Сучасна концепція раціонального лікування запальних захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки передбачає обов’язкове застосування етіотропної терапії. Для доведення патогенетичного зв’язку між ступенем контамінації пілородуоденальної зони Helicobacter pylori та характером перебігу і прогресування хронічного гастриту і пептичної виразки дванадцятипалої кишки в комплексному лікуванні цих захворювань необхідне використання препаратів для ерадикації мікроорганізму [1, 2].
Лікарські засоби, до складу яких входить колоїдний субцитрат вісмуту, застосовували вже в перших схемах етіотропного лікування захворювань пілородуоденальної зони. Так, потрійна терапія, запропонована в 80-х роках ХХ ст., містила комбінацію препаратів вісмуту, антибіотика і нітроімідазолу. Протягом наступних років схеми комбінованого лікування змінювалися і доповнювалися. У терапевтичній практиці почали застосовувати квадритерапію і більш складні схеми другої лінії лікування пептичної виразки і хронічного гастриту типу В. Причиною такого екстенсивного підходу до терапії став феномен резистентності Helicobacter pylori до найбільш часто використовуваних для ерадикації препаратів. Відомо, що резистентними до кларитроміцину може бути до 15% штамів бактерії, до метронідазолу — більше 30%. Результатом застосування складних ерадикаційних схем з кількома антибіотиками стало підвищення частоти розвитку дисбактеріозу кишечнику [3–5]. В зв’язку з цим на сучасному етапі зберігають своє терапевтичне значення препарати вісмуту, великий досвід застосування яких свідчить про відсутність до них резистентності з боку Helicobacter pylori і у разі раціонального їх використання — про мінімальну негативну дію на мікробіоценоз товстого кишечнику.
Серед сучасних препаратів колоїдного субцитрату вісмуту слід відзначити ГАСТРО-НОРМ (АТ «Галичфарм», Україна), в’яжучий, антацидний і антигелікобактерний засіб. Ерадикаційний ефект при застосуванні ГАСТРО-НОРМУ досягається внаслідок безпосереднього впливу на зовнішню бактеріальну мембрану, а також за рахунок інгібування ферментів гелікобактерій (уреази, каталази, ліпази, фосфоліпази). Додатковою позитивною властивістю ГАСТРО-НОРМУ є цитопротекторний ефект за рахунок позитивного впливу на синтез слизовою оболонкою шлунка захисних факторів. Показаннями для застосування ГАСТРО-НОРМУ є пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки та хронічний гастрит, асоційований з Helicobacter pylori.
У клініці кафедри гастроентерології Запорізького інституту вдосконалення лікарів виконано комплексне дослідження результатів застосування препарату ГАСТРО-НОРМ у 30 хворих (23 чоловіків, 7 жінок) у віці від 18 до 52 років з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки з тривалістю захворювання від 1 до 10 років. Препарат призначали всередину в дозі 0,12 г (1 таблетка) 4 рази на добу. Курс лікування ГАСТРО-НОРМОМ складав 4 тиж.
До терапевтичного комплексу входили антисекреторні (омепразол у дозі 20 мг 2 рази на добу протягом 10 днів) і протимікробні препарати (кларитроміцин у дозі 0,5 г 2 рази на добу протягом 7 днів в комбінації з метронідазолом у дозі 0,25 г 4 рази на добу протягом 7 днів) з дотриманням відповідного режиму і дієти.
Контроль ефективності лікування проводили з допомогою клініко-ендоскопічних критеріїв і функціональних поліметричних показників. Для дослідження функціонального стану органів гастродуоденальної зони застосовували метод фазової полігастродуоденометрії з використанням багатофункціонального зонду Ю. Решетілова. Контроль ефективності ерадикації Helicobacter pylori проводили за результатами аероіонного, мікробіологічного і електрохімічного тестування [6].
У результаті проведеного комплексного лікування було виявлено швидке зникнення суб’єктивних проявів хвороби. Так, зникнення больового синдрому на 2–3-й день лікування спостерігали у 26 (86,7%) пацієнтів. Усунення диспепсичних симптомів до кінця 1-го тижня хвороби відзначали у 23 (67,7%) хворих. При цьому побічних ефектів препарату ГАСТРО-НОРМ не виявлено в жодного з обстежених хворих.
Комплексне поліметричне дослідження в динаміці лікування виявило нормалізацію фазової стуктури гастродуоденальної моторики і стабілізацію показників шлункової секреції. Так, у 7 (23%) пацієнтів пептична виразка дванадцятипалої кишки перебігала з вираженими порушеннями фазової структури гастродуоденальної моторики за рахунок подовження першої фази (періоду спокою) до 43,5±5,9 хв і скорочення загальної тривалості періоду роботи до 38,7±4,4 хв, що клінічно виявляється картиною стазу. В результаті проведеної терапії дані показники відновилися до нормативних значень (21,4±2,5 хв і 72,5±8,2 хв відповідно) на фоні усунення больового і диспепсичного синдромів.
За даними ендоскопічного дослідження виявлено позитивну морфологічну динаміку; тільки у 2 (6,7%) пацієнтів до кінця курсу терапії спостерігалося неповне рубцювання виразкового дефекту, що було обумовлено порушенням ними рекомендацій лікаря щодо прийому препаратів, режиму і дієти. Ерадикація Helicobacter pylori до кінця 3-го тижня лікування була досягнута у 25 (83,3%) і на 4-му тижні — у 5 (16,7%) обстежених хворих. У 28 хворих в результаті проведеного лікування отримано ендоскопічне підтвердження рубцювання виразки дванадцятипалої кишки і ерадикації Helicobacter pylori.
Таким чином, вітчизняний препарат ГАСТРО-НОРМ можна рекомендувати для широкого застосування в комплексній терапії пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кішки.
Ю.І. Решетілов, С.М. Дмитрієва,
Запорізький державний інститут
удосконалення лікарів
ЛИТЕРАТУРА |
|
|
ДИСТРИБ’ЮТОРИ? |
|
|
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим