Перепони для встановлення спрощенцями РРО: міф чи реальність?

Для обговорення питань, пов’язаних із застосуванням РРО, запрошено фахівців Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України та представників бізнес-спільноти.

З 1 липня 2015 р. обо­­в’язкове застосування РРО поширюватиметься на платників єдиного податку III групи. З 1 січня 2016 р. — на платників податку II групи. Про це повідомила Олена Макеєва, заступник міністра фінансів України.

За її словами, станом на 1 січня 2015 р. в Україні зареєстровано 284,2 тис. фізичних осіб-підприємців (ФОП) — платників єдиного податку III групи. 187,5 тис. (66%) з них використовують безготівкову форму розрахунків, внаслідок чого можуть не застосовувати РРО. Виходячи з цього, за даними Міністерства фінансів України, 96,7 тис. ФОП — платників єдиного податку III групи повинні встановити РРО. «Ще один цікавий факт. З усієї кількості ФОП — платників єдиного податку III групи 78% мають річний дохід до 1 млн грн.», — зауважила О. Макеєва.

Знайомлячи з досвідом країн-сусідів, заступник міністра фінансів повідомила, що згідно із звітом Єврокомісії за 2014 р. країни Європейського Союзу намагаються посилювати контроль за готівковими розрахунками та касовою дисципліною. Так, наприклад, у Хорватії введено обов’язкове застосування РРО у сфері інтернет-торгівлі. Чехія планує знизити межу для готівкових платежів без застосування РРО. У Польщі використання фіскальних касових апаратів запроваджено у всіх сферах, за активної підтримки ЗМІ свого часу проведено акцію «Візьми чек», мета якої — сприяння детінізації економіки, анонсування та популяризація застосування РРО. У Білорусі в 2013 р. знач­но скорочено перелік сфер та видів діяльності, в яких не застосовують касові апарати. У Грузії касові апарати не застосовують в обов’язковому порядку лише в мікробізнесі. «Це фізичні особи, річний обсяг доходу яких не перевищує 30 тис. ларі (близько 265 тис. грн.)», — зазначила О. Макеєва. До того ж в цій країні запроваджено механізм, в рамках якого вартість РРО для окремих груп підприємців оплачувала держава. Решті підприємців була надана можливість придбати РРО у кредит на пільгових умовах.

«Ми за те, щоб прозорий європейський дос­від працював у нашій країні», — додала Анна Дерев’янко, виконавчий директор ЄБА, підтримуючи ідею запровадження РРО в Украї­ні. Більше того, ЄБА виступає за запровадження РРО для всіх без винятку підприємців. Вона підкреслила, що при цьому асоціація не лобіює інтереси виробників касових апаратів.

Неля Привалова, директор департаменту методологічної роботи з питань оподаткування Державної фіскальної служби України, нагадала, що з 1 липня 2015 р. вимога щодо обов’язкового застосування РРО поширюється на платників єдиного податку III групи, а з 1 січня 2016 р. — на платників єдиного податку II групи. Винятком є платники єдиного податку II і III груп, які здійснюють діяльність на ринках, при продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі, через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку I групи, які можуть застосовувати РРО на добровільній основі.

За словами Н. Привалової, ініціативу збільшення кола підприємців, які використовують РРО, зумовлює декілька факторів. По-перше, значних обертів набуває продаж товарів через мережу Інтернет із застосуванням готівкових розрахунків, які наразі проводяться без застосування РРО. Відповідно, не всі обсяги такого продажу декларуються платниками податків. По-друге, використання РРО унеможливить продаж конт­рафактних та контрабандних товарів. «Це той обсяг тіньової економіки, якого ми хочемо позбутися, і використання касових апаратів нам в цьому допоможе», — зазначила фахівець.

Оскільки Закон України набув чинності 1 січня 2015 р., спрощенці мали достатньо часу для укладення договорів з виробниками РРО, сервісними службами і початку використання касових апаратів у законодавчо визначені терміни.

Ще у лютому 2015 р. Державною фіскальною службою України розпочато широку масово-роз’яснювальну роботу щодо застосування РРО. Протягом цього часу проведено понад 1,5 тис. семінарів, круглих столів та інших заходів, в яких взяли участь більше 60 тис. платників податків. Численні звернення були розміщені у ЗМІ, мережі Інтернет та інших доступних засобах інформування платників податків. Відповідна робота проводилася і в центрах обслуговування платників податків. Також фахівцями Державної фіскальної служби України підготовлено пам’ятку для майбутніх користувачів РРО, яка розміщена на офіційному сайті відомства. У ній детально описано практичні аспекти придбання РРО, укладення договору на сервісне обслуговування, реєстрації РРО в органах Державної фіскальної служби України, його опломбування та введення в експлуатацію тощо. «Але на сьогодні, на жаль, маємо констатувати, що платниками єдиного податку III групи зареєстровано лише 4 тис. одиниць касової техніки. Спілкуючись з виробниками, ми з’ясували, що подано заявок на понад 10 тис. одиниць касової техніки», — зазначила Н. Привалова.

Згідно із Законом України № 71-VIII платники єдиного податку II і III груп, які з 1 січня 2015 р. по 30 червня 2015 р. включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування їх до 31 грудня 2016 р. включно звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.

Однак, за словами Н. Привалової, Державна фіскальна служба України готова піти на поступки і не застосовуватиме штрафні санкції проти платників податків, які не встигнуть до 1 липня встановити РРО, але матимуть до цього терміну договори на його придбання, в яких будуть зазначені дати оплати і постачання касового апарату. Відповідне доручення роз’яснювального характеру буде направлено в територіальні органи відомства для інформування підприємців щодо такої можливості.

З боку підприємців неодноразово лунали нарікання щодо високої вартості РРО. Коментуючи це, Н. Привалова зазначила, що, як правило, ФОП — платники єдиного податку III групи зайняті в торгівлі або надають послуги у нескладних сферах діяльності, які не вимагають високовартісних і складних моделей РРО. Тому, за її словами, можна використовувати прості моделі касових апаратів вартістю від 4784 грн.

З приводу нарікань з боку бізнесу щодо тривалої реєстрації РРО в органах Державної фіскальної служби України — протягом 2 тиж, Н. Привалова зазначила, що законодавством України встановлено 3-денний термін реєстрації касових апаратів. У разі недотримання цього терміну працівниками Державної фіскальної служби України фахівець закликала підприємців звертатися з відповідними скаргами за телефоном «гарячої лінії» антикорупційного сервісу «Пульс»: +38 (044) 284-00-07. «Ваша скарга буде негайно розглянута і питання одразу буде вирішено», — запевнила Н. Привалова.

Що стосується ймовірного збільшення кількості перевірок органами відомства з питань порядку використання суб’єктами господарювання РРО, то за статистикою, наведеною доповідачем, тенденція перевірок касової дисципліни в геометричній прогресії зменшується. Так, якщо у 2010 р. кількість таких перевірок становила 123 тис., то вже у 2014 р. — 9,7 тис. «Тобто за останні 5 років кількість перевірок з питань використання РРО зменшилася у 12 разів», — прокоментувала Н. Привалова. Така тенденція пов’язана із запровадженням електронної передачі звітності з касових апаратів до органів Державної фіскальної служби України. Крім того, у відомстві, у тому числі її територіальних органах, кількість працівників, які займаються перевірками касової дисципліни, налічує 245 осіб. При цьому на сьогодні в Україні зареєстровано 220 тис. РРО.

Наостанок фахівець зазначила, що з метою якнайлегшого та якнайшвидшого початку роботи суб’єктів господарювання з касовими апаратами Державна фіскальна служба України готова продовжувати надавати підприємцям допомогу у сфері застосування РРО: роз’яснювальну, організаційну та практичну.

За словами Ігоря Ланди, голови Комітету з роздрібної торгівлі ЄБА, генерального директора «NOVUS Україна», нічого складного у роботі з РРО немає. «Розет­ка 220 V і доступ до інтернету. Більше нічого не треба», — додав він. Компанією, яку очолює І. Ланда, розроб­лено тренінг з навчання касирів, тривалість якого — 3 год. Для цього створено навчальний клас. «Якщо буде необхідно, ми готові надавати цей клас зі своєю методологією і готові спільно з Міністерством фінансів України і Державною фіскальною службою України розробити тренінги і на без­оплатній основі проводити їх», — запропонував він.

На думку І. Ланди, власники невеликого торгового бізнесу також повинні бути зацікавлені в установці касових апаратів. Адже РРО дозволяє бачити реальну виручку за день, робити інкасацію, контро­люючи таким чином продавців. «Коли культура споживача буде підвищуватися, всі будуть просити вибити касовий чек. Для власників бізнесу це тільки полегшить облік готівки, оскільки у касирів та продавців не буде можливості використовувати незаконні схеми», — зазначив бізнесмен.

Наявність касового чека також необхідна з точки зору захисту прав споживачів. Якщо виникла підозра щодо якості придбаного товару, чек повинен додаватися до поданої в товариство захисту прав споживачів, або інші органи заяви з метою доказу того, що саме цей товар був придбаний в тій чи іншій торговій точці. Оскільки фіскальний чек містить номер, час та місце здійснення покупки, юридичну адресу суб’єкта господарювання та навіть номер каси.

Загалом великий прозорий бізнес зацікавлений у тому, щоб всі учасники ринку були у рівних умовах, тому виступає за запровадження РРО для всіх суб’єктів господарювання. Можливо, з метою донесення до суспільства необхідності детінізації економіки, гарантування сплати суб’єктами господарювання податків в державний бюджет, а також з метою захисту прав споживачів варто також провести масово-роз’яснювальну акцію на кшталт тієї, що свого часу організовано у Польщі — «Візьми чек».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!