Актуальні питання проходження інтернатури випускниками вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів

З вітальним словом до учасників семінару звернувся Олександр Толстанов, проректор з навчальної роботи НМАПО імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук, заслужений лікар України, який підкреслив важливість таких зустрічей як для профільних кафедр, так і для керівників баз стажування провізорів-інтернів, оскільки під час їх проведення у формі діалогу можливо визначити всі проблемні питання та обговорити шляхи їх вирішення задля підвищення якості навчання лікарів-інтернів та провізорів-інтернів як у закладі післядипломної освіти, так і в першу чергу на базі стажування, оскільки інтернатура — важливий етап на шляху формування спеціаліста, його компетентності.

Наталія Ветютнева, завідувач кафедри контро­лю якості і стандартизації лікарських засобів, доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений працівник фармації України, зазначила, що серед основних напрямків розвитку медичної (фармацевтичної) освіти є:

• здійснення післядипломної підготовки фахівців із базових спеціальностей шляхом поєднання медичної (фармацевтичної) практики й навчання, запровадження системи набору фахівцями кредитів за всі види професійної діяльності з метою допуску до іспитів задля присвоєння (підтвердження) певної кваліфікаційної категорії;
• реалізація безперервного професійного розвитку медичних і фармацевтичних кадрів та підтвердження їх професійної компетенції.

У свою чергу, післядипломна освіта включає спеціалізацію, перепідготовку, підвищення кваліфікації й стажування. Серед форм післядипломної освіти виділяють інтернатуру, лікарську резидентуру, клінічну ординатуру тощо. Інтернатура є обов’язковою формою первинної спеціалізації за лікарськими та провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста. Вона проводиться за очно-заочною формою навчання в закладах післядипломної медичної освіти, структурних підрозділах з післядипломної освіти вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів (ВМ(Ф)НЗ), на медичних та фармацевтичних факультетах університетів, базах стажування в закладах охорони здоров’я, аптечних закладах та фармацевтичних підприємствах. Підготовка лікарів та провізорів в інтернатурі проводиться за індивідуальними навчальними планами, розробленими на підставі типових навчальних планів і програм післядипломної підготовки, у відповідності з Кваліфікаційними характеристиками з лікарських та провізорських спеціальностей. Первинна спеціалізація (інтернатура) для провізорів за спеціальністю «Загальна фармація» включає заочну (7 міс) та очну (4 міс) частини навчання. По закінченні терміну підготовки в інтернатурі провізори-інтерни підлягають атестації для визначення знань і практичних навичок з присвоєнням звання провізора-спеціаліста з фаху «Загальна фармація» згідно з відповідними наказами МОЗ України.

Віолетта Тодорова, куратор провізорів-інтернів, кандидат фармацевтичних наук, доцент, розповіла про методичний супровід заочної частини інтернатури та методологію відпрацювання практичних навичок провізорів-інтернів на базі стажування та відмітила, що навчальний процес провізора в інтернатурі складає 11 міс (1716 навчальних годин), при цьому заняття на кафедрі становлять 4 міс (624 навчальні години), а на базі стажування 7 міс (1092 навчальні години). Оформлення провізора-інтерна в інтернатуру за спеціальністю «Загальна фармація» проводиться за наступною схемою (рисунок).

Рисунок

Схема оформлення провізора-інтерна в інтернатуру за спеціальністю «Загальна фармація» на прикладі НМАПО ім. П.Л. Шупика

Бази стажування мають бути забезпечені фармацевтичним обладнанням та апаратурою, необхідними для здійснення провізорської роботи на сучасному рівні й відповідно до навчального плану та програми за спеціальністю «Загальна фармація», створювати модельні робочі місця для провізорів-інтернів з метою опанування елементів практичних навичок, передбачених програмою, але не передбачених ліцензійними умовами діяльності аптечного закладу. Відповідальна за інтернатуру на базі стажування особа призначається керівником аптечного закладу і працює з не більше ніж 7 провізорами-інтернами. Вона повинна мати стаж роботи за фахом не менше 5 років та обов’язково чинний сертифікат спеціаліста, або кваліфікаційну категорію. Відповідальна особа складає графік роботи провізорів-інтернів на базі стажування у відповідності із їх навчальними планами, знайомить з ним інтернів, надає їм необхідні програми й методичні матеріали та забезпечує їх стажування.

У свою чергу, провізор-інтерн має вести на базі стажування наступні документи: індивідуальний план, який включає його практичну підготовку з наступних розділів заочної частини інтернатури: управління та економіка фармації, фармацевтична технологія, контроль якості й стандартизації лікарських засобів, фармакогнозія, клінічна фармація; щоденник, який містить перелік практичних навичок, якими повинен володіти провізор та щоденний запис роботи в аптеці. Також провізор-інтерн за час проходження заочної частини інтернатури має оформити 5 рефератів відповідно до типового навчального плану й програми спеціалізації (інтернатури) зі спеціальності «Загальна фармація» за розділами, вказаними вище, або провести самостійне науково-практичне дослідження, присвячене актуальним питанням фармації. Після закінчення навчання на заочній частині інтернатури провізор-інтерн приходить на профільну кафедру для проходження очної частини інтернатури.

Людмила Федорова, старший викладач, кандидат фармацевтичних наук, голова Обласної громадської організації «Чернігівська ліга фармацевтів», заслужений працівник фармації України, підкреслила, що навчання на профільній кафедрі НМАПО імені П.Л. Шупика провізорів-інтернів проводиться з урахування чинного законодавства в фармацевтичній галузі, що є наразі вкрай важливим для подальшої праці вже підготовлених спеціалістів.

Вона зробила стислий огляд змін нормативно-правової бази в фармацевтичній галузі, зокрема розповіла про проект постанови КМУ «Про порядок забезпечення у 2015 році окремих груп населення за категоріями захворювань лікарськими засобами, які підлягають відшкодуванню вартості за рахунок бюджетних коштів», згідно з яким пропонується відшкодовувати вартість препаратів для лікування наступних захворювань: інсульт (перші 6 міс), інфаркт міокарда (перші 6 міс), артеріальна гіпертензія, серцево-судинні захворювання, цукровий діабет ІІ типу, ревматоїдний артрит, психічні захворювання (інвалідам I та II груп, а також хворим, які працюють у лікувально-виробничих майстернях психоневрологічних і психіатричних закладів), бронхіальна астма, дитячий церебральний параліч.

Окрім того, 20 лютого 2015 р. набув чинності Наказ МОЗ України від 22 грудня 2014 р. № 990 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України», яким було вирішено питання щодо зберігання в приміщеннях аптечних закладів препаратів та супутніх товарів, що їм не належать, за умови дотримання вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, що створює умови для зберігання аптечними закладами медикаментів, збір яких організовується волонтерами для забезпечення учасників АТО і є надзвичайно важливим. Внаслідок внесених змін удосконалено також механізм передліцензійної перевірки, спрощено форми документів, що подаються для отримання ліцензій на гуртову та роздрібну торгівлю.

Із введенням в дію наказу МОЗ України від 12.12.2014 р. № 954 вирішено питання залишків в аптеках ліків, строк дії реєстраційного посвідчення на які закінчився. Так, після закінчення строку, протягом якого було дозволено застосування лікарського засобу в Україні, його подальше застосування можливе за умови перереєстрації. Після перереєстрації строк застосування в Україні препарату не обмежується. А ліки випущені в обіг під час строку, протягом якого їх було дозволено до застосування в Україні, можуть застосовуватися, у тому числі використовуватися та реалізовуватися, в Україні до закінчення терміну придатності, визначеного виробником та зазначеного на упаковці. Наприкінці виступу Л. Федорова зазначила, що в цілому фармацевтична галузь наразі розвивається досить динамічно, відбувається багато змін у нормативно-правовій базі, та важливим є те, щоб такі зміни були гармонізовані з викликами сьогодення.

Сергій Убогов, кандидат фармацевтичних наук, доцент, розповів про впровадження системи якості в аптечних закладах. Він зазначив, що у 2010 р. було прийнято Концепцію розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я на 2011–2020 рр., одним із стратегічних завдань якої було створення в Україні системи забезпечення якості, яка має охоплювати всі етапи життєвого циклу лікарського засобу, починаючи від фармацевтичної розробки і завершуючи медичним застосуванням за призначенням. Але створити систему забезпечення якості без впровадження відповідних стандартів забезпечення якості на конкретних етапах життєвого циклу препарату, а саме в фармацевтичних організаціях, підприємствах і аптечних закладах неможливо. Тому шлях створення цієї системи — це впровадження стандартів забезпечення системи якості, відомих у світі як належні практики. Наразі вже йдеться про впровадження таких стандартів у роздрібному секторі, тобто належної аптечної практики (Good Pharmacy Practice — GPP), під час розробки національних стандартів якої за основу взято настанову «Належна аптечна практика: стандарти якості аптечних послуг», затверджену ВООЗ та Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation).

Доповідач також зазначив, що впровадження стандартів забезпечення якості (належних практик) передбачає створення на фармацевтичних підприємствах і в аптечних закладах системи якості лікарських засобів. Наразі ця вимога вже є закріпленою в нормативному полі, зокрема, вимога щодо впровадження системи якості зазначена в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджених наказом МОЗ України від 31.10.2011 р. № 723 (зі змінами), Порядку контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі, затвердженому наказом МОЗ України від 29.09.2014 р. № 677.

Програма семінару також включала дискусію за круглим столом, під час якої обговорювалися організаційні аспекти співпраці баз стажування провізорів-інтернів та профільних кафедр, проводилося анкетування з метою обговорення та висвітлення бачення керівниками баз стажування організації модельних місць провізора-інтерна для забезпечення проходження заочної частини інтернатури на базі стажування (7 міс — 1092 год) відповідно до навчального плану і програми спеціалізації (інтернатури) за спеціальністю «Загальна фармація». Наприкінці семінару учасники прийняли рішення:

• підвищити ефективність співпраці баз стажування та профільних кафедр для покращення якості підготовки провізорів-інтернів;
• організувати проведення пілотного короткострокового циклу тематичного удосконалення «Актуальні питання загальної фармації» з елементами дистанційного навчання для керівників провізорів-інтернів на базах стажування з метою підвищення їх професійної компетентності;
• налагодити взаємозв’язок з профільною кафедрою в режимі онлайн для підвищення якості підготовки провізорів-інтернів на заочній частині інтернатури та надання методичної допомоги;
• керівникам баз стажування разом з профільною кафедрою відпрацювати алгоритм створення на базах стажування модельних місць провізора-інтерна для поліпшення виконання програми спеціалізації (інтернатури) за спеціальністю «Загальна фармація»;
• для покращення співпраці з профільною кафедрою, забезпечення методичного керівництва та якості підготовки провізорів-інтернів на базах стажування проводити семінари-зустрічі з провізорами-інтернами та керівниками баз стажування згідно з затвердженим графіком відвідування (перевірки) баз стажування.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!