Автономізація медичних закладів не на часі: профільний комітет вкотре не прийняв рішення

Доріт Нітцан Калускі, голова Бюро ВООЗ в Україні, прокоментувала ситуацію з поліомієлітом, зазначивши, що виявлення 2 випадків вакцинасоційованого поліомієліту, викликаного поліовірусом cVDPV1 (circulating vaccine-derived poliovirus type 1 — циркулюючий вакциноасоційований поліовірус тип І) на південному заході Україні відповідно до міжнародних стандартів (міжнародних медико-санітарних правил) розцінюється як спалах. На жаль, 1 дитина паралізована, і ВООЗ очікує на негайну реакцію влади з метою запобігання поширенню захворювання.  Прим. ред.:  у той же час відомо, що в Україні щороку реєструється щонайменше 1 випадок вакцинасоційованого поліомієліту — по 1 випадку в 2010 р., 2011 р. та 2012 р. (Чудна Л.М. та співавт., 2013). При цьому на сайті http://www.polioeradication.org , на якому публікуються дані щодо спалахів поліомієліту у світі, не вказано, що в цей період в Україні були випадки вакцинасоційованого поліомієліту. Наслідки цього спалаху стосуватимуться не лише охорони здоров’я України, але й сфери торгівлі, міжнародного туризму та ін. Те, що 2 випадки виявлено в одному регіоні, не означає, що поліомієліт не поширився країною. Просто лікарі та лабораторії Закарпаття продемонстрували швидке та ефективне реагування. ВООЗ та ЮНІСЕФ повідомили світовій спільноті про випадки виявлення поліовірусу cVDPV1 в Україні. «Зазначу, що цей спалах не є для нас новиною. Це було очікувано ще з 2008 р., коли знижувався рівень охоплення вакцинацією, і нині він становить 12%. У такому випадку було створено сприятливі умови для мутації поліовірусу та його передачі», — зазначила вона. ВООЗ буде надавати підтримку МОЗ України у вирішенні цієї проблеми.

Рудігер Лухманн, заступник голови ЮНІСЕФ в Україні, повідомив, що останні роки ВООЗ та ЮНІФСЕФ тісно співпрацюють з МОЗ України, вирішуючи питання наявності та доступності вакцин. Так, в Україну доставлено 1,5 млн доз оральної поліовакцини (ОПВ).  Прим. ред.:  партія вакцини ОПВ у кількості 1,5 млн доз прибула в Україну 30 квітня 2015 р. розмороженою, що обмежує термін її придатності 6 міс з моменту розморожування. МОЗ України видало резолюцію щодо повторного заморожування вакцини, порушуючи умови виробника стосовно зберігання вакцини. Відтак вакцина є непридатною для застосування.

Р. Лухманн зазначив, що додатково планується закупити ще 2,2 млн доз ОПВ. «ЮНІСЕФ є світовим постачальником вакцин та співпрацює з багатьма урядами. Ми готові забезпечити 100% від потреби України у поліовакцині. Проте нагадаю, що її виробництво вимагає певного часу, тому нині м’яч на полі української влади», — зазначив він. Не менш важливим аспектом у цьому питанні є комунікація та робота з інформування батьків та лікарів: «Якщо ВООЗ підтвердила спалах, а від керівництва Закарпатської обл. ми чуємо, що його немає, то, напевно, треба щось вирішувати з комунікацією».

Ігор Перегінець, заступник міністра охорони здоров’я, проінформував присутніх про заходи МОЗ України, спрямовані на вирішення даної ситуації. Він підтвердив, що виявлення випадків вакцинасоційованого поліомієліту пов’язане з незадовільним забезпеченням, плануванням та впровадженням програми імунізації, особливо щодо профілактики поліомієліту. Про це протягом останніх років багаторазово наголошували міжнародні партнери. «Україна отримала від ЮНІСЕФ якісну та безпечну ОПВ у якості гуманітарної допомоги, яку буде використано найближчим часом для попередження розповсюдження спалаху. Крім того, у регіонах є ще 20 тис. доз ОПВ (старі запаси), — зазначив І. Перегінець. — Починаючи з травня, лікарі в регіонах за підтримки ЮНІСЕФ пройшли ґрунтовне навчання щодо застосування вакцин та спостереження за можливими побічними реакціями». Коментуючи заяву прес-служби Закарпатської обласної державної адміністрації, у якій спростовується інформація МОЗ щодо виявлення в області випадків поліомієліту, І. Перегінець наголосив, що це відбулося через нерозуміння тонкощів питань вірусології закарпатськими управлінцями. Він підкреслив, що у дітей спостерігався гострий в’ялий параліч. ВООЗ класифікувала ці випадки як спалах, оскільки виділені віруси мають більше 18 мутацій, тобто походять від ОПВ, яка використана багато років тому. Діти, які проживають в різних місцях, не були вакциновані та інфікувалися цими мутованими вірусами, які циркулюють у середовищі. У перспективі вони можуть стати дикими поліовірусами та інфікування ними призведе до класичних проявів поліомієліту.

Народний депутат України, член Комітету Ігор Шурма поцікавився, чому з травня, коли надійшла гуманітарна допомога, не робилися подальші кроки щодо її доставки в регіони та подальшого застосування. Відповідаючи на це питання, І. Перегінець повідомив, що до осені Міністерство планувало завершити кампанію з навчання лікарів з метою уникнення ситуації 2008 р., коли суспільство сколихнули повідомлення про загибель 17-річного хлопця після проведення щеплення. «Це було вимогою ЮНІСЕФ та Канадського уряду», — зазначив І. Перегінець. Крім того, кампанія спрямована на відновлення довіри до вакцинації, адже її рівень на початок 2014 р. становив 30%. «Як ми могли віддати вакцину «в поле», на непідготовлений ґрунт, коли ні батьки, ні навіть деякі лікарі не вірять в вакцинацію? Ми не могли піти на це, тому дотримувалися чіткого плану ЮНІСЕФ». За його словами, орієнтовно через 2 тиж регіони отримають ОПВ, строк придатності якої 2 роки.

Було піднято питання і щодо умов зберігання ОПВ і чи був витриманий холодовий ланцюг. За словами І. Перегінця, вакцина прибула в Україну 21 травня, через 10 год після її поставки із Франції, і цього ж дня була передана на склади ДП «Укрвакцина» з дотриманням вимог холодового ланцюга. Заступник міністра підтвердив, що після доставки на склади за рекомендацією ЮНІСЕФ вакцина заморожена для подальшого зберігання, адже вакцинальна кампанія планувалася на вересень. Правильність таких дій підтверджена листами ВООЗ, ЮНІСЕФ та виробником «Санофі Пастер». «За даними виробника, ОПВ може заморожуватися та перезаморожуватися від 10 до 180 циклів. Практика застосування в Україні ОПВ російського виробництва свідчить про можливість декількох циклів заморожування-розморожування. Наразі місцевим офісом «Санофі Пастер» планується протягом тижня внесення змін до інструкції про застосування лікарського засобу в Україні щодо можливості перенесення вакциною декількох циклів заморозки. Про це МОЗ України було повідомлено листом від 31 серпня, наразі інформація знаходиться в Державному експертному центрі», — зазначив І. Перегінець.

За результатами обговорення цього питання члени Комітету вирішили надіслати звернення до Президента України щодо необхідності створення при РНБО робочої групи для реагування на ситуацію з поліомієлітом, а також провести 2 комітетські круглі столи: з питань вакцинації та епідеміологічного нагляду.

Наступним на порядку денному стояв розгляд урядових законопроектів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» (реєстраційний № 2309а-1),«Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства України з питань фінансування закладів охорони здоров’я» (реєстраційний № 2311а-1), зареєстрованих в Парламенті 7 липня.

Вони були представлені Олександром Квіташвілі, міністром охорони здоров’я України, який підкреслив, що реформу треба починати вже зараз. Для того щоб в Україні запрацювала страхова медицина, правильно функціонувала та надавала якісні послуги мережа закладів, потрібно приймати законопроекти найближчим часом. Міністерство пропонує реалізувати 2 принципи: «гроші йдуть за пацієнтом» і автономія лікарень. Міністр закликав присутніх підтримати законопроекти. Відповідно до висновків Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України дані законопроекти за результатами розгляду в першому читанні може бути прийнято за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій. Міністр зазначив, що погоджується з усіма цими зауваженнями, їх можна буде врахувати під час підготовці до 2-го читання. Зокрема, щодо вилучення із законопроекту № 2309-а положення, відповідно до якого може бути створено акціонерне товариство або товариство з обмеженою відповідальністю. Крім того, Головне науково-експертне управління зазначає, що відкриття та ведення рахунків казенних підприємств у галузі охорони здоров’я слід залишити в державних банках, а не в комерційних.

«Модель Семашка не працює в умовах ринкової економіки. Наразі в МОЗ працює команда експертів з досвідом реформування медичної галузі в пострадянських країнах, а також представники Світового банку, які будуть допомагати регіонам. Ми також маємо йти крок в крок з процесом децентралізації», — додав міністр.

У свою чергу, Олег Мусій, який виступив співдоповідачем з цього питання, зауважив, що автономізація закладів охорони здоров’я вкрай необхідна для початку реформування охорони здоров’я, проте неможлива без попередньої підготовчої роботи. Це підтверджує і висновок Світового банку, наданий Комітету. Народний депутат перерахував можливі ризики корупції та незаконної приватизації підприємств, майна та землі, на якій вони розміщуються. «Зміни необхідні, проте урядові законопроекти потребують значного доопрацювання. Усі ці зауваження враховані в альтернативних законопроектах», — повідомив О. Мусій.

Народний депутат Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету, підтримала ініційований Міністерством пакет законопроектів з урахуванням поправок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та попросила колег оцінити його, уважно читаючи кожну норму, а не дослухаючись до міфів. В ст. 49 Конституції України зазначено, що наявну мережу державних та комунальних закладів охорони здоров’я не може бути скорочено. Це норма прямої дії, тому відчуження майна лікувальних установ незалежно від того, у якій організаційно-правовій формі вони діятимуть, є неможливим без прийняття відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, у сфері управління якого воно перебуває. Крім того, приватизація не може відбутися без включення закладів до державної програми приватизації, що розробляється Фондом державного майна та затверджується Парламентом. «Дивно бачити, як особи, які казали, що нам потрібні зміни, сьогодні затягують їх впровадження на багато місяців. Пакет поданих проектів від МОЗ неідеальний, але його потрібно підтримати та попрацювати над поправками під час підготовки до 2-го читання», — наголосила вона.

За словами Оксани Корчинської, першого заступника голови Комітету, до неї надійшли численні зауваження від регіональних департаментів охорони здоров’я. На їх думку, заклади охорони здоров’я, що надають медико-соціальні послуги, повинні мати можливість залишитися у формі комунальних установ. Це будинки дитини, центри медико-санітарної експертизи, бюро судово-медичної експертизи, центри медичної статистики, служби екстреної медичної допомоги, центри переливання крові. Крім того, є пропозиція розпочати відпрацювання реформи на пілотних областях, щоб вивчити можливі ризики. Багато запитань і до формування тарифів на медичні послуги.

У свою чергу, народний депутат Тетяна Бахтеєва запропонувала Міністерству відкликати пакет законопроектів з метою його доопрацювання, виключення пунктів, що викликали негативну реакцію, та повторної подачі на реєстрацію в Парламент. Вона також висловила занепокоєння, чи не буде таким чином узаконене стягування платежів за медичні послуги у громадян. Народний депутат повідомила, що через великі ризики, закладені в законопроекти, не голосуватиме за них. Пропозицію Т. Бахтеєвої підтримав І. Шурма, який зазначив, що пакет законопроектів у такому вигляді напередодні місцевих виборів буде провалений у сесійній залі Верховної Ради України. «На місцях люди не готові до таких змін. І поки не буде їх підтримки, закони не запрацюють», — додав він. У той же час І. Шурма закликав народних депутатів, що входять до коаліції, взяти на себе відповідальність за дії міністра, об’єднатися навколо нього та надавати усіляку допомогу.

«Наші законопроекти не несуть ризиків ні прихованої, ні відкритої приватизації. Дійсно, є можливість, що законопроекти не приймуть у залі, проте нічого робити — також не варіант. Давайте підемо на ризик і разом внесемо зміни та виступимо з цими проектами», — запропонував О. Квіташвілі.

За результатами обговорення питання члени Комітету вирішили продовжити розгляд альтернативного пакета законопроектів, ініційованого О. Мусієм, на наступному засіданні, після чого буде прийнято рішення, який саме з пакетів законопроектів отримає підтримку більшості.

Під час брифінгу, який відбувся одразу ж після засідання Комітету, міністр охорони здоров’я все-таки назвав роботу колег конструктивною і висловив сподівання на подальшу співпрацю в питанні підтримки законопроектів, що в перспективі дадуть медичним закладам автономію, медпрацівникам — гідну оплату праці, а пацієнтам — якісні послуги.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!