Лікування соціально небезпечних хвороб: чи виконає Україна зобов’язання перед Глобальним фондом

03 Липня 2015 9:48 Поділитися
30 червня 2015 р. відбулося засідання круглого столу «Скільки коштує програма лікування СНІДу і туберкульозу в Україні?», ініціатором якого виступив Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (Комітет) у партнерстві з Благодійним фондом «Пацієнти України». Метою заходу стало висвітлення проблеми необхідності 100% державного фінансування програм протидії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, а також програми опіоїдної замісної терапії у 2016 р. на виконання зобов’язань України перед Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією (Глобальний фонд). Круглий стіл зібрав широке коло фахівців, серед яких народні депутати України, представники МОЗ України, Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної пенітенціарної служби України, Глобального фонду, громадських організацій.

Відкриваючи захід, Ольга Богомолець, голова Комітету, зазначила, що, говорячи про вартість лікування хворих на СНІД та туберкульоз, слід пам’ятати, що необхідні не лише гроші. У першу чергу треба вирішувати питання подолання корупції в усіх гілках влади, адже за цим стоять життя і добробут не тільки цих пацієнтів, а їх рідних, близьких та суспільства загалом.

Народний депутат Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету, підкреслила важливість виконання зобов’язань України перед Глобальним фондом щодо забезпечення у 2016 р. гарантованого 100% державного фінансування закупівлі лікарських засобів у рамках програм протидії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, а також програми опіоїдної замісної терапії. У разі невиконання зобов’язань України перед міжнародними організаціями існує високий ризик неотримання запланованого на 10 липня 2015 р. траншу безповоротної фінансової допомоги від Глобального фонду у розмірі 5 млн дол. США. Саме тому виникла необхідність термінового обговорення заходів, які дадуть змогу залучити ці кошти.

Як повідомив Ігор Перегінець, заступник міністра охорони здоров’я, у 2015 р. в рамках Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014–2018 рр. передбачено 349 млн грн., а в рамках Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012–2016 рр. — 212 млн грн. Окрім коштів держави, з 2003 р. Глобальним фондом надається безповоротна фінансова допомога на загальну суму понад 429 млн дол. для зниження захворюваності та смертності від СНІДу та туберкульозу в Украї­ні шляхом розширення та забезпечення рівного доступу до високоякісних послуг з профілактики, лікування, догляду та підтримки таких хворих.

З 1 січня 2015 до 31 грудня 2017 р. Україна отримає від Глобального фонду 13,388 млн дол. безповоротної фінансової допомоги, спрямованої на поступовий перехід на повне державне фінансування пацієнтів, що отримують антиретровірусну терапію, опіоїдну замісну терапію, та хворих на туберкульоз до кінця 2017 р. Держава взяла зобов’язання поступово збільшити кількість таких пацієнтів, що лікуються за рахунок державного бюджету, щоб не допустити розірвання договору про надання благодійної допомоги.

Цього року на закупівлю антиретровірусних препаратів держава фактично виділила 253 млн грн., яких недостатньо в умовах девальвації національної валюти для забезпечення безперервної антиретровірусної терапії. Завдяки спів­праці з міжнародними організаціями з’явилася можливість ліквідувати дефіцит коштів та забезпечити безперервним лікуванням 79 тис. пацієнтів. Ризики економічного характеру разом із потребою в охопленні все більшої кількості хворих ставлять під питання подолання епідемій ВІЛ та туберкульозу. У даному випадку МОЗ готове докласти максимальних зусиль, щоб в бюджеті 2016 р. були закладені ресурси відповідно до реальної потреби.

Віктор Кривенко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, зазначив, що активність МОЗ України в цьому питанні буде відігравати вирішальну роль при формуванні Державного бюджету, адже саме воно є формувачем державної політики у сфері охорони здоров’я. Він попросив МОЗ надати статистичну інформацію щодо того, скільки сьогодні в Украї­ні хворих на ВІЛ та туберкульоз, чим вони лікуються, яка вартість терапії в Україні та світі. Крім того, владі необхідно відходити від практики відкидання напрацювань попередників та дотримуватися сталої політики в усіх сферах та виконувати взяті раніше зобов’язання.

Алла Щербінська, заступник директора з питань профілактичної діяльності, досліджень та ресурсного розвитку ДУ «Український центр конт­ролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України», надала обґрунтування необхідних обсягів фінансування національних програм протидії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу. Станом на 1 січня 2015 р. антиретровірусну терапію отримували 64 405 осіб, з них 51 754 — за кошти Державного бюджету, 12 569 — за кошти Глобального фонду та 82 — за кошти Фонду медичної допомоги при СНІДі (AIDS Healthcare Foundation — AHF). Ще 2004 особи отримували ліки за кошти Глобального фонду в закладах пенітенціарної системи (без урахування АР Крим та м. Севастополь).

Відповідно до Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014–2018 рр. на кінець 2015 р. антиретровірусну терапію повинні отримувати 67 292 особи за кошти Державного бюджету України та 18 406 — за кошти Глобального фонду.

У 2015 р. МОЗ України на закупівлю антиретровірусних препаратів з Державного бюджету фактично виділено 253,867 млн грн., при цьому середня вартість одного річного курсу лікування становить щонайменше 6190,72 грн. (за цінами 2014 р.). Проведені розрахунки свідчать, що виділених коштів недостатньо навіть на продовження лікування тих пацієнтів, які вже його отримують.

Завдяки зусиллям народних депутатів України, пацієнтських та громадських організацій у бюджет МОЗ у 2015 р. було закладено більше 4 млрд грн. на виконання загальнодержавних програм та централізованих заходів, що вдвічі більше у порівнянні з 2014 p. Проте видатки на держану закупівлю антиретровірусних препаратів були збільшені лише на 35,347 млн грн. порівняно з 2014 р. Недофінансування державного бюджету у 2015 р. з урахуванням девальвації гривні та поставлених цільових показників виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу може досягти 83,7%. Виступаюча підкреслила: ситуація з державним фінансуванням лікування пацієнтів з ВІЛ/СНІДом у 2016–2017 рр. ще більш загрозлива через чисельні ризики, пов’язані з економічним спадом, військовою агресією та мільйонами внутрішніх переселенців, що вимагатиме додаткових значних фінансових інвестицій з боку держави. У 2016 р. антиретровірусну терапію повин­ні отримувати 79 167 осіб за кошти Державного бюджету України та 23 033 — за кошти Глобального фонду, а у 2017 р. держава має забезпечити лікуванням 108 442 ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Саме тому надзвичайно важливим є передбачити необхідний обсяг державного фінансування програми протидії ВІЛ/СНІДу у 2016 р. і тим самим сприяти виконанню зобов’язань України перед хворими, міжнародними донорами та Глобальним фондом.

Суттєвий акцент в угоді між Глобальним фондом та Україною зроблено на державному фінансуванні системи лікування туберкульозу. Україна взяла на себе зобов’язання розширювати кількість пацієнтів з мультирезистентним туберкульозом (МЛР-ТБ), що повинні пройти лікування. Станом на 4 лютого 2015 р. на лікуванні з приводу чутливого туберкульозу перебувають 23 806 осіб, з приводу хіміорезистентного туберкульозу — 12 227 хворих. Станом на 1 червня 2015 р. року в рамках гранту Глобального фонду за компонентом «туберкульоз» задіяно 5127 пацієнтів з МЛР-ТБ, з яких утрималися в програмі та продовжують лікування 3573 особи.

Прогнозована кількість хворих на чутливий туберкульоз у 2015 р. становитиме 39 333 особи, на МЛР-ТБ — 13 936 осіб. Вартість курсу лікування хворого на чутливий туберкульоз становить 425 грн., а МЛР-ТБ — 46 830 грн. Таким чином, загалом для лікування хворих на туберкульоз у 2015 р. необхідно 669,347 млн грн., в той час як обсяг видатків на виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз цього року становив більше 212,2 млн грн. Глобальним фондом для лікування хворих на МЛР-ТБ виділено 9,749 млн дол. (або 206,66 млн грн. відповідно до курсу валют станом на 29.06.2015 р.).

Зважаючи на це, недофінансування згідно з обсягом видатків на виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012–2016 рр. на централізовану закупівлю протитуберкульозних препаратів у 2015 р. становить майже 262,5 млн грн. (або 39,2%).

Отже, в нинішньому році держава довела неспроможність самостійно фінансувати послуги з профілактики та лікування ВІЛ/СНІДу та туберкульозу.

А. Щербінська наголосила, що Уряду України необхідно зробити висновки, виправити власні помилки та виконати у 2016 р. свої зобов’язання перед міжнародними організаціями та громадянами України, тим самим захистити своїх громадян від поширення епідемій ВІЛ/СНІДу та туберкульозу в Україні.

Георгій Сакварелідзе, старший портфоліо-менеджер відділу управління грантами Східної Європи та Центральної Азії Глобального фонду, зазначив, щодо фінансова допомога Глобального фонду в Україні дозволила створити дієву систему надання профілактичної допомоги та інших послуг потерпілим соціальним групам та особам з ВІЛ/СНІДом. За 2005–2010 рр. державне фінансування боротьби проти ВІЛ збільшилося майже в 10 разів, що призвело до стабілізації захворюваності серед груп населення, яке відноситься до групи високого ризику.

З 2008 р. на 13% знизився показник смертності від СНІДу. Проте, на жаль, Україна займає 2-ге місце за поширенням епідемії ВІЛ в регіоні. Доступ до антиретровірусної терапії, особливо серед споживачів ін’єкційних наркотиків, залишається недостатнім. Ситуація поглиблюється через політичну та економічну нестабільність, військовий конфлікт на Сході України.

Що стосується туберкульозу, з 2005 р. знижуються показники поширення та смертності від туберкульозу, значно покращилося виявлення нових випадків.

Представники громадських організацій зазначили, що у 2015 р. склалася катастрофічна ситуація із забезпеченням лікуванням близько 30 тис. ВІЛ-позитивних і хворих на СНІД українців. Профільне міністерство здійснило у 2014 р. 100%передоплату товару постачальникам лікарських засобів та погодило термін поставки препаратів протягом 180 днів. Дане рішення призвело до того, що ліки, які пацієнти державних програм лікування мали отримати до кінця 2014 р., будуть поставлені в Україну у найкращому випадку в липні 2015 р.

ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом» покрила дефіцит препаратів для лікування 66 тис. ВІЛ-позитивних людей на І кв. 2015 р.вартістю понад 200 млн грн. за рахунок Глобального фонду. Міжнародний благодійний фонд «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», у свою чергу, зробив значний внесок в заповнення пробілу в лікуванні для пацієнтів з МЛР-ТБ.

Альянс двічі протягом 2014 та2015 р. здійс­нив екстрені закупівлі препаратів 2-го ряду на суму понад 4,6 млн дол. за перепрофільовані кошти Глобального фонду для забезпечення безперервності лікування хворих з МЛР-ТБ, які розпочали лікування за кошти державного бюджету.

Завершилося засідання круглого столу розглядом та підписанням Резолюції, яку пропонуємо увазі читачів.

РЕЗОЛЮЦІЯ круглого столу
«Скільки коштує програма лікування СНІДу
і туберкульозу в Україні?»

Заслухавши доповіді і зауваження, учасники круглого столу вирішили:

1. Рекомендувати МОЗ, Міністерству фінансів, Державній пенітенціарній службі України, Національній академії медичних наук України, КМУ при підготовці проекту Державного бюджету України на 2016 р. передбачити відповідні кошти на закупівлю лікарських засобів та витратних матеріалів за загальнодержавними цільовими соціальними програмами протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014–2018 рр. та протидії захворюванню на туберкульоз на 2012–2016 рр. в обсягах, що забезпечують досягнення встановлених програмами цільових показників щодо охоплення пацієнтів, а саме:

1. Передбачити фінансування в обсязі, необхідному для забезпечення доступу 82 715 хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД (з них79 167 — за рахунок МОЗ України, 2248 — НАМН України, і 300 — Державної пенітенціарної служби України) до безперервної терапії антиретровірусними препаратами, а також до діагностики та лабораторного супроводу ВІЛ-інфекції, враховуючи рівень інфляції, зміну курсу національної валюти, податки та збори, а також вартість лікарських засобів та виробів медичного призначення на момент закупівлі, але не менше: для МОЗ України — 490 млн грн. на ліки та 391,96 млн грн. на лабораторну діагностику ВІЛ, що розраховано за цінами 2014 р.; для НАМН України — 35,399 млн грн. на ліки та 4,9 млн грн. на лабораторну діагностику ВІЛ; для Державної пенітенціарної служби України — 5,803 млн грн. на ліки;

передбачити фінансування у обсязі, необхідному для забезпечення доступу 7300 осіб із синдромом залежності від опіоїдів до препаратів замісної підтримувальної терапії, а також до лабораторного супроводу —11 млн грн.;

передбачити фінансування у обсязі, необхідному для забезпечення доступу до лікування 38 940 хворих на чутливий туберкульоз та 9086 пацієнтів з мультирезистентним туберкульозом, а також до діагностики туберкульозу, враховуючи рівень інфляції, зміну курсу національної валюти, податки та збори, а також вартість лікарських засобів та виробів медичного призначення на момент закупівлі, але не менше 467 млн грн.,що розраховано за цінами 2014 р.

2. Рекомендувати Верховній Раді України, комітетам Верховної Ради України з питань охорони здоров’я та з питань бюджету забезпечити контроль під час бюджетного процесу у Верховній Раді України за відповідністю запропонованих до затвердження обсягів фінансування за вказаними програмами їх цільовим показникам.

3. Рекомендувати Президенту України підписати Закон про Державний бюджет України на 2016 р. лише у разі відповідності запропонованих до затвердження обсягів фінансування за вказаними програмами їх цільовим показникам.

4. Рекомендувати КМУ привести положення постанови КМУ від 17 квітня 2013 р. № 284 «Деякі питання ввезення на митну територію України товарів і постачання на митній території України товарів та надання послуг, що оплачуються за рахунок грантів (субгрантів) Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» у відповідність із  постановою КМУ від 10.09.2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (забезпечити передачу МОЗ функції щодо звільнення від ПДВ товарів та послуг, що оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду).

Застерегти всі вищеперераховані державні установи, що у разі невиконання зобов’язань України перед міжнародними організаціями існує ризик неотримання запланованого на 10 липня 2015 р. траншу безповоротної фінансової допомоги від Глобального фонду у розмірі близько 5 млн дол. США.

Дану Резолюцію оприлюднити у засобах масової інформації.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті