Закупівлі ліків через міжнародні організації — потенційні ризики

Як відомо, нині професійна спільнота та громадські організації активно обговорюють ініціативу щодо передачі міжнародним організаціям функції здійснення централізованих закупівель лікарських засобів за окремими державними програмами. Нагадаємо, що це передбачено у Коаліційній угоді. На даний час у Верховній Раді України зареєстровано ряд законопроектів щодо можливості закупівель лікарських засобів та медичних виробів через спеціалізовані установи ООН та звільнення від обкладення податком на додану вартість та імпортним збором операцій з їх ввезення та постачання на територію України. Редакція «Щотижневика АПТЕКА» з’ясувала, у чому полягають ризики такої передачі, і як їх уникнути.

5 березня за ініціативою об’єднання «Реанімаційний пакет реформ» відбулося обговорення концепції передачі централізованих закупівель ліків міжнародним організаціям. Її презентував Дмит­ро Шерембей, голова Благодійного фонду «Пацієнти України». За його словами, на сьогодні мова йде про передачу міжнародним організаціям централізованих закупівель ліків за 4 державними програмами. Зокрема, це стосується вакцин, препаратів для лікування ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та гепатиту. Ініціатива передбачає залучення міжнародних організацій протягом щонайменше 5 найближчих років. При цьому, на думку Д. Шерембея, такі препарати мають постачатися в Україну без реєстрації та сертифікації на відповідність вимогам GMP, адже вони вже прекваліфіковані ВООЗ. Крім того, вони мають бути звільнені від оподаткування 7% ПДВ та 5% імпортним збором.

Перелік лікарських засобів, які плануватимуться до закупівель через міжнародні організації, складатиметься шляхом зіставлення переліку препаратів, доступних для агентства з закупівель, з українською номенклатурою. БФ «Пацієнти України» пропонує залучати представників пацієнтських організацій і закупівельних агенцій до складання номенклатури державних закупівель в Україні.

Закупивши для України ліки, міжнародні організації забезпечуватимуть їх постачання до кордону нашої країни, а далі логістикою займатиметься український оператор.

Потенційні ризики та шляхи їх усунення

Стосовно ініціативи щодо передачі міжнародним організаціям функції здійснення централізованих закупівель лікарських засобів за окремими державними програмами зазначимо наступне.

Усі країни орієнтуються на локалізацію виробництва фармацевтичної продукції на їх території, за рахунок чого досягається зниження цін для внутрішнього ринку. А ініціатива щодо передачі міжнародним організаціям функції здійснення централізованих закупівель лікарських засобів міжнародним організаціям, навпаки, орієнтована на усунення вітчизняних виробників від участі у цьому процесі, адже ВООЗ та ЮНІСЕФ закуповують ліки, які пройшли процедуру прекваліфікації ВООЗ. Більше того, ця ініціатива не передбачає жодних преференцій для виробників, які мають намір локалізувати виробництво на території України.

На сьогодні процедура прекваліфікації ВООЗ є проблемою для українських виробників, адже для її успішного проходження заявник має довести, що виробництво відповідає стандартам, прийнятим ВООЗ. Але на сьогодні в Україні немає сертифікованих лабораторій для проведення доклінічних досліджень лікарських засобів. Тобто для отримання результатів доклінічних досліджень, які ВООЗ братиме до уваги, необхідно провести їх за кордоном, а це дуже дорого для вітчизняного виробника. І навіть якщо такі дані будуть надані заявником, це не надає гарантії, що процедура прекваліфікації пройде успішно.

При передачі цієї функції міжнародним організаціям можна очікувати збільшення державних витрат, адже у даному випадку планується дозволити здійснювати закупівлі за валюту. При цьому виконавці — міжнародні закупівельні агенції, з якими співпрацюють ВООЗ та ЮНІСЕФ, забезпечуватимуть постачання закуплених ліків до кордону з Україною, а надалі логістикою займатиметься український оператор. А це — додаткові витрати.

Між тим у процесі визначення потреби залишається корупційна складова, адже займатиметься цим МОЗ України разом з окремими пацієнтськими організаціями, без проведення фармако­економічного аналізу.

І нарешті, звільнення ліків, які закуповуватимуться через міжнародні організації, від оподаткування ПДВ та імпортним збором, а також від обов’язкової реєстрації та сертифікації на території України очевидно створює дискримінаційні умови по відношенню до інших учасників українського фармацевтичного ринку.

Зазначимо, що звільнення препаратів, які закуповуватимуться через міжнародні організації, від оподаткування не несе жодної вигоди, адже за послуги міжнародних закупівельних агенцій та українського логістичного оператора також доведеться сплатити.

Для усунення дискримінаційних умов, які виникнуть у разі звільнення від оподаткування лише тих препаратів, які закуповуватимуться через міжнародні організації, необхідно розповсюдити зазначені податкові пільги на усі лікарські засоби, що знаходяться в обігу на ринку України. До речі, це також сприятиме підвищенню їх фізичної та економічної доступності для населення України.

Олена Приходько,
Фото автора

Аналітичний коментар

Структура централізованих державних закупівель у 2014 р.

При проведені аналізу використовувалися дані аналітичної системи дослідження ринку «Фармстандарт»/«PharmXplorer» компанії «Proxima Research». Аналіз структури централізованих державних закупівель, проведених у 2014 р., свідчить про те, що українські виробники займають малу частку в цьому сегменті (рис. 1).

Рис. 1
Структура державних закупівель лікарських засобів і вакцин в межах централізованих програм/напрямів в грошовому вираженні у розрізі вітчизняних та зарубіжних виробників у 2014 р.
Структура державних закупівель лікарських засобів і вакцин в межах централізованих програм/напрямів в грошовому вираженні у розрізі вітчизняних та зарубіжних виробників у 2014 р.

Так, частка українських виробників лікарських засобів (без урахування фармацевтичних виробників, що займаються перепакуванням продукції in bulk) становить лише 4% обсягу централізованих державних закупівель в грошовому вираженні. При цьому у номенклатурі державних закупівель за державними програмами питома вага вітчизняних виробників становить 11,5% (без урахування фармацевтичних виробників, що займаються перепакуванням продукції in bulk) (рис. 2).

Рис. 2
Кількість закуплених найменувань лікарських засобів і вакцин в межах централізованих програм/напрямів у розрізі вітчизняних та зарубіжних виробників у 2014 р.
Кількість закуплених найменувань лікарських засобів і вакцин в межах централізованих програм/напрямів у розрізі вітчизняних та зарубіжних виробників у 2014 р.

Таким чином, частка зарубіжних виробників (разом із виробниками in bulk) досягає 96% обсягу ринку у грошовому вираженні і майже 90% найменувань в номенклатурі державних закупівель.

Розглянемо, які саме лікарські засоби вітчизняного виробництва у 2014 р. закуповувалися МОЗ України:

  • лікарські засоби для лікування дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання (44, 21, 18, 16, 15 лотів): Цефепім, Філграстим, Альбумін, Колістиметат натрію;
  • вакцини: вакцина для профілактики гепатиту В;
  • імуноглобулін людини нормальний для внутрішньовенного введення;
  • Соматропін;
  • лікарські засоби для лікування хворих на розсія­ний склероз (5 лотів): Інтерферон 6 млн МО; Інтферферон 12 млн МО;
  • лікарські засоби для лікування онкологічних хворих (17, 18 лотів): Ондасетрон, Філграстим;
  • антиретровірусні препарати (13, 10 лотів): Зидовудин, Ламівудин;
  • лікарські засоби для лікування онкогематологічних хворих (17, 18 лотів): еритропоетин (1 лот), Ванкоміцин, кислота золедронова;
  • протитуберкульозні препарати (20 лотів): Канаміцин, Ізоніазид, Етамбутол;
  • лікарські засоби для лікування хворих із серцево-судинними і судинно-мозковими захворюваннями (7 лотів): стрептокіназа;
  • лікарські засоби для лікування дихальних розладів новонароджених (4 лоти) — природні фосфоліпіди;
  • лікарські засоби для дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит (9 лотів): рекомбінатний інтерферон альфа 6 млн МО;
  • антирезусний D імуноглобулін.

На сьогодні у структурі централізованих закупівель лікарських засобів вітчизняні виробники займають маленьку частку, проте у регіональних тендерах їх питома вага суттєво більша й у грошовому вираженні становить близько 50%. Тобто українські виробники мають значний потенціал для забезпечення потреб держави у ліках. Крім того, така ситуація пояснюється тим, що при централізованій процедурі закуповуються переважно дороговартісні лікарські засоби, а при децентралізованій — препарати різних цінових ніш.

Галина Галковська

Коментарі

Чумак фармацевт 15.03.2015 9:28
опять городят дебильный огород!

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті