Державні закупівлі ліків: роль АМКУ в їх здійсненні

14 серпня 2015 р. за ініціативи Антимонопольного комітету України (АМКУ) відбувся круглий стіл на тему «Роль органу оскарження у сфері державних закупівель під час здійснення закупівель лікарських засобів та виробів медичного призначення» за участю Юрія Терентьєва, голови АМКУ, Ольги Богомолець, голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі —Комітет), Віктора Шафранського, заступника міністра охорони здоров’я України, керівництва АМКУ, провідних фахівців галузі охорони здоров’я, учасників фармацевтичного ринку, громадських організацій.

Відкрила засідання круглого столу Світлана Панаіотіді, державний уповноважений АМКУ, наголосивши, що питання оскарження рішень є надзвичайно актуальним, адже нещодавно МОЗ оголосило про початок проведення процедур закупівель, і вже скоро до АМКУ почнуть надходити скарги.

Відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» АМКУ є органом оскарження, що в межах своїх повноважень здійснює розгляд скарг, поданих суб’єктами оскарження, стосовно відповідних рішень чи дій замовників, що порушують права чи законні інтереси суб’єкта скарження. Вона підкреслила, що мета заходу — ознайомлення його учасників з практикою органу оскарження, виявленими порушеннями законодавства під час здійснення державних закупівель та шляхами вирішення існуючих проблем для їх попередження під час проведення закупівель у майбутньому.

Народний депутат Ольга Богомолець наголосила на необхідності співпраці Комітету та АМКУ щодо питань внесення змін до законодавства для досягнення прозорості в закупівлях препаратів і медичного обладнання. Задля боротьби з корупцією під час тендерів МОЗ було прийнято Закон України від 19.03.2015 р. № 269-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів і медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі)».

Проте закупівлі, які зараз МОЗ буде проводити через міжнародні організації, становитимуть лише 30–50% від загальної обсягу (4 млрд грн.). Це означає, що понад 2 млрд грн. буде витрачено з використанням старих механізмів, що, за словами народного депутата, є недопустимим. Вона також підкреслила необхідність створення відкритого реєстру референтних цін на ліки та вироби медичного призначення. «Вкрай вражає позиція МОЗ і невиконання міністром доручення Президента, наданого під час проведення Національної ради реформ 16 квітня щодо негайної розробки та опублікування відкритих реєстрів референтних цін на лікарські засоби й вироби медичного призначення в країнах Європи. Якщо реєстри не може ввести МОЗ — можливо, це вийде в АМКУ. Вони дозволять Президенту, Генеральному прокурору, депутатам і громадянам України дізнатися, за якою ціною закуповують ліки й медичне обладнання в Естонії, Латвії, Литві, Польщі й Угорщині, та чітко покажуть чи є порушення при закупівлях, чи немає зловживань та чи отримують українці препарати й медобладнання за цивілізованими цінами. Відкриті реєстри змусять владу поважати закони та пацієнта. Таке ж положення міститься і в моєму проекті «Реформа охорони здоров’я — 25 кроків до щастя», де представлено покрокову схему створення системи охорони здоров’я. Це не потребує внесення змін до законодавства, а лише доброї волі з боку Уряду. Крім того, має бути запроваджено європейські клінічні протоколи лікування, — додала О. Богомолець. — На сьогодні в Комітеті триває робота над новою редакцією Закону України «Про лікарські засоби», який має вирішити всі вищезазначені питання. Прошу представників АМКУ також долучитися до цієї роботи». Вона також попросила АМКУ звернути особливу увагу на закупівлі в медичній сфері, що відбуватимуться на місцях.

Віктор Шафранський наголосив, що цього року МОЗ провело велику організаційну роботу, аби процес державних закупівель відбувався за спрощеними правилами і якомога прозоріше: «МОЗ залучило широке коло учасників та громадськості до обговорення номенклатур лікарських засобів та медичних виробів, які включено до державних закупівель, а також до процесу погодження цих номенклатур для того, аби процес був максимально відкритим, а кожен його учасник був зацікавлений у тому, щоб за результатами державних закупівель пацієнти отримали ефективні ліки за оптимальною ціною». Міністерством уже отримано практично всі заявки з регіонів, 11 серпня на засіданні Комітету з конкурсних торгів ухвалено рішення про застосування процедури відкритих торгів та оголошення проведення закупівель за 4 програмами. Що стосується міжнародних закупівель, в Україні тривають консультації представників МОЗ та міжнародних організацій для напрацювання необхідного пакета документів щодо проведення процедури. Він подякував керівництву АМКУ за проявлену ініціативу та висловив готовність до співпраці, оскільки МОЗ дійсно потребує рекомендацій та консультацій у цьому напрямку.

Діяльність АМКУ як органу оскарження висвітлив Роман Коваль, директор Департаменту з питань оскаржень рішень у сфері державних закупівель. З 1 серпня 2014 р. до 1 серпня 2015 р. загалом до АМКУ надійшла 1121 скарга щодо порушення порядку проведення процедур державних закупівель. До розгляду прийнято 930 скарг, 489 із яких — щодо встановлення дискримінаційних вимог у документації конкурсних торгів. 189 скарг залишено без розгляду через невідповідність вимогам ст. 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

За розглянутими скаргами винесено наступні рішення:

  • відмови у задоволенні скарги — 289;
  • задоволення повністю або частково — 459;
  • припинення розгляду — 186.

Що стосується оскаржень процедур закупівель лікарських засобів, виробів медичного призначення та устаткування за бюджетні кошти, за вищевказаний період до АМКУ надійшло 208 скарг, серед яких:

  • 102 скарги — щодо закупівлі лікарських засобів;
  • 72 скарги — щодо виробів медичного призначення;
  • 34 скарги — щодо медичного устаткування.

3666

До розгляду прийнято 185 скарг, із яких 125 — щодо встановлення дискримінаційних вимог у документації торгів. 23 скарги залишено без розгляду через невідповідність ст. 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель». Розглянуто 200, відмовлено у задоволенні 75 скарг, задоволено частково або повністю 80 скарг, припинено розгляд 45 скарг внаслідок усунення замовником порушень. Найчастіше скаржилися на закупівлю інсулінів, витратних матеріалів, що застосовуються в кардіохірургії та для гемодіалізу, медичного устаткування.

Огляд основних порушень, які встановлено органом оскарження за результатами розгляду скарг, представив Євген Костенко, заступник директора Департаменту з питань оскаржень рішень у сфері державних закупівель. Порядок оскарження та розгляду АМКУ відповідних скарг визначено ст. 18 Закону України «Про державні закупівлі», де чітко викладені вимоги до скарг (оформлення, внесення плати), а також строки їх подання. Недотримання цих вимог та строків є безумовною підставою для залишення скарг без розгляду або припинення їх розгляду.

Останнім часом усе частіше піднімається питання щодо оскарження процедур закупівель (у тому числі лікарських засобів) недобросовісними скаржниками, які зловживають своїм правом на оскарження торгів та, користуючись наданим їм законодавством таким правом, затягують процедуру закупівель. У зв’язку із цим АМКУ було надано пропозиції щодо внесення змін до ст. 18 Закону України «Про державні закупівлі» з метою вдосконалення порядку оскаржень процедури в частині строків подання скарг. Законопроект «Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції» (№ 2087а), прийнятий Парламентом за основу 30 червня. Мета цього законодавчого акта — створення додаткових умов для подолання корупції та забезпечення прозорості тендерів у сфері державних закупівель шляхом зняття заборони розкриття змісту поданих пропозицій; ознайомлення зі змістом документа, що містить інформацію про ціну; оприлюднення протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів, а також урегулювання питання застосування норм щодо оскарження процедур закупівлі в частині унеможливлення умисного блокування торгів.

Зокрема, скарги, які стосуються документації конкурсних торгів, можуть подаватися в будь-який строк після оприлюднення оголошення про їх проведення, але не пізніше, ніж за 4 дні до дати, встановленої для подання пропозицій конкурсних торгів. «Це значно полегшить роботу органу оскарження, адже часто бувало так, що скарга надходила менш ніж за добу до розкриття пропозицій, внаслідок чого процедура закупівлі затягувалася в часі», — зазначив Р. Коваль.

