Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції»

02 Листопада 2015 11:26 Поділитися

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 12 Закону України «Про статус народного депутата України» та статті 89 Регламенту Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи вноситься на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо підвищення ефективності системи контролю за економічними концентраціями).

Доповідати даний законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України В.Ю.Пташник.

Народні депутати України В.Ю. Пташник
О.В. Кужель
Н.В. Кацер-Бучковська
А.В. Журжій
І.О. Климпуш-Цинцадзе
В.В. Голуб

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України

«Про захист економічної конкуренції» (щодо підвищення ефективності системи контролю за економічними концентраціями)

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

1.1. Законом України «Про захист економічної конкуренції» (далі – «Закон») передбачено одержання суб’єктами господарювання – учасниками концентрації попереднього дозволу на концентрацію у випадках, встановлених законом.

Частиною першою статті 24 Закону визначено порогові значення обсягів реалізації (вартості активів) учасників концентрації, за перевищення яких отримання попереднього дозволу Антимонопольного комітету України, згідно з процедурами, передбаченими статтями 26 – 31 Закону, є обов’язковим.

Встановлені ще на початку 2000-х років порогові значення та процедури є застарілими і не відповідають потребам сьогодення в частині забезпечення ефективного балансу між необхідністю здійснення попереднього контролю за економічними концентраціями з метою запобігання обмеженню конкуренції та монополізації товарних ринків та тими витратами і адміністративними обмеженнями, які створює для бізнесу така процедура попереднього контролю. Необхідність зміни існуючих підходів здійснення контролю за концентраціями зумовлена також необхідністю імплементації положень Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – «Угода про асоціацію»).

2. Мета та засоби її досягнення

2.1. Метою законопроекту є комплексне врегулювання питань підвищення ефективності існуючої в Україні системи контролю за економічними концентраціями, включаючи:

1) реалізацію положень пунктів 2.1 – 2.4 Розділу IX «Регуляторна політика, розвиток підприємництва та забезпечення умов конкуренції)» Коаліційної угоди;

2) реалізацію положень статті 256 «Наближення законодавства та практика застосування» Угоди про асоціацію, яка передбачає, зокрема, необхідність імплементації статей 1 та 5 (1) – (2) Регламенту Ради (ЄС) №139/2004 від 20 січня 2004 року про контроль за концентрацією суб’єктів господарювання (далі – «Регламент ЄС про злиття»);

3) реалізацію положень пункту 73 Плану дій щодо дерегуляції господарської діяльності та спрощення регуляторної бази, що передбачає перегляд системи вартісних показників, за досягнення яких необхідно отримувати дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію, зокрема, в частині збільшення їх значень та врахування впливу концентрації на конкуренцію в Україні.

Також, законопроект розроблений з урахуванням Рекомендацій ОЕСР, Рекомендацій Міжнародної Мережі з питань конкуренції (далі – «МКК»), а також рекомендацій в Огляді ЮНКТАД, щодо побудови ефективної, дієвої та швидкої системи контролю за економічними концентраціями. Так, законопроект спрямований на втілення принципів ефективної системи контролю за економічними концентраціями, зокрема:

1) запровадження процедур, спрямованих на забезпечення прискореного розгляду та отримання дозволу на ті злиття, що не викликають занепокоєння щодо їх впливу на конкуренцію;

2) встановлення чітких критеріїв для визначення того, чи потребує злиття звернення із відповідною заявою для отримання дозволу на його здійснення;

3) забезпечення розгляду злиттів та прийняття рішень протягом розумного та прогнозованого строку.

2.2. Для досягнення зазначеної мети законопроект передбачає:

1) підвищити порогові показники, за перевищення яких необхідним є отримання дозволу на концентрацію;

2) вивести зі сфери попереднього контролю випадки концентрації за участі іноземних суб’єктів господарювання, які очевидно не можуть вплинути на стан конкуренції на товарних ринках;

3) запровадити більш гнучкі, швидкі та спрощені процедури отримання попереднього дозволу на концентрації.

Для цього законопроект передбачає запровадження дворівневої моделі контролю за концентраціями:

1) перший рівень спрямований на контроль за концентраціями за участі великих українських компаній, сукупний річний оборот або сумарна вартість активів в Україні принаймні двох з яких перевищує 4 млн. євро, і при цьому їх сукупний оборот або вартість активів у світі більше ніж 30 млн. євро;

2) другий рівень спрямований на контроль за концентраціями, що полягають у придбанні іноземними компаніями, світовий оборот яких перевищує 100 млн. євро українських підприємств, показник обсягу реалізації яких перевищує еквівалент 8 млн. євро в Україні (вартість активів при цьому до уваги не береться).

2.3. Діюче на цей час положення абзацу третього пункту 1 частини першої статті 24 Закону передбачає, що при визначенні необхідності одержання дозволу на концентрацію враховуються показники лише одного учасника концентрації в Україні. Такий підхід призводить до того, що, за загальною процедурою, дозвіл на концентрацію змушені отримувати учасники всіх концентрацій, коли відповідні порогові показники в Україні має, наприклад, лише один з учасників концентрації, і при цьому над ним контроль не набувається.

З метою виведення зі сфери попереднього державного контролю зазначених випадків концентрації законопроектом пропонується вилучити з частини першої статті 24 Закону вказане положення.

В той же час, існує необхідність залишення у сфері попереднього державного контролю випадків концентрації суб’єктів господарювання за участю великих іноземних інвесторів, які, завдяки відкритості та незначному розміру українських ринків легко можуть увійти на ринки на території України саме через поглинання українських компаній, що може призвести до суттєвого обмеження конкуренції чи навіть монополізації цих ринків. Іншою пов’язаною з цим проблемою, відзначеною також експертами ЮНКТАД у вже згаданому Огляді, яка зумовлює необхідність посиленого контролю за концентраціями за участі іноземних компаній, є проблема концентрацій за участю офшорних компаній, у тому числі під час концентрацій при приватизації державних підприємств, особливо стратегічних та які мають суттєве значення для функціонування ринків.

У зв’язку з цим законопроектом передбачається запровадити норму, згідно з якою концентрація, учасником якої є іноземний суб’єкт господарювання та суб’єкт господарювання, що діє в Україні, потребуватиме одержання попереднього дозволу якщо показник обсягу реалізації товарів учасника концентрації в Україні перевищує еквівалент 8 млн. євро, а світовий оборот іноземної компанії перевищує 100 млн. євро. Враховуючи одночасне запровадження законопроектом спрощеної скороченої процедури розгляду таких концентрацій та встановлення порогових показників на такому високому рівні, цей підхід дозволяє, з одного боку, запобігти можливому обмеженню конкуренції внаслідок поглинання потужних українських підприємств їх іноземними конкурентами або внаслідок скуповування українських підприємств, що діють на одному ринку, офшорними компаніями, з другого, покращити умови для залучення іноземних інвестицій, вивільнивши з під адміністративних процедур попереднього контролю незначні, як для транснаціонального рівня, концентрації.

При цьому, для таких транснаціональних концентрацій законопроект передбачає запровадження спрощеної процедури з мінімальним обсягом інформації та скороченим строком розгляду у 25 днів (у порівнянні з 45 днями, як встановлено в діючому Законі).

2.4. Законопроектом передбачається виключити такий пороговий показник, як ринкова частка учасників концентрації, як такий, що вважається одним з найбільш неефективних для практичного застосування показників в механізмі контролю за концентраціями і який породжує високий рівень правової невизначеності для суб’єктів господарювання. Цей показник не передбачений положеннями статей 1 та 5 (1) – (2) Регламенту ЄС про злиття, що підлягають імплементації, а також зазнає гострої критики з боку міжнародних організацій у сфері конкуренції. Зокрема, ОЕСР в її Огляді «Конкурентне право та політика в Україні» 2008 року зазначає:

«Також зазнає критики інша підстава для подання заяви, яка визначена у статті 24 і стосується частки ринку. Застосування такого критерію змушує заявників пропонувати суб’єктивне визначення відповідного ринку. Антитрастова спільнота має консенсус щодо того, що вимоги до повідомлення повинні бути прив’язані до стандартів, які можна об’єктивно обрахувати чи виміряти. Зокрема, ММК (ICN) зауважує, що критерій частки ринку «непридатний для використання при початковому визначенні необхідності подання заяви щодо певної транзакції»

Також, Міжнародна Торгова Палата у своїх Рекомендації щодо кращих практик у сфері міжнародних процедур контролю за злиттями, вказує на те, що:

«Юрисдикційні показники для нотифікації мають засновуватися на доступних та об’єктивно вимірюваних критеріях, які включають мінімальні показники «локальних контактів». Зокрема, показники нотифікації, що засновані на ринковій частці, мають бути виключені…

Показники ринкової частки мають змінюватись на користь об’єктивно вимірюваної та доступної інформації, зокрема продажів (виручки) або активів, які знаходяться у відповідній юрисдикції…»

«Значною проблемою контролю за концентраціями в Україні є відсутність прозорості у відносинах власності, встановлених в результаті приватизації та значної концентрації діяльності компаній, які зареєстровані в офшорних зонах та не розкривають своїх реальних власників»

2.5. Законопроектом, з метою імплементації положень статей 1 та 5 (1) – (2) Регламенту ЄС про злиття для випадків міжнародних концентрацій, також передбачається виключення показника вартості активів як такого, що не відображає реальну ринкову позицію учасників концентрації.

2.6. Законопроектом пропонується суттєво збільшити порогові показники для концентрацій, що відбуваються між компаніями, що діють на ринках в Україні, встановивши, що сукупний річний оборот таких компаній в Україні має перевищувати еквівалент 4 млн. євро, та за умови, що їх сукупний світовий оборот є не меншим ніж еквівалент 30 мільйонів євро.

Запропонований рівень підвищення значно перевищує рівень порогових показників, які були запропоновані Урядом України у проекті закону Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 12.12.2012, реєстраційний № 0875 (із подальшими запропонованими до другого читання змінами), та вже були предметом експертної оцінки ЮНКТАД у 2013 році і були підтримані:

«Проект змін до Закону України «Про Захист економічної конкуренції» передбачає значне підвищення порогових показників для звільнення з під контролю економічно та конкуренційно менш значних транзакцій. У разі прийняття це значно поліпшить режим контролю за злиттями».

Зазначені показники, при їх розробці, були збільшені порівняно з існуючими сьогодні приблизно пропорційно зростанню ВВП в України з 2002 року (коли Закон набув чинності) до 2012 року з 42 млрд. дол. США до 176 млрд. дол. США. Варто зазначити, що коефіцієнт співвідношення ВВП та порогових показників станом на 2002 рік становив значення, повністю співставне із аналогічним коефіцієнтом у країнах Європейського Союзу. На сьогодні цей показник фактично вже є дещо завищеним у зв’язку з інфляцією та падінням динаміки ВВП, який в результаті у 2014 рік становив лише 130 млрд. дол. США. З урахуванням поточного курсу гривні до Євро, на сьогодні рівень ВВП становить 66,307 млрд. Євро. Відтак, застосовуючи коефіцієнт, співставний із існуючими у країнах Європейського Союзу значення запропонованих Законопроектом порогових показників є цілком відповідними ВВП України у 2014 році. Це може, поряд з іншими факторами, бути враховано при визначенні оптимальних порогових показників.

Як можна побачити з Таблиці у Додатку, співвідношення порогових показників як світового, так і локального обігу, до ВВП відповідних країн ЄС значно відрізняються. Застосування «середнього арифметичного» цих співвідношень з метою визначення належного коефіцієнта в Україні не дасть бажаного результату, оскільки, як вбачається з Графіків 1 та 2 у Додатку, у вибірку по країнах ЄС потрапляють «екстремальні» (по суті аномальні) коефіцієнти, що не є репрезентативними, не характеризують відповідну вибірку як гомогенну множину та спотворюють статистичний результат. Наприклад, за умови застосування середнього арифметичного коефіцієнту, його значення для України, а відповідно й відносні порогові показники обігу, будуть більшими ніж у 23 з 27 країн вибірки й наближатися до «аномальних» показників. Так, середнє порогове значення національного обігу, розраховане для України на основі зазначеного коефіцієнту, перевищуватиме додатковий національний поріг Німеччини, що має ВВП в 50 разів вище українського. З огляду на це доцільним є використання принаймні середнього «медіанного» значення, що більш точно відображає усереднення відповідної вибірки по країнах ЄС.

В той же час, прив’язка порогових показників в системі контролю за концентраціями до ВВП та світового обороту у міжнародній валюті хоча і є часто використовуваним і зручним з огляду на міжнародні транзакції методом, але вона є досить умовним орієнтиром і не може застосовуватись формально на основі порівняння з моделями інших країн. Для забезпечення ефективності системи контролю за концентраціями потрібно обов’язково враховувати фактичні характеристики національної економіки та національних ринків, в тому числі за їх розміром (оборотом). За цим показником національні ринки можуть суттєво відрізнятися між собою – загальнонаціональні та міжнародні ринки металургії, важкого машинобудування, авіаперевезень тощо є значно потужнішими за обсягом порівняно з локальними ринками пасажирських перевезень, готельних послуг, послуг елеваторів, кабельного телебачення тощо (див, наприклад, Таблицю 1 нижче) і при високих порогових показниках системи контролю за концентраціями останні взагалі можуть випасти з під такого контролю.

Варто згадати, що стаття 24 Закону була доповнена у 2005 році пороговим показником ринкової частки саме як альтернатива необхідності зниження порогових показників у зв’язку з тим, що окремі локальні (регіональні) ринки не потрапляли під існуючи на той час фінансові порогові показники, а це означає, що вже тоді ці показники знаходились на досить високому рівні з точки зору оцінки ефективності системи контролю за концентраціями. Якщо ж порогові показники, що розраховуються в еквіваленті до обороту в євро, будуть встановлюватись з орієнтирами на показники в інших, економічно більш розвинених країнах, і на рівні, вищому, ніж вже передбачений проектом, особливо у поєднанні з виключенням порогових показників вартості активів та розміру ринкової частки, це створить загрозу того, з під системи контролю за концентраціями можуть бути виведена значна кількість ринків в Україні, що, у свою чергу, може призвести до їх монополізації.

Важливо в цьому контексті звернути увагу на вже згадані Рекомендації щодо кращих практик у сфері міжнародних процедур контролю за злиттями, в яких Міжнародна Торгова Палата вказує на те, що:

«Показники мають визначатися в місцевій валюті, а не відсилати до інших економічних показників…»,

та на висновки Італійського центру досліджень та економічного консультування LEAR:

«чим більшими є порогові показники, тим більше є ризик потенційно антиконкурентних злиттів які не будуть досліджені відповідним антимонопольним відомством. Це може зумовити вищі ціни, нижчу якість та уповільнення інновацій коштом споживачів.

Якщо ефективність є основною або виключною метою антимонопольного законодавства, механізм мінімізації вартості помилки може та має застосовуватися до контролю за злиттям та процесуальних правил»

З іншого боку, зниження показників може зумовити неефективність системи контролю за концентраціями внаслідок значних і невиправданих витрат ресурсів як Антимонопольним комітетом, так і бізнесом на адміністративні процедури розгляду концентрацій, які не становлять занепокоєння для конкуренції. ОЕСР з цього приводу у своїх Рекомендації щодо Розгляду Злиттів зазначає, що:

«Країни учасники мають, без зменшення ефективності контролю за злиттями, прагнути забезпечити щоб їх конкуренційні закони не накладали надмірні видатки та обтяження на сторони злиття та третіх сторін. Для цього країни учасники … запроваджують процедури що направлені на забезпечення швидкого розгляду та надання рішень у злиттях, які не викликають занепокоєння з точки зору конкуренції …»

Світовий досвід свідчить, що проблема балансу між забезпеченням ефективної системи контролю за концентраціями та мінімізацією втручання в господарську діяльність в системі контролю за економічними концентраціями не може бути вирішена успішно з використанням одного чи навіть двох універсальних порогових показників, в той же час неможливо правильно визначити і встановити різні показники для значної кількості ринків. В той же час, недоліки системи універсальних порогових показників можуть бути компенсовані значною мірою завдяки гнучкості процедур контролю, які для більшості концентрацій, що не становлять значних ризиків для конкуренції, можуть бути суттєво спрощені і не становити тягаря для бізнесу. Міжнародна Мережа з питань Конкуренції з цього приводу вже робила відповідний висновок:

«Додатково до порогових показників, низка інших факторів також зумовлює наскільки ефективного працює система контролю…

Двома додатковими факторами є вимоги щодо інформації та можливість швидко надати дозвіл на трансакції, які не викликають конкуренційних занепокоєнь.

В юрисдикціях, де від сторін вимагається незначний обсяг початкової інформації, вплив порівняно низьких показників, який може зумовлювати більшу кількість заяв, може бути нівельованим загальним порівняно низьким рівнями обтяжень та витрат за умов такої системи. Канада, Німеччина та США є відомими прикладами таких систем…

США та Німеччина є також прикладами систем, які можуть швидко та без додаткової інформації надавати дозволи щодо трансакцій, які не викликають конкуренційних занепокоєнь. Це також впливає на сприйняття, чи є система нотифікації надмірно обтяжливою.

Наприклад, впровадження незначних вимог для нотифікації може бути важливим фактором зниження витрат та обтяжень в такій системі…

Отже, контроль за злиттями є мультифакторною системою, в якій численні елементи зумовлюють оптимальне поєднання для кожної юрисдикції…

Значна кількість юрисдикцій використовують комбінацію світової виручки та національних показників, які, часто, мають задовольняти два учасники (або, щонайменше, об’єкт придбання). В таких системах світовий комбінований показник часто є досить високим для звільнення органу від обтяжливої кількості заяв. Як результат, менші, суто національні трансакції, які проте потенційно мають негативний вплив у географічно вужчих, національних ринках, можуть не підпадати під вимоги нотифікації через те, що сторони не відповідають комбінованому світовому показнику виручки. Ризик залежатиме від співвідношення структури національного ринку та розміру фірм які на ньому діють з показниками

Встановлення надмірно високих показників (як пропонується деякими суб’єктами законодавчої ініціативи) буде мати негативний вплив на дієвість режиму контролю за концентраціями та створить суттєві загрози монополізації на низці ринків України.

У Таблиці 1 нижче наведено відомі практикуючим юристам та економістам у галузі конкуренції випадки, коли АМКУ розпочав поглиблене дослідження та, у багатьох випадках, навіть наклав зобов’язання на учасників злиттів, за умови коли або індивідуальний (одного або обох учасників) або навіть сукупний обіг (виручка) учасників концентрації на відповідних ринках України не перевищували 0,03 млн. євро. Це свідчить про те, що запропоновані у проекті показники є вже досить високими і подальше їх підвищення може призвести до відчутного зниження стандартів контролю за злиттями та монополізації відповідних ринків. ОЕСР у своїх Рекомендаціях, враховуючи такі фактори, вказує на те, що:

«необхідно проаналізувати попередні заяви, щоб визначити максимальний рівень порогових показників, при якому ще не будуть пропускатися проблемні транзакції.»

Таблиця 1. Приклади окремих ринків з незначними обсягами, концентрації на яких були пов’язані з можливим суттєвим обмеженням конкуренції

Ринок за визначенням АМК Обсяг ринку, млн. євро Обсяг виробництва/реалізації товарів/послуг учасниками концентрації, млн. євро АМКУ розпочав розгляд справи про концентрацію (поглиблене дослідження) Накладено зобов’язання
Учасник 1 Учасник 2 РАЗОМ
Готові пігменти ~6 ~0,12 ~0,03 ~0,15 так так
Готові речовини-глушники для скла
Готові барвники
Емалі і глазурі склоподібні, ангоби та аналогічні препарати ~7 ~1,5 ~0,2 ~1,7 так так
Склоподібна фрита та інші види скла у вигляді порошку, гранул або пластівців ~11 ~2,2 ~0,2 ~2,4 так так
Противірусні препарати для місцевого застосування ~5,7 ~0,7 ~1 ~1,7 так так
Протигрибкові препарати для місцевого застосування ~23,5 ~0,6 ~2,5 ~3,1 так так
Вакцини вакцина для профілактики дифтерії, правця, кашлюка (коклюша) ~22 ~9,6 0 ~9,6 так так
Вакцини проти грипу ~1,6 ~0,3 0 ~0,3 так так
Вакцини проти вірусу папіломи людини ~0,18 ~0,15 0 ~0,15 так так
Вакцини проти гепатиту ~0,5 ~0,3 0 ~0,3 так так
Вакцини проти кіру, епідемічного паротиту, краснухи та вітряної віспи ~2 ~2 0 ~2 так так
Вакцини проти ротавірусної інфекції ~0,03 ~0,03 0 ~0,03 так так
Вакцини проти пневмококу ~0,1 ~0,06 0 ~0,06 так так
Гемодіаліз ~16,5 ~8,7 0 ~8,7 так ні
Безперервна замісна терапія нирок ~0,1 ~0,1 0 ~0,1 так ні
Системи гідротерапії для ГД ~0,06 ~0,02 0 ~0,02 так ні
Корм для котів і собак ~72 ~53 ~0,2 ~53,2 так на розгляді
Дезодоранти ~38 ~14 ~0,5 ~14,5 так на розгляді
Контейнерні перевезеннявантажів н/в** ~4,5 ~0,1 ~4.6 так ні
Хімічні речовини, що використовуються для протипожежної безпеки н/в** ~0.3 ~2.9 ~3.2 так на розгляді

* Учасники концентрації узгодили проект зобов’язань з АМКУ. Очікується, що найближчим часом АМКУ надасть дозвіл на концентрацію, що буде обумовлений виконанням зобов’язань.

**Дані про обсяг ринку наявні лише в натуральному виразі

Також, у світлі оголошеного курсу на приватизацію об’єктів державної власності, постає проблема антимонопольного контролю за її реалізацією. Нижче у Таблиці 2 ілюструється ефект потенційного впливу збільшення показника обсягу реалізації в Україні до 8 мільйонів євро на прикладі приватизації у 2015 році (згідно з Постановою КМУ № 271 від 12 травня 2015 р. «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015 році»).

Всього визначено 346 об’єктів державної власності, що підлягають приватизації. Доступною є інформація щодо розміру пакету акцій, який підлягає відчуженню, лише щодо 131 об’єкта. Серед них передбачено продаж 50% або більше відсотків акцій (тобто де мова йде про перехід контролю) у 50 випадках, менші частки також можуть забезпечувати зміну контролю, проте це питання не досліджувалося.

Щодо п’яти об’єктів інформація щодо обсягу реалізації товарів недоступна. Отже досліджується 45 об’єктів. Як слідує з таблиці нижче, не підпадають під контроль незалежно від показників інвестора 35 об’єктів, або ~78% з досліджуваних.Більш того, під безконтрольну приватизацію підпадає компанії, які внесено до переліку природних монополій, тобто продаж таких компаній має щонайменше досліджуватися органами Антимонопольного комітету.

Таблиця 2. Перелік об’єктів приватизації

Перелікоб’єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015 році  Обсяг реалізації товарів (робіт послуг)млн. грн.  Обсяг реалізації товарів (робіт послуг)млн. євро 
ПАТ «Лисичанськвугілля» 143 6
ПАТ «Шахта «Надiя 142 6
ПАТ «Центренерго» 7 558 321
ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» 190 7,9
ПАТ «Одеська ТЕЦ» 266 11
ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» 178 7,5
ВАТ «Запорiжжяобленерго» 4 070 173
ПАТ «Миколаївобленерго» 1 505 64
ВАТ «Тернопільобленерго» 787 33
АК «Харківобленерго» 3 948 168
ПАТ «Хмельницькобленерго» 1 101 47
ПАТ «Днiпродзержинська теплоелектроцентраль» 176 7
ВАТ «Запорізьке облплемпідприємство» (дані за 2013 рік) менше 1 менше 1
ПАТ «Агропромтехпостач» менше 1 менше 1
ПАТ «Кiровоградський комбінат по випуску продовольчих товарiв» 1,5 менше 1
ПАТ «Білики» 0 0
ПАТ «Гайворонський тепловозоремонтний завод» 23 менше 1
ПАТ «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан» менше 1 менше 1
ПАТ «Iвано-Франкiвський локомотиворемонтний завод» 40 1,7
ПрАТ «Президент-готель» 35 1,4
ПАТ «Днiпрометробуд» (дані за 2013 рік) 0 0
ПАТ «Укрвуглепромтранс» (дані за 2013 рік) менше 1 менше 1
ПАТ «Славутський завод залізобетонних виробів»(дані за 2011 рік) менше 1 біля 0
ВАТ «Акціонерна компанія «Свема» (дані за 2010 рік) 4 менше 1
ПАТ «Сумихімпром» 1 960 83
ПАТ «Одеський припортовий завод» 5 428 230
ПрАТ «Державний науково-виробничий комплекс заготівлі і збереження аутологічної крові та її компонентів» 0 0
ПАТ «Укрнафтопродукт» менше 1 менше 1
ПАТ «Бiлоцеркiвський завод гумових технiчних виробiв» 2 менше 1
ЗАТ «Спеціалізована акціонерна страхова компанія «Спецексімстрах»(дані за 2013 рік) 0 0
ПАТ «Український банк реконструкцiї та розвитку» Активи:100 Активи:4
ПАТ «Закарпатський завод «Електроавтоматика» 10 менше 1
ПАТ «Тернопiльський радiозавод «Орiон» 45 біля 2
ПАТ «Завод «Прилив» 0 0
ПАТ «Завод «Красний луч» 0 0
ПАТ «Артемівський машинобудівний завод «Побєда труда» 4 менше 1
ПАТ «Азовмаш» 19 менше 1
ПАТ «Павлоградське налагоджувальне управління»(дані за 2011 рік) менше 1 менше 1
ВАТ «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування» 18 менше 1
ПАТ «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» 3 менше 1
ПАТ «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування «Велт» менше 1 менше 1
ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Система» менше 1 менше 1
ПрАТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» 3 менше 1
ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» 398 16
Державне публічне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Укрбуд» 125 5

2.7. Враховуючи необхідність пошуку оптимального балансу між рівнем порогових показників та мінімізацією тягаря адміністративних процедур для учасників концентрації, законопроектом передбачається зробити процедури контролю за економічними концентраціями більш гнучкими, швидкими і менш обтяжливими для бізнесу. Зокрема, для цілої низки випадків економічних концентрацій, які, в силу характеристики ринків чи ринкових позицій учасників концентрації, не викликають занепокоєння щодо їх негативного впливу на конкуренцію на ринках в Україні, включаючи концентрації за участю іноземних компаній, передбачається запровадити спрощену скорочену процедуру попереднього контролю, подібно до тієї, що передбачена Регламентом ЄС про злиття (коротка форма нотифікації). Зокрема, така процедура передбачає запровадження мінімально необхідного обсягу інформації, необхідного для підтвердження існування обставин для застосування спрощеної процедури, та скорочений строк самої процедури – лише 25 днів, замість існуючих сьогодні 45 днів.

Передбачається застосування скороченої процедури в першу чергу у випадках економічних концентрацій за участю іноземних компаній, коли ринкові частки учасників концентрації не є значними або коли економічна концентрація здійснюється на різних товарних ринках.

Практика запровадження спрощених процедур контролю за концентраціями, які не викликають занепокоєння щодо їх негативного впливу на конкуренцію, зустрічається в багатьох країнах світу і є оптимальним, все більш застосовуваним інструментом вирішення проблеми існування універсальних порогових показників для концентрацій на великих та дрібних товарних ринках.

2.8. Іншою важливою складовою забезпечення ефективності спрощеної та загальної процедури є закріплення обов’язку Антимонопольного комітету України проводити за зверненням учасників концентрації попередні консультації з метою підвищення правової визначеності щодо інформації та документів, що є необхідними для подання заяви у відповідному випадку концентрації, а також своєчасне врегулювання можливих недоліків заяви після її подання.

Крім того, законопроект передбачає створення правової основи для ефективного узгодження учасниками концентрації та Антимонопольним комітетом України заходів, виконання яких учасниками концентрації усуває занепокоєння щодо негативного впливу концентрації на конкуренцію та забезпечує можливість надати дозвіл на концентрацію.

2.9. Частина перша статті 28 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачає, що «Якщо протягом строку розгляду заяви, передбаченого частиною першою статті 27 цього Закону, органи Антимонопольного комітету України не розпочали розгляду справи про узгоджені дії чи концентрацію, рішення про надання дозволу на узгоджені дії чи концентрацію вважається прийнятим», проте прямо не передбачає можливості прийняття рішення про надання дозволу раніше, чим створює невизначеність щодо відповідності Закону дозволів, наданих у менш ніж 30 денний строк. Таким чином фактично «консервується» тридцяти денний строк розгляду заяви, протягом якого не передбачено прийняття Антимонопольним комітетом рішення, навіть якщо концентрація не викликає найменшого занепокоєння щодо її впливу на конкуренцію.

З метою усунення цього недоліку та в розвиток інших пропозицій законопроекту щодо удосконалення процедуру розгляду заяв, подальшого наближення норм законодавства України, пропонується доповнити частину першу статті 28 Закону України «Про захист економічної конкуренції» нормою, що передбачає прийняття органами Антимонопольного комітету відповідних рішень, за прикладом, як це встановлено у пункті «b» частини першої статті 6 Регламенту Єврокомісії № 139/2004 від 20 січня 2004 року:

«У випадку, коли Комісія робить висновок, що нотифікована концентрація хоча й потрапляє до сфери дії цього Регламенту, однак не виникає серйозних сумнівів відносно її сумісності зі спільним ринком, вона приймає рішення про відсутність заперечень та визнає концентрацію сумісною зі спільним ринком. Вважається, що рішення, яким концентрація визнається сумісною зі спільним ринком, охоплює також і обмеження, прямо пов’язані та необхідні для здійснення концентрації

При цьому, зберігається норма, згідно з якою у разі, якщо протягом строку розгляду заяви органи Антимонопольного комітету України не розпочали розгляду справи про узгоджені дії чи концентрацію, рішення про надання дозволу вважається автоматично прийнятим. Функцію визначати випадки, коли застосовується той або інший процедурний режим, пропонується покласти на Антимонопольний комітет України.

2.10. Законопроектом також передбачається підвищення в середньому у п’ять разів розміру плати за подання заяв про надання дозволу на концентрацію та узгоджені дії, яка має на меті компенсування витрат, пов’язаних з розглядом поданих заяв, і яка не змінювалась з 2002 року.

3. Правові аспекти

Відповідні суспільні відносини регулюються Законами України «Про Антимонопольний комітет України» та «Про захист економічної конкуренції».

Акт не потребує внесення змін до інших законів України чи актів Кабінету Міністрів України.

Акт потребує внесення змін до «Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання (Положення про концентрацію)», затвердженого розпорядженням АМКУ від 14.02.2002 р. № 33-р (зі змінами і доповненнями).

Акт не стосується прав і обов’язків громадян.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація акта не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України.

5. Прогноз результатів

Прийняття законопроекту створить умови для зменшення невиправданого адміністративного тиску на суб’єктів господарювання, сприятиме покращенню входження інвесторів на українські ринки.

Народні депутати України В.Ю. Пташник
О.В. Кужель
Н.В. Кацер-Бучковська
А.В. Журжій
І.О. Климпуш-Цинцадзе
В.В. Голуб

Проект

від 25.06.2015р. реєстраційний № 2168а

Закон України

Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо підвищення ефективності системи контролю за економічними концентраціями)

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до Закону України «Про захист економічної конкуренції» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 12, ст. 64) такі зміни:

1) частину першу статті 24 викласти у такій редакції:

«1. Концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього одержання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України:

у випадках, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, якщо виконуються наступні умови:

сукупна вартість активів, або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 30 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, при цьому вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні, не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 4 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, у кожного, або

обсяг реалізації товарів в Україні хоча б одного учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, перевищує суму, еквівалентну 8 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому обсяг реалізації товарів хоча б одного іншого учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 100 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року.»;

2) доповнити статтю 26 Закону новою частиною третьою такого змісту:

«3. За зверненням учасника концентрації органи Антимонопольного комітету України проводять попередні консультації щодо інформації та документів, які є необхідними для розгляду відповідної заяви, в тому числі її розгляду за спрощеною скороченою процедурою, а також, протягом строку, встановленого частиною другою цієї статті, щодо врегулювання можливих недоліків у поданій заяві.»;

у зв’язку з цим частини третю – п’яту вважати відповідно частинами четвертою – шостою;

3) доповнити частину першу статті 27 Закону абзацами четвертим – сьомим такого змісту:

«Антимонопольний комітет України чи адміністративна колегія Антимонопольного комітету України розглядає заяву за спрощеною скороченою процедурою протягом двадцяти п’яти днів з дня її надходження у випадку, якщо:

лише один учасник концентрації здійснює діяльність на території Україні, або

сукупна частка учасників концентрації на одному і тому ж товарному та географічному ринку не перевищує 15 відсотків, або

частки або сукупні частки учасників концентрації, які діють на товарних ринках вищого або нижчого рівня щодо ринку, на якому діє будь-який інший учасник концентрації, не перевищують 20 відсотків»;

4) частину першу статті 28 Закону викласти у такій редакції:

«1. Якщо протягом строку розгляду заяви, передбаченого частиною першою статті 27 цього Закону, органами Антимонопольного комітету України не виявлено підстав для заборони узгоджених дій, концентрації, вони приймають рішення про надання дозволу.

Рішення про надання дозволу на узгоджені дії чи концентрацію також вважається прийнятим, якщо протягом строку розгляду заяви, передбаченого частиною першою статті 27 цього Закону, органи Антимонопольного комітету України не розпочали розгляд справи про узгоджені дії чи концентрацію відповідно до частини першої статті 30 цього Закону.»;

5) у частині першій статті 30 Закону виключити слова «а також у разі необхідності проведення складного поглибленого дослідження чи експертизи»;

6) абзац перший частини другої статті 31 Закону замінити абзацами першим – третім такого змісту:

«У разі встановлення підстав для заборони узгоджених дій, концентрації, Антимонопольний комітет України повідомляє їх учасників про зміст таких підстав та встановлює розумний строк для надання учасниками узгоджених дій, концентрації пропозицій щодо зобов’язань, які готові взяти на себе учасники таких узгоджених дій, концентрації, що усувають відповідний негативний вплив узгоджених дій, концентрації на конкуренцію та дозволяють органу Антимонопольного комітету прийняти рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію.

Зобов’язання, взяті на себе учасниками узгоджених дій, концентрації, мають бути пропорційними обґрунтованим загрозам негативного впливу на конкуренцію, заявлених узгоджених дій, концентрації, а вимоги щодо забезпечення контролю за виконанням учасниками узгоджених дій, концентрації взятих на себе зобов’язань не повинні бути надмірними.

З метою узгодження необхідних зобов’язань та вимог, якими обумовлюватиметься рішення органу Антимонопольного комітету про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, органи Антимонопольного комітету та учасники узгоджених дій, концентрації, проводять відповідні консультації.»;

7) у статті 34 Закону числа «300», «220», «150», «70» та «80» замінити відповідно числами «1200», «880», «600», «280» та «320»;

ІІ. Прикінцеві положення.

1. Цей Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування.

Голова Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції»

(щодо підвищення ефективності системи контролю за економічними концентраціями)

Чинна редакція Редакція з урахуванням запропонованих змін
Закон України «Про захист економічної конкуренції»
Стаття 24. Випадки, в яких необхідне отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання1. Концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього отримання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України:1) у випадках, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, колисукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 12 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому:вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів, у тому числі за кордоном, не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року у кожного, та Стаття 24. Випадки, в яких необхідне отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання1. Концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього одержання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України:у випадках, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, якщо виконуються наступні умови:сукупна вартість активів, або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 30 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, при цьому вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні, не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 4 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, у кожного, або
вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні хоча б одного учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року;2) у випадках, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, незалежно від сукупної вартості активів або сукупного обсягу реалізації товарів учасників концентрації, коли:частка на певному ринку товару будь-якого учасника концентрації або сукупна частка учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує 35 відсотків, та концентрація відбувається на цьому чи суміжному з ним ринку товару. обсяг реалізації товарів в Україні хоча б одного учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, перевищує суму, еквівалентну 8 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому обсяг реалізації товарів хоча б одного іншого учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 100 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року.
Стаття 26. Подання заяви про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання…2. Заява вважається прийнятою до розгляду після 15 днів з дня її надходження, якщо протягом цього часу державний уповноважений Антимонопольного комітету України, голова його територіального відділення не повернули заявнику заяву із повідомленням, що вона та інші документи не відповідають встановленим Антимонопольним комітетом України вимогам і це перешкоджає її розгляду.У разі, якщо учасник концентрації відмовляє іншому учаснику концентрації – заявнику у наданні документів та іншої інформації, необхідної для розгляду Антимонопольним комітетом України чи адміністративною колегією Антимонопольного комітету України заяви, державний уповноважений Антимонопольного комітету України на підставі звернення заявника приймає розпорядження про надання учасником концентрації такої інформації у визначений строк. Про прийняте розпорядження повідомляється заявнику. Заява вважається прийнятою до розгляду після отримання всієї інформації, передбаченої цим розпорядженням. Стаття 26. Подання заяви про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання…2. Заява вважається прийнятою до розгляду після 15 днів з дня її надходження, якщо протягом цього часу державний уповноважений Антимонопольного комітету України, голова його територіального відділення не повернули заявнику заяву із повідомленням, що вона та інші документи не відповідають встановленим Антимонопольним комітетом України вимогам і це перешкоджає її розгляду.У разі, якщо учасник концентрації відмовляє іншому учаснику концентрації – заявнику у наданні документів та іншої інформації, необхідної для розгляду Антимонопольним комітетом України чи адміністративною колегією Антимонопольного комітету України заяви, державний уповноважений Антимонопольного комітету України на підставі звернення заявника приймає розпорядження про надання учасником концентрації такої інформації у визначений строк. Про прийняте розпорядження повідомляється заявнику. Заява вважається прийнятою до розгляду після отримання всієї інформації, передбаченої цим розпорядженням.
Частина відсутня 3. За зверненням учасника концентрації органи Антимонопольного комітету України проводять попередні консультації щодо інформації та документів, які є необхідними для розгляду відповідної заяви, в тому числі її розгляду за спрощеною скороченою процедурою, а також, протягом строку, встановленого частиною другою цієї статті, щодо врегулювання можливих недоліків у поданій заяві.
3. Якщо дозвіл на узгоджені дії було надано органами Антимонопольного комітету України на конкретно визначений строк, суб’єкти господарювання мають право звернутися до органів Антимонопольного комітету України із заявою про продовження дії дозволу. Така заява подається за три місяці до закінчення строку дії дозволу.4. У разі, якщо узгоджені дії чи концентрація провадяться із застосуванням конкурсних процедур (торги, аукціони, конкурси, тендери тощо), заява може подаватись як до початку конкурсної процедури, так і після, але не пізніше тридцяти днів з дати оголошення переможця, якщо інше не передбачено законом.5. Якщо суб’єкт господарювання вчиняє рівноцінні узгоджені дії з різними суб’єктами господарювання, заява може бути подана щодо однієї узгодженої дії за умови надання інформації щодо всіх інших учасників узгоджених дій у порядку, встановленому Антимонопольним комітетом України.
  1. Якщо дозвіл на узгоджені дії було надано органами Антимонопольного комітету України на конкретно визначений строк, суб’єкти господарювання мають право звернутися до органів Антимонопольного комітету України із заявою про продовження дії дозволу. Така заява подається за три місяці до закінчення строку дії дозволу.
  2. У разі, якщо узгоджені дії чи концентрація провадяться із застосуванням конкурсних процедур (торги, аукціони, конкурси, тендери тощо), заява може подаватись як до початку конкурсної процедури, так і після, але не пізніше тридцяти днів з дати оголошення переможця, якщо інше не передбачено законом.
  3. Якщо суб’єкт господарювання вчиняє рівноцінні узгоджені дії з різними суб’єктами господарювання, заява може бути подана щодо однієї узгодженої дії за умови надання інформації щодо всіх інших учасників узгоджених дій у порядку, встановленому Антимонопольним комітетом України.
Стаття 27. Розгляд заяви про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання1. Органи Антимонопольного комітету України розглядають заяву про надання дозволу на узгоджені дії протягом трьох місяців з дня прийняття її до розгляду відповідним органом Антимонопольного комітету України.Заява про зміни в узгоджених діях, на які було отримано дозвіл органу Антимонопольного комітету України, що не змінюють кола учасників і не поширюються на інші товарні ринки, розглядається органами Антимонопольного комітету України протягом тридцяти днів.Антимонопольний комітет України чи адміністративна колегія Антимонопольного комітету України розглядають заяву про надання дозволу на концентрацію протягом тридцяти днів з дня прийняття її до розгляду відповідним органом Антимонопольного комітету України. Стаття 27. Розгляд заяви про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання1. Органи Антимонопольного комітету України розглядають заяву про надання дозволу на узгоджені дії протягом трьох місяців з дня прийняття її до розгляду відповідним органом Антимонопольного комітету України.Заява про зміни в узгоджених діях, на які було отримано дозвіл органу Антимонопольного комітету України, що не змінюють кола учасників і не поширюються на інші товарні ринки, розглядається органами Антимонопольного комітету України протягом тридцяти днів.Антимонопольний комітет України чи адміністративна колегія Антимонопольного комітету України розглядають заяву про надання дозволу на концентрацію протягом тридцяти днів з дня прийняття її до розгляду відповідним органом Антимонопольного комітету України.
Абзац відсутній Антимонопольний комітет України чи адміністративна колегія Антимонопольного комітету України розглядає заяву за спрощеною скороченою процедурою протягом двадцяти п’яти днів з дня її надходження у випадку, якщо:
Абзац відсутній лише один учасник концентрації здійснює діяльність на території Україні, або
Абзац відсутній сукупна частка учасників концентрації на одному і тому ж товарному та географічному ринку не перевищує 15 відсотків, або
Абзац відсутній частки або сукупні частки учасників концентрації, які діють на товарних ринках вищого або нижчого рівня щодо ринку, на якому діє будь-який інший учасник концентрації, не перевищують 20 відсотків
2. Заява залишається без розгляду у випадку надходження від заявника клопотання про відкликання заяви, про що приймається розпорядження відповідних органів Антимонопольного комітету України.… 2. Заява залишається без розгляду у випадку надходження від заявника клопотання про відкликання заяви, про що приймається розпорядження відповідних органів Антимонопольного комітету України.…
Стаття 28. Прийняття рішень у заявах про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання1. Якщо протягом строку розгляду заяви, передбаченого частиною першою статті 27 цього Закону, органи Антимонопольного комітету України не розпочали розгляду справи про узгоджені дії чи концентрацію, рішення про надання дозволу на узгоджені дії чи концентрацію вважається прийнятим. Стаття 28. Прийняття рішень у заявах про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання1. Якщо протягом строку розгляду заяви, передбаченого частиною першою статті 27 цього Закону, органами Антимонопольного комітету України не виявлено підстав для заборони узгоджених дій, концентрації, вони приймають рішення про надання дозволу.
Рішення про надання дозволу на узгоджені дії чи концентрацію також вважається прийнятим, якщо протягом строку розгляду заяви, передбаченого частиною першою статті 27 цього Закону, органи Антимонопольного комітету України не розпочали розгляд справи про узгоджені дії чи концентрацію відповідно до частини першої статті 30 цього Закону.
2. Днем прийняття рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, відповідно до частини першої цієї статті, вважається останній день строку розгляду заяви, передбаченого частиною першою статті 27 цього Закону. 2. Днем прийняття рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, відповідно до частини першої цієї статті, вважається останній день строку розгляду заяви, передбаченого частиною першою статті 27 цього Закону.
Стаття 30. Розгляд справи про узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання1. У разі виявлення підстав для заборони узгоджених дій, концентрації, а також у разі необхідності проведення складного поглибленого дослідження чи експертизи відповідні органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про узгоджені дії чи концентрацію, про що приймається розпорядження та письмово повідомляється особа, яка подала заяву. Разом із повідомленням про початок розгляду справи надсилається перелік інформації, яку заявник повинен надати для прийняття органами Антимонопольного комітету України рішення у справі.…  Стаття 30. Розгляд справи про узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання1. У разі виявлення підстав для заборони узгоджених дій, концентрації, відповідні органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про узгоджені дії чи концентрацію, про що приймається розпорядження та письмово повідомляється особа, яка подала заяву. Разом із повідомленням про початок розгляду справи надсилається перелік інформації, яку заявник повинен надати для прийняття органами Антимонопольного комітету України рішення у справі.… 
Стаття 31. Рішення у справах про узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання…2. Рішення органів Антимонопольного комітету України про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію може бути обумовлено виконанням учасниками узгоджених дій, концентрації певних вимог і зобов’язань, які усувають або пом’якшують негативний вплив узгоджених дій, концентрації на конкуренцію. Такі умови і зобов’язання можуть стосуватися, зокрема, обмеження стосовно управління, користування чи розпорядження майном, а також зобов’язання суб’єкта господарювання здійснити відчуження майна. Стаття 31. Рішення у справах про узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання…2. У разі встановлення підстав для заборони узгоджених дій, концентрації, Антимонопольний комітет України повідомляє їх учасників про зміст таких підстав та встановлює розумний строк для надання учасниками узгоджених дій, концентрації пропозицій щодо зобов’язань, які готові взяти на себе учасники таких узгоджених дій, концентрації, що усувають відповідний негативний вплив узгоджених дій, концентрації на конкуренцію та дозволяють органу Антимонопольного комітету прийняти рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію.
Зобов’язання, взяті на себе учасниками узгоджених дій, концентрації, мають бути пропорційними обґрунтованим загрозам негативного впливу на конкуренцію, заявлених узгоджених дій, концентрації, а вимоги щодо забезпечення контролю за виконанням учасниками узгоджених дій, концентрації взятих на себе зобов’язань не повинні бути надмірними.З метою узгодження необхідних зобов’язань та вимог, якими обумовлюватиметься рішення органу Антимонопольного комітету про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, органи Антимонопольного комітету та учасники узгоджених дій, концентрації, проводять відповідні консультації.
Рішення про надання дозволу на узгоджені дії може бути надано на невизначений або конкретно визначений строк, який, як правило, не повинен перевищувати п’яти років.… Рішення про надання дозволу на узгоджені дії може бути надано на невизначений або конкретно визначений строк, який, як правило, не повинен перевищувати п’яти років.…
Стаття 34. Плата для відшкодування витрат, пов’язаних із розглядом заяв1. За подання заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків відповідно до статей 14 та 29 цього Закону справляється плата в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті. Стаття 34. Плата для відшкодування витрат, пов’язаних із розглядом заяв1. За подання заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків відповідно до статей 14 та 29 цього Закону справляється плата в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті.
2. Плата справляється:із заяв про надання дозволу на концентрацію – у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі сплати суми збору відповідно до абзацу четвертого цієї частини за надання попередніх висновків з цих питань – у розмірі 220 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;із заяв про надання дозволу на узгоджені дії – у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі сплати суми збору відповідно до абзацу четвертого цієї частини за надання попередніх висновків з цих питань – у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;із заяв про надання висновків відповідно до статей 14 та 29 цього Закону – у розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;за видачу додаткових примірників завірених копій рішень з питань, передбачених цією частиною, – у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожен примірник. 2. Плата справляється:із заяв про надання дозволу на концентрацію – у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі сплати суми збору відповідно до абзацу четвертого цієї частини за надання попередніх висновків з цих питань – у розмірі 880 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;із заяв про надання дозволу на узгоджені дії – у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі сплати суми збору відповідно до абзацу четвертого цієї частини за надання попередніх висновків з цих питань – у розмірі 280 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;із заяв про надання висновків відповідно до статей 14 та 29 цього Закону – у розмірі 320 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;за видачу додаткових примірників завірених копій рішень з питань, передбачених цією частиною, – у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожен примірник.
Народні депутати України В.Ю. Пташник
О.В. Кужель
Н.В. Кацер-Бучковська
А.В. Журжій
І.О. Климпуш-Цинцадзе
В.В. Голуб

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ВИСНОВОК

Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики

від 01.07.2015 р.

Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики розглянув на своєму засіданні 1 липня 2015 року (протокол засідання № 17) проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо підвищення ефективності системи контролю за економічними концентраціями), внесений народними депутатами України Пташник В.Ю. та іншими, – реєстр. № 2168а від 25.06.2015 року.

Метою законопроекту є комплексне врегулювання питань підвищення ефективності існуючої в Україні системи контролю за економічними концентраціями, що створить умови для зменшення невиправданого адміністративного тиску на суб’єктів господарювання, сприятиме покращенню входження інвесторів на українські ринки.

Головне наукове-експертне управління Апарату Верховної Ради України (висновок № 16/3-1051/2168а від 01.07.2015р.) вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за умови наступного урахування висловлених зауважень та пропозицій.

Комітет з питань економічної політики прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо підвищення ефективності системи контролю за економічними концентраціями) – (реєстр. № 2168а) прийняти в першому читанні за основу.

Співдоповідачем від Комітету визначено Голову Комітету, народного депутата України – Іванчука Андрія Володимировича.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та проект постанови Верховної Ради України додаються.

Голова Комітету А.Іванчук

ВИСНОВОК

Головного науково-експертного управління

від 01.07.2015 р.

на проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо підвищення ефективності системи контролю за економічними концентраціями)»

(реєстр. № 2168а від 25.06.2015 р.)

У проекті пропонується внести до Закону України «Про захист економічної конкуренції» зміни, які, на думку суб‘єктів права законодавчої ініціативи, мають дозволити підвищити ефективність існуючої в Україні системи контролю за економічними концентраціями шляхом, зокрема, збільшення порогових показників, за перевищення яких необхідним є отримання дозволу на концентрацію, виведення зі сфери попереднього контролю випадків концентрації за участі іноземних суб’єктів господарювання, які не можуть вплинути на стан конкуренції на товарних ринках, запровадження більш гнучких, швидких та спрощених процедур отримання попереднього дозволу на концентрації. Як зазначається в Пояснювальній записці до проекту, його прийняття «створить умови для зменшення невиправданого адміністративного тиску на суб’єктів господарювання, сприятиме покращенню входження інвесторів на українські ринки».

Розглянувши зазначений законопроект, Головне управління вважає за доцільне висловити щодо його змісту наступні зауваження та пропозиції. 1. Разом з тим, у новій редакції частини 1 ст. 24 Закону України «Про захист економічної конкуренції» пропонуємо залишити одну з умов отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання – наявність частки на певному ринку товару будь-якого учасника концентрації не більше 35 відсотків на ринку відповідного товару. Це пояснюється тим, що згідно ст. 22 названого Закону Антимонопольний комітет України здійснює контроль за концентрацією суб’єктів господарювання з метою запобігання монополізму. При цьому відповідно до ст. 12 цього Закону монопольним (домінуючим) визнається становище суб’єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 і більше відсотків. Вважаємо, що підставою отримання дозволу від Антимонопольного комітету України на концентрацію суб’єкта господарювання повинно бути не лише наявність вартісних показників його активів та обсягів реалізованої продукції, а також врахування того, щоб ці вартісні показники не перевищували відсоткові показники частки цього суб’єкта господарювання на ринку відповідно до критеріїв встановлених у ст. 12 Закону.2. У частині 3 ст. 26 Закону пропонуємо замінити слова «проводить попередні консультації» на «надає попередні консультації».3. У змінах до частини 1 ст. 27 Закону пропонується запровадити випадки спрощеної скороченої процедури розгляду заяви про надання дозволу на узгоджені дії Антимонопольним комітетом України чи його адміністративної колегії. На нашу думку, критеріями скороченого розгляду такої заяви повинно бути не тільки частка суб’єкту господарювання на ринку та кількість учасників концентрації, але й бажання суб’єкта господарювання в скорочений строк здійснити узгоджені дії та концентрацію. У змінах до цієї частини слід також уточнити, які саме товарні ринки є ринками вищого та нижчого рівня щодо ринку, на якому діє будь-який інший учасник концентрації, не перевищують 20 відсотків.4. У новій редакції абзацу 1 частини 2 ст. 31 Закону пропонуємо конкретизувати поняття «розумний строк», наприклад, на «тридцятиденний строк» для надання учасниками узгоджених дій, концентрації пропозицій щодо зобов’язань. Крім цього, в новій редакції абзацу 2 частини 2 цієї статті законодавчо визначити критерії «пропорційної обґрунтованості» та «надмірності» зобов’язань, взятих на себе учасниками узгоджених дій, концентрації.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за умови наступного урахування висловлених зауважень та пропозицій.

Керівник Головного управління В. І. Борденюк

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті