Сьомий випуск Державного формуляра лікарських засобів. Частина 18

ЧАСТИНА 17

19. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ

19.1. Антинеопластичні засоби

19.1.1. Алкілуючі засоби

19.1.2. Антиметаболіти

19.1.3. Лікарські засоби рослинного походження, в т.ч. напівсинтетичні

19.1.4. Цитотоксичні антибіотики

19.1.5. Сполуки платини

19.1.6. Моноклональні антитіла

19.1.7. Інгібітори протеїнкінази

19.1.8. Інші антинеопластичні засоби

19.2. Лікарські засоби, що використовуються для гормональної терапії злоякісних новоутворень

19.2.1. Гормони та їх аналоги

19.2.1.1. Прогестерони

19.2.1.2. Аналоги гонадотропін-рилізинг гормону

19.2.2. Антагоністи гормонів та подібні лікарські засоби

19.2.2.1. Антиестрогени

19.2.2.2. Антиандрогени

19.2.2.3. Інгібітори ферментів

19.2.2.4. Інші антагоністи гормонів та подібні лікарські засоби

19.3. Імуномодулюючі засоби

19.3.1. Колонієстимулюючі фактори

19.3.2. Інтерферони

19.3.3. Інтерлейкіни

19.3.4. Глюкокортикостероїди

19.3.5. Вакцини, що застосовуються для профілактики і лікування злоякісних новоутворень

19.4. Інші імуносупресанти

19.5. Засоби супроводу, що застосовуються в онкології

19.1. Антинеопластичні засоби

Антинеопластичні засоби мають як протипухлинну дію, так і здатність токсично діяти на нормальні тканини. Тому при призначенні певного засобу завжди приймають до уваги співвідношення можливої користі й ризику розвитку токсичних реакцій.

Протипухлинні засоби поділяють на кілька груп, кожна з яких характеризується специфічною протипухлинною активністю, місцем дії та токсичністю. Знання їх метаболізму та шляхів екскреції дуже важливе, оскільки при онкологічному захворюванні може порушуватися фармакокінетика препарату й збільшуватися його токсичність.

В теперішній час засоби для лікування злоякісних новоутворень застосовують переважно в комбінації — у вигляді поліхіміотерапії за спеціальними схемами, рідко у вигляді монотерапії. Зазвичай комбінації токсичніші, аніж окремі препарати, але мають переваги через збільшення протипухлинного ефекту, зниження розвитку резистентності до лікарських засобів та збільшення тривалості життя при лікуванні певних пухлин. Проте в деяких клінічних ситуаціях лікування лише одним препаратом залишається методом вибору.

19.1.1. Алкілуючі засоби

Вони порушують структуру ДНК, утворюючи ковалентний зв’язок з нуклеотидами та поперечні зшивки між нитками ДНК, й тим самим пригнічують ділення клітин. Додатково до звичайних побічних ефектів, властивих всім цитотоксичним засобам, алкілуючі препарати при довготривалому застосуванні викликають сильне пригнічення гаметогенезу й, у поєднанні з променевою терапією, помітно збільшують частоту виникнення вторинних пухлин та лейкозів. Частота виникнення та ступінь тяжкості побічної дії варіює залежно від дози препарату, що застосовується, показань, при яких застосовується, та комбінації ліків, з якими застосовується мелфалан. Дл

я визначення частоти виникнення побічної дії застосовується така класифікація: дуже часто => 1/10, часто => 1/100 та < 1/10, нечасто => 1/1000 та < 1/100, рідко =>1/10,000 та < 1/1000, дуже рідко < 1/10,000.

• Ломустин (Lomustine)

Фармакотерапевтична група: L01А D02 — Антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки. Похідні нітрозосечовини.

Основна фармакотерапевтична дія: алкілуючий препарат із групи нітрозосечовини; ломустин і/або його метаболіти порушують функцію ДНК, РНК та пригнічують синтез ДНК; діє як алкілуючий агент, як інгібітор кількох етапів синтезу нуклеїнових кислот та як інгібітор репарації одноланцюгових розривів ДНК.

Показання для застосування ЛЗ: паліативна терапія, як доповнення до інших методів лікування, або ж у стандартних схемах комбінованої терапії з іншими хіміотерапевтичними препаратами при: пухлинах мозку (первинні та метастатичні); пухлинах легень (особливо дрібноклітинна карцинома); хворобі Ходжкіна (резистентна до традиційної хіміотерапії); злоякісній меланомі БНФ (з метастазами); як засіб другої лінії для лікування неходжкінської лімфоми, мієломатозів, пухлин ШКТ, карциноми нирок, яєчників, шийки матки та молочної залози, тестикулярних карцином.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована разова доза для пацієнтів з нормально функціонуючим кістковим мозком, у якості єдиного хіміотерапевтичного засобу, 120-130 мг/м2 кожні 6 або 8 тиж. БНФ (можна розподілити дозу на 3 дні, 40 мг/м2/день); зменшити дозування при застосовуванні з іншими ЛЗ, що пригнічують функцію кісткового мозку; або якщо рівень лейкоцитів у крові нижче 3×109/л або тромбоцитів нижче 75×109/л; не призначати повторно, поки вміст формених елементів у циркулюючій крові не відновиться до прийнятних значень (тромбоцити 100×109/л, лейкоцити 4×109/л); вміст формених елементів в крові еревіряти щотижня; до закінчення 6-тижневого терміну наступну дозу не призначають; лікування проводять доти, доки є терапевтичний ефект; наступні дози підбирати залежно від відповіді системи кровотворення на попередню дозу; у разі відсутності ефекту після 1 або 2 курсів лікування ефективність подальшого застосування малоімовірна; не частіше 1 разу на 6 тижнів; доза для дітей 120-130 мг/м2 кожні 6-8 тижнів, коригується за тими ж критеріями, що і доза для дорослих; лікування онкологічних захворювань (крім пухлин мозку) у дітей проводити лише у виняткових ситуаціях за життєвими показаннями.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: токсичність щодо системи кровотворення, лейкопенія (4-5,0007 мм3), тромбоцитопенія, гематологічна токсичність, кумулятивна мієлосупресія, нудота і блювання, анорексія, токсична дія на печінку, холестатична жовтяниця. стоматит, діарея, апатія, втрата орієнтації, сплутаність свідомості, заїкання, інтерстиціальна пневмонія, фіброз легені, зменшення розмірів нирки, прогресуюча азотемія, ниркова недостатність, алопеція, атрофія зорового нерву, порушення зору, сліпота, канцерогенез, мутагенез, незворотне безпліддя у чоловіків.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препаратів нітрозосечовини; нечутливість пухлини до препаратів нітрозосечовини; тяжка форма депресії кісткового мозку; тяжка ниркова недостатність; целіакія або алергія на пшеницю.

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Дакарбазин (Dacarbazine) [П] *

Фармакотерапевтична група: L01AX04 — антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.

Основна фармакотерапевтична дія: алкілуючий цитостатичний засіб триазенової структури; механізм його дії зумовлений здатністю основного метаболіту — діазометану утворювати ковалентні алкільні зв’язки з молекулами, що містять електронні центри; оскільки препарат є структурним аналогом пуринових основ, він діє як антиметаболіт, пригнічуючи синтез ДНК у клітинах пухлин.

Показання для застосування ЛЗ: злоякісна метастазуюча меланомаВООЗ БНФ, у складі комбінованої терапії: хвороба Ходжкіна ВООЗ БНФ, прогресуючі саркоми м’яких тканин БНФ (крім мезотеліоми та саркоми Капоші) у дорослих.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовувати в/в; при злоякісній меланомі: при монотерапія — 200-250 мг/м2 поверхні тіла у вигляді в/в ін’єкції 1 раз/добу протягом 5 діб, повторні курси — кожні 3 тижні; як альтернативу в/в болюсній ін’єкції можна вводити способом короткотривалої інфузії (протягом 15-30 хв); як в/в інфузію у дозі 850 мг/м2 1 р/добу і потім 1 раз кожні 3 тижні; хвороба Ходжкіна — 375 мг/м2 поверхні тіла на добу (в/в) кожні 15 діб у комбінації з доксорубіцином, блеоміцином та вінбластином (ABVD режим дозування); саркомаі м’яких тканин у дорослих — 250 мг/м2 на добу в/в (1-5 днів) у комбінації з доксорубіцином кожні 3 тижні (ADIC).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: Анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія; панцитемія, агранулоцитоз; анорексія, нудота й блювання; діарея; анафілактичні реакції; головний біль, погіршення зору, сплутаність свідомості, судоми, парестезія обличчя; припливи; збільшення активності печінкових ферментів, обструкція печінкової вени — до некрозу печінки; ниркова недостатність; облисіння, гіперпігментація, фоточутливість; еритема, макулопапульозна екзантема, кропив’янка; грипоподібні симптоми (підвищення температури тіла, біль у м’язах і загальна стомлюваність), рідко ниркова недостатність, подразнення у місці введення.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до дакарбазину або до будь-якої з допоміжних речовин; вагітність і період годування груддю; печінкова і ниркова недостатність, лейкопенія та/або тромбоцитопенія.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Іфосфамід (Ifosfamide) [П]

Фармакотерапевтична група: L01AA06 — антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.

Основна фармакотерапевтична дія: цитотоксична речовина з групи оксазафосфоринів; хімічно споріднений з азотистим іпритом і є синтетичним аналогом циклофосфаміду; активується у печінці завдяки мікросомальним ензимам, трансформуючись у 4-гідрокси-іфосфамід, що перебуває у рівновазі зі своїм таутомером альдоіфосфамідом, який спонтанно деградує до акролеїну і алкілуючого метаболіту ізоіфосфаміду-лост; акролеїн спричиняє уротоксичний ефект іфосфаміду; цитотоксичний ефект є наслідком взаємодії між його алкілуючими метаболітами і ДНК; переважна точка атаки — це фосфодіефірні містки ДНК; результатом алкілування є розрив і зчеплення поперечних зв’язків ниток ДНК; у клітинному циклі перенесення через фазу G2 сповільнюється; цитотоксичний ефект не характерний для певної фази клітинного циклу, однак він характерний для клітинного циклу; не можна виключати перехресну резистентність, головним чином зі структурно спорідненими цитостатичними речовинами, такими як циклофосфамід та а інші алкілуючі речовини; відомо, що пухлини, які можуть бути резистентними до циклофосфаміду чи рецидивувати після лікування циклофосфамідом, часто відповідають на лікування іфосфамідом.

Показання для застосування ЛЗ: комбінована хіміотерапія пацієнтів із поширеними пухлинами яєчок II-IV стадії згідно з класифікацією TNM (семіном і несеміном), що недостатньо реагували або взагалі не реагували на первинну хіміотерапію; комбінована хіміотерапія пацієнтів із поширеними пухлинами яєчників III і IV стадії за класифікацією FIGO при неефективності первинної хіміотерапії, включаючи платину; цервікальна карцинома: монотерапія пацієнтів із поширеними пухлинами III і IV стадії за класифікацією FIGO і рецидивах; паліативна терапія поширеного резистентного чи рецидивуючого раку молочної залози; недрібноклітинна бронхіальна карцинома: у монотерапії або комбінованій хіміотерапії пацієнтів із неоперабельними або метастатичними пухлинами; дрібноклітинна бронхіальна карцинома (у складі комбінованої хіміотерапії); монотерапія або комбінована хіміотерапія рабдоміосаркоми або остеосаркоми при неефективності стандартного лікування; монотерапія або комбінована хіміотерапія інших сарком м’яких тканин при неефективності хірургічної і радіаційної терапії; саркома Юїнга: у комбінованій хіміотерапії при неефективності первинної цитостатичної терапії; монотерапія або комбінована хіміотерапія поширених пухлин підшлункової залози при неефективності інших схем лікування; комбінована хіміотерапіяпацієнтів із високозлоякісними неходжкінськими лімфомамиБНФ, що недостатньо реагували або взагалі не реагували на первинну терапію; комбінована терапія пацієнтів із рецидивуючими пухлинами; хвороба Ходжкіна: у комбінованій хіміотерапії при неефективності первинної цитостатичної терапії у пацієнтів із рецидивуючими чи резистентними лімфомами.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендовані дози: фракційне введення: 1,2-2,4 г/м2 поверхні тіла (= 30-60 мг/кг маси тіла) на добу протягом 5 днів поспіль; загальна доза на цикл до 6-12 г/м2 поверхні тіла (= 150-300 мг/кг маси тіла); вводять шляхом в/в короткотривалої інфузії протягом періоду від 30 хв до 2 год, залежно від об’єму введення; пролонговані інфузії: 5 г/м2 поверхні тіла (= 125 мг/кг маси тіла), у вигляді високої одноразової дози шляхом 24-годинної пролонгованої інфузії; загальна доза на цикл не має перевищувати 8 г/м2 поверхні тіла (= 200 мг/кг маси тіла), може призвести до більш тяжкої гематологічної, урологічної, нефрологічної і ЦНС-токсичності; значене дозування застосовувати у випадку монотерапії; у комбінованій хіміотерапії з іншими цитостатичними ЛЗ дотримуватись вказівок щодо дозування для відповідної схеми лікування; цикли терапії можна повторювати кожні 3-4 тижні.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: мієлосупресія, лейкопенія, нейтропенія; тромбоцитопенія; анемія; метаболічний ацидоз; нудота, блювання; діарея, запор; стоматит, нетримання калу, анорексія; рідко г. панкреатит; інфекції; енцефалопатія; гарячка; астенічний стан, втома, слабкість, дискомфорт; гематурія, мікрогематурія; геморагічний цистит, нефропатія, канальцева дисфункція, макрогематурія; дизурія, утруднене сечовипускання, подразнення сечового міхура; гломерулярна дисфункція, канальцевий ацидоз, протеїнурія, г. НН, хр. НН, нетримання сечі, с-м Фанконі; порушення сперматогенезу; аменорея, зниження рівня жіночих статевих гормонів; необоротні розлади овуляції; азооспермія, стійка олігоспермія; вторинні пухлини, карцинома сечовивідних шляхів, мієлодиспластичний синдром, г. лейкемія; реакції гіперчутливості; анафілактичний шок; синдром недостатньої секреції алкогольдегідрогенази; гіпонатріємія, дегідратація, затримка води, електролітний дисбаланс, гіпокаліємія; галюцинації, депресивний психоз, дезорієнтація, збудження, сплутаність свідомості; в’ялість; сонливість, розлади пам’яті, запаморочення; мозочковий с-м; кома, напади судом, полінейропатія; неясність, порушення зору; шлуночкова та надшлуночкова аритмія, СН; зупинка серця, ІМ; кровотеча; артеріальна гіпотензія; тромбоемболія; розлади дихання, кашель, диспное, інтерстиціальний пневмоніт, інтерстиціальний пульмонарний фіброз, зупинка дихання, токсичний алергічний набряк легенів; розлади функції печінки; висипи, дерматит; токсичні шкірні реакції; судоми, рахіт, остеомаляція, рабдоміоліз; запалення слизових оболонок, реакції у місці введення; летальний кінець; підйом сегменту ST, зростання рівня печінкових ензимів, зростання рівня АСТ, АЛТ, зростання гамма-GT, зростання рівня лужної фосфатази, зростання рівня білірубіну; фосфатурія; посилена реакція на радіаційну терапію; аміноацидурія; гемолітичний уремічний с-м, дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові.

Протипоказання до застосування ЛЗ: порушення функції кісткового мозку; порушення функції нирок та/або обструкцією сечовивідних шляхів; цистит; гіперчутливість, г. інфекції.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Мелфалан (Melphalan) [П]

Фармакотерапевтична група: L01AA03 — антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.

Основна фармакотерапевтична дія: біфункціональна алкілуюча сполука; алкілує багато внутрішньоклітинних молекул, включаючи ДНК та РНК, результатом чого є порушення поділу клітини пухлини або клітин лімфоїдної тканини та її загибель.

Показання для застосування ЛЗ: шляхом регіональної артеріальної перфузії: локалізована малігнізована меланома кінцівок, локалізована саркома м’яких тканин кінцівок; в/в введення самостійно або в комбінації з іншими цитостатиками: множинна мієломаБНФ (у середніх або високих терапевтичних дозах); пізні стадії карциноми яєчників; ІV стадія нейробластомиБНФ; перорально: множинна мієлома; пізні стадії аденокарциноми яєчників; карцинома молочної залози: окремо або у комбінації з іншими препаратами має значний терапевтичний ефект у пацієнтів на пізніх стадіях раку молочної залози; істинна поліцитеміяБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: за винятком випадків, коли показана регіонарна перфузія, призначений лише для в/в введення; в/в: множинна мієлома: монотерапія або у комбінації з іншими цитостатиками на інтермітуючій основі по 8-30 мг/м2 поверхні тіла з інтервалом між застосуванням від 2 до 6 тижнів; додатково в терапії можливе призначення преднізолону; при монотерапії стандартна в/в доза 0,4 мг/кг маси тіла (16 мг/м2 поверхні тіла), повторювана з інтервалом, необхідним для відновлення функції кісткового мозку (1 раз у 4 тижні); при призначенні високих доз застосовують разові внутрішньовенні дози 100-240 мг/м2 поверхні тіла (2,5-6,0 мг/кг маси тіла), але дози, що перевищують 140 мг/м2 поверхні тіла, застосовують з одночасною трансплантацією аутологічного кісткового мозку; карцинома яєчників (пізні стадії): при монотерапії в/в доза 1 мг/кг маси тіла (40 мг/м2 поверхні тіла) з інтервалом у 4 тижні; при комбінованому застосуванні з іншими цитостатиками в/в доза 0,3-0,4 мг/кг маси тіла (12-16 мг/м2 поверхні тіла) з інтервалом 4-6 тижнів; гіпертермічні регіонарні перфузії застосовують як допоміжну терапію при хірургічних втручаннях на ранніх стадіях злоякісної меланоми та як паліативне лікування при пізніх, але локалізованих формах захворювання; гіпертермічні регіонарні перфузії застосовують при лікуванні всіх стадій локалізованої саркоми м’яких тканин, зазвичай у поєднанні з хірургічними методами лікування. часто призначають у поєднанні з актиноміцином D; ІV стадія нейробластоми у дітей: від 100 до 240 мг/м2 поверхні тіла (інколи розподілені на 3 послідовні дні) у поєднанні з трансплантацією аутологічного кісткового мозку окремо або в комбінації з променевою терапією та/або іншими цитостатиками; перорально: множинна мієлома: 0,15 мг/кг маси тіла на добу за кілька прийомів протягом 4 днів, повторні цикли — через 6 тижнів; разом з преднізолоном може бути більш ефективним; при тривалості лікування, що перевищує 1 рік, покращання результатів не відбувається; аденокарцинома яєчників (пізні стадії): 0,2 мг/кг маси тіла на добу, у розподіленій дозі протягом 5 днів, цикл повторювати кожні 4-8 тижнів або після відновлення показників периферичної крові; карцинома молочних залоз: 0,15 мг/кг маси тіла або 6 мг/м2 поверхні тіла протягом 5 днів, цикл повторювати кожні 6 тижнів БНФ; при появі ознак токсичного впливу на кістковий мозок дозу зменшити; істинна поліцитемія: 6-10 мг/добу протягом 5-7 днів, після чого призначати 2-4 мг/добу до досягнення задовільного ступеня ремісіїБНФ; підтримуюча терапія по 2-6 мг 1 р/тиждень.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пригнічення кісткового мозку, лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія; гемолітична анемія; реакції гіперчутливості, анафілактичний шок, кропив’янка, набряк, шкірні висипання, свербіж, інтерстиціальний пневмоніт і фіброз легенів (включаючи летальні випадки); нудота, блювання, діарея, стоматит; розлади з боку печінки від відхилень у лабораторних показниках функції печінки до клінічних проявів, таких як гепатит та жовтяниця, венооклюзивні захворювання; алопеція; акулопапульозний висип та свербіж; м’язова атрофія, м’язовий фіброз, міалгія, підвищення рівня креатинфосфокінази крові; с-м міжфасційного простору; м’язовий некроз, рабдоміоліз; тимчасове значне підвищення рівня сечовини в крові; скороминучі відчуття тепла та/або пощипування в місці введення.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.

Торговельна назва:

• Темозоломід (Temozolomide) [П]

Фармакотерапевтична група: L01AX03 — антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.

Основна фармакотерапевтична дія: імідазотетразиновий алкілуючий засіб з протипухлинною активністю; при потраплянні в системну циркуляцію (при фізіологічних значеннях рН) зазнає швидкого хімічного перетворення з утворенням активної сполуки — МТІК; що цитотоксичність МТІК головним чином зумовлена алкілуванням гуаніну у положенні О6 та додатковим алкілуванням у положенні N7. Цитотоксичне пошкодження, яке розвивається потім включає механізм аберантного відновлення метилового залишку.

Показання для застосування ЛЗ: вперше виявлена мультиформна гліобластома у складі комбінованого лікування із застосуванням променевої терапії (ПТ) і наступної монотерапії у дорослих; злоякісна гліома у формі мультиформної гліобластоми БНФ або анапластичної астроцитоми при наявності рецидиву або прогресування захворювання після стандартної терапії у дітей віком від 3-х років та дорослих.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослі з уперше виявленою мультиформною гліобластомою: у комбінації з фокальною променевою терапією (комбінована фаза лікування) з наступною монотерапією, що може проводитися до 6 циклів; комбінована фаза лікування: у дозі 75 мг/м2 щодня протягом 42 днів у супроводі фокальної променевої терапії (60 Гр за 30 сеансів; доза не зменшується, рішення про відстрочення або переривання прийому визначається щотижня, залежно від гематологічних та негематологічних критеріїв токсичності; прийом у зазначеній дозі може бути подовжено з 42 днів комбінованої терапії до 49 днів при наявності всіх нижчеперелічених умов: абсолютна кількість нейтрофілів > 1,5х109/л; кількість тромбоцитів > 100х109/л; критерії загальної токсичності (КЗТ): негематологічна токсичність < I ступеня (за винятком алопеції, нудоти та блювання); монотерапія: ч/з 4 тижні після завершення фази лікування з променевою терапією призначають для подальших 6 циклів монотерапії; під час циклу 1 (монотерапія) приймають 1 р/добу по 150 мг/м2 протягом 5 днів з наступною 23-денною перервою (5 днів — прийом, 23 дні — без прийому); цикл 2 (монотерапія) можна розпочинати з дози 200 мг/м2 1 р/добу протягом 5 днів з наступною 23-денною перервою, якщо КЗТ: негематологічна токсичність під час циклу 1 становила ≤ II ступеня (за винятком алопеції, нудоти та блювання), абсолютна кількість нейтрофілів > 1,5109/л та кількість тромбоцитів > 100х109/л; якщо підвищення дози не відбулося в циклі 2, у наступних циклах дозу також не підвищувати; доза 200 мг/м2 1 р/добу протягом перших 5 днів кожного наступного циклу має бути незмінною за винятком випадків розвитку токсичності; рецидивуюча або прогресуюча злоякісна гліома у дорослих та дітей віком від 3 років: цикл терапії 28 днів; пацієнтам, яким раніше не проводилася хіміотерапія, призначають 1 р/добу у дозі 200 мг/м2 протягом 5 днів з наступною 23-денною перервою; для пацієнтів, яким раніше проводили хіміотерапію, початкова доза 150 мг/м2 1 р/добу протягом 5 днів; у циклі 2 доза може бути підвищена до 200 мг/м2 1 раз на добу протягом 5 днів за умови відсутності гематологічної токсичності.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, запор, анорексія, стоматит, діарея, біль у животі, диспепсія, дисфагія; головний біль, стомлюваність; Herpes simplex, інфікування ран, фарингіт, кандидоз ротової порожнини; нейтропенія, тромбоцитопенія, лімфопенія, лейкопенія, анемія; анорексія; гіперглікемія, зменшення маси тіла; головний біль; неспокій, емоційна лабільність, безсоння; судоми, втрата свідомості, сонливість, афазія, порушення рівноваги, запаморочення, сплутаність свідомості, порушення пам’яті, порушення концентрації уваги, нейропатія, парестезія, порушення мовлення, тремор; затуманення зору; погіршення слуху; геморагії, набряки, набряки ніг; задишка, кашель; висипання, алопеція, дерматит, сухість шкіри, еритема, свербіж; м’язова слабкість, артралгія; часте сечовиділення, нетримання сечі; підвищення АЛТ; АР, гарячка, радіаційні ушкодження, набряк обличчя, біль, спотворення смаку.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до темозоломіду, інших компонентів препарату або до дакарбазину; тяжкий ступінь мієлосупресії.

Визначена добова доза (DDD): перорально/парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Фотемустин (Fotemustine) [П]

Фармакотерапевтична група: L01AD05 — антинеопластичні засоби. Похідне нітрозосечовини.

Основна фармакотерапевтична дія: цитостатичний антимітотичний засіб, похідне нітрозосечовини з алкілуючою та карбамілуючою дією; хімічна формула фотемустину містить біоізостер аланіну (аміно-1-етилфосфорна кислота), що сприяє проникненню препарату у клітини та проходженню крізь гематоенцефалічний бар’єр.

Показання для застосування ЛЗ: дисемінована злоякісна меланома, включаючи метастази мозку; первинні злоякісні пухлини мозку.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: монохіміотерапія: індукційна терапія: 3 послідовні інфузії з інтервалом в 1 тиждень з наступним періодом терапевтичного спокою 4-5 тижнів; підтримуюча терапія: 1 інфузія кожні 3 тижні; рекомендована доза 100 мг/м2 поверхні тіла; у складі комбінованої хіміотерапії: третя інфузія індукційного лікування відміняється; дозування залишається на рівні 100 мг/м2 поверхні тіла; у комбінації з дакарбазином: можливі рідкі випадки легеневої токсичності (г. респіраторний дистрес-с-м у дорослих) при одночасному (у той же самий день) застосуванні з великими дозами дакарбазину; вони можуть призначатися у комбінації з дотриманням наступних рекомендацій: індукційна терапія: фотемустин 100 мг/м2/день у 1-й та 8-й дні; дакарбазин 250 мг/м2/день у 15-й, 16-й, 17-й та 18-й дні; період терапевтичного спокою — 5 тижнів; після перерви розпочинають підтримуючу терапію, яка призначається кожні 3 тижні: фотемустин 100 мг/м2/день у 1-й день; дакарбазин 250 мг/м2/день у 2-й, 3-й, 4-й та 5-й дні.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: тромбоцитопенія, лейкопенія (ІІІ-ІV ступеня), анемія (ІІІ-ІV ступеня); нудота, блювання протягом 2-х годин після ін’єкції; діарея, біль у животі; помірно виражене транзиторне та оборотне збільшення рівня трансаміназ, лужних фосфатів і білірубіну; підвищення температури, подразнення вени у місці ін’єкції; транзиторні неврологічні розлади без наслідків (розлади свідомості, парестезія, агевзія); тимчасове підвищення рівня сечовини; свербіж; підвищена пітливість.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до нітрозосечовини в анамнезі; вагітність і годування груддю; у комбінації з вакциною проти жовтої гарячки.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Хлорамбуцил (Chlorambucil) [П] *

Фармакотерапевтична група: L01AA02 — антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.

Основна фармакотерапевтична дія: цитостатичний препарат алкілуючої дії, ефект якого пов’язаний з порушенням реплікації ДНК; у терапевтичних дозах більше впливає на лімфоїдну тканину, ніж на гранулоцити; може спричиняти необоротну мієлосупресію.

Показання для застосування ЛЗ: хвороба ХоджкінаВООЗ, БНФ, деякі форми неходжкінської лімфомиВООЗ, БНФ, хр. лімфоцитарний лейкозВООЗ, БНФ, макроглобулінемія Вальденстрема ВООЗ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: хвороба Ходжкіна — при призначенні одного хлорамбуцилу стандартна доза 0,2 мг/кг/добу протягом 4-8 тижнів БНФ; у складі комбінованої терапії застосовуються різні режими лікування; неходжкінська лімфома — стандартна перша доза 0,1-0,2 мг/кг/добу протягом 4-8 тижнів, підтримуюча терапія — зменшення добової дози або інтермітуючі курси лікування БНФ; хр.лімфоцитарний лейкоз (призначається лише після появи у хворого клінічних симптомів або ознак порушення функції кісткового мозку) — спочатку призначається дорослому у дозі 0,15 мг/кг/добу до моменту, доки загальний лейкоцитоз не зменшується до 10000 на 1 мкл, лікування відновлюється ч/з 4 тижні після закінчення першого курсу та продовжується у дозі 0,1 мг/кг/добу БНФ; макроглобулінемія Вальденстрема — препарат вибору — дорослим починається з дози 6-12 мг/добу до появи лейкопенії, потім лікування продовжується БНФ протягом невизначеного часу у дозі 2-8 мг/добу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: г. вторинні гематологічні злоякісні новоутворення (лейкоз і мієлодиспластичний с-м), лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, панцитопенія або супресія кісткового мозку; анемія; судоми у дітей з нефротичним синдромом; шлунково-кишкові порушення (нудота, блювання, діарея та поява виразок на слизовій оболонці рота); медикаментозна пропасниця; висип, АР (кропив‘янка та ангіоневротичний набряк, с-м Стівенса — Джонсона та токсичний епідермальний некроліз); випадки фокальних і генералізованих судом; рухові розлади, тремор, посмикування та міоклонія за відсутності судом, периферична нейропатія; тяжкий інтерстиціальний легеневий фіброз, інтерстиціальна пневмонія; гепатотоксичність, жовтяниця; асептичний цистит.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до будь-якого компоненту препарату.

Торговельна назва:

• Циклофосфамід (Cyclophosphamide) [П] *

Фармакотерапевтична група: L01AA01 — алкілуючі сполуки. Антинеопластичні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: активація циклофосфаміду відбувається за допомогою мікросомальних ензимів у печінці, де він перетворюється на 4-гідрокси-циклофосфамід, який знаходиться у рівновазі з його таутомером — альдофосфамідом, які піддаються конверсії в неактивні та активні метаболіти (особливо фосфораміду іприт і акролеїн); цитотоксична дія циклофосфаміду базується на взаємодії між його алкілуючими метаболітами і ДНК, що призводить до розриву та перехресного з’днання поперечних зв’язків ниток ДНК та ДНК-білків; у клітинному циклі сповільнюється перебіг фази G2; цитотоксична дія неспецифічна для фази клітинного циклу, але специфічна для всього клітинного циклу; акролеїн не має антинеопластичної активності, однак він відповідає за уротоксичну побічну дію; обговорюється імуносупресивна дія циклофосфаміду; не можна виключати перехресну резистентність, особливо із цитостатиками подібної структури, такими як, іфосфамід та з іншими алкілуючими речовинами.

Показання для застосування ЛЗ: застосування у хіміотерапії перерахованих нижче пухлин у комбінації з іншими антинеопластичними засобами БНФ: індукція ремісії і консолідуюча терапія при г. лімфоцитарному лейкозі ВООЗ, БНФ; індукція ремісії при хворобі Ходжкіна; неходжкінські лімфоми ВООЗ, БНФ (залежно від гістологічного типу і від стадії захворювання також у вигляді монотерапії); хр. лімфоцитарний лейкоз після відсутності ефективності стандартної терапії; індукція ремісії при плазмоцитомі (також у комбінації з преднізоном); ад’ювантна терапія раку молочної залози ВООЗ після резекції пухлини або мастектомії; паліативна терапія поширеного раку молочної залози; поширений рак яєчників ВООЗ; дрібноклітинний рак легенів; саркома Юїнга; нейробластома ВООЗ; рабдоміосаркома у дітей; остеосаркома; підготовка перед алогенною трансплантацією кісткового мозку при: тяжких апластичних анеміях у вигляді монотерапії або у комбінації з антитромбоцитарним глобуліном; г. мієлоїдному і г. лімфоцитарному лейкозі у комбінації з опроміненням усього тіла або бусульфаном; хр. мієлоїдному лейкозі у комбінації з опроміненням усього тіла або бусульфаном; прогресуючі аутоімунні захворювання: тяжкі прогресуючі форми люпус-нефриту і гранулематозу Вегенера.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: в/в інфузія: індукція ремісії і консолідаційна терапія при г. лімфоцитарному лейкозі: застосовувати у дитячій і дорослій вікових групах залежно від різних груп ризику у рамках різних комплексів поліхіміотерапії; типове дозування у дорослих — 650 мг/м2 площі поверхні тіла (ППТ) у комбінації з цитарабіном і меркаптопурином; хр. лімфоцитарний лейкоз: 600 мг/м2 ППТ у день 6-й у комбінації з вінкристином і преднізоном або 400 мг/м2 ППТ у дні 1-й та 5-й, також у комбінації з вінкристином і преднізоном, повторювати кожні 3 тижні; хвороба Ходжкіна: 650 мг/м2 ППТ у дні 1-й та 8-й у комбінації з вінкристином, прокарбазином і преднізоном («COPP-протокол»); неходжкінські лімфоми (НХЛ): залежно від гістологічного типу і стадії захворювання у вигляді монотерапії або у комбінації з іншими антинеопластичними ЛЗ; НХЛ з низьким ступенем малігнізації: 600-900 мг/м2 ППТ у день 1-й у вигляді монотерапії або у комбінації з кортикостероїдами; повторювати кожні 3-4 тижні; НХЛ з середнім чи високим ступенем малігнізації: 750 мг/м2 ППТ у день 1-й у комбінації з доксорубіцином, вінкристином і преднізоном («CHOP-протокол»); повторювати кожні 3-4 тижні; плазмоцитома: 1000 мг/м2 ППТ у день 1-й у комбінації з преднізоном; повторювати кожні 3 тижні; поліхіміотерапія, ефективність якої доведена для лікування плазмоцитоми — «VBMCP-протокол»: 400 мг/м2 ППТ у день 1-й у комбінації з мелфаланом, кармустином, вінкристином і преднізоном; повторювати кожні 5 тижнів; рак молочної залози: ад’ювантна і паліативна терапія раку молочної залози у комбінації з іншими цитостатиками: 2 протоколи, ефективність яких доведена: «CMF-протокол»: 600 мг/м2 ППТу дні 1-й та 8-й у комбінації з метотрексатом і 5-фторурацилом; повторювати кожні 3-4 тижні; «CAF-протокол»: 500 мг/м2 ППТ у день 1-й у комбінації з доксорубіцином і 5-фторурацилом; повторювати кожні 3-4 тижні; поширений рак яєчників: 750 мг/м2 ППТ у день 1-й у комбінації з цисплатином; повторювати кожні 3 тижні; 500-600 мг/м2 ППТ у день 1-й у комбінації з карбоплатином; повторювати кожні 4 тижні; дрібноклітинний рак легенів: у комбінації з іншими антинеопластичними ЛЗ: «CAV-протокол»: 1000 мг/м2 ППТ у день 1-й у комбінації з доксорубіцином і вінкристином; повторювати кожні 3 тижні; саркома Юїнга: поліхіміотерапія, ефективність якої при саркомі Юїнга доведена, є «VACA-протокол»: 500 мг/м2 ППТ 1 р/тиждень у комбінації з вінкристином, доксорубіцином та актиноміцином D; остеосаркома: у рамках комплексної поліхіміотерапії для неоад’ювантної (передопераційної) та ад’ювантної (післяопераційної) терапії; протокол Мультиінституціонального дослідження остеосаркоми (МІОS) як приклад ад’ювантної терапії: 600 мг/м2 ППТ на добу у день 2-й, 13-й, 26-й, 39-й і 42-й тижні лікування у комбінації з блеоміцином, актиноміцином D, доксорубіцином, цисплатином і метотрексатом; нейробластома: залежно від стадії захворювання і віку пацієнта застосовувати у рамках різних хіміотерапевтичних протоколів: «OPEC-протокол»: 600 мг/м2 ППТ у день 1-й у комбінації з вінкристином, цисплатином і теніпозидом; повторювати кожні 3 тижні; рабдоміосаркома у дітей: залежно від стадії захворювання і гістологічного типу у різних протоколах комплексної полі хіміотерапії; типове дозування для пацієнтів на III стадії (після операції наявний макроскопічний залишок пухлини) і IV (віддалені метастази) — 10 мг/кг маси тіла протягом 3-х послідовних днів з багаторазовим повторенням у комбінації з вінкристином та актиноміцином D («VAC-протокол»); підготовка перед алогенною трансплантацією кісткового мозку при г. мієлоїдному і г. лімфобластному лейкозах: 60 мг/кг маси тіла на добу 2 дні поспіль у комбінації з опроміненням усього тіла чи бусульфаном; підготовка перед алогенною трансплантацією кісткового мозку при хр. мієлоїдному лейкозі: 60 мг/кг маси тіла на добу 2 дні поспіль у комбінації з опроміненням усього тіла чи бусульфаном; підготовка перед алогенною трансплантацією кісткового мозку при тяжкій апластичній анемії: для підготовки без опромінення усього тіла, від якого зазвичай відмовляються при тяжкій апластичній анемії: 50 мг/кг маси тіла на добу 4 дні поспіль у вигляді монотерапії або у комбінації з антитимоцитарним глобуліном; при наявності анемії Фанконі добову дозу зменшити з 50 до 35 мг/кг маси тіла на добу 4 дні поспіль; тяжкі прогресуючі форми люпус-нефриту, гранулематозу Вегенера: при в/в введенні початкова доза 500-1000 мг/м2 ППТ; табл., вкриті ц/о: ад’ювантна терапія з приводу раку молочної залози, паліативна терапія з приводу метастатичного раку молочної залози: «Типовий» протокол CMF: 100 мг/м2 ППТ у дні 1-14 циклі терапії у комбінації з метотрексатом та 5-фторурацилом; цикл повторювати кожні 4 тижні; тяжкі прогресуючі форми вовчакового нефриту та грануломатозу Вегенера: 1-2 мг/кг МТ (2 мг/кг при грануломатозі Вегенера) щоденно; для пероральної пульс-терапії застосовувати такі ж з дозування, що й для відповідного в/в застосування (спочатку 500-1000 мг/м2 ППТ); при подальшому лікуванні після завершення курсу в/в введення дорослим по 1-4 табл., вкриті ц/о, (50-200 мг) на добу; при необхідності дозу збільшити; у у комбінації з іншими цитостатиками подібної токсичності може знадобитися зниження дози чи подовження інтервалів між періодами лікування.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: підвищений ризик і тяжкість пневмоній (включаючи летальні наслідки), бактеріальні, грибкові, вірусні, протозойні, паразитарні інфекції, реактивація латентних інфекцій, включаючи вірусний гепатит, туберкульоз, вірус Джона Канінгема із прогресивною багатовогнищевою лейкоенцефалопатією (летальні наслідки), Pneumocystіs jіrovecі, оперізуючий лишай, Strongyloіdes, сепсис, септичний шок (летальні наслідки); г. лейкоз, г. промієлоцитарний лейкоз; мієлодиспластичний с-м; лімфома (неходжкінська лімфома); саркоми; нирково-клітинна карцинома; рак ниркової миски; рак сечового міхура; рак сечовивідних шляхів; рак щитовидної залози; вторинні злоякісні новоутворення, пов’язані з лікуванням; канцерогенний ефект у потомства; с-м лізису пухлини; розвиток основних злоякісних утворень; мієлосупресія, панцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія (ускладнена кровотечею), лейкопенія, анемія, нейтропенічна гарячка, лімфопенія, гемолітичний уремічний с-м (з тромботичною мікроангіопатією), с-м дисемінованої внутрішньосудинної коагуляції, зниження рівня гемоглобіну; імуносупресія, анафілактичний шок, анафілактичні/анафілактоїдні реакції (летальні наслідки), реакції гіперчутливості; водна інтоксикація, с-м неадекватної секреції антидіуретичного гормону; гіпонатріємія, затримка води, анорексія, підвищення/зниження рівня глюкози крові; сплутаність свідомості; енцефалопатія, судоми, запаморочення, с-м задньої зворотної лейкоенцефалопатії, мієлопатія, периферична нейропатія, полінейропатія, невралгія, дизестезія, гіпестезія, парестезія, тремор, порушення смакових відчуттів, гіпогевзія, паросмія; нечітке бачення, порушення зору, кон’юнктивіт, підвищена сльозотеча; глухота, погіршення слуху, шум у вухах; зупинка серця, шлуночкова фібриляція, шлуночкова тахікардія, кардіогенний шок, ексудативний перикардит (що прогресує до блокади серця), міокардіальна кровотеча, ІМ, застійна СН, СН (летальні наслідки), лівошлуночкова недостатність, лівошлуночкова дисфункція, кардіоміопатія, міокардит, перикардит, кардит, фібриляція передсердь, надшлуночкова аритмія, шлуночкова аритмія, брадикардія, тахікардія, прискорене серцебиття, подовження QT-інтервалу на ЕКГ, зменшення фракції викиду; легенева емболія, венозний тромбоз, васкуліт, периферична ішемія, АГ припливи, гарячі припливи, зниження АТ; пневмоніт, інтерстиціальна пневмонія, легенева веноооклюзійна хвороба, с-м г. дихальної недостатності, інтерстиціальна хвороба легень у вигляді легеневого фіброзу, дихальна недостатність (летальні наслідки), облітеруючий бронхіоліт, організуюча пневмонія, алергійний альвеоліт, респіраторний дистрес-с-м, легенева гіпертензія, набряк легенів, плевральний випіт, бронхоспазм, диспное, гіпоксія, кашель, закладеність носа, дискомфорт у носі, ротоглотковий біль, ринорея, чхання; геморагічний ентероколіт, шлунково-кишкова кровотеча, г. панкреатит, коліт, ентерит, тифліт, утворення виразок на слизовій оболонці, стоматит, діарея, нудота, блювання, запор, абдомінальний біль, абдомінальний дискомфорт; венооклюзійна хвороба печінки, холестатичний гепатит, цитолітичний гепатит, гепатит, холестаз, гепатотоксичність із печінковою недостатністю, печінкова енцефалопатія, асцит, гепатомегалія, жовтяниця, підвищення рівня білірубіну у крові, розлади функції печінки, підвищення рівня ферментів печінки (АСТ, АЛТ, лужної фосфатази крові, гамма-глутамілтрансферази); токсичний епідермальний некроліз, с-м Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, долонно-підошовна еритродизестезія, дерматит опроміненої ділянки, еритема у ділянці опромінення, токсичні висипання на шкірі, кропив’янка, дерматит, висипи, пухирі, свербіж, еритема, знебарвлення шкіри та нігтів, ураження нігтів, алопеція, набрякання обличчя, гіпергідроз; г. некроз скелетних м’язів, склеродермія, м’язові спазми, міалгія, артралгія; ниркова недостатність, некроз ниркових канальців, розлади ниркових канальців, порушення функції нирок, токсична нефропатія, геморагічний цистит, геморагічний уретрит, некроз сечового міхура, виразковий цистит, субуретральна кровотеча, набряк стінки сечового міхура, інтерстиційне запалення сечового міхура, фіброз і контрактура сечового міхура, гематурія, нефрогенний нецукровий діабет, цистит, атипові епітеліальні клітини сечового міхура, підвищення рівня креатиніну, азоту сечовини крові, підвищення рівня сечової кислоти; безпліддя, недостатність та розлади функції яєчників, розлади овуляції, аменорея, олігоменорея, атрофія яєчків, азооспермія, олігоспермія, зниження рівня естрогену у крові, підвищення рівня гонадотропіну у крові; внутрішньоутробна загибель плода, вади розвитку плода, затримка розвитку плода, ембріональна токсичність (мієлосупресія, гастроентерит); поліорганна недостатність, погіршення загального фізичного стану, грипоподібне захворювання, гарячка, набряк, біль у грудях, мукозит, астенічні стани, озноб, слабкість, головний біль, реакції у місці ін’єкції/інфузії, інший біль, запалення привушної залози; зростання рівня ЛДГ, зростання рівня CРБ.

Протипоказання до застосування ЛЗ: відома гіперчутливість до циклофосфаміду або до інших компонентів препарату; тяжкі порушення функцій кісткового мозку (особливо у пацієнтів, які перед тим проходили лікування цитотоксичними ЛЗ та/або радіотерапією); інфекції сечовивідних шляхів; затримка сечовипускання; активні інфекції; г. уротеліальна токсичність після лікування цитотоксичними ЛЗ та/або радіотерапією; вагітність, годуванні груддю.

Визначена добова доза (DDD): перорально/парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Бендамустин (Bendamustine) [П]

Фармакотерапевтична група: L01AA09 — протипухлинний препарат, анкілуюча сполука.

Основна фармакотерапевтична дія: алкілуючий протипухлинний препарат з біфункціональною алкілуючою активністю; антинеопластичний та цитотоксичний ефект пов’язаний з утворенням перехресних зшивок молекул одноланцюгової і дволанцюгової ДНК внаслідок алкілірування; в результаті цього порушується матрична функція ДНК та її синтез; володіє додатковими антиметаболічними властивостями (ефектом пуринового аналога); не демонструє або демонструє в незначній ступені перехресну резистентність в людських пухлинних клітинних лініях з різними механізмами стійкості, це частково пояснюється взаємодією з ДНК, яке, порівняно з іншими алкіліруючими засобами, триває довше (була виявлена тільки часткова перехресна резистентність з іншими алкіліруючими ЛЗ, такими як циклофосфамід, кармустин або цисплатин); було виявлено, що не існує повної перехресної резистентності між бендамустином та антрациклінами або алкілатами.

Показання для застосування ЛЗ: терапія першої лінії розповсюджених стадій індолентних неходжкінських лімфом в складі комбінованої терапевтичної схеми, лікування множинної мієломи ІІ стадії з прогресуванням або ІІІ стадії (по класифікації Д’юрі-Сальмона) у комбінації з преднізоном, хр. лімфоцитарна лейкемія БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: неходжкінська лімфома: схема «ВОР» — в/в в дозі 60 мг/м2 у вигляді 30-ти хв. інфузії щодня з 1 по 5 дні, вінкристин в/в 2 мг в 1-й день, преднізон в/в 100 мг/м2 щодня з 1 по 5 день; курс терапії повторюють через 3 тиж; множинна мієлома: схема «ВР» — бендамустин в/в 120-150 мг/м2 у вигляді 60-ти хв. інфузії в 1 і 2 дні, преднізон в/в або перорально 60 мг/м2 щодня з 1 по 4 день; курс повторюють через 4 тиж; хр. лейкоцитарна лейкемія: в/в 70-100 мг/м2 у вигляді 30-ти хв. інфузії в 1 та 2 дні, курс повторюють через 4 тижні.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: інфекції, сепсис, дихальна недостатність; лейкопенія (лімфоцитопенія та гранулоцитопенія), зниження рівня гемоглобіну, тромбоцитопенія, кровотечі, анемія, гемоліз; пригнічення функції кісткового мозку; зниження кількості лейкоцитів; реакції гіперчутливості (алергійний дерматит, кропивниця), анафіактична реакція, анафілактоїдна реакція, анафілактичний шок; підвищення активності аланінамінотрансферази/аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази, рівня білірубіна; сонливість, афонія; порушення смаку, парестезія, периферична сенсорна нейропатія, антихолінергічний с-м, неврологічні розлади, атаксія, енцефаліт, с-м розпаду пухлини; тахікардія, аритмія, зниження артеріального тиску, випіт у порожнину перикарду, ІМ, серхево-легенева недостатність; г. судинна недостатність, флебіт; легенева дисфункція, фіброз легенів, первинна атипова пневмонія; нудота, блювання, діарея, запор, геморрагічний езофагіт, шлунково-кишкова кровотеча; алопеція (1, 2 ступенів за ВООЗ), шкірні розлади, еритрема, дерматит, сверблячка, макулопапульозний висип, гіпергідроз; аменорея, безпліддя, мікози, лихоманка, посилення болю, поліорганна недостатність.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до бендамустину гідрохлориду та/або манітолу, вагітність, передбачення вагітності, годування груддю, помірна та тяжка печінкова недостатність, жовтяницяБНФ, тяжке пригнічення кісткового мозкуБНФ і виражені зміни кількості формених елементів крові, хірургічне втручання менш, ніж за 30 днів до початку лікуванняБНФ, інфекції, особливо ті, що супроводжуються лейкопенієюБНФ (ризик генералізації інфекції), дитячий вік (через відсутність даних).

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

19.1.2. Антиметаболіти

Антиметаболіти (антагоністи природних метаболітів) включаються до складу молекул нуклеїнових кислот, які заново синтезуються в ядрі, або ж необоротно взаємодіють з життєво важливими ферментами клітин, порушуючи нормальне ділення клітин.

• Гемцитабін (Gemcitabine) [П]

Фармакотерапевтична група: L01BC05 — протипухлинні лікарські засоби, структурні аналоги піримідину.

Основна фармакотерапевтична дія: має клітинно-фазову специфічність, знищуючи клітини, що проходять фазу синтезу ДНК (S-фаза), за певних умов блокує проходження клітин через межу фази G1/S; dFdC метаболізується внутрішньоклітинно під впливом нуклеозидкінази до активних дифосфатних (dFdCDP) і трифосфатних (dFdCTP) нуклеозидів; цитотоксична дія гемцитабіну зумовлена інгібуванням синтезу ДНК двома активними метаболітами-дифосфатним і трифосфатним нуклеозидами; дифосфатний нуклеозид інгібує рибонуклеотидредуктазу, яка каталізує реакції, внаслідок чого утворюються дезоксинуклеозидтрифосфати для синтезу ДНК, що спричиняє зменшення концентрації дезоксинуклеозидів узагалі і особливо концентрації dCTP; dFdCTP конкурують з dCTP при побудові ДНК; зменшення внутрішньоклітинної концентрації dCTP робить можливим приєднання трифосфатних нуклеозидів до ланцюга ДНК; іпсилон ДНК-полімерази неспроможні усувати гемцитабін і відновлювати ланцюги ДНК, що синтезуються; після приєднання внутрішньоклітинних метаболітів гемцитабіну до ланцюгiв ДНК, які синтезуються, долучається один додатковий нуклеотид, що призводить до повного інгібування подальшого синтезу ДНК (приховане закінчення ланцюга) і зaпрограмованої загибелі клітини, відомої як апоптоз.

Показання для застосування ЛЗ: рак жовчних протоків; у комбінації з цисплатином — локально рецидивуючий чи метастатичний рак сечового міхураБНФ; у комбінації з паклітакселом — неоперабельний, локально рецидивуючий чи метастатичний рак молочної залозиБНФ після попередньої ад’ювантної/неад’ювантної хіміотерапії; у комбінації з цисплатином як препарат першої лінії — локально прогресуючий чи метастатичний недрібноклітинний рак легеньБНФ; як монотерапія для лікування пацієнтів літнього віку та пацієнтів із другим функціональним статусом; у комбінації з карбоплатином — локально прогресуюча чи метастатична епітеліальна карцинома яєчників; рецидив епітеліальної карциноми яєчників після періоду ремісії, що становив не менше 6 місяців, після попередньої терапії у першій лінії препаратами платиниБНФ; локально прогресуюча чи метастатична аденокарцинома підшлунковоїзалози БНФ

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рак жовчних протоків: при монотерапії дорослим рекомендована доза — 1000 мг/м2 в/в протягом 30 хв. 1 р/тиждень 3 тижні поспіль, потім 1 тиждень перерва; цей 4-тижневий цикл повторюється; у комбінації з цисплатином: цисплатин 70 мг/м2 у 1-й день циклу в/в, далі вводиться гемцитабин 1250 мг/м2; в 1-й та 8-й дні кожного 21-денного циклу шляхом 30-хв в/в інфузії; цей 3-тижневий цикл повторюється; рак сечового міхура: при комбінованому застосуванні у дорослих — 1000 мг/м2, в/в 30-хв інфузія; цю дозу давати у 1, 8 і 15 дні кожного 28-денного циклу у комбінації з цисплатином, який дається рекомендованою дозою 70 мг/м2 у перший день після гемцитабину або в другий день кожного 28-денногo циклу; потім цей 4-тижневий цикл повторюється; рак молочної залози: дорослим у комбінації з паклітакселом: паклітаксел (175 мг/м) вводити у перший день протягом 3-год в/в інфузії, після нього вводити гемцитабін (1250 мг/м) протягом 30-хв. в/в інфузії у 1 і 8 дні кожного 21-денного циклу; рак легенів недрібноклітинний: при монотерапії у пацієнтів літнього віку рекомендована доза — 1000 мг/м2 вводиться в/в 30-хв. інфузії 1 р/тиждень протягом 3 тижнів, після чого — однотижнева перерва; чотиритижневий цикл повторюється; комбіноване застосування у дорослих рекомендована доза — 1250 мг/м2 поверхні тіла в/в протягом 30 хв у 1 та 8 дні кожного 21-денного циклу; рак яєчників: при комбінованому застосуванніу дорослих у комбінації з карбоплатином: гемцитабін 1000 мг/м в/в 30-хв у 1 та 8 дні 21-денного циклу; рак підшлункової залози: рекомендована доза — 1000 мг/м2, в/в протягом 30 хв. 1 р/тиждень протягом 7 тижнів, після чого робиться тижнева перерва; наступні цикли складаються зі щотижневиx інфузій протягом 3 тижнів поспіль з перервою кожного четвертого тижня.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, фебрильна нейтропенія, тромбоцитоз; нудота, блювання, діарея, стоматит, виразки у ротовій порожнині, запор, ішемічний коліт; підвищення рівнів печінкових тестів АSТ та АLТ, рівнів білірубіну, гепатотоксичність, анорексія; головний біль, сонливість, безсоння, випадки інсульту; помірна протеїнурія і гематурія, ниркова недостатність та гемолітичний уремічний синдром; висипання, свербіж, облисіння, потіння, виразки та пухирцеві формування, рідко тяжкі реакції — десквамація та бульозні висипання на шкірі, токсичний епідермальний синдром та синдром Стівенса-Джонсона; задишка, кашель, риніт, бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт, рідко — легеневий набряк та дистрес-синдром у дорослих; болі у спині, міальгія; гpипоподібні симптоми, пропасниця, озноб, міалгія, астенія, відсутність aпeтитy, набряки, зокрема периферичні, шкірні реакції у місці ін’єкції; аритмії, серцева недостатність, рідко — інфаркт міокарда, периферичний васкуліт, гангрена, артеріальна гіпотензія, радіотоксичність та «радіаційна пам’ять».

Протипоказання до застосування ЛЗ: вагітність, лактація, гіперчутливість до препарату.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Гідроксикарбамід (Hydroxycarbamide) [П]

Фармакотерапевтична група: L01XX05 — інші антинеопластичні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: фазоспецифічний цитостатичний препарат (антиметаболіт, ймовірно з алкілуючою дією), який діє у S-фазі клітинного циклу; блокує ріст клітин в інтерфазі G1-S, що важливо при застосуванні одночасно з променевою терапією, оскільки з’являється синергічна чутливість пухлинних клітин у фазі G1 на опромінення; підсилює дію інгібітора РНК-редуктази — рибонуклеозиддифосфатредуктази, зумовлює пригнічення синтезу ДНК; не впливає на синтез РНК та білка.

Показання для застосування ЛЗ: хр. мієлоїдна лейкемія (ХМЛ) БНФ у хр. або прогресуючій стадії, есенціальна тромбоцитемія або поліцитемія БНФ з високим ризиком тромбоемболічних ускладнень.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована кратність прийому препарату 1 р/добу; хр. мієлолейкоз: початкова доза 40 мг/кг маси тіла/добу, з урахуванням рівня лейкоцитів у крові; дозу зменшити удвічі (20 мг/кг на добу), якщо рівень лейкоцитів знижується нижче 20 × 109/л; потім дозування корегується індивідуально для підтримання кількості лейкоцитів на рівні 5-10 × 109/л; дозу зменшити, якщо кількість лейкоцитів у крові менше 5×109/л, та збільшити, якщо кількість лейкоцитів у крові більше 10 × 109/л; якщо рівень лейкоцитів падає нижче 2,5 × 109/л або кількість тромбоцитів менше 100 × 109/л, терапію припинити до встановлення нормальних показників крові; достатній період для досягнення антинеопластичного ефекту — 6 тижнів; при прогресуванні захворювання, застосування препарату припинити; якщо спостерігається відповідний терапевтичний ефект, лікування продовжують на необмежений термін; есенціальна тромбоцитемія: початкова доза 15 мг/кг/добу, яку коригують для підтримання кількості тромбоцитів у крові на рівні 600 × 109/л, слідкуючи, щоб рівень лейкоцитів був не нижче 4 × 109/л; поліцитемія: початкова доза 15-20 мг/кг/добу; далі дозування підбирають індивідуально для підтримання гематокриту на рівні нижче 45% та тромбоцитів нижче 400 × 109/л; у більшості пацієнтів це досягається постійним прийомом по 500-1000 мг щодня; якщо рівень гематокриту та кількість тромбоцитів у крові успішно контролюються, терапію продовжувати на невизначений термін.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пригнічення кісткового мозку, лейкопенія, мегалобластоз; тромбоцитопенія, анемія; неврологічні розлади, головний біль, запаморочення, дезорієнтацію, судоми; г. легеневі реакції, дифузні легеневі інфільтрати; лихоманка; задишка; алергічний альвеоліт; діарея, запор; нудота, блювання, стоматит; перехідна дисфункція ниркових канальців супроводжується підвищенням сечової кислоти в крові, збільшення сечовини в крові і підвищення рівня креатиніну крові; дизурія; ниркова недостатність; макулопапульозний висип, еритема обличчя, акральна еритема; алопеція; дерматоміозит-подібні зміни шкіри, гіперпігментація шкіри, атрофія шкіри, пігментація нігтів, атрофія нігтів, шкірні виразки (особливо виразки гомілки), свербіж, актинічний кератоз, рак шкіри (плоскоклітинний рак, базально-клітинний рак), фіолетові папули, лущення; анорексія; с-м лізису пухлини; лихоманка на тлі прийому ліків, озноб, нездужання, набряки; реакції гіперчутливості; підвищення рівня печінкових ферментів та рівня білірубіну крові; галюцинації.

Протипоказання до застосування ЛЗ: пригнічення функції кісткового мозку (вміст лейкоцитів менше 2,5х109/л, тромбоцитів менше 100х109/л); тяжка анемія; гіперчутливість до гідроксисечовини або до інших компонентів; з обережністю хворим, які нещодавно одержували інтенсивну променеву терапію або хіміотерапію іншими цитотоксичними препаратами.

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Децитабін (Decitabine) [П]

Фармакотерапевтична група: L01B — антинеопластичні засоби. Антиметаболіти.

Основна фармакотерапевтична дія: є аналогом природного нуклеозиду, що в малих дозах селективно інгібує фермент ДНК-метилтрансферазу, активація генного гіпометилювання призводить до реактивації супресії пухлинного гена, індукції клітинної диференціації або старіння з наступною загибеллю клітин; у високих концентраціях (>10-4 М) є цитотоксичним.

Показання для застосування ЛЗ: мієлодиспластичний с-м, включаючи лікований і нелікований, рецидивуючий та вторинний МДС всіх підтипів.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована тривалість лікування мінімум 4 цикли; МДС: 3-денний режим дозування: вводиться 3 дні поспіль у фіксованій дозі 15 мг/м2 площі поверхні тіла тривалістю 3 год. або більше кожні 8 год. (всього 9 доз за цикл), цикл повторюється кожні 6 тижнів; загальна добова доза не вище 45 мг/м2, а загальна доза за цикл не вище 135 мг/м2; якщо доза пропущена, лікування має бути відновлено якомога швидше; 5-денний режим дозування: вводиться у дозі 20 мг/м2 поверхні тіла шляхом в/в інфузії тривалістю більше 1 год. протягом 5 послідовних днів (загалом 5 доз у циклі); загальна добова доза не вище 20 мг/м2, загальна доза за цикл не вище 100 мг/м2; цикл повторювати кожні 4 тиж., даний режим дозування можна проводити в амбулаторних умовах; лікування мієлосупресії та асоційованих ускладнень; 5-денний режим дозування: зниження дози не рекомендується; введення дози має бути відстрочене, як вказано нижче; модифікація режиму дозування протягом перших 3 циклів; під час перших циклів лікування цитопенії 3 та 4 ступеня є типовими, і можуть не представляти собою прогресування МДС; перебіг цитопеній, які мали місце до лікування, може не покращуватися до закінчення 3 циклу; при проведенні перших 3-х циклів з метою оптимізації користі для пацієнта в умовах помірної нейтропенії (абсолютна кількість нейтрофілів < 1000/мкл) повинні бути вжиті заходи для підтримання повнодозового лікування за стандартного інтервалу між лікувальними циклами; супутня протимікробна профілактика може бути застосована до відновлення кількості гранулоцитів вище 500/мкл; розглянути необхідність раннього застосування факторів росту протягом цього часу з метою профілактики або лікування інфекцій у пацієнтів з МДС; в умовах помірної тромбоцитопенії (кількість тромбоцитів < 25000/мкл) повинні бути вжиті всі спроби для підтримання повнодозового лікування за стандартного інтервалу між лікувальними циклами з супутнім застосуванням трансфузій тромбоцитів у випадках розвитку кровотеч; Модифікація режиму дозування після циклу 3: введення дози може бути відкладене у випадку розвитку токсичних явищ, що можуть бути пов’язані з лікуванням (тяжкі ускладнення, асоційовані з мієлосупресією; тривала мієлосупресія, яка визначається як гіпоцелюлярний кістковий мозок (насиченість клітинами 5% або менше), за відсутності доказів прогресування хвороби протягом 6 та більше тижнів після початку курсу терапії); якщо для відновлення (абсолютна кількість нейтрофілів > 1000/мкл, вміст тромбоцитів > 50000/мкл) потрібно більше 8 тижнів, лікування препаратом припиняють і протягом 7 днів після закінчення 8 тижня провести обстеження хворого (шляхом аспірації кісткового мозку) для виявлення прогресування захворювання; для пацієнтів, які отримали принаймні 6 циклів лікування і у них зберігається сприятливий клінічний вплив, то за відсутності прогресування, допускається відкладання чергового циклу більше ніж на 8 тижнів. 3-денний режим дозування: модифікація режиму дозування протягом перших 3 циклів: під час перших циклів лікування цитопенії 3 та 4 ступеня є типовими і можуть не являти собою прогресування МДС; перебіг цитопеній, які мали місце до лікування, може не покращуватися до закінчення циклу 3; при проведенні перших 3-х циклів з метою оптимізації користі для пацієнта в умовах помірної нейтропенії (абсолютна кількість нейтрофілів < 1000/мкл) вжити заходи для підтримання повнодозового лікування за стандартного інтервалу між лікувальними циклами; супутня протимікробна профілактика може бути застосована до відновлення кількості гранулоцитів вище 500/мкл; розглянути необхідність раннього застосування факторів росту протягом цього часу з метою профілактики або лікування інфекцій у пацієнтів з МДС; в умовах помірної тромбоцитопенії (кількість тромбоцитів < 25000/мкл) вжити заходи для підтримання повнодозового лікування за стандартного інтервалу між лікувальними циклами з супутнім застосуванням трансфузій тромбоцитів у випадках розвитку кровотеч; Модифікація режиму дозування після циклу 3: якщо для відновлення гематологічних показників (абсолютна кількість нейтрофілів (АКН) > 1000/мкл, тромбоцити > 50000/мкл) після попереднього циклу застосування вимагається більше 6 тижнів, а персистуюча цитопенія пов’язана із застосуванням препарату, початок наступного циклу відкладають і дозу знижують за алгоритмом, наведеним нижче; будь-яке зниження дози має зберігатися до кінця хіміотерапії, не повинно бути повторного підвищення дози; якщо для відновлення необхідно більше 6 тижнів, але менше 8 тижнів, початок наступного циклу відкладають на термін до 2-х тижнів, а дозу в наступному циклі зменшують до 11 мг/м2 кожні 8 год (33 мг/м2 на добу; 99 мг/м2 на цикл) до повторного початку терапії; якщо для відновлення необхідно більше 8 тижнів, але менше 10 тижнів, початок наступного циклу відкладають ще максимум на 2 тижні, а дозу в наступному циклі знижують до 11 мг/м2 кожні 8 год (33 мг/м2 на добу, 99 мг/м2 на цикл) до повторного початку терапії; у подальших циклах дозу підтримують залежно від клінічних показань; якщо для відновлення необхідно більше 10 тижнів, застосування препарату припиняють і протягом 7 днів після закінчення 10-го тижня проводять обстеження пацієнта для виявлення прогресування захворювання; якщо хворий отримав принаймні 6 циклів лікування і у нього зберігається сприятливий клінічний вплив лікування, то за відсутності прогресування, допускається відстрочення чергового циклу більш ніж на 10 тижнів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пневмонія; інфекція сечовивідних шляхів; септичний шок; сепсис; синусит; фебрильна нейтропенія; нейтропенія; тромбоцитопенія; анемія; лейкопенія; панцитопенія; гіперчутливість, включаючи анафілактичу реакцію; головний біль; носова кровотеча; діарея; блювання; стоматит; нудота; г. фебрильний нейтрофільний дерматоз (с-м Світа); пірексія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; вагітність; період годування груддю.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Капецитабін (Capecitabine) [П]

Фармакотерапевтична група: L01ВС06 — антинеопластичні засоби. Антиметаболіти.

Основна фармакотерапевтична дія: похідне фторпіримідину карбамату, пероральний цитостатик, активується у тканині пухлини і чинить на неї селективну цитотоксичну дію; не чинить цитотоксичної дії, однак перетворюється у цитотоксичну сполуку — фторурацил (5-ФУ), яка утворює у клітинах пухлини його вищі концентрації, ніж у навколишніх здорових тканинах; 5-ФУ метаболізується у 5-фтор-2-дезоксиуридину монофосфат (ФдУМФ) і 5-фторуридину трифосфат (ФУТФ); ФдУМФ і фолатний кофактор N5»10-метилентетрагідрофолат зв’язуються з тимідилатсинтазою (ТС) з утворенням ковалентно зв’язаного третинного комплексу і пригнічує утворення тимідилату з урацилу; тимідилат важливий для синтезу ДНК, тому що недостатність цієї речовини може призвести до пригнічення клітинного поділу; в процесі синтезу РНК транскрипційні ферменти ядра можуть помилково включити в неї ФУТФ замість уридину трифосфату (УТФ), ця метаболічна помилка порушує процесинг РНК і синтез білка.

Показання для застосування ЛЗ: місцевий розповсюджений чи метастазуючий рак молочної залози у поєднанні з доцетакселом БНФ після неефективної хіміотерапії, що включає препарати антрациклінового ряду; місцевий розповсюджений чи метастазуючий рак молочної залози після неефективної хіміотерапії, що включає таксани і препарати антрациклінового ряду, або при наявності протипоказання до терапії антрациклінами; рак ободової кишкиБНФ в ад’ювантній терапії, препарат першого ряду для лікування колоректального ракуБНФ з метастазами; препарат першого ряду для лікування розповсюдженого раку стравоходу та шлунка.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: перорально, не пізніше ніж через 30 хв після вживання їжі, запиваючи водою; монотерапія: рак ободової кишки, колоректальний рак та рак молочної залози: рекомендована добова доза 2500 мг/м2 поверхні тіла і застосовується у вигляді тритижневих циклів: приймати щодня протягом 2 тижнів, після чого роблять тижневу перерву; сумарну добову дозу розподіляють на 2 прийоми (по 1250 мг/м2 поверхні тіла зранку і ввечері); комбінована терапія: рак молочної залози: у комбінації з доцетакселом по 1250 мг/м2 2 р/добу протягом 2 тижнів з наступною тижневою перервою у поєднанні з доцетакселом (75 мг/м2 1 раз у 3 тижні); премедикація проводиться перед введенням доцетакселу відповідно до інструкції для застосування доцетакселу; рак ободової кишки, колоректальний рак, рак шлунка та стравоходу: у режимі комбінованого лікування початкову дозу зменшити до 800-1000 мг/м2 2 р/добу протягом 2 тижнів з наступною тижневою перервою чи до 625 мг/м2 2 р/добу при безперервному застосуванні; загальна рекомендована тривалість ад’ювантної терапії у пацієнтів з раком ободової кишки ІІІ стадії становить 6 місяців; протиблювотні засоби та премедикацію для забезпечення адекватної гідратації призначають пацієнтам, які отримують капецитабін у комбінації з цисплатином чи оксаліплатином перед введенням цисплатину відповідно до інструкції для застосування цисплатину та оксаліплатину.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: діарея, нудота, блювання, біль у животі, стоматит, долонно-підошовний с-м (долонно-підошовна еритродизестезія), слабкість, астенія, кардіотоксичніть, прогресування порушення ниркової функції у пацієнтів з нирковою недостатністю, тромбоз/емболія; місцеві та фатальні системні інфекції (в т.ч. бактеріальної, вірусної та грибкової етіології); герпес, назофарингіт, інфекції нижніх дихальних шляхів; сепсис, інфекції сечових шляхів, целюліт, тонзиліт, фарингіт, кандидоз ротової порожнини, грип, гастроентерит, грибкова інфекція, інфекція, абсцес зубів; ліпома; анемія, нейропенія; фебрильна нейтропенія, панцитопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, збільшення міжнародного нормалізованого співвідношення (МНО)/подовження протромбінового часу; реакції гіперчутливості; анорексія, дегідратація, зменшення маси тіла; ЦД, гіпокаліємія, розлади апетиту, знижене харчування, гіпертригліцеридемія; безсоння, депресія; сплутаність свідомості, г. тривожний стан з реакцією паніки, депресивний настрій, зниження лібідо; головний біль, загальмованість, запаморочення, парестезії, спотворення смаку; афазія, порушення пам’яті, атаксія, синкопе, розлади балансу, чутливі розлади, периферична невропатія; сльозоточивість, кон’юнктивіт, подразнення органа зору; зниження гостроти зору, диплопія; запаморочення, біль у вухах; нестабільна стенокардія, стенокардія, ішемія міокарда, фібриляція передсердь, аритмія, тахікардія, синусова тахікардія, відчуття серцебиття, набряки нижніх кінцівок, біль у грудній клітці, кардіоміопатія, СН, раптова смерть, передсердні аритмії, шлуночкові екстрасистоли; тромбоз глибоких вен, АГ, петехії, артеріальна гіпотензія, периферичне відчуття холоду, тромбофлебіт; задишка, носові кровотечі, кашель, ринорея; легенева емболія, пневмоторакс, кровохаркання, астма, задишка при фізичному навантаженні; шлунково-кишкові кровотечі, запори, біль у верхніх відділах живота, диспепсія, метеоризм, сухість у роті; кишкова непрохідність, асцит, ентерит, гастрит, дисфагія, біль у нижніх відділах живота; езофагіт, абдомінальний дискомфорт, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, коліт, кров у фекаліях; гіпербілірубінемія, відхилення рівня функціональних печінкових тестів; жовтяниця; висипання, алопеція, еритема, сухість шкіри, свербіж, гіперпігментація шкіри, макулярне висипання, злущення шкіри, дерматит, порушення пігментації, порушення з боку нігтів; утворення виразок на шкірі, кропив’янка, реакції фоточутливості, симетрична невіформна акроеритема, набряк обличчя, пурпура; біль у кінцівках, біль у спині, артралгія; набряк суглобів, біль у кістках, біль обличчя, ригідність опорно-рухової системи, слабість у м’язах; гідронефроз, нетримання сечі, гематурія, ніктурія, підвищення рівня креатиніну; вагінальні кровотечі; слабкість, астенія; підвищення t0, загальмованість, периферичні набряки, нездужання, біль у грудній клітці; набряк, озноб, грипоподібні симптоми, пухирі.

Протипоказання до застосування ЛЗ: тяжкі неочікувані реакції на лікування фторпіримідином, гіперчутливість до компонентів препарату, або фторурацилу, дефіцит дигідропіримідиндегідрогенази, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, порушення функції печінки, ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), одночасний прийом соривудину або його структурних аналогів типу бривудину.

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Метотрексат (Methotrexate) [П] *

Фармакотерапевтична група: L01ВА01 — антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги фолієвої кислоти.

Основна фармакотерапевтична дія: належить до групи антиметаболітів з цитостатичною активністю; пригнічує синтез ДНК і розмноження клітин, синтез РНК та білка в S-фазі клітинного циклу; найчутливіші тканини з інтенсивною проліферацією клітин (тканини пухлин, кістковий мозок, клітини епітелію, а також клітини плода).

Показання для застосування ЛЗ: трофобластичні пухлини ВООЗ (хоріокарцинома БНФ, хоріоаденома, міхурний занос), г. лімфобластна лейкемія ВООЗ, БНФ, нейролейкоз, остеосаркома, неходжкінська лімфома ВООЗ, БНФ, лімфома Беркітта, запущений рак голови та шиї, рак молочної залози, запущені стадії грибоподібного мікозу ВООЗ, тяжкі форми псоріазу, тяжкі випадки РА ВООЗ, БНФ

Спосіб застосування та дози ЛЗ: трофобластичні пухлини: пацієнтам, у яких немає метастазів або трофобластичні пухлини з метастазами не представляють ризику, щоденна доза 15-30 мг в/м протягом 5 днів, курси за необхідності повторюють 3-5 разів із перервою в 1 і більше тижнів; пацієнтам з високим ризиком розвитку трофобластичних пухлин призначати комбіновану терапію, що включає 300 мг/м2 метотрексату, а потім − фолієву к-ту; г. лімфобластна лейкемія: у складі комплексної терапії у дозуванні 15-30 мг/м2 в/м або в/в 1 р/тиждень, дітей лікують шляхом проведення протокольної хіміотерапії; нейролейкоз: інтратекально, з інтервалом не менше 1 тижня; максимальна концентрація при інтратекальному введенні 1 мг/мл, можна розводити р-ном 0,9% натрію хлориду; дітям від 3 років — 12 мг інтратекально; для дорослих доза не більше 15 мг; лікування продовжують до нормалізації цитології спинномозкової рідини, після чого рекомендується додаткове введення 1 дози, потім переходять на профілактичні дози, які за величиною збігаються з лікувальними, а за інтервалами — суворо індивідуальні; остеосаркома: у високих дозах (8-12 г/м2) у комбінації з іншими цитостатичними ЛЗ з подальшою терапією із застосуванням фолієвої к-ти; лімфоми (у т.ч. лімфома Беркітта): на І-ІІ стадії захворювання забезпечує тривалу ремісію навіть при застосуванні внутрішньо; на ІІІ стадії застосовують у комбінації з іншими протипухлинними ЛЗ; лікування всіх стадій вимагає декількох курсів терапії з перервою на 7-10 днів; доза у складі комплексної терапії 0,625-2,5 мг/кг на день; дітям з неходжкінською лімфомою застосовують за схемою лікування г. лімфобластної лейкемії; рак голови та шиї: при монотерапії вводять 40 мг/м2 1 р/тиждень до настання терапевтичного ефекту, кальцію фолінат не застосовують; рак молочної залози: в/в у дозі 10-60 мг/м2, при поширених формах раку — у поєднанні з іншими протипухлинними ЛЗ; такі самі режими застосовують для ад’ювантної терапії після мастектомії та/або променевої терапії; грибоподібний мікоз: в/м у дозі 50 мг 1 р/тиждень або 25 мг 2 р/тиждень; псоріаз: за тиждень до початку терапії ввести пробну дозу 5-10 мг парентерально для визначення ідіосинкратичних реакцій у пацієнтки; дорослі: в/м чи в/в 10-25 мг/тиждень; при досягненні оптимального клінічного ефекту знижують дозу до найнижчої ефективної, результат досягається через 2-3 місяці, а покращання настає через 4 тижні; припинення застосування призводить до рецидиву симптомів упродовж періоду від 2 тижнів до 6 місяців; перорально — початкова доза дорослим становить 2,5 мг 3 р/тиждень з 12-год інтервалами або 7,5 мг 1 р/тиждень; РА: в/в або в/м, початкова доза для дорослих 10 мг на тиждень, можна поступово збільшувати на 2,5 мг кожного тижня до досягнення максимальної дози 25 мг, режим інтервалів збільшення дози — 6 тижнів; за тиждень до початку терапії призначити пробну дозу 5-10 мг парентерально для визначення ідіосинкразії у пацієнта; покращання спостерігається через 4-6 тижнів, через 6 місяців досягається клінічний результат терапії; після припинення терапії може настати рецидив РА; перорально — 7,5 мг/тиждень одноразово, оптимальна доза від 7,5 до 15 мг й не повинна перевищувати 20 мг/тиждень; високі дози: за 24 год до введення метотрексату призначити натрію гідрокарбонат перорально 1 г кожні 4-6 год, а також протягом 24 год після введення останньої дози фолієвої к-ти; до початку терапії рівень рН в сечі повинен бути вищим 7,5, кліренс креатиніну − перевищувати 60 мл/хв та вміст креатиніну в сироватці крові − меншим 120 μмоль/л, діурез повинен перевищувати 2000 мл/м2/добу; дозування варіює від 200 мг/м2 до 12000 мг/м2, його можна призначати в/в від 2,5 до 25 мг/мл, в 0,9% р-ні натрію хлориду від 100 мл до 1 л відповідно, тривалість інфузії − від 30 хв до 6 год відповідно; упродовж 24 год після цього розпочати терапію із кальцію фолінатом для захисту нормальних клітин від токсичного впливу: 15 мг кальцію фолінату в/в кожні 3 год впродовж перших 24 год, потім − 15 мг кальцію фолінату перорально кожні 6 год упродовж наступних 24 год; альтернативна схема — кальцію фолінат у дозуванні 5% від загальної дози метотрексату (максимальна доза кальцію фолінату 500 мг), в 200 мл 0,9% р-ну натрію хлориду протягом 2 год, розпочати через 24 год після початку введення метотрексату, потім 15 мг кальцію фолінату перорально кожні 6 год протягом 3 днів; хоріокарцинома: 15-30 мг щодня протягом 5 днів, повторення курсів з інтервалами 1 тиждень і більше.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: виразковий стоматит, лейкопенія, нудота і шлункові розлади, загальне погіршення самопочуття, раптова слабкість, підвищення to тіла, озноб, сонливість та зниження імунітету; пневмонія, оперізувальний лишай, опортуністичні інфекції, цистити, вагініти, сепсис, фарингіти, пневмоцистна пневмонія, нокардіоз, гістоплазмоз, криптококоз, герпесний гепатит, дисемінований простий герпес, фурункульоз; лімфома, синдром лізису пухлини, лімфопроліферативні порушення; гінгівіт, фарингіт, стоматит, анорексія, нудота, блювання, діарея, блювання з домішками крові, інтестинальна кровотеча, шлунково-кишкові виразки, ентерит, біль у животі, мелена; анемія, лейкопенія та/або тромбоцитопенія, панцитопенія, пригнічення функції кісткового мозку, мегалобластна анемія, апластична анемія, нейтропенія, лімфаденопатія, еозинофілія; значне підвищення рівня печінкових трансаміназ, хр. токсичність печінки (фіброз, цироз), жирове переродження печінки, г/ гепатит, атрофія печінки, некроз печінки; гіпогамаглобулінемія, анафілактичні реакції; ЦД; порушення настрою, втрата лібідо; головний біль, запаморочення, сонливість, розлади зору, апатія, сплутаність свідомості, депресія, тимчасові когнітивні порушення, розлади мовлення (зокрема дизартрія, афазія), порушення чутливості, геміпарези, парези та судоми; лейкоенцефалопатія у пацієнтів з остеосаркомами та в осіб, які отримували кранеоспінальну променеву терапію, г. неврологічні с-ми (аномальна поведінка, фокальні сенсомоторні порушення та аномальні рефлекси) у пацієнтів, які застосовують високі дози метотрексату; хімічний арахноменінгіт з симптомами у вигляді головного болю, болю у спині, ригідності потиличних м’язів, підвищення to тіла; парези з паралічем верхніх та нижніх кінцівок, що вражає один або більше нервів спинного мозку; лейкоенцефалопатія із занепокоєнням, маніями, безсонням, атаксією, деменцією та сильними судомами; подразнення очей, порушення зору, нечіткість зору, кон’юнктивіт, минуща сліпота, втрата зору; артеріальна гіпотензія, тромбоемболічні явища (включаючи артеріальний тромбоз, тромбофлебіт, тромбоз мозку, тромбоз глибоких вен, легеневий тромбоз), васкуліти, перикардит, ексудативний перикардит; інтерстиціальний пневмоніт (іноді з летальними наслідками), легеневий фіброз, хр. інтерстиціальні захворювання легень, задишка, плеврит, альвеоліт; тяжка нефропатія або ниркова недостатність, азотемія, дизурія, гематурія; порушення овогенезу та сперматогенезу, тимчасова олігоспермія, порушення менструального циклу та вагінальні виділення, безпліддя, викидні, відхилення у розвитку плода, пригнічення сперматогенезу, імпотенція, вагінальні виразки, гінекомастія; еритематозні висипання, свербіж, кропив’янка, виразки, підвищена світлочутливість, аномальна пігментація, алопеція, екхімози, теленгіектазія, акне, токсичний епідермальний некроліз, с-м Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, раптовий псоріаз, збільшення ревматичних вузлів; артралгія/міалгія, остеопороз; зміни у місці введення, мукозит, підвищена втомлюваність, погане самопочуття, летальний наслідок.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату, період вагітності або годування груддю, незадовільний стан харчування, тяжкі розлади печінки або нирок, порушення з боку системи кровотворення (зокрема гіпоплазія кісткового мозку, лейкопенія, тромбоцитопенія або виражена анемія), алкогольна залежність, легенева токсичність, спричинена дією метотрексату, активні інфекційні захворювання, імунодефіцитний с-м.

Визначена добова доза (DDD): перорально/парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Пеметрексед (Pemetrexed) [П]

Фармакотерапевтична група: L01BA04 — антиметаболіти. Структурні аналоги фолієвої к-ти.

Основна фармакотерапевтична дія: антифолат різноспрямованої дії, пригнічує тимідилатсинтетазу (TS), дегідрофолатредуктазу (DHFR) і гліцинамід-рибонуклеотид-формілтрансферазу (GARFT), які є основними фолатзалежними ферментами в біосинтезі тимідину та пуринових нуклеотидів заново; транспорт до клітини відбувається за рахунок як редукованого переносника фолатів, так і транспортних систем мебранного протеїну; потрапивши до клітини, швидко трансформується в поліглютаматні форми, які акумулюються в клітинах і є навіть більш сильними інгібіторами TS і GARFT; цей процес відбувається в пухлинних клітинах, та меншою мірою — в нормальних тканинах і залежить від часу та концентрації; метаболіти поліглютамату мають більш тривалий внутрішньоклітинний період напіввиведення, що призводить до більш тривалої дії препарату в малігнізованих клітинах; доведені синергічні ефекти при комбінуванні пеметрекседу з цисплатином в лікуванні мезотеліоми.

Показання для застосування ЛЗ: злоякісна нерезектабельна плевральна мезотеліома у комбінації з цисплатином, місцево розповсюджений або метастатичний недрібноклітинний неплоскоклітинний рак легенів у першій лінії хіміотерапії в комбінації з цисплатином, як монотерапія для лікування хворих на місцево розповсюджений або метастатичний недрібноклітинний неплоскоклітинний рак легенів у другій лінії хіміотерапії БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: злоякісна плевральна мезотеліома: у комбінації із цисплатином: рекомендована доза 500 мг/м2 у вигляді в/в інфузії у перший день кожного 21-денного циклу; рекомендована доза цисплатину 75 мг/м2 у вигляді інфузії приблизно через 30 хв після завершення інфузії пеметрекседу у перший день кожного 21-денного циклу; пацієнт повинен отримувати адекватну протиблювотну терапію; гідратація пацієнта повинна проводитися до або/та після введення цисплатину; недрібноклітинний рак легенів (NSCLC): монотерапія: рекомендована доза 500 мг/м2 у вигляді в/в інфузії в перший день кожного 21-денного циклу; у комбінації із цисплатином: рекомендована доза 500 мг/м2 у вигляді в/в інфузії у перший день кожного 21-денного циклу; рекомендована доза цисплатину 75 мг/м2 у вигляді інфузії приблизно через 30 хв після завершення інфузії пеметрекседу в перший день кожного 21-денного циклу; пацієнт повинен отримувати адекватну протиблювотну терапію, гідратація пацієнта повинна проводитися до або/та після введення цисплатину.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: супресія кісткового мозку, що проявляється у вигляді анемії, нейтропенії, лейкопенії та тромбоцитопенії, а також шлунково-кишкова токсичність, що проявляється як анорексія, тошнота, блювання, діарея, запор, фарингіт, мукозит і стоматит; ниркова токсичність, підвищення рівня трансаміназ, алопеція, слабкість, дегідратація, висипання, інфекція/сепсис, нейропатія; с-м Стивенса-Джонсона, токсичний епідермальний некролізис.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату або до його компонентів; годування груддю рекомендовано припинити; супутнє застосування вакцини проти жовтої лихоманки протипоказане.

Торговельна назва:

• Тегафур (Tegafur) [П]

Фармакотерапевтична група: L01ВС03 — антинеопластичні засоби. Структурні аналоги піримідину.

Основна фармакотерапевтична дія: має протипухлинну дію і за біологічними ознаками нагадує фторурацил; його можна розглядати як транспортну форму фторурацилу, що утворюється в організмі внаслідок активації мікросомальними ферментами печінки; метаболіт довго циркулює в організмі, забезпечуючи таким чином високу ефективність препарату. У процесі метаболізування 5-фторурацилу утворюється 5-фтор-2’-дезоксиуридин-5’-монофосфат, який значно зменшує активність тимідилсинтетази. У таких умовах створюється дефіцит тимідин-5’-монофосфату (який можна вважати специфічним попередником дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК)), що зумовлює зупинення процесу поділу клітин, у тому числі злоякісних. До того ж інший метаболіт 5-фторурацил-5-фторуридин-5’-трифосфат інкорпорується у ланцюг рибонуклеїнової кислоти (РНК) та заміщує урацил, що супроводжується також і порушеннями дії РНК. Тегафур викликає вираженіші порушення біосинтезу, ніж 5-фторурацил. Це вказує на те, що тегафур діє не тільки як транспортна форма 5-фторурацилу, а й самостійно. Препарату властива також протизапальна і аналгетична дія, зменшення свербіжу.

Показання для застосування ЛЗ: рак шлунку, товстої і прямої кишки, молочної залози, дифузний нейродерміт, шкірні лімфоми.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: перорально, добова доза 20-30 мг/кг (1,2-1,6 г або 3 капс.), але може досягти 2 г (5 капс.); дозу ділять на 2 прийоми і приймають щоденно кожні 12 год. або 2-4 р/добу; курсова доза — 30-40 г; тривалість лікувального курсу 28 днів, інтервал між курсами 7 днів; приймати за 1 году до або після прийому їжі. Доза препарату може бути змінена залежно від токсичності; у схемах комбінованої хіміотерапії та як доповнення при променевій терапії застосовується в дозі, яка дорівнює або менше за дозу, що застосовується при монотерапії.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пригнічення кровотворення, анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія; нудота, блювання, анорексія, пронос, кишкові коліки, особливо на початку терапії; реакції гіперчутливості; незначна імунодепресивна дія на загальну реактивність організму та на показники неспецифічного клітинного та гуморального імунітету; дегідратація організму; запаморочення, сонливість, втрата нюху, зміни смаку; стоматит, анорексія; пронос, порушення функції печінки; дерматит з сверблячими макулопапульозними висипами, випадання волосся, пошкодження нігтів, суха шкіра; підвищення рівня АлАТ та АсАТ; фебрильна нейтропенія; інтерстиціальна пневмонія; виразковий езофагофарингіт, дуоденіт, виразка ДПК; симптоми лейкоенцефаліту; г. гепатит; стенокардія, стенокардія спокою; г. панкреатит.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, термінальна стадія хвороби, г. профузні кровотечі, тяжкі порушення функцій печінки й нирок, лейкопенія (менше 3х109/л), тромбоцитопенія (менше 100х109/л) та анемія (Нb<30 од.), вагітність, лактація, дитячий вік.

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Тіогуанін (Tioguanine) [П]

Фармакотерапевтична група: L01BB03 — антинеопластичні засоби. Антиметаболіти.

Основна фармакотерапевтична дія: сульфгідрильний аналог гуаніну, діє як пуриновий антиметаболіт; активується до свого нуклеотиду — тіогуанілової к-ти; метаболіти тіогуаніну гальмують синтез пуринів і взаємоперетворення пуринових нуклеотидів; інкорпорується у нуклеїнові кислоти що зумовлює його токсичність; існує перехресна резистентність з меркаптопурином, хворі, резистентні до одного препарату, можуть бути нечутливими до іншого.

Показання для застосування ЛЗ: г. лейкоз (г. мієлобластний лейкоз та г. лімфобластний лейкоз) БНФ, хр.гранулоцитарний лейкоз БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: звичайна доза 60-200 мг/м2/добу БНФ, для дітей — таке ж дозування, з розрахунком дози згідно з площею поверхні тіла.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пригнічення кісткового мозку, стоматит, нудота, блювання, анорексія, некроз і перфорація стінки кишки, печінкова токсичність у поєднанні з пошкодженням ендотелію судин, гепатовенооклюзивна хвороба (гіпербілірубінемія, гепатомегалія, збільшення маси тіла у зв‘язку із затримкою рідини та асцитом), симптоми портальної гіпертензії (спленомегалія, тромбоцитопенія та варикозне розширення вен стравоходу), підвищення рівня печінкових трансаміназ, лужної фосфатази та гамаглютамілтрансамінази, жовтяниця, гепатопортальний склероз, вузликова регенеративна гіперплазія, печінковий та періпортальний фіброз, центролобулярний печінковий некроз; фотосенсибілізація, порушення електролітного балансу, атаксія, висип, шум у вухах, серцево-судинні порушення, глухота та окулогірні кризи.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату, лікування незлоякісних захворювань; зважаючи на серйозність показань, абсолютних протипоказань немає.

Торговельна назва:

• Флударабін (Fludarabine) [П]

Фармакотерапевтична група: L01ВВ05 — протипухлинні засоби. Аналоги пурину.

Основна фармакотерапевтична дія: фторований нуклеотидний аналог противірусного засобу від арабіну; швидко дефосфорилюється до метаболіту, який поглинається клітинами і потім всередині клітин фосфорилюється дезоксицитидинкіназою до активного три фосфату; завдяки біоперетворенням інгібує синтез ДНК, частково інгібірує РНК-полімерази і послідовно зменшує синтез протеїнів.

Показання для застосування ЛЗ: лікування В-клітинного хронічного лімфолейкозу (ХЛЛ) у пацієнтів із достатнім резервом кісткового мозку БНФ; терапію першого ряду здійснювати тільки у пацієнтів з прогресуючим захворюванням, стадії III/IV за Rai (стадія С за Binet), або стадії І/ІІ за Rai (стадія А/В за Binet), при яких пацієнт має симптоми, пов’язані із захворюванням, або ознаки прогресуючого захворювання.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза в/в 25 мг на 1 м2 площі поверхні тіла, перорально 40 мг/м2, щодня протягом 5 днів поспіль кожні 28 днів; пацієнтам з ХЛЛ застосовувати до досягнення максимальної відповіді на лікування (повна або часткова ремісія, яка зазвичай досягається через 6 циклів) та після цього припинити застосування.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: інфекційні захворювання/ опортуністичні інфекції (такі як реактивація латентних вірусів, мультифокальна прогресуюча лейкоенцефалопатія, оперізувальний лишай (Herpes zoster), вірус Епштейна-Барра), пневмонія; лімфопроліферативні захворювання (асоційовані з вірусом Епштейна-Барра), мієлодиспластичний с-м та г. мієлоїдний лейкоз, нейтропенія, анемія, тромбоцито-пенія; мієлосупресія, аутоімунні захворюван-ня (включаючи аутоімунну гемолітичну анемію, с-м Еванса, тромбоцитопенічну пурпуру, набуту гемофілію, пухирчатку), анорексія, с-м лізису пухлини (включаючи ниркову недостатність, метаболічний ацидоз, гіперкаліємію, гіперурикемію, гіпокальціємію, гемматурію, уратну кристалурію, гіперфосфатемію), периферична невропатія, сплутаність свідомості, кома, судоми, тривожне збудження, крововилив у мозок, порушення зору, сліпота, неврит зорового нерва, зорова невропатія, СН, аритмія, кашель, легенева токсичність (включаючи легеневий фіброз, пневмоніт, диспное), легенева кровотеча, блювання, діарея, нудота, стоматит, шлунково-кишкові кровотечі, зміни рівня ферментів підшлункової залози, зміни рівня ферментів печінки, висипання, рак шкіри, с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермаль-ний некроліз (типу Лайєлла), геморагіч-ний цистит, гарячка, втома, слабкість, набряки, мукозит, нездужання, застуда.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, порушення функції нирок (кліренс креатинину <30 мл/хв), декомпенсована гемолітична анемія.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Фторурацил (Fluorouracil) [П]

Фармакотерапевтична група: L01BC02 — антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги піримідину.

Основна фармакотерапевтична дія: протипухлинний засіб, структурний аналог піримідину, виявляє протипухлинну активність як антиметаболіт нуклеїнового обміну, пригнічує ріст епітеліальних новоутворень, та меншою мірою діє на пухлини залозистого походження.

Показання для застосування ЛЗ: рак молочної залози і колоректальний ракВООЗ БНФ (у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антинеопластичними ЛЗ); рак шлункаВООЗ БНФ, рак голови та шиї, рак підшлункової залозиВООЗ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: загальна добова доза для дорослих не повинна перевищувати 1 г; під час початкового курсу вводити шляхом інфузій або ін’єкцій (інфузії краще); колоректальний рак: в/в інфузії: добова доза 15 мг/кг маси тіла (600 мг/м2 поверхні тіла), але не більше 1 г/інфузію, протягом 4 годин. у наступні дні препарат вводять у такій же дозі, доки не проявляються токсичні ефекти або загальна доза не досягне 12-15 г. МДД 1 г/добу). альтернативно можна вводити шляхом безперервних 24-годинних в/в інфузій; в/в ін’єкції: по 12 мг/кг маси тіла (480 мг/м2 поверхні тіла) щодня протягом 3 днів; при відсутності ознак токсичних ефектів можна продовжувати у дозі 6 мг/кг маси тіла (240 мг/м2 поверхні тіла) у 5-й, 7-й та 9-й дні курсу. для підтримуючої терапії вводять у дозі 5-10 мг/кг маси тіла (200-400 мг/м2 поверхні тіла) 1 р/тиждень; рак молочної залози: застосовують у комбінації з іншими хіміопрепаратами (метотрексатом і циклофосфамідом або доксорубіцином і циклофосфамідом) в/в по 10-15 мг/кг маси тіла (400-600 мг/м2 поверхні тіла) у 1-й і 8-й дні курсу тривалістю 28 діб; можна вводити шляхом безперервних 24-годинних в/в інфузій, звичайна доза 8,25 мг/кг маси тіла (350 мг/м2 поверхні тіла); внутрішньоартеріальні інфузії: добову дозу 5-7,5 мг/кг маси тіла (200-300 мг/м2 поверхні тіла) вводять шляхом безперервної 24-год внутрішньоартеріальні інфузії, можуть застосовуватися регіональні внутрішньоартеріальні інфузії для лікування первинних пухлин або метастазів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пропасниця; інфекційні захворювання, сепсис; мієлосупресія, нейтропенія та тромбоцитопенія (від середнього до вкрай тяжкого ступеня тяжкості), лейкопенія, агранулоцитоз, анемія, носові кровотечі та панцитопенія; імуносупресія зі збільшенням частоти інфекцій; генералізовані АР, анафілактичний шок; транзиторний оборотний церебральний с-м, атаксія, сплутаність свідомості і екстрапірамідні рухові і кортикоспінальні розлади, ністагм, головний біль, запаморочення, ейфорія; сонливість, дезорієнтація, г. мозочковий с-м; втрата пам’яті, парестезія, летаргія, слабкість м’язів, порушення мови, кома, судоми; лейкоенцефалопатія; інфаркт головного мозку; надмірна сльозотеча, нечіткість зору, порушення моторики ока, неврит зорового нерва, диплопія, зниження гостроти зору, світлобоязнь, кон’юнктивіт, блефарит, рубцевий ектропіон, фіброз слізних канальців; порушення ЕКГ, характерні для ішемії; біль в грудній клітці; аритмія, ІМ, ішемія міокарда, міокардит, СН, дилятативна кардіоміопатія та кардіогенний шок; зупинка серця та раптова серцева смерть; носові кровотечі, артеріальна гіпотензія, тромбофлебіт, с-м Рейно, тромбоемболії, розширення вен, периферична нейропатія, васкуліт; бронхоспазм; запалення слизових оболонок (зокрема стоматит, езофагіт, фарингіт, проктит); діарея, нудота, блювання; анорексія; виразки ШКТ, шлунково-кишкові кровотечі, зневоднення, сепсис; печінковий цитолітичний с-м; некрози печінки (часом летальні), холецистит; алопеція (оборотна); дерматит, зміни шкіри (сухість шкіри, тріщини, ерозії, еритема, висипання, свербіж, фоточутливість, шкірні алергічні реакції, пігментація, гіперпігментація або депігментація у вигляді смуг поблизу вен, зміни нігтів, випадання нігтів); с-м долонно-підошовної еритродизестезії; некроз носових кісток, м’язова слабкість; ниркова недостатність, гіперурикемія; підвищення рівня загального тироксину (T4) і загального трийодтироніну (T3) в сироватці без підвищення вільного T4 і тиреотропіну без клінічних ознак гіпертиреозу; порушення сперматогенезу і овуляції; втома, виснаження, загальна астенія; збільшення протромбінового часу при комбінованому застосуванні з варфарином.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до фторурацилу або до будь-якого з компонентів препарату; пригнічення функції кісткового мозку, особливо після променевої терапії або лікування іншими протипухлинними ЛЗ; мієлосупресія; значні відхилення кількості формених елементів у крові; кровотечі; стоматити, виразки слизової оболонки рота і ШКТ; тяжка діарея; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; тяжкі інфекційні захворювання (оперізуючий лишай, вітряна віспа); сильне виснаження (кахексія); рівень білірубіну в плазмі крові > 85 мкмоль/л; вагітність, годування груддю; дефіцит ферменту ДПД; уникати вакцинації живими вакцинами; не застосовувати одночасно з бривудином, соривудином або з їхніми аналогами.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Цитарабін (Cytarabine) [П] *

Фармакотерапевтична група: L01BC01 — антинеопластичні та імуномодулюючі засоби. Антинеопластичні засоби. Структурні аналоги піримідину.

Основна фармакотерапевтична дія: є антинеопластичним агентом, пригнічує синтез дезоксірибонуклеїнової кислоти (ДНК); має противірусні та імуносупресорні властивості; основна дія — пригнічення синтезу дезоксіцитидину, хоча пригнічення цитидилових кіназ та включення сполуки до нуклеїнових кислот також може відігравати роль в цитостатичній та цитоцидній дії препарату на клітини.

Показання для застосування ЛЗ: досягнення та підтримка ремісії при г. нелімфобластних лейкозах у дорослих та дітей; г. лімфоцитарний лейкоз, хр. мієлобластний лейкоз (бластний криз); профілактика або лікування лейкозного менінгіту інтратекально у вигляді монотерапії або у комбінації з іншими препаратами (метотрексат, гідрокортизон); у вигляді монотерапії або у комбінації з іншими антинеопластичними ЛЗ (кращі результати досягаються при комплексному лікуванні); терапія лейкозу з високим ризиком ускладнень, рефрактерного лейкозу та рецидиву г. лейкозу незалежно від супутнього застосування протипухлинних хіміотерапевтичних засобів високими дозами препарату; у складі комбінованої терапії (LSA2L2) для лікування неходжкінських лімфом у дітей.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовувати у комбінації з іншими цитотоксичними ЛЗ, використовуючи різні схемами дозування; можна вводити шляхом в/в інфузії або ін’єкції, п/ш (лише р-н для ін’єкцій з концентрацією 20 мг/мл, стандартна доза 20-100 мг/м2) або інтратекально; дорослі: індукція ремісії, тривале застосування: рекомендована доза для болюсної ін’єкції 2 мг/кг маси тіла/добу протягом 10 днів, дозу можна збільшити до 4 мг/кг маси тіла/добу, застосування продовжувати до появи терапевтичної відповіді або ознак токсичності; дозу 0,5-1 мг/кг маси тіла на добу можна вводити шляхом інфузії протягом не більше 24 год, через 10 днів дозу можна збільшити максимум до 2 мг/кг маси тіла на добу та застосовувати до появи ознак токсичності або до досягнення ремісії; переривчаста терапія: в/в протягом 5 днів поспіль у дозах 3-5 мг/кг маси тіла на добу, повторюють після перерви 2-9 днів, продовжувати до появи ознак токсичності або досягнення ремісії; появу ознак відновлення кісткового мозку можна очікувати через 7-64 днів (у середньому 28 днів); підтримуюче дозування: ремісію можна підтримувати, застосовуючи 1-2 в/в або п/ш введення препарату на тиждень у дозі 1 мг/кг маси тіла; лікування високими дозами: вводять із розрахунку 2-3 г/м2 поверхні тіла шляхом в/в інфузії тривалістю 1-3 год кожні 12 годин протягом 1-6 днів; інтратекальне застосування при лейкозному менінгіті: у вигляді монотерапії або у комбінації з метотрексатом (15 мг/м2) та гідрокортизоном (15 мг/м2) — залежить від конкретного випадку (фокальне ураження ЦНС при лейкозі може не відповідати на інтратекальне лікування, застосування променевої терапії є більш доцільним); дози при монотерапії з інтратекальним введенням від 5 до 75 мг/м2 і зазвичай становлять 30 мг/м2 кожні 4 дні, поки показники спинномозкової рідини не досягнуть норми (з наступним додатковим лікуванням); дозування залежить від типу та тяжкості неврологічної симптоматики, а також ефективності попередньої терапії.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пригнічення функції кісткового мозку, анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, мегалобластоз, зниження кількості ретикулоцитів, клітинні зміни в морфології кісткового мозку і мазках периферичної крові, інфекції вірусні, бактерійні, грибкові, паразитарні або сапрофітні, гарячка, міалгія, біль у кістках, біль у грудній клітці, макулопапульозний висип, кон’юнктивіт, нездужання, пневмонія, сепсис, флегмона, афілактичний шок, алергічний набряк, анорексія, нейротоксичність, неврит, запаморочення, головний біль, перикардит, тромбофлебіт, відчуття нестачі повітря, біль в горлі, пакреатит, утворення виразок стравоходу, біль в животі, діарея, езофагіт, нудота, блювання, запалення або покриття виразками слизової оболонки порожнини рота або анальної ділянки, порушення функції печінки, жовтяниця, покриття шкіри виразками, алопеція, поява ластовиння, висип, свербіж, кропив’янка, порушення функції нирок, затримка сечі, реакція в місці введення ін’єкції (біль та запалення в місці підшкірної ін’єкції), сепсис, абсцес печінки, кома, дисфункція головного мозку і мозочка, у тому числі зміна особистості, сонливість, судоми, периферичні моторні та сенсорні нейропатії, токсична дія на рогівку, геморагічний кон’юнктивіт, кардіоміопатія зі смертельними наслідками, респіраторний дистрес-синдром дорослих, набряк легенів, некроз тонкої кишки, некротичний коліт, виразки в ШКТ (включаючи кістозний пневматоз кишечнику, що призводить до перитоніту), пошкодження печінки з гіпербілірубінемією, дифузний інтерстиціальний пульмоніт.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; медикаментозне пригнічення діяльності кісткового мозку (за умов оцінки ризику та очікуваної користі); вагітність, лактація.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

19.1.3. Лікарські засоби рослинного походження, в т.ч. напівсинтетичні

• Вінбластин (Vinblastine) [П] *

Фармакотерапевтична група: L01CA01 — Алкaлoїди pocлиннoгo пoxoджeння та інші препарати природного походження.

Основна фармакотерапевтична дія: рослинний алкалоїд барвінку рожевого (Cataranthus roseus), що зворотньо блокує мітоз клітин на стадії метафази; зв’язуючись з мікротрубочками, гальмує утворення мітотичних веретен; у клітинах пухлини вибірково пригнічує синтез ДНК і РНК шляхом гальмування ферменту РНК-полімерази.

Показання для застосування ЛЗ: лімфогранулематоз III та ІV стадії; неходжкінські лімфоми ВООЗ, БНФ; хоріокарцинома; нейробластома; герміногенні пухлини яєчка ВООЗ; рак молочної залози ВООЗ, БНФ; гістіоцитоз Х ВООЗ; грибоподібний мікоз.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять виключно в/в, уникати позасудинного потрапляння препарату, інтратекальне введення заборонене; дорослі: початкова доза 0,1 мг/кг маси тіла (3,7 мг/м2 поверхні тіла) у разовій дозі, після цього через тиждень і надалі також 1 р/тиждень, підвищуючи дозу на 0,05 мг/кг (1,8 -1,9 мг/м2 поверхні тіла), застосовують до зниження кількості лейкоцитів до 3000 ммЗ або до максимальної тижневої дози 0,5 мг/кг (18,5 мг/м2 поверхні тіла); підтримуюча доза на 0,05 мг/кг менше за максимальну початкову дозу, можна вводити кожні 7-14 днів або альтернативно вводять 10 мг одноразово, або 2 р/місяць до повного зникнення симптомів; діти: початкова доза 2,5 мг/м2 поверхні тіла 1 р/тиждень, поступово підвищуючи дозу на 1,25 мг/м2 поверхні тіла щотижня до зниження кількості лейкоцитів до 3000 ммЗ або до максимальної тижневої дози — 7,5 мг/м2 поверхні тіла; підтримуюча доза на 1,25 мг/м2 поверхні тіла менше за максимальну початкову дозу, може вводитися кожні 7-14 днів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, анемія, нудота, блювання, запор, діарея, біль у ділянці живота, паралітична непрохідність кишечнику, стоматит, фарингіт, геморагічний ентероколіт або кровотеча з хр. пептичної виразки, парестезії, зниження чи втрата сухожильних рефлексів, периферичний неврит, депресія, головний біль, судоми, запаморочення, диплопія, слабкість, бронхоспазм, кропив’янка, біль та почервоніння у місці ін’єкції, целюліт та флебіт, спричинені екстравазацією препарату при в/в введенні, алопеція, гіперурикемія, сечокисла нефропатія, міалгія, біль у кістках, підвищення АТ та с-м Рейно, азооспермія, аменорея, порушення виділення антидіуретичного гормона.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до вінбластину, пригнічення функції кісткового мозку, вагітність та період годування груддю.

Визначена добова доза (DDD): парентерально -не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Вінкристин (Vincristine) [П] *

Фармакотерапевтична група: L01CA02 — антинеопластичні засоби. Алкалоїди рослинного походження та їх інші препарати природного походження.

Основна фармакотерапевтична дія: алкалоїд рослини барвінку рожевого (Catharanthus roseus), що оборотно блокує мітоз в стадії метафази; селективно блокує реплікацію ДНК у пухлинних клітинах, а також блокує синтез РНК шляхом блокування дії ДНК-залежної синтетази РНК.

Показання для застосування ЛЗ: використовується окремо або у поєднанні з іншими протипухлинними препаратами для лікування: лейкемій БНФ, в т. ч. г. лімфобластного лейкозу ВООЗ, хр. лімфолейкозу, г. мієлобластний лейкозу і бластної кризи при хр. мієлоїдній лейкемії; злоякісні лімфоми БНФ, включаючи хворобу Ходжкіна і неходжкінські лімфоми ВООЗ, множинна мієлома, солідні пухлини, включаючи рак молочної залози, дрібноклітинний рак легені БНФ, рак голови і шиї, саркома м’яких тканин, дитячі солідні пухлини, у т. ч. саркома Юнга ВООЗ, ембріональна рабдоміосаркома, нейробластома, пухлина Вільямса ВООЗ, ретинобластома і медулобластома, ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура; пацієнти з істинною ІТП рефрактерні до спленектомії та короткострокового лікування адренокортикостероїдами можуть відповісти на вінкристин, але він не рекомендується для первинного лікування цього захворювання.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводити винятково в/в (уникати позасудинного введення); інтратекальне застосування заборонено; дорослим: 1,4 мг/1 м2 поверхні тіла (але не більше 2 мг) 1 р/тиждень; максимальна курсова доза 10-12 мг/м2; діти: рекомендована доза 1,4-2 мг/м2 щотижня, максимально до 2 мг/щотижня; якщо маса дитини менше 10 кг, початкова доза 0,05 мг/кг в/в щотижня.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: лейкопенія; велике виділення натрію з сечею, гіпонатріємія; артеріальна гіпотензія, дегідратація, азотемія і набряки, невротичні болі, втрата чутливості, парестезії, труднощі при ходьбі, шаркаюча хода, втрата глибоких сухожильних рефлексів, атаксія, частковий параліч, звисання стопи, параліч черепного нерва, параліч окорухового і гортанного нервів, порушення чутливості і парестезії, невротичні болі, порушення рухової функції, судоми, АГ, тимчасова кортикальна сліпота, атрофія зорових нервів, часткова або тотальна глухота; проблеми з почуттям рівноваги, запаморочення, ністагм, вертиго, коронарно-артеріальні захворювання, ІМ, г. дихальна недостатноість, бронхоспазм, запор, коліки у животі, функціональна кишкова непрохідність, діарея, втрата ваги, нудота, блювання, афтозний стоматит, кишковий некроз та/або перфорація, анорексія, алопеція, висипання, м’язова атрофія, біль у щелепі, гортані, слинних залозах, кістках, спині, кінцівках, міалгії, поліурія, дизурія, затримка сечовипускання внаслідок атонії сечового міхура, анафілаксія, висип і ангіоневротичний набряк, лихоманка, головний біль, задишка, реакція у місці введення.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до діючої або допоміжних речовин, мієлосупресія (пригнічення кісткового мозку), неврологічні захворювання, бактеріальні та вірусні інфекції, демієлінізуюча форма с-му Шарко-Марі-Тута; не вводити під час або безпосередньо після введення щеплень, що містять живі віруси.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Вінорельбін (Vinorelbine) [П]

Фармакотерапевтична група: L01СА04 — антинеопластичні засоби. Алкалоїди рослинного походження та їх аналоги.

Основна фармакотерапевтична дія: цитостатичний протипухлинний препарат алкалоїдів барвінку Vinca rosea з молекулярною дією на динамічну рівновагу тубуліну в мікротубулярному апараті клітини; гальмує полімеризацію тубуліну і зв’язується переважно з мітотичними мікротрубочками, вражаючи аксональні мікротрубочки лише при високій концентрації; стимуляція спіралізації тубуліну менш виразна, ніж у випадку застосування вінкристину; блокує мітоз G2-M, спричиняючи загибель клітини в інтерфазі або під час подальшого мітозу.

Показання для застосування ЛЗ: недрібноклітинний рак легенів, метастатичний рак молочної залози БНФ, рак передміхурової залози, резистентний до гормонотерапії (у комбінації з малими дозами ГКС для внутрішнього застосування).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: не допускається інтратекальне введення; при монотерапії звичайна доза для в/в введення 25-30 мг/м2 поверхні тіла 1 р/тиждень; недрібноклітинний рак легенів: при монотерапії доза 25-30 мг/м2 поверхні тіла 1 р/тиждень; у комбінації з іншими протипухлинними засобами схема введення залежить від протоколу лікування, зазвичай вводять у такій самій дозі (25-30 мг/м2 поверхні тіла), але через більші проміжки часу, наприклад у 1-й і 5-й дні або 1-й і 8-й дні курсу тривалістю 3 тижні; гормонорезистентний рак передміхурової залози: звичайна доза — 30 мг/м2 у 1-й та 8-й день кожні 3 тижні разом із низькою дозою кортикостероїдів щоденно (гідрокортизон у дозі 40 мг/добу).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: бактеріальні, вірусні або грибкові інфекції різної локалізації; септицемія, нейтропенічний сепсис, пригнічення функції кісткового мозку, нейтропенія; лейкопенія; анемія; тромбоцитопенія; фебрильна нейтропенія; системні АР, анафілаксія, анафілактичний шок, анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, гіпонатріємія; с-м неадекватної секреції антидіуретичного гормона (СНСАДГ), зниження глибоких сухожильних рефлексів; парестезія з сенсорними і моторними симптомами; слабкість у нижніх кінцівках; с-м Гійєна-Барре; артеріальна гіпотензія, АГ, відчуття припливів, похолодніння кінцівок; ІХС, транзиторні зміни ЕКГ, ІМ, тяжка артеріальна гіпотензія, колапс; тахікардія, відчуття серцебиття, порушення серцевого ритму; задишка, бронхоспазм, інтерстиціальні захворювання легенів, парез кишечнику, запор, нудота і блювання, діарея, стоматит, езофагіт, анорексія; панкреатит, паралітична непрохідність кишечнику, відхилення від норми результатів печінкових тестів (транзиторне підвищення рівнів загального білірубіну, лужної фосфатази, АЛТ, АСТ), алопеція; шкірні реакції (висипання, свербіж, кропив’янка, еритема долонь і підошов), міалгія, артралгія; біль у щелепі, підвищення рівня креатиніну, підвищена втомлюваність, пропасниця, біль різної локалізації (зокрема біль у грудях та біль у місці пухлини), астенія, реакції у місці введення (еритема, печіння, біль, зміни кольору вени і шкіри у місці введення, місцевий флебіт); целюліт, некроз м’яких тканин у місці введення.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, його компонентів або інших алкалоїдів барвінку; кількість нейтрофілів менше 1500/мм3 (1,5×109/л) або тяжкі поточні або нещодавно перенесені інфекційні захворювання (протягом останніх 2 тижнів); кількість тромбоцитів менше 100000/мм3 (100 ×109/л); виражена печінкова недостатність, не пов’язана з пухлинним процесом; жінкам репродуктивного віку, які не користуються ефективними контрацептивними засобами; застосування вакцини від жовтої гарячки; у комбінації з фенітоїном та ітраконазолом; проведення вакцинацій живими атенуйованими вакцинами у період лікування.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Доцетаксел (Docetaxel) [П]

Фармакотерапевтична група: L01CD02 — антинеопластичні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: сприяє накопиченню тубуліну у мікротрубочках клітин та перешкоджає їх розпаду, що веде до значного зниження рівня вільного тубуліну; зв’язування доцетакселу з мікротрубочками не змінює кількість протофіламентів; порушує мікротубулярну мережу, яка відіграє важливу роль для реалізації вітальних функцій клітини під час мітозу та в інтерфазі; показав цитотоксичність щодо різних пухлинних клітин, а також до клітин щойно видалених пухлин; досягає значних концентрацій у міжклітинній рідині і забезпечує високу тривалість життя клітин, виявляє активність щодо деяких клітинних ліній, у яких має місце експресія р-глікопротеїну, що кодується геном медикаментозної полірезистентності; не залежить від режиму застосування та проявляється широким спектром видів протипухлинної активності щодо поширених пухлин.

Показання для застосування ЛЗ: у комбінації з доксорубіцином і циклофосфамідом для ад’ювантної терапії хворих з операбельним раком молочної залози з/без ураження лімфовузлів БНФ; у комбінації з доксорубіцином для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози БНФ, які раніше не отримували цитотоксичну терапію з приводу цього стану; як монотерапія для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози після неефективної цитотоксичної терапії, яка включала антрациклін або алкілувальний препарат БНФ; у комбінації з трастузумабом для лікування хворих з метастатичним раком молочної залози з підвищеною експресією НЕR-2 пухлинними клітинами БНФ, які раніше не отримували хіміотерапію з приводу метастазів; у комбінації з капецитабіном для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози після неефективної терапії, яка включала антрациклін БНФ; лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним недрібноклітинним раком легенів після неефективної хіміотерапії, у комбінації з цисплатином лікування хворих з неоперабельним, місцевопрогресуючим або метастатичним недрібноклітинним раком легенів БНФ, якщо попередня хіміотерапія з приводу цього стану не проводилася; у комбінації з преднізоном або преднізолоном для лікування хворих з гормонорефрактерним метастатичним раком передміхурової залози БНФ; у комбінації з цисплатином і 5-фторурацилом для лікування хворих з метастатичною аденокарциномою шлунка, в тому числі аденокарциномою гастро-езофагального відділу БНФ, які попередньо не отримували хіміотерапію з приводу метастазів; у комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом для індукційної терапії хворих на місцевопрогресуючу сквамозно-клітинну карциному голови та шиї БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: при лікуванні раку молочної залози, недрібноклітинного раку легень, раку шлунка та раку голови та шиї може застосовуватися (якщо не протипоказана) премедикація кортикостероїдами для перорального застосування (дексаметазон 16 мг/добу протягом 3 днів); перша доза вводиться за 1 день до першого введення доцетакселу; для зменшення ризику гематологічних проявів токсичності може профілактично застосовуватися гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор (Г-КСФ); при лікуванні раку простати рекомендований режим премедикації пероральним дексаметазоном, враховуючи одночасне застосування преднізону чи преднізолону, має включати призначення 8 мг препарату за 12 год., за 3 год. та за 1 год. до початку першої інфузії доцетакселу; вводиться інфузійно протягом 1 год. кожні 3 тижні; для ад’ювантної терапії операбельного раку молочної залози з ураженням лімфатичних вузлів та без нього рекомендована доза 75 мг/м2, через 1 год після доксорубіцину (50 мг/м2) та циклофосфаміду (500 мг/м2) кожні 3 тижні, всього 6 циклів; для лікування місцевопрогресуючого або метастатичного раку молочної залози рекомендована доза для монотерапії 100 мг/м2; як терапія першої лінії — 75 мг/м2 у комбінації з доксорубіцином (50 мг/м2); у комбінації з трастузумабом (що вводиться щотижня) рекомендована доза 100 мг/м2 кожні 3 тижні; у комбінації з капецитабіном рекомендована доза 75 мг/м2 кожні 3 тижні; капецитабін вводиться у дозі 1250 мг/м2 2 р/добу (не пізніше ніж через 30 хв після їди) протягом 2 тижнів з наступною 1-тижневою перервою; при лікуванні пацієнтів з недрібноклітинним раком легень, що раніше не отримували хіміотерапію, рекомендована доза 75 мг/м2, одразу вводиться цисплатин 75 мг/м2 протягом 30-60 хв; для лікування пацієнтів, у яких раніше хіміотерапія препаратами на основі платини виявилася неуспішною, рекомендована монотерапія доцетакселом у дозі 75 мг/м2; рак простати: рекомендована доза 75 мг/м2, при цьому безперервним курсом призначається також преднізон або преднізолон 5 мг 2 р/добу перорально; аденокарцинома шлунка: рекомендована доза 75 мг/м2, інфузійно протягом 1 год., одразу після чого призначається цисплатин 75 мг/м2 інфузійно протягом 1-3 год. (обидва препарати застосовуються лише в 1-й день циклу); негайно після закінчення введення цисплатину починається інфузія 5-фторурацилу (750 мг/м2/добу), що продовжується безперервно 5 діб; цей цикл повторюється кожні 3 тижні; рак голови та шиї: для індукційної хіміотерапії неоперабельної місцевопрогресуючої сквамозно-клітинної карциноми голови та шиї (СККГШ) рекомендована доза 75 мг/м2 інфузійно протягом 1 год., одразу після чого в 1-й день циклу призначається цисплатин 75 мг/м2 інфузійно протягом 1-3 год.; негайно після введення цисплатину починається інфузія 5-фторурацилу (750 мг/м2/добу), що продовжується безперервно 5 діб, у такому режимі призначаються кожні 3 тижні протягом 4 циклів; після хіміотерапії пацієнти повинні отримувати променеву терапію; для індукційної хіміотерапії місцевопрогресуючої СККГШ (технічно нерезектабельної, з низькою імовірністю проведення хірургічного лікування або необхідністю застосування органозберігаючого підходу) рекомендована доза 75 мг/м2 інфузійно протягом 1 год., одразу після чого в 1-й день циклу призначається цисплатин 100 мг/м2 інфузійно протягом 0,5-3 год.; негайно після закінчення введення цисплатину починається інфузія 5-фторурацилу (1000 мг/м2/добу), що продовжується безперервно 4 доби. В такому режимі ці препарати призначаються кожні 3 тижні протягом 5 циклів; після хіміотерапії пацієнти повинні отримувати хіміорадіотерапію.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: сепсис, пневмонія, фатальні випадки, нейтропенія, гарячка, безсоння, парестезія, головний біль, сльозотеча, кон’юнктивіт, гіпестезія, анемія, тромбоцитопенія, реакції гіперчутливості, анорексія, периферична сенсорна нейропатія, периферична моторна нейропатія, дисгевзія, лімфоедема, аритмія, СН, артеріальна гіпотензія, АГ, геморагічні ускладнення, носові кровотечі, фаринголарингеальний біль, назофарингіт; задишка, кашель, ринорея, диспепсія, стоматит, діарея, нудота,блювання, запор, біль у животі, шлунково-кишкові кровотечі, езофагіт, алопеція, еритема, шкірні реакції, ураження нігтів, міалгія, артралгія, біль у кінцівках, кістковий біль, біль у спині, периферичні набряки, підвищена втомлюваність, запалення слизових оболонок, г. респіраторне захворювання, озноб, затримка рідини в організмі, астенія, місцеві реакції після введення препарату, некардіальний біль у грудях, підвищений рівень білірубіну крові, підвищений рівень лужної фосфатази, підвищений рівень АСТ, підвищений рівень АЛТ, збільшення маси тіла.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до діючої речовини або до будь-яких допоміжних речовин, вихідний рівень нейтрофілів <1500 клітин/мм3, тяжкі порушення функції печінки; враховувати протипоказання для застосування інших ЛЗ, які призначаються в комбінації.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Етопозид (Etoposide) [П] *

Фармакотерапевтична група: L01CВ01 — антинеопластичні засоби. Похідні подофілотоксину.

Основна фармакотерапевтична дія: напівсинтетичний похідний подофілотоксину, впливає на функцію топоізомерази II (ферменту, що розрізає ДНК) і інгібує синтез ДНК у термінальній фазі; утворюються однониткові і двониткові розриви у ДНК; цитотоксична дія залежить від концентрації і тривалості експозиції етопозиду; блокує мітоз, спричиняючи загибель клітин у S-фазі і ранній G2-фазі клітинного циклу; на відміну від інших відомих подофілотоксинів, не спричиняє накопичення клітин на стадії метафази.

Показання для застосування ЛЗ: дрібноклітинний рак легенів, несеміномна карцинома яєчкаБНФ ВООЗ, г. мієломоноцитарний і мієлоцитарний лейкоз (ГМЛ, підтипи M4 або M5 за класифікацією FAB), паліативна терапія недрібноклітинного раку легенівВООЗ, реіндукційна терапія хвороби ХоджкінаБНФ, індукційна терапія неходжкінської лімфоми і г. мієлоцитарного лейкозу, індукційна і реіндукційна терапія хоріокарцином.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: в/в повільно протягом 30-60 хв, не вводити внутрішньоплеврально або внутрішньочеревно; звичайна доза 50-120 мг/м2 поверхні тіла на добу в/в протягом 5 днів поспіль відповідно до терапевтичних схем лікування захворювань; інтервали між курсами повинні бути не менше 10-20 днів, при лікуванні негематологічних онкологічних захворювань — не менше ніж 21 день; розпочинати наступний курс терапії можна лише після нормалізації кількості формених елементів крові.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пропасниця, сепсис, нежить; вторинний г. лейкоз (з передлейкозною фазою або без неї) у пацієнтів, які лікувалися етопозидом у поєднанні з іншими антинеопластичними ЛЗ; пригнічення функції кісткового мозку (лейкопенія і тромбоцитопенія); зниження рівня гемоглобіну (приблизно на 40%), анемія, інфекції та кровотечі внаслідок тяжкої мієлосупресії; анафілактичні реакції (нездужання, озноб, гарячка, припливи, тахікардія, задишка, апное, бронхоспазм, артеріальна гіпотензія), ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), анафілактичний шок; гіперурикемія, метаболічний ацидоз, гіперкреатинінемія; периферична нейропатія; судоми, сплутаність свідомості, гіперкінезія, акінезія, сонливість, запаморочення, підвищена втомлюваність, зміни смаку, заніміння кінцівок, головний біль, транзиторна сліпота, інсульт; неврит зорового нерва, сльозотеча; ІМ, серцеві аритмії, біль у ділянці серця, патологічні зміни на електрокардіограмі; флебіт; апное зі спонтанним відновленням дихання після закінчення лікування етопозидом; кашель, ларингоспазм, ціаноз; інтерстиціальний пневмоніт/легеневий фіброз, пневмонія, задишка, раптові летальні реакції, пов’язані з бронхоспазмом, закладеність носа; нудота, блювання; діарея, анорексія, біль у ділянці живота, запор, езофагіт, стоматит, підвищення рівнів печінкових ферментів, підвищення рівнів аспартатамінотрансферази, аланін-амінотрансферази, лужної фосфатази, гіпербілірубінемія; оборотна алопеція, набряк обличчя і язика, посилене потовиділення, шкірні висипання, кропив’янка, зміни пігментації шкіри, свербіж, с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, алопеція, свербіж, дерматит, гіперемія, включаючи гіперемію обличчя, повернення симтомів променевого дерматиту; порушення функції нирок, підвищення рівня азоту сечовини та креатиніну, біль у попереку; аменорея, ановуляторні цикли, зниження фертильності, гіпоменорея, азооспермія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до етопозиду або компонентів препарату, тяжкі порушення функції печінки, тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 15 мг/хв), виражене порушення функції кісткового мозку (кількість лейкоцитів < 2000/мм3 (2×109/л), або тромбоцитів < 75000/мм3 (75 × 109/л)), не можна вводити внутрішньоартеріально або внутрішньопорожнинно (у плевральну, черевну або інші порожнини), г. інфекції, застосування живих вакцин пацієнтам з імуносупресією.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Іринотекан (Irinotecan) [П]

Фармакотерапевтична група: L01ХХ19 — антинеопластичні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: протипухлинний засіб, представник інгібіторів топоізомерази, є напівсинтетичним похідним камптотецину, екстракту алкалоїду з рослини Camptotheca acuminata (камптотека шпичаста); іринотекан та його активний метаболіт SN-38 зв’язуються з комплексом топоізомераза І-ДНК і попереджують релігацію цих однониткових послідовностей; цитотоксичність пов’язана з пошкодженням двониткової ДНК у процесі її синтезу, коли фермент реплікації взаємодіє із четвертинним комплексом, утвореним топоізомеразою І, ДНК та іринотеканом або SN-38; є водорозчинним попередником ліпофільного метаболіту SN-38, що утворюється шляхом карбоксилестеразаопосередкованого карбонатного зв’язування між камптотецином та дипіперидиновим бічним ланцюгом; як інгібітор топоізомерази І, SN-38 приблизно в 1000 разів потужніший, ніж іринотекан; аналіз цитотоксичності in vitro свідчить, що потужність SN-38 порівняно з іринотеканом варіює від 2 до 2000; показники площі під кривою співвідношення концентрація/час (АUС) у плазмі для SN-38 становлять 2-8% від таких для іринотекану; іринотекан і SN-38 існують в активній лактонній та неактивній гідроксильній аніонній формі, між цими формами існує рН-залежна рівновага; кисла рН прискорює утворення лактону, тоді як лужна рН прискорює утворення гідроксильної аніонної форми.

Показання для застосування ЛЗ: поширений колоректальний рак: у комбінації з 5-фторурацилом та фолінієвою кислотою БНФ пацієнтам, які не отримували попередньої хіміотерапії для лікування поширеного захворювання; як монотерапія пацієнтам, яким встановлений режим лікування із застосуванням 5-фторурацилу виявився неефективним БНФ; у комбінації з цетуксимабом для лікування метастатичного колоректального раку з диким типом гена KRAS, що експресує рецептори до епідермального фактора росту пацієнтам, які раніше не отримували лікування від метастатичного раку або для яких цитотоксичне лікування із застосуванням іринотекану, виявилося неефективним; у комбінації з 5-фторурацилом, фолінієвою кислотою та бевацизумабом як терапія першої лінії пацієнтам із метастатичними карциномами товстої або прямої кишки; у комбінації з капецитабіном (з додаванням бевацизумабу або без нього) як терапія першої лінії пацієнтам із метастатичним колоректальним раком БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: при монотерапії призначають 1 раз на 3 тижні; пацієнтам, яким може бути необхідно більш ретельне спостереження або які знаходяться у групі підвищеного ризику розвитку тяжкої нейтропенії, можна розглянути щотижневу схему застосування; для пацієнтів, які раніше отримували лікування, рекомендована доза 350 мг/м2 поверхні тіла шляхом в/в інфузії тривалістю 30-90 хв через кожні 3 тижні; комбінована терапія (для пацієнтів, які раніше не отримували лікування): ефективність та безпека застосування у комбінації з 5-фторурацилом (5-ФУ) та фолінієвою к-тою (ФК) оцінювали за наступною схемою дозування: іринотекан та 5-ФУ/ФК через кожні 2 тижні; рекомендована доза іринотекану 180 мг/м2 поверхні тіла шляхом в/в інфузії тривалістю 30-90 хв 1 раз на 2 тижні з подальшим введенням шляхом інфузії ФК або 5-фторурацилу, застосовують таку ж дозу іринотекану, як і під час останніх циклів лікування із застосуванням іринотекану; вводити не раніше ніж через 1 годину після закінчення інфузії цетуксимабу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: тромбоз/емболія, реакції гіперчутливості, ішемія/ІМ, АГ, фебрильна нейтропенія, нейтропенія, зневоднення, запор, обструкції кишкового тракту, кишкова непрохідність, шлунково-кишкова кровотеча, коліт (у т. ч. тифліт), ішемічний та виразковий коліт, перфорація кишечнику, анорексія, спазми/біль у животі, мукозит, симптоматичний та безсимптомний панкреатит, ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія, недостатність кровообігу та серцевої діяльності, г. холінергічний с-м, астенія, гарячка, реакції в місці інфузії, інтерстиціальна хвороба легенів, задишка, алопеція зворотного характеру, шкірні реакції легкого ступеня, АР легкого ступеня, анафілактичні/анафілактоїдні реакції, м’язові скорочення, судоми, парестезія, підвищення рівнів трансаміназ, лужної фосфатази або білірубіну у сироватці крові, тимчасове підвищення рівня креатиніну в сироватці крові, підвищення рівнів АЛТ, АСТ, підвищення активності амілази та/або ліпази, гіпокаліємія та гіпонатріємія, тимчасові розлади мови, пізня діарея, нудота, блювання, рання діарея, стоматит, лейкопенія, анемія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: хр. запальні захворювання кишечнику та/або обструкція кишечнику, наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості до іринотекану гідрохлориду тригідрату або до будь-якого з допоміжних компонентів, годування груддю, рівень білірубіну вище верхньої межи норми більш ніж у 3 рази, тяжка недостатність кісткового мозку, стан здоров’я за індексом ВОЗ >2, супутнє лікування звіробоєм.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Паклітаксел (Paclitaxel) [П]

Фармакотерапевтична група: L01CD01 — антинеопластичні засоби. Алкалоїди рослинного походження та інші препарати природного походження. Таксани.

Основна фармакотерапевтична дія: хіміотерапевтичний препарат, який стимулює утворення мікротрубочок із димерів тубуліну і стабілізує мікротрубочки внаслідок пригнічення деполімеризації, що призводить до пригнічення нормального процесу динамічної реорганізації мережі мікротрубочок, що є важливим для клітинних функцій на етапі мітозу та інтерфази клітинного циклу; індукує утворення аномальних скупчень або «низок» мікротрубочок протягом клітинного циклу і викликає утворення множинних зірок мікротрубочок під час мітозу.

Показання для застосування ЛЗ: препарат першої лінії для лікування раку яєчників, а також у комбінації з цисплатином при поширеній формі раку яєчників або при залишкових пухлинах після лапаротомії БНФ розміром більше 1 cм; препарат другої лінії для лікування метастатичного раку яєчників, якщо стандартна терапія препаратами платини виявилася неефективною БНФ; ад’ювантне лікування пацієнтів з ураженням лімфатичних вузлів після стандартної комбінованої терапії антрациклінами або циклофосфамідами; первинна хіміотерапія місцевопоширеного або метастатичного раку молочної залози БНФ у комбінації з антрациклінами або з трастузумабом у разі виявленої імуногістохімічним методом надекспресії онкопротеїну HER-2 (3+) або ж при наявності протипоказань до терапії антрациклінами; монотерапія метастатичного раку молочної залози після неефективної стандартної терапії; поширений недрібноклітинний рак легенів (комбінована хіміотерапія з цисплатином у разі неможливості застосування хірургічного лікування і/або променевої терапії БНФ); саркома Капоші (СК) у хворих на СНІД (у хворих на СНІД у разі неефективності попередньої терапії ліпосомальними антрациклінами) БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: до початку лікування паклітакселом усім пацієнтам отримати премедикацію кортикостероїдами, антигістамінними ЛЗ та антагоністами H2-рецепторів; як препарат першої лінії раку яєчників: відповідно до тривалості інфузії рекомендуються 2 дози паклітакселу: 175 мг/м2 поверхні тіла шляхом в/в вливання тривалістю 3 год., потім вводити цисплатин у дозі 75 мг/м2, інтервал між курсами лікування — 3 тижні; 135 мг/м2 поверхні тіла у вигляді 24-год. в/в інфузії, потім водити цисплатин у дозі 75 мг/м2, інтервал між курсами лікування — 3 тижні; як препарат другої лінії раку яєчників: 175 мг/м2 поверхні тіла шляхом 3-год в/в інфузій, не більше 4 курсів з інтервалами 3 тижні; а’ювантна хіміотерапія при раку молочної залози: 175 мг/м2, шляхом в/в вливання тривалістю 3 год, проводити 4 курси лікування, інтервал між курсами 3 тижні, проводити після терапії антрациклінами або циклофосфамідами; хіміотерапія першої лінії раку молочної залози: у комбінації з доксорубіцином (50 мг/м2) вводити через 24 год. після доксорубіцину; рекомендовану дозу 220 мг/м2 вводити шляхом в/в вливання тривалістю 3 год, інтервал між курсами 3 тижні; у комбінації з трастузумабом: 175 мг/м2 вводити шляхом в/в вливання тривалістю 3 год, інтервал між курсами 3 тижні; вливання паклітакселу можна розпочинати через день після введення першої дози трастузумабу або одразу після наступних доз трастузумабу, якщо попередню дозу трастузумабу пацієнт переніс добре; хіміотерапія другої лінії раку молочної залози: 175 мг/м2 шляхом в/в вливання тривалістю 3 год, інтервал між курсами 3 тижні; хіміотерапія поширеного недрібноклітинного раку легені: 175 мг/м2 шляхом в/в вливання тривалістю 3 год., потім вводити цисплатин у дозі 80 мг/м2, інтервал між курсами 3 тижні; хіміотерапія саркоми Капоші у хворих на СНІД: 135 мг/м2 поверхні тіла шляхом 3-год в/в інфузій через кожні 3 тижні або 100 мг/м2 поверхні тіла шляхом 3-год в/в інфузій через кожні 2 тижні.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пригнічення функції кісткового мозку: тромбоцитопенія; анемія; локальний набряк, біль, еритема та індурація, целюліт, зміни пігментації шкіри, брадикардія, кардіоміопатія, асимптоматична вентрикулярна тахікардія, нудота, блювання, діарея, мукозити, непрохідність кишечнику, перфорація, ішемічний коліт, псевдомембранозний коліт, езофагіт, запор, панкреатит, некроз печінки, печінкова енцефалопатія, інфекції (простий герпес, оральний кандидоз, фарингіт, риніт), застуда, тяжкі інфекції, септичний шок, пневмонія, перитоніт, сепсис, мієлосупресія, тяжка нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, тяжка лейкопенія, кровотечі, нейтропенічна гарячка, фебрильна нейтропенія, г. мієлоїдний лейкоз, мієлодиспластичний с-м, реакції гіперчутливості (припливи і висипи), артеріальна гіпотензія, ангіоневротичний набряк, респіраторний дистрес, генералізована кропив’янка, озноб, біль у спині, біль у грудях, тахікардія, абдомінальний біль, біль у кінцівках, профузне потовиділення, анафілактичні реакції, анафілактичний шок, анорексія, втрата та збільшення ваги, с-м лізису пухлини, сплутаність свідомості, нейропатія, парестезія, сонливість, депресія, нервозність, безсоння, порушення мислення, гіпокінезія, порушення ходи, гіпестезія, спотворення смаку, великі епілептичні напади (grand mal), судоми, енцефалопатія, запаморочення, головний біль, атаксія; судоми ніг, сухість очей; послаблення зору; дефект поля зору; ураження зорового нерва та/або порушення зору (миготлива скотома), макулярний набряк; фотопсія; плаваючі помутніння скловидного тіла, ототоксичні ураження, втрата слуху, шум у вухах, вертимо, брадикардія, тахікардія, підвищене серцебиття, непритомність, застійна СН, ІМ, атріовентрикулярна блокада і непритомність, кардіоміопатія, безсимптомна шлуночкова тахікардія, тахікардія у поєднанні з бігемінією, аритмія, екстрасистолія, СН, фібриляція передсердь, надшлуночкова тахікардія, артеріальна гіпотензія, вазодилатація (припливи), АГ, тромбоз, тромбофлебіт, шок, флебіти, носова кровотеча, дихальна недостатність, емболія легеневої артерії, фіброз легенів, інтерстиціальний пневмоніт, задишка, плевральний випіт, кашель, легенева гіпертензія, нудота, блювання, діарея, запалення слизових оболонок, стоматит, біль у животі, сухість у роті, виразки у роті, мелена, диспепсія, обструкція кишечнику, перфорація кишечнику, ішемічний коліт, г. панкреатит, мезентеріальний тромбоз, псевдомембранозний коліт, нейтропенічний коліт, асцити, езофагіт, запор, гіпогідратація, некроз печінки, печінкова енцефалопатія, алопеція, сухість шкіри, акне, зміни кольору нігтів, свербіж, висипи, еритема, набряк, с-м Стівенса-Джонсона, епідермальний некроліз, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, кропив’янка, оніхолізис, фолікуліт, склеродермія; рецидиви шкірних реакцій у місцях попередньої екстравазації, артралгія, міалгія, біль у кістках, міастенія, біль у спині, системний червоний вовчак, дизурія, ниркова недостатність, астенія, набряк, включаючи периферичний та обличчя, реакції у місці ін’єкцій, підвищення to тіла, дегідратація, астенія, значне підвищення рівнів ферментів печінки — АСТ, АЛТ і лужної фосфатази, значне підвищення рівня білірубіну, підвищення рівня креатиніну крові.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату (особливо до макроголгліцеролу рицинолеату); нейтропенія (початкова кількість нейтрофілів < 1,5 x 109/л, у разі саркоми Капоші у хворих на СНІД кількість нейтрофілів < 1 x 109/л), тромбоцитопенія (< 100 x 109/л); супутні тяжкі неконтрольовані інфекції у хворих на саркому Капоші; тяжкі порушення функції печінки.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Топотекан (Topotecan) [П]

Фармакотерапевтична група: L01XX17 — антинеопластичні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: протипухлинна активність полягає у пригніченні топоізомерази-І — ферменту, що бере безпосередню участь у реплікації ДНК; пригнічує топоізомеразу-І шляхом стабілізації ковалентного комплексу ферменту і розщепленої нитки ДНК, що є проміжною ланкою каталітичного механізму; клітинними наслідками пригнічення топоізомерази-І є індукція протеїнасоційованих поодиноких розривів ланцюга ДНК

Показання для застосування ЛЗ: монотерапія: метастатичний рак яєчників після першої лінії хіміотерапії або подальшої терапії, якщо не було досягнуто позитивного ефекту, рецидивуючий дрібноклітинний рак легенів у пацієнтів, яким проведення повторної хіміотерапії першої лінії не може бути рекомендовано; у комбінації з цисплатином: рецидивуючий рак шийки матки після променевої терапії, а також хворим зі стадією IV-ВБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рак яєчників та дрібноклітинний рак легенів: рекомендована доза початкового курсу лікування 1,5 мг/м2 поверхні тіла у вигляді в/в інфузії протягом 30 хв 1 р/добу протягом 5 днів поспіль із перервою 3 тижні між початком кожного курсу; у разі доброї переносимості лікування продовжити, доки буде прогресувати хвороба; для проведення повторних курсів не можна застосовувати препарат, доки рівень нейтрофілів не досягне > 1 х 109/л, кількість тромбоцитів — >100 х 109/л і рівень гемоглобіну — >9 г/дл (після гемотрансфузії, якщо це необхідно); рак шийки матки: рекомендованою дозою початкового курсу лікування є 0,75 мг/м2поверхні тіла, щоденно у вигляді 30-хв в/в інфузії у 1-й, 2-й та 3-й день; у 1-й день після введення призначають цисплатин у вигляді в/в інфузії у дозі 50 мг/м2 поверхні тіла; такий режим лікування повторюється через 21 день протягом 6 курсів або доки буде прогресувати хвороба; для проведення повторних курсів не можна застосовувати, доки рівень нейтрофілів не досягне > 1,5 х 109/л, кількість тромбоцитів — >100 х 109/л і рівень гемоглобіну — >9 г/дл (після гемотрансфузії, якщо це необхідно); для лікування нейтропенії в онкологічних хворих з метою підтримки кількості нейтрофілів призначають разом з іншими ЛЗ (колонієстимулювальний фактор) або зменшують дози топотекану; якщо для лікування пацієнтів, у яких розвинулась тяжка нейтропенія (кількість нейтрофілів менше 0,5 х 109/л) протягом 7 і більше днів, або для пацієнтів з тяжкою нейтропенією, що супроводжується гарячкою чи проявавми інфекції, або для пацієнтів, лікування яких було відкладено через нейтропенію, необхідне зменшення дози топотекану, її зменшити на 20% до 0,60 мг/м2 поверхні тіла для наступних курсів (або до 0,45 мг/м2 поверхні тіла/добу в подальшому); для лікування пацієнтів, рівень тромбоцитів яких у процесі лікування став менше 25 х 109/л, зменшувати дозу топотекану аналогічно.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: фебрильна нейтропенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія; панцитопенія; тяжка кровотеча (асоційована з тромбоцитопенією); інтерстиціальні захворювання легенів; диспное, кашель, носові кровотечі; діарея, нудота та блювання, біль у животі, запор, мукозит; нейтропенічний коліт, алопеція; свербіж; анорексія; інфекції; сепсис; астенія, втомлюваність, гіпертермія; нездужання; випотівання рідини із судин; гіперчутливість, висип; анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, кропив’янка; гіпербілірубінемія, підвищення рівня АСТ та АЛТ.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність, лактація, тяжка супресія кісткового мозку перед початком першого курсу лікування (вихідний рівень нейтрофілів <1,5 х 109/л, рівень тромбоцитів < 100 х 109/л).

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

19.1.4. Цитотоксичні антибіотики

Широко застосовують для лікування пухлин. Механізм дії полягає в інгібуванні синтезу ДНК у зв’язку зі зв’язуванням з ДНК та індукції одно- та дволанцюгових розривів, а також із взаємодією з ДНК-залежними ферментами, перш за все, з топоізомеразами ІІ та І.

Багато цитотоксичних антибіотиків мають радіоміметичну активність, тому їх поєднувати з променевою терапією.

Даунорубіцин, доксорубіцин та ідарубіцин — антрациклінові антибіотики. Мітоксантрон та епірубіцин — синтетичні похідні антрацикліну. Блеоміцин відносять до групи флеоміцинів, дактиноміцин — до групи актиноміцинів.

• Блеоміцин (Bleomycin) [П] *

Фармакотерапевтична група: L01DС01 — aнтинеопластичні засоби. Протипухлинні антибіотики і споріднені препарати.

Основна фармакотерапевтична дія: має протипухлинну активність, і є основним водорозчинним глікопептидом з цитотоксичною активністю; механізм дії блеоміцину полягає в однократному розщепленні ДНК, що призводить до пригнічення поділу клітин, росту та синтезу ДНК у пухлинних клітинах; крім антибактеріальних і протипухлинних властивостей, загалом не має біологічної активності; при в/в введенні може мати ефект, подібний до гістамінового, на АТ і може викликати підвищення to тіла.

Показання для застосування ЛЗ: хвороба Ходжкіна, неходжкінська лімфома, рак шкіри, карцинома голови та шиї, рак шийки матки, злоякісні пухлини яєчка, рак статевого члена та прямої кишки ВООЗ, плевральний та перитонеальний випіт, спричинений злоякісним інфільтратом.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/в, в/м або внутрішньоплеврально; звичайна в/в або в/м доза 10-20 ОД/м2 1-2 р/тиждень; МДД — 20 ОД/м2; сумарна кумулятивна доза не повинна перевищувати 400 ОД (225 МО/м2); для лікування лімфоми розпочинати терапію з дози 2 ОД/м2 протягом перших 2 тижнів; якщо не буде виявлено анафілактоїдних реакцій, лікування можна продовжити звичайними дозами 10-20 ОД/м2 1-2 р/тиждень; для літніх пацієнтів загальна курсова доза не повинна перевищувати 300 ОД.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: легенева токсичність, кашель, задишка, хрипи, пневмофіброз, плевроперікардит, еритематозні, пухирчасті ураження шкіри, висипи, стриї, гіперпігментація, ущільнення шкіри, гіперкератоз, ангулярний стоматит, алопеція, свербіж, підвищення чутливості і набрякання кінчиків пальців, деформація нігтів у вигляді знебарвлення та ламкості, склеродермія, нудота, блювання, відсутність апетиту, стоматит, діарея, гепатотоксична дія, токсична дія на судини, включаючи церебральний артеріїт, інсульт, ІМ, тромботична мікроангіопатія, с-м Рейно, кровотеча, ідіосинкратичні реакції, артеріальна гіпотензія, сплутаність свідомості, гарячка, озноб, анафілактоїдні реакції, зменшення маси тіла, олігурія, біль у місці введення препарату чи пухлини, флебіти, венозна оклюзія при в/в ін’єкції.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до блеоміцину; порушення функції легень або дифузний фіброз легеневої тканини на рентгенограмі грудної клітин, г. інфекції легень; г. ниркова недостатність, анурія або олігурія; уремія; СН; відносні: ниркова недостатність; серцеві захворювання з ризиком розвитку СН; захворювання легень з вираженим порушенням дихання за рестрективним типом; тривала променева терапія грудної клітки; особи віком від 70 років; наявність герпесу zoster.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Доксорубіцин (Doxorubicin) [П] *

Фармакотерапевтична група: L01DB01 — антинеопластичні та імуномоделюючі засоби. Цитотоксичні а/б та споріднені препарати.

Основна фармакотерапевтична дія: справляє високу протипухлинну та протилейкозну дію; механізм дії ґрунтується на інтеркаляції доксорубіцину в молекулу клітинної ДНК і впливові на мембрану клітин; високоактивний відносно великої кількості пухлин різної локалізації та лейкозів.

Показання для застосування ЛЗ: лікування широкого спектру неопластичних захворювань, у т.ч. г. лейкемії, лімфоми, злоякісних новоутворень у дітей та солідних пухлин у дорослих, зокрема карциноми молочної залози ВООЗ БНФ та легень.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять в/в, внутрішньоартеріально або у вигляді внутрішньоміхурової інстиляції; не застосовувати як антибактеріальний засіб; внутрішньоміхурове введення є альтернативним способом введення при лікуванні поверхневого раку сечового міхура, у т.ч. перехідно-клітинної карциноми, папілярних пухлин міхура та карциноми in situ, або як ад’ювантної терапії низькодиференційованого Та-раку сечового міхура після трансуретральної резекції; в/в: протягом не менше 3 але не більше 10 хв; монотерапія: рекомендована стандартна початкова доза на цикл для дорослих 60-90 мг/м2 площі поверхні тіла; загальна початкова доза на цикл може бути введена за 1 раз, бути поділена на 3 введення протягом 3 послідовних днів або вводитися за 2 рази — в день 1 та 8; за умови нормального одужання після токсичного впливу, кожен курс можна повторювати кожні 3-4 тижні; у комбінації із іншими протипухлинними засобами, що можуть потенціювати токсичний вплив, можна зменшити дозу до 30-40 мг/м2 кожні 3 тижні; якщо дозу розраховують виходячи із маси тіла, вводити 1,2-2,4 мг/кг у вигляді разової дози кожні 3 тижні; щотижневе застосування ефективне так само як і введення 1 раз на 3 тижні; рекомендована доза 20 мг/м2 1 р/тиждень, хоча об’єктивна реакція спостерігалася при 6-12 мг/м2, при щотижневому застосуванні зменшується кардіотоксичність; може бути необхідним зменшення дози у пацієнтів, які раніше отримували лікування іншими цитотоксичними препаратами; внутрішньоартеріально: для посилення локальної активності при низькій загальній дозі і зменшення загальної токсичності, ця техніка ризикована і може призвести до поширеного некрозу перфузованої тканини, дози та інтервали введення можуть бути різними; внутрішньоміхурово: лікування перехідно-клітинного раку, папілярних пухлин міхура та карциноми in situ. не вводити для лікування інвазивних пухлин, які проросли через стінку сечового міхура; вводити у сечовий міхур із певними інтервалами після трансуретальної резекції пухлини з метою зменшення ймовірності рецидиву; рекомендується інстиляція 30-50 мг у 25-50 мл 0,9% р-ну натрію хлориду; у випадку місцевого токсичного впливу (хімічний цистит), дозу розвести у 50-100 мл 0,9% р-ну натрію хлориду; можна проводити інстиляції із тижневим або місячним інтервалом; концентрація доксорубіцину у міхурі повинна становити 50 мг на 50 мл; пацієнтам не споживати напої протягом 12 год до інстиляції; після введення, пацієнту змінювати положення тіла на 90 градусів кожні 15 хв; дії р-ну препарату протягом 1 год достатньо.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: г. лімфобластний лейкоз та г. мієлобластний лейкоз; лейкопенія, нейтропенія, анемія та тромбоцитопенія; гарячка, інфекції, сепсис/септицемія, септичний шок, кровотеча, тканинна гіпоксія або смерть; анафілаксія; анорексія, дегідратація та гіперурикемія; кон’юнктивіт/кератит та сльозотеча; тахіаритмія, атріовентрикулярна блокада, блокада ніжок пучка Гіса, асимптоматичне зменшення фракції викиду лівого шлуночка та застійна СН; тахікардія, надшлуночкова тахікардія та зміни на ЕКГ; флебіт, тромбофлебіт, тромбоемболія, приливи крові, шок; нудота, блювання та мукозит/стоматит, гіперпігментація слизової оболонки рота, езофагіт, абдомінальний біль, ерозія слизової оболонки шлунка, шлунково-кишкова кровотеча, діарея та коліт; зміни рівнів трансаміназ; алопеція, припинення росту бороди, висип на шкірі/свербіж, місцева токсичність, зміни шкіри, гіперпігментація шкіри та нігтів, фоточутливість, гіперчутливість до опроміненої шкіри (реакція шкіри після опромінення), кропив’янка, акральна еритема та дизестезія долонь та підошв; червоне забарвлення сечі, подразнення міхура, гематурія, геморагічний цистіт, некроз стінки сечового міхура; аменорея, олігоспермія та азооспермія; підвищена to, нездужання, астенія та гарячка; втрата ваги.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до доксирубіцину або інших компонентів, інших антрациклінів чи антрацендіонів; вагітність, годування груддю; при в/в введенні: персистуюча мієлосупресія; тяжкі порушення функції печінки; тяжкі порушення функції міокарда; нещодавно перенесений ІМ; тяжка аритмія; попереднє лікування максимальними кумулятивними дозами доксорубіцину, даунорубіцину, епірубіцину, ідарубіцину та/або іншими антрациклінами та антрацендіонами; при внутрішньоміхуровому введенні: інфекції сечовидільного тракту; запалення сечового міхура; гематурія.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Епірубіцин (Epirubicin) [П]

Фармакотерапевтична група: L01DB03 — антинеопластичні та імуномоделюючі засоби. Цитотоксичні а/б та споріднені препарати.

Основна фармакотерапевтична дія: виявляє активність щодо широкого спектра експериментальних пухлин, включаючи лейкемії, саркоми, меланому, рак молочної залози, рак легенів, рак товстої кишки.

Показання для застосування ЛЗ: рак молочної залози БНФ (ранніх і пізніх стадій, метастазів), шлунка і стравоходу, голови і шиї, яєчників, підшлункової залози, прямої кишки, первинного гепатоцелюлярного раку, г.лейкозу, дрібноклітинного і недрібноклітинного раку легенів, Ходжкінської і неходжкінської лімфоми, множинної мієломи, гормонрефрактерного раку передміхурової залози, саркоми м’яких тканин і кісток; внутрішньоміхурове введення показане при лікуванні поверхневого раку сечового міхура БНФ (перехідноклітинний рак, карцинома in situ) та для профілактики рецидиву після трансуретральної резекції.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: в/в: монотерапія як антибластомним препаратом — рекомендована доза для дорослих 60-90 мг/м2 площі поверхні тіла протягом 5-10 хв з інтервалами у 21 день, відповідно до стану крові/кісткового мозку; монотерапія у високих дозах для лікування раку легенів: дрібноклітинний рак легенів у пацієнтів, які раніше не отримували лікування — 120 мг/м² в 1 день кожні 3 тижні; недрібноклітинний рак легенів (епідермоїдний, сквамозний та аденокарцинома) у пацієнтів, які раніше не отримували лікування — 135 мг/м² в 1 день або 45 мг/м² в 1, 2, 3 дні кожні 3 тижні; рак молочної залози: до 135 мг/м² (при монотерапії) та до 120 мг/м² (при комбінованій терапії), кожні 3-4 тижні, ад’ювантна терапія раку молочної залози на початкових стадіях — рекомендовані дози від 100 мг/м² до 120 мг/м² кожні 3-4 тижні, вводити шляхом в/в болюсної ін’єкції протягом 5-10 хв або в/в інфузії протягом не більше 30 хв; пацієнтам зі зниженим резервом кісткового мозку внаслідок попереднього лікування із застосуванням хіміотерапії та/або променевої терапії, пацієнтам літнього віку або з пухлинною інфільтрацією кісткового мозку — застосування нижчих доз (60-75 мг/м² або 105-120 мг/м² у схемах дозування для високих доз); загальну дозу на цикл можна розділити на 2-3 послідовних дні; внутрішньоміхурове введення: перехідноклітинна папілярна карцинома — щотижневі інстиляції по 50 мг, які повторюються протягом 8 тижнів; у випадку розвитку місцевої токсичності (хімічного циститу) знизити дозу до 30 мг, при лікуванні карциноми in situ дозу можна підвищити до 80 мг згідно з індивідуальною переносимістю пацієнта; профілактика рецидиву після трансуретральної резекції поверхневих пухлин — щотижневі інстиляції по 50 мг, повторювати протягом 4 тижнів, після чого інстиляція тієї ж дози один раз на місяць триває до повного року; р-н, який вводиться через катетер, повинен лишатися в сечовому міхурі протягом 1 год, після чого пацієнт повинен випорожнити сечовий міхур; під час інстиляції пацієнт повинен повертатися з боку на бік для забезпечення більш рівномірного впливу розчину препарату на стінки сечового міхура; неефективний при пероральному прийомі і не повинен вводитися в/м або інтратекально.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: інфекції, г.лімфолейкоз, г.мієлолейкоз, лейкопенія, нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, гіперурикемія, сепсис, септичний шок, гранулоцитопенія, геморагія, анорексія, гіпоксія тканин у результаті мієлосупресії, кон’юнктивіт, кератит, СН (задишка, набряк, гепатомегалія, асцит, набряк легень, випіт у плевральну порожнину, ритм галопу), кардіотоксичність (анормальні показники ЕКГ, аритмія, кардіоміопатія), вентрикулярна тахікардія, брадикардія, атріо-вентрикулярна блокада, блокада ніжок пучка Гіса, тромбоемболія, емболія легеневої артерії, пневмонія, утруднення дихання, нудота, блювання, мукозит, стоматит, діарея, езофагіт, алопеція, всипання, свербіж, зміна шкіри, аменорея, азооспермія, слабкість, запаморочення, зневоднення, астенія, гарячка, озноб, тремтіння, кропив’янка, безсимптомне зменшення фракції викиду лівого шлуночка, зміни рівнів трансаміназ, анафілактичний шок, флебіт, тромбофлебіт, біль або відчуття жару, ерозії, утворення виразок, кровотеча, гіперпігментація слизової оболонки ротової порожнини, еритема, гіперпігментація шкіри і нігтів, фоточутливість, гіперчутливість до опромінювання (реакція шкіри після опромінення), забарвлення сечі у червоний колір, геморагічний цистит, відчуття печіння, полакіурія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату або його компонентів, інших антрациклінів та антраценедіонів, активна депресія функції кісткового мозку внаслідок раніше проведених курсів лікування із застосуванням інших протипухлинних ЛЗ або радіотерапії, та пацієнтам, які вже отримували лікування із застосуванням максимальних кумулятивних доз епірубіцину та/або інших антрациклінів (доксорубіцину та даунорубіцину); тяжкі кардіопатії, наявні в анамнезі або на даний час, тяжкі порушення функції печінки, наявність генералізованої інфекції; вагітність та годування груддю; в/в — при персистуючій мієлосупресі, нещодавно перенесениму ІМ, тяжкій аритмії, нестабільній стенокардії, міокардіопатії; внутрішньоміхурово — інфекції сечовивідних шляхів, інвазивна пухлина, що проростає м’язовий шар сечового міхура, запалення сечового міхура, гематурія; особливої уваги потребують труднощі у проведенні катетеризації (уретральна непрохідність, викликана значним внутрішньоміхуровим новоутворенням).

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Ідарубіцин (Idarubicin) [П]

Фармакотерапевтична група: L01DB06 — цитотоксичні а/б та споріднені препарати. Антрацикліни та споріднені сполуки.

Основна фармакотерапевтична дія: антрацикліновий а/б, що має антибластичну активність, інтекалюючи в молекулу ДНК, виявляє інгібуючий ефект на синтез нуклеїнових кислот; модифікація антрациклінової структури у положенні 4 зумовлює високу ліпофільність, що приводить до збільшення швидкості проникнення препарату в клітину у порівнянні з доксорубіцином; має більш високу активність у порівнянні з доксорубіцином і є ефективний при лейкемії та лімфомі; його основний метаболіт індарубіцинол виявляє протипухлинну активність.

Показання для застосування ЛЗ: г. нелімфобластна лейкемія у дорослих, для індукції ремісії у пацієнтів, які раніше не отримували лікування, або у пацієнтів з рецидивами або рефрактерним перебігом захворювання; як препарат другої лінії для лікування рецидивів г. лімфобластної лейкемії у дорослих та дітей; поширений рак молочної залози — після безрезультатної хіміотерапії препаратами першої лінії, не включаючи терапію антрациклінамиБНФ (капс.); можна застосовувати у схемах комбінованого лікування, поєднуючи з іншими цитотоксичними ЛЗ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: г. нелімфобластна лейкемія: дорослим 12 мг/м2/добу в/в щоденно протягом 3 днів у комбінації з цитарабіном або 8 мг/м2/добу в/в щоденно протягом 5 днів окремо або у комбінації з іншими препаратами; перорально рекомендована доза застосування дорослими становить 30 мг/м2 на добу впродовж 3 днів; у комбінації з іншими протилейкемічними засобами — від 15 до 30 мг/м2 на добу впродовж 3 днів; г. лімфобластна лейкемія: дорослим при монотерапії рекомендована доза 12 мг/м2 в/в щоденно протягом 3 днів, дітям при монотерапії рекомендована доза 10 мг/м2 в/в щоденно протягом 3 днів; пацієнтам, у яких розвинувся тяжкий мукозит, відкласти початок другого циклу до зникнення проявів токсичного впливу, зменшити дозу препарату на 25%; вводити в/в повільно, протягом 5-10 хв; не призначений для інтратекального введення; поширений рак молочної залози: при монотерапії рекомендоване дозування 45 мг/м2 перорально, в 1 день або розділяють на 3 послідовні дні (15 мг/м2/добу), повторюють кожні 3-4 тижні, залежно від гематологічних показників; 35 мг/м2 у вигляді однократної дози можна застосовувати перорально у комбінації з іншими хіміотерапевтичними ЛЗ, приймаючи до уваги дозу інших цитотоксичних ЛЗ; враховувати гематологічний стан пацієнта і дозу іншого цитотоксичного засобу, який застосовується у комбінації.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: інфекції; сепсис, септицемія; вторинна лейкемія (г. мієлоїдна лейкемія та мієлодиспластичний с-м); анемія, тяжка лейкопенія та нейтропенія, тромбоцитопенія; панцитопенія; анафілаксія; анорексія; дегідратація; гіперурикемія; с-м лізису пухлини; внутрішньомозковий крововилив; брадикардія, синусова тахікардія, тахіаритмія, безсимптомне зниження фракції викиду лівого шлуночка, застійна СН, кардіоміопатії, локальний флебіт, тромбофлебіт, кровотеча; аномалії на ЕКГ, ІМ, шок; перикардит, міокардит, атріовентрикулярна блокада та блокада ніжки пучка Гіса, тромбоемболія, припливи; нудота, блювання, мукозит/стоматит, діарея, біль у животі або відчуття пекучого болю; кровотеча у ШКТ, кишкові коліки; езофагіт, коліт (тяжкий ентероколіт/нейтропенічний ентероколіт з перфорацією); ерозії або виразки шлунка; підвищення активності ферментів печінки та рівня білірубіну; алопеція; висипання, свербіж, гіперчутливість опроміненої шкіри; гіперпігментація шкіри та нігтів, кропив’янка, запалення підшкірної клітковини, некроз тканин; локальна реакція; забарвлення сечі у червоний колір протягом 1-2 днів після введення; лихоманка, головний біль, озноб.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до ідарубіцину або інших компонентів препарату, до інших антрациклінів чи антрацендионів; тяжка печінкова недостатність, тяжка ниркова недостатність, інфекції, що не піддаються контролю, тяжка кардіоміопатія, нещодавно перенесений ІМ, тяжкі аритмії, персистуюча мієлосупресія, попереднє лікування максимальними кумулятивними дозами ідарубіцину та/або іншими антрациклінами та антрацендионами.

Визначена добова доза (DDD): перорально/парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Мітоксантрон (Mitoxantrone) [П]

Фармакотерапевтична група: L01DВ07 — антинеопластичні засоби. Антрацикліни та споріднені сполуки.

Основна фармакотерапевтична дія: синтетичний антрацендіон, інтеркалює у ДНК з наступним її руйнуванням, що веде до пригнічення біосинтезу нуклеїнових кислот і загибелі клітини. Мітоксантрон гальмує синтез ДНК і РНК, має кластер-ефект і індукує аберації з розривами хромосом; як інший механізм дії описане додаткове електростатичне приєднання мітоксантрону до ДНК, що призводить до численних розривів у ДНК; впливає як на клітини, що проліферують, так і на клітини, що не проліферують; його дія не залежить від фази клітинного циклу; має противірусні, антибактеріальні, антипротозойні та імуномодулюючі властивості.

Показання для застосування ЛЗ: рак молочної залози на пізній стадії і/або метастазуючий рак молочної залози; проміжна і високозлоякісна неходжкінська лімфома (НХЛ) у дорослих при комбінованій терапіїБНФ; г. мієлоїдна лейкемія (ГМЛ) у дорослих при комбінованій терапії; рак передміхурової залози на пізній стадії і гормон-резистентний рак передміхурової залози у комбінації з низькими дозами пероральних глюкокортикоїдів, у т.ч. преднізону та гідрокортизону, для пом’якшення болю пацієнтів, які більше не реагують на аналгетики і яким променева терапія не показана.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рак молочної залози на пізній стадії і/або метастазуючий рак молочної залози: при монотерапії початкова разова доза для першого циклу 14 мг/м2 поверхні тіла, дозу можна повторити через 21 день; для пацієнтів зі зниженим резервом кісткового мозку внаслідок попередньої променевої терапії і/або хіміотерапії та для пацієнтів із загальним послабленням здоров’я початкову дозу зменшити до 12 мг/м2 або ж залежно від гематологічних параметрів; при застосуванні з іншими мієлотоксичними цитостатичними ЛЗ початкову дозу зменшити на 2-4 мг/м2 поверхні тіла; схеми комбінованого лікування: мітоксантрон 12 мг/м2 у день 1, лейковорин 100 мг/м2 у день 1, 5-фторурацил 370 мг/м2 у день 1-3, 3 цикли кожні 28 днів; циклофосфамід 500 мг/м2 у день 1, мітоксантрон 12 мг/м2 у день 1, 5-фторурацил 500 мг/м2 у день 1-3, 6 циклів кожен 21 день; вінорелбін 25 мг/м2 у день 1 і 8, мітоксантрон 12 мг/м2 у день 16 циклів, кожен 21 день; проміжна і високозлоякісна неходжкінська лімфома у дорослих при комбінованій терапії: початкова доза 10-12 мг/м2; для пацієнтів зі зниженим резервом кісткового мозку внаслідок попередньої променевої терапії і/або хіміотерапії, а також для пацієнтів із загальним послабленням здоров’я початкову дозу зменшити на 2 мг/м2 поверхні тіла або ж залежно від гематологічних параметрів; схеми комбінованого лікування: іфосфамід 1,5 г/м2 у дні 1-3, мітоксантрон 10 мг/м2 у день 1, етопозид 80 мг/м2 у дні 1-3; етопозид 150 мг/м2 у день 1, мітоксантрон 12 мг/м2 у день 1, циклофосфамід 650 мг/м2 у день 1, преднізон 60 мг/м2 у дні 1-5; г. мієлоїдна лейкемія у дорослих при комбінованій терапії: 10-12 мг/м2 поверхні тіла протягом 3 днів підряд разом з цитарабіном: цитарабін 3 г/м2 2x щоденно у дні 1, 2, 8 і 9, мітоксантрон 10 мг/м2 у дні 3, 4, 10 і 11; при комбінованому застосуванні з іншими цитостатичними ЛЗ може виникнути необхідність у зміні дозування; рак передміхурової залози на пізній стадії і гормон-резистентний рак передміхурової залози: у вигляді короткотривалої в/в інфузії кожен 21 день по 12 мг/м2; схема комбінованого лікування: мітоксантрон 12 мг/м2 у день 1, преднізон 10 мг/день щоденно; якщо найменший показник рівня нейтрофілів складає понад 1000/мм3, а тромбоцитів — понад 100000/мм3 та не виникло неприйнятної негематологічної токсичності, дозу у наступному циклі підвищити на 2 мг/м2, якщо рівні нейтрофілів знаходяться нижче 500/мм3 або тромбоцитів — нижче 50000/мм3, дозу зменшити на 2 мг/м2; при інтраплевральній інстиляції разова рекомендована доза 20-30 мг; до початку терапії дренувати плевральний ексудат, через 48 год проводиться повторне дренування можливого випоту; якщо кількість випоту менше 200 мл, перший цикл лікування завершується, при кількості, яка перевищує 200 мл, призначається повторна інстиляція 30 мг мітоксантрону; максимальна доза для одного циклу лікування 60 мг; можна повторити через 4 тижні; уникати системної терапії за допомогою цитостатичних ЛЗ протягом 4 тижнів до і 4 тижнів після інтраплеврального введення; враховувати картину крові, особливо показники рівня лейкоцитів та тромбоцитів; після досягнення кумулятивної сумарної дози у 200 мг мг/м2 поверхні тіла лікування препаратом припинити за будь-яких обставин; середня тривалість лікування — 3-6 місяців.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: підвищена to; загрозливі для життя інфекції; пригнічення функції кісткового мозку, лейкопенія; тромбоцитопенія; анемія; реакції підвищеної чутливості; анафілаксія; імуносупресія; неврологічні розлади; забарвлення склер у синій колір; тимчасові зміни ЕКГ, аритмія, низька фракція викиду лівого шлуночка, задишка; СН (застійна кардіоміопатія), біль у грудях; ІМ; кардіоміопатія; забарвлення вен у синій колір; флебіт (через крововилив), нудота, блювання; стоматит/ мукозит, втрата апетиту, діарея, болі в животі, запор; шлунково-кишкова кровотеча, анорексія; порушення функції печінки; випадання волосся; забарвлення нігтів у синій колір (і оніхолізис); аменорея, зниження сперміогенезу; відчуття втоми і слабкість; некрози; забарвлення сечі в синій колір; зміна показників ферментів печінки, креатиніну і сечовини в сироватці крові і білірубіну.

Протипоказання до застосування ЛЗ: виражене пригнічення функції кісткового мозку, гіперчутливість до препарату або його компонентів, вагітність, годування груддю; не допускається п/ш, в/м, інтратекальне та внутрішньоартеріальне введення.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Мітоміцин (Mitomycin) [П]

Фармакотерапевтична група: L01DC03 — протипухлинні а/б.

Основна фармакотерапевтична дія: має широкий спектр протипухлинної активності і сильної дії проти пересаджених пухлинних клітин, наприклад, карцинома Ерліха, лейкемія, саркома Йошида; механізм дії полягає в здатності комбінуватися з ДНК у ракових клітинах і уповільнювати репродукцію ДНК за допомогою утворення перехресного зв’язку з подвійною скрученою ДНК, що забезпечує протипухлинний ефект; клітини в другій половині пребіосинтетичного періоду (G 1) і в першій половині біосинтетичного періоду (S) ДНК високочутливі до цих препаратів.

Показання для застосування ЛЗ: хр. лімфатична лейкемія, хр. мієлогенозна лейкемія, рак шлункаБНФ, колоректальний рак, рак легень, підшлункової залози, печінки, шийки матки, ендометрія, молочної залозиБНФ, голови та шиї, сечового міхураБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: періодичне застосування: в/в 4-6 мг 1-2 р/тиждень; послідовне застосування: в/в 2 мг 1 р/добу; періодичне застосування великої дози: в/в 10-30 мг 1-3 (або більше) р/тиждень; одночасне застосування з іншими антинеопластичними ЛЗ: 2-4 мг 1-2 р/тиждень в комбінації з іншими антинеопластичними ЛЗ; рак сечового міхура: для профілактики рецидивів 4-10 мг в сечовий міхур щодня або кожні 2 дні, з лікувальною метою вводять 10-40 мг в сечовий мухір 1 р/добу, доза можна відкоригувати відповідно до віку пацієнта і вираженості симптомів; профілактика рецидивів поверхневих пухлин сечового міхура: 20 мг у 20 мл розчинника кожні 2 тижні і 40 мг у 40 мл розчинника 1 раз на місяць або 3 місяці; може бути застосований внутрішньоартеріально, інтрамедулярно, внутрішньоплеврально та внутрішньочеревинно при дозуванні 2-10 мг щодобово, доза може бути розподілена залежно від віку пацієнта і тяжкості симптомів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: легенева токсичність (набряк легенів, інтерстиціальна пневмонія і легеневий фіброз), що супроводжуються гарячкою, кашлем, задишкою, аномальною рентгенографією легень та еозинофілією; алопеція; кровотеча, висипання, виразки у роті; судинний біль, флебіт, тромбоз, інфільтрати або некроз у місці введення, біль, почервоніння, еритема, пухирі, ерозії та виразки, некроз шкіри/м’язів; бактеріальні, вірусні або грибкові інфекції, сепсис та септичний шок; мієлодиспластичний с-м, г. мієлоїдна лейкемія, г. лейкемія; мієлосупресія, панцитопенія, нейтропенія, гранулоцитопенія, лейкопенія, еритропенія, мікроангіопатична гемолітична анемія, гемолітичний уремічний с-м, тромботична тромбоцитопенічна пурпура, тромбоцитопенія, схильність до кровотеч, еозинофілія; реакції гіперчутливості, шок, анафілактоїдні реакції, висип, припливи, пітливість, задишка, зниження АТ, шкірні висипання; свербіж, екзема, дерматит, целюліт; алопеція; посилене потовиділення, гарячка; лейкоцитопластичний васкуліт, пурпура; АГ; припливи; інтерстиціальна пневмонія, бронхоспазм, пневмоніт; нудота, блювання; діарея, запор, дискомфорт у животі, стоматит, анорексія; паренхіматозні розлади печінки, холецистит, жовтяниця; гастродуоденальні виразки, геморагії, перфорації, розлади печінки і жовчовивідних шляхів, холецистит, холангіт (склероз), білома, некроз жовчних протоків і паренхіматозні захворювання печінки; ниркова недостатність, розлади функції нирок, цистит, гемолітичний уремічний с-м або протеїнурія (альбумінурія), гематурія, тяжка нефропатія, набряки; атрофія сечового міхура, скорочення сечового міхура (полакіурія, дизурія), кальциноз, некроз сечового міхура, перфорація сечового міхура і некроз статевого члена; нездужання, гіпертермія, озноб, набряки, генералізована слабкість та летаргія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, тромбоцитопенія, порушення згортання крові, підвищена кровоточивість, вагітність та період годування груддю.

Торговельна назва:

19.1.5. Сполуки платини

• Цисплатин (Cisplatin) [П] *

Фармакотерапевтична група: L01XA01 — антинеопластичні засоби. Сполуки платини.

Основна фармакотерапевтична дія: неорганічна сполука, яка містить важкий метал — платину; зв’язується з усіма основами ДНК, особливо атомами N-7 гуаніну та аденіну, та інгібує синтез ДНК внаслідок формування перехресних зв’язків всередині ниток ДНК і між ними; синтез білку та РНК також пригнічуються, проте меншою мірою; підвищує імуногенність пухлин; онколітична дія порівнянна з дією алкілуючих речовин; має імуносупресивні та антибактеріальні властивості й підвищує чутливість до опромінення; дія на клітини не залежить від фази циклу.

Показання для застосування ЛЗ: поширений або метастатичний рак яєчкаВООЗ БНФ; поширений або метастатичний рак яєчникаВООЗ БНФ; поширений або метастатичний рак сечового міхура; поширений або метастатичний плоскоклітинний рак голови та шиїБНФ; поширений або метастатичний недрібноклітинний рак легеньБНФ; поширений або метастатичний дрібноклітинний рак легень; лікування цервікальних пухлинВООЗ БНФ у комбінації з променевою терапією.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дози визначають залежно від нозології, очікуваної реакції на терапію, а також з огляду на те, застосовується цисплатин у вигляді монотерапії чи як складова комбінованої хіміотерапії; дози для дорослих та дітей: монотерапія — одноразово 50-120 мг/м2 поверхні тіла кожні 3-4 тижні; щоденно 15-20 мг/м2 поверхні тіла протягом 5 днів з повторенням курсів кожні 3-4 тижні; при комбінованій хіміотерапії дози мають бути нижчими, зазвичай 20 мг/м2 поверхні тіла або більше кожні 3-4 тижні; р-н для інфузій вводити протягом 6-8 год, протягом 6-12 год до введення і не менше 6 год після закінчення інфузії проводити адекватну гідратацію організму.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: інфекції, сепсис, г. лейкемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, пригнічення функції кісткового мозку (агранулоцитоз та/або апластичн анемія), висипання, кропив’янка, еритема, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції; артеріальна гіпотензія, тахікардія, задишка, бронхоспазм, набряк обличчя і пропасниця, імуносупресія, підвищення рівня амілази у сироватці крові, неадекватна секреція антидіуретичного гормона, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіпофосфатемія, гіпокаліємія з м’язовими спазмами та/або змінами ЕКГ, гіперхолістеринемія, підвищення концентрації заліза у крові, дегідратація, гіперурикемія, тетанія, периферична невропатія, втрата смакової або тактильної функції чи ретробульбарний неврит з втратою зору і порушеннями церебральних функцій (сплутаність свідомості, невиразне мовлення, кіркова сліпота, втрата пам’яті, параліч, симптом Лермітта, автономна нейропатія, мієлопатія спинного мозку, ураження головного мозку (г. цереброваскулярних ускладнень, церебральний артеріїт, оклюзія сонної артерії, енцефалопатія), конвульсії, лейкоенцефалопатія, оборотний пізній с-м лейкоенцефалопатії, судоми, цереброваскулярне ускладнення, геморагічний інсульт, ішемічний інсульт, втрату смаку, арефлексія, набряк диска зорового нерва, ретробульбарний неврит, кіркова сліпота, порушення зору та кольоросприймання, розпливчатий зір, набряк диска зорового нерва, пігментація сітківки, порушення слуху, порушення роботи вестибулярного апарату у комбінації із системними запамороченнями (вертиго), аритмія, брадикардія, тахікардія, зміни ЕКГ, гіпертензія та ІМ, ІХС, порушення серцевої діяльності, флебіти у місці ін’єкції, церебральна або міокардіальна ішемія, порушення периферичної циркуляції крові, тромботична мікроангіопатія, гемолітичний уремічний с-м, задишка, пневмонія та недостатність дихальної системи, легенева емболія, анорексія, нудота, блювання, біль у ділянці шлунка, діарея, поява металевих відкладень на яснах, стоматит, порушення функції печінки з підвищенням рівнів сироваткових трансаміназ, зниження рівня альбуміну, підвищення рівня білірубіну, еритема, виразки на шкірі у місці ін’єкції, алопеція, висипання, спазм у м’язах, ниркова недостатність, безсимптомна гіперурикемія або із симптомами подагри, порушення сперматогенезу та овуляції, аменорея, азооспермія, болюча гінекомастія, лихоманка, транссудація у місці ін’єкції, гикавка, неспокій, астенія, слабкість, втома, озноб.

Протипоказання до застосування ЛЗ:

гіперчутливість до цисплатину або до інших препаратів, які містять платину або будь-який компонент препарату, в анамнезі; порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв); дегідратація організму; пригнічення функції кісткового мозку; порушення слуху; нейропатія, спричинена лікуванням цисплатином; період вагітності та годування груддю; застосування разом з вакциною проти жовтої лихоманки і проведення профілактичної терапії фенітоїном.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Карбоплатин (Carboplatin) [П]

Фармакотерапевтична група: L01XА02 — антинеопластичні засоби. Сполуки платини.

Основна фармакотерапевтична дія: неорганічна комплексна сполука платини з властивостями подібними до властивостей алкілуючих біфункціональних сполук; являється цитотоксичним комплексом, що вступає в реакцію з нуклеофільними ділянками ДНК; пригнічує синтез ДНК, РНК і білків; протипухлинна дія не є специфічною щодо фаз клітинного циклу.

Показання для застосування ЛЗ: як монотерапія або у комбінації з іншими антинеопластичними засобами для лікування епітеліального раку яєчників і дрібноклітинного раку легенів БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза для раніше не лікованих дорослих з нормальною функцією нирок 400 мг/м2 1 раз на 4 тижні, одноразово протягом 15-60 хв, курс повторювати не раніше ніж через 4 тижні після попереднього введення та/або поки вміст нейтрофілів не буде становити 2000 клітин/мм3, а вміст тромбоцитів — 100000 клітин/мм3; пацієнтам, які належать до групи ризику (яким раніше призначали ЛЗ з активною мієлосупресивною дією і/або променеву терапію, а також хворим із загальним поганим станом здоров’я),призначають у початковій дозі 300-320 мг/м2 поверхні тіла; при проведенні початкових курсів лікування щотижня визначати вміст формених елементів крові для коригування дози у наступних курсах лікування; хворі зі значеннями кліренсу креатиніну менше 60 мл/хв належать до групи підвищеного ризику розвитку тяжкої мієлосупресії.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: інфекційні ускладнення, інфекція, що загрожує життю; вторинні злоякісні новоутворення, мієлосупресія, тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія, геморагічні ускладнення, фебрильна нейтропенія, гемолітико-уремічний с-м, АР (шкірний висип, еритема, свербіж та пропасниця без іншої очевидної причини), анафілактичний шок, анафілактоїдні реакції, у т.ч. бронхоспазм, гіперурикемія, анорексія, периферична невропатія, парестезія, зниження глибоких сухожильних рефлексів, порушення мозкового кровообігу (апоплексія), порушення смаку, короткочасна втрата зору, розвиток невриту зорового нерва, зниження гостроти слуху, дзвін у вухах, порушення слуху, СН, АГ, геморагічні ускладнення, явища емболії, артеріальна гіпотензія, нудота, блювання, абдомінальний біль, діарея, запор, тяжкі порушення функції печінки (у т.ч. г. некроз печінки), алопеція, ниркова токсичність, підвищення рівнів сечовини і креатиніну в сироватці крові та зниження кліренсу креатиніну нижче 60 мл/хв, гіперурикемія, гемолітично-уремічний с-м, поява набряків, гематурія, астенія, нездужання, мукозит, озноб і пропасниця, грипоподібний с-м, больовий с-м, еритема, набряк, кропив’янка, екстравазація, некроз, зниження рівнів електролітів у сироватці крові (магній, калій, натрій та кальцій), гіпонатріємія, підвищення АСТ, АЛТ, загального білірубіну, підвищення сечовини крові, підвищення креатиніну сироватки крові.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату або інших сполук платини; тяжка мієлосупресія; порушення функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації < 30 мл/хв), окрім випадків, коли, на думку лікаря та пацієнта, переваги застосування перевищують ризик; кровоточиві пухлини; порушення слуху; одночасне застосування з вакциною проти жовтої лихоманки.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Оксаліплатин (Oxaliplatin) [П]

Фармакотерапевтична група: L01XA03 — інші антинеопластичні засоби. Сполуки платини.

Основна фармакотерапевтична дія: належить до нового класу похідних платини, в якому атом платини утворює комплекс з оксалатом і діаміноциклогексаном; точний механізм дії невідомий; вважається, що механізм дії подібний до дії цисплатину; утворює реактивні комплекси платини, що утворюють міжтяжеві та внутрішньотяжеві зшивки в молекулі ДНК і пригнічують синтез ДНК; не має перехресної резистентності щодо цисплатину або карбоплатину; підвищує чутливість до променевого впливу.

Показання для застосування ЛЗ: у комбінації з 5-фторурацилом та фоліновою к-тоюБНФ для ад’ювантної терапії колоректального раку III стадії (стадія C за класифікацією Дьюка) після повного видалення первинної пухлини; лікування метастатичного колоректального раку БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: тільки дорослим: рекомендована доза при призначенні ад’ювантної терапії 85 мг/м2 в/в, цю ж дозу вводять повторно кожні 2 тижні протягом 12 циклів (6 місяців); рекомендована доза при лікуванні метастатичного колоректального раку 85 мг/м2 в/в, яку вводять повторно кожні 2 тижні до прогресування захворювання або до появи ознак непереносимої токсичності; переважно вводять у комбінації з безперервною інфузією 5-фторурацилу, вводять у вигляді 2-6 год в/в інфузії розведеним у 250-500 мл 5% р-ну глюкози (концентрація від 0,2 мг/мл до 0,7 мг/мл; 0,7 мг/мл відповідає найвищій концентрації, що застосовується у клінічній практиці при дозі оксаліплатину 85 мг/м2); для схеми лікування, що повторюється кожні 2 тижні, рекомендується режим дозування у вигляді болюсного введення 5-фторурацилу та безперервної інфузії 5-фторурацилу; з фоліновою к-тою (динатрію фолінатом або кальцію фолінатом): в/в інфузія 85 мг/м2 у 250-500 мл 5% р-ну глюкози проводиться в той же самий час, що і в/в інфузія фолінової к-ти у 5% р-ні глюкози, триває від 2 до 6 год і проводиться за допомогою Y-подібної інфузійної системи з розвилкою безпосередньо перед місцем інфузії, не змішувати в одному ін’єкційному мішку.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: підвищення рівнів печінкових ферментів; підвищення рівня лужної фосфатази у крові; підвищення рівня білірубіну у крові; підвищення рівня ЛДГ у крові; збільшення маси тіла (при ад`ювантній терапії); підвищення рівня креатиніну; втрата маси тіла (при лікуванні метастатичного раку); анемія; нейтропенія; тромбоцитопенія; лейкопенія; лімфопенія; фебрильна нейтропенія; імуноалергічна тромбоцитопенія; гемолітична анемія; периферична сенсорна нейропатія; сенсорні розлади; порушення смаку; головний біль; запаморочення; неврит рухового нерва; менінгізм; дизартрія; синдром зворотної задньої лейкоенцефалопатії (PRES); кон`юнктивіт; розлади зору; тимчасове зниження гостроти зору; розлади поля зору; оптичний неврит; тимчасова втрата зору, яка проходить після припинення терапії; ототоксичність; глухота; диспное; кашель; носова кровотеча; гикавка; емболія легеневої артерії; г. інтерстиціальні захворювання легень, іноді летальні; легеневий фіброз; нудота; діарея; блювання; стоматит/мукозит; біль у животі; запор; диспепсія; гастроезофагеальний рефлюкс; шлунково-кишкова кровотеча; ректальна кровотеча; парез кишечнику; обструкція кишечнику; коліт, включаючи діарею, спричинену clostridium difficile, діарея; панкреатит; гематурія; дизурія; порушення частоти сечовипускання; розлади з боку шкіри; алопеція; ексфоліація шкіри; еритематозний висип; висип; гіпергідроз; розлади з боку нігтів; біль у спині; артралгія; біль у кістках; анорексія; гіперглікемія; гіпокаліємія; гіпернатріємія; дегідратація; метаболічний ацидоз; інфекції; риніт; інфекції верхніх дихальних шляхів; нейтропенічний сепсис; кровотеча; гіперемія; тромбофлебіт глибоких вен; АГ; тромбоемболія; втомлюваність; гарячка; астенія; біль; реакція у місці ін`єкції; алергія/АР; депресія; безсоння; нервозність.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, у період годування груддю; при мієлосупресії (кількість нейтрофілів< 2×109/л та/або кількість тромбоцитів< 100×109/л) до початку першого циклу лікування; при периферичній сенсорній нейропатії, що супроводжується функціональними порушеннями до початку першого циклу лікування; при тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну< 30 мл/хв).

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Поліплатиллен (Polyplatillen) [П]

Фармакотерапевтична група: L01XA — антинеопластичні засоби. Сполуки платини.

Основна фармакотерапевтична дія: високомолекулярна сполука платини з ДНК, виявляє протипухлинні властивості завдяки здатності гальмувати синтез ядерної ДНК, необоротно уражає в першу чергу клітини, які знаходяться в S-фазі циклу; вже при першому введенні відзначається висока протипухлинна активність та зменшення маси пухлини, при цьому відсутнє ураження здорових тканин; ефективний при терапії пухлин з набутою лікарською стійкістю до інших хіміопрепаратів.

Показання для застосування ЛЗ: поширені форми злоякісної пухлини (яєчника, печінки, шлунка, підшлункової залози, товстої кишки, легені, пухлин головного мозку, голови і шиї, саркоми кісток і м’яких тканин), у т. ч. й тих, що супроводжуються полісерозитом з вираженою раковою токсемією, при канцероматозі черевної порожнини і асциті; при хіміорезистентних пухлинах, які нечутливі до лікування загальноприйнятими хіміотерапевтичними схемами; можна застосовувати у комбінації з іншими антинеопластичними ЛЗ та променевою терапією для лікування хворих з поширеними формами злоякісної пухлини (яєчника, матки, печінки, шлунка, підшлункової залози, товстої кишки, передміхурової залози, нирки, наднирника, сечового міхура, легені, пухлин головного мозку, голови і шиї, ротоглотки, щитоподібної залози, саркоми кісток і м’яких тканин).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендовані одноразові дози при в/в та внутрішньоартеріальному способах введення 250-300 мг/м2; режим введення — 3-6 разовий, краплинний, кожні 24-48 год; час інфузій 3-3,5 години; курсова доза 650-1300 мг/м2; рекомендовані одноразові дози при введенні в черевну порожнину — 150-300 мг/м2, режим введення — 3-6 разовий, краплинний, кожні 24-72 год, залежно від стану пацієнта; час інфузій при внутрішньочеревинному введенні 4,5-5 годин, курсова доза — 650-1300 мг/м2; рекомендована доза за схемами комбінованої терапії складає ½ розрахованої терапевтичної дози; при всіх способах введення розводити у співвідношенні 1:1 фізіологічним р-ном NaCl з додаванням у крапельницю 4-8 мг дексаметазону; при внутрішньочеревинному введенні додавати в крапельницю 1 мл (5000 од.) р-ну гепарину, 10-20 мл 2% р-ну лідокаїну; курс лікування можна повторити через 3-4 тижні.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, АР (підвищення температури), біль у місці введення (при введенні в черевну порожнину), діарея, висипи, анафілактичний шок, емболії, у випадку великої маси пухлини при введенні препарату може спостерігатись «синдром лізису» (стрімкого розпаду пухлини), може розвинутися спайковий процес або виникнути динамічна непрохідність.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препаратів платини, генералізація пухлинного процесу, термінальний стан хворого, тяжкі порушення функцій печінки та нирок, період вагітності і годування груддю.

Торговельна назва:

19.1.6. Моноклональні антитіла

• Бевацизумаб (Bevacizumab)

Фармакотерапевтична група: L01XC07 — антинеопластичні засоби; моноклональні антитіла.

Основна фармакотерапевтична дія: рекомбінантне гуманізоване моноклональне а/т, що зв’язується з активним фактором росту ендотелію судин (ФРЕС) та нейтралізує його; інгібує зв’язування фактору росту ендотелію судин з його рецепторами на поверхні ендотеліальних клітин, що призводить до зниження васкуляризації та пригнічення росту пухлини.

Показання для застосування ЛЗ: метастатичний колоректальний раку у комбінації з хіміотерапією на основі похідних фторпіримідину; метастатичний рак молочної залози у якості першої лінії лікування у комбінації з паклітакселом або з капецитабіном (коли лікування іншими схемами хіміотерапії, включаючи таксани або антрацикліни, вважається недоречним); розповсюджений нерезектабельний, метастатичний чи рецидивуючий недрібноклітинний раку легень, за винятком переважно плоскоклітинного раку легень, в якості першої лінії лікування у комбінації з хіміотерапією на основі похідних платини; розповсюджений та/чи метастатичний нирково-клітинний рак в якості першої лінії терапії у комбінації з інтерфероном альфа-2а; розповсюджений (стадії ІІІ В, ІІІ С і ІV за класифікацією Міжнародної федерації акушерства та гінекології (FIGO)) епітеліальний рак яєчників, фаллопієвої труби і первинний рак очеревини у дорослих пацієнтів в якості першої лінії терапії у комбінації з карбоплатином і паклітакселом; лікування першого рецидиву епітеліального раку яєчників, фаллопієвої труби і первинного раку очеревини, чутливого до лікування препаратами платини у комбінації з карбоплатином і гемцитабіном у дорослих пацієнтів, які не отримували попередню терапію бевацизумабом або іншими інгібіторами фактору росту ендотелію судин, або засобами, дія яких направлена на рецептор фактору росту ендотелію судинБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: метастатичний колоректальний рак — 5 мг/кг або 10 мг/кг 1 раз на 2 тижні чи 7,5 мг/кг або 15 мг/кг 1 раз на З тижнi в/в iнфузiйно; метастатичний рак молочної залози — 10 мг/кг 1 раз на 2 тижнi чи 15 мг/кг 1 раз на З тижнi в/в iнфузiйно; розповсюджений нерезектабельний метастатичний чи рецидивуючий недрiбноклiтинний рак легень — комбiнацiя з похiдними платини протягом 6 курсiв лiкування з наступною монотропією до появи ознак прогресування захворювання — 7,5 мг/кг чи 15 мг/кг 1 раз на З тижнi в/в; розповсюджений та/чи метастатичний рак нирки — 10 мг/кг 1 раз на 2 тижнi в/в; епiтелiальний рак яєчникiв, фаллопiєвої труби i первинний рак очеревини: перша лінія лікування — комбінація з карбоплатином i паклiтакселом до 6 курсiв лiкування з наступним застосуванням бевацизумабу в якостi монотерапiї до прогресування основного захворювання або протягом максимально 15 мiс., або до розвитку неприйнятної токсичностi; рекомендована доза 15 мг/кг 1 раз на З тижнi в/в; лiкування рецидиву захворювання — у комбiнацiї з карбоплатином та гемцитабiном протягом вiд 6 до 10 курсiв лiкування з наступним застосуванням бевацизумабу довгостроково в якостi монотерапiї до прогресування захворювання, рекомендована доза — 15 мг/кг 1 раз кожнi З тижнi в/в.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: абсцес, сепсис, iнфекцiї; фебрильна нейтропенiя, лейкопенiя, нейтропенiя, тромбоцитопенiя, анемiя; анорексiя, дегiдратацiя; периферична сенсорна невропатiя, спотворення смаку, головний бiль, дизартрiя, iнсульт, синкопе, сонливiсть, головний бiль; порушення зорової ф-ції, пiдвищена сльозотеча; застiйна СН, суправентрикулярна тахiкардiя, АГ, артерiальна тромбоемболiя, ІМ, транзиторна iшемiчна атака та iншi артерiальнi емболiї, тромбоз глибоких вен, кровотеча; диспное, ринiт, носова кровотеча, легенева тромбоемболiя, гiпоксiя; дiарея, нудота, блювання, стоматит, закреп, ректальна кровотеча, перфорацiя кишечнику, кишкова непрохiднiсть, бiль у животi, ШК розлади; згасання функцiї ясчникiв; сухiсть шкiри, ексфолiативний дерматит, змiна кольору шкiри, синдром долонно-пiдошовної еритродизестезiї; артралгiя, м’язова слабкiсть, мiальгiя, артралгiя; протеїнурiя, iнфекцiя сечовивiдних шляхiв; астенiя, слабкiсть, пiдвищення температури тiла, больовi вiдчутгя, запалення слизової оболонки, загальмованiсть; р-цii гiперчутливостi, iнфузiйнi р-ції; порушення з боку лабораторних показникiв.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до бевацизумабу або до будь-якого iншого компонента препарату, гіперчутливість до лікарських засобів на основi клiтин яєчникiв китайського хомячка або до iнших рекомбiнантних гуманiзованих антитiл, вагітність.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Ритуксимаб (Rituximab) [П] (див. п. 18.2.4. розділу «ІМУНОМОДУЛЯТОРИ ТА ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ»)

Фармакотерапевтична група: L01XC02 — протипухлинні засоби. Моноклональні а/т.

Основна фармакотерапевтична дія: генно-інженерні химеричні моноклональні а/т миші/людини, які є глікозильованим імуноглобуліном із послідовностями з постійного домена IgG1 людини і легких і важких ланцюгів змінних доменів миші; а/т виробляються культурою суспензії клітин ссавців (яєчниками китайського хом’яка) і очищаються за допомогою афінної хроматографії й іонообміну із застосуванням особливих процедур інактивації і видалення вірусів; специфічно зв’язується з трансмембранним антигеном CD20, неглікозильованим фосфопротеїном, розташованим на пре-В-лімфоцитах і зрілих лімфоцитах; CD20 розташований на нормальних і злоякісних В-клітинах, але відсутній на стовбурових гемопоетичних клітинах, про-В-клітинах, здорових плазматичних клітинах та здорових клітинах інших тканин; після зв’язування з антитілом, CD20 не інтерналізується і не видаляється із клітинної мембрани в навколишнє середовище; CD20 не циркулює в плазмі у вигляді вільного а/г і тому не конкурує за зв’язування з а/т.

Показання для застосування ЛЗ: неходжкінські лімфоми: монотерапія пацієнтів з фолікулярними лімфомами III-IV ст., які є резистентними до хіміотерапіїБНФ, або знаходяться у стадії другого або подальших рецидивів після хіміотерапії; лікування CD20-позитивної дифузної В-великоклітинної неходжкінської лімфоми у комбінації з хіміотерапієюБНФ за схемою CHOP (циклофосфамід, доксорубіцин, вінкристин, преднізолон); лікування раніше нелікованої фолікулярної лімфоми III-IV ст. в комбінації з хіміотерапією; підтримуюча терапія фолікулярних лімфом після отримання відповіді на індукційну терапіюБНФ; лікування раніше нелікованого і рецидивуючого/рефрактерного хр. лімфолейкозу у комбінації з хіміотерапієюБНФ; РА: лікування тяжкого РА (активна форма) у дорослих у комбінації з метотрексатом при неефективності або непереносимості лікуванняБНФ ін. захворювання-модифікуючими протиревматичними препаратами (ЗМПП), у тому числі лікування одним чи більше інгібітором фактору некрозу пухлиниБНФ; лікування тяжких форм активного грануломатозу з поліангіїтом (грануломатоз Вегенера) і мікроскопічним поліангіїтом у комбінації з глюкокортикоїдами з метою індукції ремісії у дорослих пацієнтівБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять шляхом в/в інфузії через окремий катетер; перед введенням препарату необхідно проводити премедикацію, що полягає у введенні анальгетика/антипіретика, антигістамінного препарату ГК; рекомендована початкова швидкість інфузії становить 50 мг/год., надалі її можна збільшувати на 50 мг/год. кожні 30 хв., доводячи до максимальної швидкості 400 мг/год.; комбінована терапія: фолікулярна неходжкінська лімфома: у комбінації з хіміотерапією для індукційного лікування раніше не лікованих пацієнтів або пацієнтів з рецидивуючими/рефрактерними фолікулярними лімфомами доза становить 375 мг/м2 поверхні тіла на цикл із загальною тривалістю лікування до 8 циклів; раніше не лікованим хворим, у яких була отримана відповідь на індукційну терапію призначають у дозі 375 мг/м2 поверхні тіла 1 р/2 міс. (починаючи через 2 місяці після останньої дози індукційної терапії) до прогресування захворювання або впродовж максимального періоду тривалістю 2 роки; хворим з рецидивом/рефрактерним захворюванням, у яких була отримана відповідь на індукційну терапію призначають у дозі 375 мг/м2 поверхні тіла 1 р/3 міс. (починаючи через 3 міс. після останньої дози індукційної терапії) до прогресування захворювання або впродовж максимального періоду тривалістю 2 роки; монотерапія: рекомендована доза при застосуванні у монотерапії для індукційного лікування дорослих пацієнтів з фолікулярними лімфомами ІІІ-IV ст., які є резистентними до хіміотерапії або знаходяться у стадії другого або подальшого рецидиву після хіміотерапії, становить 375 мг/м2 поверхні тіла, що вводяться у вигляді в/в інфузії 1 р/тиждень протягом 4 тижнів; рекомендована доза при повторному лікуванні як монотерапії пацієнтів, у яких була отримана відповідь на попередню монотерапію ритуксимабом з приводу рецидивуючої/рефрактерної фолікулярної лімфоми, становить 375 мг/м2 поверхні тіла, що вводяться у вигляді в/в інфузії 1 р/тиждень протягом 4 тижнів; дифузна В-великоклітинна неходжкінська лімфома: застосовувати у комбінації з хіміотерапією за схемою CHOP, рекомендована доза 375 мг/м2 поверхні тіла — вводиться в 1 день кожного циклу 8-циклової хіміотерапії після в/в введення кортикостероїдного компонента схеми CHOP; рекомендована доза у комбінації з хіміотерапією для раніше не лікованих хворих і хворих з рецидивуючим/рефрактерним хр. лімфолейкозом становить 375 мг/м2 поверхні тіла — вводиться в 0 день першого циклу з наступним введенням у дозі 500 мг/м2 поверхні тіла — вводиться в 1 день кожного наступного циклу протягом всього 6 циклів; грануломатоз з поліангіїтом і мікроскопічним поліангіїтом: рекомендована доза з метою індукції ремісії гранулематозу з поліангіїтом і мікроскопічним поліангіїтом становить 375 мг/м2 поверхні тіла, що вводиться у вигляді в/в інфузії 1 р/тиждень протягом 4 тижнів (всього 4 інфузії).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: інфузійні реакції, ангіоневротичний набряк; підвищена чутливість; анафілаксія; синдром лізису пухлини, синдром вивільнення цитокінів, реакція по типу сироваткової хвороби; г. оборотна тромбоцитопенія, пов’язана з інфузією; бактеріальні інфекції, вірусні інфекції, бронхіт; сепсис, пневмонія, фебрильна інфекція, оперізуючий лишай, інфекції дихальних шляхів, грибкові інфекції, інфекції невідомої етіології, синусит, гепатит В; серйозні вірусні інфекції, пневмоциcтна пневмонія, спричинена Pneumocystis jirovecii; прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія; нейтропенія, лейкопенія, фебрильна нейтропенія, тромбоцитопенія; анемія, панцитопенія, гранулоцитопенія; порушення згортання крові, апластична анемія, гемолітична анемія, лімфаденопатія; транзиторне підвищення рівня IgM в сироватці крові; пізня нейтропенія; гіперглікемія, зниження маси тіла, периферичні набряки, набряки обличчя, підвищення активності ЛДГ, гіпокальціємія; депресія, нервовість; парестезії, гіпостезії, тривога, безсоння, вазодилатація, запаморочення, неспокій; спотворення смаку; периферична нейропатія, параліч лицевого нерва; черепно-мозкова нейропатія, втрата іншої чутливості; порушення сльозовиділення, кон’юнктивіт; тяжка втрата зору; дзвін у вухах, біль у вухах; втрата слуху; інфаркт міокарда, аритмія, фібриляція передсердь, тахікардія, порушення з боку серця; лівошлуночкова недостатність, суправентрикулярна тахікардія, шлуночкова тахікардія, стенокардія, ішемія міокарда, брадикардія; тяжкі захворювання серця; СН; АГ, ортостатична гіпотонія, артеріальна гіпотензія; васкуліт (переважно шкірний), лейкоцитокластичний васкуліт; бронхоспазм, захворювання дихальної системи, біль у грудній клітці, задишка, збільшення кашлю, нежить; астма, облітеруючий бронхіоліт, ураження легень, гіпоксія; інтерстиціальне захворювання легень; дихальна недостатність; легеневі інфільтрати; нудота; блювання, діарея, абдомінальний біль, дисфагія, стоматит, запор, диспепсія, анорексія, подразнення в горлі; здуття живота; шлунково-кишкова перфорація; свербіж, висипання, алопеція; кропив’янка, пітливість, нічна пітливість, розлади з боку шкіри; тяжкі бульозні шкірні реакції, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла); м’язовий гіпертонус, міалгія, болі в суглобах, біль у спині, біль у шиї, болі; ниркова недостатність, гарячка, озноб, астенія, головний біль; біль у пухлині, припливи, нездужання, синдром застуди, слабкість, тремтіння, поліорганна недостатність; біль у місці інфузії; зниження рівня IgG.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин чи білків миші; активні тяжкі інфекції; виражений імунодефіцит; тяжка СН (IV ФК за класифікацією Нью-Йоркської асоціації кардіологів [NYHA]) або тяжкі декомпенсовані захворювання серця.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Трастузумаб (Trastuzumab) [П]

Фармакотерапевтична група: L01XC03 — антинеопластичні засоби, моноклональні а/т.

Основна фармакотерапевтична дія: рекомбінантне гуманізоване моноклональне каппа а/т, яке належить до класу IgG1, що отримані з клітин яєчників китайського хом’яка; містять мишачі гіперваріабельні ділянки варіабельної частини; а/т специфічно зв’язується з позаклітинним доменом рецептору 2 епідермального фактору росту людини (HER2).

Показання для застосування ЛЗ: лікування хворих на метастазуючий рак молочної залози з пухлинною гіперекспресією HER2: у вигляді монотерапіїБНФ, якщо пацієнти вже одержали одну або більше схем хіміотерапії з приводу метастатичної стадії захворювання; у комбінації з паклітакселом або доцетакселом, якщо пацієнти ще не одержували хіміотерапію з приводу метастатичної стадії захворювання; у комбінації з інгібітором ароматази у пацієнтів у постменопаузі з метастатичним раком молочної залози з гормон-позитивним рецепторним статусом, які ще не одержували хіміотерапію з приводу метастатичної стадії захворювання; лікування хворих з ранніми стадіями раку молочної залози з пухлинною гіперекспресією HER2БНФ: після проведення хірургічного втручання; завершення хіміотерапії (неоад’ювантної чи ад’ювантної) та (якщо це може бути застосовано) променевої терапії; у комбінації з паклітакселом або доцетакселом після ад’ювантної хіміотерапії доксорубіцином і циклофосфамідом; у комбінації з ад’ювантною хіміотерапією, до складу якої входить доцетаксел і карбоплатин; у комбінації із неоад’ювантною хіміотерапію із подальшим застосуванням трастузумабу для лікування місцево-поширеного (в тому числі запального) раку молочної залози або пухлин >2 см в діаметрі; у комбінації з капецитабіном чи в/в 5-фторурацилом і цисплатином показаний для лікування пацієнтів з HER2-позитивною метастатичною аденокарциномою шлунка чи гастроезофагеального з’єднання, які раніше не отримували хіміотерапію з приводу метастатичного захворюванняБНФ; застосовувати лише у пацієнтів з метастатичним раком шлунка із пухлинною гіперекспресією HER2, тобто із рівнем експресії 2+, визначеним за методом імуногістохімічного аналізу (ІГХ), та позитивним результатом аналізу за методом FISH або за методом гібридизації зі сріблом in situ (SISH), або із рівнем експресії 3+ за результатами валідованого ІГХ аналізу.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводити тільки в/в крап.; метастатичний рак молочної залози — однотижнева схема: при монотерапії та комбіновані й терапії навантажувальна доза 4 мг/кг у вигляді 90-хв. в/в крап. інфузії, підтримуючі дози 2 мг/кг/тиждень; якщо навантажувальна доза переносилася добре, то можна вводити у вигляді 30-хв. інфузії; під час кожного введення трастузумабу необхідно ретельно спостерігати пацієнта на предмет появи ознобу, лихоманки та інших інфузійних реакцій; у випадку появи інфузійних реакцій інфузію переривають; після зникнення симптомів інфузію можна відновити; в якості альтернативи щотижневому застосуванню, при монотерапії, а також у випадку комбінації рекомендується введення препарату 1р/3 тижні, навантажувальна доза: 8 мг/кг маси тіла, через 3 тижні ввести в дозі 6 мг/кг маси тіла; далі підтримуюча доза: 6 мг/кг маси тіла кожні 3 тижні; вводять у вигляді інфузії протягом приблизно 90 хв., якщо навантажувальна доза переносилася добре, можна вводити у вигляді 30-хв. в/в інфузії; ранні стадії раку молочної залози: застосовують до виникнення рецидиву хвороби або протягом 52 тижнів; при щотижневому застосуванні початкова доза становить 4 мг/кг; в подальшому вводять по 2 мг/кг щотижня; застосування 1р/3 тижні: Навантажувальна доза: 8 мг/кг, підтримуюча доза: 6 мг/кг; першу підтримуючу дозу вводять через 3 тижні після початкової дози; розповсюджений рак шлунка або рак гастроезофагеального з’єднання — застосування 1р/3 тижні: навантажувальна доза: 8 мг/кг; через 3 тижні вводять у дозі 6 мг/кг маси тіла; підтримуюча доза: 6 мг/кг, повторюючи введення з 3-тижневими інтервалами.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: кардіотоксичність, інфузійні реакції, гематотоксичність; СН класу II-IV за NYHA; гіперчутливість; анафілактичні реакції, анафілактичний шок; назофарингіт; цистит, оперізуючий лишай, інфекція, грип, синусит, шкірні інфекції, риніт, інфекції ВДШ, інфекції сечовидільних шляхів, фарингіт; запалення підшкірної клітковини, бешиха, нейтропенічний сепсис, сепсис, менінгіт, бронхіт; прогресуюча злоякісна неоплазія, прогресуюча неоплазія; анемія, тромбоцитопенія; нейтропенія, лейкопенія, фебрильна нейтропенія; гіпопротромбінемія, лейкемія; збільшення маси тіла, втрата маси тіла, знижений апетит; анорексія; частота невідома — гіперкаліємія; тремор, запаморочення, головний біль, парестезія, гіпостезія; порушення смакових відчуттів, гіпертонія, периферична нейропатія, сонливість; парез, атаксія, набряк мозку, кома, церебрально-васкулярні порушення; посилене сльозовиділення, кон’юнктивіт; сухість очей; набряк диска зорового нерва, крововиливи у сітківку, мадароз; глухота; тріпотіння передсердь, нерегулярне серцебиття; застійна СН, надшлуночкова тахіаритмія, кардіоміопатія, зниження фракції викиду, відчуття серцебиття; кардіогенний шок, перикардіальний випіт, перикардит, брадикардія, ритм галопу, тахікардія; артеріальна гіпотензія, АГ, вазодилатація, припливи крові; свистяче дихання, задишка, кашель, ринорея, носова кровотеча, ротоглотковий біль; БА, розлади з боку легень, плевральний випіт; інтерстиційна хвороба легень в т. ч. легеневі інфільтрати, фіброз легень, ДН, зупинка дихання, г. набряк легень, г. респіраторний дистрес, пневмонія, бронхоспазм, гіпоксія, набряк гортані, ортопное, пневмоніт, задишка при навантаженні, гикавка, дихання Чейна-Стокса; біль у животі, діарея, набряк губи, нудота, блювання, диспепсія, стоматит, запор; сухість у роті, геморой, панкреатит; гастрит; гепатит, чутливість печінки при пальпації; печінкова недостатність, гепатоцелюлярні пошкодження, жовтяниця; еритема, висип, набряк обличчя, алопеція; акне, сухість шкіри, підшкірні крововиливи, гіпергідроз, макулопапульозний висип, ураження нігтів, свербіж; ангіоневротичний набряк, дерматит, кропив’янка, оніхорексіс, синдром Стівенса-Джонсона; артралгія, ригідність м’язів, міальгія; артрит, біль у спині, біль у кістках, спазми м’язів, біль у шиї, біль у кінцівках, скелетно-м’язовий біль; порушення з боку нирок; мембранозний гломерулонефрит, гломерулонефропатія, ниркова недостатність, дизурія; мастит, мастодинія; астенія, біль у грудній клітці, озноб, втомлюваність, симптоми грипу, інфузійні реакції, біль, лихоманка, периферичний набряк, запалення слизових оболонок; нездужання; токсичний вплив на нігті; післяпологові та перинатальні розлади (гіпоплазія легень, гіпоплазія нирок, олігогідрамніон).

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до трастузумабу, білків клітин яєчників китайського хом’яка або будь-яких інших компонентів препарату чи розчинника; супутнє застосування антрациклінів; задишка у спокої, зумовлена метастазами в легенях або супутніми захворюваннями.

Визначена добова доза (DDD): парентерально -не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Цетуксимаб (Cetuximab) [П]

Фармакотерапевтична група: L01ХС06 — моноклональні а/т.

Основна фармакотерапевтична дія: химерне моноклональне а/т класу IgGl, специфічна дія якого спрямована на рецептори епідермального фактора росту (EGFR); EGFR залучений до сигнального каскаду, який регулює життєздатність клітин, клітинний цикл, ангіогенез, процеси міграції клітин та клітинні інвазії/метастазування; афінність зв’язування цетуксимабу з EGFR приблизно в 5-10 разів вища за афінність зв’язування з ендогенними лігандами; блокує зв’язування ендогенних лігандів з EGFR, що призводить до інгібування функціонування рецепторів; індукує інтерналізацію EGFR, що може призводити до негативної регуляції EGFR; сенсибілізує цитотоксичні імунні ефекторні клітини по відношенню до EGFR-експресуючих пухлинних клітин (антитіло-залежна клітинно-опосередкована цитотоксичність, ADCC); не зв’язується з іншими рецепторами, що належать до сімейства HER; білковий продукт протоонкогену KRAS (гомолог вірусного онкогена саркоми щурів Кірстен 2) є центральним низхідним трансдуктором сигналу від EGFR; у пухлинах активація KRAS за участю EGFR сприяє EGFR-опосередкованому зростанню проліферації, життєздатності та продукуванню проангіогенних факторів; цетуксимаб інгібує проліферацію та індукує апоптоз пухлинних клітин людини, які експресують EGFR; інгібує вироблення ангіогенних факторів клітинами пухлин та блокує міграцію ендотеліальних клітин; інгібує експресію ангіогенних факторів пухлинними клітинами та спричиняє зменшення неоваскуляризації та метастазування пухлин.

Показання для застосування ЛЗ: лікування пацієнтів з метастатичним колоректальним раком з KRAS дикого типу та експресією рецепторів епідермального фактора росту EGFR: а) у комбінації з хіміотерапією на основі іринотекану або тривалих інфузій 5-фторурацилу/фолінової кислоти та оксаліплатину як перша лінія терапії; б) у вигляді монотерапії у випадку неефективної попередньої хіміотерапії на основі оксаліплатину та іринотекану, а також при непереносимості іринотекану; лікування пацієнтів з плоскоклітинним раком голови та шиї: а) у комбінації з променевою терапією для лікування локально-поширених форм як перша лінія терапії; б) у комбінації з хіміотерапією на основі сполук платини для лікування рецидивуючих та/або метастатичних пухлин; в) у вигляді монотерапії рецидивуючих або метастатичних пухлин у випадку неефективної попередньої хіміотерапії БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять в/в за допомогою гравітаційної крапельниці, інфузійного або шприцевого насоса; першу інфузію вводять протягом 120 хв., наступні щотижневі інфузії вводити протягом 60 хв., максимальна швидкість інфузії не повинна перевищувати 10 мг/хв; під час інфузії та протягом щонайменше 1 год. після її завершення пацієнти повинні перебувати під ретельним медичним наглядом із забезпеченням доступу до реанімаційного обладнання; перед першою інфузією пацієнтам провести премедикацію антигістамінними препаратами та кортикостероїдами; за усіма показаннями вводять1 р/тиждень; початкова доза 400 мг/м2 площі поверхні тіла, в подальшому по 250 мг/м2 площі поверхні тіла щотижнево; для лікування метастатичного колоректального раку у комбінації з хіміотерапією, а також у вигляді монотерапії; перед першою інфузією визначити мутаційний статус гена КRAS за допомогою валідованого метода у кваліфікованій лабораторії; супутні ЛЗ не повинні вводитися раніше ніж через 1 год. після завершення інфузії; лікування продовжують до початку прогресування основного захворювання; плоскоклітинний рак голови та шиї — для лікування локально-поширеного плоскоклітинного раку голови та шиї застосовують у комбінації з променевою терапією; рекомендується розпочинати лікування за тиждень до початку променевої терапії та продовжувати її до кінця терміну променевої терапії; для лікування рецидивуючого та/або метастатичного плоскоклітинного раку голови та шиї застосовують у комбінації з хіміотерапією на основі сполук платини, після чого проводять підтримуючу монотерапію цетуксимабом до початку прогресування основного захворювання; хіміотерапію не можна розпочинати раніше ніж ч/з 1 год. після завершення інфузії цетуксимабу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіпомагніємія, дегідратація, спричинена діареєю або мукозитом, гіпокальціємія, анорексія; головний біль; асептичний менінгіт; кон’юнктивіт, блефарит, кератит; тромбоз глибоких вен; емболія легеневої артерії, інтерстиціальні захворювання легень; діарея, нудота, блювання; підвищення рівня печінкових ферментів (ACT, AЛT, ЛФ); шкірні реакції, с-м Стівенса-Джонсона/токсичний епідермальний некроліз; легкі, помірні та тяжкі інфузійні р-ції, мукозит, слабкість.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість на цетуксимаб III або IV ступеня за критеріями СТСАЕ; комбінація цетуксимабу з хіміотерапією із застосуванням оксаліплатину протипоказана пацієнтам з метастатичним колоректальним раком з мутаціями або невідомим статусом гену KRAS; перед тим, як розпочати комбіновану терапію, також врахувати протипоказання для застосування супутніх хіміотерапевтичних засобів або променевої терапії.

Визначена добова доза (DDD): парентерально- не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Брентуксимаб ведотин (Brentuximab vedotin)

Фармакотерапевтична група: L01XC12 — антинеопластичні засоби; інші антинеопластичні засоби; моноклональні а/т.

Основна фармакотерапевтична дія: кон’югат антитіл з ЛЗ, який доставляє антинеопластичного агента до CD30-позитивних пухлинних клітин, що призводить до їх апоптотичної загибелі; зв’язування кон’югата з рецептором CD30 на оболонці клітини призводить до інтерналізації комплексу кон’югат-білок CD30 (ADC-CD30), який переміщується у лізосомний компартмент; всередині клітини в процесі протеолітичного розщеплення виділяється монометил ауристатин Е — єдина активна сполука.

Показання для застосування ЛЗ: рецидивна або рефрактерна форма CD30-позитивної лімфоми Ходжкіна (ЛХ) у дорослих: після аутологічної трансплантації стовбурових клітин; після принаймні двох попередніх ліній терапій, якщо аутологічна трансплантація стовбурових клітин або поліхіміотерапія не є доцільною; рецидивна або рефрактерна системна анапластична крупноклітинна лімфома у дорослих БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: загальну дозу (мл) для подальшого розведення розраховують таким чином: дозу (мг/кг) x масу тіла пацієнта (кг)/ концентрацію розведеного вмісту фл. (5 мг/мл); якщо маса тіла перевищує 100 кг, для розрахунку дози брати показник 100 кг; максимальна рекомендована доза становить 180 мг; кількість фл. розраховують так: загальна доза (мл) для введення/ загальний об’єм фл. (10 мл/фл.); для пацієнта з масою тіла 60 кг: загальна доза складає 108 мг, загальний об’єм для розведення — 21,6 мл, необхідна кількість фл. — 2,16; для пацієнта з масою тіла 80 кг: загальна доза — 144 мг, загальний об’єм для розведення — 28,8 мл, необхідна кількість фл. — 2,88; для пацієнта з масою тіла 100 кг: загальна доза — 180 мг, загальний об’єм для розведення — 36 мл, необхідна кількість фл. — 3,6 фл.; для пацієнта з масою тіла 120 кг: загальна доза — 180 мг, загальний об’єм для розведення — 36 мл, необхідна кількість фл. — 3,6 фл.; у разі стабілізації захворювання або покращення стану пацієнти проходять від 8 до 16 циклів (приблизно протягом 1-го року); у разі розвитку нейтропенії під час лікування в залежності від ступеню тяжкості нейтропенії відстрочити введення дози; у разі виникнення або загострення периферичної сенсорної або моторної нейропатії в залежності від її ступеню тяжкості провести корекцію режиму дозування чи припинити лікування; рекомендовану дозу вводять протягом 30 хв.; лікування продовжують до початку прогресування хвороби або розвитку неприпустимої токсичності.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: серйозні опортуністичні інфекції, інфекція ВДШ, оперізувальний лишай, пневмонія, кандидоз ротової порожнини, пневмоцистна пневмонія, стафілококова бактеріємія; нейтропенія, фебрильна нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія; запор, діарея, нудота, блювання, пропасниця, периферична моторна нейропатія, периферична сенсорна нейропатія, гіперглікемія, демієлінізуюча полінейропатія, с-м лізису пухлини; висипання, анафілактичні реакції (кропив’янка, ангіоневротичний набряк, гіпотонія, бронхоспазм), с-м Стівенса-Джонсона; втома, запаморочення; гіперглікемія; кашель, ускладнення дихання; облисіння, свербіж; міалгія, артралгія, біль у спині; реакції на інфузії; озноб.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до брентуксимабу ведотину; одночасне застосування брентуксимабу ведотину з блеоміцином.

Торговельна назва:

19.1.7. Інгібітори протеїнкінази

• Іматиніб (Imatinib) [П]

Фармакотерапевтична група: L01XE01 — fнтинеопластичні засоби. Інші антинеопластичні засоби. Інгібітори протеїнкінази.

Основна фармакотерапевтична дія: протипухлинний засіб, активний інгібітор протеїнтирозинкінази (Bcr-Abl тирозинкінази) на клітинному рівні; вибірково пригнічує проліферацію і стимулює апоптоз у Ph+-позитивних Bcr-Abl клітинних лініях, а також у щойно уражених лейкозних клітинах (при наявністі в лейкоцитах філадельфійської хромосоми при хр. позитивному мієлолейкозі і г. лімфоїдному лейкозі; ефективний інгібітор рецепторів тирозинкінази для тромбоцитарного фактора росту (PDGF) і фактора стовбурових клітин (SCF), пригнічує клітинні реакції, обумовлені вказаними фокторами; іn vitro пригнічує проліферацію і стимулює апоптоз у клітинах шлунково-кишкової стромальної пухлини, що виражається в активації kit-мутації.

Показання для застосування ЛЗ: у дорослих та дітей: уперше діагностована позитивна (Ph+) (з наявністю в лейкоцитах філадельфійської хромосоми (bcr-abl)) хр. мієлоїдна лейкемія (ХМЛ), для яких трансплантація кісткового мозку не розглядається як перша лінія терапії, Ph+ ХМЛ у хр. фазі після невдалої терапії інтерфероном альфа або у фазі акселерації, або у фазі бластної кризи захворювання БНФ; дорослих: у складі хіміотерапії уперше діагностованої позитивної г. лімфобластної лейкемії (Ph+ГЛЛ) БНФ з наявністю в лейкоцитах філадельфійської хромосоми, як монотерапія г. лімфобластної лейкемії (Ph+ГЛЛ) у стадії рецидиву БНФ або яка важко піддається лікуванню; мієлодиспластичні/мієлопроліферативні захворювання (MDS/MPD), пов’язані з перебудовою гена рецептора тромбоцитарного фактора росту (ТФР); гіпереозинофільний с-м (ГЕС) та/або хр. еозинофільна лейкемія (ХЕЛ) БНФ з перебудовою генів FIP1L1-PDGFRα; Kit (CD117)-позитивні неоперабельні та/або метастатичні злоякісні гастроінтестинальні стромальні пухлини (ГІСТ); ад’ювантна терапія дорослих з високим ризиком рецидиву Kit (CD117)-позитивних злоякісних гастроінтестинальних стромальних пухлин (ГІСТ) після резекції, неоперабельна випираюча дерматофібросаркома, (dermatofibrosarcoma protuberans (DFSP)), та рецидивуюча та/або метастатична дерматофібросаркома (DFSP), яка не може бути видалена хірургічним шляхом БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дози 400 або 600 мг призначають 1 р/добу, дозу 800 мг призначають по 400 мг 2 р/добу, вранці і ввечері; хр. мієлолейкоз (ХМЛ) у дорослих: рекомендована доза 400 мг/добуБНФ; хр. фаза ХМЛ визначається, якщо задовольняються усі з таких критеріїв: бластів < 15% у крові та кістковому мозку, базофілів у периферичні крові < 20%, тромбоцитів > 100 х 109/л; рекомендована доза для пацієнтів у фазі акселерації (будь-який з таких критеріїв: бластів ≥ 15%, але < 30% у крові або в кістковому мозку, бластів та пролімфоцитів ≥ 30% у крові або в кістковому мозку (за умови, що бластів < 30%), базофілів у периферичній крові ≥ 20%, тромбоцитів < 100 х 109/л незалежно від лікування) 600 мг/добуБНФ; рекомендована доза для пацієнтів з бластним кризом (кількість бластів ≥ 30% у крові або в кістковому мозку або за наявністю екстрамедулярних проявів захворювання, крім гепатоспленомегалії) 600 мг/добуБНФ; для дітей з ХМЛ у хр. та прогресуючій фазі рекомендована доза 340 мг/м2 на добуБНФ (МДД 800 мг), 1 р/добу або розділити на 2 прийоми — вранці та ввечері; немає досвіду застосування дітям віком до 2 років; г. лімфобластна лейкемія з позитивною філадельфійською хромосомою в лейкоцитах (Ph+ ГЛЛ): рекомендована доза 600 мг/добуБНФ; для дорослих з рецидивуючою або рефрактерною Ph+ ГЛЛ монотерапія в дозі 600 мг/добу є безпечною, ефективною і може проводитись, доки хвороба не почне прогресувати; мієлодиспластичні/мієлопроліферативні захворювання (MDS/MPD): рекомендована доза 400 мг/добу; гіпереозинофільний с-м та/або хр. еозинофільна лейкемія (ГЕС/ХЕЛ): рекомендована доза 100 мг/добу; підвищення дози зі 100 мг до 400 мг розглядати для пацієнтів, у яких не спостерігається побічних реакцій, і якщо відповідь на лікування недостатньо ефективна; Kit (CD117)-позитивні неоперабельні та/або метастатичні злоякісні гастроінтестинальні стромальні пухлини (ГІСТ) для ад’ювантної терапії дорослих з високим ризиком рецидиву Kit (CD117)-позитивних злоякісних гастроінтестинальних стромальних пухлин (ГІСТ) після резекції: рекомендована доза 400 мг/добуБНФ; дані щодо впливу збільшення дози із 400 мг до 600 мг або 800 мг для пацієнтів, у яких хвороба прогресує на тлі низьких доз, обмежені; рекомендована доза для ад’ювантного лікування дорослих після резекції стромальних шлунково-кишкових пухлин — 400 мг/добу; оптимальну тривалість лікування не встановлено; неоперабельна випираюча дерматофібросаркома (dermatofibrosarcoma protuberans (DFSP) та рецидивуюча та/або метастатична дерматофібросаркома (DFSP), яка не може бути видалена хірургічним шляхом: рекомендована доза 800 мг/добуБНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: оперізуючий герпес, простий герпес, назофарингіт, пневмонія, синусит, целюліт, інфекція верхніх дихальних шляхів, грип, інфекція сечовивідних шляхів, гастроентерит, сепсис, грибкова інфекція, с-м лізису пухлини, нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія, панцитопенія, фебрильна нейтропенія, тромбоцитопенія, лімфопенія, пригнічення кісткового мозку, еозинофілія, лімфаденопатія, гемолітична анемія, анорексія, гіпокаліємія, підвищений апетит, гіпофосфатемія, знижений апетит, дегідратація, подагра, гіперурикемія, гіперкальціємія, гіперглікемія, гіпонатріємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія, безсоння, сепресія, зниження лібідо, тривожність, сплутана свідомість, головний біль, запаморочення, парестезія, порушення смакових відчуттів, гіпестезія, мігрень, сонливість, синкопе, периферична нейропатія, погіршення пам’яті, ішіас, синдром неспокійних ніг, тремор, крововилив у головний мозок, підвищення внутрішньочерепного тиску, судоми, неврит зорового нерва, набряк повік, підвищене сльозовиділення, крововилив у кон’юнктиву, кон’юнктивіт, сухість очей, затьмарення зору, подразнення очей, біль в очах, орбітальний набряк, крововилив у склеру, крововилив у сітківку, блефарит, макулярний набряк, катаракта, глаукома, набряк диска зорового нерва, вертиго, шум у вухах, втрата слуху, серцебиття, тахікардія, застійна СН, набряк легень, аритмія, фібриляція передсердь, зупинка серця, ІМ, стенокардія, перикардіальний випіт.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Гефітиніб (Gefitinib) [П]

Фармакотерапевтична група: L01XE02 — інгібітори протеїнтирозинкінази.

Основна фармакотерапевтична дія: селективний низькомолекулярний інгібітор тирозинкінази рецепторів епідермального фактора росту та ефективний засіб лікування пацієнтів з пухлинами з активуючими мутаціями доменів тирозинкінази РЕФР незалежно від лінії терапії; клінічно значущого ефекту лікування не було відмічено у пацієнтів з пухлинами та встановленою відсутністю мутацій РЕФР.

Показання для застосування ЛЗ: місцеворозповсюджений або метастазуючий недрібноклітинний рак легень (НДКРЛ), з активуючими мутаціями тирозинкінази рецепторів епідермального фактора росту (РЕФР-ТК) БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: внутрішньо, по 250 мг 1 р/добу БНФ, незалежно від прийому їжі.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: анорексія, кон’юнктивіт, блефарит, сухість очей, ерозія рогівки, носова кровотеча, гематурія, інтерстиціальне захворювання легень, діарея, блювання, нудота, стоматит, дегідратація, сухість у роті, панкреатит, підвищення рівня аланінамінотрансферази, підвищення рівня аспартатамінотрансферази, підвищення рівня загального білірубіну, гепатит, шкірні реакції, пустульозне висипання, свербіж, сухість шкіри на тлі еритеми, зміни нігтів, алопеція, АР, ангіоневротичний набряк, кропив’янка, токсичний епідермальний некроліз, с-м Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, асимптоматичні лабораторні підвищення креатиніну крові, протеїнурія, астенія, гарячка.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість, вагітність, період лактації.

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Ерлотиніб (Erlotinib) [П]

Фармакотерапевтична група: L01XE03 — антинеопластичні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: потужно інгібує внутрішньоклітинне фосфорилювання рецепторів епідермального фактора росту HER1/EGFR (HER1 — рецептор епідермального фактора росту людини 1 типу/ EGFR — рецептор епідермального фактора росту); HER1/EGFR експресується на поверхні як нормальних, так і ракових клітин; інгібування фосфотирозину EGFR зупиняє ріст ліній пухлинних клітин та/або призводить до їх загибелі.

Показання для застосування ЛЗ: підтримуюча терапія місцевопоширеного або метастатичного недрібноклітинного раку легенівБНФ при відсутності прогресування захворювання після 4 курсів стандартної хіміотерапії на основі платини; місцевопоширений або метастатичний недрібноклітинний рак легенів після неефективної однієї або більше схем хіміотерапії; перша лінія лікування місцевопоширеного, метастатичного раку підшлункової залози чи раку підшлункової залозиБНФ (що не піддається оперативному лікуванню) у комбінації з гемцитабіном.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: метастатичний недрібноклітинний рак легені — 150 мг/добу БНФ за 1 год або через 2 год після прийому їжі; рак підшлункової залози — 100 мг/добу БНФ за 1 год або через 2 год після прийому їжі тривало в комбінації з гемцитабіном.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нейтропенія, пневмонія, сепсис, фіброзне запалення підшкірної клітковини, анорексія, зниження маси тіла, кон’юнктивіт, сухий кератокон’юнктивіт, задишка, кашель, діарея, нудота, блювання, стоматит, біль у животі, диспепсія, метеоризм, висипання, свербіж, алопеція. сухість шкіри, еритематозні та папулопустульозні висипи, пароніхія; гірсутизм, зміни вій, брів, ламкість нігтів, гарячка, втомлюваність, озноб, слабкість, депресія, головний біль, нейропатія, порушення функції печінки.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Сорафеніб (Sorafenib) [П]

Фармакотерапевтична група: L01ХЕ05 — протипухлинний препарат, інгібітор протеїнкіназ.

Основна фармакотерапевтична дія: інгібітор низки ферментів із групи кіназ, що знижує проліферацію пухлинних клітин in vitro; інгібує численні внутрішньоклітинні кінази (c-CRAF, BRAF та мутовану BRAF) та кінази клітинної поверхні (KIT, FLT-3, RET, VEGFR-1, VEGFR-2, VEGFR-3 і PDGFR-β), багато з яких приймає участь у передачі сигналу пухлинним клітинам, ангіогенезі і апоптозі; пригнічує ріст пухлини людської гепатоцелюлярної карциноми та нирково-клітинного раку та низки інших людських пухлинних ксенотрансплантантів у мишей з видаленим тимусом; на моделях людської гепатоцелюлярної карциноми та нирково-клітинного раку відзначалося зменшення ангіогенезу в пухлинній тканині та зростання апоптозу пухлинних клітин; на моделі людської гепатоцелюлярної карциноми спостерігалося зменшення передачі сигналу пухлинним клітинам.

Показання для застосування ЛЗ: розповсюджений нирково-клітинний ракБНФ; неоперабельна гепатоцелюлярна карциномаБНФ; місцеворозповсюджений або метастатичний, прогресуючий, диференційований рак щитовидної залози, рефрактерний до лікування радіоактивним йодом.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована добова доза 400 мг 2 р/добу БНФ, лікування продовжують доти, доки відзначається клінічна ефективність препарату або до появи неприйнятної токсичної дії; у разі необхідності дозу можна зменшити до 2 табл. по 200 мг 1 р/добу; якщо потрібно додатково знизити дозу, застосовують в однократній дозі 400 мг через день.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ішемія, ІМ; кровотечі; АГ; долонно-підошовний с-м, висипання, с-м Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз; перфорації ШКТ; подовження інтервалу QT; медикаментозний гепатит; пригнічення супресивної дії ТТГ при ДРЩЗ.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, одночасне призначення з карбоплатином та паклітакселом хворим з плоскоклітинним раком легенів.

Визначена добова доза (DDD): перорально -не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Сунітиніб (Sunitinib) [П]

Фармакотерапевтична група: L01XЕ04 — антинеопластичні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: одночасно інгібує багато рецепторів тирозинкінази, що беруть участь у рості пухлини, патологічному ангіогенезі, а також метастазуванні раку; розроблений як активний інгібітор рецептора тромбоцитарного фактора росту, рецептора судинного ендотеліального фактора росту, рецептора фактора росту стовбурових клітин, рецептора Fms-подібної тирозинкінази-3, рецептора колонійстимулюючого фактора, а також рецептора нейротропного фактора гліальних клітин; основний метаболіт виявляє подібну активність, порівняну із сунітінібом, інгібує фосфорилювання багатьох рецепторів тирозинкінази у ксенотрансплантантів; виявлено також здатність інгібування росту пухлини чи спричиняти регресію пухлини і/або регресію метастазів пухлин у низці моделей раку.

Показання для застосування ЛЗ: розповсюджена та/або метастатична форми нирковоклітинної карциноми, стромальні пухлини травного тракту (СПТТ), після неефективного лікування іматинібом мезилатом БНФ внаслідок резистентності або непереносимості; неоперабельні або метастатичні, добре диференційовані нейроендокринні пухлини підшлункової залози БНФ з прогресуванням захворювання у дорослих; досвід застосування як препарату першої лінії обмежений.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза для лікування стромальних пухлин травного тракту та метастатичних нирковоклітинних карцином 50 мг перорально 1 р/добу протягом 4 тижнів з подальшим періодом відпочинку тривалістю 2 тижні (схема 4/2), що загалом складає один цикл лікування тривалістю 6 тижнів; для лікування нейроендокринних пухлин підшлункової залози рекомендована доза 37,5 мг перорально 1 р/добу; до курсу лікування не входять заплановані періоди відпочинку.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: вірусні інфекції; респіраторні інфекційні захворювання, абсцеси, грибкові інфекції, інфекції сечовидільної системи, інфекції шкіри; сепсис, бактеріальні інфекції; нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія; лімфопенія, лейкопенія; панцитопенія; гіперчутливість; гіпотиреоз; гіпертиреоз; зниження апетиту; дегідратація; с-м розпаду пухлини; безсоння; депресія; запаморочення, порушення сприйняття смаку, головний біль; парестезія, периферична нейропатія, гіпоестезія, гіперестезія; порушення мозкового кровообігу, с-м зворотної задньої лейкоенцефалопатії, транзиторна ішемічна атака; періорбітальний набряк, посилена сльозотеча, набряк повік; застійна СН, СН, кардіоміопатія, накопичення перикардіальної рідини, недостатність лівого шлуночка; АГ, відчуття припливів, припливи жару; тромбоз глибоких вен; кровотеча з носа, задишка, біль у роті та горлі, кашель; задишка при навантаженні, сухість слизової носа, емболія легеневої артерії, накопичення плевральної рідини, закладеність носа; легенева кровотеча, дихальна недостатність; діарея; стоматит, блювання, нудота, розлад травлення, біль у животі, запор, біль у язиці; біль у роті, газоутворення, сухість у роті, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; дисфагія, езофагіт, дискомфорт у животі, кровотеча з ясен, виразки у роті, хейліт, біль у прямій кишці, геморой, дискомфорт у роті, кровотеча з прямої кишки, відрижка, перфорація кишкового тракту, панкреатит; анальна нориця; печінкова недостатність, гепатит; порушення функцій печінки, холецистит; розлади пігментації, с-м долонно-підошовної еритродизестезії, висип, зміни кольору волосся, сухість шкіри, алопеція, еритема; шкірні реакції, відшарування шкіри, свербіж, дерматит, ураження нігтів, ураження шкіри, пухир, гіперкератоз, вугровий висип, гіперпігментація шкіри; с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз; біль у кінцівці; міалгія, артралгія, м’язово-скелетний біль, м’язові спазми, біль у спині; слабкість м’язів; остеонекроз щелепи, нориця, міопатія; ниркова недостатність, хроматурія, г. ниркова недостатність, нефротичний с-м, протеїнурія; біль у грудях, втомлюваність, запалення слизової оболонки, набряк; гарячка, озноб; біль, грипоподібне захворювання; порушення загоєння; зниження/порушення фракції викиду, зниження маси тіла, зниження кількості лейкоцитів, підвищення рівня ліпази, зниження кількості тромбоцитів, зниження рівня гемоглобіну, підвищення рівня креатинфосфокінази в крові, підвищення активності амілази, підвищення активності аспартатамінотрансферази, підвищення активності аланінамінотрансферази, підвищення рівня креатиніну в крові, підвищення АТ, підвищення рівня сечової кислоти крові; підвищення рівня тиреотропного гормону в крові, подовження інтервалу QT на електрокардіограмі.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату або його компонентів.

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Лапатиніб (Lapatinib) [П]

Фармакотерапевтична група: L01XЕ07 — антинеопластичні засоби. Селективний інгібітор тирозинкінази.

Основна фармакотерапевтична дія: препарат із групи інгібіторів тирозинкінази; сильний, селективний зворотний інгібітор позаклітинного домену рецепторів епідермального фактора росту людини обох типів: типу 1 (HER1 або ErbB1) і типу 2 (HER2 або ErbB2) з повільним відокремленням від цих рецепторів (період напівроз’єднання більший або дорівнює 300 хв); така дисоціація виявилася повільнішою, ніж у інших інгібіторів 4-анілінквінозолінових рецепторів, що вивчались; лапатиніб гальмує ріст пухлинних клітин керованих ErbB; був продемонстрований адитивний ефект у in vitro дослідженнях, коли лапатиніб застосовувався у комбінації з 5-фторурацилом (активний метаболіт капецитабіну) на 4 лініях пухлинних клітин; здатність лапатинібу гальмувати ріст була вивчена на лініях клітин, що піддавались впливу трастузумабу; іn vitro зберігає значну активність на лініях пухлинних клітин молочної залози у середовищах, що містили трастузумаб; ці дані дають можливість припустити відсутність перехресної резистентності між двома лігандами HER2+/neu(ErbB2+).

Показання для застосування ЛЗ: розповсюджений та/або метастатичний рак молочної залози з гіперекспресією ErbB2 (HER2), у складі комбінованої терапії з капецитабіном, для хворих, які прогресують на попередній терапії трастузумабом у зв’язку з метастатичною хворобою; розповсюджений або метастатичний рак молочної залози з гіперекспресією ErbB2 (HER2), у складі комбінованої терапії з інгібітором ароматази для жінок у постменепаузальному періоді, яким призначена ендокринна терапіяБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: приймати за 1 год. до або через 1 год. після їди; пропущені дози не приймати додатково, наступний прийом продовжити згідно з графіком застосування; у комбінації з капецитабіном: рекомендована доза для дорослих 1250 мг 1 р/добу щодняБНФ, рекомендована доза капецитабіну — 2000 мг/м2/добу за 2 прийоми (кожні 12 год.) кожного дня з 1-го по 14-й день 21-добового циклу лікування; капецитабін приймати з їжею або протягом 30 хв після їди; у комбінації з інгібітором ароматази: рекомендована доза для дорослих 1500 мг 1 р/добу щодняБНФ, рекомендована доза інгібітора ароматази летрозолу 2,5 мг 1 р/добу; при застосуванні з альтернативним інгібітором ароматази ознайомитися з інструкцією для медичного застосування цього препарату.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: анорексія, зниження фракції викиду лівого шлуночка, інтерстиціальні захворювання легень/пневмоніт, діарея, нудота, блювання, гіпербілірубінемія, гепатотоксичність, висип (включаючи акне), ураження нігтів, включаючи параніхії, реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, слабкість; у комбінації з капецитабіном: диспепсія, сухість шкіри, стоматит, запор, біль у животі, долонно-підошовна еритродизестезія, свербіж, запалення слизової оболонки (мукозит), біль у спині та кінцівках, головний біль, безсоння; у комбінації з летрозолом: відчуття приливів, носові кровотечі, кашель, диспное, алопеція, сухість шкіри, біль у спині та кінцівках, артралгія, астенія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до будь-якого компонента препарату, у випадку застосування у комбінації з капецитабіном враховувати протипоказання капецитабіну.

Торговельна назва:

• Пазопаніб (Pazopanib) [П]

Фармакотерапевтична група: L01XE11 — антинеопластичні засоби. Інгібітори протеїнкінази.

Основна фармакотерапевтична дія: є потужним багатомішеневим інгібітором тирозинкінази (ІТК) рецепторів фактора росту ендотелію судин (Vascular Endothelial Growth Factor Receptors, VEGFR)-1, -2 і -3, рецепторів тромбоцитарного фактора росту (Platelet-Derived Growth Factor Receptors, PDGFR)-α і -β та рецептора фактора стовбурових клітин (c-KIT), для яких IC50 препарату становить 10, 30, 47, 71, 84 та 74 нмол/мл відповідно; під час доклінічних експериментальних досліджень пазопаніб дозозалежно інгібував ліганд-індуковане аутофосфорилювання рецепторів VEGFR-2, c-Kit та PDGFR-β у клітинах; під час досліджень in vivo пазопаніб інгібував VEGF-індуковане VEGFR-2 фосфорилювання в легенях тварин, ангіогенез у тварин у різних експериментальних моделях та ріст множинних ксенотрансплантатів пухлини людини у тварин.

Показання для застосування ЛЗ: лікування місцево розповсюдженої та/або метастатичної нирковоклітинної карциноми (НКК)БНФ; лікування пацієнтів з розповсюдженою саркомою м’яких тканинБНФ, які попередньо отримували хіміотерапію, за винятком пацієнтів зі стромальною пухлиною ШКТ або ліпосаркомою.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза для лікування нирковоклітинної карциноми та саркоми м’яких тканин 800 мг перорально 1 р/деньБНФ; лікування триває до прогресування захворювання або до розвитку неприйнятної токсичності; приймати поза прийомами їжі (принаймні за одну год. до їди або через 2 год. після неї) не розжовуючи та запивати водою; якщо черговий прийом препарату пропущений, його не потрібно приймати менш ніж за 12 год. до наступного прийому; зміни дозування — як при збільшенні, так і при зменшенні дози — виконуються поетапно, з «кроком» у 200 мгБНФ, враховуючи індивідуальну переносимість, щоб забезпечити належний нагляд за побічними реакціями; доза не повинна перевищувати 800 мг.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: інфекції, інфекції ясен; пухлинна біль; нейтропенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, тромботична мікроангіопатія (включаючи тромботичну тромбоцитопенічну пурпуру та гемолітичний уремічний с-м); гіпотиреоїдизм; зниження апетиту, анорексія, гіперальбумінемія, гіпофосфатемія, гіпомагнеземія; безсоння; запаморочення, дизгевзія (включаючи агевзію та гіпогевзію), головний біль, летаргія, парестезія, периферична сенсорна нейропатія, гіпоестезія, ішемічний інсульт, транзиторні ішемічні атаки, церебральний інфаркт, сонливість, с-м задньої оберненої енцефалопатії/ задньої оберненої лейкоенцефалопатії; погіршення зору; дисфункція серця (дисфункція лівого шлуночка, СН, облітеруюча кардіоміопатія), брадикардія, ІМ; АГ; венозні тромбоемболічні ускладнення, тромбоз глибоких вен, легеневий тромбоз; прилив крові до обличчя; гіпертонічний криз; кашель, дисфонія, носові кровотечі, легенева емболія, кровохаркання, легеневі кровотечі, диспное, пневмоторакс, гикавка, орофарингіальний біль, бронхіальна кровотеча, ринорея; діарея, нудота, блювання, біль у животі, диспепсія, стоматит, метеоризм, здуття живота, сухість у роті, виразки ротової порожнини, шлунково-кишкова кровотеча, гемороїдальна кровотеча, перфорація кишечника, панкреатит, перитоніт; порушення функції печінки, гепатит, жовтяниця, печінкова недостатність; зміна кольору волосся, висипання, алопеція, с-м долонно-підошовної еритродизестезії, гіпопігментація шкіри, еритема, свербіж, депігментація шкіри, сухість шкіри, гіпергідроз, реакції фоточутливості, ексфоліативний висип, депігментація волосся, порушення з боку нігтів, висипання; міалгія, м’язеві спазми, артралгія; протеїнурія, кровотеча сечовивідного тракту; менорагія, метрорагія, вагінальна кровотеча; підвищена втомлюваність, астенія, запалення слизової оболонки, набряк (периферичний набряк, набряк очей, локалізований набряк та набряк обличчя), біль у грудях, озноб, порушення слизової оболонки; підвищення рівня трансаміназ, підвищення рівня білірубіну, креатиніну, сечовини, холестерину, тиреоїдних гормонів крові, зменшення кількості білих кров’яних клітин, включаючи зменшення рівня нейтрофілів та лейкоцитів.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Вемурафеніб (Vemurafenib) [П]

Фармакотерапевтична група: L01XE15 — антинеопластичні засоби; інгібітори протеїнкінази.

Основна фармакотерапевтична дія: низькомолекулярний пероральний інгібітор ферменту серин-треонін кінази, що кодується геномом BRAF; мутації в гені BRAF, які характеризуються заміною валіну в позиціях амінокислоти 600, що призводить до конститутивної активації білка BRAF, що може сприяти проліферації клітин у відсутності факторів росту, які в нормі необхідні для проліферації.

Показання для застосування ЛЗ: монотерапія неоперабельної або метастатичної меланоми, в клітинах якої виявлено мутацію BRAF V600 БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: перед початком прийому підтвердити наявність мутації BRAF V600 у клітинах пухлини, використовуючи валідований метод дослідження; рекомендована доза — 960 мг (4 табл. по 240 мг) 2 р/добу; добова доза — 1 920 мг БНФ; першу дозу приймати вранці, другу — ввечері, приблизно через 12 год; терапію продовжувати до початку прогресування хвороби або появи неприпустимих ознак токсичності.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: артралгія, міалгія, біль у кінцівках, скелетно-м’язовий біль, біль у спині; слабкість, гіпертермія, периферичний набряк, астенія; висипи, реакція фоточутливості, діарея, нудота, блювання, запор; алопеція, свербіж, гіперкератоз, еритема; с-м долонно-підошовної еритродисестезії, вузлова еритема, фолікулярний кератоз, токсичний епідермальний некроліз, с-м Стівенса-Джонсона; плоскоклітинна карцинома шкіри, себорейний кератоз, папілома шкіри, базально-клітинна карцинома; фолікуліт; зниження апетиту; головний біль, порушення смаку; параліч 7-ї пари черепно-мозкових нервів, периферична невропатія; увеїт, оклюзія вени сітківки; васкуліт; кашель; підвищення рівня АЛТ, ЛФ, АСТ, білірубіну.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до вемурафенібу.

Визначена добова доза (DDD): перорально — визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

19.1.8. Інші антинеопластичні засоби

• Бортезоміб (Bortezomib) [П]

Фармакотерапевтична група: L01XX32 — антинеопластичні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: інгібітор протеасом, пригнічує хімотрипсиноподібну дію протеасоми 26S, що спричиняє гальмування протеолізу і викликає каскад реакції, що призводить до апоптозу; високоселективний до протеасоми; при концентрації 10 µМ не пригнічує жоден із великої кількості перевірених рецепторів та протеаз, і є більше ніж у 1500 разів селективним до протеасоми, ніж для наступних переважних ензимів; дисоціює протеасому з t½ 20 хв. і показує, що її пригнічення є оборотним; впливає на ракові клітини багатьма шляхами, включаючи зміну регуляторного білка, що контролює розвиток циклу клітини та активацію фактору ядра NF-kB; пригнічення протеасоми призводить до зупинки циклу клітини та апоптозу; NF-kB — це фактор транскрипції, активація якого необхідна для багатьох аспектів розвитку пухлини, включаючи ріст та виживання клітини, ангіогенез, взаємодію клітина-клітина та метастазування; при мієломі впливає на здатність клітин мієломи взаємодіяти з мікросередовищем кісткового мозку; цитотоксичний до багатьох типів ракових клітин, ракові клітини більш схильні до апоптозу, спричиненого бортезомібом, ніж нормальні клітини; іn vivo викликає уповільнення росту багатьох експериментальних людських пухлин, включаючи множинну мієлому; підвищує диференціацію та активність остеобластів та пригнічує функцію остеокластів; ці ефекти спостерігаються у пацієнтів з множинною мієломою, які одночасно хворіли на остеолітичну хворобу на пізній стадії та застосовували бортезоміб.

Показання для застосування ЛЗ: множинна мієлома у складі комбінованої терапії з мелфаланом та преднізоном у пацієнтів, яким не можна проводити хіміотерапію з трансплантованим кістковим мозком (терапія першої лінії); множинна мієлома у пацієнтів, які отримували щонайменше одну лінію терапії або які не підходять для хіміотерапії з трансплантованим кістковим мозком або у пацієнтів, які не підлягають трансплантації кісткового мозку (терапія другої лінії)БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: монотерапія: рекомендована початкова доза для дорослих 1,3 мг/м2 площі поверхні тіла 2 р/тиждень протягом 2 тижнів (1-й, 4-й, 8-й та 11-й дні) з наступною 10-денною перервою (12-21-й дні), цей 3-тижневий період вважається циклом лікування; між введеннями послідуючих доз має пройти не менше 72-х год; у випадку досягнення повної клінічної відповіді рекомендується проведення 2-х додаткових циклів лікування, при досягненні часткової відповіді рекомендується продовження терапії не більше 8 циклів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пневмонія, бронхіт, синусит, назофарингіт, сепсис, бактеріємія, інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів, катетеро-пов’язані інфекції, плевральна інфекція, грип, інфекційний мононуклеоз, вітряна віспа, інфекції сечовивідних шляхів, гастроентерит, кандидозна інфекція, грибкова інфекція, постгерпетична невралгія, оральний кандидоз, блефарит, синдром лізису пухлини, тромбоцитопенія, нейтропенія, анемія, лейкопенія, лімфопенія, панцитопенія, гіперчутливість, порушення секреції антидіуретичного гормона, зниження апетиту, зневоднення, гіпокаліємія, гіперглікемія, гіперкаліємія, кахексія, гіперкальціємія, гіпокальціємія, гіпернатріємія, гіпонатріємія, гіпоглікемія, гіперурикемія, нестача вітаміну В12, підвищення апетиту, гіпомагніємія, гіпофосфатемія, сплутаність свідомості, депресія, безсоння, стурбованість, збудження, делірій, галюцинації, відчуття втоми, порушення настрою, зміни ментального стану, порушення сну, дратівливість, анормальні сновидіння, нейропатія, парестезія, головний біль, запаморочення, порушення смаку, дизестезія, гіпестезія, тремор, параплегія, внутрішньочерепна кровотеча, субарахноїдальна конвульсивна кровотеча,синкопе, парези, розлади уваги, підвищена активність, сонливість, мігрень, когнітивні розлади, невпевнені рухи, ішіас, мононейропатія, розлади мовлення, с-м «втомлених ніг», зниження різкості зору, біль в очах, очні кровотечі, порушення зорового сприйняття, сухість очей, кон’юнктивіт, виділення з очей, фотофобія, подразнення, сльозотеча, кон’юнктивальна гіперемія, припухлість очей, глухота, тиніт, гіпокаузія, послаблення слуху, зупинка серця, кардіогенний шок, ІМ, стенокардія, СН, вентрикулярна гіпокінезія, набряк легень, зупинка синусного вузла, повна атріовентрикулярна блокада, тахікардія, аритмія, фібриляція передсердя, посилене серцебиття, артеріальна гіпотензія, флебіт, гематома, АГ, церебральні крововиливи, васкуліти, інсульт, легенева гіпертензія, петехії, екхімози, пурпура, знебарвлення судин, розширення судин, ранові кровотечі, припливи крові, задишка, носові кровотечі, кашель, ринорея, зупинка дихання, гіпоксія, закупорка легень, плевральний випіт, астма, респіраторний алкалоз, тахіпное, хрипи, закладеність носа, риніт, гіпервентиляція, ортопное, біль у грудях, синусовий біль, відчуття стиснення горла, продуктивний кашель, нудота, блювання, діарея, запор, черевний біль, стоматит, диспепсія, рідкі випорожнення, метеоризм, здуття живота, гикавка, виразки у роті, фаринголарингеальний біль, сухість у роті, г. панкреатит, паралітичний ілеус, антибіотико-асоційований коліт, коліт, блювання з кров’ю, геморагічна діарея, гастроінтестинальні кровотечі, ректальні кровотечі, ентерит, дисфагія, дискомфорт у черевній ділянці, відрижка, порушення моторики ШКТ, біль у роті, біль у селезінці, езофагіт, гастрит, гастро-езофагеальний рефлюкс, шлунково-кишковий біль, кровотечі з ясен, біль ясен, грижа стравохідного отвору діафрагми, с-м подразнення кишечнику, петехія слизової рота, гіперсекреція слини, обкладення язика, зміна кольору язика, непрохідність кишечнику, гепатит, печінкова кровотеча, гіпопротеїнемія, гіпербілірубінемія, шкірні висипання, набряклість навколо очей, кропив’янка, еритема, підвищення потовиділення, сухість шкіри, екзема, реакції фоточутливості, забиття, генералізований свербіж, псоріаз, набряклість повік, набряклість обличчя, дерматит, алопеція, порушення росту нігтів, зміни кольору шкіри, атопічний дерматит, порушення текстури волосся, потниця, нічне потовиділення, пролежні, іхтіоз, утворення вузлів на шкірі, міалгія, м’язова слабкість, скелетно-м’язовий біль, судоми, артралгія, біль у кістках, біль у попереку, периферичні набряки, м’язові спазми, відчуття важкості у м’язах, скутість м’язів, скутість суглобів, біль у сідницях, набряклість суглобів, посмикування м’язів, припухлість та біль у щелепі, порушення функції нирок, дизурія, ниркова коліка, гематурія, протеїнурія, затримка сечі, часте сечовипускання, труднощі при сечовипусканні, біль у попереку, енурез, раптова необхідність сечовипускання, біль у яєчках, порушення еректильної функції, слабкість, підвищення to тіла, астенія, підвищена втомлюваність, летаргія, озноб, нездужання, грипозний стан, периферичний набряк, біль у грудях, біль, набряк, падіння, кровотечі слизових оболонок, запалення слизових оболонок, невралгія, постін’єкційний флебіт, екстравазаційні запалення, постін’єкційна еритема, відчуття холоду, відчуття тиску у грудині, дискомфорт у грудях, паховий біль, підвищення рівня лактатдегідрогенази, підвищення рівня аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, білірубіну, лужної фосфатази крові, креатиніну крові, сечовини крові, гамма-глутамілтрансферази, амілази крові, анормальні результати печінкової проби, зниження кількості червоних кров’яних тілець, зниження кількості лейкоцитів, зниження рівня бікарбонатів крові, нерегулярний серцевий ритм, підвищення рівня С-реактивного білка, зниження рівня фосфатів крові, збільшення маси тіла.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, бору або будь-якого з допоміжних компонентів, г. дифузні інфільтративні легеневі та перикардіальні захворювання.

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Прокарбазин (Procarbazine) [П] *

Фармакотерапевтична група: L01XB01 — антинеопластичні засоби. Метилгідразини.

Основна фармакотерапевтична дія: інгібує синтез білків, РНК і ДНК, порушуючи процеси трансметилювання — перенесення метальних радикалів з метіоніну на транспортну РНК (т-РНК); відсутність нормально функціонуючої т-РНК викликає порушення синтезу ДНК, РНК і білків; важливим компонентом в механізмі дії є утворення перекису водню внаслідок самоокислення, який, взаємодіючи сульфгідрильними групами тканинних білків, сприяє більш щільнішій спіралізації молекули ДНК та ускладненню процесів транскрипції.

Показання для застосування ЛЗ: хвороба ХоджкінаВООЗ БНФ (лімфогранулематоз), лімфосаркома (злоякісна лімфома), ретикулосаркома, хвороба Брилла-Сіммерса.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: лікування починають з низької дози, яку поступово підвищують до МДД — 250 мг або 300 мг: 1-й день — 50 мг, 2-й — 100 мг, 3-й — 150 мг, 4-й — 200 мг, 5-й — 250 мг, 6-й і наступні дні — 250-300 мг; лікування дозою 250-300 мг/добу продовжувати до найбільш повної ремісії захворювання; після цього призначається підтримуюча терапія у дозі 50-150 мг/добу; лікування не переривати до досягнення загальної курсової дози по меншій мірі 6 г, якщо протягом початкової фази лікування рівень лейкоцитів знижується до 3000 одиниць і рівень тромбоцитів — до 80000, застосування тимчасово припинити; застосування підтримуючих доз відновити, коли рівні лейкоцитів та тромбоцитів знову зростуть; комбінована терапія: у складі цитостатичних схем 100 мг/м2 на добу протягом 10-14 днів; дорослим: по 2-4 мг/кг маси тіла/добу одноразово або розділити на декілька прийомів і прийняти протягом першого тижня; потім переходять на дозу із розрахунку 4-6 мг/кг маси тіла на добу і проводять терапію до появи ознак насичення — поява лейкопенії та тромбоцитопенії, після чого призначають підтримуючу дозу із розрахунку 1-2 мг/кг маси тіла на добу; дітям будь-якого віку: 100 мг/м2 за 2-3 прийоми.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пригнічення кісткового мозку, лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, панцитопенія, еозинофілія, нудота, блювання, стоматит, діарея, запор, біль у животі, анорексія, судоми, нейропатія, парестезія, головний біль, галюцинації, депресія, сплутаність свідомості, психоз, сонливість, печінкові розлади, гепатит, жовтяниця, інтерстиціальна пневмонія, кровотечі, кропив’янка, випадання волосся, висип, токсичний епідермічний некроз, с-м Стівенса-Джонсона, анафілаксія, ангіоневротичний набряк, довготривала азооспермія, вторинні нелімфоїдні неоплазії, включаючи рак легенів і г. мієлоцитну лейкемію; мієлодисплазія, порушення зору, міалгія, некроз кісток та зв’язок, інтеркурентні інфекції, сепсис, пірексія, астенія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату або його компонентів, тяжка лейкопенія та тромбоцитопенія, виражені порушення функцій печінки і нирок, вагітність та період годування груддю.

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Третиноїн (Tretinoin) [П]

Фармакотерапевтична група: L01XX14 — протипухлинні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: природний метаболіт ретинолу, належить до класу ретиноїдів, що включає природні і синтетичні аналоги; індукує диференціацію і пригнічує проліферацію трансформованих кліток гемопоезу, у тому числі при мієлолейкозі у людини; механізм дії при г. промієлоцитарному лейкозі (ГПМЛ) полягає в зміні зв’язування трансретиноєвої к-ти з ядерними рецепторами ретиноєвої кислоти (РРК), причому a-рецептор ретиноєвої к-ти також змінюється внаслідок злиття з білком PML

Показання для застосування ЛЗ: г. промієлоцитарний лейкоз з метою індукції ремісії БНФ; рецидиви після стандартної хіміотерапії (антрацикліни та цитозин арабінозиду або їх аналоги) або рефрактерним до будь-якої хіміотерапії.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: добова доза 45 мг/м2 перорально, в 2 прийоми БНФ для дорослих (8 капс.); для дітей така сама доза (45 мг/м2), якщо не виникають тяжкі токсичні явища (наприклад, нестерпний головний біль); лікування продовжувати від 30 до 90 днів, до досягнення повної ремісії, потім перейти на стандартну схему консолідуючої хіміотерапії; якщо ремісія настала при монотерапії, змінювати його дозу при підключенні хіміотерапії не потрібно; при нирковій або печінковій недостатності зменшити дозу до 25 мг/м2.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіпервітаміноз А; некротичний фасциїт; тромбоцитемія, базофілія; зниження апетиту; гіперкальціємія; сплутаність свідомості, тривожність, депресія, безсоння; головний біль, підвищення внутрішньочерепного тиску, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, запаморочення, парестезія; інсульт; порушення зору, кон’юнктивальні розлади; порушення слуху; порушення серцевого ритму, припливи; ІМ, тромбоз, васкуліт; дихальна недостатність, сухість у носі, астма; сухість у ротовій порожнині, нудота, блювання, біль у животі, діарея, запори, панкреатит, хейліт, зниження апетиту; еритема, висипання, свербіж, посилене потовиділення; частота невідома — вузликова еритема, г. фебрильний нейтрофільний дерматоз, сухість, випадіння волосся; біль у кістках; міозит; інфаркт нирки; виразки статевих органів; біль у грудях, озноб, нездужання; підвищення рівнів тригліцеридів, креатиніну, холестерину та трансаміназ, гістаміну у крові.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату або до будь-якого його компонента; вагітність, годування груддю; одночасне застосування тетрациклінів чи вітаміну А; алергія на сою чи арахіс.

Визначена добова доза (DDD): перорально — перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Анагрелід (Anagrelide) [П]

Фармакотерапевтична група: L01XX35 — антинеопластичні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: впливає на зниження кількості тромбоцитів у периферичній крові; спричиняє дозозалежне і оборотне зниження кількості тромбоцитів у периферичній крові; механізми, за допомогою яких відбувається зниження кількості тромбоцитів, досі вивчаються; інгібує гіпердозрівання мегакаріоцитів, при цьому це явище є дозозалежним; спостерігаються порушення постмітотичної фази розвитку мегакаріоцитів, зменшення їх розмірів і плоїдність; в терапевтичних дозах не призводить до істотної зміни кількості лейкоцитів, чинить слабке зниження кількості еритроцитів.

Показання для застосування ЛЗ: тромбоцитопенія у пацієнтів з мієлопроліферативними захворюваннями з метою зменшення кількості тромбоцитів, зниження ризику виникнення тромбозу БНФ і обмеження асоційованих симптомів, включаючи тромбогеморагічні явища (хр.форми захворювання).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: початкова доза 0,5 мг 4 р/добу або 1,0 мг 2 р/добу протягом 1 тижня; через 1 тиждень дозу можна змінювати індивідуально, доводити до мінімальної ефективної, яка буде достатньою для зниження/підтримання кількості тромбоцитів на рівні нижче 600×109/л, а в ідеалі — на рівні від 150×109/л до 400×109/л; збільшення дози не має перевищувати 0,5 мг/добу протягом 1 тижня; максимальна разова доза не вище 2,5 мг, МДД 10 мг/добуБНФ; у дітей (7-14 років) дотримуватися початкової дози 0,5 мг/добу; підбір мінімальної ефективної і підтримуючої дози у дітей і дорослих не відрізняються; перед початком лікування хворих із легким ступенем печінкової недостатності зважити ризик та користь такого лікування, розпочинати лікування з дози 0,5 мг/добу, яку треба підтримувати щонайменше протягом тижня під ретельним наглядом серцево-судинної системи; не підвищувати дозу більше ніж на 0,5 мг/тиждень.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: застійна СН, ІМ, кардіоміопатія, кардіомегалія, повна блокада серця, мерехтіння передсердь, порушення мозкового кровообігу, перикардити, інфільтрати у легенях, пневмофіброз, легенева гіпертензія, панкреатит, гастрит, виразка ДПК, судомні напади; головний біль, відчуття серцебиття; діарея, астенія, нудота, блювання, біль у животі; запаморочення, гарячка, нездужання; біль у спині, висипання, свербіж; грипоподібні симптоми, застуда, фотосенсибілізація; аритмія, геморагії, гіпертензія, тромбози, стенокардія, СН, вазодилятація, ортостатична гіпотензія, мігрень; анемія, тромбоцитопенія, крововиливи, лімфаденопатія; артралгія, міалгія, артрит, біль у кістках; депресія, сонливість, безсоння, гіпертензія, знервованість, амнезія; втрата або збільшення ваги, набряк; риніт, носова кровотеча, синусит, пневмонія, бронхіт; пітливість, захворювання шкіри; амбліопія, порушення зору і слуху, кон’юнктивіт, аномалії полів зору, шум у вухах; інфекції сечостатевої системи, гематурія, дизурія, ноктурія, нетримання сечі.

Протипоказання до застосування ЛЗ: г., загрозливі для життя ускладнення тромбоцитозу; гіперчутливість до компонентів препарату, середній або тяжкий ступінь печінкової (підвищення рівня трансаміназ у понад 5 разів вище норми) та/або ниркової недостатності (кліренс креатину < 50 мл/хв).

Визначена добова доза (DDD): перорально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Аспарагіназа (Asparaginase) [П] *

Фармакотерапевтична група: L01XX02 — антинеопластичні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: каталізує гідроліз L-аспарагіну до L-аспарагінової кислоти і аміаку; максимум інгібуючого ефекту припадає на постмітотичну фазу G1; знижує рівень L-аспарагіну у пухлинних клітинах; у результаті введення амінокислота L-аспарагін, незамінна для пухлинних клітин, все більшою мірою розкладається до L-аспарагінової к-ти та аміаку; за рахунок утвореного дефіциту аспарагіну синтез білка у цих клітинах опиняється в тупику.

Показання для застосування ЛЗ: як компонент комбінованої антинеопластичної терапії г. лімфобластної лейкемії у дітей та дорослихВООЗ, БНФ, неходжкінська лімфома у дітей.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: середня добова доза для в/в введення дітям і дорослим під час монотерапії 200 МО/1 кг маси тіла або 6000 МО/1 м2 площі поверхні тіла, дозу можна збільшити до 1000 МО/кг маси тіла або більше, залежно від індивідуальної клінічної реакції; застосовувалися вищі одноразові дози (1500 МО/кг маси тіла або 45000 МО/м2 площі поверхні тіла і вище), особливо у схемах не щоденного, а циклічного введення (наприклад, 2 р/тиждень), у цьому інтервалі доз призначається тільки в/в введення; середній інтервал дози для в/м введення 100-400 МО/1 кг маси тіла/добу або 3000 — 12000 МО/1 м2 площі поверхні тіла на добу; не більше 5000 МО у 2 мл можна вводити в одне місце ін’єкції; якщо необхідно ввести понад 5000 МО у вигляді одноразової дози, вибрати кілька місць ін’єкції.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: збудження, депресія, галюцинації, сонливість, погіршення свідомості, зміни на ЕЕГ, виникнення коми, можливе виникнення зворотного лейкоенцефалопатичного с-му, тремор пальців, зниження апетиту, нудота, блювання, спазми в животі, діарея і зменшення маси тіла, г. панкреатит, розлади екзокринної функції підшлункової залози, паротит; геморагічний або некротизуючий панкреатит, псевдокісти підшлункової залози, г. ниркова недостатність, алергічні шкірні реакції, порушення ендокринної функції підшлункової залози з діабетичним кетоацидозом, гіперосмолярною гіперглікемією, гіпотиреоз, зниження рівня глобуліну, що зв’язується з тироксином, гіпопаратиреоїдизм, зміни рівня ліпідів у крові, підвищення в крові рівня азоту сечовини, гіперурикемія, гіперамоніємія, біль у місці ін’єкції, набряк, підвищення to тіла, біль (у спині, у суглобах, у животі), еритема, кропив’янка, утруднене дихання, анафілактичний шок, бронхоспазм, зміни результатів печінкових проб (підвищення рівнів лужної фосфатази, трансаміназ, аміаку, лактатдегідрогенази, білірубіну в сироватці крові), жирова дистрофія печінки, гіпоальбумінемія, випадки холестазу, жовтяниці, некроз клітин печінки, підвищення рівня амілази в сироватці.

Протипоказання до застосування ЛЗ: панкреатит у період лікування або в анамнезі, АР на аспарагіназу E. coli, пацієнтам репродуктивного віку вживати заходи контрацепції або утримуватися від статевих зносин під час лікування і протягом 3 місяців після його закінчення.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Пегаспаргаза (Pegaspargase) [П]

Фармакотерапевтична група: L01XX24 — антинеопластичні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: у хворих на г.лейкемію, особливо лімфатичну лейкемію, виживання злоякісних клітин залежить від екзогенного джерела L-аспарагіну; нормальні клітини, навпаки, здатні синтезувати L-аспарагін, і на них меншою мірою впливає його швидке видалення при лікуванні ферментом L-аспарагіназою, це унікальний терапевтичний підхід, що базується на метаболічному дефекті у синтезі L-аспарагіну у деяких видів злоякісних клітин.

Показання для застосування ЛЗ: як компонент антинеопластичної комбінованої терапії для реіндукції при г. лімфатичній лейкемії (ГЛЛ) у дітей і дорослих пацієнтів з відомою гіперчутливістю до «нативних» L-аспарагіназ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза 2500 МО (еквівалент 3,3 мл р-ну) на м2 площі поверхні тіла кожні 2 тижні; діти з площею поверхні тіла ≥ 0,6 м2 одержують 2500 МО (еквівалент 3,3 мл р-ну) на 1 м2 площі поверхні тіла кожні 2 тижні, діти з площею поверхні тіла < 0,6 м2 одержують 82,5 МО (еквівалент 0,1 мл р-ну) на 1 кг маси тіла; як компонент комбінованої терапії, можна вводити в/в (краплинно протягом 1-2 год. у 100 мл 0,9% р-ну NaCl або у 5% р-ну глюкози, що вводиться інфузійно) або в/м (об’єм, що вводиться в одному місці ін’єкції, не має перевищувати 2 мл у дітей і 3 мл у дорослих; при введенні об’єму, що перевищує 2 мл, дозу розподілити і вводити у кількох місцях ін’єкції) для індукції, консолідації або підтримуючої терапії.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: підвищення рівня амілази у крові, мієлосупресія, порушення синтезу білків, кровотеча, дисеміноване внутрішньосудинне згортання або тромбоз, інсульт, напади, головний біль, втрата свідомості, гемолітична анемія, збудження, депресія, галюцинації, сплутаність свідомості, сонливість, зміни на ЕЕГ, виникнення коми, виникнення оборотного лейкоенцелопатичного с-му, легкий тремор пальців, зниження апетиту, нудота, блювання, спазми в животі, діарея і зменшення маси тіла, г. панкреатит, розлади екзокринної функції підшлункової залози, паротит; псевдокісти підшлункової залози, г. ниркова недостатність, алергічні шкірні реакції, токсичний епідермальний некроліз (с-м Лайєлла), порушення ендокринної функції підшлункової залози з діабетичним кетоацидозом, гіперосмолярна гіперглікемієя, тимчасовий вторинний гіпотиреоз, зниження рівня глобуліну, гіпопаратиреоїдизм, зміни рівня ліпідів у крові, підвищення у крові рівня азоту сечовини, гіперурикемія, гіперамоніємія, біль у місці ін’єкції, набряк, підвищення to тіла, біль у спині, суглобах, животі, АР, бронхоспазм, тахікардія, зниження тиску крові до анафілактичного шоку, зміни результатів печінкових проб, ожиріння печінки, гіпоальбумінемія, набряки, холестаз, жовтяниця, гепатоцелюлярна та печінкова недостатність з потенційно летальним наслідком.

Протипоказання до застосування ЛЗ: панкреатит, г. геморагічні ускладнення у зв’язку з попереднім лікуванням L-аспарагіназою, гіперчутливість до активної субстанції або до допоміжних речовин, тяжкі АР (кропив’янка, бронхоспазм, артеріальна гіпотензія, набряк гортані).

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

19.2. Лікарські засоби, що використовуються для гормональної терапії злоякісних новоутворень

19.2.1. Гормони та їх аналоги

Гормональна терапія сьогодні набуває все більшого знагестерону.

19.2.1.1. Прогестерони

• Медроксипрогестерон (Medroxyprogesterone) [П] * (див. п. 11.6.1. розділу «АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Фармакотерапевтична група: L02AB02 — антинеопластичні та імуномодулюючі засоби. Гормони та споріднені речовини.

Основна фармакотерапевтична дія: належить до гестагенів (прогестинів) і є похідним прогестерону, який не має естрогенної активності, андрогенна активність вважається мінімальною; пригнічує секрецію гіпофізарних гонадотропінів, що запобігає дозріванню фолікулів, спричиняючи ановуляцію у жінок дітородного віку; при застосуванні відповідних доз у чоловіків відбувається пригнічення функції клітин Лейдига, відбувається пригнічення ендогенного утворення тестостерону; протипухлинна дія у терапевтичних дозах при лікуванні гормонозалежних злоякісних новоутворень може бути пов’язана з його впливом на гіпоталамо-гіпофізарно-гонадну вісь, рецептори прогестинів та естрогенів і метаболізм стероїдів на клітинному рівні; має пірогенну дію; при дуже високих дозах, які застосовуються для терапії деяких видів раку (500 мг/добу і більше), може спостерігатися кортикостероїдна активність.

Показання для застосування ЛЗ: рецидиви та/чи метастази раку молочної залози; рецидиви та/або метастазах раку ендометрія БНФ, ВООЗ; рецидиви та/або метастази раку нирки; метастази раку передміхурової залози; ендометріоз; вазомоторні прояви у менопаузі, контрацепція БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рецидивуючий та/або метастатичний рак молочної залози: початкова доза 500-1000 мг/добу в/м протягом 28 днів; після цього перевести на підтримуючий графік застосування дози 500 мг 2 р/тиждень, доки спостерігається відповідь на лікування; рецидивуючий та/або метастатичний рак ендометрія або нирок: рекомендована початкова доза 400-1000 мг/тиждень в/м; якщо протягом декількох тижнів або місяців спостерігається покращення і захворювання стабілізувалося, підтримування покращення може бути можливим при застосуванні меншої дози — 400 мг 1 р/місяць; метастатичний рак передміхурової залози: початкова доза 500 мг в/м 2 р/тиждень протягом 3 місяців, підтримуюча доза 500 мг 1 р/тиждень.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: реакції гіперчутливості (анафілактичні й анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк); ефекти, подібні до впливу КС (кушингоїдний с-м), тривала ановуляція; набряк/затримка рідини, зміна маси тіла, загострення ЦД; сплутаність свідомості, депресія, ейфорія, зміни лібідо, безсоння, нервозність; запаморочення, головний біль, втрата концентрації, інфаркт головного мозку, ефекти, подібні до впливу адренергічних ЛЗ (дрібний тремор рук, підвищена пітливість, спазми литкових м’язів уночі); сонливість, мігрень; параліч; синкопе; порушення зору, діабетична катаракта, тромбоз судин сітківки; ІМ, застійна СН, посилене серцебиття, тахікардія; тромбоемболічні розлади, тромбофлебіт; емболія легеневої артерії; запор, діарея, сухість у роті, нудота, блювання; ректальна кровотеча; жовтяниця; акне, алопеція, гірсутизм, свербіж, висипання, кропив’янка; хлоазма, дерматит, екхімоз, меланодермія; стриї, склеродермія; глюкозурія; патологічні маткові кровотечі (нерегулярні, інтенсивні, незначні), аменорея, ерозії шийки матки, галакторея, мастодинія; виділення із піхви, вульвовагінальна сухість, зміна розміру молочних залоз, диспареунія, кісти яєчників, передменструальний с-м, сечостатеві інфекції, гіперплазія матки; вузли молочних залоз або кровотеча з сосків; затримка лактації, поява симптомів, як при вагітності, втрата фертильності; підвищена втомлюваність, реакції у місці введення, (біль/чутливість, вузли/пухлина, персистуюча атрофія/вдавлення/втягування шкіри, ліподистрофія), погане самопочуття, підвищення to тіла; зміни секрету з шийки матки, зміни апетиту, порушення функції печінки, збільшення кількості лейкоцитів і тромбоцитів, гіперкальціємія, зниження толерантності до глюкози, підвищення артеріального тиску; біль у кінцівках; набряк пахв; рак молочної залози; анемія; дискразія крові; задишка.

Протипоказання до застосування ЛЗ: достовірна вагітність або вагітність, що припускається; кровотечі із піхви нез’ясованої етіології; тяжкі порушення функції печінки; гіперчутливість до препарату або його компонентів; застосування до настання менструального періоду; як контрацептив у випадках діагностованих або запідозрених злоякісних захворюваннь молочної залози.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 1 г.

Торговельна назва:

19.2.1.2. Аналоги гонадотропін-рилізинг гормону

• Гозерелін (Goserelin) [П] (див. п. 11.7. розділу «АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Фармакотерапевтична група: L02AE03 — аналоги гонадотропін-рилізинг гормону.

Основна фармакотерапевтична дія: синтетичний аналог природного ЛГ-РГ; при постійному застосуванні інгібує виділення гіпофізом ЛГ, що веде до зниження концентрації тестостерону в сироватці крові у чоловіків і концентрації естрадіолу в сироватці крові у жінок, даний ефект оборотний після відміни терапії; на первинній стадії може спричиняти тимчасове збільшення концентрації тестостерону в сироватці крові у чоловіків і концентрації естрадіолу в сироватці крові у жінок; на ранніх стадіях терапії у жінок можуть виникати вагінальні кровотечі різної тривалості та інтенсивності, які є реакцією на вилучення естрогенів і мають припинитися самостійно; у чоловіків приблизно до 21 дня після введення першої капс. концентрація тестостерону знижується до кастраційних рівнів і залишається зниженою при постійному лікуванні, тобто при введенні кожні 28 днів, таке зниження у більшості хворих приводить до регресу пухлини передміхурової залози і симптоматичного поліпшення; у жінок концентрація естрадіолу в сироватці знижується приблизно до 21-го дня після введення першої капс. і при постійному лікуванні (при введенні кожні 28 днів), залишається зниженою до рівня, порівняного з тим, що спостерігається у жінок у постменопаузальний період, це зниження призводить до позитивного ефекту при гормонально залежних формах раку молочної залози, ендометріозі та фібромах матки, це також спричиняє потоншення ендометрія і виникнення аменореї у більшості пацієнток; у комбінації з препаратами заліза спричиняє аменорею, що призводить до підвищення рівня гемоглобіну та поліпшення відповідних гематологічних параметрів у жінок з фібромами матки і супутньою анемією, така комбінація дасть додатково 10 г/л збільшення концентрації гемоглобіну порівняно з терапією тільки препаратами заліза.

Показання для застосування ЛЗ: рак передміхурової залози: метастатичний рак простати; місцево-розповсюджений рак простати як альтернатива хірургічної кастрації; як ад’ювантна терапія до променевої терапії у пацієнтів з високим ризиком локалізованого або місцево-розповсюдженого раку простати; як неоад’ювантна терапія, що передує променевій терапії у пацієнтів з високим ризиком локалізованого або місцево-розповсюдженого раку простати БНФ; як ад’ювантна терапія до радикальної простатектомії у пацієнтів з місцево-розповсюдженим раком простати та високим ризиком прогресування захворювання; чутливий до гормонального впливу рак молочної залози БНФ у жінок у репродуктивному віці і в перименопаузі; усунення симптомів, включаючи біль, зменшення розміру та кількості ендометріальних ушкоджень БНФ; попереднє потоншання ендометрію БНФ перед його хірургічною аблацією або резекцією; зменшення пухлинних вузлів, поліпшення гематологічного статусу хворих на фіброміому матки і зменшення симптомів, включаючи біль, як допоміжний засіб при хірургічному втручанні з метою полегшення операційної техніки і зниження втрат крові при операції; при екстракорпоральному заплідненні БНФ для десенсибілізації гіпофіза при підготовці до стимуляції суперовуляції.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослі чоловіки. 1 капс. (10,8 мг) вводять п/ш в передню черевну стінку кожні 3 місяціБНФ; дорослі жінки.1 капс. (10,8 мг) вводять п/ш в передню черевну стінку кожні 12 тижнів; або 1 капс. (3,6 мг) вводять п/ш у передню черевну стінку кожні 28 днівБНФ; фіброми матки: жінкам з анемією, спричиненою фібромою матки, 3,6 мг у комбінації з препаратами заліза можна вводити до 3 місяців перед хірургічним втручанням.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пухлина гіпофіза; дегенерація фіброматозних вузлів у жінок з фібромою матки; реакції гіперчутливості; анафілактичні реакції, крововиливи у гіпофіз, зниження толерантності до глюкози, гіперкальціємія, порушення лібідо, психічні розлади, зміни настрою, в т.ч. депресія; парестезія, компресія спинного мозку, головний біль, СН, ІМ, припливи жару, коливання АТ, пітливість, акне; висипання, облисіння; біль у кістках; артралгія; обструкція сечоводів; зниження потенції; сухість у піхві; зміни розміру молочних залоз; гінекомастія; чутливість молочних залоз; кіста яєчника; кровотеча після відміни; реакції у місці введення (почервоніння, біль, набряк, геморагії); втрата мінеральної щільності кісток, збільшення маси тіла.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до гозереліну або до інших аналогів ЛГ-РГ (лютеїнізуючого гормону — рилізінг гормону), вагітність або годування груддю, дитячий вік.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 0,129 мг (підшкірний імплант)

Торговельна назва:

• Лейпрорелін (Leuprorelin) [П] (див. п. 7.6.1.1. розділу «ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Фармакотерапевтична група: L02AE02 — аналоги гонадотропін-рилізинг гормону.

Основна фармакотерапевтична дія: лейпроліду ацетат є синтетичним агоністом гонадотропін-рилізинг гормону; більш активний, ніж природний гормон; короткочасно стимулює рецептори гонадореліну гіпофіза з подальшим довготривалим пригніченням їх активності; зворотньо пригнічує виділення гіпофізом лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), знижує концентрацію тестостерону в крові у чоловіків та естрадіолу — у жінок; після першої в/м ін’єкції протягом 1-го тижня тимчасово підвищується концентрація статевих гормонів як у чоловіків, так і у жінок (фізіологічна реакція), а також концентрація кислої фосфатази плазми, яка відновлюється на 3-4-й тиждень лікування; після першого введення препарату приблизно до 21-го дня у чоловіків знижується концентрація тестостерону до кастраційних рівнів і залишається зниженою при постійному лікуванні, у жінок — концентрація естрадіолу, яка при постійному лікуванні залишається на рівні, який спостерігається після оваріоектомії або у пост менопаузі; це зниження приводить до позитивного ефекту — уповільнює виникнення та розвиток гормонозалежних пухлин (фіброміоми матки, раку передміхурової залози); після припинення лікування відновлюється фізіологічна секреція гормонів.

Показання для застосування ЛЗ: метастазуючий рак передміхурової залозиБНФ; поширений рак передміхурової залози (паліативне лікування), як альтернативний метод лікування, коли орхіектомія або лікування естрогенами не показані або не можуть застосовуватися; місцевопоширений рак передміхурової залози, як альтернатива хірургічній кастраціїБНФ; місцевий рак передміхурової залози з високим ризиком та місцевопоширений рак передміхурової залози, як ад’ювантна терапія у комбінації з опроміненнямБНФ; місцевопоширений рак передміхурової залози з високим ризиком прогресування захворювання, як ад’ювантна терапія у комбінації з радикальною простатектомієюБНФ; 11,25 мг: основна терапія або доповнення до хірургічного лікування, включаючи полегшення болю та зменшення патологічних проявів ендометріозуБНФ; комбінована терапія з норетиндрону ацетатом для первинного лікування ендометріозуБНФ та рецидивуючих симптомів (тривалість первинного або повторного лікування не повинна становити більше 6 міс.); фіброміома маткиБНФ (термін застосування — до 6 місяців), як передопераційна підготовка перед видаленням міоми або гістеректомією, рак молочної залози в пре- та перименопаузальному періоді у жінок, яким показана гормональна терапія.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рак передміхурової залози/ендометріоз/фіброміома матки/рак молочної залози: 3,75 мг 1 р/місяць або 11,25 мг 1 раз на 3 місяціБНФ; для лікування ендометріозу може застосовуватись у комбінації з норетиндрону ацетатом 5 мг на день; терапія гормонозалежного раку передміхурової залози являє собою тривале лікування і не його переривати після настання поліпшення або ремісії: 7,5 мг призначається у вигляді п/ш ін’єкції 1 р/місяць; введений р-н утворює депо препарату, що забезпечує постійне вивільнення протягом 1 місяця; 22,5 мг призначають у вигляді п/ш ін’єкції 1 раз на 3 місяці. введений р-н утворює депо препарату, що забезпечує постійне вивільнення лейпрореліну ацетату протягом 3-х місяців; 45 мг призначають у вигляді п/ш ін’єкції 1 раз на 6 міс., введений р-н утворює депо препарату, що забезпечує постійне вивільнення протягом 6 міс.; імплант: вводиться під шкіру в ділянку живота, рекомендована доза 3,6 мг 1 р/місяць або 5 мг 1 раз на 3 місяці; якщо не спостерігається тимчасове покращення або позитивна динаміка, продовжувати лікування не рекомендується.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: неочікуване загострення раку передміхурової залози, агравація раку передміхурової залози, збільшення/зменшення маси тіла, втрата або зниження лібідо, підвищення лібідо, емоційна лабільність, головний біль, слабкість у м`язах, вазодилатація, припливи, гіпотензія, ортостатична гіпотензія, акне, себорея, сухість шкіри, гіпергідроз, висипання, кропив’янка, порушення росту волосся, порушення структури волосся, нічне потіння, гіпотрихоз, порушення пігментації, холодний піт, гірсутизм, гінекомастія, чутливість молочних залоз, еректильна дисфункція, біль у яєчках, збільшення молочних залоз, біль у молочних залозах, біль у простаті, набряк/розлади функції пеніса, атрофія яєчок, вагінальна кровотеча, дисменорея, порушення менструального циклу, збільшення молочних залоз, нагрубання молочних залоз, атрофія молочних залоз, генітальні виділення, вагінальні виділення, галакторея, біль у молочних залозах, метрорагія, симптоми менопаузи, диспареунія, маткові порушення, вагініт, менорагія, відчуття жару, дратівливість, зниження щільності кісткової тканини, сухість слизових оболонок, підвищення рівня простатспецифічного антигену, зниження щільності кісткової тканини, ЦД, зниження толерантності до глюкози, підвищення рівня загального холестерину, підвищення рівнів ліпопротеїнів низької щільності, підвищення рівнів тригліцеридів, остеопороз, біль, реакції у місці введення, включаючи абсцес.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату або подібних нонапептидів; вагітність; вагінальні кровотечі нез’ясованої етіології.

Визначена добова доза (DDD): парентерально (депо) — 0,134 мг., парентерально — 60 мг (підшкірний імплант)

Торговельна назва:

• Трипторелін (Triptorelin) [П]

Фармакотерапевтична група: L02AE04 — аналоги гонадотропін-рилізинг гормону.

Основна фармакотерапевтична дія: синтетичний декапептид, аналог природного гормону, який вивільняє гонадотропін; після короткого періоду стимулювання гонадотропної функції гіпофізу інгібує секрецію гонадотропіну з подальшим пригніченням як жіночого, так і чоловічого стероїдогенезу.

Показання для застосування ЛЗ: рак передміхурової залозиБНФ; рак молочної залози у жінок у пре- і перименопаузальному віці, яким призначено гормональне лікування.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рак передміхурової залози та рак молочної залози: 3,75 мг 1 раз на 4 тижні або11,25 мг в/м 1 раз на 3 місяці, тривалість введення корегує лікар індивідуально для кожного хворогоБНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: біль у місці ін’єкції, реакція в місці ін’єкції та запалення, припливи; біль у спині, біль у нозі, стомлюваність, біль у грудях, астенія, периферичний набряк, набряк ніг; дискомфорт, алергія, втрата свідомості; болі у промежині, АГ, набряки; артеріальна гіпотензія; ішемія міокарда, зменшення розмірів геніталій; біль у грудних залозах у чоловіків, гінекомастія; мастит у чоловіків, запор, нудота, діарея, абдомінальний біль, диспепсія; блювання, тенезми, гастроезофагальний рефлюкс, порушення смаку, порушення функції печінки, холестатичний гепатит, анемія, лімфаденопатія, емболія легенів, тромбофлебіт глибоких вен, зміни фосфатази, подагра; нечасто — збільшення азоту сечовини крові, ЦД, збільшення рівня небілкового азоту, збільшення маси тіла, біль у кістках; артралгія, міальгія; артроз, м’язова слабкість; патологічні переломи, гіпестезія, компресія спинного мозку, різке загострення симптомів, пов’язаних з пухлиною («спалах»), головний біль, запаморочення, судоми литкових м’язів; парестезії, сонливість; епілептичні напади, безсоння, імпотенція, анорексія, зниження лібідо; депресія, дратівливість, амнезія, ейфорія, порушення функції передміхурової залози, порушення функції яєчок, викидень, вагінальна кровотеча, тазовий біль, с-м гіперстимуляції яєчників, дисменорея, кіста яєчника, збільшення розміру яєчників, менорагія, метрорагія, вульвовагінальна сухість, диспареунія, біль у молочних залозах, стомлюваність, грипоподібні захворювання, кашель, диспное, фарингіт; риніт, висипання; алопеція, ураження шкіри, екзема, анальний свербіж, бульозне висипання, збільшення пітливості; кропив’янка, реакції фоточутливості, біль в очах, кон’юнктивіт; порушення зору, набряк диску зорового нерва, дефект поля зору, шум у вухах, дизурія, затримка сечі; розлади функції сечівника, нетримання сечі, часте сечовипускання, гематурія, інфекція сечовивідних шляхів, порушення функції нирок, біль у нирках, ніктурія, післяопераційний біль, тимчасове збільшення рівнів циркулюючого тестостерону, збільшення ризику переломів кісток, недіагностована аденома гіпофіза, збільшення кількості лімфоцитів, реакції гіперчутливості та анафілактичні реакції.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до триптореліну, гонадотропін-рилізинг гормону, інших аналогів агоністів GnRH або до будь-якої іншої допоміжної речовини; період вагітності або годування груддю.

Визначена добова доза (DDD): парентерально (депо) — 0,134 мг., парентерально — 0,1 мг.

Торговельна назва:

19.2.2. Антагоністи гормонів та подібні лікарські засоби

19.2.2.1. Антиестрогени

• Тамоксифен (Tamoxifen) [П] *

Фармакотерапевтична група: L02BA01 — антагоністи гормонів та аналогічні препарати. Антиестрогенні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: потужний нестероїдний антагоніст естрогенів, може мати часткові або повні агоністичні властивості, залежно від тканин організму; у людини спостерігається переважно антиестрогенний ефект, який пояснюється зв’язуванням тамоксифену з гормонзв’язувальним доменом рецептора естрогенів і блокуванням дії естрадіолу.

Показання для застосування ЛЗ: рак молочної залози БНФ і рак ендометрія у жінок, ад’ювантна терапія раку молочної залози у жінок з враженими лімфатичними вузлами, а також метастатичного раку молочної залози у жінок та чоловіків.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована добова доза для дорослих 20 мг; у разі поширених форм хвороби дози можуть бути збільшені до 30 — 40 мг на добу; МДД 40 мг; об’єктивно ефект від терапії відмічається після 4-10 тижнів лікування, однак у разі метастазів у кістках ефект може спостерігатися лише після кількох місяців лікування; тривалість лікування визначається тяжкістю і перебігом хвороби, лікування є тривалим.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: бульозний пемфігоїд; загострення захворювання; гіперкальціємія; проліферативні зміни в ендометрії (поліпи і рак ендометрія); транзиторна анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія; агранулоцитоз, нейтропенія, панцитопенія; реакції гіперчутливості, ангіоневротичний набряк; гіперкальцинемія у пацієнтів з кістковими метастазами (на початку лікування); затримка рідини в організмі, збільшення рівня тригліцеридів в сироватці крові, анорексія; тяжка гіпертригліцеридемія, що іноді супроводжується панкреатитом; депресія, втрата лібідо у чоловіків; запаморочення, головний біль; зниження гостроти зору, помутніння рогівки, розвиток катаракт і ретинопатії; оптична нейропатія, неврит зорового нерва (у поодиноких випадках втрата зору); припливи крові до обличчя, ішемічні цереброваскулярні події, судоми нижніх кінцівок, тромбоз, інсульт; венозна тромбоемболія: тромбоз глибоких вен та тромбоемболія легеневої артерії; інтерстиціальний пневмоніт; нудота, блювання, запор, діарея; зміна рівня печінкових ензимів, жирова інфільтрація печінки, цироз, жировий гепатоз; прохолестаз, гепатит, жовтяниця, некротичний гепатит, гепатоцелюлярні ураження, печінкова недостатність; шкірні висипання (поодинокі випадки розвитку мультиформної еритеми, с-му Стівенса-Джонсона або бульозного пемфігоїду); алопеція, реакції гіперчутливості, ангіоневротичний набряк; шкірний васкуліт, червоний вовчак шкіри; міалгія; вагінальні виділення, порушення менструального циклу та пригнічення менструацій у період пременопаузи, вагінальні кровотечі; генітальний свербіж, збільшення розмірів маткових фіброїдів, проліферативні зміни ендометрія (неоплазія ендометрія, гіперплазія та поліпи, зрідка ендометріоз); рак ендометрія, імпотенція у чоловіків, кістозний набряк яєчників, саркома матки (переважно змішані мюллерівські злоякісні пухлини), вагінальні поліпи; хр. гематопорфірія; припливи жару, біль у кістках та в ділянці ураженої тканини; зміни ліпідного профілю сироватки крові, підвищення активності печінкових ферментів.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до тамоксифену або до інших компонентів препарату, тяжка тромбоцитопенія, лейкопенія, тяжка гіперкальціємія, одночасне застосування анастразолу та тамоксифену, вагітність, годування груддю.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 20 мг.

Торговельна назва:

• Тореміфен (Toremifene) [П]

Фармакотерапевтична група: L02BA02 — антиестрогенні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: нестероїдний похідний трифенілетилену; зв’язується з рецепторами естрогену і надає естрогеноподібний, антиестрогенний (або одночасно) ефект, залежно від тривалості лікування, статі, органу-мішені; при лікуванні тореміфеном хворих на рак молочної залози в постменопаузі було виявлено помірне зниження сироваткового холестеролу і ЛПНЩ; конкурентно зв’язується з естрогенрецепторами і гальмує естрогенопосередковану стимуляцію синтезу ДНК і клітиннy реплікацію; у високих дозах естрогеннезалежний протипухлинний ефект; протипухлинний ефект на рак молочної залози опосередкований антиестрогенною дією, проте інші механізми (зміни в експресії онкогенів, секреція чинників зростання, індукція апоптозу і вплив на кінетику клітинного циклу) також справляють протипухлинний ефект.

Показання для застосування ЛЗ: гормонозалежний метастатичний рак молочної залози у постменопаузі БНФ у якості препарату першої лінії; профілактика та лікування дисгормональних гіперплазій молочної залози.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дисгормональні гіперплазії молочної залози: рекомендована доза — 20 мг/добу; естрогенозалежний рак молочної залози: для першої лінії гормонотерапії рекомендована доза 60 мг на добуБНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: рак ендометрія, втрата апетиту, депресія, безсоння, запаморочення, головний біль, короткочасне помутніння рогівки, катаракта, вертиго, припливи крові, диспное, нудота, блювання, запор, підвищення рівнів трансаміназ, жовтяниця, підвищена пітливість, висип, свербіж, алопеція, маткові кровотечі, вагінальні виділення, гіпертрофія ендометрія, поліпи ендометрія, гіперплазія ендометрія, підвищена втомлюваність, набряк, збільшення маси тіла, глибокий тромбоз вен, тромбофлебіти та легеневу емболію, гіперкальціємія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперплазія ендометрія в анамнезі та виражена печінкова недостатність; гіперчутливість до тореміфену або до будь-якої з допоміжних речовин; природжене або набуте подовження інтервалу QT; порушення електролітного балансу, особливо невідкоригованою гіпокаліємією; брадикардія; серцева недостатність зі зниженням фракції викиду лівого шлуночка; симптоматичні аритмії в анамнезі; не рекомендується до застосування разом з препаратами, що подовжують інтервал QT.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 60 мг.

Торговельна назва:

• Фулвестрант (Fulvestrant) [П]

Фармакотерапевтична група: L02BA03 — засоби, що застосовуються при гормональній терапії.

Основна фармакотерапевтична дія: конкурентний антагоніст естрогенових рецепторів (ЕР), спорідненість до яких порівняна з естрадіолом; блокує трофічну дію естрогенів, не проявляючи часткової агоністичної (естрогеноподібної) активності; механізм дії пов’язаний з негативною регуляцією рівня білків естрогенових рецепторів.

Показання для застосування ЛЗ: місцево-прогресуючий або метастатичний рак молочної залози з позитивними рецепторами естрогенів у жінок в постменопаузі при прогресуванні захворювання після або на фоні терапії антиестрогенами БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослі жінки (включаючи осіб літнього віку): рекомендована доза 500 мг з інтервалом 1 місяць, через 2 тижні після першої ін’єкції вводиться додаткова доза 500 мг; вводити у вигляді двох послідовних, повільних (1-2 хв на ін’єкцію), в/м ін’єкцій по 5 мл, по одній у кожну сідницю.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: інфекції сечовивідних шляхів, реакції гіперчутливості, анорексія, головний біль, венозна тромбоемболія, припливи, нудота, блювання, діарея, підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, лужна фосфатаза), висипання, біль у спині, вагінальний моніліаз, лейкорея, вагінальна кровотеча, астенія, реакції у місці введення, геморагії та гематоми у місці ін’єкції.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; період вагітності та годування груддю; тяжка печінкова недостатність.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 8,3 мг.

Торговельна назва:

19.2.2.2. Антиандрогени

Всі антиандрогени інгібують дію андрогенів на органи-мішені шляхом конкуренції з ними за зв’язування з рецепторами. Комплекс «антиандроген — рецептор» не здатний специфічно зв’язуватися з хроматином та ініціювати синтез специфічних андрогензалежних білків у клітині. Серед антиандрогенів виділяють речовини з чистим, або істинним, антиандрогенним ефектом (вони мають лише здатність блокувати рецептори андрогенів) і речовини з подвійною дією (мають, окрім здатності блокувати андрогенні рецептори, прогестагенну та антигонадотропну активність).

Чисті антиандрогени (бікалутамід, флутамід) блокують рецептори андрогенів як у простаті, так і в гіпоталамусі. У зв’язку з цим, відбувається стимуляція осі «гіпоталамус — гіпофіз — сім’яники» і, як наслідок, — гіперплазія клітин Лейдига. У чоловіків при цьому підвищується Спл тестостерону та естрадіолу, що викликає гінекомастію. Підвищення Спл ендогенного тестостерону з часом може повністю знизити антиандрогенний ефект ЛЗ. Тому, за допомогою чистих антиандрогенів, не можна досягнути повної нейтралізації трофічної дії ендогенних андрогенів на простату.

Антиандрогени подвійної дії (ципротерон), крім антиандрогенних якостей, мають антигонадотропну активність. Порівняно з чистими антиандрогенами, ципротерон одночасно знижує Спл андрогенів та блокує дію андрогенів на рівні рецепторів простати. В результаті цього, він дає ефекти, схожі на хірургічну кастрацію. Завдяки гестагенній активності, ципротерон не викликає напливів гарячки, на відміну від аналогів ГРГ.

• Бікалутамід (Bicalutamide) [П]

Фармакотерапевтична група: L02ВB03 — антиандрогенні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: нестероїдний антиандроген, який не виявляє іншої гормональної активності; є рацемічною сумішшю, в якій антиандрогенну дію чинить виключно (R)-енантіомер, який зв’язується з рецепторами для андрогенів, не активізуючи експресію генів і завдяки цьому пригнічує активність андрогенів; результатом цього пригнічення є регресія пухлин передміхурової залози

Показання для застосування ЛЗ: рак передміхурової залози (пізні стадії) у комбінації з терапією аналогами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону чи хірургічною кастрацією (50 мг); монотерапія або ад’ювантно при радикальній простатектомії чи радіотерапії пацієнтам із місцеворозповсюдженим раком передміхурової залози при високому ризику прогресування захворювання; місцеворозповсюджений неметастатичний рак передміхурової залози, якщо хірургічна кастрація чи інші медичні втручання не показані чи неприйнятні (150 мг)БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: для дорослих чоловіків звичайна добова доза — 50 мг 1 р/добу; лікування починають щонайменше за 3 дні до початку прийому аналога ЛГРГ або одночасно із хірургічною кастрацією; монотерапія або ад’ювантно при радикальній простатектомії чи радіотерапії пацієнтам із місцеворозповсюдженим раком передміхурової залози при високому ризику прогресування захворювання, місцеворозповсюджений неметастатичний рак передміхурової залози, якщо хірургічна кастрація чи інші медичні втручання не показані чи неприйнятні: 150 мг 1 р/добу, безперервноБНФ, щонайменше протягом 2 років чи до змін у розвитку захворювання.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: анемія, гіперчутливість, ангіоневротичний набряк, кропив’янка, зменшення апетиту, зниження лібідо, депресія, запаморочення, сонливість, ІМ, СН, припливи, інтерстиціальна легенева хвороба, біль у животі, запор, нудота, диспепсія, метеоризм, гепатотоксичність, жовтяниця, підвищення активності трансаміназ, печінкова недостатність, алопеція, гірсутизм/відновлення росту волосся, сухість шкіри, свербіж, висип, гематурія, гінекомастія та болючість молочних залоз, еректильна дисфункція, астенія, набряк, біль у грудях, збільшення маси тіла.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, дитячий вік, жіноча стать, одночасне лікування терфенадином, астемізолом або цисапридом.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 50 мг.

Торговельна назва:

• Флутамід (Flutamide) [П]

Фармакотерапевтична група: L02BB01 — антиандрогенні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: ацетанілід, нестероїдний пероральний антиандроген; чинить потужну антиандрогенну дію шляхом інгібування захоплення андрогену та/або інгібування зв’язування андрогену в ядрах клітин тканин-мішеней; при застосувані у комбінації з хірургічною або медичною кастрацією досягається зниження як тестикулярної, так і наднирковозалозної андрогенної активності.

Показання для застосування ЛЗ: метастазуючий рак простати як монотерапія (з або без орхіектомії) або в комбінації з агоністами лютеїнізуючого гормона рілізінг-гормону ЛГРГ (LHRH) БНФ у хворих, яким раніше не призначали взагалі ніякого лікування, або ж у резистентних до гормональної терапії хворих; локально обмежений рак простати В2 — С2 (Т2b — Т4) (у складі комплексної терапії) для зменшення розміру пухлини, посилення контролю над пухлиною та збільшення періоду між загостреннями хвороби.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: як монотерапію, так і у комбінації з ЛГРГ, призначають по 250 мг (1 табл.) 3 р/добуБНФ кожні 8 годин; у випадку комбінованої терапії з агоністами ЛГРГ обидва препарати можуть призначатися одночасно або прийом флутаміду починають за 24 год до першого застосування агоніста ЛГРГ; у випадку застосування променевої терапії, його призначають за 8 тижнів до її початку та продовжують прийом протягом всього курсу променевої терапії.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: при монотерапії: гінекомастія та/або болісність у молочних залозах, що інколи супроводжується галактореєю, пронос, нудота, блювання, підвищений апетит, безсоння, стомлюваність, транзиторне порушення функції печінки і гепатит, зниженння лібідо, порушення функції ШКТ, анорексія, виразкоподібні болі, печія, запор, набряк, екхімоз, оперізувальний герпес, свербіж, вовчакоподібний с-м, головний біль, запаморочення, слабкість, нездужання, погіршення зору, спрага, біль у грудній клітці, тривожність, депресія, лімфостаз, зниження кількості сперматозоїдів; при комбінованій терапії: відчуття жару, зниження лібідо, імпотенція, діарея, нудота та блювання, інтерстиціальна хвороба легенів, гепатит і фоточутливість.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату або будь-яких його компонентів.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 0,75 г.

Торговельна назва:

• Ципротерон (Cyproterone) [П]

Фармакотерапевтична група: G03HА01 — гормони статевих залоз та препарати, які застосовують при патології статевої сфери. Антиандрогени.

Основна фармакотерапевтична дія: гормональний препарат з антиандрогенною дією, який конкурентно пригнічує вплив андрогенів на андрогенозалежні органи-мішені, захищає передміхурову залозу від впливу андрогенів, що виробляються в статевих залозах та/або корі надниркових залоз; має центральну інгібуючу дію; антигонадотропний ефект зумовлює зниження синтезу тестостерону в яєчках, зменшує статевий потяг і потенцію; після відміни препарату ці ефекти зникають; при застосуванні високих доз можливе незначне зростання рівня пролактину; на даний час клінічний досвід та результати проведених епідеміологічних досліджень не дають підстав припускати підвищення частоти розвитку пухлин печінки у людей, але статеві стероїди можуть сприяти росту деяких гормонозалежних тканин та пухлин.

Показання для застосування ЛЗ: для чоловіків: для паліативної терапії метастазуючого або локально прогресуючого неоперабельного раку передміхурової залозиБНФ : якщо лікування аналогами лютеїнізуючого рилізінг гормона (ЛРГ) або оперативне втручання виявилися недостатніми, протипоказаними або перевага надана пероральній терапії; початково для запобігання виникненню небажаних вторинних явищ та ускладнень, які можуть бути спричинені зростанням рівня тестостерону у сироватці на початку лікування агоністами ЛРГ; для лікування припливів, які виникають під час лікування агоністами ЛРГ або після орхіектомії; зниження статевого потягу при гіперсексуальності та статевих відхиленнях; для жінок: явища андрогенізації у тяжкій або дуже тяжкій формі, наприклад: тяжкі форми зумовленого андрогенами збільшеного оволосіння на обличчі та тілі (гірсутизм тяжкого ступеня); тяжкі форми зумовленого андрогенами випадання волосся (андрогенетична алопеція), частіше у поєднанні з тяжкими формами перебігу акне та/або себореї; коли ципротерону ацетат у невеликих дозах або інші статеві гормони з антиандрогенною дією є неефективними.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: табл. приймати після вживання їжі, запиваючи невеликою кількістю рідини; МДД 300 мг; для зниження статевого потягу при гіперсексуальності та статевих відхиленнях: початкова доза 50 мг 2 р/добу, дозу можна підвищити до 2 табл. 2 р/добу (200 мг) або на короткий період часу до 2 табл. 3 р/добу (300 мг); після досягнення задовільного результату терапевтичний ефект підтримувати за допомогою мінімальної дози, достатнім є прийом ½ табл. 2 р/добу (50 мг/добу), призначати підтримуючу дозу або відміняти препарат поступово, добова доза з інтервалом у кілька тижнів зменшується на 1 або ½ табл.; паліативна терапія метастазуючого або локально прогресуючого неоперабельного раку передміхурової залози без орхіектомії або лікування агоністами ЛРГ: по 2 табл. 2-3 р/добу (200-300 мг); початково для запобігання виникненню небажаних вторинних явищ та ускладнень, які можуть бути спричинені зростанням рівня тестостерону в сироватці на початку лікування агоністами ЛРГ: монотерапія: по 2 табл. 2 р/добу (200 мг) протягом 5-7 днів, після цього протягом 3-4 тижнів по 2 табл. 2 р/добу (200 мг) у комбінації з агоністом ЛРГ у рекомендованій дозі; для усунення припливів у пацієнтів під час лікування агоністами ЛРГ або після орхіектомії: 1-3 табл./добу (50-150 мг) зі збільшенням дози у разі необхідності, до 2 табл. 3 р/добу (300 мг); жінки репродуктивного віку з регулярним менструальним циклом: розпочинати лікування у перший день менструальної кровотечі, тільки жінки з аменореєю можуть розпочинати лікування одразу ж після призначення препарату; надалі лікування проводити за такою схемою: з 1-го по 10-й день циклу щодня по 2 табл. (100 мг) після вживання їжі, для стабілізації менструального циклу й необхідного контрацептивного захисту жінкам приймати відповідний естроген або комбінацію гестагену та естрогену з мінімальним вмістом етинілестрадіолу; після 21-го дня застосування передбачена 7-денна перерва у лікуванні, під час якої настає кровотеча відміни. рівно через 4 тижні після початку першого курсу лікування розпочинається новий цикл комбінованої терапії, незважаючи на те, припинилася кровотеча чи ні; при поліпшенні стану хворої добову дозу, що приймається протягом перших 10 днів комбінованої терапії, можна зменшити до 1 або ½ табл.; яЯкщо під час перерви у застосуванні препаратів відсутня кровотеча відміни, лікування призупинити і перед відновленням терапії виключити вагітність; жінки репродуктивного віку з нерегулярним менструальним циклом або аменореєю: після виключення факту наявності вагітності лікування розпочати одразу після призначення прийому препарату. до 14-го дня щоденного прийому контрацептива додатково застосовувати механічні методи контрацепції; 1-й день лікування вважається першим днем циклу, подальше лікування відбувається, як вказано у пункті щодо жінок репродуктивного віку з регулярним менструальним циклом; у разі підозри на вагітність або після тривалої перерви у прийомі лікування розпочинати знову після виключення вагітності; жінки у період постменопаузи або після гістеректомії можуть отримувати монотерапію, середня добова доза залежно від ступеня тяжкості захворювання від 1 (50 мг) до ½ табл. 1 р/добу протягом 21 дня, після цього передбачається 7-денна перерва у лікуванні; парентерально призначений тільки для в/м ін’єкцій, робити їх дуже повільно; для зниження сексуального потягу при патологічних відхиленнях у статевій сфері у чоловіків: 1 амп. (3 мл) вводять кожні 10-14 днів у вигляді глибокої в/м ін’єкції; у виняткових випадках, якщо ефект від лікування недостатній, можна вводити 2 амп. кожні 10-14 днів, бажано по 3 мл в правий та лівий сідничний м’яз, зменшення дози або припинення прийому препарату повинно відбуватися поступово; для лікування неоперабельного раку передміхурової залози: 1 амп. (3 мл) вводять щотижня у вигляді глибокої в/м ін’єкції, при поліпшенні стану або ремісії захворювання не змінювати призначену дозу препарату або припиняти лікування; початково для зменшення припливів жару: 3 мл вводять одноразово у вигляді глибокої в/м ін’єкції.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пригніченняя функція статевих залоз, зворотнє зниження статевого потягу та потенції; зворотня гінекомастія (що іноді поєднується із підвищеною чутливістю грудних сосків при дотику); остеопороз; підвищена втомлюваність, припливи жару, посилене потовиділення; пригнічений настрій, стан неспокою (тимчасовий); у хворих, які отримували дозу 200 — 300 мг, зареєстровані випадки розвитку гепатотоксичності, у т.ч. жовтяниці, гепатиту та печінкової недостатності, що інколи призводили до летального кінця (більшість цих випадків стосувалися лікування чоловіків з раком передміхурової залози); розвиток тромбоемболічних явищ.

Протипоказання до застосування ЛЗ: захворювання печінки; с-м Дубіна-Джонсона, с-м Ротора; пухлини печінки нині або в анамнезі; менінгіома нині або в анамнезі; встановлені злоякісні захворювання або підозра на їх наявність; тяжка хр. депресія; тромбоемболічні явища нині або в анамнезі; гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого з компонентів препарату; дитячий та підлітковий вік до завершення пубертатного періоду; тяжкі форми ЦД із судинними ускладненнями; серпоподібноклітинна анемія; підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату; вагітність; годування груддю; вагінальні кровотечі нез’ясованої етіології, жовтяниця або персистуючий свербіж під час попередньої вагітності в анамнезі; герпес вагітних в анамнезі.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 0,1 г., парентерально — 0,1 г., парентерально (депо) — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

19.2.2.3. Інгібітори ферментів

• Анастрозол (Anastrozole) [П]

Фармакотерапевтична група: L02BG03 — антагоністи гормонів та споріднені засоби. Інгібітори ароматази.

Основна фармакотерапевтична дія: потужний та високовибірковий нестероїдний інгібітор ароматази; у жінок у постменопаузальному періоді естрадіол продукується шляхом перетворення у периферійних тканинах андростендіону в естрон за допомогою комплексу ферменту ароматази, естрон далі перетворюється на естрадіол; зниження рівня циркулюючого естрадіолу виявляє терапевтичний ефект у жінок, хворих на рак молочної залози; не має прогестагенної, андрогенної або естрогенної активності.

Показання для застосування ЛЗ: ад’ювантне лікування інвазивного раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях у жінок у постменопаузальному періоді; ад’ювантного лікування інвазивного раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях у жінок у постменопаузальному періоді, яким було проведено ад’ювантну терапію тамоксифеном протягом 2-3 років; лікування поширеного раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів у жінок у постменопаузальному періодіБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослі, включаючи осіб похилого віку — по 1 мг внутрішньо 1 р/добу БНФ, при інвазивному раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях у жінок у постменопаузальному періоді рекомендована тривалість ад’ювантного ендокринного лікування становить 5 років.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: анорексія; гіперхолестеринемія; гіперкальціємія (з підвищенням або без підвищення рівня паратиреоїдного гормону); головний біль; сонливість; зап’ястний тунельний с-м; розлади чутливості (парестезія, втрата смаку та зміни смакових відчуттів); припливи; нудота; діарея; блювання; підвищення рівнів лужної фосфатази, аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази; підвищення рівнів гамма-ГТ та білірубіну; гепатит; висип; стоншення волосся (алопеція); АР; кропив’янка; еритема поліморфна; анафілактоїдна реакція; шкірний васкуліт (випадки пурпури Шенлейна-Геноха); с-м Стівенса-Джонсона; ангіоневротичний набряк; артралгія/порушення рухливості в суглобах; артрит; остеопороз; біль в кістках; міалгія; с-м клацаючого пальця; сухість піхви; вагінальна кровотеча; астенія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: вагітність, лактація, гіперчутливість до препарату.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 1 мг.

Торговельна назва:

• Екземестан (Exemestane) [П]

Фармакотерапевтична група: L02BG06 — антагоністи гормонів та аналогічні засоби. Інгібітори ферментів.

Основна фармакотерапевтична дія: необоротний стероїдний інгібітор ароматази, подібний за своєю структурою до природної речовини андростендіону; діє шляхом блокування утворення естрогенів шляхом інгібування ароматази; механізм дії зумовлений необоротним зв’язуванням з активним фрагментом ферменту, що призводить до інактивації останнього; у постменопаузі знижує концентрацію естрогенів у сироватці крові, починаючи з дози 5 мг; максимальне зниження (> 90%) досягається при застосуванні дози 10 — 25 мг; у пацієнток у постменопаузі з діагнозом рак молочної залози, які отримували 25 мг щоденно, загальний рівень ароматази знижувався на 98%; не має прогестогенної та естрогенної активності; виявляється лише незначна андрогенна активність (при застосуванні високих доз); при багаторазовому введенні доз протягом доби не впливав на синтез кортизолу та альдостерону у надниркових залозах, що підтверджує вибірковість дії, тому немає необхідності у замісній терапії глюкокортикоїдами та мінералокортикоїдами; незначне підвищення рівнів лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормонів у сироватці відмічається навіть при низьких дозах; цей ефект розвивається за принципом зворотного зв’язку, на рівні гіпофіза.

Показання для застосування ЛЗ: ад’ювантна терапія ранніх стадій раку молочної залози з позитивною або неуточненою пробою на естрогенові рецептори у жінок у постменопаузі для зменшення ризику розвитку віддалених, локорегіонарних чи контрлатеральних метастазів; як препарат першого ряду для лікування поширеного раку молочної залози з позитивною пробою на гормональні рецептори у жінок з природнім чи індукованим постменопаузним статусом; як препарат другого ряду для лікування поширеного раку молочної залози у жінок з природнім чи індукованим постменопаузним статусом і в яких виявлено прогресування хвороби на фоні монотерапії антиестрогенами; як препарат третього ряду для лікування поширеного раку молочної залози у жінок в постменопаузі і в яких виявлено прогресування хвороби на фоні полігормональної терапії.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослі та пацієнтки похилого віку — приймати по 25 мг/добу БНФ щоденно бажано після їди; у хворих на рак молочної залози на ранніх стадіях лікування повинно продовжуватися до завершення 5-річної ад’ювантної гормональної терапії або до виникнення локальних чи віддалених метастазів чи нової контрлатеральної пухлини; у пацієнток з поширеним раком молочної залози лікування повинно продовжуватися, доки прогресія пухлини не стала очевидною.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: припливи, стомлюваність, безсоння, депресія, головний біль, запаморочення, зап’ясний тунельний с-м, анорексія, нудота, біль у животі, блювання, запор, диспепсія, діарея, збільшення потовиділення, висипання, алопеція, біль у суглобах і м’язах, артралгія, біль у кінцівках, у спині, остеоартрит, артрит, міальгія, скутість у суглобах, остеопороз, переломи, периферичні набряки, набряки ніг, зниження кількості лімфоцитів.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність, лактація, дитячий вік.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 25 мг.

Торговельна назва:

• Летрозол (Letrozole) [П]

Фармакотерапевтична група: L02BG04 — засоби, що застосовуються для гормональної терапії. Антагоністи гормонів та аналогічні засоби. Інгібітори ферментів.

Основна фармакотерапевтична дія: нестероїдний інгібітор ароматази (інгібітор біосинтезу естрогену); протипухлинний; у випадках, коли ріст пухлинної тканини залежить від наявності естрогенів, усунення опосередкованого ними стимулюючого впливу є передумовою пригнічення росту пухлини; у жінок у постменопаузі естрогени утворюються переважно за участі ферменту ароматази, який перетворює андрогени, що синтезуються у надниркових залозах (у першу чергу андростендіон і тестостерон), на естрон та естрадіол; за допомогою специфічної інгібіції ферменту ароматази можна досягти пригнічення біосинтезу естрогенів у периферичних тканинах і в пухлинній тканині; пригнічує ароматазу шляхом конкурентного зв’язування з субодиницею цього ферменту — гемом цитохрому P, що призводить до зниження біосинтезу естрогенів у всіх тканинах.

Показання для застосування ЛЗ: ад’ювантна терапія гормонпозитивного раку молочної залози на ранніх стадіях у жінок у постменопаузальний період БНФ; розширена ад’ювантна терапія раку молочної залози на ранніх стадіях у жінок у постменопаузальний період, яким була проведена стандартна ад’ювантна терапія тамоксифеном; терапія у жінок першого ступеня захворювання на гормонозалежний поширений рак молочної залози у постменопаузі; лікування поширених форм раку молочної залози у жінок у постменопаузі (природної або спричиненої штучно), які отримували попередню терапію антиестрогенами; неоад’ювантна терапія у жінок у постменопаузі з локалізованим гормонпозитивним раком молочної залози, яка надає можливість подальшого хірургічного лікування цих жінок, яким до проведення терапії препаратом хірургічне лікування не було показано; подальша терапія після хірургічного лікування має відповідати прийнятому стандарту для післяопераційного періоду.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза для дорослих (у т.ч. для пацієнток похилого віку) 2,5 мг 1 р/добу щоденноБНФ; в ад’ювантній та розширеній ад’ювантній терапії лікування має тривати протягом 5 років або поки не настане рецидив захворювання; у хворих із метастазами терапію продовжувати до тих пір, доки ознаки прогресування захворювання не стануть очевидними.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: інфекції сечовидільної системи, біль у пухлинних вогнищах, лейкопенія, тромбоцитопенія, анорексія, підвищення апетиту, гіперхолестеринемія, генералізований набряк, порушення метаболізму ліпідів, депресія, нервозність, тривожність, головний біль, запаморочення, сонливість, безсоння, погіршення пам’яті, дизестезія, порушення смакових відчуттів, г.цереброваскулярні порушення, катаракта, подразнення слизової оболонки ока, помутніння зору, тромбоз сітківки, відслоювання сітківки, відчуття серцебиття, тахікардія, тромбофлебіт, артеріальна гіпертензія, ішемія, тромбоемболічні реакції, стенокардія, ІМ, СН, інсульт, аритмія, перикардит, задишка, кашель, інтерстиціальні захворювання легень, нудота, блювання, диспепсія, запор, діарея, абдомінальний біль, стоматит, сухість у роті, збільшення рівня печінкових ферментів, гепатит, алопеція, посилене потовиділення, висип, свербіж, сухість шкіри, кропив’янка, ангіоедема, анафілактичні реакції, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, артралгія, міалгія, біль у кістках, остеопороз, переломи кісток, артрит, часте сечовипускання, вагінальні кровотечі, виділення або сухість, біль у молочних залозах, припливи крові, стомлюваність, периферичний набряк, підвищення температури, сухість слизових оболонок, відчуття спраги, збільшення або зменшення маси тіла.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату; ендокринний статус, характерний для передменопаузального періоду; вагітність, лактація; тяжка печінкова недостатність (клас С за шкалою Чайлд-П’ю); передопераційне застосування препарату, якщо статус рецепторів негативний або невідомий.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 2.5 мг.

Торговельна назва:

19.2.2.4. Інші антагоністи гормонів та подібні лікарські засоби

• Дегарелікс (Degarelix) [П] (див. п. 12.1.6.1. розділу «УРОЛОГІЯ, АНДРОЛОГІЯ, СЕКСОПАТОЛОГІЯ, НЕФРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

19.3. Імуномодулюючі засоби

19.3.1. Колонієстимулюючі фактори

• Ленограстим (Lenograstim) [П]

Фармакотерапевтична група: L03AA10 — колонієстимулюючі фактори.

Основна фармакотерапевтична дія: належить до групи цитокінів — біологічно активних протеїнів, які регулюють ріст і диференціацію клітин; рекомбінантний глікопротеїд (rHuG — CSF), еквівалент людського гранулоцитарного колонієстимулюючого чинника, отриманого з культури клітин CHU-2 людини, складається із 174 амінокислот і гліколізований в ділянці TR 133; чинить стимулюючий вплив на клітини-попередники лейкопоезу; викликає значне збільшення кількості нейтрофілів у периферичній крові; збільшення рівня нейтрофілів є дозозалежним у діапазоні доз ленограстіму від 1мкг/кг/добу до 10 мкг/кг/добу, повторне введення препарату в рекомендованих дозах посилює цей ефект; нейтрофіли, які утворюються під впливом ленограстіму, мають нормальні фагоцитуючі властивості і хемотаксис.

Показання для застосування ЛЗ: дорослим, підліткам та дітям віком старше 2 років з метою: зменшення тривалості нейтропенії у пацієнтів (з немієлоїдними злоякісними новоутвореннями), яким проводилася мієлосупресивна терапія з подальшою трансплантацією кісткового мозку (ТКМ) і які знаходяться у групі підвищеного ризику розвитку тривалої тяжкої нейтропеніїБНФ; зменшення тривалості тяжкої нейтропенії і пов’язаних з нею ускладнень у пацієнтів, яким проводилася стандартна цитотоксична хіміотерапія, асоційована з підвищеним ризиком виникнення фебрильної нейтропенії; мобілізації у периферичну кров аутологічних стовбурових клітин-попередників (АСКП) як у хворих, так і у здорових донорів.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводити шляхом п/ш ін’єкції або в/в інфузії; рекомендована доза 150 мкг (19,2 млн МО)/м2/на добуБНФ, що терапевтично еквівалентно 5 мкг (0,64 млн МО)/кг/добу, у випадках: трансплантації периферичних стовбурових клітин або кісткового мозку, стандартної цитотоксичної хіміотерапії, мобілізації АСКП після хіміотерапії; можна застосовувати пацієнтам, площа поверхні тіла яких не перевищує 1,8 м2; для мобілізації АСКП вводять окремо у рекомендованій дозі 10 мкг (1,28 млн МО)/кг/на добу; дорослі: при трансплантації периферичних стовбурових клітин або кісткового мозку: щоденно у рекомендованій дозі 150 мкг (19,2 млн МО)/м2/добу у вигляді 30-хв в/в інфузії у 0,9% р-ні NaCl або у вигляді п/ш ін’єкції; першу дозу вводять не раніше ніж через 24 год. після трансплантації кісткового мозку, якщо необхідно, можна безперервно застосовувати впродовж щонайбільше 28 днів; стандартна цитотоксична хіміотерапія: щоденно у рекомендованій дозі 150 мкг (19,2 млн МО)/м2/добу у вигляді підшкірної ін’єкції; першу дозу вводять не раніше ніж через 24 год. після проведення цитотоксичної хіміотерапії, якщо необхідно, можна безперервно застосовувати впродовж щонайбільше 28 днів; мобілізація АСКП: після проведення хіміотерапії вводити щоденно у рекомендованій дозі 150 мкг (19,2 млн МО)/м2/добу у вигляді п/ш ін’єкції з 1-го по 5-й день після завершення хіміотерапії, відповідно до режиму хіміотерапії, що застосовувався для мобілізації, введення препарату продовжувати до проведення останнього сеансу лейкофорезу; при мобілізації АСКП за допомогою одного ленограстиму, вводити щоденно у рекомендованій дозі 10 мкг (1,28 млн МО)/м2/добу у вигляді п/ш ін’єкції впродовж 4-6 днів; лейкофорез проводити між 5-м і 7-м днем від початку введення препарату; діти: доза для дітей віком старше 2 років та підлітків така ж, як і у дорослих, якщо препарат використовується для зменшення тривалості нейтропенії після мієлосупресивної терапії з наступною ТКМ або після цитотоксичної хіміотерапії; щодо застосування дорослих доз у дітей для мобілізації у периферичну кров аутологічних стовбурових клітин-попередників (АСКП) існують дуже обмежені дані.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: інфекційно-запальні ураження присінку порожнини рота, сепсис та інфекція, підвищення температури тіла, діарея, біль у животі, блювання, нудота, висипання, алопеція, підвищення рівня ЛДГ, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, збільшення розмірів селезінки, розрив селезінки, головний біль, астенія, набряк легенів, інтерстиціальна пневмонія, утворення легеневих інфільтратів, легеневий фіброз, шкірний васкуліт, с-м Світа, вузликова еритема, гангренозна піодермія, с-м Лайєлла, біль у кістках, біль у спині, реакції у місці ін’єкційно-го введення препарату, АР, анафілактичний шок, підвищення рівнів АСТ/АЛТ, підвищення рівня лужної фосфатази.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до компонентів препарату; не застосовувати з метою інтенсифікації цитотоксичної хіміотерапії, тобто перевищувати стандартні дози цитостатиків та змінювати режими дозування, оскільки він може зменшувати мієлотоксичність, але не впливає на інші токсичні ефекти цитостатиків; одночасне застосування з цитотоксичною хіміотерапією; мієлоїдні злоякісні новоутворення, хворим віком до 55 років з г.мієлолейкозом, або з гострим мієлолейкозом de novo і нормальною цитогенетикою, тобто t (8;21), t (15;17) і inv (16).

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 0,35 мг.

Торговельна назва:

• Філграстим (Filgrastim) [П]

Фармакотерапевтична група: L03АА02 — цитокіни та імуномодулятори. Колонієстимулюючі фактори.

Основна фармакотерапевтична дія: рекомбінантний людський гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор (Г-КСФ); має таку саму біологічну активність, як і ендогенний людський Г-КСФ, і від останнього відрізняється лише тим, що являє собою неглікозильований білок з додатковим N-кінцевим залишком метіоніну; філграстим виділяють з клітин бактерії Esherichia coli, до складу генетичного апарату яких введено ген, кодуючий білок Г-КСФ; регулює утворення функціонально активних нейтрофілів та їх вихід у кров з кісткового мозку.

Показання для застосування ЛЗ: скорочення тривалості нейтропенії і зменшення частоти фебрильної нейтропенії у хворих, які отримують цитотоксичну хіміотерапію з приводу злоякісних захворювань (за винятком хр.мієлолейкозу і мієлодиспластичного с-му); скорочення тривалості нейтропенії у хворих, що отримують мієлоаблативну терапію з наступною трансплантацією кісткового мозку; мобілізація периферичних стовбурових клітин крові у пацієнтів; тяжка хр.уродженаБНФ, періодична або ідіопатична нейтропенія БНФ (абсолютна кількість нейтрофільних гранулоцитів 0,5х109/л) у дітей і дорослих; зменшення ризику бактеріальних інфекцій при стійкій нейтропенії (абсолютна кількість нейтрофілів 1,0х109/л) у пацієнтів з розгорнутою стадією ВІЛ-інфекції у разі неефективності інших засобів контролю нейтропенії; мобілізація периферичних стовбурових клітин крові (ПСКК) у здорових донорів для алогенної трансплантації ПСКК.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: нейтропенія у хворих, які отримують цитотоксичну хіміотерапію з приводу злоякісних захворювань: рекомендована добова доза 0,5 млн ОД/кг (5 мкг/кг) маси тіла 1 р/добу у вигляді п/ш ін’єкцій або в/в інфузій протягом 30 хв; першу дозу вводити не раніше ніж через 24 год. після курсу цитотоксичної хіміотерапії; застосовують, поки загальна кількість нейтрофілів у клінічному аналізі крові не перевищить очікуваний рівень і не досягне нормальних значень; після хіміотерапії з приводу солідних пухлин, лімфом і лімфолейкозу тривалість лікування до досягнення вказаних значень становить до 14 днів; після індукційної і консолідаційної терапії г. мієлоїдного лейкозу тривалість лікування може бути значно збільшена (до 38 днів) залежно від виду, дози та схеми застосованої цитотоксичної хіміотерапіїБНФ; хворі, які отримують мієлоаблативну терапію з подальшою трансплантацією кісткового мозку: рекомендована початкова доза 1 млн ОД/кг (10 мкг/кг) маси тіла на добу у вигляді нетривалої в/в інфузії протягом 30 хв або тривалої п/ш або в/в інфузії протягом 24 год.БНФ; першу дозу вводити не раніше ніж через 24 год. після проведення цитотоксичної хіміотерапії, і не пізніше ніж через 24 год. після трансплантації кісткового мозку; мобілізація периферичних стовбурових клітин крові (ПСКК) у пацієнтів, які одержують мієлосупресивну або мієлоаблативну терапію з подальшою аутологічною трансфузією ПСКК: для мобілізації ПСКК при монотерапії рекомендована доза 1 млн ОД/кг (10 мкг/кг) маси тіла/добу протягом 5-7 діб поспіль у вигляді тривалої п/ш інфузії протягом 24 год.БНФ; проводять 1-2 сеанси лейкаферезу на 5-ту та 6-ту добу; для мобілізації ПСКК після мієлосупресивної хіміотерапії рекомендована доза 0,5 млн ОД/кг (5 мкг/кг) маси тіла на добу щодня, починаючи з першого дня після завершення курсу хіміотерапії і доти, доки кількість нейтрофілів не перейде очікуваний мінімум і не досягне норми; лейкаферез проводити протягом періоду зростання АКН з <0,5 х 109/л до >5 х 109/л; хворим, які не отримували інтенсивної хіміотерапії, проводять 1 сеанс лейкаферезу; мобілізація ПСКК у здорових донорів перед алогенною трансплантацією ПСКК: рекомендована доза 1 млн ОД/кг (10 мкг/кг) маси тіла/добу протягом 4-5 діб поспіль; лейкаферез проводять з 5 доби і за необхідності продовжують до 6 доби з метою отримання 4 x 106 CD34+ клітин/кг маси тіла реципієнта; довготривала терапія для збільшення кількості нейтрофілів і зменшення частоти і тривалості інфекційних ускладнень у дітей та дорослих з тяжкою спадковою, періодичною або ідіопатичною нейтропенією (ТХН): спадкова нейтропенія — рекомендована початкова доза 1,2 млн ОД/кг (12 мкг/кг) маси тіла на добу шляхом одноразової п/ш ін’єкції або дрібними дозами; ідіопатична і періодична нейтропенія — рекомендована початкова доза 0,5 млн ОД/кг (5 мкг/кг) маси тіла на добу одноразово або дрібними дозамиБНФ; зниження ризику бактеріальних інфекцій та лікування стійкої нейтропенії у пацієнтів з розгорнутою стадією ВІЛ-інфекції: відновлення кількості нейтрофілів — рекомендована початкова доза 0,1 млн ОД/кг (1 мкг/кг) маси тіла/добу зі збільшенням дози до 0,4 млн ОД (4 мкг/кг) маси тіла/добу шляхом одноразової п/ш ін’єкції до нормалізації кількості нейтрофілів (АКН > 2,0 x 109/л)БНФ; підтримання нормальної кількості нейтрофілів — підтримуюча доза 300 мкг/добу 2-3 р/тиждень за альтернативною схемою (через добу), може бути необхідна індивідуальна корекція дози і тривале застосування для підтримання середньої кількості нейтрофілів > 2 х 109/л.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: біль в кістках і м’язах, розлади сечовипускання, дозозалежне і звичайно слабке або помірне підвищення концентрацій лактатдегідрогенази, лужної фосфатази, сечової кислоти та g-глутамілтрансферази в сироватці; зниження АТ, судинні порушення (вено-оклюзійна хвороба, порушення водного обміну); шкірний васкуліт, с-м Світа (г. фебрильний нейтрофільний дерматоз) у хворих на лейкоз; загострення РА, творення інфільтратів в легенях, легенева недостатність, реакції алергічного типу, збільшення селезінки, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, головний біль, діарея, анемія, носові кровотечі, збільшення сироваткових концентрацій сечової кислоти, лактатдегідрогенази і лужної фосфатази, зниження концентрації глюкози в крові після їди, реакції в місці ін’єкції, головний біль, збільшення печінки, біль в суглобах, алопецію, остеопороз і шкірні висипи.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, хр.мієлолейкоз та мієлодиспластичний с-м; тяжка уроджена нейтропенія (с-м Костмана) з цитогенетичними порушеннями, термінальна стадія ХНН.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 0.35 мг.

Торговельна назва:

19.3.2. Інтерферони

Мають протипухлинний ефект при певний видах лімфом та солідних пухлинах

• Інтерферон альфа-2b (Interferon alfa-2b) [П] (див. п. 18.1.2.1.1. розділу «ІМУНОМОДУЛЯТОРИ ТА ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ»)

Фармакотерапевтична група: L03АВ05 — імуностимулятор.

Основна фармакотерапевтична дія: противірусні, імуномодулюючі і антипроліферативні властивості; противірусна дія препарату зумовлена взаємодією із специфічними мембранними рецепторами, індукцією синтезу мРНК і, врешті-решт, синтезом білків, які перешкоджають нормальній репродукції вірусу або його звільненню; імуномодулююча активність препарату пов’язана з активацією фагоцитозу, що стимулює утворення антитіл та лімфокінів; також має антипроліферативну дію на клітини злоякісних новоутворень.

Показання для застосування ЛЗ: Альфарекін®, Лаферон-ФармБіотек, Інтроферобіон та Інтробіон Інтерферон альфа-2b: в комплексній терапії дорослих та дітей при: вірусних гепатитах В і С; г. вірусних, бактеріальних і змішаних інфекціях, в т.ч. у новонароджених; г. і хр. септичних захворюваннях вірусної і бактеріальної природи; герпетичних інфекціях різної локалізації: оперізуючий лишай, множинні шкірні герпетичні висипання; генітальна герпетична інфекція; герпетичні кератокон’юнктивіти і кератоувеїти та інші; хр. урогенітальному хламідіозі; ураженнях нервової системи з моно- та полірадикулярними больовими с-мами; папіломатозі гортані; розсіяному склерозі; злоякісних пухлинах: меланомі шкіриБНФ і ока; раку нирки, сечового міхура, яєчника, молочної залози; саркомі Капоші, мієломній хворобі; гемобластозах: хр. мієлоїдній лейкемії, волосатоклітинній лейкемії, негоджкінській злоякісній лімфомі; АЛЬФАРОНА: г. вірусний гепатит В; хр. гепатит В або С при відсутності декомпенсації захворювань печінки; волосатоклітинний лейкоз; хр. мієлолейкоз; нирково-клітинна карцинома; шкірна Т-клітинна лімфома (грибоподібний мікоз та с-м Сезарі); злоякісна меланомаБНФ; БІОФЕРОН: хр. гепатит В та С; волосоклітинний лейкоз, хр. мієлоїдний лейкоз (монотерапія, комбінована терапія), множинна мієлома, фолікулярна лімфома, карциноїдні пухлини, злоякісна меланомаБНФ, гострокінцеві кондиломи, асоційована саркома Капоші; Еберон Альфа Р: інфекційні захворювання, спричинені вірусом людської папіломи; при гострокінцевої кондиломі; хр. вірусні гепатити В та С; інфіковані ВІЛ; Денге; волохатоклітинна лейкемія; множинна лімфома; неходжкинська лімфома низької та середньої злоякісності; шкіряна Лімфома Т (мікоз губчастий, с-м Цезаря та інші); інші гематологічні захворювання (поліиітемія Вера, тромбоцитемія, гиперосінофілія); солідні пухлини; базальноклітинна карцинома шкіри; поверхнева карцинома сечового міхура; дитяча фіброма, дитяча гемангіома; саркома Капоти, пов’язана зі СНІД; ниркова карцинома; хвороба Нейроні; Інтрон А: хр. гепатит В та С; волосоклітинний лейкоз, хр. мієлоїдний лейкоз (монотерапія, комбінована терапія), множинна мієлома, фолікулярна лімфома, карциноїдні пухлини, злоякісна меланомаБНФ; Лаферобіон®: г. і хр. вірусний гепатит В, хр. гепатит С, г. і хр. септичні захворювання вірусної природи, герпетичні інфекції різноманітної локалізації (оперізувальний лишай, множинні шкірні герпетичні висипання, генітальна герпетична інфекція), папіломатоз гортані, розсіянний склероз; злоякісна меланомаБНФ, увеальна меланома, нирково-клітинна карцинома, поверхнево локалізований рак сечового міхура, рак яєчника та молочної залози, саркома Капоші на фоні ВІЛ-інфекції, хр. мієлолейкоз, волосато-клітинний лейкоз, неходжкінська лімфома, базальноклітинна карцинома, Т-клітинна лімфома шкіри (грибоподібний мікоз); РЕАЛЬДИРОН: г. гепатит В; хр. гепатит В або С при відсутності декомпенсації захворювань печінки; волосатоклітинний лейкоз; хр. мієлолейкоз; нирково-клітинна карцинома; шкірна Т-клітинна лімфома (грибоподібний мікоз та с-м Сезарі); злоякісна меланомаБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: Альфарекін®, Лаферон-ФармБіотек, Інтроферобіон та Інтробіон Інтерферон альфа-2b: р-н вводять в/м, п/ш, в/в, ендолімфально, внутрішньочеревно, внутрішньоміхурно, ректально, парабульбарно, інтраназально; г. вірусний гепатит В: в/м по 1 млн МО (в тяжких випадках — по 2 млн МО) 2р/добу протягом 10 днів, подібний курс може бути пролонгований до 2-3-х тижнів; хр. вірусний гепатит В: в/м по 3 — 4 млн МО 3 р/тиждень протягом 2-х місяців; хр. вірусний гепатит С: в/м по 3 млн МО 3 р/тиждень протягом 6 місяців у вигляді монотерапії або у комбінації з аналогами нуклеозидів; меланома шкіри: в/м по 3 млн МО/добу протягом 10 днів з наступним повтором вказаних курсів з інтервалом 1,5 місяця протягом півроку або ендолімфальне введення по 3 млн МО 4 рази з інтервалом 48 год. з наступним лімфотропним введенням препарату щомісяця протягом 4-х днів по 1 млн МО; увеальна меланома: парабульбарно щодня по 1 млн МО протягом 10 днів; повторні 10-денні введення проводяться через 20 днів, двічі; загальний курс 30 млн МО; рак нирки: в/м, щодня протягом 10 днів; доза — 3 млн МО на ін’єкцію; загальний курс 30 млн МО, повторні курси проводять з інтервалом 3-5 тижнів протягом півроку, а потім з інтервалом 1,5 — 2 місяці протягом року; рак сечового міхура: внутрішньоміхурні інстиляції в дозі 5-10 млн МО на інстиляцію 3-6 разів, загальна курсова доза 30 млн МО, повторювати кожні 2 — З місяці протягом 1 — 2 років; рак яєчника: внутрішньочеревно під час хірургічного втручання і в наступні 5 днів — в дренаж — по 5 млн МО; подальше введення в/м 3 млн МО протягом 10 днів між курсами хіміотерапії; загальна доза 90 млн МО; рак молочної залози: в/м, щоденно протягом 10 днів по 3 млн МО на ін’єкцію, повторні курси проводять протягом року з інтервалом 1,5-2 місяці, а потім 2-3 місяці (в залежності від клінічного статусу); саркома Капоші: в/м щодня протягом 10 днів по 3 млн МО на ін’єкцію; лікування поєднують з монохіміотерапією проспідином; повторні курси — 1 р/місяць протягом півроку; мієломна хвороба: в/м, щоденно протягом 10 днів по 3 млн МО на ін’єкцію, повторні курси — 1 раз на 1,5-3 місяці (4-6 разів протягом року); АЛЬФАРОНА: в/м та п/ш, у вогнище або під вогнище ураження; г. вірусний гепатит В: вводити по 1 млн МО 2 р/добу протягом 5-6 днів, потім дозу знизити до 1 млн МО; хр. вірусний гепатит В: по 3-6 млн МО 3 р/тиждень протягом 24 тижнів; хр. гепатит С: по 3 млн МО 3 р/тиждень протягом 24 тижнів; при волосатоклітинному лейкозі вводити по 3 млн МО щодня, після досягнення гематологічної ремісії переходити на підтримуючу терапію по 3 млн МО 3р/тиждень; при хр. мієлолейкозі застосовують 9 млн МО щоденно, після досягнення гематологічної ремісії призначають підтримуючу терапію по 9 млн МО 3р/тиждень; при нирково-клітинній карциномі вводити по 18 млн МО 3р/тиждень, при досягненні терапевтичного ефекту стабілізації хвороби продовжують підтримуюче лікування по 18 млн МО 3р/тиждень; при шкірній Т-клітинній лімфомі (грибоподібному мікозі та синдромі Сезарі) призначають по 18 млн МО щодня; при злоякісній меланомі вводять по 18 млн МО щодня, підтримуюча терапія по 18 млн МО 3р/тиждень; для подовження ремісії та збільшення тривалості життя хворих після хірургічного видалення первинної пухлини меланоми І-ІІ стадії або регіональних лімфатичних вузлів з метастазами застосовують допоміжне лікування по 18 млн МО 3р/тиждень; БІОФЕРОН: призначають п/ш, в/м та в/в; хр. гепатит В: у дорослих рекомендована доза складає 30-35 млн. МО/тиждень при п/ш або в/м введенні (або по 5 млн. МО щодня, або по 10 млн. МО 3р/тиждень) протягом 4 місяців; у дітей рекомендована доза 3 млн. МО/м2 3р/тиждень протягом першого тижня, з підвищенням до 6 млн. МО/м2 3р/тиждень (максимум 10 млн. МО 3р/тиждень) при п/ш введенні протягом 16-24 тижнів; хр. гепатит С: у дорослих вводять п/ш або в/м, доза — 3 млн. МО 3р/тиждень як засіб монотерапії або у сполученні з рибавірином, при гарній переносимості терапію продовжують по тій же схемі до 18-24 місяців; у дітей старше 3 років і підлітків вводять п/ш, доза — 3 млн. МО/м2 3р/тиждень у сполученні з рибавірином у капсулах або в розчині для перорального застосування; волосоклітинний лейкоз: рекомендована доза — 2 млн. МО/м2 3р/тиждень в/м або п/ш протягом 6 місяців для пацієнтів з або без спленектомії; хр. мієлоїдний лейкоз: 4-5 млн. МО/м2 п/ш щодня; множинна мієлома: у хворих, які досягли стадії плато (більше ніж на 50% зниження вмісту мієломного білку) після початкової індукційної хіміотерапії проводиться підтримуюча терапія в дозі 3 млн. МО/м2 3р/тиждень п/ш; фолікулярна лімфома: 5 млн. МО п/ш 3р/тиждень протягом 18 місяців у сполученні з курсом хіміотерапії препаратами антрациклінового ряду; карциноїдні пухлини: початкова доза — 5 млн. МО (від 3 до 9 млн. МО) 3р/тиждень п/ш; при прогресуючому захворюванні доза може бути підвищена до 5 млн. МО/день, на час операції та у післяопераційному періоді застосування припиняют; злоякісна меланома: для індукційної терапії препарат застосовують у дозі 20 млн. МО/м2 5р/тиждень в/в протягом 4 тижнів, вводять інфузійно після розчинення в ізотонічному р-ні хлористого натрію протягом 20 хв., для підтримуючої терапії рекомендована доза складає 10 млн.МО/м2 п/ш 3р/тиждень протягом 48 тижнів; гострокінцева кондилома (Condilloma acuminatum): рекомендована доза — 1 млн. МО на одну кондилому (не більше 5 кондилом за один курс лікування); введення здійснюється в зону кондиломи 3р/тиждень, в дні, що чергуються, протягом 3 тижнів, додатковий курс може бути проведений на 12-16 тижні; саркома Капоті, асоційована зі СНІД: рекомендована доза 30 млн. МО/м2 3р/тиждень п/ш або в/м до досягнення максимальної відповіді протягом 16 тижнів; Еберон Альфа Р: вводять в/в та п/ш, можливе в/в, інтратекальне, внутрішньочеревне введення та введення в місце ураження; для дорослих звичайна разова доза 3-6 млн. МО, в окремих випадках у хворих на рак можуть застосовуватись більш високі дози; для дітей звичайна доза 3-6 млн. МО/м2 поверхні тіла; гострокінцева кондилома: 6 млн. МО 3 р/тиждень в/м протягом 6 тижнів; хр. гепатит В: для дорослих: 6 млн. МО щодня в/м протягом 2 тижнів, потім 3р/тиждень протягом 4 тижнів та 2 р/тиждень протягом 16 тижнів; для дітей: 3-6 млн. МО /м2 в/м 3 р/тиждень протягом 16 тижнів; хр. гепатит С: 3 млн. МО в/м або п/ш 3 р/тиждень протягом дев’яти місяців; Денге: необхідно застосувати протягом 72 год. після виявлення симптомів, для дітей — 50 000 -100 000 МО/кг ваги щодня протягом 3 тижнів, для дорослих — 3-6 млн. МО з такою ж частотою; хр. мієлолейкоз: після досягнення гематологічної ремісії 3 млн. МО/м2 через день доти, поки не з’явиться цитогенетична ремісія, або буде можлива пересадка кісткового мозку, або буде спостерігатися регрес у розвитку хвороби; неходжкинська лімфома низької та середньої злоякісності: після досягнення ремісії за допомогою радіо- та поліхіміотерапії — 6 млн. МО 3 р/тиждень протягом року і більше до того поки хвороба не почне прогресувати; базальноклітинна карцинома шкіри: у випадках, коли хірургічне втручання неможливе або небажане, вводять 1,5 млн. МО в зону ураження, 3 р/тиждень протягом З тижнів; поверхнева карцинома сечового міхура: вводити в сечовий міхур 20 млн. МО по 50 мл, кожного тижня протягом 8 тижнів і потім кожного місяця протягом 2 років; гемангіома у дітей: якщо пухлина більш, ніж 2 см в діаметрі, то необхідно вводити 3 млн. МО/м2 поверхні тіла п/ш кожного дня протягом 6 місяців, а потім 3 р/тиждень біля 12 місяців; та ж сама доза може вводитися в зону ураження, 2 р/тиждень, якщо пухлина добре обмежена; злоякісна меланома: як ад’ювант при хірургії у пацієнтів без залишкових уражень, але з ризиком розвитку рецидиву, необхідно використовувати 20 млн. МО, 5 р/тиждень в/в або в/м протягом 4 тижнів, після чого 10 млн. МО З р/тиждень п/ш або в/м, до року лікування; захворювання Пейроні 10 млн. МО розчинені в 1 мл. води для ін’єкцій для введення в місце ураження з частотою вживання 2 р/тиждень протягом 14 тижнів максимум, або менше для тих пацієнтів де була раніше отримана повна відповідь; Інтрон А: у шприц-ручках призначений для п/ш введення, р-н у фл. — для п/ш, в/м або в/в введення; хр. гепатит В: рекомендована доза становить від 5 до 10 млн МО п/ш 3р/тиждень (через день) протягом від 4 до 6 місяців; хр. гепатит С: дорослі: п/ш в дозі 3 млн МО 3р/тиждень (через день) в якості монотерапії, чи в комбінації з рибавірином; діти від 3 років та старше та підлітки: п/ш в дозі 3 млн МО/м2 3р/тиждень (через день) в комбінації з рибавірином в капсулах або приймають розчин перорально з їжею кожен день в 2 прийоми (вранці та ввечері); хр. мієлоїдна лейкемія: щоденна рекомендована доза становить від 4 до 5 млн МО/м2 п/ш; множинна мієлома: підтримуюча терапія пацієнтам, які знаходяться в стабільній фазі монотерапія в дозі 3 млн МО/м2 п/ш 3р/тиждень (через день); фолікулярна лімфома: додатково до хіміотерапії в дозі 5 млн МО п/ш 3р/тиждень (через день) протягом 18 місяців; карциноїдні пухлини: звичайна доза становить 5 млн. МО (від 3 до 9 млн МО) п/ш 3р/тиждень; злоякісна меланома: в якості індукційної терапії 20 млн МО/м2 в/в 5 р/тиждень протягом 4 тижнів; при підтримуючій терапії рекомендована доза становить 10 млн МО/м2 п/ш 3р/тиждень (через день) протягом 48 тижнів; Лаферобіон®: р-н вводять в/в (крап.), в/м, п/ш, вн/ш, внутрішньочеревинно, внутрішньоміхурово; злоякісна меланома: доповнення до хірургічного лікування і для індукції ремісії в/в по 20 млн. МО/м2 5р/тиждень протягом 4 тижнів, підтримуюча терапія — п/ш по 10 млн. МО/м2 3р/тиждень протягом 48 тижнів; увеальна меланома: парабульбарно по 1 млн. МО щоденно 10 днів, повторні 10-денні введення проводяться через 20 днів, загальний курс — 48 тижнів; нирково-клітинна карцинома: в/м по 3 млн. МО щоденно 10 днів, загальний курс — 30 млн. МО, повторні курси проводять з інтервалом 3-5 тижнів; поверхнево локалізований рак сечового міхура: внутрішньоміхурово від 30 млн. до 50 млн. МО щотижнево протягом 8-12 тижнів; при карциномі in situ по 60 млн МО — 100 млн. МО на інсталяцію щотижнево протягом 12 тижнів; рак яєчника: внутрішньочеревинно під час хірургічного втручання і у настунпі 5 днів по 5 млн. МО; далі — в/м по 3 млн. МО протягом 10 днів між курсами хіміотерапії, загальна курсова доза — 90 млн. МО; рак молочної залози: в/м по 3 млн.МО щоденно протягом 10 днів, повторні курси з інтервалом 1,5-2 міс.; саркома Капоші на фоні ВІЛ-інфекції: в/м по 3 млн.МО щоденно протягом 10 днів, повторні курси 1р/міс. протягом 6 міс.; хр. мієлолейкоз: п/ш по 5 млн. МО/м2/добу щоденно до досягнення повної гематологічної ремісії або протягом 18 міс.; волосато-клітинний лейкоз: в/м або п/ш по 2-3 млн. МО/м2 до досягнення ремісії потім 3р/ тиждень, середня тривалість лікування — 12 міс.; неходжкінські лімфоми: в/м або п/ш по 5 млн.МО/м2 3р/тиждень (як доповнення до хіміотерапії) або по 3 млн,МО 3р/тиждень протягом 12-18 міс.; базальноклітинна карцинома: по 10 млн. МО в основу та всередину пухлини 3р/тиждень протягом 3 тижнів; Т-клітинна лімфома (грибовидний мікоз) в стадії укривання виразками: інтрадермально по 1-2 млн. МО 3р/тиждень протягом 4 тиижнів; РЕАЛЬДИРОН: вводити в/м або п/ш; при волосатоклітинному лейкозі вводять по 3 млн МО щодня; підтримуюча терапія по 3 млн МО 3р/тиждень; при хр. мієлолейкозі застосовують по 9 млн МО щоденно, підтримуюча терапія по 9 млн МО 3р/тиждень; при нирково-клітинній карциномі по 18 млн МО 3р/тиждень, підтримуюче лікування по 18 млн МО 3р/тиждень; при шкірній Т-клітинній лімфомі (грибоподібному мікозі та синдромі Сезарі) по 18 млн. МО щодня; при злоякісній меланомі по 18 млн. МО щодня, підтримуюча терапія по 18 млн МО 3р/тиждень, для подовження ремісії та збільшення тривалості життя хворих після хірургічного видалення первинної пухлини меланоми І-ІІ стадії або регіональних лімфатичних вузлів з метастазами застосовують допоміжне лікування по 18 млн МО 3р/тиждень.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: запалення у місці введення, алергічна реакція у місці введення, втома, озноб, лихоманка, грипоподібні симптоми, астенія, роздратованість, біль у грудях, нездужання, біль у місці введення, фарингіт, вірусна інфекція, бронхіт, синусит, простий герпес, риніт, бактеріальна інфекція; лейкопенія, тромбоцитопенія, лімфаденопатія, лімфопенія; системний червоний вовчак, васкуліт, ревматоїдний артрит (вперше виявлений або загострений), гіпотиреоз, гіпертиреоз, анорексія, гіпокальциемія, зневоднення, гіперурикемія, спрага, гіперглікемія, гіпертригліцеридемія, підвищений апетит, депресія, безсоння, страх, емоційна лабільність, збудження, нервозність, сплутаність свідомості, порушення сну, зниження лібідо, суїцидальні думки, запаморочення, головний біль, порушення концентрації, сухість в роті, тремор, парестезія, гіпестезія, мігрень, припливи, сонливість, порушення смаку, периферична невропатія, зниження гостроти зору, кон’юнктивит, патології зору, порушення з боку слізних залоз, біль в очних яблуках, запаморочення, дзвін у вухах, погіршення або втрата слуху, тахікардія, кардіоміопатія, інфаркт міокарду, ішемія серця, АГ, задишка, кашель, носова кровотеча, респіраторні порушення, закладеність носу, ринорея, сухий непродуктивний кашель, нудота/блювання, абдомінальний біль, діарея, стоматит, диспепсія, гепатомегалія, алопеція, свербіж, сухість шкіри, висип, підвищене потовиділення, псоріаз (вперше виявлений або загострений), макулопапульозний висип, еритематозний висип, екзема, еритема, запалення шкіри, міальгія, артралгія, артрит, м’язово-скелетний біль, часті сечовипускання, аменорея, біль у молочних залозах, дисменорея, менорагія, порушення менструального циклу, вагінальна патологія, збільшення ваги.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність, лактація, наявність кардіологічних захворювань в анамнезі, наприклад, застійної СН, нещодавно перенесеного ІМ, важких порушень серцевого ритму; тяжка дисфункція нирок чи печінки, включаючи ті, які викликані метастазами; епілепсія та/або порушення функції ЦНС; хр.гепатит з декомпенсованим цирозом печінки; хр.гепатит у пацієнтів, які проходять або нещодавно пройшли курс лікування імуносупресивними препаратами, окрім короткотривалого припинення лікування кортикостероїдами; аутоімунний гепатит; або аутоімунне захворювання в анамнезі; реципієнти трансплантату після імуносупресивної терапії; раніше існуюче захворювання щитоподібної залози, якщо воно не контролюється традиційними методами лікування; тяжкі психічні захворювання в анамнезі, особливо важка депресія, суїциїдальні настрої та спроби; псоріаз, саркоїдоз.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 2 млн ОД.

Торговельна назва:

19.3.3. Інтерлейкіни

19.3.4. Глюкостероїди

• Дексаметазон (Dexamethasone) [П] * (див. п. 7.4.1. розділу «ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Показання для застосування ЛЗ: паліативне лікування лейкемії та лімфоми у дорослих; г. лейкемія у дітей; гіперкальціємія при злоякісних захворюваннях; набряк головного мозку внаслідок первинної чи метастатичної пухлини головного мозку БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: р-н д/ін’єк. призначають дорослим та дітям від народження; р-н д/ін’єк. призначають в/в (за допомогою ін’єкції або інфузії з р-м глюкози або р-м натрію хлориду) та в/м; дозу визначати індивідуально відповідно до захворювання конкретного пацієнта, передбаченого періоду лікування, переносимості кортикоїдів і реакції організму; рекомендована середня початкова добова доза для в/в чи в/м введення 0,5-9 мг/добу, при необхідності дозу можна збільшити; початкові дози застосовують до появи клінічної реакції, а потім дозу поступово зменшують до найнижчої клінічно ефективної дози; МДД — 15 мг, мінімальна ефективна доза — 0,5-1 мг/добу; дози для дітей — рекомендовані дози від 0,02 до 0,1 мг/кг ваги тіла або від 0,8 до 5 мг/м2 площі поверхні тіла, кожні 12-24 год.

• Преднізолон (Prednisolone) [П] * (див. п. 7.4.1. розділу «ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Показання для застосування ЛЗ: агранулоцитоз, хвороба Ходжкіна, мієломна хвороба, гострий лімфо- і мієлоїдний лейкоз ВООЗ БНФ, лімфогранулематоз, еритробластопенія; гіперкальціємія на фоні онкологічних захворювань.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дозування індивідуальне, при г. станах дорослим 20-30 мг/добу (4-6 табл.); при тривалому прийомі як підтримуючу терапію призначають 5-10 мг/добу (1-2 табл); вищі дози можуть застосовуватися при лейкозі; у дітей дози 1-2 мг/кг маси тіла на добу у 4-6 прийоми; тривалість терапії залежить від тяжкості та перебігу хвороби; парентерально призначають в/в, в/м; дорослим в/м у дозі 1-2 мл/добу (30-60 мг); в/в — до 4 мл (120 мг); можливе введення у дозі до 300-390 мг упродовж 5-7 днів; дітям призначають суворо за показанням і під контролем лікаря: дітям 6-12 років в/м по 25 мг/добу, старше 12 років — 25-50 мг/добу.

19.3.5. Вакцини, що застосовуються для профілактики і лікування злоякісних новоутворень

• БЦЖ-вакцина (BCG vaccine) [П] *

Фармакотерапевтична група: L03AX03 — Імуностимулятори.

Основна фармакотерапевтична дія: стимулює імунну систему та виявляє протипухлинну активність.

Показання для застосування ЛЗ: УРО-БЦЖ — неінвазивна уротеліальна карцинома сечового міхура БНФ: лікування карциноми in situ; профілактичне лікування рецидивів БНФ: уротеліальної карциноми, що вразила лише слизову оболонку; та G1-G2, якщо пухлина мультифокальна/або рецидивуюча; та G3; уротеліальної карциноми in lamina propria, коли не вражені м’язові тканини сечового міхура (ТІ); карциноми in situ; Онко БЦЖ 50, 100 — лікування епітеліальних, неінвазивних форм раку сечового міхура (carcinoma urotheliale) та для профілактики рецидивів після оперативного втручання: епітеліального раку, обмеженого виключно слизовою оболонкою (неінвазивна папілярна карцинома) (Та); епітеліального раку, локалізованого у власній пластині слизової оболонки (не м’язовій) сечового міхура (Т1); раку in situ (карцинома in situ, плоскопухлинна) (Tis); Онко ТАЙС — лікування пласкої уротеліальної карциноми, in situ (СІS) сечового міхура та в якості ад`ювантної терапії після трансуретальної резекції (ТУР) первинної або рецидивуючої поверхневої папілярної уротеліальної клітинної карциноми сечового міхура стадії Та (2 або 3 ступеню) або Т1 (1, 2 або 3 ступеню); рекомендований лише для папілярних пухлин стадії Та першого ступеню при наявності високого ризику пухлини.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: УРО-БЦЖ: вмісту 1 фл. достатньо дорослому для однієї інстиляції у сечовий міхур; вводити, дотримуючись правил проведення інтравезикулярної ендоскопії; пацієнт не повинен пити протягом 4 год. до та 2 год. після інстиляції; необхідно випорожнити сечовий міхур перед інстиляцією; суспензія вводиться у сечовий міхур за допомогою катетера під низьким тиском та повинна залишатися у сечовому міхурі протягом 2 год., якщо це можливо; через 2 год. пацієнт повинен випорожнити інстальовану суспензію, найкраще сидячи; за стандартною схемою лікування УРО-БЦЖ інсталюють 1 р/тиждень протягом 6 тижнів поспіль як індукційна терапія; лікування не починати раніше ніж через 2- 3 тижні після проведення трансуретральної резекції (ТУР); після 4-тижневої перерви у лікуванні введення препарату у міхур продовжувати одночасно з підтримуючою терапією протягом щонайменше одного року; одна схема підтримуючого лікування включає лікування протягом 12 місяців, з місячними перервами між окремими інсталяціями, інша схема полягає у проведенні 3 інсталяцій щотижня у 3, 6, 12, 18, 24, 30 та 36-му місяці; за цією схемою повний курс у 27 інсталяцій триває 3 роки; Онко БЦЖ 50, 100: вміст однієї амп. або 1 фл., розчинений в 1 мл ізотонічного р-ну хлориду натрію, становить 1 дозу, що використовується для однієї інстиляції сечового міхура; стандартна схема лікування полягає в інстилюванні сечового міхура однією дозою препарату 1 р/тиждень протягом 6 тижнів; такий курс називається індукційним. У випадку виявлення рецидиву пухлини, поновити шеститижневий курс; після 4-тижневої перерви рекомендується проведення підтримуючого курсу; для підтримуючої терапії інсталюють одну дозу 1 р/тиждень протягом 3 тижнів через 3, 6, 12, 18, 24, 30 і 36 місяців, починаючи з першого дня лікування; перед призначенням пацієнтові курсу внутрішньоміхурових інсталяцій БЦЖ виконати пробу Манту (РТ, РРD) з метою перевірки рівня імунологічної відповіді організму пацієнта; у випадку коли шкірна реакція є надто сильною або перевищує 1 см у діаметрі (реакція діаметром понад 6 мм вважається позитивним результатом), відмовитися від запланованої імунотерапії; після завершення 6-тижневого курсу знову зробити пробу Манту з метою оцінки впливу лікування на загальну імунологічну реактивність організму хворого; ОнкоТАЙС: для інстиляції відновлений та розведений вміст 1 фл. вводять у сечовий міхур; ввести катетер в сечовий міхур крізь уретру та повністю опорожнити сечовий міхур; приєднати до катетера шприц, що містить приготовану суспензію та ввести суспензію в сечовий міхур; через 2 год. пацієнт повинен опорожнити інстальовану суспензію в сидячому положенні, протягом наступних 6 год. після лікування сечу необхідно опорожняти в сидячому положенні; Індукційна терапія. Інстиляцію препарату проводять щотижня протягом перших 6 тижнів; при використанні препарату в якості ад’ювантної терапії після ТУР поверхневої уротеліальної карциноми сечового міхура терапію починати на 10 — 15 день після проведення ТУР; лікування не розпочинати до загоєння пошкоджень слизової оболонки після проведення ТУР; підтримуюча терапія показана для всіх пацієнтів та полягає в щоденних інсталяціях протягом 3 тижнів підряд в 3, 6 та 12 місяці після початку лікування; оцінювати необхідність підтримуючої терапії кожні 6 міс. після першого року лікування на підставі класифікації пухлини та клінічної відповіді.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота; цистит і запальні р-ції (гранульома) сечового міхура, часте сечовипускання, що супроводжується відчуттям дискомфорту та болем; безсимптомний гранулематозний простатит; тимчасова системна реакція на УРО-БЦЖ, Онко БЦЖ 50, 100 та Онко Тайс — гарячка (температура тіла < 38,5°<С), грипоподібні симптоми нездужання, озноб, загальне відчуття дискомфорту; важкі системні БЦЖ р-ції/інфекції, БЦЖ-сепсис; цитопенія, анемія; хвороба Рейтера (кон’юнктивіт, асиметричний олігоартрит, цистит); міліарна пневмонія, легенева гранульома; гепатит; висипи на шкірі, абсцеси; артрит, артралгія; інфекції сечовивідної системи, макроскопічна гематурія, полакізурія, ретракція сечового міхура, непрохідність сечовивідних шляхів, ретракція сечового міхура; орхіти, епідидиміти, симптоматичний гранулематозний простатит; артеріальна гіпотензія; судинна інфекція (інфекційна аневризма); абсцес нирки; БЦЖ інфікування імплантатів та оточуючої тканини (інфекція імплантату аорти, серцевого дефібрилятора, пластики імплантованого тазостегнового чи колінного суглоба); регіональний лімфаденіт, розлади імунної системи; АР (набряки повік, кашель); остеомієліт, інфекція кісткового мозку, абсцес поперекового м’яза; хоріоретиніт, кон’юнктивіт, увеїт; судинна фістула; блювання, кишкова фістула, перитоніт; інфекція головки пеніса; місцеві побічні реакції (дискомфорт та біль під час сечовипускання, а також часті позиви до сечовипускання).

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до будь-якого з інгредієнтів препарату; зниження імунної відповіді; вроджений або набутий імунодефіцит, спричинений супутньою хворобою (позитивна серологічна реакція на ВІЛ, лейкемія, лімфома), протираковою терапією (цитостатичні препарати, опромінення), імуносупресивною терапією (кортикостероїди); активна форма туберкульозу в анамнезі (необхідно виключити можливість активної форми туберкульозу у пацієнтів із позитивною реакцією на туберкулінову пробу перед початком лікування препаратом) або захворювання, які вимагають лікування туберкулостатиками; радіотерапія сечового міхура в анамнезі; інфекції сечових шляхів; гематурія тяжкого ступеню; період вагітності або годування груддю; дитячий вік; перфорація міхура; г. інфекція сечових шляхів.

Визначена добова доза (DDD): не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

19.4. Інші імуносупресанти

• Талідомід (Thalidomide) [П]

Фармакотерапевтична група: L04AX02 — імуносупресанти.

Основна фармакотерапевтична дія: інгібує фактор росту ендотелію судин (VEGF) і b-фібробластів; у пацієнтів з множинною мієломою чинить імуномодулюючу, протизапальну дію та потенційно непластичний ефект; механізм дії пов’язаний з пригніченням ангіогенезу та утворенням фактора некрозу пухлин (TNF-a), зниженням модуляції адгезивних молекул поверхні окремих клітин (ICAM-1, VCAM-1 і Е-селектину), втягнутих у міграцію лейкоцитів, стимуляція первинних Т-клітин (спричиняючи розповсюдження, синтез цитокінів і цитотоксичність) і відхилення у співвідношенні від допоміжних Т-клітин до цитотоксичних Т-клітин, інгібує виробництво інтерлейкіну 12, дія також пов’язана з підвищенням рівня інтерлейкіну-2 і g-інтерферону, зниження фагоцитозу поліморфноядерних лейкоцитів

Показання для застосування ЛЗ: множинна мієлома у випадку неефективної попередньої стандартної терапії БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: внутрішьно перед сном, враховуючи седативний ефект лікарського засобу; у дорослих початкова доза 200 мг/добуБНФ з підвищенням дози на 100 мг кожний тиждень до максимальної добової дози 800 мг з урахуванням переносимості та токсичності; можуть бути застосовані нижчі підтримуючі дози (25-100 мг/добу).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: бронхіт, грибковий дерматит, інфекції, кандидоз ротової порожнини, фарингіт, риніт, синусит; синдром лізису пухлини; анемія, еозинофілія, гемолітичний уремічний с-м, лейкопенія, лімфаденопатія, нейтропенія, тромбоцитопенія, тромботична мікроангіопатія; реакції гіперчутливості; гіпотиреоз; анорексія, гіперглікемія, гіперліпідемія, гіпоглікемія, затримка рідини, підвищений апетит; збудження, сплутаність свідомості, депресія, зменшення лібідо, безсоння, зміни настрою, нервозність; парестезія, головний біль, тремор, сонливість, запаморочення, епілепсія, гіперестезія, зап’ястковий сухожильний с-м, порушення координації руху, млявість, відсутність координації, нейропатія, оніміння у ногах, седативний ефект, пароксизм, непритомність, дизестезія, цереброваскулярні події; світлобоязнь, зниження зору, втрата зору; зниження слуху, глухота, шум у вухах, вертиго; брадикардія, тахікардія, аритмії, венозний тромбоз, ортостатична гіпотензія, тромбоемболічні ускладнення, артеріальний тромбоз, стенокардія, фібриляція шлуночків, серцево-судинні розлади, хр. СН, ІМ, відчуття серцебиття, перикардит, плевроперикардит, тромбоз глибоких вен, фібриляція передсердь; бронхоспазм, задишка, закладеність носа, емболія легеневої артерії, порушення дихання, пневмонія, інтерстиціальне захворювання легень, бронхопневмопатія; біль у животі, запор, діарея, сухість у роті, метеоризм, кишкова непрохідність, нудота, гіпертрофія навколовушної залози, блювання, зубний біль, сухість у роті, шлунково-кишкова перфорація, префорація дивертикулів, перитоніт; акне, алопеція, сухість шкіри, еритема, екзантема, ексфоліативний дерматит, ураження нігтів, лихеноїдні зміни у роті, свербіж, висипання, бульозні шкірні реакції, с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, фотосенсибілізація, підвищена пітливість, набряк шкіри, г. генералізований екзентематозний пустульоз, кропив’янка, гіперемія, уртикарії, фотосенсибілізація; асептичний некроз, біль у спині, біль у кістках, судоми ніг, м’язова слабкість, міалгія, біль у шиї, ригідність м’язів шиї; альбумінурія, гематурія, ниркова недостатність, минуща олігурія, нетримання сечі; імпотенція, зниження функції яєчників, порушення менструального циклу, вторинна аменорея; тератогенність (вроджені дефекти, фокомелія); тромботична тромбоцитопенічна пурпура, лімфопенія, панцитопенія; астенія, біль у ділянці грудей, озноб, набряк нижніх кінцівок, набряк обличчя, втомлюваність, гарячка, нездужання, біль, периферичні набряки, тахіфілаксії, слабкість; бактеріальний менінгіт; хибнопозитивний тест функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, підвищення рівня аспарататамінотрансферази, збільшення маси тіла, підвищення рівня амілази в крові, підвищення рівня тригліцеридів, збільшення концентрації вірусу імунодефіциту в крові, відхилення від норми показників функції печінки.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату; жінки репродуктивного віку, які не застосовують або нездатні застосовувати адекватні протизаплідні засоби, і у яких можливе лікування менш токсичними препаратами; чоловіки, які не застосовують адекватні протизаплідні засоби (латексний презерватив); виражена нейтропенія (вміст нейтрофілів < 0,75 ´ 109/л); може спричинити токсичний епідермальний некроліз (ТЕН), с-м Стівенса-Джонсона, ексфоліативний дерматит, тому протипоказаний при таких захворюваннях.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 0,1 г.

Торговельна назва:

19.5. Засоби супроводу, що застосовуються в онкології

• Епоетин альфа (Epoetin alfa) [П]

Фармакотерапевтична група: В03ХА01 — антианемічні препарати; еритропоетин.

Основна фармакотерапевтична дія: глікопротеїн, стимулює мітоз та є гормоном, що стимулює еритропоез, формування еритроцитів від попередників стовбурової клітини; молекулярна маса — 32000-40000 дальтонів; білкова частина — 58% від молекулярної маси та містить 165 амінокислот; 4 вуглеводні ланцюги приєднані до білка трьома N-глікозидними зв’язками та одним О-глікозидним зв’язком; епоетин-α, виробляється за генно-інженерною технологією, ідентичний еритропоетину людини, що виділяється із сечі хворих на анемію; має максимальну чистоту відповідно до існуючого сучасного технічного рівня; після введення епоетину-α кількість еритроцитів, ретикулоцитів, рівень Hb та швидкість поглинання 59Fe зростає; спостерігалось підвищене інкорпорування 3H-тимидину в еритроїдних клітинах селезінки, що містять ядро (культура клітин селезінки миші), після інкубації з епоетином-α; вибірково стимулює еритропоез та не впливає на лейкопоез.

Показання для застосування ЛЗ: лікування симптоматичної анемії, пов’язаної з хр. НН у дорослих та дітей, які перебувають на ГД або ПД; лікування тяжкої анемії ниркового походження з клінічними с-ми, у дорослих пацієнтів із НН, які ще не проходили ГД; лікування анемії та зниження об’єму необхідних гемотрансфузій у дорослих пацієнтів, які отримують хіміотерапію з причини немієломної пухлини, злоякісної лімфоми або множинної мієломи, та з підвищеним ризиком трансфузії, оціненим за загальним станом пацієнта (СС стан, існуюча анемія до початку хіміотерапії); перед значними хірургічними втручаннями у пацієнтів із помірними проявами анемії (рівень Hb 10-13 г/дЛ (6,2-8,1 ммоль/л), відсутність залізодефіциту) для полегшення збирання аутологічної крові та зменшення ризику, пов’язаного з використанням алогенних гемотрансфузій, якщо очікувана потреба у крові для переливання перевищує кількість, яку можна одержати методом аутологічного збирання без застосування епоетину-α: дорослим пацієнтам із легким та середнім ступенем анемії (Hb у межах 10-13 г/дЛ, при відсутності залізодефіциту) перед проведенням обширних ортопедичних операцій з очікуваним середнім ступенем втрати крові (900-1800 мл крові) для зменшення потреби в алогенних гемотрансфузіях та полегшення відновлення системи еритропоезу БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують п/ш та в/в ін’єкц. тривалістю від 1 до 5 хв. БНФ, максимальний об’єм п/ш введення в одну ділянку становить 1 мл БНФ; пацієнтам, які перебувають на ГД, болюсну ін’єкц. можна ввести під час процедури ч/з придатний для цього венозний порт у лінії діалізу, або після закінчення процедури гемодіалізу ч/з фістулу катетера з наступним введенням 10 мл ізотонічного натрію хлориду; не можна застосовувати у вигляді в/в інфузій або у суміші з іншими препаратами; пацієнтам із хр. НН: застосовують в/в або п/ш, провести індивідуальну оцінку клінічного курсу пацієнта та його стану; рівень Hb контролювати шляхом підбору дози, його рівень має перебувати в межах 10 г/дЛ (6,2 ммоль/л)-12 г/дЛ (7,5 ммоль/л), у дітей — 9,5-11 г/дЛ (5,9-6,8 ммоль/л); якщо постійний рівень Hb перевищує 12 г/дЛ (7,5 ммоль/л), дозу знижують на 25%, якщо перевищує 13 г/дЛ (8,1 ммоль/л) — лікування припиняють до зниження рівня Hb до 12 г/дЛ (7,5 ммоль/л) і потім відновлюють лікування дозою на 25% нижчою від попередньої; інші види анемії виключити перед початком терапії; пацієнтам, які перебувають на ГД: дорослим та дітям вводять в/в, лікування проводять в 2 етапи: перший (фаза корекції) — спочатку застосовують 50 ОД/кг 3 р/тижд., при необхідності дозу збільшують поетапно (не частіше 1 р. протягом 4 тижн.) на 25 ОД/кг 3 р/тижн. БНФ до досягнення оптимальної концентрації Hb для дорослих 10-12 г/дЛ (6,2-7,5 ммоль/л), а для дітей 9,5-11 г/дЛ (5,9-6,8 ммоль/л); рекомендована загальнотижнева доза 75-300 ОД/кг; другий (підтримуюча фаза) — регулюють дозу для підтримання бажаного рівня Hb для дорослих -10-12 г/дЛ (6,2-7,5 ммоль/л), а для дітей -9,5-11 г/дЛ (5,9-6,8 ммоль/л), дітям із масою тіла до 30 кг необхідна більша підтримуюча доза, ніж дорослим та дітям з масою тіла понад 30 кг; пацієнтам з нирковою недостатністю у додіалізному періоді: в/в або п/ш, в 2 етапи: перший — 50 ОД/кг 3 р/тижд. при необхідності дозу збільшують поетапно (не частіше 1 р. протягом 4 тижн.) на 25 ОД/кг 3 р/тижн. БНФ до досягнення оптимальної концентрації Hb 10-12 г/дЛ (6,2-7,5 ммоль/л); другий — застосовують 3 р/тижд. або при п/ш введенні 1 р/тижд. чи 1 р/на 2 тижн., для підтримання бажаного рівня Hb 10-12 г/дЛ (6,2-7,5 ммоль/л) БНФ; максимальна доза не вище 150 ОД/кг 3 р/тижд., 240 ОД/кг (макс. до 20000 ОД) 1 р/тижд. або 480 ОД/кг (макс. до 40000 ОД) 1 р/на 2 тижн.; дорослим пацієнтам, які перебувають на ПД: в/в або п/ш, в 2 етапи: перший — по 50 ОД/кг 2 р/тижд.; другий — по 25 до 50 ОД/кг 2 р/тижд. вводять двома рівнозначними ін’єкц. для підтримання бажаного рівня Hb 10-12 г/дЛ (6,2-7,5 ммоль/л); пацієнтам з анемією, викликаною хіміотерапією: п/ш БНФ, необхідно провести індивідуальну оцінку клінічного курсу пацієнта та його стану; рівень Hb контролювати шляхом підбору дози, його рівень має бути 10 г/дЛ (6,2 ммоль/л)-12 г/дЛ (7,5 ммоль/л); терапію продовжувати 1 міс. після припинення хіміотерапії; початкова доза — 150 ОД/кг 3 р/тижд. або 450 ОД/кг 1 р/ тижд. БНФ; якщо після 4 тижн. лікування початковою дозою рівень Hb збільшився на 1 г/дЛ (0,6 ммоль/л) (або рівень ретикулоцитів збільшився до ≥ 40 000 клітин/мл), тоді продовжують застосовувати попередню початкову дозу введення, якщо після 4 тижн. лікування Hb збільшився на 1 г/дЛ (0,62 ммоль/л) або рівень ретикулоцитів збільшився до ˂ 40 000 клітин/мл, дозу необхідно збільшити до 300 МО/кг 3 р/тижд. або 40 000 МО 1 р/тижд.; якщо після 4 тижнів лікування додатковою дозою 300 ОД/кг 3 р/тижд. рівень Hb збільшився ≥ 1 г/дЛ (≥ 0,62 ммоль/л) або рівень ретикулоцитів збільшився до ≥ 40 000 клітин/мл, доза має залишатися незмінною, якщо рівень Hb збільшився на < 1 г/дЛ (≥ 0,62 ммоль/л) або рівень ретикулоцитів збільшився < 40 000 клітин/мл, клінічна відповідь вважається негативною та лікування припинити БНФ; якщо темп зростання рівня Hb складає понад 2 г/дЛ (1,25 ммоль/л) за 1 міс. та загальний рівень Hb наближається до 12 г/дЛ (7,5 ммоль/л), зменшити дозу на 25-50% залежно від темпу зростання рівня Hb; якщо рівень Hb перевищить 13 г/дЛ (8,1 ммоль/л), терапію тимчасово припинити до зниження рівня до 12 г/дЛ (7,5 ммоль/л) та відновити терапію дозою, на 25% нижчою за попередню БНФ; дорослі пацієнти, які беруть участь у програмі збирання аутологічної крові перед хірургічними операціями: в/в, призначають після закінчення кожної процедури відбору крові; пацієнтам із середнім ступенем анемії (рівень гематокриту 33-39%), які потребують ≥ 4 одиниць крові — 600 ОД/кг 2 р/тижд. протягом 3 тижн. до хірургічного втручання; усі пацієнти повинні отримувати адекватне забезпечення залізом (200 мг/добу перорально) протягом усього курсу терапії БНФ; дорослим пацієнтам, які підлягають елективній ортопедичній хірургії: п/ш БНФ, рекомендований режим дозування — 600 ОД/кг на 1 тижд. протягом 3 тижн., які передують операції (21-й, 14-й та 7-й день перед операцією) та у день операції, якщо необхідно скоротити передопераційний період менше ніж до 3-х тижн., призначають щоденно у дозі 300 ОД/кг БНФ протягом 10 днів до операції, у день операції та протягом 4 днів після операції; якщо перед операцією рівень Hb — 15 г/дЛ або вище, застосування повністю припинити.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: підвищення АТ, погіршення існуючої гіпертензії, гіпертензивний криз із енцефалопатією; тромбоз глибоких вен, легенева емболія, артеріальний тромбоз (ІМ, ішемію міокарда), тромбоз сітківки (ретинальний тромбоз), шунтовий тромбоз (оклюзія діалізної системи), цереброваскулярні ускладнення (інсульт та мозкові крововиливи), транзиторні ішемічні атаки; судоми, діарея, нудота, головний біль, суглобні та м’язові болі, пропасниця, грипоподібний стан, пірексія, висипи та блювання; погіршення прохідності дихальних шляхів (закладення носу та назофарингіт); аневризми, анафілактичні реакції, реакції гіперчутливості (висип, кропив’янка, анафілактичні реакції та ангіоневротичний набряк); антитілоопосередкована істинна еритроцитарна аплазія, тромбоцитемія; артралгія, міалгія; порфирія; пірексія; периферичні набряки, реакції в місці ін’єкц.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; пацієнтам у яких розвивається істинна еритроцитарна аплазія (PRCA) внаслідок лікування еритропоетином; неконтрольована АГ; протипоказання, пов’язані з програмою відбору аутологічної крові у пацієнтів, які лікуються епоетином α; тяжкі коронарні, периферійно-артеріальні, каротидні або церебрально-судинні захворювання, нещодавно перенесений ІМ або інсульт у пацієнтів, які підлягають елективній ортопедичній хірургії, але не брали участі у програмі відбору аутологічної крові; хірургічні пацієнти, яким ч/з будь-які причини неможливо застосовувати адекватну антитромботичну профілактику.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 1 тис ОД.

Торговельна назва:

• Епоетин бета (Epoetin beta) [П]

Фармакотерапевтична група: B03XA01 — антианемічні препарати.

Основна фармакотерапевтична дія: глікопротеїд, фактор стимуляції мітозу і гормон диференціювання, сприяє утворенню еритроцитів із клітин-попередників (класу стовбурових клітин); рекомбінантний епоетин β, отриманий методом генної інженерії, за своїм амінокислотним і вуглеводним складом ідентичний еритропоетину, виділеному із сечі хворих на анемію; після в/в і п/ш введення збільшує кількість еритроцитів, ретикулоцитів і рівень Hb, а також швидкість включення 59Fe у клітини, специфічно стимулює еритропоез, не впливаючи на лейкопоез; фактор росту, що первинно стимулює продукцію еритроцитів; рецептори до еритропоетину можуть бути експресовані також на поверхні різних пухлин.

Показання для застосування ЛЗ: симптоматична анемія у хворих із хр. НН; профілактика анемії у недоношених новонароджених, які народилися з масою тіла 750-1500 г до 34-го тижня вагітності; симптоматична анемія у хворих із солідними та гематологічними немієлоїдними пухлинами, які отримують хіміотерапію; збільшення обсягу аутологічної крові, призначеної для наступної аутотрансфузії; необхідно прийняти до уваги зареєстрований ризик виникнення тромбоемболічних явищ БНФ; застосування згідно з цим показанням показане лише пацієнтам з помірною анемією (рівень Hb 100-130 г/л (6,21-8,07 ммоль/л) без дефіциту заліза), якщо отримати достатню кількість консервованої крові неможливо, а планове крупне елективне хірургічне втручання може потребувати більшого об’єму крові (≥4 одиниць для жінок або ≥5 одиниць для чоловіків).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: анемія у пацієнтів із хр. НН БНФ: необхідно провести індивідуальну оцінку клінічного клінічного перебігу захворювання та загального стану пацієнта; застосовують в/в або п/ш до досягнення рівня Hb не вище 20 г/л (7,5 ммоль/л); при в/в введенні препарат вводити протягом 2 хв., хворим, які перебувають на ГД — ч/з артеріовенозний шунт у кінці сеансу діалізу; при підвищенні рівня Hb більш ніж на 20 г/л (1,25 ммоль/л) за 4 тижн. дозу зменшують, якщо швидкість приросту рівня Hb перевищує 20 г/л (1,25 ммоль/л) за 1 міс. або якщо рівень Hb збільшується і досягає 120 г/л (7,45 ммоль/л), дозу зменшити на 25%; якщо рівень Hb продовжує зростати — лікування припиняють до тих пір, поки рівень Hb не зменшиться, потім продовжують лікування у дозі меншій на 25% від попередньої дози; лікування проводять в 2 етапи: перший а) при п/ш введенні — початкова доза — 20 МО/кг 3 р/тижд., при необхідності дозу збільшують поетапно (не частіше 1 р. протягом 4 тижн.) на 20 ОД/кг 3 р/тижн.; б) при в/в введенні — спочатку застосовують 40 МО/кг 3 р/тижд., при недостатньому підвищенні рівня Hb ч/з міс. дозу можна збільшити до 80 МО/кг 3 р/тижд., при необхідності дозу збільшувати на 20 ОД/кг 3 р/тижд. з місячним інтервалом; незалежно від методу введення, максимальна доза не вище 720 МО/кг/тижд. БНФ; другий — для підтримки цільового показаника Hb (100-120 г/л) дозу спочатку зменшують вдвічі від попередньої, згодом підтримуючу дозу коригують індивідуально, застосовують з інтервалом в 1 або 2 тижн.; а) при п/ш введенні — тижневу дозу вводити у вигляді однієї ін’єк. на тижд. або розподілити цю дозу на 3 або 7 введень на тижд.; при стабілізації стану на фоні одноразового введення на тижд. можна перейти на одноразове введення з двотижневим інтервалом, у цьому випадку може бути потрібне підвищення дози; для дітей доза залежить від віку, чим менший вік дитини, тим більш вищі дози потрібні; лікування довготривале; профілактика анемії у недоношених новонароджених: п/ш, у дозі 250 МО/кг 3 р/тижд.; лікування розпочинають якомога раніше з 3-го дня життя, тривалість курсу — 6 тижнів БНФ; лікування симптоматичної анемії у хворих з онкологічними захворюваннями: п/ш, пацієнтам з анемією (рівень Hb ≤100 г/л (6,2 ммоль/л)); початкова доза — 30 000 МО/тиждень (450 МО/кг/тижд.), одноразово або тижневу дозу можна розподілити на 3 або 7 введень БНФ; цільовий рівень Hb — 100-120 г/л (6,2-7,5 ммоль/л); уникати стійкого підвищення рівня Hb — вище 120 г/л (7,5 ммоль/л); при підвищенні рівня Hb на 10 г/л (0,62 ммоль/л) ч/з 4 тижн. — терапію продовжити в тій же дозі; при підвищенні рівня Hb менш ніж на 10 г/л (0,62 ммоль/л) ч/з 4 тижн. — дозу подвоїти, при відсутності підвищення рівня Hb на 10 г/л (0,62 ммоль/л) ч/з 8 тижн. — лікування припинити, оскільки відповідь на терапію малоймовірна БНФ; лікування продовжити протягом 4 тижн. після закінчення хіміотерапії; максимальна тижнева доза — не вище 60 000 МО БНФ; при досягненні необхідного рівня Hb, індивідуального для кожного пацієнта, дозу зменшити на 25-50%, підтримуючи Hb на потрібному рівні; якщо рівень Hb перевищив 120 г/л (7,5 ммоль/л) БНФ, дозу зменшити на 25-50%, якщо рівень Hb перевищує 130 г/л (8,1 ммоль/л), лікування тимчасово припинити, при зниженні рівня Hb до 120 г/л (7,5 ммоль/л) лікування поновити у дозі, меншій на 25% від попередньої дози; при зростанні рівня Hb більш ніж на 20 г/л (1,3 ммоль/л) ч/з 4 тижн. дозу препарату зменшити на 25-50% БНФ; при необхідності у подальшому застосовувати таку дозу, щоб рівень Hb не перевищував 130 г/л; при підготовці хворих до забору аутологічної крові для наступної аутогемотрансфузії БНФ: в/в або п/ш, 2 р/тижд. протягом 4 тижн.; коли показник гематокриту у хворого (> 33%) дозволяє здійснити забір крові, вводять наприкінці процедури; протягом усього курсу лікування гематокрит не має перевищувати 48%; дозу визначають лікар-трансфузіолог і хірург індивідуально, залежно від того, який об’єм крові буде взято у хворого і від його еритроцитарного резерву БНФ; максимальна доза не вище 1600 МО/кг/тижд. при в/в введенні і 1200 МО/кг/тижд. при п/ш введенні.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: підвищення АТ, гіпертонічний криз, з чи без проявів енцефалопатії; головний біль, сплутаність свідомості, сенсомоторні розлади (порушення мови, ходи, тоніко-клонічні судоми); тромбоз шунта, підвищення рівня калію і фосфатів у сироватці крові; парціальна червоноклітинна аплазія з виявленням нейтралізуючих антитіл до еритропоетину; тромбоцитоз; зменшення показників заліза в сироватці крові; тромбоемболічні ускладнення; висип, свербіж, кропив’янка, реакції у місці ін’єкц.; анафілактоїдні реакції, грипоподібні с-ми (гарячка, озноб, головний біль, біль у кінцівках або кістах, нездужання).

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до епоетину β; неконтрольована АГ; ІМ або інсульт протягом попереднього міс., нестабільна стенокардія, підвищений ризик тромбозу глибоких вен (при венозній тромбоемболії в анамнезі) — при призначенні для збільшення об’єму аутологічної крові для аутогемотрансфузії.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 1 тис ОД.

Торговельна назва:

• Аміфостин (Amifostine) [П]

Фармакотерапевтична група: V03AF05 — засоби для усунення токсичних ефектів протипухлинної терапії.

Основна фармакотерапевтична дія: цитопротекторний засіб; являє собою тіофосфат; здійснює захисну дію на клітини, що не змінені пухлинним ростом унаслідок цитотоксичних ефектів ДНК-зв‘язуючих хіміотерапевтичних засобів (класичних алкілуючих препаратів, таких як циклофосфамід, мітоміцин С, препарати платини); зменшує ймовірність виникнення гемато-, нефро-, нейро- і ототоксичних реакцій, що спостерігаються при проведенні хіміотерапії.

Показання для застосування ЛЗ: зниження ризику розвитку інфекційних ускладнень нейтропенії (нейтропенічної гарячки), що викликана застосуванням комбінованих хіміотерапевтичних режимів з циклофосфамідом та цисплатиною у хворих на розповсюджений рак яєчників (ІІІ-ІV стадії за FIGO); для захисту пацієнтів з розповсюдженими солідними не ембріональними пухлинами від кумулятивної нефротоксичності цисплатини та схем лікування, які містять цисплатину, при загальній дозі цисплатини 60-120 мг/м2(у супроводі адекватної гідратації); у складі стандартної фракційної променевої терапії у пацієнтів, хворих на злоякісні пухлини голови та шиї, для захисту проти г. та відстроченої ксеростоміїБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: перед введенням розчиняють у 0,9% стерильному р-ні натрію хлориду (до фл. по 500 мг аміфостину додається 9,7 мл ізотонічного р-ну; об’єм приготованого р-ну 10 мл); застосування інших р-нів не рекомендується; хіміотерапія: після початкового розведення р-н може бути далі розведений 0,9% стерильним р-м натрію хлориду до досягнення концентрацій від 5 мг/мл до 40 мг/мл; при проведенні комбінованої хіміотерапії з цисплатиною та циклофосфамідом у хворих на розповсюджений рак яєчників рекомендована початкова доза 910 мг/м2, вводять 1 р/добу у вигляді 15-хв в/в інфузії за 30 хв до початку коротких інфузій хіміотерапевтичних препаратівБНФ; початкова доза для зниження нефротоксичності, пов’язаної з прийомом цисплатини, корелює з дозою та схемою призначення останньої; при дозі цисплатини 100-120 мг/м2 рекомендована початкова доза аміфостину 910 мг/м2, при дозі цисплатини від 60 до 100 мг/м2 початкова доза аміфостину 740 мг/м2; вводять у вигляді 15-хв в/в інфузії за 30 х. до початку хіміотерапії; при проведенні інфузій постійно контролювати АТ; променева терапія: перед введенням розчиняють у 0,9% стерильному р-ні натрію хлориду (до фл. по 500 мг додається 9,7 мл ізотонічного р-ну; об’єм приготованого р-ну 10 мл); при призначені для захисту від токсичності, пов’язаної з променевою терапією, рекомендована доза 200 мг/м2; вводять щоденно у вигляді 3-хв в/в інфузії, що починається за 15-30 хв до проведення стандартної фракційної променевої терапії.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, транзиторна гіпотензія, загострення персистуючої гіпертензії, тахікардія, брадикардія, диспное, апное, гіпоксія, біль у грудях, ішемія міокарда, ІМ, аритмії (фібриляція/тріпотіння передсердь та суправентрикулярна тахікардія), ниркова недостатність, судоми, втрата свідомості, запаморочення, сонливість, зупинка серця та дихання, озноб, тремтіння, висип на шкірі, кропив’янка, токсикодермія, бульозний та ексфоліативний дерматит, анафілактоїдні р-ції, мультиформна еритема, с-м Стівенса-Джонсона та токсичного епідермального некролізу, гіперемія/відчуття тепла, гикавка та чхання, зниження концентрації кальцію в сироватці крові.

Протипоказання до застосування ЛЗ: артеріальна гіпотензія, дегідратація, вагітність, період годування груддю, дитячий вік; підвищена чутливість до сполук амінотіолу і маніту; порушення функції печінки та нирок, пацієнти віком старше 70 років.

Торговельна назва:

• Кальцію фолінат (Calcium folinate) [П] *

Фармакотерапевтична група: V03AF03 — засоби, що застосовуються для усунення токсичних ефектів протипухлинної терапії.

Основна фармакотерапевтична дія: кальцієва сіль 5-формілтетрагідрофолієвої к-ти; є активним метаболітом фолієвої к-ти і важливим коферментом, необхідним для синтезу нуклеїнових к-т; кальцію фолінат і антагоністи фолатів конкурують за один мембранний транспортер, завдяки чому стимулюється відтік антагоністів фолатів; захищає клітини від дії антагоністів фолієвої к-ти завдяки поповненню зниженого резерву фолатів в організмі; є джерелом відновленого тетрагідрофолату, може обходити блокаду антагоністів фолатів і служити джерелом різних коферментних форм фолієвої к-ти; застосовують як біохімічний модулятор для підвищення цитотоксичної активності 5-фторурацилу; 5-фторурацил інгібує тимідилатсинтазу (ключовий фермент, який бере участь у біосинтезі піримідину), а кальцію фолінат посилює інгібування тимідилатсинтази завдяки збільшенню внутрішньоклітинного запасу фолатів, унаслідок чого стабілізується комплекс 5-фторурацил-тимідилатсинтаза і підвищується цитотоксична активність.

Показання для застосування ЛЗ: захисний засіб для профілактики токсичної дії метотрексату при його застосуванні у середніх і високих дозах; антидот при передозуванні та інтоксикації метотрексатом та іншими антагоністами фолієвої к-ти; у складі комбінованої цитотоксичної терапії з 5-фторурацилом (як біохімічний модулятор активності 5-фторурацилу) БНФ; лікування мегалобластної анемії, обумовленої дефіцитом фолієвої к-ти, а також профілактики і лікування дефіциту фолатів при неможливості перорального прийому фолієвої к-ти.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: захист при терапії метотрексатом — винятково для в/м та в/в введення, не допускається інтратекальне застосування; при в/в введенні дозволяється вводити не більше 160 мг за хвБНФ, ч/з наявність у р-ні кальцію; для в/в інфузії перед застосуванням розводять 0,9% р-м натрію хлориду чи 5% р-м глюкози; режим дозування резервної терапії залежить від дозування та шляху введення середньої чи високої дози метотрексату, за відповідною інформацією звертатися до протоколу лікування метотрексатом; вводити парентерально пацієнтам із с-мом мальабсорбції чи іншими порушеннями з боку ШКТ, коли неможливо гарантувати ентеральну абсорбцію; дози понад 25-50 мг вводити парентерально у зв’язку з насиченою ентеральною абсорбцією; у випадку введення метотрексату в дозах більше 500 мг/м2 поверхні тіла резервна терапія необхідна в дозах 100-500 мг/м2 поверхні тіла; дозування та тривалість застосування залежить від типу та дози метотрексату та/чи проявів симптомів токсичності — першу дозу 15 мг (6-12 мг/м2) вводять протягом 12-24 год. (найпізніше ч/з 24 год.) після початку інфузії метотрексату БНФ; таку саму дозу вводять кожні 6 год. протягом 72 год.; після кількох парентеральних введень можна перейти до перорального прийому; ч/з 48 год. після початку інфузії метотрексату вимірюють залишкову концентрацію метотрексату в крові; якщо вона менша за 0,5 мкмоль/л, терапію кальцію фолінатом можна припинити, якщо концентрація метотрексату перевищує 0,5 мкмоль/л, терапію продовжувати та інтенсифікувати; вводять кожні 6 год. ще протягом 48 год. або до досягнення концентрації метотрексату < 0,05 мкмоль/л: при концентрації метотрексату ≥ 0,5 мкмоль/л — у дозі 15 мг/м2 поверхні тіла, при ≥ 1,0 мкмоль/л — у дозі 100 мг/м2 поверхні тіла; при ≥ 2,0 мкмоль/л — у дозі 200 мг/м2 поверхні тіла; комбінована терапія у поєднанні з 5-фторурацилом — схеми терапії 5-фторурацилом у поєднанні з кальцію фоліантом: а) схема з повторенням курсів кожні 2 тижні — у перший і другий дні курсу вводять 200 мг/м2 поверхні тіла шляхом 2-год в/в інфузії, а потім — 5-фторурацил у дозі 400 мг/м2 поверхні тіла в/в болюсно і 5-фторурацил у дозі 600 мг/м2 поверхні тіла шляхом 22-год. в/в інфузії; б) схема з повторенням курсів щотижня — вводять 20 мг/м2 поверхні тіла в/в болюсно або 200-500 мг/м2 поверхні тіла шляхом 2-год в/в інфузії; 5-фторурацил у дозі 500 мг/м2 поверхні тіла вводять в/в болюсно в середині або у кінці інфузії кальцію фоліанту; в) схема з повторенням курсів щомісяця — у перші 5 днів курсу щодня вводять 20 мг/м2 поверхні тіла в/в болюсно або 200-500 мг/м2 поверхні тіла шляхом 2-год в/в інфузії, потім одразу вводять 5-фторурацил у дозі 425 або 370 мг/м2 поверхні тіла в/в болюсно; застосування як антидоту антагоністів фолієвої к-ти триметрексату, триметоприму і піриметаміну: профілактика токсичних ефектів триметрексату — вводять щодня під час лікування триметрексатом і протягом 72 год. після введення його останньої дози; можна вводити в/в протягом 5-10 хв. у дозі 20 мг/м2 поверхні тіла кожні 6 год. (добова доза 80 мг/м2 поверхні тіла) або приймати перорально по 20 мг/м2 поверхні 4 р/добу ч/з рівні проміжки часу; лікування передозування триметрексату — терапію триметрексатом припиняють і вводять в/в кальцію фолінат у дозі 40 мг/м2 поверхні тіла кожні 6 год. протягом 3 діб; профілактика токсичних ефектів триметоприму — після припинення терапії вводять кальцію фолінат у дозі 3-10 мг/добу до нормалізації гематологічних показників; профілактика токсичних ефектів піриметаміну — призначають супутню терапію у дозах 5-50 мг/добу, залежно від кількості формених елементів у периферичній крові.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: збільшення частоти епілептичних нападів, шлунково-кишкові розлади при застосуванні кальцію фолінату у високих дозах — нудота і блювання, тяжка діарея і дегідратація,; пропасниця; АР (кропив’янка, анафілактоїдні реакції), езсоння, ажитація, депресія; запалення слизових оболонок.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, перніціозна анемія або інші види анемій, зумовлені дефіцитом вітаміну В12.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 60 мг.

Торговельна назва:

• Динатрію фолінат (Disodium folinate) [П]

Фармакотерапевтична група: V03AF06 — препарати, що застосовуються для усунення токсичних ефектів протипухлинної терапії.

Основна фармакотерапевтична дія: фолінієва к-та являє собою формільне похідне тетрагідрофолієвої к-ти і відповідно — активну форму фолієвої к-ти; бере участь у різноманітних процесах метаболізму, включаючи синтез пуринів, синтез піримідинових нуклеотидів і метаболізм амінокислот; біохімічне обґрунтування для комбінування динатрію фолінату і фторурацилу таке: фторурацил inter alia інгібує синтез ДНК шляхом зв’язування з тимідилатсинтазою; внаслідок сполучення динатрію фолінату з фторурацилом утворюється потрійний комплекс, що складається з тимідилатсинтетази, 5-фтордезокси-уридинмонофосфату і 5,10-метилентетрагідрофолату; це призводить до тривалого блокування тимідилатсинтетази з підсиленням інгібування біосинтезу ДНК, що сприяє підсиленню цитотоксичності порівняно з монотерапією фторурацилом.

Показання для застосування ЛЗ: зниження і запобігання інтоксикації, спричиненої антагоністами фолієвої к-ти (такими як метотрексат), при проведенні цитотоксичної терапії та при передозуванні у дорослих і дітей; у комбінації з 5-фторурацилом при цитотоксичній терапії БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують нерозведеним в/в ін’єкцій або розведеним шляхом в/в інфузій; не застосовувати інтратекально; р-н розводять у 0,9% р-ні натрію хлориду; 50 мг/мл застосовується у комплексній терапії з фторурацилом; застосовують наступні режими: 1) тижневий режим: а) помірно висока доза фторурацилу — 500 мг/м2 фолінієвої к-ти (546,5 мг/м2 динатрію фолінату) у вигляді в/в інфузії протягом 2-х год. і 600 мг/м2 фторурацилу у вигляді болюсної ін’єк. ч/з 1 год. після початку проведення інфузії динатрію фоліанту; проводити 1 раз/тижд. протягом 6 тижн. (1 цикл); повторити цикл після двотижневої перерви в лікуванні, кількість циклів буде залежати від реакції пухлини; дози фторурацилу коригують залежно від ступеня токсичності, що спостерігається: шлунково-кишкова токсичність згідно з ВООЗ ≥ 1: зменшити дозу до 500 мг/м2, поновити терапію після того, як результати аналізів відповідатимуть нормі; токсичність щодо кісткового мозку згідно з ВООЗ ≥ 1: зменшити дозу до 500 мг/м2, поновити терапію після того, як результати аналізів будуть такими: лейкоцити > 3000/мкл, тромбоцити > 100 000/мкл; б) висока доза фторурацилу — 500 мг/м2 фолінієвої к-ти у вигляді в/в інфузії протягом 1-2 год. з наступним застосуванням 2600 мг/м2 фторурацилу у вигляді інфузії протягом 24 год.; повторювати 1 р/тижд. протягом 6 тижн. (1 цикл); повторити цикл після двотижневої перерви у лікуванні; кількість циклів залежатиме від реакції пухлини на лікування; дози фторурацилу змінюють залежно від рівня токсичності, що спостерігається: токсичність відносно ССС, що загрожує життю — припинити терапію; токсичність відносно кісткового мозку згідно з ВООЗ ≥ 3: зменшити дозу на 20%, поновити терапію тільки після того, як результати аналізів будуть такими: лейкоцити > 3000/мкл, тромбоцити > 100 000/мкл; токсичність відносно ШКТ згідно з ВООЗ ≥ 3 — зменшити дозу на 20%; 2) місячний режим: а) помірно-висока доза динатрію фоліанту — 200 мг/м2 фолінієвої к-ти щодня з наступним застосуванням 370 мг/м2 фторурацилу кожного дня, обидва препарати вводяться в/в у вигляді болюсних ін’єкцій; повторювати протягом 5 днів (1 цикл); повторити цикл ч/з 4 тижн., 8 тижн. і кожні 5 тижн.; кількість циклів залежить від реакції пухлини на лікування; дози фторурацилу змінюють у кожному наступному циклі, залежно від ступеня токсичності, що спостерігається: токсичність згідно з ВООЗ = 0: збільшити добову дозу на 30 мг/м2; токсичність згідно з ВООЗ = 1: не змінювати добову дозу; токсичність згідно з ВООЗ ≥ 2 зменшити добову дозу на 30 мг/м2; б) низька доза динатрію фоліанту — 20 мг/м2 фолінієвої к-ти щодня з наступним застосуванням 425 мг/м2 фторурацилу щодня, обидва препарати вводяться в вигляді болюсних ін’єк.; повторювати протягом 5 днів (1 цикл); повторити цикл ч/з 4 тижн., 8 тижн. і кожні 5 тижн. після цього; кількість циклів залежатиме від реакції пухлини на лікування; за відсутності токсичності (якщо не спостерігається токсичність відносно кісткового мозку і в інтервалах між циклами лікування не розвиваються негематологічні побічні ефекти) збільшити дозу фторурацилу на 10% у кожному випадку; профілактичне застосування динатрію фолінату розпочинають, не очікуючи результатів моніторингу рівня метотрексату в крові, і потім спосіб застосування визначають відповідно до рівня метотрексату в крові; після застосування динатрію фолінату може застосовуватися доза метотрексату більше 100 мг/м2; не існує будь-яких рекомендацій щодо дозування та способу застосування динатрію фолінату як антидоту при терапії метотрексатом у високих дозах.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: після парентерального введення гіпертермічні р-ції, АР (сенсибілізація, анафілактоїдна р-ція, кропив’янка, гарячка); розлади ШКТ.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату або його компонентів, застосування в комбінації з флюороурацилом за наявності протипоказань до застосування флюороурацилу при тяжкій діареї, не призначений для лікування перніціозної анемії або інших видів анемії, зумовлених дефіцитом вітаміну В12.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 60 мг.

Торговельна назва:

• Месна (Mesna) [П]

Фармакотерапевтична група: V03AF01 — засоби, що застосовуються для усунення токсичних ефектів протипухлинної терапії.

Основна фармакотерапевтична дія: антидот, що дає можливість надійно запобігти уротоксичним побічним ефектам, пов’язаним з агресивною протираковою хіміотерапією із застосуванням оксазафосфоринових цитостатиків; не має власної фармакодинаміки і є низькотоксичною; фармакологічна і токсикологічна інертність при систематичному введенні, а також її детоксикуючий ефект на сечовивідні шляхи і сечовий міхур є наслідком природи її фармакокінетики.

Показання для застосування ЛЗ: запобігання уротеліальній токсичності, включаючи геморагічні цистити, мікрогематурію і макрогематурію у пацієнтів, які отримують іфосфамід і циклофосфамід в уротоксичних дозах БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: коли іфосфамід чи циклофосфамід вводиться в/в болюсно: першу в/в ін’єк. вводять одночасно із першим введенням оксазафосфорину протягом 15-30 хв. у дозі 20% від дози оксазафосфорину; другу та третю — ч/з 4 та 8 год після введення оксазафосфорину; загальна доза 60% (м/м) від дози оксазафосфорину, ведення повторюють при кожному застосуванні цитотоксичних речовин; за необхідності дозу можна збільшити до 40% від дози оксазафосфорину, що вводиться 4 рази ч/з тригодинні проміжки часу (0, 3, 6 і 9 год), загальна доза — 160% (м/м) від дози оксазафосфорину; коли циклофосфамід приймають перорально: той самий режим дозування, що для в/в болюсного введення циклофосфаміду; коли іфосфамід уводиться шляхом 24-год інфузії: вводять у вигляді конкурентної інфузії, початкова доза 20% (м/м) від загальної дози іфосфаміду вводиться в/в болюсно, далі шляхом інфузії протягом 24 год. вводять 100% (м/м) дози іфосфаміду з наступною 12-год інфузією 60% (м/м) дози іфосфаміду; загальна доза месни 180% від дози іфосфаміду; коли іфосфамід вводиться шляхом довготривалої інфузії: початкова доза 20% (м/м) від дози іфосфаміду, яку вводять в/в болюсно у перші 24 год. на початку інфузії іфосфаміду; далі на кожну 24-годинну інфузію іфосфаміду вводять конкурентну 24-годинну інфузію (100% м/м) месни; після завершення інфузії іфосфаміду-месни почати 12-годинну інфузію месни (60% (м/м) від кінцевої 24-годинної дози іфосфаміду; кінцеву 12-годинну інфузію месни після довготривалої чи 24-годинної інфузії іфосфаміду можна замінити на болюсне введення по 20% (м/м) від дози іфосфаміду через 28, 32 і 36 годин або на пероральний прийом месни; пероральний прийом р-ну месни: в/в введення можна замінити пероральним, доза 40% (м/м) від дози оксазафосфоринів, вміст амп. додати до ароматизованого безалкогольного напою (апельсинового соку, коли); при переривчастій терапії оксазафосфорином після першого в/в введення в дозі 20% (м/м) від дози оксазафосфорину приймати перорально (по 40% м/м) ч/з 2 год. і 6 год. після введення початкової в/в дози; можна приймати 3 пероральних дози месни замість в/в доз (по 40% м/м) за 2 год. перед введенням оксазафосфоринів; коли іфосфамід вводять шляхом довготривалої інфузії одночасно з месною, пероральний прийом месни призначити після завершення інфузії іфосфаміду і месни, і далі — через 2 год. і 6 год. після завершення інфузії; усі пероральні дози месни мають становити по 40% (м/м) від кінцевої 24-годинної дози іфосфаміду.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, здуття, діарея, констипація, коліки (абдомінальний біль), анорексія, грипоподібні реакції, гарячка, озноб, припливи, кашель, фарингіт, запаморочення, сонливість, депресія, дратівливість, головний біль, біль у спині, артралгія, міалгія, біль у кінцівках і суглобах, тромбоцитопенія, р-ції гіперчутливості, висипання, свербіж, почервоніння, кропив’янка, с-м Лайєла, с-м Стівенса-Джонсона, уртикарний набряк, місцевий набряк тканин, анафілактоїдні р-ції, анорексія, кон’юнктивіт, підйом сегменту ST, тахікардія, циркуляторні реакції, артеріальна гіпотензія або АГ, кашель, тахіпное, подразнення вени на ділянці введення.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до месни чи тіолвмісних сполук.

Визначена добова доза (DDD): парентерально — не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Ондансетрон (Ondansetron) [П] (див. п. 3.6. розділу «ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Показання для застосування ЛЗ: нудота і блювання, що спричинені цитотоксичною хіміотерапією та променевою терапією; профілактика та лікування післяопераційних нудоти і блювання БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: лікування нудоти і блювання, спричинені хіміотерапією та променевою терапією: еметогенна хіміотерапія та променева терапія — дорослим застосовують ондансетрон в/в або в/м 8 мг у вигляді повільної ін’єк. безпосередньо перед лікуванням; для профілактики відстроченого або тривалого блювання після перших 24 год. рекомендується пероральне або ректальне застосування БНФ; високоеметогенна хіміотерапія — призначають у вигляді одноразової дози 8 мг в/в або в/м безпосередньо перед хіміотерапією; дози понад 8 мг (до 16 мг) БНФ, застосовують лише у вигляді в/в інфузії на 50-100 мл 0,9% р-ну натрію хлориду або іншого відповідного р-нника, тривалість інфузії — не менше 15 хв.; одноразову дозу більшу за 16 мг застосовувати не можна; для високоеметогенної хіміотерапії 8 мг можна вводити в/в повільно (не менш ніж 30 секунд) або в/м безпосередньо перед хіміотерапією з подальшим дворазовим в/в або в/м введенням 8 мг ч/з 2 та 4 год. БНФ або постійною інфузією 1 мг/год. протягом 24 год.; ефективність ондансетрону при високоеметогенній хіміотерапії підвищується додатковим одноразовим в/в введенням дексаметазону натрію фосфату у дозі 20 мг перед хіміотерапією; для профілактики відстроченого або тривалого блювання після перших 24 год. рекомендується пероральне або ректальне застосування препарату; дітям та підліткам віком від 6 міс. до 17 років дозу препарату розраховують за площею поверхні тіла або маси тіла БНФ: а) розрахунок дози згідно з площею поверхні тіла дитини — ондансетрон вводять безпосередньо перед хіміотерапією шляхом разової в/в ін’єк. у дозі 5 мг/м², в/в доза не має перевищувати 8 мг; ч/з 12 год. можна розпочинати пероральне застосування препарату, яке може тривати ще 5 днів; не перевищувати дозу для дорослих; б) розрахунок дози згідно з масою тіла дитини — вводять безпосередньо перед хіміотерапією шляхом разової в/в ін’єк. у дозі 0,15 мг/кг; в/в доза не має перевищувати 8 мг; у перший день можна ввести ще 2 в/в дози з 4-год. Інтервалом; ч/з 12 год. можна розпочинати пероральне застосування препарату, яке може тривати ще 5 днів.

• Тропісетрон (Tropisetron) [П] (див. п. 3.6. розділу «ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Показання для застосування ЛЗ: запобігання нудоті і блюванню, що виникають внаслідок протипухлинної хіміотерапії; усунення нудоти і блювання, що виникають у післяопераційний період; запобігання нудоті і блюванню, що виникають після гінекологічних інтраабдомінальних хірургічних втручань; з метою досягнення оптимальної величини співвідношення «ефект/ризик» застосування препарату має призначатися пацієнткам, в анамнезі яких є відомості щодо розвитку післяопераційної нудоти і блювання.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовується парентерально та перорально; дорослим призначається у вигляді 6-денного курсу по 5 мг/добу; день 1 — в/в за короткий проміжок часу до застосування протипухлинної хіміотерапії: у вигляді інфузій (після попереднього розведення р-ном натрію хлориду 0,9% або р-ном Рінгера, чи р-ном глюкози 5%), або у вигляді повільної ін’єк. (не менше 1 хв); день 2-6-й — внутрішньо у вигляді капс., якщо застосування одного тропісетрону чинить недостатню протиблювотну дію, лікувальний ефект препарату може бути посилений призначенням дексаметазону; дітям старше 2 років рекомендована доза — 0,2 мг/кг (0,2 мл/кг), МДД — 5 мг, день 1 — в/в за короткий проміжок часу до застосування протипухлинної хіміотерапії: у вигляді інфузій (після попереднього розведення), або у вигляді повільної ін’єк. (не менше 1 хв); день 2-6-й — призначають внутрішньо у вигляді розчину, відразу ж після розведення апельсиновим соком відповідної кількості тропісетрону, що міститься в ампулі, приймати зранку, за 1 годину до вживання їжі.

• Мебіфон (Mebifon) [П]

Фармакотерапевтична група: L01XX — Антинеопластичні препарати. M05BА — Засоби, що впливають на структуру і мінералізацію кісток.

Основна фармакотерапевтична дія: препарат з групи бісфосфонатів, структурний аналог природного пірофосфату; пригнічує деструкцію кісток та чинить протипухлинну дію, виражену аналгетичну дію (біль у кістках зменшується або зникає), покращує загальний стан і фізичну активність хворих; нормалізує рівень іонізованого кальцію в сироватці крові хворих на рак молочної залози та інших локалізацій — нирок, легенів, передміхурової залози, на меланому з метастазами в кістки і лімфопроліферативні захворювання з ураженням кісток; не пригнічує систему кровотворення, імуногенез та імунну відповідь; незначною мірою змінює показники системи зсідання та протизсідання крові.

Показання для застосування ЛЗ: злоякісні пухлини молочної, передміхурової залоз та легенів з метастазами у кістки; гіперкальціємія, зумовлена злоякісними пухлинами; меланома, лімфопроліферативні захворювання з ураженням кісток.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають у вигляді монотерапії та у складі схем протипухлинної хіміотерапії при злоякісних пухлинах, вводять дорослим в/в краплинно у дозі 300 мг (1 амп.) у 200 мл 0,9% р-ну натрію хлориду 1 р/добу, протягом 30-40 хв; курс лікування — 5 днів, курсова доза — 1,5 г; кількість курсів від 1 до 6-ти залежно від перебігу захворювання, схеми та ефективності лікування; інтервал між курсами не менше 3-х тижнів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: екстрасистолія, підвищення зсідання крові, зниження вмісту тромбоцитів протягом доби після першого введення, незначне підвищення вмісту креатиніну в сироватці крові, АР, свербіж.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до бісфосфонатів та до інших компонентів препарату, інсульт, ІМ в анамнезі (не раніше ніж за 6 міс. до початку терапії), декомпенсована СН, активний туберкульоз, тяжкі порушення функції печінки та нирок, рівень тромбоцитів у крові нижче 100х109/л.

Визначена добова доза (DDD): не визначено, вказана ціна упаковки, заявлена в реєстрі ОВЦ.

Торговельна назва:

• Кислота золедронова (Zoledronic acid) [П] (див. п. 8.7.3.1. розділу «РЕВМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Фармакотерапевтична група: M05BA08 — засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати.

Основна фармакотерапевтична дія: належить до нового класу бісфосфонатів, що специфічним чином діють на кісткову тканину; є одним із найпотужніших серед відомих на сьогодні інгібіторів остеокластичної кісткової резорбції; селективна дія бісфосфонатів на кістки базується на їхній високій спорідненості з мінералізованою кістковою тканиною, однак молекулярний механізм, що призводить до інгібіції остеокластичної активності, на сьогодні не з’ясований; золедронова к-та інгібує кісткову резорбцію без негативного впливу на формування, мінералізацію та механічні властивості кісток; чинить пряму протипухлинну дію на культивовані клітини мієломи та раку молочної залози людини завдяки інгібіції проліферації клітин та індукції апоптозу; може мати антиметастатичні властивості; іn vivo — інгібіція остеобластної кісткової резорбції, яка діє на структуру мікрокристалічного матриксу кістки, що зменшує ріст пухлини, антиангіогенну дію (дія на судини, що призводить до зменшення кровопостачання пухлини), протибольову дію; іn vitro — інгібіція остеобластної проліферації, цитостатична дія, проапоптостатична дія на пухлинні клітини, синергічний цитостатичний ефект з іншими протипухлинними ліками, антиадгезивна та антиінвазивна дія.

Показання для застосування ЛЗ: профілактика симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини (патологічні переломи, компресія хребетного стовбура, ускладнення після хірургічних втручань і променевої терапії або гіперкальціємія, обумовлена злоякісною пухлиною), у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях; лікування гіперкальціємії, обумовленої злоякісною пухлиною БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують в/в р-н д/інфузій 4 мг/100 мл, це лікарська форма, готова до використання, і її не можна додатково розводити або змішувати з іншими розчинами для ін фузій, а 4 мг концентрату розводять у 100 мл 0,9% р-ну натрію хлориду або 5% р-ну глюкози; готовий р-н д/інфузій вводять у вигляді одноразової в/в інфузії протягом 15 хв БНФ; профілактика симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини, у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях: рекомендована доза для дорослих — 4 мг в/в у вигляді інфузії кожні 3-4 тижні; пацієнтам призначати щоденний прийом препаратів кальцію перорально у дозі 500 мг і 400 МО вітаміну D на добу БНФ; лікування гіперкальціємії, обумовленої злоякісною пухлиною: рекомендована доза для дорослих — 4 мг у вигляді одноразової ін фузії БНФ; перед введенням і під час введення препарату необхідно забезпечити достатню гідратацію пацієнта; лікування гіперкальціємії, обумовленої злоякісною пухлиною, у пацієнтів з тяжкими порушеннями ф-ції нирок, після ретельної оцінки ризику застосування препарату та очікуваної користі; клінічний досвід застосування препарату пацієнтам із рівнем креатиніну в сироватці крові > 400 мкмоль/л, або > 4,5 мг/дл, відсутній; пацієнтам з гіперкальціємією, обумовленою злоякісною пухлиною, з рівнем креатиніну в сироватці крові < 400 мкмоль/л, або < 4,5 мг/дл, корекція дози не потрібна; профілактика симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини, у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях: на початку лікування препаратом пацієнтів з множинною мієломою або метастатичним ураженням кісток внаслідок солідної пухлини визначити рівень креатиніну в сироватці крові і кліренс креатині ну; рекомендована доза препарату пацієнтам з початковим рівнем кліренсу креатиніну (мл/хв.) > 60 складає 4 мг; 50-60 мл/хв — 3,5 мг; 40-49 мл/хв — 3,3 мг; 30-39 мл/хв — 3 мг; після початку терапії рівень креатиніну в сироватці крові вимірювати перед введенням кожної дози, у разі порушення ф-ції нирок лікування відмінити; терапію відновлювати у тій же дозі, що й до переривання лікування.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія; панцитопенія; головний біль, слабкість, парестезії, порушення смакових відчуттів, гіпестезія, гіперестезія, тремор; тривога, розлади сну, сплутаність свідомості; кон’юнктивіт; затьмарення зору; нудота, блювання, анорексія, діарея, запор, абдомінальні болі, диспепсія, стоматит, сухість у роті; диспное, кашель; свербіж, висипання (включаючи еритематозні і макулярні), підвищена пітливість; болі в кістках, міалгія, артралгія, судоми м’язів; брадикардія, порушення функції нирок, г. ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія; реакції гіперчутливості, ангіоневротичний набряк; гарячка, грипоподібний с-м, що виявляється лихоманкою, ознобом, болями в кістах і/або м’язах, астенія, периферичні набряки, біль у грудній клітині, збільшення маси тіла; біль, роздратування, припухлість і утворення інфільтрату в місці ін’єкції; лабораторні показники — гіпофосфатемія, підвищення рівня креатиніну і сечовини в сироватці крові, гіпокальціємія, гіпомагніємія, гіперкаліємія, гіпокаліємія, гіпернатріємія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до золедронової к-ти, інших бісфосфонатів або будь-яких допоміжних речовин, що входять до складу ЛЗ.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 4 мг.

Торговельна назва:

• Кислота ібандронова (Ibandronic acid) [П] (див. п. 8.7.3.1. розділу «РЕВМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ»)

Фармакотерапевтична група: М05ВА06 — засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток; бісфосфонати.

Основна фармакотерапевтична дія: високоактивний азотовмісний бісфосфонат, інгібітор кісткової резорбції та активності остеобластів; виявляє специфічну селективну дію на кісткову тканину завдяки високій афінності до мінеральних компонентів кісткової тканини; пригнічує активність остеокластів, знижує частоту скелетних ускладнень при злоякісних захворюваннях; зменшує остеокластасоційоване вивільнення факторів росту пухлини, пригнічує поширення та інвазію клітин пухлини, проявляє синергічний ефект з таксанами іn vitro; попереджує кісткову деструкцію, спричинену блокадою функції статевих залоз, ретиноїдами, пухлинними процесами та екстрактами пухлин, введених іn vivo; інгібує ендогенну кісткову резорбцію та сприяє виведенню радіоактивного тетрацикліну, що попередньо був введений у кісткову тканину; не порушує мінералізацію кісток при призначенні доз, які значно перевищують фармакологічно ефективні; при гіперкальціємії інгібуюча дія ібандронової кислоти на індукований пухлиною остеоліз і на супутню пухлинному процесу гіперкальціємію супроводжується зниженням рівня кальцію в сироватці крові та екскрецією кальцію з сечею; у більшості випадків вміст кальцію в крові нормалізується протягом 4-7 днів після введення препарату; попереджує розвиток нових і зменшує ріст кісткових метастазів, які вже присутні, у результаті чого знижується частота скелетних ускладнень, інтенсивності больового синдрому, потреби у проведенні променевої терапії та хірургічних втручань з приводу метастатичного процесу у кістковій тканині; дозозалежно інгібує пухлинний остеоліз, що визначається за допомогою маркерів кісткової резорбції (піридинолін, дезоксипіридинолін).

Показання для застосування ЛЗ: профілактика скелетних пошкоджень (патологічні переломи, ураження кісткової тканини, що потребують променевої терапії чи хірургічного лікування) у хворих на рак молочної залози і метастатичним ураженням кісткової тканини; постменопаузальний остеопороз, з метою попередження переломів БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують внутрішньо та парентерально; метастатичні ураження кісток — 6 мг в/в крапельно протягом 1 год. один раз в 3 — 4 тижн.; гіперкальціємія при злоякісних новоутвореннях — тільки у вигляді 1 — 2 годинних в/в інфузій (доза препарату залежить від ступеня тяжкості гіперкальціємії): тяжка гіперкальціємія — одноразово вводять 4 мг; помірна гіперкальціємія — одноразово 2 мг БНФ (максимальна разова доза — 6 мг не призводить до посилення ефекту); при недостатньому ефекті після першого введення або при рецидиві гіперкальціємії можливе повторне введення препарату — при введенні препарату у дозі 2 мг чи 4 мг повторне введення препарату можна проводити через 18 — 19 днів; при введені препарату в дозі 6 мг повторне введення препарату можна проводити через 26 днів; перорально рекомендується застосовувати по 1 табл. (50 мг) 1 р/день БНФ; пацієнтам не можна лежати протягом 60 хв. після прийому препарату; для лікування остеопорозу застосовують одну в/в ін’єк. по 3 мл (містить 3 мг ібандронової кислоти) тривалістю 15-30 сек. кожні 3 міс.; перорально рекомендується застосовувати 150 мг 1 р/міс. БНФ; оптимальна тривалість лікування остеопорозу бісфосфонатами не встановлена.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіпокальціємія, біль у животі, диспепсія, нудота, абдомінальні болі, езофагіт, діарея,, запор, кровотеча, виразка дванадцятипалої кишки, гастрит, дисфагія, сухість у роті, астенія; біль у грудній клітці, грипоподібний с-м, нездужання, анемія, парестезія, спотворення смаку, головний біль, запаморочення, р-ції гіперчутливості, свербіж, ангіоневротичний набряк, опухання/набряк обличчя, кропив’янка, азотемія (уремія), збільшення рівня паратиреоїдного гормона в сироватці крові, артралгія, міальгія, м’язово-скелетний біль, біль у спині, біль у кістках, остеонекроз щелепних кісток, атиповий підвертельний та діафізарний переломи стегнової кістки, увеїт, епсклерит, склерит, флебіт/тромбофлебіт, для р-ну д/ін’єк. р-ції у місці введення.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до ібандронової кислоти чи до будь-якого іншого компонента препарату; некоригована гіпокальціємія; захворювання стравоходу зі сповільненням спорожнення стравоходу (стриктура, ахалазія); неспроможність перебувати у вертикальному положенні (стояти чи сидіти) протягом щонайменше 60 хв.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 5 мг., парентерально — 6 мг (курсова доза)

Торговельна назва:

• Кислота клодронова (Clodronic acid) [П]

Фармакотерапевтична група: М05ВА02 — засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток.

Основна фармакотерапевтична дія: хімічно належить до бісфосфонатів, аналог природного пірофосфату; бісфосфонати мають виражену спорідненість до мінералізованих тканин, зокрема кісток, вони пригнічують осадження фосфату кальцію, блокуючи його перетворення на гідроксиапатит, затримують агрегацію кристалів апатиту у більші кристали і сповільнюють розчинення кристалів такого типу; механізм дії полягає в його інгібуючій дії на резорбцію кісткової тканини остеокластами; пригнічує резорбцію кісток, що індукується кількома шляхами; інгібування резорбції кісткової тканини при застосуванні високих доз клодронату спричиняє розширення меж метафізів довгих кісток; фармакологічні дози клодронату запобігають зменшенню міцності кісток; дозозалежно інгібує резорбцію кісткової тканини, при цьому не має шкідливого впливу на мінералізацію чи інші якісні аспекти кісткової тканини; резорбція кісток при нирковій остеодистрофії також інгібується клодронатом; механізми інгібування процесу резорбції кісток не з’ясовані остаточно; пригнічує активність остеокластів, знижуючи концентрацію кальцію в сироватці крові та екскрецію кальцію і гідроксипроліну з сечею; запобігає втраті кісткової маси, обумовленої метастазами у тазовий та поперековий відділи хребта при раку молочної залози у жінок у перед- та постменопаузі; при застосуванні монотерапії клодронатом у дозах, що інгібують процес резорбції кісток, не спостерігалося жодного впливу на нормальні процеси мінералізації кісток у людей; при первинному раку молочної залози клодронат знижує появу кісткових метастазів.

Показання для застосування ЛЗ: гіперкальціємія та остеоліз, пов’язана із малігнізацією; зменшення частоти виникнення кісткових метастазів при первинному раку молочної залози.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують внутрішньо та парентерально; в/в інфузію використовують для короткочасної терапії; дорослим пацієнтам з нормальною ф-цією нирок вводять в/в інфузійно після розведення вмісту амп. (у 500 мл 9 мг/мл р-ну натрію хлориду або 5% р-ну глюкози) або по 300 мг/добу, тривалість інфузії не менше 2 год.; інфузії проводити кожного дня до нормалізації рівня кальцію в крові (зазвичай 5 днів), але не більше 7 днів; або по 1500 мг одноразово, тривалість інфузії не менше 4 год.; пацієнтам з нирковою недостатністю: при інфузії зменшують дозу клодронату, у пацієнтів з кліренсом креатиніну 50-80 мл/хв. зменшують дозу на 25%, з кліренсом креатиніну 12-50 мл/хв. — на 25-50%, <12 мл/хв. — на 50%; перед гемодіалізом вводять 300 мг, а у дні, в які не здійснюється діаліз, знижують дозу на 50%; схему лікування обмежують до 5 днів; добова доза — 1600 мг одноразово; дорослим пацієнтам з нормальною ф-цією нирок з гіперкальціємією, пов’язаною із малігнізацією застосовують в/в або перорально, при пероральній терапії, використовують високу початкову дозу — 2400 мг/добу або 3200 мг/добу, залежно від індивідуальної відповіді на терапію, її можна знижувати поступово до 1600 мг/добу для підтримання нормокальціємії; остеоліз, пов’язаний із малігнізацією: дозування препарату підбирається індивідуально; початкова рекомендована доза — 1600 мг/добу, у разі необхідності дозу можна підвищити, але не вище 3200 м/добу; попередження виникнення кісткових метастазів при первинному раку молочної залози: рекомендована доза — 1600 мг/добу; особам з нирковою недостатністю зменшують дозування в залежності від ступеню нирково недостатності: пацієнтам з легким ступенем (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв.) — 1600 мг/добу; з середнім (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв.) — 1200 мг/добу; з тяжким (кліренс креатиніну < 30 мл/хв.) — 800 мг/добу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: діарея, нудота, блювання, біль в епігастрії; головний біль, минуче підвищення температури тіла; гіпокальціємія, підвищення рівня паратиреоїдного гормона в сироватці, асоційоване зі зниженням рівня кальцію в сироватці крові, підвищення рівня лужної фосфатази в сироватці крові; підвищення рівня лактатдегідрогенази, підвищення рівня трансаміназ, не пов’язане з порушенням ф-ції печінки; р-ція гіперчутливості у вигляді шкірної реакції, генералізована еритема, свербіж, кропив’янка, ексфоліативний дерматит, пурпура, тромбоцитопенія, пригнічення функції кісткового мозку, подразнення в ротовій порожнині, виразковий фарингіт, kон’юнктивіт, увеїт, епісклерит, склерит, зміни в місці введення, екстравазація; респіраторні розлади, розлади з боку грудної клітки, органів середостіння, розлади зовнішнього дихання у пацієнтів з аспірин-чутливою астмою; порушення ф-ції нирок (підвищення рівня креатиніну в сироватці крові та протеїнурія); розвиток остеонекрозу щелепи; інтенсивні болі у ділянці кісток, суглобів та/чи м’язовий біль.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до клодронату або до будь-якого з компонентів препарату; одночасна терапія іншими бісфосфонатами; тяжкі запальні процеси ШКТ, тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв).

Визначена добова доза (DDD): перорально — 1,6 г., парентерально — 1,5 г (курсова доза)

Торговельна назва:

• Кислота памідронова (Pamidronic acid) [П]

Фармакотерапевтична група: M05BA03 — засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток; біфосфонати.

Основна фармакотерапевтична дія: сильнодіючий інгібітор резорбції кісткової тканини, яка здійснюється остеокластами; памідронат вступає у тісний зв’язок з кристалами гідроксіапатиту кісткової тканини та інгібує утворення і розчинення цих кристалів; гальмування резорбції кісткової тканини може пояснюватися зв’язуванням памідронату з мінеральними речовинами; памідронат гальмує надходження попередників остеокластів до кісткової тканини і їх подальше перетворення у зрілі остеокласти, які відповідають за резорбцію цієї тканини; домінуючим механізмом дії бісфосфонатів, які вступають у зв’язок з кістковою тканиною є їх локальний і прямий антирезорбтивний вплив; гіперкальціємія може призводити до зменшення об’єму позаклітинної рідини і зниження швидкості клубочкової ниркової фільтрації; памідронат зменшуючи вираженість гіперкальціємії, підвищує швидкість клубочкової фільтрації, що у більшості хворих супроводжується зниженням початково підвищеного рівня креатиніну в сироватці крові.

Показання для застосування ЛЗ: захворювання, які супроводжуються підвищеною активністю остеобластів — метастази злоякісних пухлин у кістках (переважно остеолітичного характеру) і мієломна хвороба (множинна мієлома ІІІ стадії), гіперкальціємія, зумовлена злоякісними пухлинами; хвороба Педжета.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: порошок, що міститься у фл., спочатку р-нити у стерильній воді д/ін’єк., отриманий р-н перед введенням додатково розвести р-ном д/інфузій, який не містить кальцію (0,9% р-ном натрію хлориду або 5% р-ном глюкози) і вводити в/в повільно, шляхом інфузії зі швидкістю, що не перевищує 60 мг/год (1 мг/хв); доза препарату, що становить 90 мг і міститься в 250 мл інфузійного р-ну, вводиться протягом 2 год; при мієломній хворобі і при гіперкальціємії, зумовленій злоякісними пухлинами, рекомендується не перевищувати дозу в 90 мг, і вводити її в 500 мл інфузійного р-ну більше 4 год; при метастазах злоякісних пухлин у кістки (переважно остеолітичного характеру) і мієломній хворобі препарат застосовують у дозі 90 мг у вигляді разових інфузій, які проводяться кожні 4 тижні; у пацієнтів, які отримують хіміотерапію з 3-тижневими інтервалами, препарат в дозі 90 мг також може застосовуватися з 3-тижневими інтервалами; гіперкальціємія, зумовлена злоякісними пухлинами: перед початком застосування препарату або в ході терапії рекомендується провести регідратацію хворого за допомогою 0,9% р-ну натрію хлориду; сумарна доза, яка використовується протягом курсу лікування, залежить від початкового рівня кальцію у сироватці крові пацієнта і може бути введена як протягом одноразової інфукції або декількох інфузій, що здійснюються протягом 2 — 4 послідовних днів; максимальна курсова доза препарату — 90 мг; істотне зниження концентрації кальцію у сироватці крові спостерігається через 24 — 48 год після введення, а нормалізація цього показника — протягом 3 — 7 днів; якщо нормалізація рівня кальцію у крові в межах указаного часу не досягається, можливо додаткове введення препарату; при відновленні гіперкальціємії проводяться повторні курси, необхідно враховувати, що зі збільшенням кількості курсів введення препарату його ефективність може знижуватися; хвороба Педжета: рекомендована сумарна курсова доза 180 — 210 мг; сумарна доза препарату, що досягає 180 мг, може бути введена або як 6 інфузій (по 30 мг 1 раз на тиждень), або як 3 інфузії (по 60 мг через тиждень); якщо для однієї інфузії припускається доза 60 мг, то в такому випадку для першого введення рекомендується застосовувати дозу 30 мг (сумарна курсова доза становить 210 мг); цей режим дозування (але вже з пропуском початкової дози 30 мг) можна повторювати через 6 місяців до досягнення ремісії захворювання або у випадку загострення.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: безсимптомна гіпокальціємія і пропасниця (підвищення t° тіла на 1 — 2°С), які звичайно розвиваються у перші 48 год після інфузії; загострення простого та оперізуючого герпесу; анемія, тромбоцитопенія, лімфоцитопенія; лейкопенія; анафілактичний шок, анафілактоїдні реакції, бронхоспазм/задишка, набряк Квінке; симптоматична гіпокальціємія (парестезія, тетанія), головний біль, безсоння, сонливість, судоми, запаморочення, летаргія, порушення орієнтації, зорові галюцинації; кон’юнктивіт, увеїт, ірит, іридоцикліт, склерит, епісклерит, ксантопсія; АГ, ознаки лівошлуночкової недостатності (задишка, набряк легенів) або ознаки застійної СН; нудота, блювання, анорексія, біль у животі, діарея, закреп, гастрит, диспепсія; шкіра — висипання, свербіж; транзиторний біль у кістках, артралгії, міалгії, генералізований біль, м’язові спазми; г.ниркова недостатність, центральний сегментний гломерулосклероз, включаючи руйнівний варіант, нефротичний с-м, гематурія, пропасниця і грипоподібні симптоми, у місці інфузії препарату — біль, почервоніння, набряклість, затвердіння, флебіт, тромбофлебіт, гіпокальціємія, гіпофосфатемія, гіпокаліємія, гіпомагніємія, підвищення концентрації креатиніну в сироватці, зміни функціональних печінкових проб, підвищення концентрації сечовини в сироватці, гіперкаліємія, гіпернатріємія; поодинокі випадки остеонекрозу (в основному щелепи).

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату або інших бісфосфонатів; вагітність та лактація;

Визначена добова доза (DDD): парентерально — 60 мг (курсова доза)

Торговельна назва:

• Фентаніл (Fentanyl) [П] [ПМД]

Фармакотерапевтична група: N02AB03 — аналгетики; опіоїди; похідні фенілпіперидину.

Основна фармакотерапевтична дія: синтетичний аналгетик, який переважно взаємодіє з μ-опіоїдними рецепторами.

Показання для застосування ЛЗ: біль, спричинений онкологічними захворюваннями; хр.безперервний біль БНФ,ПМД.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: пластир наносити на плоску поверхню неушкодженої шкіри тулуба або верхніх ділянок рук; перед застосуванням волосся на місці аплікації зістригти (не голити); перед аплікацією шкіра повинна бути абсолютно сухою; пластир розрахований на безперервне використання протягом 72 год, тому нова система може бути наклеєна на іншу ділянку шкіри після зняття попередньо наклеєної системи; на одну й ту саму ділянку шкіри трансдермальний пластир можна наклеювати не раніше, як ч/з 3 дні; при першому використанні доза (розмір системи) підбирається, виходячи із попереднього використання опіоїдних аналгетиків, ступеня толерантності, супутнього медикаментозного лікування, стану пацієнта і тяжкості хвороби; у пацієнтів, які раніше не приймали опіоїди, спочатку використовується доза, яка не перевищує — 25 мкг/год БНФ; при переході пацієнта з перорального або парентерального застосування опіоїдів на лікування фентанілом початкова доза розраховується шляхом перерахунку загальної кількості анальгетиків, якої потребує пацієнт протягом доби у відповідну дозу фентанілу (ч/з пероральну дозу морфіну); початкова оцінка максимального знеболюючого ефекту може бути проведена не раніше, як ч/з 24 год після аплікаціїБНФ; для успішного переходу з одного препарату на інший попередня знеболююча терапія повинна відмінятися поступово після аплікації початкової дози фентанілу, поки його знеболююча дія не стабілізується; трансдермальний пластир замінювати кожні 72 годБНФ; якщо через 48-72 год після аплікації початкової дози відбувається суттєве зниження знеболюючого ефекту, то заміна пластиру може бути проведена через 48 годБНФ; якщо після першої аплікації початкової дози адекватне знеболювання не досягнуто, через 3 доби доза може бути збільшена доти, поки знеболюючого ефекту не буде досягнуто; зазвичай за один раз доза збільшується на 25 мкг/годБНФ; для досягнення дози понад 100 мкг/год, можуть одночасно використовуватися декілька пластирівБНФ; деяким пацієнтам можуть бути потрібні додаткові або альтернативні способи введення опіоїдних аналгетиків, що перевищує 300 мкг/годБНФ; при переході з тривалого лікування морфіном на трансдермальне введення фентанілу, незважаючи на адекватну знеболюючу дію, може виникати с-м відміни (рекомендовано введення морфіну короткої дії у низьких дозах).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: анорексія, сонливість, безсоння, тривога, депресія, запаморочення, мимовільні м’язові скорочення, гіпестезія, кон’юнктивіт, відчуття серцебиття, позіхання, риніт, нудота, блювання, запор, абдомінальний біль, диспепсія, сухість у роті, діарея, свербіж, шкірні реакції, підвищена пітливість, інфекції сечовивідних шляхів, відчуття зміни температури тіла, відчуття втоми, дискомфорт, грипоподібний стан, периферичний набряк, астенія, с-м відміни, фізична та психічна залежність.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до фентанілу або до адгезивних речовин, які входять до складу системи; г. або післяопераційний біль, ч/з неможливість підбору дози при короткому періоді лікування, що може призвести до тяжкої або загрозливої для життя гіповентиляції; період годування груддю.

Торговельна назва:

• Апрепітант (Aprepitant) [П]

Фармакотерапевтична група: A04AD12- протиблювотні засоби та препарати, що усувають нудоту.

Основна фармакотерапевтична дія: селективний антагоніст рецепторів нейрокініну 1 (NK1) з високим ступенем спорідненості з речовиною людини Р (Р-нейропептид із сімейства тахікінінів); у 3000 разів селективніший відносно рецепторів NK1, ніж відносно іншого ферменту, переносника, йонного каналу і локалізації рецепторів, включаючи допамінові і серотонінові рецептори, які є об’єктами для проведення терапії нудоти і блювання, спичинених хіміотерапією; антагоністи NK1-рецепторів унаслідок дії на ЦНС гальмують блювотний рефлекс, спричинений цитотоксичними хіміотерапевтичними препаратами, такими як цисплатин; проникає в мозок і зв’язується з NK1-рецепторами мозку; дія на ЦНС досить тривала, він пригнічує г. і уповільнену фазу блювотного рефлексу, спричиненого цисплатином, і збільшує протиблювотну активність антагоніста 5НТ3-рецепторів ондансетрону і кортикостероїду дексаметазону.

Показання для застосування ЛЗ: у складі комбінованої терапії: профілактика г. та відстроченої нудоти та блювання, пов’язаних з проведенням протиракової хіміотерапії на основі цисплатину з високим еметогенним ризиком у дорослих; профілактика нудоти та блювання, пов’язаних з використанням протиракової хіміотерапії з помірним еметогенним ризиком у дорослих БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: внутрішньо протягом 3 днів як частину схеми, що включає кортикостероїд і антагоніст 5-НТ3; рекомендована доза — 125 мг за 1 год. до хіміотерапії (день 1-й) і 80 мг 1 р/добу вранці на (день 2-й і 3-й) БНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гикавка, астенія/стомленість, підвищення рівня ALT, закреп, діарея, диспепсія; головний біль, анорексія; дезорієнтація, ейфорія; запаморочення, порушення сну; шум у вухах; брадикардія; рефлюкс, дисгевзія, дискомфорт в епігастрію, гастроезофагеальний рефлюкс, перфорація виразки ДПК; висип, акне, фоточутливість; абдомінальний біль, набряк, приплив крові до обличчя, чхання; поліурія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату або до будь-якого компонента; одночасне застосування з пімозидом, терфенадином, астемізолом і цизапридом.

Визначена добова доза (DDD): перорально — 95 мг.

Торговельна назва:

ЧАСТИНА 19

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!