Ще одна проблема — почергове оскарження кожної вимоги документації конкурсних торгів, що також значно гальмує закупівлі. Її також планується вирішити шляхом внесення змін до законодавства. Зокрема, у вищезазначеному законопроекті міститься положення, відповідно до якого, якщо до органу оскарження було подано скаргу щодо оскарження положень документації конкурсних торгів та за результатами прийнято рішення після закінчення строку, встановленого для подання пропозиції конкурсних торгів в оголошенні про їх проведення, ті положення документації, щодо яких скаргу до закінчення цього строку суб’єктами не було подано, не підлягають оскарженню. Після закінчення строку, встановленого для подання пропозиції конкурсних торгів в оголошенні про їх проведення, скарги можуть подаватися лише щодо змін до документації, внесених замовником.

Розглядаючи основні порушення, встановлені за результатами розгляду скарг у медичній сфері, доповідач зазначив, що 80% з них стосувалися встановлення замовниками дискримінаційних вимог у документації конкурсних торгів, зокрема:

  • встановлення дискримінаційних вимог, що може призвести до зниження конкуренції на торгах;
  • встановлення медико-технічних вимог до товару, яким навіть за наявності виразу «або еквівалент» відповідає продукція лише одного виробника;
  • необґрунтоване об’єднання непов’язаних між собою товарів в 1 лот, що може призвести до звуження кола потенційних учасників та завищення вартості товару.

Крім цього, виявлено такі порушення, як неправомірне відхилення пропозицій учасників торгів; невідповідність пропозицій переможців умовам документації конкурсних торгів; дискримінаційний підхід до розгляду та оцінки пропозицій учасників торгів (пропозиції одних відхиляються замовником, а інших, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів, допускають до процедури оцінки пропозицій). За словами фахівця, ці порушення є незмінними із року в рік.

На думку фахівців, учасники ринку мають бути ознайомлені з практикою органу оскарження та виявленими порушеннями законодавства під час здійснення державних закупівель, аби в майбутньому не допускати помилок під час цієї процедури.

Вікторія Морозова, начальник відділу методично-правового забезпечення розгляду скарг Департаменту з питань оскаржень рішень у сфері державних закупівель АМКУ, висвітлила питання судової практики щодо перегляду рішень органу оскарження. За останній рік було передано до суду позови про скасування 76 рішень АМКУ, із яких скасовано 3 рішення(але це ще не остаточно). Основне питання, яке найчастіше стає приводом для звертання до суду, — встановлення дискримінаційних вимог (що можуть призвести до зниження рівня конкуренції на торгах), неправомірне відхилення пропозицій учасників торгів. В. Морозова рекомендувала учасникам торгів у разі, якщо в документації торгів виявляється вимога, яку вони не можуть виконати, одразу звернутися до розробника або органу оскарження. МОЗ рекомендовано під час розробки документації конкурсних торгів уникати встановлення вимог, які не відіграють значної ролі.

Олег Свєнтух, юрисконсульт з питань забезпечення доступу до лікування Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, звернувся до АМКУ з проханням більше уваги приділити закупівлям не МОЗ, а Національної академії медичних наук України. На його думку, там існує набагато більша кількість проблем, зокрема залишається незрозумілим підхід до формування номенклатур.

Підводячи підсумки, С. Панаіотіді підкреслила, що проблеми оскаржень державних закупівель починаються з формування номенклатур, проявляються під час підготовки документації конкурсних торгів та ускладнюються зловживанням правом на оскарження. Говорячи про формування номенклатур, вона підкреслила, що їх слід вивчати на наявність конкуренції, адже за її відсутності оскарження обов’язково надійде до АМКУ. Проте питання, чи було на цей предмет вивчено, розроблено та затверджено МОЗ номенклатуру, так і залишилося без відповіді, оскільки В. Шафранський не залишився до кінця заходу. С. Панаіотіді висловила сподівання, що наступного року під час формування номенклатур співпраця між МОЗ та АМКУ таки відбудеться задля уникнення можливих оскаржень.

Було підкреслено нагальну необхідність вироблення концептуальних підходів щодо співпраці всіх зацікавлених сторін з метою належного проведення державних закупівель лікарських засобів та виробів медичного призначення. Зазначені підходи мають забезпечити як розвиток добросовісної конкуренції, так і суттєве підвищення ефективності витрачання державних кош­тів на вказані цілі.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Провизор 18.08.2015 11:55
а интересы больных, как всегда, где-то там , далеко. Попиарился АМКУ, формальную процедуру отбыли "товарищи" из МОЗ и комитета, а что дальше?

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті