АМІЗОН у профілактиці та лікуванні грипу

Сучасну людину не дивує щорічне зростання захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції, що спостерігається, як правило, наприкінці осені та взимку. Деякі основні фактори, які спричинюють ці захворювання, відомі майже з часів відкриття першого вірусу грипу, хоча конкретні механізми їх дії не визначені остаточно й досі. Йдеться насамперед про здатність вірусної частки (віріона) до певної зміни хімічного складу основних антигенних структур поверхневої оболонки — гемаглютиніну та нейрамінідази. Саме це лежить в основі феномена антигенної мінливості вірусу грипу, що найбільше виражений у вірусу грипу типу А, завдяки якому він випереджає всі відомі віруси, крім вірусу імунодефіциту людини. Це дає змогу вірусу грипу протистояти дії специфічних захисних факторів, зокрема дії антитіл (імуноглобулінів). Процеси антигенної мінливості відбуваються досить швидко, оскільки протягом року між періодами зростання захворюваності у популяції вірусу грипу відбувається зміна до 450 поколінь, людській популяції для цього потрібно не менше 30 350 років. За таких темпів зміни поколінь у віріонах грипу неминуче спрацьовують генетично детерміновані механізми мінливості, що призводить до появи оновлених варіантів, підтипів цього збудника, до якого в більшості людей відсутні специфічні віруснейтралізуючі антитіла.

Стратегічно це вимагає чергового щеплення вакциною, яка за антигенним складом уведених до неї вірусів відповідає новому підтипу чи варіанту збудника. Але цей, найбільш ефективний шлях захисту від грипу, на жаль, доступний не всім. Це змушує лікарів запроваджувати до арсеналу засобів боротьби з грипом препарати іншого походження.

Відомо, що у механізмах противірусного захисту організму беруть участь не тільки специфічні антитіла, а й значну роль відіграють деякі ферменти, інгібітори реплікації вірусу і, головне, інтерферони. Останніх обгрунтовано вважають основною ланкою захисту від грипу, що починає діяти вже з перших годин інфікування людини.

Відкритий у 1957 р. Айзексом та Лінденманом інтерферон швидко зайняв належне місце серед активних засобів профілактики та лікування інфекцій, особливо вірусної природи. В організмі інтерферон продукується багатьма соматичними клітинами, серед яких найактивнішими його продуцентами є лейкоцити. Одна з найважливіших функцій інтерферону — це його здатність опосередковано припиняти репродукцію вірусів уже через декілька годин після їх проникнення до організму. За цей час кількість інтерферону в сироватці крові збільшується в декілька разів і досягає критичної межі, що забезпечує знешкодження збудника та захист інфікованої людини. Проте інтенсивність синтезу ендогенного, тобто власного, інтерферону в організмі може знижуватись і навіть припинятися під впливом таких факторів, як охолодження, стресові ситуації, надмірне вживання алкоголю, навіть часткове голодування, приєднання чи наявність іншої інфекції, дії шкідливих хімічних речовин та інших, що призводить до порушень функцій імунної системи, до імунодефіцитних станів, які спостерігаються нині у багатьох людей.

Для профілактики та лікування грипу застосовують препарати природного чи штучного (генно-інженерного) походження. Проте ці препарати інколи недостатньо ефективні, під час їх прийому можуть спостерігатися деякі побічні явища, вони також не дуже зручні у використанні (наприклад, потребують приготування розчину для крапель у ніс, зберігання його в холодильнику).

У зв’язку з цим уже тривалий час відбувається пошук індукторів (стимуляторів) синтезу ендогенного інтерферону як серед природних речовин, так і серед отриманих штучним шляхом. Крім високої противірусної активності, ці препарати повинні бути малотоксичними або зовсім нетоксичними для людини, без мутагенних, тератогенних та ембріотоксичних властивостей. Цим важливим критеріям відповідає препарат АМІЗОН [1].

Синтезовано АМІЗОН в Інституті фармакології та токсикології АМН України. Це неопіоїдний анальгетик з інтерфероногенними, протизапальними та жарознижувальними властивостями, належить до похідних ізонікотинової кислоти, запатентований в Україні (патент № 6752 від 31.07.95 р.). Рішенням Фармакологічного комітету МОЗ України (протокол № 8 від 31.10.96 р.) АМІЗОН рекомендований до використання і зареєстрований в Україні [1]. Ефективність АМІЗОНУ в профілактиці та комплексній терапії вірусних інфекцій, зокрема грипу, насамперед зумовлена його здатністю стимулювати процеси синтезу ендогенного інтерферону. За цією дією він виявився активнішим порівняно з бендазолом та деякими іншими засобами [1], показання до використання яких такі самі. До того ж він менш токсичний, ніж, наприклад, мефенамова кислота, яка виявляє подразливу дію на слизові оболонки травного тракту [1]. Через 18 год після початку прийому АМІЗОНУ в дозі 0,25 г 3 рази на добу рівень інтерферону в сироватці крові досягає 128–256 МО/мл, а без його використання — 4 МО/мл [3].

Потрібно зазначити імуномодулюючі властивості АМІЗОНУ та його позитивний вплив на фактори природної антиінфекційної резистентності організму (рівень лізоциму, активність фагоцитозу). АМІЗОН стимулює функціональну активність Т-лімфоцитів, макрофагів, природних клітин-кілерів, збільшує кількість Т-хелперів, підвищує фагоцитарну активність моноцитів периферичної крові та альвеолярних макрофагів [2]. Усі ці фактори прискорюють процеси інактивації вірусу грипу, елімінацію (виведення) його з організму хворих, попереджують тяжкий перебіг хвороби, розвиток вторинних ускладнень.

Позитивній дії АМІЗОНУ в комплексній терапії грипу сприяє його протизапальна активність, яка вища, ніж ібупрофену, але на відміну від нього не подразнює тканини травного тракту і не виявляє ульцерогенних властивостей [1].

АМІЗОН високоефективний засіб екстреної профілактики грипу, тобто його застосовують під час епідемії чи спалаху хвороби у людей, які не змогли вчасно вакцинуватися, безпосередньо в осередках інфекції [2].

Для екстреної профілактики грипу АМІЗОН призначають дорослим по 0,25 г тричі на добу протягом 3–5 днів, потім по 0,25 г один раз на добу протягом 2–3 тиж. Препарат рекомендується приймати одночасно з комплексом полівітамінів та аскорбіновою кислотою у підвищених дозах (0,5–1 г на добу). Дітям віком від 6 років АМІЗОН призначають по 0,125 г двічі на добу протягом 5–7 днів; після двотижневої перерви проводять додатковий профілактичний курс АМІЗОНОМ у тій самій дозі тривалістю 3–5 днів. Препарат обов’язково приймають після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини (компот, сироп, морс тощо). Найбільший ефект АМІЗОН проявляє в перші 3 доби після виявлення в осередку хворого на грип. У цьому разі показники захворюваності зменшуються в 3–4 рази [2].

Призначають АМІЗОН хворим на грип у складі комплексної терапії. Дозування препарату таке, як і для профілактики грипу, проте застосування його обмежується одним 5–7-денним курсом для дорослих (разову дозу в разі необхідності можна підвищити до 0,5 г, добову — до 1,5 г), для дітей рекомендується один курс лікування тривалістю 3–5 днів у дозі 0,125 г тричі на добу.

Застосування АМІЗОНУ в комплексній терапії грипу прискорює зникнення симптомів інтоксикації, зменшує тривалість кашлю, вираженість астенічного синдрому, прискорює ліквідацію осередків запалення у паренхімі легенів і нормалізацію бронхосудинного малюнка [2].

А.Ф. Фролов, член-кореспондент НАН
та АМН України, професор

ЛІТЕРАТУРА

1. Бухтіарова Т.А. (1997) АМІЗОН — новий неопіоїдний анальгетик з протизапальними, жарознижуючими та інтерфероногенними властивостями. 3: 69–70.

2. Використання АМІЗОНУ в лікуванні та профілактиці інфекційних хвороб. Метод. рекомендації/ Сост. А.Ф. Фролов, В.М. Фролов та ін. — К. — 2000. — 19 с.

3. Фролов А.Ф., Фролов В.М., Лоскутова И.В. (2000) Амизон: опыт клинического применения нового украинского препарата. Укр. мед. часопис, 1: 78–80.

Обережно, коронавірус! Чи існують методи профілактики та лікування з доведеною ефективністю?

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті