З моменту представлення проекту закону України «Про фармацевтичне самоврядування» під час засідання круглого столу в Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я на тему «Актуальні проблеми законодавчого регулювання обігу лікарських засобів та здійснення фармацевтичної діяльності», яке відбулося 16 листопада 2015 р., громадськість активно обговорює документ. Нагадаємо, що Ольгою Богомолець, головою Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, було запропоновано надати свої пропозиції опонентам до зазначеного законопроекту протягом визначеного терміну для внесення доповнень до остаточної редакції документа.
— Так, і досить активно. До конструктивного діалогу долучилася велика кількість професійних громадських організацій, безпосередньо фармацевтичних фахівців, представники освіти, які займаються підготовкою фармацевтичних спеціалістів та надають послуги у сфері післядипломної освіти.
Хочу зазначити, що значний обсяг проведеної публічної роботи щодо ознайомлення фармацевтичної спільноти України з ідеологією фармацевтичного самоврядування, у тому числі із законопроектом «Про фармацевтичне самоврядування», взяла на себе ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата».
Так, завдяки активним діям її членів за останній рік було проведено семінари та науково-практичні конференції з фармацевтичними фахівцями, які працюють в аптечних закладах різної форми власності, на виробництві, у системі дистрибуції та освіти (Запорізький державний медичний університет, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Національний фармацевтичний університет, Івано-Франківський національний медичний університет, Одеський національний медичний університет, Хмельницький медичний коледж тощо).
Зауважу, що такі заходи відвідало більше 30 тис. осіб з фармацевтичною освітою Київської, Черкаської, Чернігівської, Тернопільської Сумської, Івано-Франківської, Вінницької, Хмельницької, Рівненської, Одеської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької, Херсонської, Львівської та Запорізької обл. У ході цих зустрічей учасники заходів одноголосно приймали рішення звернутися до Верховної Ради України та інших органів влади стосовно важливості невідкладного ухвалення законопроекту «Про фармацевтичне самоврядування». У цілому представники фармацевтичної спільноти з різних регіонів України мають однакову думку про вектор розвитку вітчизняного фармацевтичного сектору, а саме — запровадження сучасних європейських стандартів надання фармацевтичної допомоги в Україні за допомогою встановлення фармацевтичного самоврядування.
— З боку професійних організацій Івано-Франківської, Закарпатської, Харківської, Львівської обл. також було отримано підтримку.
Так, Івано-Франківської обласна фармацевтична асоціація після обговорення законопроекту на окремому засіданні організації вирішила, що такий документ надасть можливість профільній громаді впливати на регулювання фармацевтичної діяльності на місцях. Зокрема, з розвитком місцевого самоврядування стане можливим передати функції ліцензування роздрібної та оптової реалізації лікарських засобів від центрального органу влади до регіональних підрозділів Державної служби України з лікарських засобів.
Представники Полтавської обласної громадської організації «Асоціація працівників фармацевтичної галузі» вважають, що прийняття закону допоможе раціонально поєднати інтереси фармацевтичного працівника, пацієнта, лікаря та держави. Крім того, завдяки запровадженню фахового самоврядування професійна спільнота, отримавши від держави таке право, зможе вирішувати питання стосовно організації діяльності, закріпить солідарну відповідальність перед державою і пацієнтом, тощо.
Також в обговоренні законопроекту взяли участь і фармацевтичні працівники аптечних закладів різної форми власності. Більшість із них вважає розробку та впровадження закону про фармацевтичне самоврядування своєчасним та обґрунтованим. Адже це дозволить об’єднати фармацевтичних спеціалістів, брати активну участь у вдосконалені вітчизняного фармацевтичного сектору та імплементувати сучасні світові стандарти надання фармацевтичної допомоги.
Окремо хочу зазначити реакцію представників освіти. Так, на підтримку законопроекту виступили такі корифеї фармацевтичної освіти та науки, як Валентин Черних, ректор Національного фармацевтичного університету, академік НАН України, доктор фармацевтичних наук, доктор хімічних наук, професор, Борис Зіменковський, ректор Львівського Національного медичного університету імені Данила Галицького, член-кореспондент НАМН України, професор, Юрій Вороненко, ректор Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор, академік НАМН України, Віктор Трохимчук, декан медико-профілактичного і фармацевтичного факультету НМАПО ім. П.Л. Шупика, професор, Микола Пономаренко, завідувач кафедри організації економіки фармації НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктор фармацевтичних наук, професор, Олександр Гудзенко, декан фармацевтичного факультету ДЗ «Луганський державний медичний університет», завідувач кафедри технології ліків, організації та економіки фармації, доктор фармацевтичних наук, професор, та ін.
На думку освітян, прийняття закону про фармацевтичне самоврядування сприятиме:
- активізації та підвищенню ролі фармацевтичного фахівця та науковця в галузі охорони здоров’я як представників професії публічної довіри;
- забезпеченню персоналізованої юридичної та моральної відповідальності перед державою й суспільством за якість фармацевтичної допомоги, дотримання фармацевтичними фахівцями норм професійної етики та забезпечення прав пацієнта;
- удосконаленню якості навчання та безперервного підвищення кваліфікації фармацевтичного працівника;
- розвитку соціально-етичних відносин серед учасників фармацевтичного ринку.
Крім того, на думку науковців, запровадження самоврядування є ознакою наявності розвиненої форми економічного інституту регуляції відносин у відповідній сфері діяльності. Так, за допомогою фармацевтичного самоврядування можна перенести ринкові ресурси безпосередньо до кінцевого споживача системи «лікар — фармацевтичний фахівець — пацієнт», забезпечуючи виконання міжнародних стандартів професійної діяльності у фармацевтичному секторі.
Підтримку отримано й від представників обласних державних адміністрацій. Зокрема, спеціалісти Департаменту охорони здоров’я Чернівецької обласної державної адміністрації вважають, що законопроект сприятиме створенню механізму поєднання інтересів держави та всіх учасників фармацевтичної діяльності та підвищить роль фармацевтичного фахівця.
Крім того, впровадження фармацевтичного самоврядування позитивно позначиться на вдосконаленні нормативних документів, які регулюють фармацевтичну діяльність. Фахівці Чернівецької обл. переконані, що фармацевтична спільнота України має об’єднатися в одну професійну самоврядну організацію для безпосереднього вирішення проблемних питань фармацевтичного сектору.
Більшість фармацевтичних фахівців, які надіслали звернення, плекають надію, що законопроект сприятиме розвитку національної та регіональної професійної аптечної діяльності, спрямованої на запровадження надання фармацевтичної допомоги.
— Без прийняття зареєстрованого законопроекту неможливо взагалі зрозуміти роль провізора або фармацевта в процесі отримання пацієнтом медичної допомоги. Крім того, даний проект підготовлено з метою сприяння розвиткові фармацевтичного сектору економіки України, зокрема, аптечної діяльності, його інтеграцію у світову систему фармацевтичної діяльності, формування сучасної інфраструктури, створення сприятливих умов для фахової аптечної діяльності, захисту інтересів фізичних та юридичних осіб у разі недбалості фармацевтичного працівника саме через розвиток професійного самоврядування у фармацевтичному векторі.
Прийняття закону України «Про фармацевтичне самоврядування» створить підґрунтя для раціонального поєднання інтересів фармацевтичного працівника, пацієнта, лікаря та держави. Із запровадженням фахового самоврядування держава закріпить право професійної спільноти вирішувати питання організації своєї діяльності, солідарної відповідальності фахівця перед пацієнтом тощо.
У рамках впровадження фармацевтичного самоврядування закон допоможе вирішити питання відносно децентралізації влади, зокрема, врегулювати процес передачі функції ліцензування роздрібної та оптової реалізації лікарських засобів від центрального органу до регіональних підрозділів Державної служби лікарських засобів України. Передавши таку функцію регіональним осередкам, на мою думку, можна буде вирішити питання стосовно стихійного відкриття аптек, так би мовити двері в двері, адже в процесі надання ліцензії право голосу матиме спеціаліст з фармацевтичною освітою.
У створенні регіональних осередків, на мою думку, мають бути зацікавлені місцеві орган влади. Адже це допоможе отримати кваліфіковану професійну консультацію та спільно вирішити будь-яке проблемне питання фармацевтичної діяльності.
До мене, як до народного депутата, часто звертаються за допомогою у вирішенні різних питань. Серед них значний обсяг займають існуючі проблеми в системі охорони здоров’я, зокрема, питання доступності належної медичної допомоги. Актуальною проблемою постало забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення населення в сільській місцевості.
На сьогодні у зв’язку із зникненням аптечних кіосків у селах, селищах міського типу, а також маленьких містах, де є лише 1 аптека на центральній вулиці, доступність ліків та виробів медичного призначення для населення значно знизиться, а будувати повноцінні аптеки в таких місцевостях економічно невигідно.
Отже, необхідно відновити ліквідовану в 2012 р. можливість реалізації лікарських засобів через такий вид аптечного закладу, як аптечні кіоски. ( Прим. ред. : Нагадаємо, що відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами з 29 грудня 2012 р. на фармацевтичному ринку припинено існування такого виду аптечного закладу, як аптечний кіоск.)
Крім цього, завдяки впровадженню фармацевтичного самоврядування всі фармацевтичні фахівці нашої держави, об’єднавшись у єдину професійну організацію, матимуть змогу вдосконалити системи навчання, тестування, оцінювання та безперервного підвищення кваліфікації без відриву від безпосереднього місця роботи, а саме: за допомогою дистанційної форми навчання. Підготовка фармацевтичного спеціаліста таким чином значною мірою підвищить професійну значимість кваліфікованого фахівця.
Підкреслю, що законопроект пройшов публічне обговорення та отримав експертну оцінку в особі пана Люка Безансона, генерального секретаря Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP), щодо відповідності європейським нормам фармацевтичного самоврядування. Так, в наданих зауваженнях до законопроекту FIP підкреслює, що першочерговою місією фармацевтичної палати має стати захист/підтримка безпеки пацієнтів та якості надання фармацевтичної допомоги. Окрім того, на їх думку, членство в фармацевтичній палаті є доказом того, що фармацевтичний фахівець відповідає всім загальноприйнятим вимогам, що висуваються до працівників аптек.
Отже, прийняття такого закону створить систему взаємовідносин не тільки між усіма представниками фармацевтичної професії, але й між фармацевтичною спільнотою та органами влади для розроблення та впровадження сучасних стандартів надання пацієнту фармацевтичних послуг, дотримання етичних норм професійної діяльності, а також приведення українських стандартів аптечної діяльності у відповідність з вимогами Європейського Союзу.
Україна має унікальну можливість адаптувати законодавчу базу до європейських стандартів фармацевтичного самоврядування.
Нагадаємо, що перший британський галузевий документ було прийнято в 1852 р., це був Фармацевтичний закон (Pharmacy Act), яким встановлювалася система контролю фармацевтичної практики для професіоналів, після чого було прийнято Закон про фармацію і отрути. А з 1841 р. розпочало своє існування Королівське фармацевтичне товариство Великобританії (Royal Pharmaceutical Society of Great Britain).
Закон про німецькі аптеки, який було розроблено в 1980 р., визначає, що ці заклади мають бути відповідальними за забезпечення населення належними лікарськими засобами відповідно до суспільних інтересів. При цьому відкрити аптеку та/або бути її керівником у Німеччині можуть тільки фармацевти. Індивідуальний фармацевт може бути власником максимум 3 аптек, а функціонування аптечних мереж в Німеччині заборонено.
А питання, пов’язані з аптечним самоврядуванням в Польщі, врегульовано законом «Про аптечні палати», прийнятим в 1991 р. Фармацевтичну самоврядну організацію Польська аптечна палата (Naczelna Izba Aptekarska) створено ще влітку 1939 р., без її погодження неможливо отримати дозвіл на відкриття нової аптеки. Вона ж проводить акредитацію аптечних закладів й атестацію персоналу.
Завершуючи зустріч, Ю. Гарбуз підкреслив, що фармацевтичне самоврядування як форма відносин між представниками фармацевтичної професії та органами державної влади вкрай необхідне для консолідації зусиль з метою впровадження європейських стандартів надання фармацевтичної допомоги пацієнту, захисту інтересів фахівця та держави, що стане основою для виконання стратегічного завдання — наближення вітчизняного фармацевтичного законодавства до норм міжнародного права.
Саме прийняття законопроекту стане поштовхом до розробки нормативних актів, спрямованих на стандартизацію та сертифікацію фармацевтичних фахівців, з врахуванням вимог Належної аптечної практики (Good Pharmaceutical Practice — GPP).
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим