або припинити застосування препарату (рівень сироваткової ліпази контролювати щомісячно або за клінічними показаннями); при підвищенні рівня білірубіну або печінкових трансаміназ до 3–4 ступеня зменшити дозу до 400 мг 1 р/добу або припинити застосування препарату (рівень білірубіну і печінкових трансаміназ контролювати щомісячно або за клінічними показаннями).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіперчутливість; пірексія, біль у грудній клітці (у тому числі екстракардіальний біль), дискомфорт у грудній клітці, загальне нездужання; набряк обличчя, гравітаційний набряк, грипоподібне захворювання, озноб, відчуття зміни температури тіла (у тому числі відчуття жару, відчуття холоду); локалізований набряк; фолікуліт, інфекції верхніх дихальних шляхів (включаючи фарингіт, назофарингіт, риніт); пневмонія, інфекції сечовивідних шляхів, гастроентерит, бронхіт, герпетична вірусна інфекція, кандидоз (у тому числі кандидоз ротової порожнини); сепсис, підшкірний абсцес, анальний абсцес, фурункул, дерматофітія стоп; папілома шкіри; папілома ротової порожнини, парапротеїнемія; лімфопенія, панцитопенія; тромбоцитопенія, лейкоцитоз, фебрильна нейтропенія, еозинофілія; гіпертиреоз, гіпотиреоз; вторинний гіперпаратиреоз, тиреоїдит; розлади апетиту, гіпофосфатемія (у тому числі зниження рівня фосфору у крові); електролітний дисбаланс (у тому числі гіпомагніємія, гіперкаліємія, гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпокальціємія, гіперкальціємія, гіперфосфатемія), цукровий діабет, гіперглікемія, гіперхолестеринемія, гіперліпідемія; нечасто — дегідратація, посилення апетиту, подагра; частота невідома — гіперурикемія, гіпоглікемія, дисліпідемія; депресія, безсоння, тривожність; дезорієнтація, сплутаність свідомості, амнезія, дисфорія; зниження настрою, запаморочення, гіпестезія, периферична нейропатія, парестезія; внутрішньочерепний крововилив, мігрень, втрата свідомості (включаючи синкопе), тремор, порушення уваги, гіперестезія; частота невідома — набряк мозку, неврит зорового нерва, летаргія, дизестезія, синдром неспокійних ніг; крововилив в око, періорбітальний набряк, свербіж у очах, кон’юнктивіт, сухість очей (у тому числі ксерофтальмія); погіршення зору, нечіткість зору, зниження гостроти зору, кон’юнктивальний крововилив, набряк повік, фотопсія, подразнення очей, гіперемія (склери, кон’юктиви, ока); набряк диска зорового нерва, диплопія, фотофобія, набряк ока, блефарит, біль в очах, хоріоретинопатія, алергічний кон’юнктивіт, захворювання поверхні ока, гіперемія склери; вертиго; погіршення слуху, біль у вухах, дзвін у вухах; стенокардія, аритмія (включаючи атріовентрикулярну блокаду, блокада лівої ніжки пучка Гіса, тріпотіння серця, шлуночкові екстрасистоли, тахікардію, фібриляцію передсердь, синусову брадикардію), пальпітація, подовження QT за даними ЕКГ; серцева недостатність, перикардіальний випіт, захворювання коронарних артерій, ціаноз, шум в серці; інфаркт міокарда, порушення функції шлуночків, перикардит, зниження фракції викиду; АГ, припливи крові; гіпертонічний криз, оклюзійна хвороба периферичних артерій, гематома; частота невідома — геморагічний шок, артеріальна гіпотензія, тромбоз, артеріосклероз; задишка, задишка при фізичному навантаженні, носова кровотеча, кашель, дисфонія; набряк легенів, плевральний випіт, інтерстиціальне захворювання легенів, плевральний біль, плеврит, фаринголарингеальний біль, подразнення горла; легенева гіпертензія, свистяче дихання, орофарингеальний біль; розлади апетиту, панкреатит, дискомфорт у животі, здуття живота, дисгевзія, метеоризм; шлунково-кишкова кровотеча, мелена, виразка слизової оболонки порожнини рота, гастроезофагеальний рефлюкс, стоматит, біль у стравоході, сухість у роті, чутливість зубів; перфорація виразки шлунка і кишечнику, ретроперитонеальна кровотеча, блювання кров’ю, виразка шлунка, виразковий езофагіт, часткова кишкова непрохідність, гастрит, ентероколіт, геморой, грижа стравохідного отвору діафрагми, ректальна кровотеча, гінгівіт; гіпербілірубінемія (у тому числі підвищення рівня білірубіну); порушення функції печінки, гепатотоксичність, токсичний гепатит, жовтяниця; холестаз, гепатомегалія; нічна пітливість, екзема, кропив’янка, еритема, гіпергідроз, забиття, акне, дерматит (у тому числі алергічний, ексфоліативний та вугровий), сухість шкіри; ексфоліативний висип, медикаментозний висип, болючисть шкіри, екхімоз, набряк обличчя; поліморфна еритема, вузликова еритема, виразка шкіри, синдром долонно-підошовної еритродизестезії, петехії, фоточутливість, пухир, дермальна кіста, гіперплазія сальних залоз, атрофія шкіри, зміна забарвлення шкіри, лущення шкіри, гіперпігментація шкіри, гіпертрофія шкіри, гіперкератоз, псоріаз; скелетно-м’язовий біль у грудній клітці, скелетно-м’язовий біль, біль у спині, біль у шиї, біль у боці; м’язово-скелетна скованість, м’язова слабкість, набряклість суглобів; артрит; полакіурія; дизурія, позиви до сечовипускання, ніктурія; ниркова недостатність, гематурія, нетримання сечі, хроматурія; біль у молочних залозах, гінекомастія, еректильна дисфункція; затвердіння в молочній залозі, менорагія, набряклість сосків; підвищення рівня АЛТ, підвищення рівня АСТ, підвищення рівня ліпази; зниження рівня гемоглобіну, підвищення рівня амілази у крові, зменшення кількості тромбоцитів, підвищення рівня лужної фосфатази, підвищення рівня гамма-глутамілтрансферази, підвищення рівня креатинфосфокінази в крові, зменшення маси тіла, збільшення маси тіла; зниження кількості нейтрофілів, підвищення рівня лактатдегідрогенази в крові, зниження рівня глюкози в крові, підвищення рівня сечовини у крові, зниження рівнів глобуліну; підвищення рівня тропоніну, підвищення рівня незв’язаного білірубіну в крові, підвищення або зниження рівня інсуліну в крові, зниження рівня С-пептиду інсуліну, підвищення вмісту ліпопротеїдів дуже низької та високої щільності, підвищення вмісту гормонів паращитовидної залози в крові, підвищення рівня калію в крові, зниження кількості лейкоцитів.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до нілотинібу та інших компонентів препарату.

Визначена добова доза (DDD): перорально — визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Пегаспаргаза (Pegaspargase) [П] (див. п. 19.1.8. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Флударабін (Fludarabine) [П] (див. п. 19.1.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Талідомід (Thalidomide) [П] (див. п. 19.4. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Тіогуанін (Tioguanine) [П] (див. п. 19.1.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Третиноїн (Tretinoin) [П] (див. п. 19.1.8. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Хлорамбуцил (Chlorambucil) [П] * (див. п. 19.1.1. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Циклофосфамід (Cyclophosphamide) [П] * (див. п. 19.1.1. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Цитарабін (Cytarabine) [П] * (див. п. 19.1.2. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)

13.3. Моноклональні антитіла

• Ритуксимаб (Rituximab) [П] (див. п. 18.2.4. розділу «ІМУНОМОДУЛЯТОРИ ТА ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ»)

13.4. Імуномодулюючі засоби

• Імуноглобулін людини нормальний для внутрішньовенного введення (Immunoglobulinum human normale ad usum intravenosum) [П] * (див. п. 18.1.1.1. розділу «ІМУНОМОДУЛЯТОРИ ТА ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ»)
• Інтерферон альфа-2b (Interferon alfa-2b) [П] (див. п. 18.1.2.1.1. розділу «ІМУНОМОДУЛЯТОРИ ТА ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ»)

13.5. Імуносупресивні засоби

• Циклоспорин (Ciclosporin) [П] * (див. п. 18.2.2. розділу «ІМУНОМОДУЛЯТОРИ ТА ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ»)
• Азатіоприн (Azathioprine) [П] * (див. п. 18.2.3. розділу «ІМУНОМОДУЛЯТОРИ ТА ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ»)
• Кислота мікофенолова (Mycophenolic acid) [П] (див. п. 18.2.3. розділу «ІМУНОМОДУЛЯТОРИ ТА ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ»)

13.6. Стимулятори гранулоцитопоезу

• Філграстим (Filgrastim) [П] (див. п. 19.3.1. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)
• Ленограстим (Lenograstim) [П] (див. п. 19.3.1. розділу «ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»)

13.7. Гемостатичні засоби

13.7.1. Компоненти та препарати крові

• Фактор коагуляції крові людини VIII (Human Blood Coagulation Factor VIII) [П] *

Фармакотерапевтична група: В02ВD02 — фактори згортання крові.

Основна фармакотерапевтична дія: гемостатична.

Показання для застосування ЛЗ: Грін VIII 250 MO, 500 MO: лікування гемофілії АВООЗ, БНФ; ГрінГен 500 MO: при гемофілії А (класична гемофілія) для попередження і контролю геморагічних епізодів та передопераційної підготовки; ЕМОКЛОТ 500 МО/10 мл, 1 000 МО/10 мл: лікування і профілактика кровотеч у пацієнтів з гемофілією А (вроджена недостатність фактора VIII)ВООЗ, БНФ, лікування кровотеч у пацієнтів із набутою недостатністю фактора VIIIБНФ, лікування хворих на гемофілію А з антитілами до фактора VIII; OKTAHAT/OCTANATE®: лікування та профілактика кровотеч у пацієнтів, хворих на гемофілію АВООЗ (вроджена або набута недостатність Фактора VIII)БНФ, у пацієнтів, які раніше лікувалися, або не отримували лікування та пацієнтів, які перенесли обмежені (місцеві) та обширні (полосні) хірургічні втручання; а також для елімінації інгібіторів методом індукції імунної толерантності; Бериате®/ Вегіаіе®: лікування та профілактика кровотечі у пацієнтів, хворих на гемофілію А (спадкова недостатність фактору коагуляції крові VIII ВООЗ, БНФ); може застосовуватися в лікуванні набутої недостатності фактора VIIIБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: Грін VIII 250 MO, 500 MO: після розведення вводять ін’єкційно 250–2000 МО в/в краплино або в/в інфузієюВООЗ, швидкість інфузії не повинна перевищувати 5 мл/хв; у кожному випадку доза розраховується з урахуванням маси тіла, віку і стану здоров’я хворого; ГрінГен 500 MO: після розчинення ліофілізованого порошку у воді для ін’єкцій вводять в/в інфузією протягом декількох хв., для тривалої профілактики кровотеч у пацієнтів з серйозною гемофілією, 20–40 МО фактора VIII на кг маси тіла, зазвичай вводять з інтервалом 2–3 доби; періодичність введення і дози можуть варіювати в залежності від індивідуальних властивостей пацієнта; ЕМОКЛОТ 500 МО/10 мл, 1 000 МО/10 мл: доза і тривалість замісної терапії залежать від ступеню дефіциту фактора VIII, локалізації і інтенсивності кровотеч та тяжкості клінічного стану хворого; розрахунок дози фактора VIII базується на даних, які отримані емпіричним шляхом: 1 МО фактора VIII на 1 кг маси тіла підвищує активність фактора VIII у плазмі пацієнта на 1,5 — 2%; враховуючи початкову активність фактора VIII у плазмі хворого, необхідна доза розраховується за наступною формулою: доза фактора VIII (МО) = маса тіла (кг) х бажане збільшення активності фактора VIII (%) х 0,5; для профілактики кровотеч у пацієнтів з гемофілією А зазвичай рекомендовано вводити 20 — 40 МО фактора VIII на кг маси тіла з інтервалом 2–3 дні; у деяких випадках, як правило для пацієнтів молодшого віку, необхідним може бути зменшення інтервалу чи підвищення дози; якщо очікуваний приріст активності фактора у плазмі не досягається, або кровотеча не контролюється відповідною дозою, необхідно проводити дослідження на наявність інгібіторів активності фактора VIII; якщо інгібітор присутній у кількості не менше 10 БО (Одиниці Bethesda) у 1 мл, призначення додаткової кількості фактора коагуляції VIII може нейтралізувати інгібітор; OKTAHAT/OCTANATE®: після розведення вводять в/в; дозування і тривалість замісної терапії залежить від рівня дефіциту фактора VIII, від місцезнаходження та об’єму кровотечі, клінічного стану пацієнта; необхідні одиниці = маса тіла (кг) х бажаний рівень підвищення фактора VIII (%) (МО/дл) х 0,5; для довгострокової профілактики кровотеч у пацієнтів із тяжкою гемофілією А, зазвичай дозування становить в межах від 20 до 40 МО Фактора VIII на кг маси тіла з інтервалами 2 — 3 дні; пацієнти з низьким рівнем реагування (інгібітори менше 5 БО) зазвичай отримують 50 — 100 МО фактора VIII/кг в день або кожен другий день, в той час як пацієнти з високим рівнем реагування (інгібітори > 5 БО) — отримують 100–150 МО/кг кожні 12 год.; Бериате®/ Вегіаіе®: визначення дози і тривалості замісної терапії залежать від ступеня дефіциту недостатності фактора коагуляції крові VIII, локалізації та інтенсивності кровотечі, а також від клінічного стану пацієнта; кількість призначених одиниць фактору VIII виражається в міжнародних одиницях (МО) у відповідності до поточного стандарту Всесвітньої організації охорони здоров’я для препаратів, що містять фактор коагуляції крові VIII; 1 МО активності фактору VIII еквівалентна кількості фактору VIII в 1 мл нормальної плазми людини; необхідна кількість одиниць = маса тіла (кг) х бажане підвищення FVIII (% або МО/дл) х 0,5; при довгостроковій профілактиці кровотеч у пацієнтів з тяжкою гемофілією А звичайні дози становлять 20–40 МО фактора VIII на 1 кг маси тіла з інтервалом введення 2–3 дні; у деяких випадках, особливо у молодих пацієнтів, можуть знадобитися більш короткі інтервали або більш високі дози; розрахунок доз препарату у дітей відбувається виходячи з маси тіла, а отже, загалом на тих самих керівних принципах, що й для дорослих пацієнтів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: підвищена чутливість або АР (ангіоневротичний набряк, відчуття печіння і поколювання в місці ін’єкції, озноб, почервоніння, генералізована кропив’янка, головний біль, висип, гіпотензія, сонливість, нудота, збудження, тахікардія, утруднене дихання, тремтіння, блювання, задишка); у пацієнтів з гемофілією А можуть з’явитися нейтралізуючі антитіла (інгібітори) фактора VIII.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 500 МО

Торговельна назва:

• Рекомбінантний антигемофільний фактор (Recombinant Anthihemophilic factor) [П] *

Фармакотерапевтична група: В02ВD02 — гемостатичні препарати. Фактори згортання крові.

Основна фармакотерапевтична дія: гемостатична; надає можливість тимчасового заміщення відсутнього фактора зсідання крові VIII для ефективного гемостазу.

Показання для застосування ЛЗ: контроль та профілактика кровотеч у дорослих та дітей (віком від 0 до 16 р.) хворих на гемофілію АБНФ; профілактика кровотеч при хірургічних втручаннях у дорослих та дітей, хворих на гемофілію А; профілактичне лікування пацієнтів дитячого віку для зниження частоти розвитку спонтанних епізодів кровотеч при гемофілії А та значного зниження ризику ураження суглобів у дітей, за відсутності такого ураження в анамнезі; не показаний при лікуванні хвороби Віллебранда.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначений для в/в застосування після приготування розчину; дози і тривалість терапії необхідні для відновлення гемостазу, повинні підбиратись індивідуально, виходячи з потреб конкретного пацієнта (маси тіла, вираженості дефіциту фактора VIII, локалізації та інтенсивності кровотечі, титру інгібіторів та бажаного рівня FVIII); необхідна доза (МО) = маса тіла (кг) х бажане збільшення рівня фактора VIII (МО/дл або% від норми) х 0,5 (МО/кг на МО/дл) або МО/дл або% норми = загальна доза (МО)/масу тіла (кг) х 2 [МО/дл]/[МО/кг]; доза, необхідна для досягнення повноцінного гемостазу, визначається типом та тяжкістю епізоду кровотечі відповідно до таких загальних рекомендацій: при кровотечі легкого ступеня (ранній гемартроз, незначні крововиливи у м’язи або кровотечі у ротову порожнину) — 10–20 МО/кг, якщо кровотеча не припиняється — ввести повторну дозу (терапевтично необхідний рівень активності FVIII у плазмі 20%- 40%); кровотеча середнього або тяжкого ступеня (крововиливи у м’язи, кровотечі у ротову порожнину, виражений гемартроз, травма), хірургічне втручання (невелика хірургічна процедура) — 15 -30 МО/кг, у разі необхідності повторити введення в тій же дозі через 12–24 год. до повного усунення кровотечі (терапевтично необхідний рівень активності FVIII у плазмі 30%- 60%); кровотеча тяжкого ступеня і така, що загрожує життю (внутрішньочерепна кровотеча, кровотеча в черевну або грудну порожнину, шлунково-кишкова кровотеча, кровотеча у ЦНС, кровотеча у ретрофарингеальний або ретроперітонеальний простір або капс. здухвинно-поперекового м’язу, переломи, травма голови — початкова доза: 40 -50 МО/кг, повторювати дозу по 20 -25 МО/кг через кожні 8–12 год. до повного усунення кровотечі (терапевтично необхідний рівень активності FVIII у плазмі 80%- 100%); радикальні хірургічні втручання — передопераційна доза: 50 МО /кг, перевірити ~ 100% активність перед операцією; повторити дози, у разі необхідності, спочатку через 6–12 год., і потім — упродовж 10–14 днів до загоєння (терапевтично необхідний рівень активності FVIII у плазмі ~ 100%); рутинна профілактика у дітей за відсутності уражень суглобів: рекомендована доза для рутинної профілактики становить 25 МО/кг маси тіла через день.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: системні реакції гіперчутливості, включаючи бронхоспазм і/або гіпотензію та анафілактичний шок, а також утворення інгібіторів у високих титрах, що може вимагати застосування методів лікування, альтернативних призначенню антигемофільного фактору; шкірні реакції гіперчутливості (висипання, свербіж, кропив’янка); реакції у місці інфузії; інфекції; дисгевзія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: протипоказаний пацієнтам з ознаками загрожуючих життю реакцій гіперчутливості негайного типу, включаючи анафілактичні реакції на препарат або його компоненти, включаючи протеїни мишей або хом’яків.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 500 МО

Торговельна назва:

• Фактор VIII коагуляції крові, октоког альфа (Coagulation factor VIII, octocog alfa) [П] *

Фармакотерапевтична група: В02ВD02 — гемостатичні препарати.

Основна фармакотерапевтична дія: гемостатична.

Показання для застосування ЛЗ: АДВЕЙТ/ADVATE: лікування і профілактика кровотеч у дорослих і дітей з гемофілією А,БНФ(вродженою недостатністю Фактора VIII)БНФ; РЕКОМБІНАТ / RECOMBINATE: лікування хворих на гемофілію АБНФ (вроджена недостатність Фактора VIIIБНФ): профілактика кровотеч; лікування кровотеч БНФ(наприклад, м’язових кровотеч, кровотеч у ротовій порожнині, кровотеч у місці проведення хірургічної операції).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводити в/в; дозування і тривалість замісної терапії залежить від серйозності порушення гемостатичної функції, місця і масштабів кровотечі, а також від клінічного стану пацієнта; очікуване пікове збільшення рівня препарату, вираженого в МО/дл плазми або у % (відсотках) від норми, можна оцінити шляхом множення введеної дози на кг ваги тіла (МО/кг) на два; хоча дозування можна визначати шляхом підрахунку, рекомендується за будь-якої можливості проводити регулярний моніторинг рівня антигемофільного фактора (АГФ) в плазмі для контролю досягнутих показників; схема дозування: ранній гемартроз, м’язова кровотеча, кровотеча в ротовій порожнині — повторні інфузії кожні 12–24 год. (8–24 год для пацієнтів віком до 6 років)протягом 1–3 днів до припинення епізодів кровотечі (про що буде свідчити послаблення болю) або не буде досягнуто загоювання (потрібна пікова активність фактора VIII після інфузії в крові 20–40% від норми); більший гемартроз, м’язова кровотеча або гематома — повторні інфузії кожні 12–24 год. (8–24 год для пацієнтів віком до 6 років) звичайно протягом 3 днів або більше до припинення болю та недієздатністі (потрібна пікова активність фактора VIII після інфузії в крові 30–60% від норми); загрозлива для життя кровотеча (внутрішньочерепна кровотеча, кровотеча в горлі або сильна кровотеча у животі) — повторюють інфузії кожні 8–24 год. (6–12 год для пацієнтів віком до 6 років) до зникнення загрози для життя (потрібна пікова активність фактора VIII після інфузії в крові 60–100% від норми); мала операція, у тому числі видалення зубів — кожні 24 год. (12–24 год для пацієнтів віком до 6 років) протягом не менше 1 доби, поки не буде досягнуто загоювання (потрібна пікова активність фактора VIII після інфузії в крові 30–60% від норми); великі операції — повторні інфузії кожні 8–24 год. (6–24 год для пацієнтів віком до 6 років) залежно від стану загоювання (потрібна пікова активність фактора VIII після інфузії в крові 80–100% від норми (перед операцією і після); препарат може також вводитися для профілактики (короткочасної і тривалої) кровотечі відповідно до вказівок лікаря на індивідуальній основі.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота; гіперемія обличчя; легка втома; висип на шкірі; гематома; пітливість; озноб; тремор; підвищення температури; біль у ногах; холодні кінцівки; відчуття жару; біль у горлі; запальні захворювання вух та зниження слуху; носова кровотеча; блідість; АР — загальна кропив’янка; шкірний висип; задишка; кашель; стиснення у грудях; зниження АТ і анафілаксія; у осіб з гемофілією А — формування нейтралізуючих а/т, інгібіторів Фактора VIII (ризик розвитку ускладнення є найвищим протягом перших 20 днів введення препарату).

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до активної речовини або до будь-якої допоміжної речовини; відомі алергічні реакції до білків мишей та хом’яків.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 500 МО

Торговельна назва:

• Фактор IX коагуляції крові людини (Coagulation factor IX) [П] *

Фармакотерапевтична група: В02ВD04 — гемостатичні препарати

Основна фармакотерапевтична дія: гемостатична.

Показання для застосування ЛЗ: ОКТАНІН Ф: лікування та профілактика кровотеч у пацієнтів з гемофілією В (вроджений дефіцит фактора IX) БНФ; АІМАФІКС: лікування і профілактика кровотеч, спричинених уродженою (гемофілія В) БНФ і набутою недостатністю фактора IX; ІМУНІН: лікування і профілактика епізодів кровотеч при набутому або уродженому дефіциті фактора IX (гемофілія В БНФ, гемофілія В із інгібітором до фактора IX, набутий дефіцит фактора IX, обумовлений спонтанною появою інгібітору до фактора IX) у дорослих і дітей.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дозування та тривалість замісної терапії залежать від ступеня тяжкості дефіциту фактора IX, локалізації та тяжкості кровотечі, а також від клінічного стану пацієнта; ОКТАНІН Ф: вводити в/в зі швидкістю не більше 2 — 3 мл за хв.; потрібна кількість одиниць = маса тіла (кг) х бажане підвищення фактора IX (%)(МО/дл) х 0,8; доза Аімафікс (МО) = маса тіла (кг) х бажане збільшення фактора IX (%) х 1,2; вводити не більше 100 МО на 1 кг маси тіла на добу, розчинений препарат вводять повільно в/в; ІМУНІН підлягає розчиненню безпосередньо перед застосуванням, приготовлений р-н повинний бути швидко використаний (препарат не містить консервантів), швидкість введення р-ну не повинна перевищувати 2 мл/хв; ОКТАНІН Ф, АІМАФІКС, ІМУНІН: ранній гемартроз, кровотеча у м’язах або кровотеча з рота: повторювати введення кожні 24 год., щонайменше протягом 1 доби, до припинення кровотечі, за відчуттям болю або загоєння (потрібний рівень фактора IX — 20–40%); більш розповсюджений гемартроз, кровотеча у м’язах або гематома — повторювати введення кожні 24 год. протягом 3 — 4 діб або більше, доки не пройдуть біль та г. стан непрацездатності (потрібний рівень фактора IX — 30–60%); кровотеча, що загрожує життю: повторювати введення кожні 8 — 24 год. до зникнення загрози життю (потрібний рівень фактора IX — 60–100%); мала операція, в т.ч. видалення зуба: кожні 24 год., протягом 1 доби до повного загоєння (потрібний рівень фактора IX — 30–60%); велика операція: повторювати введення кожні 8–24 год. до адекватного загоєння рани, потім продовжити терапію протягом, щонайменше, 7 діб, підтримуючи рівень активності фактора IX 30%- 60% (МО/дл); з метою тривалої профілактики кровотеч у пацієнтів з тяжкою гемофілією В, звичайна доза 20–40 МО на 1 кг маси тіла з інтервалом від 3-х до 4-х днів; в окремих випадках, особливо у молодих пацієнтів, можуть знадобитися коротші інтервали між введеннями або вищі дози; ІМУНІН: інгібіторна форма гемофілії В — при рівні інгібітору менше, ніж 10 одиниць Bethesda (BU) на мл, додаткове введення людського фактора згортання IX може нейтралізувати інгібітор; у пацієнтів з титром інгібітору вище 10 BU або при високій чутливості, вираженій в різкому збільшенні інгібітору на введення фактора IX, розглянути можливість використання концентрату (активованого) протромбінового комплексу або рекомбінантного активованого фактора VII.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР — включаючи кропив’янку, лихоманку, стягнення у грудях, хрипіння, гіпотензію, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, головний біль, нудота, блювання, тромбоз; у пацієнтів з гемофілією В можуть вироблятися нейтралізуючі антитіла (інгібітори) до фактора ІХ; дисеміноване внутрішньосудинне зсідання крові; летаргія, парестезія, головний біль; легенева емболія, дихання з присвистом (утруднене дихання); нудота, блювання; нефротичний синдром; неспокій.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до активної субстанції або до будь-якої з допоміжних речовин; відома алергія, пов’язана зі зменшенням кількості тромбоцитів під час лікування гепарином (тромбоцитопенія, спричинена застосуванням гепарину, тип II); синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ) і/або гіперфібриноліз.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 350 МО

Торговельна назва:

• Ептаког альфа (Eptacog alfa) [П] *

Фармакотерапевтична група: B02BD08 — гемостатичні засоби. Фактори згортання крові

Основна фармакотерапевтична дія: механізм дії полягає у зв’язуванні фактора VІІа з тканинним фактором; цей комплекс переводить фактори IX і Х в активну форму — ІХа і Ха, що спричинює перетворення невеликих кількостей протромбіну в тромбін; тромбін у місці ушкодження активує тромбоцити, V і VIII фактори, що спричинюють перетворення фібриногену у фібрин і утворення гемостатичного згустку; у фармакологічних дозах незалежно від тканинного фактора прямо активує Х фактор безпосередньо на поверхні активованих тромбоцитів, що знаходяться в зоні ушкодження; це спричинює перетворення великої кількості протромбіну в тромбін без участі тканинного фактора; відповідно, фармакодинамічна дія VIIа фактора полягає в локальному збільшенні утворення Ха фактора, тромбіну і фібрину.

Показання для застосування ЛЗ: лікування кровотеч та їх профілактика при хірургічних втручаннях або інших інвазивних процедурах у хворих з уродженою гемофілією БНФ з рівнем інгібіторів до факторів коагуляції VIII або IX > 5 BU, уродженою гемофілією з вираженою реакцією на введення факторів VIII або IX в анамнезі, набутою гемофілією БНФ, уродженим дефіцитом VII фактораБНФ, тромбастенією Гланцмана БНФ з а/т до GP IIb-IIIa і/або HLA і резистентністю до переливання тромбоцитів у минулому або на даний час.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять у вигляді в/в болюсної ін’єкції протягом 2–5 хв.; гемофілія А або В з наявністю інгібіторів або набута гемофілія — препарат вводити якнайшвидше після початку кровотечі, початкову рекомендовану дозу вводять в/в (болюсно) із розрахунку 90 мкг (4,5 КМО) на кг маси тіла; після введення початкової дози може виникнути потреба у повторних введеннях; тривалість лікування та інтервали між введеннями варіюють залежно від тяжкості кровотечі, виду інвазивної процедури або оперативного втручання; спочатку для досягнення гемостазу препарат повторно вводять через 2–3 год., при необхідності продовження лікування після досягнення ефективного гемостазу введення повторюють через 4, 6, 8 або 12 год. стільки, скільки буде потрібно для лікування; легкі чи помірні кровотечі (у тому числі при амбулаторному лікуванні) — в амбулаторних умовах раннє введення препарату виявляється ефективним при лікуванні слабких або помірних крововиливів у суглобах, м’язах, шкірі та слизових оболонках; можна рекомендувати дві схеми введення препарату: 1) введення від двох до трьох доз препарату з розрахунку 90 мкг/кг маси тіла з інтервалом у 3–4 години і потім введення ще однієї дози для підтримки гемостазу, 2) введення одноразової дози препарату з розрахунку 270 мкг/кг маси тіла; клінічного досвіду застосування одноразової дози 270 мкг/кг маси тіла пацієнтам літнього віку немає; тривалість амбулаторного лікування не повинна перевищувати 24 год.; при тяжких кровотечах рекомендується вводити початкову дозу із розрахунку 90 мкг/кг маси тіла під час транспортування хворого до лікарні, де він звичайно лікується; величина наступних доз залежить від типу і тяжкості кровотечі; спочатку препарат вводять кожну другу годину до досягнення поліпшення клінічного стану хворого, при необхідності продовження лікування інтервал між введеннями збільшують до 3 год. на 1–2 доби; після чого на наступний період лікування інтервал між введеннями послідовно збільшують до 4, 6, 8 або 12 год.; тяжкі кровотечі іноді приходиться лікувати протягом 2–3 тижнів і довше (залежно від клінічного стану хворого); інвазивні процедури/оперативні втручання — початкову дозу із розрахунку 90 мкг/кг маси тіла вводять безпосередньо перед втручанням, введення цієї дози повторюють через 2 год., а потім протягом перших 24–48 год. — через 2–3 год. (залежно від обсягу втручання і клінічного стану хворого); при великих хірургічних втручаннях препарат вводять через 2–4 год. протягом 6–7 діб, далі протягом 2–3 тижнів інтервал між введеннями збільшують до 6–8 год.; хворих, які перенесли великі оперативні втручання, лікують 2–3 тижні до загоєння рани; дефіцит VII фактора — діапазон доз, що рекомендується для лікування кровотеч та їх профілактики у хворих, яким мають проводити оперативне втручання або інвазивні процедури, становить 15–30 мкг/кг маси тіла кожні 4–6 год. до досягнення гемостазу, дозу та інтервал введення підбирають індивідуально; тромбастенія Гланцмана — діапазон доз, що рекомендується для лікування кровотеч та їх профілактики у хворих, яким мають проводити оперативне втручання або інвазивні процедури, становить 90 мкг (від 80 до 120 мкг)/ кг маси тіла кожні 2 год. (1,5–2,5 год.); для підтримання ефективного гемостазу ввести як мінімум 3 дози; рекомендується робити болюсні ін’єкції, оскільки повільне вливання може виявитися неефективним; для лікування тромбастенії Гланцмана хворим, в яких немає резистентності, насамперед вводити тромбоцити.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіперчутливість, анафілактичні реакції; дисеміноване внутрішньосудинне згортання (ДВЗ) та пов’язані з цим лабораторні відхилення, включаючи підвищені рівні D-димеру та АТ-ІІІ, коагулопатія; головний біль; артеріальні тромбоемболічні явища (ІМ, церебральний інфаркт, ішемія головного мозку, оклюзія судин головного мозку, інсульт, тромбоз артерії нирки, ішемія периферичних судин, периферичний ішемічний тромбоз та інтестинальна ішемія), стенокардія; венозні тромбоемболічні явища (тромбоз глибоких вен, тромбоз у місці внутрішньовенного введення, легенева емболія, тромбоемболічні явища печінки, включаючи тромбоз портальної вени, тромбоз вени нирки, тромбофлебіт, тромбофлебіт поверхневих вен та інтестинальна ішемія); нудота; висипання (включаючи алергічний дерматит та еритематозні висипання), свербіж та кропив’янка; припливи, ангіоневротичний набряк; реакції у місці ін’єкції, біль у місці ін’єкції; підвищення активності аланінамінотрансферази, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, а також рівня протромбіну.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливость до активної речовини, наповнювачів, а також до білків мишей, хом’ячків або корів.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 2500 тис ОД.

Торговельна назва:

• Губка гемостатична з амбеном

• Антиінгібіторний коагулянтний комплекс (Factor VIII inhibitor bypassing activity) [П]

Фармакотерапевтична група: B02BD03 — гемостатичні препарати. Фактори згортання крові.

Основна фармакотерапевтична дія: в механізмі дії відзначається роль специфічних компонентів активованого протромбінового комплексу — протромбіну (Фактора II) і активованого Фактора X (Фактора Ха).

Показання для застосування ЛЗ: лікування кровотеч у пацієнтів з гемофілією А та інгібіторами до Фактора VIIIБНФ; лікування кровотеч у пацієнтів не хворих на гемофілію з набутими інгібіторами до Фактора VIIIБНФ; профілактика кровотеч у пацієнтів з інгібіторною формою гемофілії АБНФ, які пережили значну кістково-м’язову кровотечу, що потребувала використання шунтуючого засобу або суттєве погіршення якості життя через кровотечу та/або, які пережили одну загрозливу для життя кровотечу (наприклад, внутрішньочерепну, внутрішньочеревну, внутрішньогрудну кровотечу).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: розчинити (для розчинення використовують лише воду для ін’єкцій і пристрій для розчинення, що знаходиться в упаковці) і повільно вливати в/в; швидкість інфузії не повинна перевищувати 2 Од/кг маси тіла на хв.; доза та тривалість лікування залежить від тяжкості порушення гемостазу, локалізації і сили кровотечі, а також клінічного стану хворого; рекомендується вводити в дозі 50–100 одиниць на кг маси тіла; при цьому не перевищувати разову дозу 100 Од/кг маси тіла і максимальну добову дозу 200 Од/кг маси тіла, окрім випадку, коли тяжкість кровотечі не виправдовує використання вищих доз; спонтанні кровотечі: крововиливи в суглоби, м ‘язи і м ‘які тканини — у випадках кровотеч малої та середньої інтенсивності рекомендуються дози 50–75 Од/кг маси тіла кожні 12 год., лікування необхідно продовжувати до отримання чітких ознак клінічного покращення, наприклад, зменшення болю, зниження припухлості або підвищення рухливості суглоба; у випадках сильних крововиливів в м’язи і м’які тканини, наприклад, при заочеревинних гематомах, рекомендована доза становить 100 Од/кг маси тіла кожні 12 год.; кровотечі із слизових оболонок — рекомендується доза 50 Од/кг маси тіла кожні 6 год. при ретельному спостереженні за пацієнтом (візуальний контроль кровотечі, визначення динаміки гематокриту); якщо кровотеча не припиняється, дозу можна збільшити до 100 Од/кг маси тіла, але при цьому не перевищувати максимальну добову дозу 200 Од/кг маси тіла; інші тяжкі кровотечі — при тяжкій кровотечі, такій як крововиливи в ЦНС, рекомендується доза 100 Од/кг маси тіла кожні 12 год.; при хірургічних втручаннях перед операцією може бути введена початкова доза 100 Од/кг маси тіла, а через 6–12 год. може бути введене ще одна доза 50–100 Од/кг; в якості післяопераційної підтримуючої дози, може вводитися 50–100 Од/кг маси тіла з інтервалом 6- 12 год.; дозування, інтервали введення доз і тривалість лікування під час і після операції визначаються видом хірургічного втручання, загальним станом пацієнта і клінічною ефективністю у кожному окремому випадку (при цьому не дозволяється перевищувати максимальну добову дозу в 200 Од/кг маси тіла); профілактика кровотеч у пацієнтів з високими титрами інгібіторів і частими кровотечами після невдалої індукції імунної толерантності (ІІТ) або коли ІІТ не розглядається: рекомендується доза 70–100 Од/кг маси тіла через день, за необхідності дозу можна збільшити до 100 Од/кг маси тіла на добу або поступово зменшувати; профілактика кровотеч у пацієнтів з високими титрами інгібіторів під час індукції імунної толерантності (ІІТ): може вводитися разом з Фактором VIII в дозі 50–100 Од/кг маси тіла двічі на добу, поки титр інгібіторів до Фактора VIII не знизиться до <2 БО.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: в/в ін’єкція або інфузія з великою швидкістю може спричинити г. біль, оніміння обличчя і кінцівок, артеріальну гіпотензію; реакції підвищеної чутливості, кропив’янка, анафілаксія; с-м дисемінованого внутрішньосудинногозгортання (ДВЗ); парестезії, гіпестезія, тромботичний інсульт, емболічний інсульт, головний біль, сонливість, запаморочення, дисгевзія; ІМ, тахікардія; бронхоспазм, свистяче дихання, кашель, задишка; блювання, діарея, відчуття дискомфорту в животі, нудота; біль у місці введення, озноб, гіпертермія, біль у грудях.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до препарату або будь-яких його компонентів, ДВЗ-синдром, ІМ, г. тромбоз і/або емболія; лабораторні та/або клінічні симптоми, які чітко вказують на ураження печінки; підвищена чутливість до активної субстанції або до інших компонентів препарату.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 10 тис ОД.

Торговельна назва:

Комбіновані препарати

• Фібриноген + тромбін (Fibrinogen + тhrombinum) [П]

Визначена добова доза (DDD): місцево — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

13.7.2. Препарати вітаміну К

• Менадіон (Menadione) [П]

Фармакотерапевтична група: В02ВА02 — вітамін К та інші гемостатичні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: гемостатична.

Показання для застосування ЛЗ: препарат призначають при кровоточивості і на фоні гіпопротромбінемії, зумовлених жовтяницею, при гострих гепатитах, капілярних і паренхіматозних кровотечах; після хірургічних втручань і поранень, при кровотечах при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, виражених симптомах гострої променевої хвороби, тривалих носових і гемороїдальних кровотечах; при геморагічних явищах у недоношених дітей, маткових передклімактеричних та ювенільних кровотечах, при спонтанній кровоточивості, підготовці до оперативних втручань, якщо є небезпека кровотечі у післяопераційний період, легеневих кровотечах, при геморагічних явищах на фоні септичних захворювань; крім того, показаннями для призначення препарату є кровотечі та гіпопротромбінемії, зумовлені передозуванням феніліну, неодикумарину, інших антикоагулянтів — антагоністів вітаміну К.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять в/м; дорослим разова доза — 10 мг, максимальна разова доза — 15 мг; МДД- 30 мг; тривалість лікування — 3–4 дні, після 4-денної перерви курс у разі необхідності повторюют; при хірургічних втручаннях з можливою сильною кровотечею призначають протягом 2–3 днів перед операцією; дітям: до 1 року — 2–5 мг/добу, 1–2 років — 6 мг/добу, 3–4 років — 8 мг/добу, 5–9 років — 10 мг/добу, 10–18 років — 15 мг/добу, дозу розподіляють на 2 введення; тривалість лікування для дітей встановлює лікар.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: алергічні реакції (гіперемія обличчя, шкірний висип (у т. ч. еритематозний, кропив’янка), свербіж шкіри, бронхоспазм); гемолітична анемія, гемоліз у новонароджених дітей з вродженим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази або у пацієнтів з недостатністю вітаміну Е, тромбоемболія; транзиторне зниження АТ, тахікардія, слабке наповнення пульсу; реакції у місці введення: біль і набряк у місці введення, зміна кольору шкіри у вигляді плям при повторних ін’єкціях в одне і те ж місце; можлива локальна склеродермія; гіпербілірубінемія, жовтяниця (у т. ч. ядерна жовтяниця у грудних дітей), запаморочення, профузний піт, зміна смакових відчуттів, відчуття жару.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперкоагуляція, тромбоемболія, гемолітична хвороба новонароджених, гіперчутливість до компонентів препарату, тяжка печінкова недостатність, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 2 мг.

Торговельна назва:

• Фітоменадіон (Phytomenadione) [П]

Фармакотерапевтична група: B02BА — вітамин К та інші гемостатичні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: гемостатична.

Показання для застосування ЛЗ: профілактика та лікування кровотеч, що зумовлені зниженим згортанням крові, спричиненим гіповітамінозом або авітамінозом К1БНФ; лікування геморагічних ускладнень; гіпокоагуляція після тривалої обструкції жовчних шляхів та на ранніх стадіях цирозу печінки; кишкові захворювання, що пов’язані з порушенням всмоктування, після тривалого лікування антибіотиками, сульфаніламідами і саліцилатами; геморагічні явища у новонароджених ВООЗ, БНФ, маткові кровотечі; у хірургії при довготривалих жовчних дренажах та при передопераційній підготовці пацієнтів зі зниженим згортанням крові.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: кровотечі після терапії непрямими антикоагулянтами: дорослим у тяжких випадках 10–20 мг (1–2 амп.) препарату, розведеного у 5–10 мл води для ін’єкцій або 5℅ р-ну глюкози, вводити повільно в/в; якщо кровотеча не зупиняється, то ч/з 3–4 год. допускається повторне введення; у невідкладних ситуаціях обов’язкове вливання свіжої крові; в легших випадках фітоменадіон застосовують перорально (у формі крапель) або в/м в дозі 10 мг; профілактика та лікування кровотеч при хворобах жовчних шляхів та печінки: при незначному зниженні факторів згортання дорослим застосовують 5–10 мг в/м 3 р/тиждень; при більш тяжкому зниженні згортання крові та при відкритих кровотечах застосовують 1–2 мл в/м 1–2 р/добу до нормалізації рівня протромбінового комплексу; при менш розвинених стадіях цирозу печінки вводять в/м 20–30 мг препарату 3 р/тиждень; профілактика кровотеч перед хірургічними втручаннями у пацієнтів зі зниженим рівнем коагуляційних факторів: перед ургентними хірургічними втручаннями дорослим застосовують в/в від 5 мг до 20 мг (0,5–2 амп.), у менш екстрених випадках — в/м 10–20 мг/добу за 4–6 год. до планового хірургічного втручання; інші кровотечі: при зниженому рівні факторів ІІ, VII та X, при кровотечах різного походження застосовують 10–20 мг в/м до коригування коагуляції; найвища разова доза становить 20 мг, вища добова доза 40 мг; кровотечі у новонароджених: у дозі 10 -20 мг в/м вводять породіллі найкраще за 48 год. до очікуваних пологів, але не пізніше ніж за 2 год. до пологів, або новонародженому відразу після народження в/м в дозі, яка не перевищує 1 мг;ВООЗ,БНФ у випадках, якщо новонародженому показано введення препарату вдруге чи втретє, рекомендується застосовувати фітоменадіон у вигляді оральних крапель з молоком; рекомендовані дози для дітей: новонароджені — не більше 1 мг; до 1 р. — 1- 2,5 мг; 1–6 р. — 2,5–5 мг; 6–15 р. — 5–10 мг.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіперчутливість (шкірні висипання); запалення; пекучий біль; пітливість; ціаноз; у поодиноких випадках серцево-судинний колапс; бронхоспазм; гемолітична анемія при дефіциті глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази, гіпербілірубінемії в новонароджених; у недоношених дітей і новонароджених може виникнути ядерна жовтяниця, жовтяниця та гемолітична анемія при повільній біотрансформації фітоменадіону в печінці.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до компонентів препарату; дефіцит глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази; гіперкоагуляція; тромбоемболія; гемолітична хвороба новонароджених; тяжка печінкова недостатність.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 20 мг.

Торговельна назва:

13.7.3. Препарат вітаміну С

Комбіновані препарати

• Кислота аскорбінова + Рутин (Ascorbic acid + Rutin) [П] ** (див. п. 2.19.1.1. розділу «КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

13.7.4. Інші гемостатичні засоби системного застосування

• Етамзилат (Etamsylate) [П]

Фармакотерапевтична група: B02BX01 — антигеморагічні засоби. Інші гемостатичні засоби для системного застосування.

Основна фармакотерапевтична дія: є засобом для запобігання та зупинки кровотечі; впливає на першу стадію механізму гемостазу (взаємодія між ендотелієм та тромбоцитами); підвищує адгезивність тромбоцитів, нормалізує стійкість стінок капілярів, знижуючи таким чином їх проникність, інгібує біосинтез простагландинів, які спричиняють дезагрегацію тромбоцитів, вазодилатацію та підвищену проникність капілярів, у результаті цього час кровотечі значно зменшується, крововтрата знижується.

Показання для застосування ЛЗ: профілактика і контроль крововиливів у поверхневих і внутрішніх капілярах різної етіології, особливо якщо кровотеча зумовлена ураженням ендотелію, зокрема: профілактика та лікування кровотеч під час та після хірургічних операцій в отоларингології, гінекології, акушерстві, урології, стоматології, офтальмології та пластичній хірургії; профілактика і лікування капілярних кровотеч різної етіології і локалізації: гематурія, метрорагія, первинна гіперменореяБНФ, гіперменорея у жінок з внутрішньоматковими протизаплідними засобами, носова кровотеча, кровотеча ясен; неонатологія (тільки р-н): профілактика перивентрикулярної кровотечі у недоношених немовлят.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: р-н застосовувати в/в (повільно) або в/м; оптимальна добова доза для дорослих становить 10–20 мг/кг маси тіла, яка вводиться за 3–4 прийоми (у більшості випадків вводять вміст 1–2 амп. 3–4 р/добу); добова доза для дітей становить половину дози для дорослих; оперативні втручання: за 1 год. до оперативного втручання вводити в/в або в/м вміст 1–2 амп.; під час операції вводити в/в вміст 1–2 амп.; введення цієї дози можна повторити; після операції вводити вміст 1–2 амп. кожні 4–6 год. до зникнення ризику кровотечі; неонатологія: вводити в/м у дозі 10 мг/кг маси тіла (0,1 мл = 12,5 мг); лікування необхідно розпочати протягом перших 2-х годин після народження; вводити кожні 6 год. протягом 4 діб до сукупної дози 200 мг/кг; можна застосовувати місцево (шкірний трансплантат, видалення зуба) за допомогою стерильної марлевої серветки, змоченої препаратом; можливе комбіноване застосування пероральної форми препарату з парентеральним введенням; табл. приймати під час або після їди, запиваючи невеликою кількістю води; добова доза для дорослих зазвичай становить 1000–1500 мг 2–3 рази на добу; перед операцією застосовувати 250–500 мг за 1 год. до операції; після операції застосовувати по 250–500 мг кожні 4–6 год. до зникнення ризику кровотечі; при менорагії призначати по 500 мг 3 р/добуБНФ (1500 мг) упродовж 10 днів, починаючи з 5-го дня від очікуваного початку менструації до 5-го дня наступного менструального циклу; добова доза для дітей становить половину дози для дорослих.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР, висипи на шкірі, кропив’янка, свербіж, анафілактичний шок, загострення перебігу бронхіальної астми, описано випадок ангіоневротичного набряку; головний біль, запаморочення, припливи, парестезії нижніх кінцівок; тромбоемболія, артеріальна гіпотензія, зниження перфузії тканин, що самостійно відновлюється через деякий час; нудота, блювання, діарея, абдомінальний біль; агранулоцитоз, нейтропенія, тромбоцитопенія; артралгія; астенія, підвищена температура, бронхоспазм, гостра порфірія; у місці введення свербіж, почервоніння.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до етамзилату; гостра порфірія; підвищене згортання крові; тромбози; тромбоемболії; гемобластоз (лімфатична і мієлоїдна лейкемія, остеосаркома) у дітей; бронхіальна астма.

Визначена добова доза (DDD): перорально/парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Ельтромбопаг (Eltrombopag) [П]

Фармакотерапевтична група: B02BX05 — Антигеморагічні засоби, системні гемостатики.

Основна фармакотерапевтична дія: тромбопоетин є основним цитокіном, що бере участь у регуляції мегакаріопоезу та утворенні тромбоцитів і є ендогенним лігандом для рецепторів тромбопоетину; ельтромбопаг взаємодіє з трансмембранним доменом рецепторів тромбопоетину людини і ініціює каскад сигналів, схожих, але не ідентичних за тими, що запускаються ендогенним тромбопоетином, індукуючи проліферацію та диференціацію мегакаріоцитів із клітин-попередників у кістковому мозку; ельтромбопаг відрізняється від тромбопоетину за впливом на агрегацію тромбоцитів; на відміну від тромбопоетину, ельтромбопаг не посилює агрегації нормальних тромбоцитів людини, індукованої аденозиндифосфатом (АДФ), або індукує P-селективну експресію; ельтромбопаг не є антагоністом агрегації тромбоцитів, індуковної АДФ або колагеном.

Показання для застосування ЛЗ: лікування дорослих хворих із хронічною ідіопатичною тромбоцитопенічною пурпурою (ІТП), яким була проведена спленектомія та які не піддаються лікуванню іншими лікарськими засобами (наприклад кортикостероїдами, імуноглобулінами); як препарат другої лінії для лікування дорослих хворих, яким не була проведена спленектомія у зв’язку з протипоказаннями до хірургічного втручанняБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначений для перорального застосування; приймати щонайменше за 4 години до або після прийому таких продуктів, як антациди, молочні продукти або мінеральні добавки, що містять полівалентні катіони (наприклад алюміній, кальцій, залізо, магній, селен, цинк)БНФ; режим дозування є індивідуальним і базується на кількості тромбоцитів у кожного пацієнта; метою лікування ельтромбопагом є не нормалізація кількості тромбоцитів, а підтримка їх кількості вище рівня, що становить геморагічний ризик (> 50000/мкл); рекомендованою початковою дозою препарату є 50 мг 1 р/добу, лікування пацієнтів східноазійського походження розпочинати зі зменшеної дози 25 мг 1 р/добуБНФ; корекція дозування ельтромбопагу: кількість тромбоцитів < 50000/мкл після щонайменше 2 тижнів терапії — збільшити добову дозу на 25 мг до досягнення максимальної дози у 75 мг на добуБНФ; кількість тромбоцитів ≥ 50000/мкл та ≤ 150000/мкл — застосовувати найменшу ефективну дозу ельтромбопагу та/або супутнього препарату для лікування ІТП для підтримки рівня тромбоцитів, що запобігає кровотечі або зменшує її; кількість тромбоцитів > 150000/мкл та ≤ 250000/мкл — зменшити добову дозу на 25 мг, зачекати 2 тижні для оцінки ефекту від цього та подальшого відповідного коригування дози; кількість тромбоцитів > 250000/мкл — припинити застосування ельтромбопагу, збільшити частоту підрахунку тромбоцитів до 2 р/тиждень, при рівні тромбоцитів ≤ 100000/мкл повторно призначити ельтромбопаг у зменшеній на 25 мг добовій дозі.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіперчутливість, висипання, свербіж, алопеція, екхімози, гіпергідроз, генералізований свербіж, кропив’янка, дерматоз, петехії, холодний піт, еритема, меланоз, нічні потовиділення, порушення пігментації, знебарвлення шкіри, лущення шкіри, набряк обличчя; фарингіти, інфекції сечовивідних шляхів, грип, назофарингіт, оральний герпес, пневмонія, синусит, тонзиліт, інфекції верхніх дихальних шляхів; ректосигмоїдний рак; анемія, анізоцитоз, еозинофілія, гемолітична анемія, лейкоцитоз, мієлоцитоз, тромбоцитопенія, підвищення рівня гемоглобіну, збільшення рівня паличкоядерних нейтрофілів, зменшення рівня гемоглобіну, наявність мієлоцитів, тромбоцитоз, зменшення рівня лейкоцитів; анорексія, гіпокаліємія, зниження апетиту, підвищення апетиту, подагра, гіпокальціємія, підвищення рівня сечової кислоти у крові; порушення сну, неспокій, депресія, апатія, зміни настрою, плаксивість; головний біль, парестезії, запаморочення, зміна смакових відчуттів, гіпостезія, сонливість, мігрень, тремор, порушення балансу, дизестезія, геміпарез, мігрень з аурою, периферична нейропатія, периферична сенсорна нейропатія, мовні порушення, токсична нейропатія; катаракта, сухість очей, нечіткість зору, лентикулярне помутніння, астигматизм, кортикальна катаракта, кон’юнктивальні геморагії, біль в очах, підвищена сльозотеча, ретинальні геморагії, ретинальна пігментна епітеліопатія, зниження гостроти зору, погіршення зору, порушення тестів з гостроти зору, блефарит та кератокон’юнктивіт; біль у вухах, вертиго; тахікардія, гострий інфаркт міокарда, кардіоваскулярні порушення, ціаноз, посилені серцебиття, синусова тахікардія, подовження інтервалу QT на електрокардіограмі; тромбоз глибоких вен, артеріальна гіпертензія, емболія, припливи жару, тромбофлебіт поверхневих вен, почервоніння обличчя, гематома; носові кровотечі, легенева емболія, інфаркт легенів, кашель, неприємні відчуття в носовій порожнині, поява пухирців та біль у ротоглотці, ускладнення з боку назальних синусів, синдром нічного апное; нудота, діарея, запори, біль у верхній частині живота; шлунково-кишковий дискомфорт, відчуття розпирання живота, сухість у роті, диспепсія, блювання, біль у животі, кровоточивість ясен, глосодинія, геморой, кровотеча у ротовій порожнині, болісність живота, знебарвлення випорожнень, здуття, харчове отруєння, часта дефекація, гематемезис, дискомфорт у роті; збільшення рівня аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази та білірубіну крові, порушення функції печінки; холестаз, ураження печінки, гепатит; збільшення рівнів аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази можуть виникати одночасно, хоча і з меншою частотою; артралгія, міалгія, судоми м’язів, біль у кістках; м’язова слабкість, біль у кінцівках, відчуття важкості; ниркова недостатність, лейкоцитурія, вовчаковий нефрит, ніктурія, протеїнурія, збільшення рівня сечовини та креатиніну у крові, збільшення співвідношення протеїн/креатинін у сечі; втома, периферичний набряк; біль у грудях, в тому числі не серцево-судинного походження, відчуття жару, біль, геморагії у місці пункції судин, астенія, відчуття тривоги, невизначені порушення, запалення ран, грипоподібні захворювання, нездужання, запалення слизових оболонок, пірексія, відчуття стороннього тіла; збільшення рівня альбуміну крові, збільшення рівня лужної фосфатази крові, збільшення загального рівня білків, збільшення маси тіла, зменшення рівня альбуміну крові, збільшення рівня рН сечі; тромбоцитопенія після припинення лікування.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до ельтромбопагу або будь-якого іншого компонента препарату.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 50 мг.

Торговельна назва:

13.7.5. Інгібітори фібринолізу

13.7.5.1. Ам

• Кислота амінокапронова (Aminocaproic acid) [П]

Фармакотерапевтична група: В02АА01 — антигеморагічні засоби. Iнгiбiтор фiбринолiзу.

Основна фармакотерапевтична дія: гемостатична, антифібринолітична.

Показання для застосування ЛЗ: припинення і профілактика кровотеч, зумовлених підвищеною фібринолітичною активністю крові, а також станами гіпо- та афібриногенемії; профілактика і лікування паренхіматозних кровотеч, геморагій зі слизових оболонок, менорагій, кровотеч із ерозій і виразок шлунка та кишечнику; профілактика кровотеч при операціях на печінці, легенях, підшлунковій залозі, матці, передміхуровій залозі, щитовидній залозі, надниркових залозах; при опіковій хворобі, ускладненому аборті, маткових кровотечах, при захворюваннях внутрішніх органів, що супроводжуються геморагічним синдромом, при захворюваннях печінки, г. панкреатитах, холецистопанкреатитах, перніціозній та гіпопластичній анеміях, лейкозах, алергічних захворюваннях (алергічні риніти, хронічні тонзиліти, ринопатії, васкуліти шкіри, бронхіальна астма); різні види гіперфібринолізу, у т. ч. пов’язані з застосуванням тромболітичних препаратів та масивного переливання консервованої крові; як симптоматичний засіб — кровоточивість, зумовлена тромбоцитопенією та якісною неповноцінністю тромбоцитів (дисфункціональна тромбоцитопенія); лікування і профілактика грипу та ГРВІ у дітей і дорослих.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: р-н призначають внутрішньо або в/в; внутрішньо дорослим призначають 5 г (100 мл), потім щогодини по 1 г (20 мл) протягом 8 год до повної зупинки кровотечі; при необхiдностi досягнення швидкого ефекту (г. гiпофiбриногенемiя) вводять в/в крап. до 100 мл р-ну (5г) зі швидкiстю 50 — 60 крап./хв протягом 15 — 30 хв; протягом першої год. вводять у дозi 4 — 5 г, а у випадку тривалої кровотечi — до її повної зупинки — вводять щогодинно по 1 г, але не більше 8 год; при повторнiй кровотечi введення 5% р-ну повторюють; при помірному підвищенні фібринолітичної активності дiтям призначають у дозі 0,05г/кг маси тіла 1 р/добу; доза залежить від віку: дітям віком до 1 року: разова — до 2,5 мл, добова — 15 мл; від 2 до 6 років: разова — 2,5–5 мл, добова — 15–30 мл; від 7 до 10 років: разова — 5–7 мл, добова — 30–45 мл; при г. кровотечах дози становлять: дітям віком до 1 року: разова — 5 мл, добова — 30 мл; від 2 до 4 років: разова — 5–7,5 мл, добова — 30–45 мл; від 5 до 8 років: разова — 7,5 -10 мл, добова — 45–60 мл; від 9 до 10 років: разова — 15 мл, добова — 90 мл; курс лікування — від 3 до 14 днів; грип, ГРВІ у дітей та дорослих: перорально дітям віком до 2 років — 1–2 г (20–40 мл 5% р-ну/добу) — по 1–2 ч. л. 4 р/день (0,02–0,04 г/кг — разова доза), можна додавати до їжі або напоїв; дітям віком від 2 до 6 років — 2–4 г (40–80 мл 5% р-ну/добу) — 1–2 ст. л. 4 р/день; дітям віком від 7 років та дорослим — 4–5 г (80–100 мл 5% р-ну/добу), розділивши добову дозу на 4 прийоми; порошок призначають внутрішньо, під час або після їди, розчинивши у солодкій воді або запиваючи нею; добову дозу для дорослих ділять на 3–6 прийомів, для дітей — на 3–5 прийомів; при помірно вираженому підвищенні фібринолітичної активності дорослим призначають у добовій дозі 5–24 г; добова доза для дітей віком до 1 року становить 3 г, 2–6 років — 3–6 г, 7–10 років — 6–9 г, для підлітків МДД — 10–15 г; при г. кровотечах (у т.ч. гастроінтестинальних) дорослим призначають 5 г, потім по 1 г щогодини (протягом не більше 8 год.) до повної зупинки кровотечі; добова доза для дітей віком до 1 року — 6 г, 2–4 років — 6–9 г, 5–8 років — 9–12 г, 9–10 років — 18 г; субарахноїдальний крововилив — дорослим призначають у добовій дозі 6–9 г; травматична гіфема — 0,1 г/кг маси тіла кожні 4 год.Є, (але не більше 24 г/добу) протягом 5 діб; метрорагії, асоційовані з внутрішньоматковими протизаплідними засобами — по 3 г кожні 6 год.; профілактика і зупинка кровотечі при стоматологічних втручаннях — дорослим призначають по 2–3 г 3–5 р/добу; для дорослих середня добова доза становить 10–18 г, МДД — 24 г; курс лікування — 3–14 днів; з метою профілактики і лікування грипу та ГРВІ застосовують перорально та місцево; для перорального застосування порошок попередньо розчиняють з розрахунку 1 г амінокапронової кислоти у 2-х ст. л. підсолодженої кип’яченої води, одержуючи таким чином 5% р-н; перорально призначають у наступних дозах: дітям до 2-х років життя — 1–2 г/добу — по 1–2 ч. л. 4 р/день (0,02–0,04 г/кг — разова доза), можна додавати до їжі або напоїв; дітям у віці 2–6 років — 2–4 г/на добу — 1–2 ст. л. 4 р/день; дітям у віці 7–10 років — 4–5 г/добу; підліткам та дорослим — 5–8 г/добу — по 1–2 пакети 4–5 р/день, запиваючи водою, або приймати з їжею чи напоями; місцево: рекомендовано кожні 3–4 год. закладати у носові ходи на 5–10 хв. ватні турунди, зволожені 5% р-ном, або у вказані строки закапувати по 3–5 крап. р-ну у кожен носовий хід; тривалість перорального застосування при грипі та ГРВІ становить 3–7 днів; табл. призначають внутрішньо; залежно від стану згортальної системи крові дорослим по 1–10 табл. на прийом 4–5 р/добу; при помірно вираженому підвищенні фібринолітичної активності крові: дітям призначають внутрішньо в дозі 50 мг/кг маси тіла; при г. кровотечі: для дітей разова доза становить 50 -100 мг/кг маси тіла, добова — 600 мг/кг маси тіла; тривалість лікування зазвичай становить від 3–14 днів; при консервативному лікуванні захворювань крові, печінки, г. панкреатитів, холецистопанкреатитів, алергічних захворювань дорослим призначати по 1–3 табл. 4–5 р/день; тривалість лікування у таких випадках коливається від 14 до 30 днів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР; можливі реакції гіперчутливості, включаючи шкірні висипання, закладеність носа, катаральні явища ВДШ; ортостатична гіпотензія, субендокардіальний крововилив, брадикардія, аритмії; нудота, діарея, блювання; рабдоміоліз, міоглобінурія, порушення згортання крові, геморагії; головний біль, запаморочення, шум у вухах, судоми; ГНН.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до амінокапронової кислоти; схильність до тромбозiв i тромбоемболiчних захворювань; коагулопатiях внаслiдок дифузного внутрiшньосудинного зсідання кровi; захворюваннях нирок із порушенням їх функції; гематурія, тяжка форма ІХС, порушення мозкового кровообiгу.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 16 г., парентерально — 16 г.

Торговельна назва:

• Кислота транексамова (Tranexamic acid) [П]

Фармакотерапевтична група: B02AA02 — інгібітори фібринолізу.

Основна фармакотерапевтична дія: антифібринолітичний засіб; специфічно інгібує активацію профібринолізину (плазміногену) та його перетворення на фібринолізин (плазмін), має місцеву та системну гемостатичну дію при кровотечах, пов`язаних із підвищенням фібринолізу; через стримування утворення кінінів та ін. активних пептидів, що беруть участь в алергічних та запальних реакціях, чинить протиалергічну та протизапальну дію.

Показання для застосування ЛЗ: кровотеча або ризик кровотечі при посиленні фібринолізу як генералізованого (кровотеча під час операції і в післяопераційному періоді на передміхуровій залозі, геморагічні ускладнення фібринолітичної терапії), так і місцевогоБНФ (маткова, шлунково-кишкова, носова кровотеча, постравматична гифема, кровотеча після простатектомії або втручанні на сечовому міхурі, тонзилектомії, конізації шийки матки, екстракції зуба у хворих на гемофілію); спадковий ангіоневротичний набрякБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: табл. призначати внутрішньо незалежно від прийому їжі, р-н вводять в/в крап. або струминно; при генералізованому фібринолізі вводять в/в у разовій дозі 15 мг/кг маси тіла кожні 6 — 8 год.БНФ, швидкість введення — 1 мл/хв; місцевий фібриноліз: в/в 200–500 мг 2–3 р/добу, рекомендована доза в табл. 1–1,5 г 2–3 р/добуБНФ; простатектомія: вводять під час операції в/ів 1 г, потім по 1 г кожні 8 год. протягом 3 днів, для профілактики і лікування геморагій у пацієнтів з підвищеним ризиком перед або після операцій транексамову кислоту призначати в/в, після чого призначати у вигляді табл. по 1 г 3–4 р/добу до зникнення макроскопічної гематурії; менорагія: рекомендована доза становить 500мг 3 р/добу, не більше 4 днів; при тривалій менструальній кровотечі дозу збільшувати, але не вище МДД 2000мг/добу; носові кровотечі: при періодичних кровотечах 2 табл. 3 р/добу протягом 7 днів; конізація шийки матки: 3 табл. 3 р/добу тривалістю до 12 днів; посттравматична гефема: 2 табл. 3 р/добу; екстракція зубів у пацієнтів з гемофілією: рекомендована доза становить 25 мг/кг внутрішньо через кожні 8 год., починаючи за 1 день до операції і продовжуючи протягом 2–8 днів після неї; спадковий ангіоневротичний набряк: деяким пацієнтам, обізнаним про перебіг загострень хвороби, зазвичай достатньо 2–3 табл. 2–3 р/добу протягом кількох днів. діти: призначати дітям віком від 12 років у дозі 20–25 мг/кг; тривалість лікування зазвичай становить 2–8 днів; разова в/в доза становить 10 мг/кг, вводять 2 р/добу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, печія, діарея, висип, шкірний свербіж, зниження апетиту, сонливість, запаморочення; порушення кольоросприйняття; порушення зору; тромбоз, тромбоемболія; судоми; можливі реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію; артеріальна гіпотензія; г. некроз коркового шару нирок.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до препарату, тяжка ниркова недостатність, макроскопічна гематурія, високий ризик тромбоутворення, тромбофлебіт, ІМ, субарахноїдальний крововилив, г. венозний або артеріальний тромбоз; фібринолітичні стани після коагулопатії внаслідок виснаження, за винятком надмірної активації фібринолітичної системи при г. тяжкій кровотечі; судоми в анамнезі; порушення сприйняття кольорів.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 2,0 г., парентерально — 2 г.

Торговельна назва:

13.7.5.2. Інгібітори протеїназ

• Апротинін (Aprotinin) [П]

Фармакотерапевтична група: В02АВ01 — інгібітори фібринолізу. Апротинін.

Основна фармакотерапевтична дія: антифібринолітична, гемостатична, антипротеолітична.

Показання для застосування ЛЗ: для профілактики з метою зниження післяопераційної крововтрати і потреби у гемотрансфузії у дорослих пацієнтів, які мають високий ризик великих крововтрат при проведенні ізольованого серцево-легеневого шунтування (тобто шунтування коронарних артерій, яке не комбінується з іншими серцево-судинними втручаннями).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: перед початком введення препарата всім пацієнтам необхідно провести тест на антитіла IgG, специфічні до апротиніну; тест-доза: в/в 10000 КІОД (калікреїн-інгібуючих одиниць) апротиніну (1 мл) як мінімум за 10 хв. до введення початкової дози; якщо початкова доза 1 мл не викликала АР, то можна ввести терапевтичну дозу; антагоністи H1 і H2 можна вводити за 15 хв. до проведення тесту з апротиніном; під час операцій на відкритому серці (з апаратом штучного кровообігу) для зниження крововтрати і потреби в гемотрансфузії: після введення в наркоз (але до проведення стернотомії) рекомендується ввести навантажувальну дозу від 1 000 000 до 2 000 000 КІОД шляхом повільної в/в ін’єкції або інфузії протягом 20–30 хв.; наступні 1 000 000–2 000 000 КІОД вводити після включення апарату штучного кровообігу; з метою уникнення фізичної несумісності апротиніну та гепарину, який додається до розчину первинного заповнення насоса, кожен препарат додавати до розчину первинного заповнення насоса у процесі рециркуляції, для того щоб забезпечити достатне розведення обох препаратів до того, як вони змішуються один з одним; після початкової болюсної інфузії у високій дозі вводити від 250 000 до 500 000 КІОД на годину шляхом безперервної інфузії до закінчення операції; у цілому загальна кількість апротиніну, введеного протягом лікувального циклу, не повинно перевищувати 6 000 000 КІОД, що пов’язано з вмістом бензилового спирту в ін’єкційному р-ні.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР; анафілактичні або анафілактоїдні реакції; реакції у місці ін′єкції або інфузії; тромбофлебіт у місці інфузії; ІМ; ішемія міокарда; оклюзія/тромбоз коронарних артерій; перікардіальний випіт; тромбоз; ТЕЛА; дисеміноване внутрішньосудинне згортання; коагулопатія; порушення функції нирок; г. ниркова недостатність; некроз ниркових канальців; олігурія; гіперемія шкіри; відчуття жару; тахікардія; слабкість; озноб; гіпертермія; головокружіння; блювання.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин; у пацієнтів, у яких є антитіла IgG, специфічні до апротиніну; якщо проведення тестування на специфічні антитіла IgG проти апротиніну перед початком лікування неможливе, але передбачається, що пацієнт отримував лікування апротиніном протягом попередніх 12 місяців.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

13.8. Антитромботичні засоби

13.8.1. Антикоагулянти

13.8.1.1. Антагоністи вітаміну К

• Феніндіон (Phenindione) [П]

Фармакотерапевтична група: В01АА02 — антитромботичні засоби. Антагоністи вітаміну К.

Основна фармакотерапевтична дія: антикоагулянтна; механізм дії обумовлений конкурентним антагонізмом з вітаміном К; блокує К-вітамінредуктазу, порушує утворення у печінці активної форми вітаміну К, необхідної для синтезу протромбіну та інших факторів згортання крові (VII, IX і X); викликає гіпопротромбінемію; знижує толерантність плазми до гепарину, вміст ліпідів у крові і покращує проникність судин; гіпокоагулянтний ефект (зниження концентрації факторів згортання крові розвивається поступово (за рахунок дії раніше синтезованих факторів згортання крові, виявляється через 8–10 год. і досягає максимуму через 24–36 год. після прийому; тривалість дії — 1–4 дні після відміни препарату.

Показання для застосування ЛЗ: профілактика і лікування тромбозів БНФ (особливо глибоких вен нижніх кінцівок), тромбоемболічних ускладнень БНФ (тромбоемболія легеневої артерії БНФ, емболічні інсульти, ІМ) і тромбоутворення в післяопераційному періоді; механічні протези клапанів серця БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають дорослим і дітям (старше 14 років з масою тіла не менше 45 кг) внутрішньо після їди; дорослим — у перший день лікування в добовій дозі БНФ 120 — 180 мг БНФ за 3–4 прийоми, у другий день — у добовій дозі 90 БНФ — 150 мг, потім — по 30 — 60 мг в 1–2 прийоми, залежно від рівня протромбіну в крові; дітям старше 14 років (маса тіла не менше 45 кг) — у перший і другий дні лікування в добовій дозі 90 — 150 мг за 3 — 4 прийоми, потім — по 30 — 60 мг в 1–2 прийоми, залежно від рівня протромбіну в крові; разова доза, частота і тривалість застосування встановлюються індивідуально лікарем залежно від значення протромбінового індексу крові, який підтримують на рівні 40 — 60%; при рівні протромбіну менше 40 — 50% препарат негайно відмінити; для профілактики тромбоемболічних ускладнень призначають по 30 мг 1–2 р/добу; вищі дози для дорослих: разова — 50 мг, МДД — 200 мг.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: мікро- і макрогематурія, кровотеча із порожнини рота і носоглотки, шлунково-кишкові кровотечі, крововилив у м’язи; пригнічення кістково-мозкового кровотворення; нудота, блювання, діарея, біль у горлі, розлади смаку, стоматит, токсичний гепатит, жовтяниця, виразковий коліт, паралітичний ілеус зі здуттям живота; міокардит; АР — шкірне висипання (еритематозне, макулярне, папульозне), ексфоліативний дерматит, еозинофілія, гіпертермія, масивний набряк, некроз шкіри, альбумінурія; порушення функції нирок, забарвлення сечі в рожевий колір; головний біль, забарвлення долонь у оранжевий колір.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату, гемофілія; загроза переривання вагітності; великі післяопераційні рани; кровотечі з органів травлення, дихання, сечостатевої системи; нещодавно перенесені хірургічні втручання або травми головного/спинного мозку, очей; нещодавно проведені люмбальна анестезія, біопсія печінки або нирок; тяжка печінкова і/або ниркова недостатність; геморагічні діатези; гіпокоагуляція (початковий рівень протромбіну менше 70%); ерозивно-виразкові ураження травного тракту; тяжка артеріальна гіпертензія; пацієнти, які не співпрацюють з лікарем.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 0,1 г.

Торговельна назва:

• Варфарин (Warfarin) [П] [ПМД] *

Фармакотерапевтична група: В01АА03 — антитромботичні засоби. Антагоністи вітаміну К.

Основна фармакотерапевтична дія: антикоагулянтна; блокує вітамін К-залежний синтез факторів згортання крові.

Показання для застосування ЛЗ: лікування і профілактика тромбозів глибоких вен і емболії легеневої артерії ВООЗ,БНФ; вторинна профілактика ІМ і профілактика тромбоемболічних ускладнень (інсульт або системна емболія) після ІМ; профілактика тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з фібриляцією передсердя, ураженнями серцевих клапанів або з протезованими клапанами серця ВООЗ,БНФ; профілактика швидкоминучих ішемічних атак та інсульту ВООЗ,БНФ,ПМД.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: цільовий рівень МНІ (Міжнародний Нормалізаційний Індекс) для пероральної антикоагулянтної терапії у пацієнтів з протезованими клапанами серця 2,5–3,5, інші показання: 2–3; дорослі: пацієнтам з нормальною вагою і спонтанним МНІ нижче 1,2 призначати 10 мг варфарину протягом трьох послідовних днів, потім доза розраховується відповідно до МНІ на четвертий день; «іn open care» і у пацієнтів зі спадковою недостатністю протеїну С або S рекомендована початкова доза становить 5 мг варфарину протягом трьох послідовних днів; для пацієнтів літнього віку, пацієнтів з невеликою масою тіла, зі спонтанним МНІ вище 1,2 або тих, які мають супутні захворювання або одержують будь-які лікарські препарати, що впливають на ефективність антикоагулянтной терапії, рекомендована початкова доза становить 5 мг варфарину протягом двох наступних днів; день 3-й: МНІ < 2 — 10 мг (5 мг); від 2 до 2,4 — 5 мг; від 2,5 до 2,9 — 3 мг; від 3 до 3,4 — 2,5 мг; від 3,5 до 4 — 1,5 мг; МНІ> 4 — пропустити один день; день 4–6: МНІ < 1,4 — 10 мг; від 1,4 до 1,9 — 7 мг; від 2 до 2,4 — 5 мг; від 2,5 до 2,9 — 4,5 мг; від 3 до 3,9 — 3 мг; від 4 до 4,5 — пропустити один день, потім 1,5 мг; МНІ> 4,5 — пропустити два дні, потім 1,5 мг; день 7-й: МНІ від 1,1 до 1,4 — тижнева доза варфарину підвищується на 20%; від 1,5 до 1,9 — тижнева доза підвищується на 10%; від 2 до 3 — доза зберігається; від 3,1 до 4,5 — знижується на 10%; МНІ> 4,5 — пропустити, поки МНІ не стане < 4,5, потім продовжувати лікування дозою, зменшеною на 20%; діти: терапія антикоагулянтами у дітей проводиться під наглядом педіатрів: день 1, якщо спонтанний МНІ від 1 до 1,3 — початкова доза 0,2 мг/кг маси тіла, 0,1 мг/кг маси тіла при порушенні функції печінки; дні з 2 по 4, якщо значення МНІ від 1,1 до 1,3 — повторити початкову дозу; від 1,4 до 1,9 — 50% від початкової дози; від 2 до 3 — 50% від початкової дози; від 3,1 до 3,5–25% від початкової дози; МНІ> 3,5 — припинити введення препарату до досягнення МНІ <3,5, потім відновити лікування дозою, що становить 50% від попередньої дози; підтримуюче лікування, якщо значення МНІ від 1,1 до 1,4 — підвищити тижневу дозу на 20%; від 1,5 до 1,9 — підвищити тижневу дозу на 10%; від 2 до 3 — без змін; від 3,1 до 3,5 — знизити тижневу дозу на 10%; МНІ> 3,5 — припинити введення препарату до досягнення МНІ <3,5, потім відновити лікування дозою, на 20% меншою за попередню; планові операції: прийом варфарину припинити за 5 днів до операції, якщо МНІ > 4; за 3 дні до операції, якщо МНІ = від 3 до 4; за 2 дні до операції, якщо МНІ = від 2 до 3.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: крововиливи та кровотеча; підвищена чутливість до варфарину після тривалого лікування; анемія; еозинофілія; блювання, абдомінальний біль, нудота, діарея; підвищення рівня печінкових ферментів, жовтяниця; екзема, васкуліт, некроз шкіри, алопеція, висипання, кропив’янка, свербіж; нефрит, уролітіаз, тубулярний некроз; зниження гематокриту; гарячка; кальцифікація трахеї; холестатичний гепатит, панкреатит; пріапізм; алергічні реакції; пурпура; черепно-мозкова кровотеча, субдуральна гематома; гемоторакс, кровотеча з прямої кишки, блювання кров’ю, мелена; синдром пурпурових пальців; еритематозний набряк шкіри, що призводить до екхімозу, інфаркту та некрозу шкіри.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до компонентів препарату; клінічно встановлена кровотеча; для уникнення ризику розвитку тяжких кровотеч протягом 72 год. після великих оперативних втручань, протягом 48 год. в післяпологовому періоді, схильність до кровотеч (гемофілія, хвороба Віллібранда; тромбоцитопенія та порушення функції тромбоцитів); тенденція до падіння; тяжка ниркова недостатність; тяжка печінкова недостатність, цироз печінки; нелікована або неконтрольована артеріальна гіпертензія; нещодавній геморагічний інсульт; стан здоров’я, що зумовлює внутрішньочерепний крововилив, наприклад аневризма мозкових артерій, аневризма аорти; операції ЦНС або очні операції; люмбальна пункція; шлунково-кишкові або ниркові кровотечі та їх ускладнення, дивертикульоз або злоякісні пухлини, варикозне розширення вен стравоходу; перикардит (у тому числі ексудативний); стан, при якому терапію не можна проводити достатньо безпечно (наприклад психози, деменція, алкоголізм).

Визначена добова доза (DDD): перорально — 7,5 мг.

Торговельна назва:

• Аценокумарол (Acenocoumarol) [П]

Фармакотерапевтична група: В01АА07 — антитромботичні засоби. Антагоністи вітаміну К.

Основна фармакотерапевтична дія: антикоагулянтна; антагоніст вітаміну К, що інгібує формування функціонально активних факторів коагуляції II (протромбін), VII, IX І X, додатковий протеїн C і S у печінці; діє через інгібування епоксидної редуктази вітаміну К; терапевтична дія настає через 24 год. після прийому і досягає максимального ефекту через 2–5 днів, причому термін дії може становити до 5 днів.

Показання для застосування ЛЗ: лікування та профілактика тромбозу глибоких вен та емболії легеневої артеріїБНФ; лікування дефектів інгібітора (опір активованому протеїну С, недостатність протеїнів C і S, антитромбіну III) та інших тромботичних диспозицій (таких як синдром тромбозу антикардіоліпіну та синдром тромбозу вовчакового антикоагулянту); профілактика венозного тромбозу стегон та колін при хірургічних операціях; профілактика тромбоемболії: як мінімум 3 місяці профілактики тромбоемболії у випадку г. ІМ, якщо наступні фактори ризику є придатними: передній інфаркт Q, тяжка дисфункція лівого шлуночка (ФВ < 35%), системний або легеневий тромбоемболізм в анамнезі, тромб лівого шлуночка, що діагностується за допомогою 2D ехокардіографії; у пацієнтів із фібриляцією передсердь, захворюваннями мітрального клапана, пов’язаними зі транзиторною ішемією головного мозку або із системною емболізацією; лікування та профілактика тромбоемболії у пацієнтів із: фібриляцією передсердь, імплантованими механічними, штучними клапанами, імплантованими біологічними штучними клапанамиБНФ; тяжкою дилатаційною кардіоміопатією; оклюзією периферичних артерій або захворюваннями головного мозку (інсульт, транзиторна ішемічна атакаБНФ), спричинені емболією (може бути непридатною у випадку г. періоду геморагічного інсульту, підтвердженого комп’ютерною томографією).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосування залежить від індивідуального рівня та контролю протромбіну; якщо лікування антикоагулянтами було розпочато з гепарину (або низькомолекулярного гепарину), у такому випадку одночасний прийом таблеток аценокумаролу (перекриття) має тривати протягом 4–5 днів, але прийом гепарину можна зупинити лише за умови, що цільовий МНІ відповідає встановленим межам протягом щонайменше 2 днів; у перший день пацієнт повинен отримувати по 4 мгБНФ, а протягом наступних днів — 2–3 мг разом з гепарином; якщо лікуванню аценокумаролом не передував прийом гепарину (наприклад, у випадку хр. фібриляції передсердь), початкова доза має бути низькою, наприклад, добова доза має становити 2 мг; пізніше лікування продовжити за умови, що МНІ становитиме 2–3; добову дозу приймати за 1 раз в один і той же час; контролююче лікування: вимірювання дії проводиться шляхом визначення МНІ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: носова кровотеча, гематурія, шлунково-кишкові кровотечі, субкон’юнктивальна кровотеча, кровоточивість ясен, але також часто спостерігаються кровотечі у незвичних місцях (кишкова кровотеча, кровотеча кишкової стінки, кровотечі прямого м’яза живота, кровотеча жовтого тіла, кровотеча перикарда, кровотеча, що викликає синдром зап’ястного каналу, ретроперитонеальна кровотеча, кровотеча надниркових залоз; АР; гіперпірексія, головний біль, крововиливи, інсульт; крововиливи в око; геморагічний шок, прискорена пульсація, васкуліт, так званий синдром фіолетових ніг; мелена, нудота, діарея, втрата апетиту, виразки слизової оболонки рота; кропив’янка, алопеція, некроз шкіри (зазвичай розвивається у перші дні терапії; високий ризик розвитку у пацієнтів із дефіцитом протеїну С чи його ко-фактору S), дерматит; остеопороз; гематурія, пріапізм; нічна пітливість, астенія, гарячка, нездужання; ушкодження печінки, підвищення рівня трансамінази.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату або інших похідних кумарину; відсутність безперервного контролю лікування (відсутність співпраці пацієнта через психоз, деменцію, алкоголізм або відсутність лабораторного контролю); пацієнти з високим ризиком кровотечі; пацієнти, стан яких пов’язаний з вродженим або набутим геморагічним діатезом чи пацієнти, у яких в анамнезі присутні дані, що свідчать про його наявність; цереброваскулярна кровотеча; виразка, що кровоточить; дивертикуліт; значна кровотеча у ділянці шлунково-кишкового тракту, органів сечостатевої та дихальної систем; тяжка неконтрольована та злоякісна АГ; тяжка ниркова та печінкова недостатність; тяжка політравма; перикардит, перикардіальний випіт, аневризма; підгострий бактеріальний ендокардит; злоякісний перитоніт/плеврит; пацієнти з кишковою трубкою, дивертикулітом, виснаженням, мальабсорбцією; провідникова анестезія (спінальна, нейроаксіальна); операції (окрім випадку, якщо операція чи інвазивне втручання абсолютно показані у пацієнтів, які приймають аценокумарол); наявні або планові операції на ЦНС або на оці; травматичні оперативні втручання; випадки підвищеної фібринолітичної активності внаслідок операцій на легенях, простаті чи матці; очікуваний аборт, еклампсія/прееклампсія; діагностична пункція, біопсія (поперекова, печінкова); некроз шкіри, пов’язаний із застосуванням антагоністів вітаміну К; поліартрит.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 5 мг.

Торговельна назва:

13.8.1.2. Нефракціонований гепарин

• Гепарин (Heparin) [П] [ПМД]*

Фармакотерапевтична група: В01АВ01 — антитромботичні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: антикоагулянт прямої дії.

Показання для застосування ЛЗ: профілактика та лікування тромбоемболічних захворюваньВООЗ,БНФ та їх ускладнень (г. коронарний синдромБНФ, ПМД, тромбози та емболії магістральних венВООЗ,БНФ та артерій, судин мозку, очей, І фаза синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання, постійна форма мерехтіння передсердь з емболізацією); для попередження післяопераційних венозних тромбозів та емболій легеневої артеріїВООЗ,БНФ (у режимі низького дозування) у пацієнтів, які перенесли хірургічні втручання, або у тих, хто через будь-які інші причини має ризик розвитку тромбоемболічної хвороби; для попередження згортання крові при лабораторних дослідженнях, діалізі, екстракорпоральному кровообігуБНФ, операціях на серці та судинах, прямому переливанні крові.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять в/в та п/ш ВООЗ, БНФ; перед призначенням препарату потрібно визначити час згортання крові, тромбіновий та активований парціальний тромбопластиновий час, кількість тромбоцитів; для розведення гепарину використовувати тільки 0,9% розчин натрію хлориду; дорослим при г. тромбозі лікування розпочинати з в/в введення 10000–15000 МО під контролем згортання венозної крові, тромбінового та активованого парціального тромбопластинового часу; після цього по 5000–10000 МО вводити в/в кожні 4–6 год.; при цьому адекватною вважається доза, при якій час згортання крові подовжується у 2,5–3 рази, а активований парціальний тромбопластиновий час — у 1,5–2 рази; для профілактики г. тромбозу вводити п/ш по 5000 МО кожні 6–8 год.; при першій фазі синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ) у дорослих гепарин призначати п/ш тривалий час у добовій дозі 2500–5000 МО під контролем тромбінового часу; за 1–2 доби до відміни гепарину добову дозу поступово знижувати; під час операції на відкритому серці з підключенням апарату ектракорпорального кровообігу пацієнтам вводити препарат у початковій дозі не менше 150 МО/кг маси тіла; коли процедура триває менше 60 хв., призначати дозу 300 МО/кг, а коли процедура триває більше 60 хв., призначати 400 МО/кг; для профілактики гепарин вводять п/ш в дозі 5000 МО за 2 год. до операції ВООЗ, потім по 5000 МО кожні 8 год. протягом 7 днів ВООЗ,БНФ; як доповнення до стрептокінази гепарин по 5000 МО 3 р/добу або 10000–12500 МО 2 р/добу може бути показаний при підвищеному ризику розвитку тромболітичних ускладнень у хворих: при повторному ІМ; з постійною формою мерехтіння передсердь з емболізацією; при г. коронарному синдромі (нестабільній стенокардії або ІМ) спочатку струминно в/в вводити 5000 МО, потім перейти на в/в краплинне введення препарату зі швидкістю 1000 МО/год.; швидкість інфузії необхідно підбирати таким чином, щоб протягом перших 2–3 діб підтримувати активований парціальний тромбопластиновий час на рівні у 1,5–2 рази більшому, ніж його нормальне значення; дітям: початкова доза становить 50 МО/кг (в/в ін’єкція/інфузія), підтримуюча доза — 100 МО/кг кожні 4 години; середня добова доза для дітей становить 300 МО/кг; немовлятам призначати від 2 до 10 МО/кг/год в/в (постійно або переривчасто); п/ш немовлятам гепарин вводити у добовій дозі 200–300 МО/кг, розподіляючи її на 4–6 ін’єкцій; у всіх випадках при застосуванні гепарину на 1–3 дні до його відміни призначати непрямі антикоагулянти.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: шкірні висипання, кон’юнктивіт, сльозотеча, риніт, бронхоспазм, астма, тахипное, ціаноз, кропив’янка, алергічний ангіоспазм у кінцівках, анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок.; тромбоцитопенія І типу; II типу; епідуральні та спинномозкові гематоми, геморагії, гематурія, кровоточивість ясен, носові кровотечі, крововиливи в нирки, надниркові залози, кровохаркання; депресія; головний біль, запаморочення; нудота, блювання, діарея; підвищення рівня печінкових трансаміназ (АЛТ і ACT), лактатдегідрогенази, гамаглутамілтрансферази та гіперліпідемія; висипання (еритематозні, макулопапульозні), кропив’янка, свербіж, свербіж і печіння у ділянці шкіри стоп, некроз шкіри, мультиформна еритема, алопеція; остеопороз, демінералізація кісток; пріапізм; гіпоальдостеронізм, метаболічний ацидоз, гіперкаліємія, підвищення рівня тироксину, зниження рівня холестерину, підвищення рівня глюкози в крові; крововиливи та гематоми у будь-якому органі чи системі органів (п/ш, в/м, заочеревинні, носові, внутрішньокишкові, шлункові, маткові); в місці ін’єкцій дрібні крововиливи (п/ш та в слизовій оболонці, внутрішні), подразнення, виразки, болючість, крововиливи, гематоми та атрофія у місцях ін’єкції; нежить, гарячка, нездужання; тромбоцитопенія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до гепарину; гемофілія; геморагічні діатези; підозра на гепариніндуковану імунну тромбоцитопенію; пептична виразка шлунка та ДПК; тяжка АГ; цироз печінки, що супроводжується варикозним розширенням вен стравоходу; тяжка ниркова та печінкова недостатність; бактеріальний ендокардит; менструація; нещодавно проведені хірургічні втручання, особливо нейрохірургічні та офтальмологічні; виразковий коліт; злоякісні новоутворення; геморагічний інсульт (перші 2–3 доби); ЧМТ; ретинопатія; крововилив у тканини ока; деструктивний туберкульоз легень; енцефаломаляція; геморагічний панкреонекроз; кровотечі будь-якої локалізації (відкрита виразка шлунка, внутрішньочерепна кровотеча), за винятком геморагії, що виникла на ґрунті емболічного інфаркту легенів (кровохаркання) або нирок (гематурія); повторні кровотечі в анамнезі, незалежно від локалізації; підвищення проникності судин (наприклад, при хворобі Верльгофа); стан шоку; загроза аборту; в/м введення; при г. і хр. лейкозах; апластичних і гіпопластичних анеміях; при г. аневризмі серця та аорти; під час проведення операцій на головному або спинному мозку, очному яблуці, вухах; після проведення хірургічних операцій на ділянках, де розвиток кровотечі є небезпечним для життя пацієнта; при ЦД, при проведенні епідуральної анестезії під час пологів.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 10 тис ОД.

Торговельна назва:

13.8.1.3. Низькомолекулярні гепарини

• Надропарин (Nadroparin) [П]

Фармакотерапевтична група: B01AB06 — антитромботичні засоби. Група гепарину.

Основна фармакотерапевтична дія: антитромботична; виявляє високий рівень зв‘язування з білком плазми антитромбіном ІІІ; така спорідненість зумовлює прискорену інгібіцію Ха-фактора, що є головним внеском у високу антитромботичну активність надропарину; іншими механізмами антитромботичної активності надропарину є стимуляція інгібітору шляху тканинного фактора, активація фібринолізу шляхом прямого вивільнення активатора тканинного плазміногена з клітин ендотелію, модифікація гемореологічних параметрів (зменшення в‘язкості крові та збільшення текучості мембран тромбоцитів і гранулоцитів); має високий рівень співвідношення між анти-Ха- і анти-ІІа-активністю; чинить негайну і пролонговану антитромботичну дію.

Показання для застосування ЛЗ: профілактика тромбоемболічних ускладнень у результаті загальних або ортопедичних хірургічних втручань; у хворих з високим ризиком тромбоемболічних ускладнень (ДН, і/або інфекційні захворювання дихальних шляхів, і/або СН), госпіталізованих у відділення інтенсивної терапії; лікування тромбоемболічних ускладнень; профілактика згортання крові при гемодіалізі; лікування нестабільної стенокардії та ІМ без патологічного зубця Q на ЕКГ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначений для п/ш введення та застосування в процесі гемодіалізу у дорослих; загальна хірургія -рекомендована доза 0,3 мл (2 850 МО анти-Ха-факторної активності), п/ш за 2–4 год. до хірургічного втручання; подальші дози вводяться 1 раз/добу протягом наступних днів; лікування повинно тривати не менше 7 діб і протягом усього періоду ризику до переведення хворого на амбулаторне лікування; ортопедичні хірургічні втручання — вводиться п/ш у дозах, що залежать від маси тіла пацієнта; дози визначаються з розрахунку 38 МО анти-Ха-факторної активності на 1 кг маси тіла хворого та збільшуються на 50% на четвертий післяопераційний день; початкова доза вводится за 12 год. до операції, друга доза — ч/з 12 год. після операції; наступні дози вводяться 1 раз/добу протягом усього періоду ризику та до переведення хворого на амбулаторне лікування; мінімальна тривалість лікування 10 діб; хворі з високим ризиком тромбоемболічних ускладнень (ДН і/або інфекційні захворювання дихальних шляхів, і/або СН): п/ш 1 раз на день (маса тіла ≤ 70 кг — 0,4 мл; >70 — 0,6 мл); при лікуванні тромбоемболічних ускладнень застосовувати пероральні антикоагулянти якомога скоріше при відсутності протипоказань для їх призначення, лікування надропарином не можна припиняти раніше досягнення відповідного рівня міжнародного нормалізованого відношення; рекомендується застосовувати надропарин п/ш 2 р/добу (кожні 12 год.), зазвичай протягом 10 днів, доза розраховується згідно з масою тіла хворого, з розрахунку 86 МО анти-Ха-факторної активності на 1 кг маси тіла хворого; для профілактики згортання крові при гемодіалізі доза добирається індивідуально, враховуючи також технічні умови проведення гемодіалізу: надропарин застосовується зазвичай у вигляді одноразового інтраваскулярного введення в артеріальний кровопровідник екстракорпорального контуру на початку кожного сеансу гемодіалізу, для хворих без підвищеного ризику виникнення кровотеч початкова доза розраховується згідно з масою тіла і є достатньою для сеансу гемодіалізу тривалістю до 4 год., при підвищеному ризику виникнення кровотеч дозу зменшити наполовину; при лікуванні нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без патологічного зубця Q на ЕКГ рекомендується застосування надропарину підшкірно 2 р/добу (кожні 12 год.), зазвичай тривалість лікування — 6 діб, початкова доза вводиться у вигляді в/в болюсної ін‘єкції, наступні дози вводяться п/ш (розрахунок дози базується на масі тіла хворого з розрахунку 86 МО анти-Ха-факторної активності на 1 кг маси тіла хворого); не потрібно змінювати дозу хворим з нирковою недостатністю легкого ступеня вираженості (кліренс креатиніну більший або дорівнює 50 мл/хв), помірна або тяжка ниркова недостатність асоціюється зі збільшеним впливом надропарину, такі пацієнти мають підвищений ризик виникнення тромбоемболії та кровотеч.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: кровотечі (в основному виявляються за наявності супутніх факторів ризику); гематоми у місці ін’єкції; кальциноз у місці введення; тромбоцитопенія (включаючи гепариніндуковану тромбоцитопенію), тромбоцитоз; реакції гіперчутливості (включаючи ангіоневротичний набряк і шкірні реакції), анафілактоїдна реакція; некроз шкіри в місці введення; підвищення рівня трансаміназ; оборотна гіперкаліємія; пріапізм.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до препарату, або гепарину, або інших низькомолекулярних гепаринів; тромбоцитопенія, пов’язана із застосуванням надропарину в анамнезі; ознаки кровотечі або підвищений ризик кровотеч, пов’язаних із порушенням гемостазу, за винятком ДВС-синдрому, не спричиненого гепарином; органічні ураження зі схильністю до кровоточивості (наприклад, г. виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки); геморагічні цереброваскулярні травми; г. інфекційний ендокардит; діабетична або геморагічна ретинопатія; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) у хворих при лікуванні тромбоемболічних ускладнень; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) у хворих при лікуванні нестабільної стенокардії та ІМ без патологічного зубця Q на ЕКГ.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 2,85 тис ОД (анти-Ха)

Торговельна назва:

• Еноксапарин (Enoxaparin) [П]

Фармакотерапевтична група: B01AB05 — антитромботичні засоби. Група гепарину.

Основна фармакотерапевтична дія: антитромболітична, антикоагулянтна

Показання для застосування ЛЗ: профілактика венозної тромбоемболії при хірургічних втручаннях, які супроводжуються помірним та високим тромбогенним ризикомБНФ; профілактика тромбоутворення у екстракорпоральному контурі кровообігуБНФ під час проведення гемодіалізу (процедура в середньому триває приблизно 4 год. або менше); лікування діагностованого тромбозу глибоких вен, що супроводжується тромбоемболією легеневої артерії або без неї БНФ та не має тяжких клінічних симптомів, за винятком тромбоемболії легеневої артерії, яка вимагає лікування тромболітичним засобом або хірургічного втручання; лікування нестабільної стенокардії та г. ІМ без зубця QБНФ у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою; лікування г. ІМ з підйомом/елевацією сегмента STБНФ у комбінації з тромболітичним засобом у хворих, до яких можливе подальше застосування коронарної ангіопластики, а також без неї.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: шлях введення — п/ш (за виключенням хворих, які перебувають на гемодіалізі, а також хворих з г. ІМ з підйомом сегмента ST, які потребують болюсного введення), застосовується тільки для дорослих пацієнтів; у ході лікування — контроль кількості тромбоцитів, існує ризик розвитку гепарин-індукованої тромбоцитопенії (ГІТ); під час операції, які супроводжуються помірним ризиком тромбоутворення і у пацієнтів, які не мають високого ризику тромбоемоболії, ефективна профілактика забезпечується щоденним введенням 2000 анти-Ха МО (0,2 мл) 1р/добуБНФ, за цією схемою перша доза вводиться за 2 год. до початку операції; при операції на стегновому та колінному суглобі доза 4000 анти-Ха (0,4 мл) 1р/добуБНФ, за цією схемою перша доза 4000 анти-Ха (повна доза) за 12 год. до початку операціїБНФ або перша доза 2000 анти-Ха (половина дози) за 2 год. до початку операції; при загальних операційних втручаннях лікування має тривати менше 10 днів; для попередження згортання крові в екстракорпоральній системі кровообігу при гемодіалізі у хворих, до яких застосовують повторні сеанси гемодіалізу, профілактика згортання крові в екстраренальній очисній системі досягається шляхом введення початкової дози 100 анти-Ха МО/кг в артеріальну гілку діалізної системи на початку сеансу, може застосовуватись тільки для сеансів гемодіалізу тривалістю 4 год. або менше, максимальна рекомендована доза — 100 анти-Ха МО/кг; для хворих, які перебувають на гемодіалізі і мають високий ризик кровотечі (зокрема при передопераційному та післяопераційному діалізі), або у яких активна кровотеча, сеанси діалізу можна проводити, застосовуючи дозу 50 анти-Ха МО/кг (два введення в судину) або 75 анти-Ха МО/кг (одне ведення в судину); при лікуванні діагностованого тромбозу глибоких вен, що супроводжується легеневою тромбоемболією або без неї та не має тяжких клінічних симптомів доза для однієї ін’єкції 100 анти-Ха МО/кг 2 р/добу, тривалість лікування не повинна перевищувати 10 днів; для лікування нестабільної стенокардії та г. ІМ без зубця Q еноксапарин призначається у дозі 100 анти-Ха МО/кг п/ш 2 р/добу через кожні 12 год. БНФ у комбінації з аспірином (рекомендована доза: 75–325 мг внутрішньо після мінімальної навантажувальної дози 160 мг), рекомендована тривалість лікування 2–8 днівБНФ до досягнення хворим стабільного клінічного стану; для лікування г. ІМ з підйомом сегмента ST у комбінації з тромболітичним засобом у хворих, у яких в подальшому можливе застосування коронарної ангіопластики, а також у хворих, яким ця процедура не показана, після початкової в/в болюсної ін’єкції 3000 анти-Ха МО вводять п/ш 100 анти-Ха МО/кгБНФ не пізніше, ніж до 15 хв, потім кожні 12 год. (для перших двох підшкірних введень максимум 10000 анти-Ха МО), першу дозу вводити за 15 хв до або через 30 хв після початку тромболітичної терапії (фібринспецифічної або ні), рекомендована тривалість лікування 8 днівБНФ або до виписки хворого зі стаціонару, якщо період госпіталізації менше 8 днів; застосування лікувальних доз НМГ у хворих з діагностованою тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 30 мл/хв) протипоказане.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: геморагічні прояви, головним чином пов’язані з супутніми факторами та недотриманням терапевтичних рекомендацій, зокрема таких, що стосуються тривалості лікування та корегування дози відповідно до маси тіла; гематоми на місці введення ін’єкції та спінальні гематоми, безсимптомне та оборотне підвищення кількості тромбоцитів; тромбоцитопенія; шкірні (кропив’янка, свербіж, еритема, бульозні висипання) або системні алергічні прояви (анафілактичні/анафілактоїдні реакції, включаючи шок); остеопороз; тимчасове підвищення рівня трансаміназ; гепатоцелюлярне або холестатичне ураження печінки; гіпоальдостеронізм, гіперкаліємія; васкуліт; гіпереозинофілія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до еноксапарину, гепарину або його похідних, у тому числі інших низькомолекулярних гепаринів (НМГ); наявність в анамнезі тяжкої гепариніндукованої тромбоцитопенії (ГІТ) типу ІІ, спричиненої нефракціонованим або низькомолекулярним гепарином; кровотеча або схильність до кровотечі, що пов’язана з порушенням гемостазу; органічні ураження органів зі схильністю до кровотечі; активна кровотеча клінічно значущого ступеня; тяжка ниркова недостатність; внутрішньомозковий крововилив; спінальна або епідуральна анестезія; г. обширний ішемічний інсульт головного мозку з або без втрати свідомості; г. інфекційний ендокардит (крім деяких ембологених серцевих ускладнень); активна виразка шлунка або дванадцятипалої кишки; дитячий вік.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 2 тис ОД (анти-Ха)

Торговельна назва:

• Далтепарин (Dalteparin) [П]

Фармакотерапевтична група: В01АВ04 — антитромботичні засоби. Група гепарину.

Основна фармакотерапевтична дія: антитромботична, протизгортальна.

Показання для застосування ЛЗ: профілактика тромбоутворення в перед- і післяопераційний періодБНФ; профілактика проксимального тромбозу глибоких венБНФ у пацієнтів із захворюваннями, що вимагають постільного режиму, включаючи серед інших застійну СН (III або IV класу за класифікацією NYHA), г. ДН або г. інфекції, за наявності провокуючого фактора ризику венозної тромбоемболії (такого як вік від 75 років, ожиріння, рак або венозна тромбоемболія (ВТЕ) в анамнезі); лікування тромбозу глибоких вен, а також тривала профілактика рецидивуючих венозних тромбоемболічних процесів у хворих на ракБНФ; профілактика згортання крові в системі екстракорпорального кровообігуБНФ під час гемодіалізу або гемофільтрації у пацієнтів з хр. або г. нирковою недостатністю; лікування венозної тромбоемболії з клінічними проявами тромбозу глибоких вен (ТГВ), легеневої емболії або обох цих захворювань; нестабільна стенокардія та ІМ без зубця QБНФ (нестабільний перебіг ішемічної хвороби серця), препарат застосовують одночасно з аспірином.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: для п/ш або в/в введення; р-н д/ін’єкцій в амп., сумісний з 0,9% р-ном натрію хлориду або 5% р-ном глюкози; профілактика тромбоутворення при хірургічних втручаннях у пацієнтів з помірним ризиком тромбозу: вводять 2 500 МО п/ш за 1–2 год. до хірургічного втручання, а потім по 2 500 МО п/ш щоранку впродовж усього періодуБНФ, поки пацієнт дотримується постільного режиму, — зазвичай 5–7 днів або більше; профілактика тромбоутворення при хірургічних втручаннях у пацієнтів з високим ризиком тромбозу: вводять 2 500 МО п/ш за 1–2 год. до хірургічного втручання та ще 2 500 МО п/ш через 8–12 год.БНФ; надалі вводять по 5 000 МО п/ш щоранку; як альтернативу вводять 5 000 МО п/ш ввечері напередодні хірургічного втручання та по 5000 МО п/ш щовечора після хірургічного втручанняБНФ; застосовують упродовж усього періоду, поки пацієнт дотримується постільного режиму, — зазвичай 5–7 днів або більше; тривала профілактика тромбоутворення при ендопротезуванні кульшового суглоба: вводять 5 000 МО п/ш увечері напередодні операції і по 5 000 МО п/ш щовечора після операції; застосовують упродовж п’яти тижнів після операції; профілактика проксимального тромбозу глибоких вен у пацієнтів із захворюваннями, що вимагають постільного режиму — рекомендована доза 5 000 МО 1 р/добуБНФ, застосування триває до 14 днів; лікування тромбозу глибоких вен, а також тривала профілактика рецидивуючих венозних тромбоемболічних процесів у хворих на рак: венозні тромбоемболічні процеси — рекомендовані дози: 200 МО/кг маси тіла п/ш 1 р/добу, одноразова доза не повинна перевищувати 18 000 МО, зазвичай тривалість лікування становить від 5 до 10 днів; тривала профілактика рецидивуючих тромбоемболічних процесів у пацієнтів з онкопатологією: 1-ий місяць: протягом перших 30 днів лікування — по 200 МО/кг маси тіла п/ш 1 р/добу, МДД не повинна перевищувати 18 000 МО; 2-ий — 6-ий місяці: рекомендована доза становить приблизно 150 МО/кг маси тіла п/ш 1 раз на добу, яку вводять, використовуючи попередньо наповнені шприци; рекомендована тривалість лікування складає 6 місяців; пацієнти з хр. нирковою недостатністю без відомого додаткового ризику кровотечі: гемодіаліз/гемофільтрація тривалістю більше 4 год.: застосовують в/в болюсно 30–40 МО/кг маси тіла з подальшим в/в інфузійним введенням по 10–15 МО/кг маси тіла/годину; гемодіаліз/гемофільтрація тривалістю менше 4 год.: застосовують як зазначено вище, або у вигляді одноразової болюсної ін’єкції в дозі 5 000 МО (анти-Xa); як у разі тривалого, так і в разі короткого гемодіалізу та гемофільтрації рівні анти-Ха у плазмі повинні знаходитися в межах 0,5–1,0 МО (анти-Ха)/мл; пацієнти з г. або хр. нирковою недостатністю з високим ризиком кровотечі: застосовують в/в болюсно 5–10 МО/кг маси тіла з подальшим в/в інфузійним введенням із розрахунку 4–5 МО/кг маси тіла/годину, рівні анти-Ха у плазмі повинні знаходитися в межах 0,2–0,4 МО (анти-Ха)/мл.; лікування венозної тромбоемболії з клінічними проявами тромбозу глибоких вен (ТГВ), легеневої емболії або обох цих захворювань: 200 МО/кг маси тіла п/ш 1 р/добуБНФ, моніторинг антикоагулянтної активності не є необхідним, одноразова добова доза не повинна перевищувати 18 000 МОБНФ; доза 100 МО/кг маси тіла п/ш 2 р/добу може бути застосована для пацієнтів з підвищеним ризиком кровотечіБНФ; нестабільна стенокардія та ІМ без зубця Q (нестабільний перебіг ІХС):120 МО/кг маси тіла вводять п/ш кожні 12 год.БНФ протягом 8 днів, якщо, на думку лікаря, такий режим застосування чинить сприятливу терапевтичну дію, максимальна доза становить 10 000 МО/12 год.; пацієнти, які потребують застосування препарату протягом більше ніж 8 днів в очікуванні ангіографії/реваскуляризації, повинні отримувати фіксовану дозу 5 000 МО (жінки з масою тіла < 80 кг і чоловіки з масою тіла < 70 кг) або 7 500 МО (жінки з масою тіла ≥ 80 кг і чоловіки з масою тіла ≥ 70 кг) кожні 12 год.БНФ

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: анафілактичні реакції; АР з такими проявами, як нудота, головний біль, підвищення температури, біль у кінцівках, блювання, риніт, сльозотеча, задишка, бронхоспазм, гіпотензія; гіперчутливість, анафілактичний шок; легка форма тромбоцитопенії (I типу), яка в разі отримання лікування зазвичай має оборотний характер; тяжка імуноопосередкована тромбоцитопенія (II типу), що може бути асоційована з тромбозом, тромбоемболією або дисемінованим внутрішньосудинним згортанням та зменшенням антикоагулянтного ефекту; тромбоз штучного клапана серця; брадикардія, поодинокі випадки пріапізму та вазоспазму; кровотеча, метаболічний ацидоз; минуще підвищення активності трансаміназ; мелена; кропив’янка, свербіж, некроз шкіри, минуща алопеція, висипання, петехія, пурпура; кровотеча урогенітального тракту; підшкірна гематома в місці ін’єкції, біль у місці ін’єкції; локальні реакції в місці ін’єкції, такі як склероз, почервоніння, зміна кольору шкіри; кровотеча у місці введення; можливе підвищення рівня тироксину, оборотна затримка калію, хибні показники рівнів холестеролу, глюкози крові та результатів бромсульфалеїнового тесту; спінальна або епідуральна гематома; гіпоальдостеронізм.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату або інших низькомолекулярних гепаринів і/або гепаринів, наприклад спричинена гепарином імунна тромбоцитопенія (II типу) в анамнезі (підтверджена або підозрювана); алергія на свинину; г. гастродуоденальна виразка; крововилив у мозок; крововилив у скловидне тіло; встановлений геморагічний діатез або інша активна кровотеча; тяжкі порушення згортання крові, тяжкі захворювання печінки, нирок, підшлункової залози; тяжка тромбоцитопенія, гіперменорея; виразка кишечнику; г. або підгострий септичний ендокардит; геморагічний перикардит і геморагічний плеврит; травми або оперативні втручання на органах центральної нервової системи, органах зору та слуху; аневризма судин мозку; неконтрольована тяжка АГ; ретинопатія; загроза викидня; легенева кровотеча або туберкульоз в активній стадії; пацієнтам, які отримують дальтепарин з метою лікування, а не профілактики, протипоказана місцева та/або регіональна анестезія під час проведення планових хірургічних процедур (це стосується високих доз далтепарину, необхідних для лікування г. тромбозу глибоких вен, легеневої емболії та нестабільного перебігу ІХС); застосування епідуральної анестезії під час пологів суворо протипоказано вагітним, яким проводять лікування антикоагулянтами; пацієнтам з онкологічними захворюваннями та масою тіла < 40 кг на момент розвитку венозної тромбоемболії не застосовувати дальтепарин для тривалого лікування симптоматичної ВТЕ та профілактики її рецидиву через відсутність відповідних даних; не застосовувати пацієнтам, які нещодавно (менше ніж 3 місяці тому) перенесли інсульт, окрім випадків, коли інсульт розвинувся внаслідок системної емболії.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 2,5 тис ОД (анті Ха)

Торговельна назва:

• Беміпарин (Bemiparin) [П]

Фармакотерапевтична група: В01А В12 — Антитромботичні засоби. Група гепарину.

Основна фармакотерапевтична дія: низькомолекулярний гепарин, отриманий в результаті деполімеризації гепарину натрію, що був виділений із слизової оболонки кишечнику свині; анти-Ха-факторна активність беміпарину від 80 до 120 МО антифактора-Ха на 1 мг сухої речовини, а анти-ІІа-факторна активність становить від 5 до 20 МО антифактора ІІа на 1 мг сухої речовини; співвідношення анти-Ха-факторна активність/анти-ІІа-факторна активність — приблизно 8; має протизгортальну активність і помірний геморагічний ефект; при дотриманні рекомендованого дозування не подовжує значно час тесту на згортання крові.

Показання для застосування ЛЗ: профілактика тромбоемболій при оперативних втручаннях загально-хірургічного профілю; при гемодіалізі: попередження коагуляції крові в екстракорпоральному контурі; профілактика тромбоемболій у пацієнтів при ортопедичних операціях; лікування тромбозу глибоких вен, що супроводжується або не супроводжується емболією легеневої артерії, у тяжкій фазі.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослі: загально-хірургічні втручання з помірним ризиком виникнення венозної тромбоемболії: у день хірургічного втручання вводять 2500 МО препарату шляхом п/ш ін’єкції за 2 год. до початку або ч/з 6 год. після операції, в наступні дні вводять п/ш по 2500 МО кожні 24 год.; ортопедичні операції з високим ризиком виникнення венозної тромбоемболії: у день хірургічного втручання вводять 3500 МО препарату шляхом п/ш ін’єкції за 2 год. до початку або через 6 год. після операції, а в наступні дні вводять п/ш по 3500 МО кожні 24 год.; профілактично застосовують протягом періоду ризику розвитку тромбоемболії або до повного відновлення рухового режиму пацієнта; профілактичне лікування проводиться мінімум 7–10 діб після хірургічного втручання; при гемодіалізі: попередження коагуляції крові в екстракорпоральному контурі: у хворих, яким проводяться багаторазові сеанси гемодіалізу тривалістю не більше 4 год. та у яких відсутній ризик розвитку кровотеч, попередження коагуляції крові в екстракорпоральному контурі під час процедури досягається шляхом одноразового болюсного введення препарату в артеріальне русло на початку сеансу; для хворих з масою тіла менше 60 кг доза становить 2500 МО антифактора Xa, хворим з масою тіла більше 60 кг призначають дозу 3500 МО антифактора-Xa; лікування тромбозу глибоких вен: застосовують п/ш введення препарату в дозі 115 МО антифактора-Ха на кг маси тіла 1 раз на добу; рекомендована тривалість лікування 7±2 доби; денна доза звичайно відповідає таким дозуванням (залежно від маси тіла): < 50 кг — 0,2 мл (5000 МО антифактора-Ха); 50–70 кг — 0,3 мл (7500 МО антифактора-Ха); > 70 кг — 0,4 мл (10000 МО антифактора-Ха), для пацієнтів з масою тіла більше 100 кг розраховувати на основі 115 МО антифактора-Ха на кг маси тіла, беручи до уваги концентрацію антифактора-Ха 25000 МО/мл; за відсутності протипоказань застосування оральних антикоагулянтів починати через 3–5 діб після початку застосування препарату, причому дозування підбирати так, щоб міжнародне нормалізоване відношення (МНВ) було в 2–3 рази вище контрольної величини; застосування беміпарину можна припинити при досягненні вибраного МНВ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: шкірні АР (кропив’янка, свербіж), анафілактичні реакції (нудота, блювання, пропасниця, задишка, бронхоспазм, набряк голосової щілини, гіпотензія, кропив’янка, свербіж); кровотечі (у ділянці шкіри, слизових оболонок, ран, травного тракту, сечостатевого тракту); легка оборотна тромбоцитопенія (тип І), тяжка тромбоцитопенія (тип ІІ); гіперкаліємія; легке незначне підвищення рівня трансаміназ (АСТ, АЛТ) та гама-ГТ; некроз шкіри у місці введення; екхімоз у місці ін’єкції, гематома та біль у місці ін’єкції; епідуральна та спинномозкова гематома після епідуральної або спинномозкової анестезії або люмбальної пункції; остеопороз.

Протипоказання до застосування ЛЗ: відома підвищена чутливість до беміпарину натрію, гепарину або до речовин свинячого походження; підтверджена імунологічно зумовлена гепарином тромбоцитопенія чи підозра на неї або наявність її в анамнезі; кровотечі або підвищений ризик кровотеч зумовлені порушенням згортання крові; тяжкі порушення функції печінки і підшлункової залози; ушкодження або оперативні втручання у ділянці центральної нервової системи, органів зору або органів слуху протягом останніх 2-х місяців; синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВС), що супроводжує тромбоцитопенію, індуковану гепарином; г. бактеріальний ендокардит та підгострий бактеріальний ендокардит; будь-які органічні порушення з високим ризиком кровотеч (наприклад активна пептична виразка, геморагічний інсульт, церебральна аневризма або церебральна неоплазія); місцева анестезія для виконання факультативних хірургічних маніпуляцій у хворих, які отримують гепарин для лікування або профілактики.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

13.8.1.4. Похідні синтетичних пентасахаридів

• Фондапаринукс (Fondaparinux) [П]

Фармакотерапевтична група: В01АХ05 — антитромботичні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: антитромботична

Показання для застосування ЛЗ: профілактика венозних тромбоемболій у пацієнтів після великих ортопедичних операцій на нижніх кінцівках БНФ, в тому числі при переломі стегна (включаючи подовжену профілактику), та операціях ендопротезування кульшового та колінного суглобів; профілактика венозних тромбоемболій у пацієнтів після операцій на органах черевної порожнини БНФ, які мають ризик тромбоемболічних ускладнень; профілактика венозних тромбоемболій у пацієнтів з ризиком виникнення таких ускладнень у зв‘язку із тривалим обмеженням рухливості у період г. фази захворювання; нестабільна стенокардія або ІМ без підйому сегмента ST БНФ із метою запобігання смертельним випадкам, ІМ та рефрактерної ішемії, ІМ з підйомом сегмента ST БНФ з метою запобігання смертельним випадкам, повторного ІМ у пацієнтів, які лікуються тромболітиками або у тих, які первинно не отримували інших форм реперфузійної терапії; лікування гострого тромбозу глибоких вен та лікування гострої тромбоемболії легеневої артеріїБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначений для п/ш або в/в ін‘єкції БНФ; в/в ін‘єкція (лише перша доза при лікуванні хворих на ІМ з підйомом сегмента ST) БНФ; вводиться в/в через наявну в/в систему безпосередньо без розведення або з розведенням у невеликому об‘ємі (25 або 50 мл) 0,9% натрію хлориду; при розведенні фондапаринуксу 0,9% р-ном натрію хлориду, введення проводити протягом 1–2 хв; з метою профілактики венозних тромбоемболій при ортопедичних та абдомінальних втручаннях рекомендована доза для дорослих — 2,5 мг 1 р/добу після операції, у формі п/ш ін’єкції; початкову дозу вводять не раніше ніж через 6 год після завершення операції БНФ, за умови досягнення гемостазу; лікування проводити до зниження ризику розвитку тромбоемболії, звичайно до переведення хворого на амбулаторне лікування, не менше 5–9 діб після операції; хворим, які перенесли операцію з приводу перелому стегна, рекомендується додаткове профілактичне застосування фондапаринуксу терміном до 24 діб; хворі з ризиком виникнення тромбоемболічних ускладнень у зв‘язку із тривалим обмеженням рухливості — 2,5 мг 1 р/добу у вигляді п/ш ін‘єкції; тривалість лікування у такому випадку становить від 6 до 14 діб; нестабільна стенокардія/ІМ без підйому сегмента ST — 2,5 мг 1 р/добу у вигляді п/ш ін‘єкції; лікування починати якнайшвидше після встановлення діагнозу і продовжувати до 8 діб БНФ; хворим, яким треба проводити черезшкірне коронарне втручання у період лікування фондапаринуксом, застосовувати нефракціонований гепарин під час такого втручання, беручи до уваги потенційний ризик виникнення кровотечі у пацієнта, включаючи час після введення останньої дози фондапаринуксу, час поновлення п/ш застосування фондапаринуксу після видалення катетера повинен визначатись на основі клінічного стану пацієнта; у клінічному дослідженні щодо нестабільної стенокардії/ІМ без підйому сегмента ST відновлення лікування фондапаринуксом було розпочате не раніше ніж через 2 год після видалення катетера; у хворих, яким було проведено аортокоронарне шунтування, фондапаринукс, за можливості, не призначати протягом 24 год до початку операції та можна поновлювати призначення через 48 год після операції БНФ; ІМ з підйомом сегмента ST — 2,5 мг 1 р/добу; першу дозу вводять в/в, наступні дози — шляхом п/ш ін‘єкції; лікування починати якнайшвидше після встановлення БНФ діагнозу і продовжувати до 8 діб або до виписування; хворим, яким треба проводити не первинне черезшкірне коронарне втручання протягом лікування фондапаринуксом, застосовувати нефракціонований гепарин під час такого втручання, беручи до уваги потенційний ризик виникнення кровотечі у пацієнта, включаючи час після введення останньої дози фондапаринуксу, час поновлення п/ш застосування фондапаринуксу після видалення катетера повинен визначатись на основі клінічного стану пацієнта; у клінічному дослідженні щодо нестабільної стенокардії/ІМ з підйомом сегмента ST відновлення лікування фондапаринуксом було розпочате не раніше ніж через 3 год після видалення катетера; хворим, яким було проведено аортокоронарне шунтування, за можливості, не призначати протягом 24 год до початку операції та можна поновлювати призначення через 48 год після операції БНФ; лікування г. тромбозу глибоких вен та г. емболії легеневої артерії: рекомедованою дозою для п/ш ведення є 5 мг-для пацієнтів з масою тіла менше 50 кг, 7,5 мг — для пацієнтів з масою тіла 50 — 100 кг, 10 мг — для пацієнтів з масою тіла більше 100 кгБНФ;ін‘єкцію вводити 1 р/добу, тривалість лікування має становити не менше 5 днів і припиняти його можна не раніше, ніж буде можливість переключитися на адекватну терапію пероральними антикоагулянтами.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: післяопераційні ранові інфекції; анемія, кровотеча, пурпура, тромбоцитопенія, тромбоцитемія, поява аномальних тромбоцитів, порушення коагуляції; АР; гіпокаліємія; головний біль, тривога, сонливість, запаморочення, вертиго, сплутаність свідомості; артеріальна гіпотензія; задишка, кашель; нудота, блювання, абдомінальний біль, диспепсія, гастрит, запор, діарея; збільшення рівня печінкових ферментів, порушення функціональних печінкових тестів, збільшення рівня білірубіну у сироватці крові; висип, свербіж; набряк, гарячка, реакція в місці введення, біль у грудях, біль у ногах, відчуття стомленості, гіперемія, набряк геніталій, відчуття приливів, непритомність.

Протипоказання до застосування ЛЗ: встановлена алергія до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату; інтенсивна клінічно значима кровотеча; г. бактеріальний ендокардит; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 2,5 мг.

Торговельна назва:

13.8.1.5. Інші антитромботичні засоби

• Ривароксабан (Rivaroxaban) [П]

Фармакотерапевтична група: B01AF01 — Антитромботичні засоби

Основна фармакотерапевтична дія: високоселективний прямий інгібітор фактора Ха, що має достатньо високу біодоступність при пероральному застосуванні; активація фактора Х з утворенням фактора Ха (FXa) внутрішнім та зовнішнім шляхами відіграє центральну роль у коагуляційному каскаді; швидко всмоктується; максимальні концентрації (Смax) досягаються через 2–4 год. після прийому табл.

Показання для застосування ЛЗ: профілактика венозної тромбоемболії (ВТЕ) у дорослих пацієнтів, яким проводять оперативні втручання з ендопротезування кульшового чи колінного суглобівБНФ; профілактика інсульту та системної емболії у дорослих пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь та одним чи кількома факторами ризику, такими як застійна СН, АГ, вік ≥ 75 років, ЦД, інсульт або транзиторна ішемічна атака в анамнезіБНФ; лікування тромбозу глибоких вен (ТГВ), тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) і профілактика рецидивуючого ТГВ та ТЕЛА у дорослихБНФ; попередження смерті від серцево-судинних подій, ІМ та тромбозу стента в пацієнтів, які перенесли г. коронарний синдром (ГКС) (без елевації сегмента ST, з елевацією сегмента ST чи нестабільною стенокардією) в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) чи АСК з тієнопіридинами (клопідогрелем чи тиклопідином).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: для профілактики венозної тромбоемболії рекомендується призначати по 10 мг 1 р/добу, незалежно від прийому їжі, першу дозу приймати ч/з 6 — 10 год. після операціїБНФ, за умови ефективного гемостазу; тривалість лікування визначається індивідуальним ризиком розвитку венозної тромбоемболії для пацієнта, що визначається залежно від типу ортопедичного оперативного втручання: після втручання з приводу заміни кульшового суглоба рекомендована тривалість лікування становить 5 тижнів; після заміни колінного суглоба рекомендована тривалість лікування становить 2 тижні; у випадку пропуску прийому табл. пацієнтові прийняти ривароксабан негайно, і наступного дня продовжити лікування: по 10 мг/добу, як до пропуску прийому табл.; при застосуванні для профілактики ВТЕ у дорослих пацієнтів, яким проводять оперативні втручання з ендопротезування кульшового чи колінного суглобів МДД 10 мг; для профілактики інсульту та системної емболії призначають по 20 мг 1 раз/добуБНФ, ця доза також є максимальною рекомендованою дозою; лікування ТГВ, ТЕЛА та профілактика рецидивів ТГВ і ТЕЛА: протягом перших 3 тижнів для лікування г. тромбозу глибоких вен і ТЕЛА рекомендується призначати по 15 мг 2р/добу, після чого — по 20 мг 1 р/добу для тривалого лікування і профілактики рецидивуючого тромбозу глибоких вен та ТЕЛАБНФ; у разі пропуску таблетки по 15 мг під час лікування по 15 мг препарату двічі на добу пацієнт повинен негайно прийняти дозу, щоб забезпечити прийом 30 мг/добу, у цьому випадку можна прийняти одночасно 2 табл. по 15 мг; пацієнтам, які перенесли ГКС, рекомендується призначати 2,5 мг перорально 2 р/добу, пацієнти також повинні приймати АСК у добовій дозі 75–100 мг чи АСК у добовій дозі 75–100 мг разом із клопідогрелем у добовій дозі 75 мг або зі стандартною добовою дозою тиклопідину; рекомендована тривалість лікування повинна становити як мінімум 24 місяці.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: анемія; тромбоцитемія; тахікардія; очний крововилив; шлунково-кишкова кровотеча (включаючи кровотечу з ясен і ректальну кровотечу), біль у животі та ШКТ, диспепсія, нудота, запор, діарея, блювання, сухість у роті; гарячка, периферичний набряк, загальне погіршення самопочуття та зниження активності (включаючи втому, астенію); погане самопочуття; порушення функції печінки, жовтяниця; підвищення рівня трансаміназ, білірубіну; АР, алергічний дерматит; біль у кінцівках, гемартроз; крововиливи у м’язи; компарт-мент синдром внаслідок кровотечі; запаморочення, головний біль, мозкові та внутрішньочерепні крововиливи, синкопальний стан; урогенітальні кровотечі (включаючи гематурію і менорагію); порушення функції нирок (включаючи підвищення рівня креатиніну в крові, підвищення рівня сечовини в крові); ниркова недостат-ність/г. ниркова недостатність внаслідок кровотечі, що спричинила гіпоперфузію; носова кровотеча, кровохаркання; свербіж (включаючи нечасті випадки генералізованого свербежу), висипання, екхімоз, шкірний та підшкірні крововиливи, кропив’янка; АГ, гематома, псевдоаневризма після підшкірного втручання.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до складових речовин препарату; клінічно значуща активна кровотеча; ушкодження або стани, що супроводжуються значним ризиком розвитку кровотеч; одночасне застосування з будь-якими іншими антикоагулянтами, похідними гепарину, пероральними антикоагулянтами, окрім випадків переходу з або на терапію ривароксабаном або коли нефракційований гепарин призначається у дозах, необхідних для функціонування відкритого катетера центральних вен або артерій; захворювання печінки, що асоціюються з коагулопатією, яка призводить до клінічно значимого ризику кровотечі; діти віком до 18 років; період вагітності та годування груддю.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 10 мг.

Торговельна назва:

13.8.2. Антиагреганти

• Клопідогрель (Clopidogrel) [П] [ПМД]

Фармакотерапевтична група: В01АС04 — антитромботичні засоби. Антиагреганти.

Основна фармакотерапевтична дія: антитромботична, антиагрегантна; селективно пригнічує зв’язування аденозиндифосфату (АДФ) з рецептором на поверхні тромбоцита та подальшу активацію комплексу GPIIb/IIIa під дією АДФ і таким чином пригнічує агрегацію тромбоцитів; пригнічує агрегацію тромбоцитів, індуковану іншими агоністами, шляхом блокування підвищення активності тромбоцитів вивільненим АДФ; необоротно модифікує АДФ-рецептори тромбоцитів, отже, тромбоцити, що увійшли у взаємодію з клопідогрелем, змінюються до кінця їх життєвого циклу; нормальна функція тромбоцитів відновлюється зі швидкістю, що відповідає швидкості оновлення тромбоцитів.

Показання для застосування ЛЗ: профілактика проявів атеротромбозу у дорослих: у хворих, які перенесли ІМ (початок лікування − через кілька днів, але не пізніше ніж через 35 днів після виникнення)БНФ, ішемічний інсультПМД (початок лікування − через 7 днів, але не пізніше ніж через 6 місяців після виникнення)БНФ, або у яких діагностовано захворювання периферичних артерійБНФ (ураження артерій і атеротромбоз судин нижніх кінцівок); у хворих із г. коронарним синдромом: із г. коронарним синдромом без підйому сегмента STБНФ (нестабільна стенокардія або ІМ без зубця Q), у тому числі у пацієнтів, яким було встановлено стент у ході проведення черезшкірної коронарної ангіопластики, у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою (АСКБНФ); із г. ІМ з підйомом сегмента ST БНФ, ПМД у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою БНФ (у хворих, які отримують стандартне медикаментозне лікування та яким показана тромболітична терапія); профілактика атеротромботичних та тромбоемболічних подій при фібриляції передсердь: у комбінації з АСК показаний дорослим пацієнтам з фібриляцією передсердьБНФ, які мають щонайменше один фактор ризику виникнення судинних подій, у яких існують протипоказання до лікування антагоністами вітаміну К (АВК)БНФ і які мають низький ризик виникнення кровотеч, для профілактики атеротромботичних та тромбоемболічних подій, у тому числі інсультуПМД.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослі та хворі літнього віку: призначати по 75 мг 1 р/добу БНФ, незалежно від прийому їжі; у хворих із г. коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або ІМ без зубця Q на ЕКГ) лікування клопідогрелем розпочинати з одноразової навантажувальної дози 300 мг, а потім продовжувати дозою 75 мг 1 р/добу (з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) БНФ у дозі 75–325 мг/добу); оскільки застосування більш високих доз АСК підвищує ризик кровотечі, рекомендується не перевищувати дозу ацетилсаліцилової кислоти 100 мг; оптимальна тривалість лікування формально не встановлена; результати клінічних досліджень свідчать на користь застосування препарату до 12 місяців, а максимальний ефект спостерігався через 3 місяці лікування; хворим із г. ІМ з підйомом сегмента ST клопідогрель призначати по 75 мг 1 р/добу, починаючи з одноразової навантажувальної дози 300 мг у комбінації з АСК БНФ, з застосуванням тромболітичних препаратів або без них; лікування хворих віком від 75 років починати без навантажувальної дози клопідогрелю БНФ; комбіновану терапію розпочинати якомога раніше після появи симптомів і продовжувати принаймні 4 тижні; пацієнтам з фібриляцією передсердь клопідогрель застосовувати в однократній добовій дозі 75 мг БНФ; разом із клопідогрелем розпочати та продовжувати застосування АСК (у дозі 75–100 мг на добу); у випадку пропуску дози: якщо з моменту, коли потрібно було приймати чергову дозу, минуло менше 12 год.: пацієнт має негайно прийняти пропущену дозу, а наступну дозу вже приймати у звичний час; якщо минуло більше 12 год., пацієнт має приймати наступну чергову дозу у звичний час та не подвоювати дозу з метою компенсування пропущеної дози.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: сироваткова хвороба, анафілактоїдні реакції; перехрестна гіперчутливість поміж тієнопіридинів (таких як ті клопідин, прасугрель); тромбоцитопенія, лейкоцитопенія, еозинофілія; нейтропенія, включаючи тяжку нейтропенію; тромботична тромбоцитопенічна пурпура; апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, тяжка тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, анемія; галюцинації, сплутаність свідомості; внутрішньочерепні кровотечі (у деяких випадках — з летальним наслідком), головний біль, парестезія, запаморочення; зміна смакового сприйняття; кровотеча в ділянку ока (кон’юнктивальна, окулярна, ретинальна); запаморочення; гематома, тяжкий крововилив, кровотеча з операційної рани, васкуліт, артеріальна гіпотензія; носова кровотеча, кровотечі респіраторного шляху (кровохаркання, легеневі кровотечі), бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт, еозинофільна пневмонія; шлунково-кишкові кровотечі, діарея, абдомінальний біль, диспепсія; виразка шлунка та ДПК, гастрит, блювання, нудота, запор, метеоризм; ретроперитонеальний крововилив; шлунково-кишкові та ретроперитонеальні кровотечі з летальним наслідком, панкреатит, коліт (зокрема виразковий або лімфоцитар-ний), стоматит; г. печінкова недостатність, гепатит, аномальні результати показників функції печінки; підшкірний крововилив, висипання, свербіж, внутрішньошкірні крововиливи (пурпура); бульозний дерматит (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема), ангіоневротичний набряк, еритематозне висипання, кропив’янка, медикаментозний синдром гіперчутливості, медикаментозна висипка з еозинофілією та системними проявами (DRESS синдром), екзема, плескатий лишай; кістково-м‘язкові крововиливи (гемартроз), артрит, артралгія, міалгія; гематурія, гломерулонефрит, підвищення рівня креатиніну в крові; кровотечі у місці ін’єкції, подовження часу кровотечі, зниження кількості нейтрофілів і тромбоцитів.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату; г. кровотеча (при пептичній виразці або внутрішньочерепному крововиливі); тяжка печінкова недостатність.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 75 мг.

Торговельна назва:

• Тиклопідин (Ticlopidine) [П]

Фармакотерапевтична група: B01АС05 — антитромботичні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: антитромботична, антиагрегаційна; похідне тієнопіридину, яке пригнічує агрегацію та адгезію тромбоцитів і вивільнення тромбоцитарних факторів, подовжує час кровотечі, зменшує ретракцію кров’яного згустку, знижує рівень фібриногену та в’язкість крові, збільшує фільтраційну здатність цільної крові та еритроцитів; не впливає на згортання крові та фібриноліз.

Показання для застосування ЛЗ: профілактика цереброваскулярних та серцево-судинних г. ішемічних ускладнень у пацієнтів з порушеннями мозкового та периферичного артеріального кровообігу; запобігання та корекція порушень функції тромбоцитів, спричинених штучним кровообігом під час хірургічних втручань та тривалого гемодіалізу; запобігання підгострій оклюзії коронарного стента після його імплантації; застосування при вищевказаних показаннях рекомендується насамперед пацієнтам з гіперчутливістю до ацетилсаліцилової кислоти або у разі неефективності лікування нею.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: табл. приймати під час їди; звичайна доза для дорослих становить 250 мг 2 р/добу; з метою запобігання підгострій оклюзії після імплантації коронарного стента лікування рекомендується розпочинати безпосередньо перед або відразу після імплантації стента з прийому 250 мг 2 р/добу у комбінації з 100–325 мг ацетилсаліцилової кислоти на добу; комбіноване лікування повинно тривати щонайменше протягом 1 міс.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіперемія, гематоми, кровотечі; нейтропенія, панцитопенія, тромбоцитопенія, тромботична тромбоцитопенічна пурпура, гемолітична анемія; нудота, діарея, коліт; шкірні висипи (макулопапульозні висипи або кропив»янка, які часто супроводжуються свербежем); мультиформна еритема та синдром Стівенса-Джонсона; гепатит та холестатична жовтяниця; АР: анафілактичні реакції, набряк Квінке, артралгія, васкуліт, вовчакоподібний синдром, нефропатія, алергічний інтерстиціальний пневмоніт.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до тиклопідину або до інших інгредієнтів; геморагічний діатез; органічні ураження, пов’язані зі схильністю до кровотеч, наприклад загострення виразкової хвороби шлунка та ДПК, г. фаза геморагічного інсульту; захворювання крові, що супроводжуються подовженням часу кровотечі; тяжка печінкова недостатність; лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз в анамнезі; вагітність та період годування груддю; за жодних обставин препарат не повинен застосовуватись для первинної профілактики тромбоемболії у здорових осіб.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 0,5 мг.

Торговельна назва:

• Дипіридамол (Dipyridamole) [П]

Фармакотерапевтична група: В01АС07 — антитромботичні засоби. Антиагреганти.

Основна фармакотерапевтична дія: антиагрегаційна, антитромботична; гальмує агрегацію тромбоцитів і перешкоджає тромбоутворенню; розширює коронарні судини, підвищує об’ємну швидкість коронарного кровотоку, поліпшує постачання міокарда киснем, підвищує його стійкість до гіпоксії; сприяє поліпшенню кровообігу в колатеральній судинній мережі при порушеннях такого в основних коронарних судинах; знижує загальний периферичний судинний опір, незначною мірою знижує системний артеріальний тиск, поліпшує мозковий кровообіг.

Показання для застосування ЛЗ: р-н: для профілактики післяопераційних тромбозів, порушення мозкового кровообігу; табл.: лікування і профілактика порушень мозкового кровообігу за ішемічним типомБНФ; дисциркуляторна енцефалопатія; профілактика артеріальних та венозних тромбозів, а також їх ускладнень; профілактика тромбоемболії після операції протезування клапанів серцяБНФ; профілактика плацентарної недостатності при ускладненій вагітності; у складі комплексної терапії при будь-яких порушеннях мікроциркуляції.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим та дітям віком від 12 років в/м або повільно в/в вводять по 1–2 мл 0,5% р-ну на добу; тривалість лікування визначається індивідувально і залежить від ступеня ризику тромбоемболічних ускладнень; внутрішньо застосовують за 1 год. до їжі, не розжовуючи та запиваючи невеликою кількістю води; рекомендована доза для дорослих та дітей старше 12 років — 75 — 225 мг/добу, добову дозу ділять на 3 прийоми, у тяжких випадках добову дозу підвищують до 600 мг/добу; тривалість лікування та дозування встановлює лікар індивідуально, залежно від стану хворого, перебігу хвороби та переносимості.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: реакції гіперчутливості, включаючи висипи на шкірі, кропив’янку, можливі виражений бронхоспазм та набряк Квінке; головний біль та запаморочення судинного генезу; артеріальна гіпотензія, відчуття жару та тахікардія, особливо в осіб, які застосовують вазодилататори; посилення проявів ішемічної хвороби серця, таких як стенокардія та аритмія, ІМ, почервоніння шкіри яке супроводжується відчуттям жару; нудота, блювання, діарея, диспепсія; можливі короткочасний шкірний висип та кропив’янка; дуже рідко спостерігалося підвищення схильності до кровотеч під час або після хірургічних втручань; в окремих випадках розвивалася тромбоцитопенія; біль у м’язах; загальна слабкість, відчуття закладеності вуха, шум у голові, гіперемія шкіри обличчя, риніт, зміни у місці введення.

Протипоказання до застосування ЛЗ: г. ІМ, нестабільна стенокардія, розповсюджений стенозуючий атеросклероз коронарних артерій, субаортальний стеноз, декомпенсована СН, артеріальна гіпотензія (колапс), тяжкі порушення серцевого ритму, геморагічні діатези, захворювання зі схильністю до кровотеч (виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки), підвищена чутливість до одного із компонентів препарату, ниркова недостатність, бронхіальна астма, обструктивні захворювання легень, виражена печінкова недостатність.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 0,4 г., парентерально — 0,2 г.

Торговельна назва:

• Ептифібатид (Eptifibatide) [П]

Фармакотерапевтична група: В01АС16 — антитромботичні засоби. Антиагреганти, блокатори глікопротеїнових ІІb/ІІІа рецепторів тромбоцитів.

Основна фармакотерапевтична дія: антиагреганта; є інгібітором агрегації тромбоцитів, що належить до класу RGD (аргінін-гліцин-аспартат)-міметиків; оборотно та дозозалежно пригнічує агрегацію тромбоцитів, запобігаючи взаємодії фібриногену, фактора фон Віллібрандта та інших лігандів із глікопротеїновими IIb/IIIa рецепторами; не чинить явного впливу на протромбіновий час або активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ).

Показання для застосування ЛЗ: рання профілактика ІМ у пацієнтів з нестабільною стенокардією або ІМ без зубця Q, які мали останній больовий напад протягом 24 год.БНФ зі змінами на ЕКГ та/або підвищенням активності кардіоспецифічних ферментів; лікування пацієнтів з високим ризиком розвитку ІМ протягом 3–4 днів після появи симптомів г. стенокардії, включаючи тих, яким планується проведення черезшкірної транслюмінальної коронарної ангіопластики (ЧТКА); призначений для застосування з ацетилсаліциловою кислотою та нефракціонованим гепарином.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: для в/в струминного (болюсного) та для в/в краплинного (інфузійного) введення; дорослі пацієнти з нестабільною стенокардією або ІМ без зубця Q: одразу після встановлення діагнозу в/в струминно вводять 180 мкг/кг маси тіла, а потім розпочинають крап. введення препарату по 2 мкг/кг/хвБНФ (при рівні кліренсу креатиніну ≥ 50 мл/хв) або 1 мкг/кг/хв (при рівні кліренсу креатиніну ≥ 30 — < 50 мл/хв), котре продовжують до 72 год. аж до початку проведення операції з аортокоронарного шунтуванняБНФ або до виписки зі стаціонару, якщо вона відбувається раніше; якщо при цьому хворому починають проводити черезшкірну транслюмінальну коронарну ангіопластику (ЧТКА) за невідкладними показаннями, інфузію продовжують ще протягом 18–24 год. після втручання (максимальна загальна тривалість терапії — 96 год.); хворим із масою тіла понад 121 кг вводять не більше 22,6 мг препарату у вигляді болюсу і не більше 15 мг/год (при рівні кліренсу креатенину ≥ 50 мл/хв) або 7,5 мг/год (при рівні кліренсу креатиніну ≥ 30 — < 50 мл/хв) у вигляді інфузії; черезшкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика (ЧТКА): безпосередньо перед початком маніпуляції в/в у вигляді болюсу вводять 180 мкг/кг маси тіла, а потім розпочинають безперервну інфузію по 2 мкг/кг/хв (при рівні кліренсу креатиніну ≥ 50 мл/хв) або 1 мкг/кг/хв (при рівні кліренсу креатинину ≥ 30 — < 50 мл/хв); через 10 хв. після першого болюсу вводять повторно болюс дозою 180 мкг/кг, інфузію продовжують протягом 18–24 год. або до виписки хворого зі стаціонару, якщо вона відбувається раніше; мінімальна тривалість введення препарату — 12 год.; хворим із масою тіла понад 121 кг вводять не більше 22,6 мг препарату у вигляді болюсу і не більше 15 мг/год (при рівні кліренсу креатиніну ≥ 50 мл/хв) або 7,5 мг/год (при рівні кліренсу креатиніну ≥ 30 — < 50 мл/хв) у вигляді інфузії.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: масивні кровотечі (внутрішньочерепні кровотечі, або клінічно значущі локальні кровотечі, асоційовані зі зниженням рівня гематокриту ≥ 15% або гемоглобіну ≥ 5 г/дл) чи малі кровотечі (кровотечі зі статевих органів, кровотечі з місця пункції стегнової артерії, ротоглоткові та шлунковокишкові кровотечі, макрогематурія чи гематомезис, або спостережувана втрата крові, асоційована зі зниженням рівня гематокриту ≥ 10% або гемоглобіну ≥ 3 г/дл); фібриляція передсердь, артеріальна гіпотензія, СН, зупинка серця, шок, тахікардія чи фібриляція шлуночків серця; фатальні кровотечі, легеневі кровотечі, гостра тяжка тромбоцитопенія, гематома, анемія; АР, висипи, реакції у місці введення, такі як кропив‘янка.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до будь-якого компонента препарату; шлунково-кишкові кровотечі, серйозні генітальні та урологічні кровотечі або інші виражені патологічні кровотечі протягом попередніх до лікування 30 днів; гостре порушення мозкового кровообігу протягом попередніх до лікування 30 днів або геморагічний інсульт в анамнезі; внутрішньочерепні захворювання в анамнезі (новоутворення, артеріовенозні вади розвитку, аневризми); велике оперативне втручання або тяжка травма у період 6 тижнів напередодні; геморагічний діатез в анамнезі; тромбоцитопенія (< 100000 кл/мм3); протромбіновий час в 1,2 раза більше контрольного або показник INR ≥2; виражена артеріальна гіпертензія (систолічний тиск >200 мм рт. ст. або діастолічний тиск >110 мм рт. ст.) на тлі антигіпертензивної терапії; клінічно виражене порушення функції печінки; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) або залежність від ниркового діалізу; одночасне або заплановане парентеральне застосування іншого блокатора глікопротеїнових IIb/IIIa рецепторів для парентерального введення.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 0,2 г.

Торговельна назва:

Комбіновані препарати

• Дипіридамол + Кислота ацетилсаліцилова (Dipyridamole + Acetylsalicylic acid) [П] [ПМД]

• Кислота ацетилсаліцилова + магнію гідроксид (Acetylsalicylic acid + magnesii hydroxid) [П] ** [тільки табл. № 30]

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

13.8.3. Фібринолітики

• Стрептокіназа (Streptokinase) [П] *

Фармакотерапевтична група: В01АD01 — антитромбічні засоби. Ферменти. Стрептокіназа.

Основна фармакотерапевтична дія: проявляє фібринолітичну активність.

Показання для застосування ЛЗ: г. коронарний синдром зі стійким підйомом сегмента ST чи нещодавньою блокадою лівої ніжки передсердно-шлуночкового пучка, г. ІМВООЗ, БНФ із зубцем Q — не пізніше ніж через 12 год. від початку захворювання (при застосуванні препарату після закінчення вищезазначеного періоду результат терапії не можна передбачити); масивні тромбози глибоких венВООЗ, БНФ з ризиком виникнення гангрени; тромбоемболія легеневої артеріїВООЗ, БНФ; г., підгострі та хр. тромбози периферичних артерійВООЗ, БНФ із загрозою ішемії; тромбоз центральної артерії або центральної вени сітківкиБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають дорослим в/в, в/артеріально, в/коронарно; г. ІМ з підйомом сегмента ST: одноразова доза становить 1 500 000 МО в/в протягом 1 год.БНФ; введення препарату в/коронарно проводять за схемою: 20 000 МО болюсно, надалі проводять підтримуючу фібринолітичну терапію в/в введенням препарату у дозі 2 000 — 4 000 МО/хв протягом 0,5 — 1,5 год. (залежно від швидкості відновлення прохідності коронарної артерії); тромбоз глибоких вен: початкова доза становить 250 000 МО, яку вводять в/в протягом 0,5 год., потім вводять підтримуючу дозу 100 000 МО/год., тривалість лікування — 72 год.БНФ; тромбоемболія легеневої артерії: при короткотривалому тромболізисі вводять в/в 1 500 000 МО протягом 1–2 год.; стандартний режим введення: початкова доза 250 000 МО протягом 0,5 год.; підтримуюча доза — 100 000 МО/год., тривалість лікування — 24 год.; тромбоз периферичних артерій: застосовують в/артеріально через інтраартеріальний локальний катетер за такою схемою: поетапні інфузії — від 1 000 до 2 500 МО з інтервалом 3–5 хв., максимальна тривалість введення — 10 год.; сумарна максимальна доза — 250 000 МО; при наявності множинних оклюзій початкова доза препарату становить 250 000 МО, яку вводять протягом 0,5 год., потім продовжують введення підтримуючої дози 100 000 МО/год.БНФ, тривалість лікування — до 5 днів; тромбоз центральних судин сітківки: початкова доза — 250 000 МО, яку вводять в/в протягом 0,5 год., надалі вводять підтримуючу дозу 100 000 МО/год.БНФ; тривалість лікування — 12 год.; контроль лікування проводять дослідженням тромбінового часу (ТЧ) або активованого часткового тромбопластинового часу (аЧТЧ); якщо через 4 год. після початку терапії стрептокіназоюТЧ або аЧТЧ не зростає більш ніж у 1,5 раза порівняно з рівнем на початку лікування, рекомендується припинити введення у зв’язку з наявністю резистентності до стрептокінази.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний, мязовий біль, біль у спині, астенія, озноб та гарячка, нездужання; крововиливи (кровотечі) у місці ін’єкції, шлунково-кишкові, сечостатеві, носові кровотечі; ускладнені церебральні крововиливи з можливим летальним наслідком, печінкові крововиливи, розрив селезінки, ретроперитонеальні кровотечі, крововиливи в суглоби, сітківку; крововиливи в перикард у хворих на г. ІМ, розриви міокарда; зростання рівня антитіл до стрептокінази; алергічні анафілактичні реакції (висипання, в т. ч. у вигляді пухирців, почервоніння обличчя та шкіри, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, диспное, бронхоспазм); артрит, васкуліт, біль у спині, нефрит і нейроалергічні синдроми (полінейропатії — синдром Гійєна-Барре, сироваткова полінейропатія), сироваткова хвороба; неврологічна симптоматика (запаморочення, сплутаність свідомості, параліч, геміпараліч, збудження, судоми) як прояв церебрального крововиливу або кардіоваскулярного порушення з гіпоперфузією мозку; ірит, увеїт, іридоцикліт; артеріальна гіпотензія, тахікардія, брадикардія; холестеринова емболія, екстрасистолія, біль у серці, СН, повторний ІМ, кардіогенний шок, перикардит, набряк легень; зупинка серця, недостатність мітрального клапана, крововилив у перикард, тампонада серця, розрив міокарда, легенева або периферична емболія; некардіогенний набряк легень після інтракоронарної тромболітичної терапії у пацієнтів з поширеним ІМ; задишка, бронхоспазм; нудота, діарея, біль в епігастрії, блювання; транзиторне підвищення рівня трансаміназ та білірубіну.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату; наявні або нещодавно перенесені кровотечі; перенесені в попередні 10 днів операція (в тому числі імплантація судинних протезів), травма (особливо голови), біопсія, пункція судини, яка не спадається (підключичної чи яремної вени), спинномозкова пункція, тампонада серця, ендотрахеальна інтубація; ураження артерій мозку, що можливе при тяжкій АГ, гіпертонічній чи діабетичній ретинопатії, нещодавно (до 2 місяців) перенесеному інсульті чи іншій цереброваскулярній патології, аневризмах; кровотеча чи високий ризик виникнення кровотечі (геморагічні діатези, тромбоцитопенія); тяжка ниркова і/або печінкова недостатність; ерозивно-виразкові ураження травного тракту в попередні 6 міс. — пептична виразка, неспецифічний виразковий коліт, дивертикуліт; менструальні кровотечі; стан після пологів; активна форма туберкульозу; пухлини; г. панкреатит; недавнє лікування стрептокіназою (від 5 днів до 6 міс., з попереднім визначенням високого титру нейтралізуючих антитіл); неконтрольована АГ із систолічним тиском понад 200 мм. рт. ст. та/або діастолічним тиском понад 100 мм рт. ст.; одночасний прийом пероральних антикоагулянтів (міжнародне нормалізоване співвідношення > 1,3); мітральні вади серця з мерехтінням передсердь, септичний ендокардит чи перикардит.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 1,5 млн ОД.

Торговельна назва:

• Урокіназа (Urokinase) [П]

Фармакотерапевтична група: В01АD04 — антитромботичні засоби. Ферменти.

Основна фармакотерапевтична дія: має специфічну спорідненість з плазміногеном і перетворює плазміноген безпосередньо на плазмін шляхом гідролізу зв’язку аргінін-валін; тромби, що містять фібрин, можуть розчинятися завдяки тромболітичному ефекту плазміну; індукована урокіназою фібринолітична активність плазми призводить до дозозалежного зниження рівня плазміногену і фібриногену та підвищує рівень продуктів гідролізу фібрину і фібриногену, які чинять пряму антикоагуляційну дію та потенціюють дію гепарину; ці ефекти урокінази тривають протягом 12–24 год. після завершення введення.

Показання для застосування ЛЗ: тромбоз периферичних артерійБНФ; г. та підгострий тромбоз глибоких венБНФ; г., діагностично підтверджена легенева емболіяБНФ, зокрема якщо вона супроводжується нестабільним гемодинамічним статусом; тромбоз артеріовенозного шунтаБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/вБНФ, внутрішньоартеріально БНФ; застосовувати як у монотерапії, так і при комбінованій тромболітичній терапії з гепарином; тромбоз периферичних артерій: системний лізис — початкова доза урокінази для дорослих становить 250000–600000 МО в/в протягом 10–20 хв., підтримуюча доза — 80000–150000 МО/на годину; одночасне введення гепарину необхідне для того, щоб забезпечити адекватний захист від рецидивуючого тромбозу, початок і тривалість терапії гепарином залежить від часткового активного протромбінового часу, який має перевищувати норму в 1,5–2,5 раза; в/в введення гепарину у дозі 500–1000 МО/год. зазвичай є достатнім; тривалість лікування урокіназою залежить від клінічних показників і результатів діагностичних процедур, у середньому 4–5 днів; місцевий лізис — спочатку проводять інфільтрацію тромбу р-ном урокінази, доза не має перевищувати 100000–120000 МО/год. для пацієнтів із масою тіла 70 кг; лікування має тривати до досягнення позитивного клінічного ефекту, але не довше 48 год.; тромбоз глибоких вен: початкова доза для дорослих становить 250000–600000 МО в/в протягом 10–20 хв., підтримуюча доза становить 40000–100000 МО/год., одночасне введення гепарину необхідне для того, щоб протидіяти виникненню рецидивуючого тромбозу; в/в введення гепарину у дозі 500–1000 МО/год. зазвичай є достатнім; тривалість лікування урокіназою залежить від об’єктивно підтвердженого позитивного клінічного ефекту і зазвичай становить 7–14 днів; тромбоемболія легеневої артерії: початкова доза для дорослих становить 2000 МО або 4400 МО урокінази/кг маси тіла пацієнта і вводиться в/в крап. протягом 10–20 хв. БНФ, підтримуюча доза становить 2000 МО урокінази/кг маси тіла на год. з одночасним введенням гепарину або 4400 МО урокінази/кг маси тіла на год. БНФ без застосування гепарину; початок і тривалість інфузії гепарину буде залежати від активного протромбінового часу, який має у 1,5–2,5 раза перевищувати норму, зазвичай буває достатньо введення дози 500–1000 МО нефракційованого гепарину/год в/в; тромбоз артеріовенозних шунтів: р-н урокінази з концентрацією 5000–25000 МО/мл вводити в обидві трубки, встановлені у шунт, у разі необхідності цю процедуру повторювати кожні 30 хв.; тривалість лікування не має перевищувати 2 год.; фібринолітичне лікування критичної ішемії нижніх кінцівок при синдромі діабетичної стопи: вводити в/в крап. протягом 30 хв 1 р/день; тривалість лікування становить не більше 21 дня; дозу визначати щоденно відповідно до показника фібриногену: > 2,5 г/л: 1000000 МО урокінази; < 1,6–2,5 г/л: 250000–500000 МО урокінази; < 1,6 г/л: урокіназу не застосовувати.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: мікрогематурія, кровотеча з ушкоджених судин, гематом, кровотечі після пункцій та інших інвазивних маніпуляцій, в/м ін’єкцій, травм чи свіжих ран; у поодиноких випадках — загрозливі для життя кровотечі (наприклад, внутрішньочерепні, ретроперитонеальні, шлунково-кишкові, внутрішньопечінкові); тимчасове підвищення рівня трансаміназ і падіння рівня гематокрита без будь-якої кровотечі, що виявляється клінічно; утворення емболів; гарячка, АР (еритема, шкірна екзантема, диспное, артеріальна гіпотензія).

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до урокінази або до будь-якого з компонентів препарату; усі форми пригнічення системи згортання крові, особливо при підвищеній схильності до геморагій (спонтанний фібриноліз і геморагічний діатез); лікування пероральними антикоагулянтами; г. цереброваскулярні явища (наприклад інсульт, швидкоминуче ішемічне порушення мозкового кровообігу), особливо внутрішньочерепний крововилив; внутрішньочерепні пухлини, аневризми або артеріовенозне порушення розвитку мозкових артерій; інтрамуральна аневризма аорти, що розшаровується; прояви кровотечі; підвищена схильність до кровотеч внаслідок шлунково-кишкових захворювань (злоякісні пухлини, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, г. неспецифічний виразковий коліт), порушень сечостатевої системи (злоякісні пухлини, сечокам’яна хвороба), порушень легеневої системи (кавернозний туберкульоз або бронхоектази), тяжких печінкових порушень (цироз печінки, езофагеальний варикоз), тяжких ниркових порушень; протягом 3 місяців після тяжкої кровотечі (шлунково-кишкової або внутрішньочерепної), після тяжкої травми або ускладнених хірургічних втручань (коронарне шунтування, внутрішньочерепні або інтраспінальні операції або травми); перші 4 тижні після пологів; аборт; загроза викидня; підозра на передлежання плаценти; пункція судини, яку не можна затиснути; протягом 10 днів після біопсії органа, поперекової пункції, зовнішнього масажу серця протягом тривалого періоду або одразу після внутрішньом’язової ін’єкції; тяжка АГ, що не піддається лікуванню (систолічний тиск понад 200 мм рт. ст., діастолічний — понад 100 мм рт. ст.; гіпертензивна ретинопатія ІІІ-IV ступеня); геморагічна ретинопатія або інші захворювання очей з підвищеною схильністю до кровотеч; г. панкреатит; перикардит; септичний ендокардит; сепсис; тяжка тромбоцитопенія.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 3 млн ОД.

Торговельна назва:

• Альтеплазе (Alteplase) [П]

Фармакотерапевтична група: B01AD02 — антитромботичний агент.

Основна фармакотерапевтична дія: рекомбінантний людський активатор плазміногену тканинного типу, глікопротеїн, який перетворює плазміноген безпосередньо у плазмін; при в/в введенні альтеплазе залишається відносно неактивною речовиною у кровоносній системі; після зв’язування з фібрином альтеплазе активується, викликаючи перетворення плазміногену в плазмін, що призводить до розчинення фібринового згустка.

Показання для застосування ЛЗ: тромболітичне лікування при г. ІМ БНФ — 90-хвилинний (прискорений) режим введення для пацієнтів, лікування яких можна розпочати протягом перших 6 год після виникнення симптомів; 3-годинний режим введення для пацієнтів, лікування яких можна розпочати протягом 6 — 12 год після виникнення симптомів; тромболітичне лікування при г. поширеній тромбоемболії легеневої артерії БНФ з гемодинамічною нестабільністю; по можливості діагноз повинен бути підтверджений об’єктивними методами, такими як легенева ангіографія, або неінвазивними втручаннями, такими як сканування легенів; тромболітичне лікування г. ішемічного інсульту БНФ; лікування повинно починатися якомога раніше, протягом перших 4,5 год. після виникнення симптомів інсульту і після виключення внутрішньочерепного крововиливу за допомогою придатних методів, що передбачають візуальне спостереження (наприклад, комп’ютерна томографія).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: альтеплазе застосовувати якомога раніше після виникнення симптомів захворювання; ІМ — 90-хвилинний (прискорений) режим введення для хворих на ІМ, лікування яких можна розпочати протягом 6 год після виникнення симптомів — 15 мг як в/в болюс, 50 мг як інфузія протягом 30 хв, потім інфузія 35 мг протягом 60 хв до максимальної дози 100 мг БНФ; для пацієнтів, маса тіла яких менше 65 кг, загальну дозу відрегулювати щодо маси — 15 мг як в/в болюс та 0,75 мг/кг маси тіла протягом 30 хв (максимум 50 мг), потім інфузія 0,5 мг/кг протягом 60 хв БНФ (максимум 35 мг); 3-годинний режим введення для пацієнтів, лікування яких може початися протягом 6–12 год після виникнення симптомів — 10 мг як в/в болюс, 50 мг як в/в інфузія протягом першої год, в наступні 2 год інфузія по 10 мг кожні 30 хв до максимальної дози 100 мг протягом 3 год БНФ; для пацієнтів з масою тіла менше 65 кг загальна доза не повинна перевищувати 1,5 мг/ кг БНФ; максимально допустима доза альтеплазе при г. ІМ -100 мг; допоміжна терапія — антитромботична супутня терапія рекомендується відповідно чинним міжнародним рекомендаціям щодо лікування пацієнтів з інфарктом міокарда з елевацією сегменту SТ; тромбоемболія легеневої артерії — загальну дозу 100 мг ввести протягом 2 год.; найбільш поширеним є такий досвід застосування в такому режимі — 10 мг в/в струминно протягом 1–2 хв, 90 мг як в/в інфузія протягом 2 год; для пацієнтів з масою тіла менше 65 кг загальна доза не повинна перевищувати 1,5 мг/кг БНФ; допоміжна терапія — після застосування альтеплазе почати (або продовжити) лікування гепарином, коли значення АЧТЧ є меншими подвійної верхньої межі норми; інфузію регулювати відповідно до АЧТЧ протягом 50–70 секунд (в 1,5–2,5 рази більше від вихідного рівня); ішемічний інсульт — рекомендована доза становить 0,9 мг/кг (максимум 90 мг), яка вводиться інфузійно протягом 60 хв; 10% загальної дози початково призначається в/в струминно БНФ; терапію розпочати якомога раніше протягом перших 4,5 год. після виникнення симптомів БНФ; допоміжна терапія — безпека та ефективність цього режиму із супутнім застосуванням гепарину і ацетилсаліцилової кислоти в перші 24 год після виникнення симптомів достатньою мірою не досліджувалися; тому в перші 24 год після терапії альтеплазе при ішемічному інсульті уникати призначення ацетилсаліцилової кислоти або гепарину в/в; якщо гепарин необхідно застосовувати за іншими показаннями (наприклад запобігання тромбозу глибоких вен), доза не повинна перевищувати 10 000 МО/добу п/ш.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: кровотечі, які призводять до зниження гематокриту та/або гемоглобіну; поверхневі кровотечі, зазвичай з пункцій або ушкоджених кров’яних судин; внутрішні кровотечі будь-якої локалізації або порожнини тіла; анафілактичні реакції (висип, кропив’янка, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, гіпотензія, шок або будь-який інший симптом, пов’язаний з алергічною реакцією); крововилив у око; крововилив у порожнину перикарда; емболія, яка може призвести до відповідних наслідків у пов’язаних з цим органах; кровотеча паренхіматозних органів (печінкова кровотеча, легенева кровотеча); кровотеча дихальних шляхів (фарингеальна кровотеча, кровохаркання, епістаксис); кровотеча у шлунково-кишковому тракті (шлункова кровотеча, виразкова кровотеча, ректальна кровотеча, гематемезис, мелена, кровотеча в ротовій порожнині, гінгівальна кровотеча; кровотеча в ретроперитонеальному просторі, наприклад ретроперитонеальна гематома; нудота; блювання); урогенітальна кровотеча (гематурія, кровотеча у сечостатевому тракті); екхімоз; реперфузійна аритмія (аритмія, екстрасистоли, фібриляція передсердь, передсердно-шлуночкова блокада від першої стадії до повної блокади, брадикардія, тахікардія, шлуночкова аритмія, шлуночкова фібриляція, шлуночкова тахікардія); внутрішньочерепний крововилив (крововилив у мозок, мозкова гематома, геморагічний інсульт, геморагічна трансформація інсульту, внутрішньочерепна гематома, субарахноїдальний крововилив).

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до діючої речовини — альтеплазе, а також гентаміцину; значна кровотеча, існуюча або та, що сталася протягом останніх півроку, відомий геморагічний діатез; пацієнтам, які приймають пероральні антикоагулянти, наприклад натрію варфарин (МНВ>1,3); наявність в анамнезі будь-якого захворювання ЦНС (такого як новоутворення, аневризма, внутрішньочерепне або спинномозкове хірургічне втручання); наявність в анамнезі чи засвідчений або підозрюваний внутрішньочерепний крововилив, включаючи субарахноїдальний крововилив; тяжка форма неконтрольованої АГ; серйозне хірургічне втручання або значна травма за останні 10 днів (це стосується будь-якої травми, пов’язаної з наявним г. ІМ), нещодавно перенесена черепно-мозкова травма; тривала або травматична кардіо-легенева реанімація (> 2 хв), пологи протягом останніх 10 днів, нещодавня пункція кровоносних судин, що не можуть бути здавлені (наприклад пункція підключичної або яремної вени); тяжка форма дисфункції печінки, включаючи печінкову недостатність, цироз, портальну гіпертензію (варикозне розширення вен стравоходу) та наявний гепатит; бактеріальний ендокардит, перикардит; г. панкреатит; шлунково-кишкова виразкова хвороба, виявлена протягом останніх 3 місяців; аневризми артерій, артеріальні/венозні вади; новоутворення з підвищеним ризиком кровотечі; геморагічний інсульт або інсульт невідомого походження протягом будь-якого часу; ішемічний інсульт або транзиторна ішемічна атака (TIA) протягом останніх 6 місяців, за винятком г. ішемічного інсульту, що стався протягом останніх 4,5 год.; симптоми г. ішемії почалися раніше, ніж за 4,5 год. до початку інфузії, або час виникнення симптомів невідомий; симптоми г. ішемії швидко зменшуються або є незначними до початку інфузії; тяжкий інсульт за клінічними оцінками (наприклад NIHSS > 25) та/або визначений за допомогою належних методів візуалізації; судоми при виникненні симптомів інсульту; наявність попереднього інсульту або серйозна травма голови протягом останніх 3 місяців; поєднання попереднього інсульту й ЦД; введення гепарину протягом останніх 48 год. до початку інсульту з підвищеним активованим частковим тромбопластиновим часом АЧТЧ при надходженні хворого до лікарні; кількість тромбоцитів становить менше 100 000/ мм3; САТ > 185 або ДАТ > 110 мм рт.ст., або для зниження АТ до цих меж необхідне активне медикаментозне втручання (в/в) необхідно для зниження АТ до цих меж; глюкози в крові < 50 або > 400 мг/дл; не призначається для лікування г. інсульту у дітей і підлітків до 18 років.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 0,1 г.

Торговельна назва:

• Фібринолізин (Fibrinolysin)

Фармакотерапевтична група: B01AD05 — антитромбічні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: механізм дії пов’язаний з його здатністю розщеплювати нитки фібрину (діє як протеолітичний фермент); найбільший ефект досягається при ранньому застосуванні при патологічних процесах, що супроводжуються випаданням згустків фібрину та утворенням тромбів; ефективність знижується при більш давньому існуванні тромбу.

Показання для застосування ЛЗ: травматичні крововиливи в офтальмологічній практиці — не раніше 4-тої доби з моменту внутрішньоочної травми; тромбоз центральної артерії або вени сітківки та її гілок, крововиливи у передню камеру ока, скловидне тіло, сітківку; тромбоемболія легеневих і периферичних артерій; тромбоемболія мозкових судин; ІМ; г. тромбофлебіт та загострення хронічного тромбофлебіту.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: фібринолізин (300 ОД) вводиться підкон’юнктивально — вміст ампули р-няють у 0,5 мл води для ін’єкцій, р-н вводять під кон’юнктиву склери чи нижньої перехідної складки після попередньої анестезії шляхом інстиляції у кон’юнктивальний мішок 0,5% р-ну дикаїну; повторні ін’єкції проводять через 1–2 доби; загальна кількість ін’єкцій — від 3 до 10 (900 — 3 000 ОД); фібринолізин (20 000 ОД) вводити в/в краплинно; безпосередньо перед введенням вміст пляшки розчинити у 0,9% р-ні натрію хлориду з розрахунку 100–160 ОД в 1 мл (увага: фібринолізин не містить стабілізатора і після розчинення може швидко втрачати активність при кімнатній температурі); до р-ну обов’язково додавати 10 000 ОД гепарину на 20 000 ОД фібринолізину і суміш препаратів вводити в/в краплинно з початковою швидкістю 10–12 крапель за 1 хвил.; при добрій переносимості швидкість введення збільшити до 15–20 крап. за 1 хвилину; загальна добова доза препарату — 20000–40000 ОД, тривалість введення — не менше 3 годин; після закінчення введення фібринолізину з гепарином продовжити гепаринотерапію (по 40000–60000 ОД на добу в/м, в/в) протягом 2–3 діб з поступовим зниженням дози гепарину та переходом на антикоагулянти непрямої дії; при ІМ та при тромбозах мозкових судин фібринолізин застосовувати протягом перших 6 годин, при тромбозах периферичних артеріальних гілок — до 12 годин, при тромбозах периферичних вен — протягом перших 5–7 діб від початку тромбозу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР — гіперемія обличчя, кропив’янка; при субкон’юнктивальному введенні препарату можливий біль у ділянці ін’єкції, який швидко минає; при в/в введенні препарату можливі: біль у грудній клітці, зниження АТ, кровотечі, біль у животі; при в/м введенні препарату можливі зміни у місці введення, у тому числі біль у ділянці ін’єкції, що швидко минає.

Протипоказання до застосування ЛЗ: анафілактична реакція в анамнезі; фібринолізин (300 ОД): гіперчутливість до препарату, враховувати протипоказання щодо дикаїну; фібринолізин (20 000 ОД): геморагічні діатези, кровотечі, відкриті рани, г. гепатити, цирози печінки, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, нефрити, фібриногенопенії, туберкульоз легенів у г. формі, променева хвороба; перенесена у попередні 10 днів операція, травма, біопсія, пункція великих судин; відносним протипоказанням є високий АТ при мозкових ураженнях (систолічний — 220 мм рт. ст., діастолічний — 120 мм рт. ст.), якщо тиск вищий, призначення можливе лише за життєвими показаннями.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Тенектеплаза (Tenecteplase) [П]

Фармакотерапевтична група: B01AD11 — антитромботичні засоби. Ферменти.

Основна фармакотерапевтична дія: є рекомбінантним фібринспецифічним активатором плазміногена, одержаним із природного тканинного активатора плазміногена (t-РА) шляхом модифікації у трьох місцях структури білка; зв’язується з фібриновими компонентами тромбу (згусток крові) та селективно перетворює зв’язаний із тромбом плазміноген на плазмін, що розщеплює фібринову основу тромбу; порівняно з нативним t-РА тенектеплаза має більшу специфічність до фібрину і більшу стійкість до інактивації під впливом ендогенного інгібітору (РАI-1).

Показання для застосування ЛЗ: тромболітична терапія г. ІМБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: тенектеплазу призначати з урахуванням маси тіла пацієнтаБНФ, максимальна доза становить 10 000 одиниць (50 мг тенектеплазиБНФ); об’єм, необхідний для одержання ефективної дози: при масі тіла менше 60 кг — 6 000 Од (30 мг, 6 мл); при масі тіла 60 — 70 кг — 7 000 Од (35 мг, 7 мл); при масі тіла 70 — 80 кг — 8 000 Од (40 мг, 8 мл); при масі тіла 80- 90 кг — 9 000 Од (45 мг, 9 мл); при масі тіла більше 90 кг — 10 000 Од (50 мг, 10 мл); необхідну дозу призначати у вигляді одноразового в/в болюсного введенняБНФ протягом приблизно 10 сек.; для введення тенектеплази може бути використана система для в/в вливання, що застосовувалася лише для вливання 0,9% р-ну натрію хлориду; супутня терапія — антитромботична супутня терапія рекомендується відповідно до чинних міжнародних рекомендацій щодо лікування пацієнтів з ІМ з підйомом сегмента SТ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: анафілактоїдні реакції (включаючи висипання, кропив’янку, бронхоспазм, набряк гортані); внутрішньочерепний крововилив (наприклад крововилив у мозок, гематома мозку, геморагічний інсульт, геморагічна трансформація інсульту, внутрішньочерепна гематома, субарахноїдальний крововилив), включаючи пов’язані симптоми, такі як сонливість, афазія, геміпарез, судоми; очний крововилив; реперфузійні аритмії (такі як асистолія, прискорена ідіовентрикулярна аритмія, аритмія, екстрасистолія, фібриляція передсердь, передсердно-шлуночкова блокада від першої стадії до повної, брадикардія, тахікардія, шлуночкова екстрасистолія, шлуночкова фібриляція, шлуночкова тахікардія); емболія (тромбоемболія); епітаксис; легенева кровотеча; кровотеча в ШКТ (наприклад шлункова, виразкова, ректальна кровотеча, гематемезис, мелена, кровотеча ротової порожнини); ретроперитонеальна кровотеча (наприклад ретроперитоніальна гематома); нудота, блювання; екхімоз; урогенітальна кровотеча (наприклад гематурія, кровотеча сечовивідних шляхів); кровотеча в місці введення ін’єкції, кровотеча в місці пункції; зниження АТ; підвищення температури; жирова емболія, що може призвести до певних наслідків у відповідних органах; артеріальна гіпотензія, порушення частоти серцебиття та серцевого ритму, стенокардія; рецидивуюча ішемія, СН, ІМ, кардіогенний шок, перикардит, набряк легенів; зупинка серця, недостатність лівого мітрального клапана, ексудативний перикардит, тромбоз вен, тампонада серця, розрив міокарда; емболія легеневої артерії.

Протипоказання до застосування ЛЗ: значна кровотеча в цей час або протягом останніх 6 місяців; супутня пероральна антикоагулянтна терапія (МНВ > 1,3); наявність в анамнезі будь-яких порушень ЦНС (наприклад пухлини, аневризми, внутрішньочерепне або спинномозкове оперативне втручання); відомий геморагічний діатез; тяжка АГ, що не піддається контролю; серйозне оперативне втручання, біопсія паренхіматозного органу, значна травма протягом останніх 2 місяців (включаючи будь-яку травму, супутню наявному інфаркту міокарда); нещодавня травма голови або черепа; тривала серцево-легенева реанімація (> 2 хв) протягом останніх 2 тижнів; г. перикардит та/або підгострий бактеріальний ендокардит; г. панкреатит; тяжке порушення функції печінки, що включає печінкову недостатність, цироз, портальну гіпертензію (езофагеальний варикоз) та активний гепатит; активна пептична виразка; аневризма артерій та відома артеріальна/венозна мальформація; пухлина з підвищеним ризиком кровотечі; геморагічний інсульт або інсульт невідомого походження в анамнезі; ішемічний інсульт або транзиторна ішемічна атака (TIA) протягом останніх 6 місяців; деменція.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 40 мг.

Торговельна назва:

ЧАСТИНА 13

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!