Регуляторні акти не повинні обмежувати сферу діяльності аптечних закладів

Прийняття нових «Правил торгівлі лікарськими засобами», проект яких опублікований у «Щотижневику АПТЕКА», № 10 (431), — важлива очікувана подія для всіх учасників вітчизняного фармацевтичного ринку: і для дистриб’юторів, і, певною мірою, для виробників. Але, мабуть, найбільш зацікавленими особами є працівники аптечних закладів. Саме вони застосовуватимуть положення нових правил на практиці, щодня відчуваючи як достоїнства, так і ймовірні недоліки цього документа. Тому важливо, щоб в обговоренні проекту взяли участь усі, хто займається реалізацією медикаментів, а також громадські організації, які поєднують представників аптечного бізнесу. Сьогодні ми попросили прокоментувати проект нових правил голову Всеукраїнської аптечної асоціації (далі — Асоціація) Валентину Москаленко.

Насамперед, хотілося б відзначити, що я висловлюю особисту точку зору щодо окремих аспектів проекту документа, оскільки на сьогодні його лише обговорюють члени Асоціації. 30 березня 2004 р. відбудеться засідання правління Асоціації, на якому ми докладно обговоримо запропонований проект, сформулюємо позиції Асоціації та узагальнимо конкретні зауваження і побажання щодо внесення можливих змін у проект.

Валентина Москаленко

Валентина Москаленко, голова Всеукраїнської аптечної асоціації

Як відомо, чинні «Правила роздрібної реалізації лікарських засобів» затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 447 від 12.05.1997 р. Минуло майже 6 років, які характеризувалися бурхливим розвитком вітчизняного фармацевтичного ринку, нинішня ситуація у фармацевтичній сфері значно відрізняється від ситуації 1997 р. Крім того, за певними пунктами ввійшли у суперечність із Ліцензійними умовами положення чинних «Правил роздрібної реалізації лікарських засобів». Реалії нашого життя зумовлюють необхідність розроблення нових правил, які б відповідали сучасним вимогам і гармоніювали з європейськими нормами. Прийняття правил — дуже важлива справа, оскільки вони становлять основу всієї нормативної документації у сфері реалізації медикаментів. Зараз ми постійно наголошуємо на тому, що нормативна база потребує удосконалення, однак без ухвалення рішення з принципових питань неможливо рухатися далі й розробляти інші документи для регламентування роботи аптечних закладів.

Хочу відзначити, що підхід до формування нових правил був демократичним (в робочу групу включені представники наукових установ, громадських організацій і ті, хто займається реалізацією медикаментів). Позитивним також є те, що проект підготовленого документа опублікований і представлений для подальшого обговорення. Учасникам фармацевтичного ринку не «спускається» зверху вже готовий, обов’язковий до виконання, документ, а надається можливість взяти участь у його доопрацюванні та вплинути на формування нормативно-правової бази у фармацевтичному секторі. Безсумнівно, це свідчить про демократизацію роботи керівних органів, зокрема Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Щодо зауважень до запропонованого проекту, то почну з того, що сама назва «Правила торгівлі лікарськими засобами» обмежує рамки дії цього документа. Так, чинні правила також стосуються реалізації лікарських засобів, але, як я вже сказала, ситуація на фармацевтичному ринку істотно змінилася. Зараз в аптечних закладах реалізують не тільки лікарські препарати, а й вироби медичного призначення, біологічно активні добавки, косметику, мінеральну воду, оптику тощо. В обговорюваному проекті сформульовано: «аптека — заклад охорони здоров’я, основне завдання якого полягає в забезпеченні населення, закладів охорони здоров’я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами, здійсненні роздрібної торгівлі ними», а «аптечний пункт — структурний підрозділ аптеки, який створюється безпосередньо в лікувально-профілактичному закладі для відпуску готових лікарських засобів у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (області) з базовою аптекою». Термін «основне завдання» означає, що аптека як неосновну може виконувати й інші функції, однак регламентація цих функцій виявилася за рамками запропонованого проекту. Якщо в Державній службі лікарських засобів і виробів медичного призначення дійсно вважають, що реалізацію лікарських засобів необхідно виокремити як одну з регламентованих функцій аптечного закладу й таким чином обмежити сферу його діяльності — це одна справа. Якщо ж передбачається, що аптека і надалі буде надавати широкий спектр послуг щодо забезпечення населення різними видами продукції, пов’язаної зі здоров’ям, то може виникнути колізія, яку буде непросто вирішити на практиці. Зокрема, стануть необхідними додаткові документи для регламентування правил реалізації інших видів продукції в аптеках, а також переліки цих видів продукції та узгодження всіх цих документів між собою. Можливо, доцільно назвати обговорюваний проект «Правила роздрібної й оптової реалізації лікарських засобів та інших видів продукції на фармацевтичному ринку» і відповідно до цього скоригувати окремі його положення.

Також хочу звернути увагу на нові нормативи площ і планування приміщень аптек і аптечних складів. Насамперед, варто пам’ятати, що існують державні будівельні норми (ДБН), які діють на рівні галузевих стандартів. Чинні ДБН відповідають положенням постанови Кабінету Міністрів України № 447. У разі затвердження нових правил з новими нормативами площ, щоб уникнути протиріч, необхідно буде привести у відповідність з цими правилами і ДБН. На мою думку, запропонована площа аптечного складу 250 м2 — прогресивне нововведення, чого не можу сказати щодо аптек. З огляду на складність із забезпеченням сільського населення медикаментами, можна погодитися зі скороченням мінімальної площі аптек у сільській місцевості до 40 м2. А от для аптеки, що реалізує готові лікарські засоби в місті, 50 м2 вважаю недостатньою площею. Оскільки ми орієнтуємося на розвинуті європейські країни, то варто з’ясувати, яка середня площа аптеки в різних країнах. Так, в Австрії вона становить 200 м2, у Данії — 470, у Франції — 80, у Німеччині — 165, у Нідерландах — 240, у Польщі — 150, в Іспанії — 70, в Італії — 60, у Швейцарії — 217, у Греції — 47, у Кенії — 15, у Нігерії — 30. Маємо інформацію для роздумів…

Необхідність наявності у штаті аптеки уповноваженої особи також викликає сумніви. Наскільки мені відомо, це не практикується у країнах Європи і варто ретельно зважити всі «за» та «проти», перш ніж затвердити введення цієї посади в аптеці основним нормативно-правовим документом. На мій погляд, це питання, як і питання про обов’язковий асортимент медикаментів на аптечних складах, потребує всебічного аналізу та широкого обговорення.

В умовах сучасного розвитку фармацевтичної дистрибуції та постійного удосконалення пропонованого нами сервісу не є обов’язковою постійна наявність визначеного асортименту на аптечному складі. Нині працівник аптеки в будь-який час може замовити дистриб’ютору необхідний лікарський засіб і швидко одержати його. А підтримка постійного асортименту на складі «консервує» обігові кошти, що негативно впливає на діяльність дистриб’ютора. Думаю, що необхідно врахувати точку зору тих, хто займається реалізацією медикаментів.

Вважаю не зовсім правильним те, що аптечний пункт при фельдшерсько-акушерському пункті в проекті фігурує як юридична особа, тобто окреме підприємство. У такому разі фельдшер має зареєструватися як підприємець, а це може спричинювати різні зловживання. Вважаю, що слід залишити чинну норму, відповідно до якої фельдшер реалізує лікарські засоби на підставі договору з аптекою.n

Вікторія Матвєєва, фото Євгенія Чорного

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті