Олег Мусій про необхідність подолання корупції в медичних закладах України

18 Березня 2015 6:23 Поділитися
17 березня 2015 р. у прес-центрі Українського національного інформаційного агентства «УКРІНФОРМ» відбулася прес-конференція на тему «Як побороти корупцію в медичній галузі?», організатором якої виступила Конфедерація вільних профспілок України. У заході взяли участь Олег Мусій, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Михайло Волинець, голова Конфедерації вільних профспілок України, Олег Панасенко, голова Вільної профспілки медичних працівників України, та Андрій Семиволос, голова Незалежної первинної профспілкової організації Національного інституту раку МОЗ України. У ході прес-конференції обговорювалися шляхи боротьби з корупцією, зокрема, за участю профспілкових організацій.

Розпочинаючи прес-конференцію, Михайло Волинець зазначив, що високий рівень корупції залишається значною перешкодою на шляху впровадження демократичних реформ у державі. «Однією з найкорумпованіших галузей є медична. За даними Конфедерації вільних профспілок України, щорічно третина коштів державних закупівель не використовується за призначенням», — зауважив доповідач.

Він зазначив, що приклад боротьби з корупцією та формування професійного громадянського суспільства демонструє ситуація, яка склалася в Національному інституті раку. За словами М. Волинця, намагаючись подолати корупцію зсередини закладу, захистити права лікарів та забезпечити відповідні умови лікування пацієнтів, група співробітників створила незалежну профспілку. «Саме завдяки роботі такої профспілки МОЗ України провело комплексну перевірку Національного інституту раку, за результатами якої було виявлено численні порушення, зокрема зловживання державними коштами на суму майже 50 млн грн. Наразі факти зловживання з боку деяких працівників закладу перевіряють право­охоронні органи», — повідомив доповідач. Він висловив надію, що події в цьому закладі та шляхи їх вирішення мають стати зразком подолання корупції в медичній галузі саме за допомогою профспілкової діяльності трудового колективу. ( Прим. ред .: Нагадаємо, що про результати перевірки ми повідомляли в публікації «Щотижневика АПТЕКА» № 27 (948) від 07.07.2014 р.).

Під час свого виступу Олег Мусій підтримав думку стосовно актуальності проблеми існування корупції в цілому і зокрема в системі охорони здоров’я. За його словами, сучасній стан останньої сприяє розвитку корупційних схем. «У першу чергу це стосується саме державних закупівель лікарських засобів, на які щорічно з бюджету виділяється декілька мільярдів гривень. Міністерство має забезпечувати пацієнтів України необхідними медикаментами, але існуюча процедура та Закон України «Про державні закупівлі» від 10.04.2014 р., на превеликий жаль, розроблені не зовсім професійно й не забезпечують прозорість діяльності МОЗ України», — підкреслив народний депутат.

Окрім сфери закупівель за державні кошти лікарських засобів, на думку О. Мусія, існування корупції пов’язане з низьким рівнем оплати праці медиків. «Заробітна плата в розмірі 1,5–2 тис. грн. змушує медичних працівників шукати шляхи отримання коштів для забезпечення нормального існування його самого та родини. Така ситуація призвела до існування доплат лікарю в кишеню від пацієнта», — зазначив він.

Крім того, народний депутат наголосив на існуванні корупційної складової на обласному або місцевому рівні. Так, за його словами, керівники багатьох державних закладів охорони здоров’я організували джерела фінансування. «Це так звані благодійні фонди, лікарняні каси, а також страхові компанії, товариства з обмеженою відповідальністю тощо, за допомогою яких керівники збагачуються за рахунок пацієнтів», — підкреслив О. Мусій.

Ще однією корупційної складовою екс-міністр назвав існування великої кількості дозвільних документів, ліцензій та непрозорість процедури призначення медичних фахівців на посади в заклади охорони здоров’я. «Кошти за отримання таких документів чи посад осідають у кишенях керівників закладів або зацікавлених осіб», — підкреслив він.

О. Мусій акцентував увагу на необхідності руйнування кланово-олігархічної моделі управління в державі. За його словами, саме її існування не дозволило побороти численні корупційні схеми, які продовжують існувати на сьогодні в державі, зокрема в медичній галузі. «Міжнародний валютний фонд та інші донорські організації з великою недовірою надають Україні кошти через те, що за рік діяльності нової влади в державі не здійснено жодних кроків для зниження рівня корупції. Наразі до складу Верховної Ради України увійшла достатня кількість осіб, які планують боротися з впливом олігархічних кланів на представників виконавчої влади», — зазначив О. Мусій. Він підтримав ідею здійснення централізованих державних закупівель через міжнародні організації. За його словами, завдяки поданим до розгляду на порядку денному законопроекту № 2150 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів шляхом здійснення державних закупівель із залученням міжнародних закупівельних організацій)» та № 2151 «Про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення та постачання лікарських засобів)» вдасться позбутися корупційної складової в медичній галузі.

Також О. Мусій повідомив, що 02.03.2015 р. у Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про лікарські засоби» за реєстраційним № 2162-1, ініціатором якого виступив особисто народний депутат, документом пропонується викласти в новій редакції Закон України від 04.04.1996 р. № 123/96-ВР. «Нова редакція передбачає кардинальні зміни процедури реєстрації, отримання дозвільних документів, перевірки суб’єктів господарювання, що зруйнує монополізацію та змінить правила гри на фармацевтичному ринку України», — наголосив доповідач.

Народний депутат також зазначив, що не підтримує ідею приватизації закладів охорони здоров’я за грузинським зразком, оскільки це ускладнить доступ малозабезпечених верств населення до отримання належного лікування, гарантованого конституцією України. «Я є противником тотальної приватизації в системі охорони здоров’я, як це було зроблено в Грузії, адже через такі зміни там виникли величезні проблеми. Україні необхідно йти іншим шляхом», — сказав О. Мусій. На його думку, нашій державі не слід рухатися грузинським шляхом і щодо реформування санітарно-епідеміологічної служби. «У Грузії фактично повністю ліквідували санепідслужбу. Так, можливо, необхідно змінити деякі її функції, але ліквідовувати повністю — недоцільне рішення», — підкреслив народний депутат.

Слід зазначити, що О. Мусій підтримав ідею перепрофілювання відомчих медичних закладів. «Неправильно, коли є вузькопрофільні лікарні. Адже всі громадяни України мають право отримувати однакову відповідну медичну допомогу. Чому пацієнт відомчого медичного закладу має відрізнятися від іншого пенсіонера, який працював у селі?», — підкреслив О. Мусій.

За його словами, існування відомчих лікарень може розглядатися за умови наявності альтернативного фінансування. «Якщо лікування хворих не потребуватиме виділення державних коштів і буде здійснюватися за рахунок надходження коштів з альтернативних джерел, то такі медичні заклади, що обслуговують людей конкретної професії, можуть існувати», — зазначив народний депутат.

Натомість, на думку голови Вільної профспілки медичних працівників України Олега Панасенка, відомчі лікарні можуть відіграти свою роль у лікуванні професійних захворювань, однак погодився, що вони мають існувати в ринкових умовах. «Дещо не згоден з тим, що не потрібні відомчі лікувальні установи, адже є таке поняття, як професійне захворювання. Якщо ця лікарня потрібна тій чи іншій категорії працівників, якщо колектив зможе запропонувати якісні медичні послуги, якщо буде фінансування, то є сенс її зберегти», — зауважив О. Панасенко.

Олег Мусій про необхідність подолання корупції в медичних закладах України

У свою чергу Андрій Семиволос розповів про створення Незалежної профспілкової організації в Національному інституті раку. Першими вимогами цієї спілки, з якими ініціативна група звернулася до народних депутатів та МОЗ України, були:

  • відсторонити від виконання обов’язків на той час директора закладу та розпочати перевірку його діяльності;
  • змінити назву закладу;
  • розпочати пілотне реформування інституту на основі впровадження самоврядування;
  • створити прозорі умови під час процедури закупівлі лікарських засобів та медичного обладнання;
  • завершити будівництво споруд на територій інституту;
  • розробити механізми матеріальної мотивації медичних працівників закладу;
  • залучити до наглядової ради інституту представників профспілки, благодійних фондів та громадськості.

А. Семиволос зазначив, що на підставі декількох звернень МОЗ України провело перевірку, за результатами якої було відсторонено директора інституту. «Незважаючи на репресії з боку директора щодо працівників інституту, які не погоджувалися з його методами керування, членами незалежної профспілки проводилися численні мітинги та публічні заходи та велася активна співпраця з різними громадськими організаціями», — зауважив він. За його словами, більшість у цій профспілці становлять хірурги, анестезіологи та онкологи інституту. «До складу нашої організації постійно долучаються молоді співробітники закладу, які прагнуть змін», — підкреслив доповідач.

Він зазначив, що у зв’язку із закінченням терміну контракту попереднього керівника Національного інституту раку з 11 лютого 2015 р. тимчасово виконує його обов’язки Олена Колеснік, яка веде активну діяльність, спрямовану на покращення стану та діяльності закладу. Зокрема, внутрішнім наказом було скасовано заборону на ведення відео- та фотозйомки на його території. «Наразі представникам ЗМІ дозволено виконувати свої професійні обов’язки, зокрема брати коментарі та інтерв’ю у медичних працівників та пацієнтів закладу, якщо це не суперечить етичним нормам та не заважає лікувальному процесу», — зазначив доповідач. Також він повідомив, що наразі заблоковано тендери на закупівлю цитостатичних препаратів через завищення ціни майже на 4 млн грн. «Найближчим часом на офіційному сайті закладу буде оголошено проведення повторної процедури», — наголосив А. Семиволос.

За його словами, членами профспілки ведеться активна діяльність з виявлення проблем, які існують у діяльності закладу. Так, основними напрямками є:

  • фокус на пацієнта — забезпечення всіх необхідних умов для отримання відповідного лікування;
  • розроблення системи матеріальної мотивації для медичного персоналу закладу для припинення вимагання коштів із хворих;
  • забезпечення відкритого та постійного діалогу між пацієнтом та медичним персоналом закладу.

Крім того, А. Семиволос зазначив, що 17 березня — останній термін реєстрації кандидатур на посаду керівника Національного інституту раку. «На сьогодні вже зареєстровано 14 кандидатур на посаду директора закладу. Обговорення остаточних кандидатів та заслуховування запропонованих програм розвитку інституту відбудеться безпосередньо за участю трудового колективу та членів профспілки 19 лютого поточного року», — повідомив спікер, запросивши представників ЗМІ взяти участь у зазначеному заході.

Нагадаємо, що відповідно до наказу МОЗ України від 24.02.2015 р. № 17-О «Про проведення відкритого відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку» створено комісію з питань відкритого відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку, до складу якої увійшли фахівці МОЗ України, науковці, провідні онкологи, представники трудового колективу інституту та громадських організацій. За інформацією профільного міністерства, комісія має обрати не менше 3 претендентів та подати міністру охорони здоров’я України для прийняття рішення щодо призначення директора інституту. При цьому допущеними до відбору можуть бути медичні фахівці, які мають вищу освіту за напрямом «Медицина», вчений ступінь, досвід роботи у сфері управління не менше 5 років та вільно володіють українською мовою.

Слід зазначити, що відповідно до п. 7.2 Статуту Національного інституту раку, затвердженого наказом МОЗ України від 17.01.2015 р. № 14 керівництво діяльністю закладу здійснює директор, який призначається на посаду міністром охорони здоров’я України. З текстом статуту можна ознайомитися на офіційному сайті МОЗ України.

Р.S.: У свою чергу, редакція «Щоденника АПТЕКА» вкотре звертає увагу на те, що ухваленя згаданих законопроектів щодо передачі централізованих закупівель міжнародним організаціям скоріш за все не призведе до підвищення доступності препаратів для населення України.

Окрім цього, у європейських країнах широко застосовується реімбурсація (система відшкодування вартості лікарських засобів з боку держави). Отже, кошти державного бюджету, які в умовах існуючої системи використовуються неефективно, необхідно спрямувати на забезпечення часткового відшкодування вартості лікарських засобів, що застостовуються для лікування основних захворювань.

Доречно було б створити реєстр пацієнтів з найбільш поширеними захворюваннями та визначити реальну потребу у лікарських засобах.

Євгенія Бочерикова,
фото Сергія Бека

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті