МОЗ України опрацьовує стратегію забезпечення доступності лікарських засобів

21 січня під головуванням першого заступника міністра охорони здоров’я Олександри Павленко відбулося засідання експертної робочої групи з розробки Національної політики забезпечення лікарськими засобами, яку буде відображено в прийнятому Міністерством нормативно-правовому акті і вона включатиме 9 напрямків, запропонованих ВООЗ. Drug Policy, яку буде створено, — вектор, необхідний для подальшої планової роботи Міністерства. Під час зустрічі визначено модераторів за кожним з 9 напрямків, склади робочих підгруп та загальні принципи їх роботи. Результатом роботи підгруп мають стати тези щодо державної політики в тому чи іншому напрямку забезпечення населення лікарськими засобами.

Нова національна політика щодо забезпечення ліками базуватиметься на комплексному підході, з урахуванням рекомендацій ВООЗ, і включатиме наступні компоненти:

  • відбір основних (життєво необхідних) препаратів. Модератор напрямку — Оксана Лебега, старший технічний радник з фармаконагляду і раціонального використання лікарських засобів проекту USAID SIAPS (System for Increase Access to Pharmaceuticals and Services) в Україні;
  • забезпечення доступності лікарських засобів. Модератори напрямку — Володимир Редько, виконавчий директор Асоціації виробників інноваційних ліків «АПРАД» (підрозділ — цінова політика), і Оксана Кашинцева, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач наукового відділу промислової власності Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України (підрозділ — патентне право);
  • фінансування системи забезпечення ліками. Модератори напрямку — Нінель Кадирова, радник МОЗ України з фінансування системи охорони здоров’я USAID, і Світлана Буніна, виконавчий директор Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (далі — ООРММП України);
  • системи постачання ліків. Модератори напрямку — Олег Клімов, голова правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», і Тарас Савчук, старший технічний радник Проекту SIAPS;
  • регулювання та забезпечення якості. Модератори напрямку — Віктор Чумак, віце-президент ООРММП України, Олена Речкіна, директор Департаменту оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Державної служби України з лікарських засобів, і Ольга Баула, декан факультету хімічної та біофармацевтичної технології Київського національного університету технологій та дизайну;
  • раціональне застосування. Модератор напрямку — Тетяна Думенко, директор Департаменту раціональної фармакотерапії та супроводження державної формулярної системи ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» (далі — ДЕЦ);
  • клінічні та епідеміологічні дослідження. Модератори напрямку — Людмила Ковтун, начальник відділу клінічного аудиту ДЕЦ (підрозділ — клінічні дослідження), і Олена Матвєєва, директор Департаменту післяреєстраційного напрямку ДЕЦ (підрозділ — дослідження доступу до лікарських засобів, якості та раціонального використання);
  • формування кадрових ресурсів. Модератор напрямку — Андрій Зіменковський, д.мед.н., професор, завідувач кафедри клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького;
  • моніторинг та оцінка. Модератор напрямку — Олександр Жигінас, технічний радник з моніторингу і оцінювання Проекту SIAPS.

МОЗ України опрацьовує стратегію доступності лікарських засобів

За словами Олександри Павленко, Міністерство не втручатиметься в діяльність підгруп, а буде комунікувати з модераторами. При цьому вона наголосила, що експертна група з дерегуляції фармацевтичного ринку працює паралельно і переслідує іншу мету — удосконалення законодавства щодо обігу лікарських засобів. «У даному випадку в основі 1 невеликий стислий документ, який виступатиме вектором побудови фармацевтичної політики держави в цілому», — зауважила вона і додала, що надалі нормативно-правові акти розроблятимуться на основі цього Drug Policy. Робота експертної групи також буде будуватися, виходячи з прийнятого документа.

Свої пропозиції щодо роботи з напрямку «Відбір основних (життєво необхідних) лікарських засобів» представила Тетяна Думенко.

Як вона зазначила, за рекомендаціями ВООЗ, цілями національної політики щодо лікарських засобів є забезпечення доступу до якісних, безпечних і ефективних препаратів, які застосовуються раціонально.

У контексті забезпечення основними лікарськими засобами проблемними питаннями є:

  • обмежене фінансування;
  • поява нових високовартісних технологій;
  • заміна технологій новими;
  • наявність подвійних стандартів щодо регуляторних переліків за умови невизначеності критеріїв, процесу та механізму відбору препаратів до них;
  • відсутність достовірних даних щодо призначення та споживання ліків.

Т. Думенко представила присутнім напрацювання стосовно формування нового Національного переліку основних лікарських засобів. Перш за все вона нагадала, що постановою КМУ від 09.12.2015 р. № 1134 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955 і від 25 березня 2009 р. № 333» (щодо перейменування Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення шляхом виключення з назви словосполучення «і виробів медичного призначення») Міністерству доручено у місячний строк затвердити:

  • Положення про Національний перелік основ­них лікарських засобів (далі — Національний перелік);
  • Положення про Експертний комітет з відбору та використання основних лікарських засобів;
  • Положення про здійснення відбору лікарських засобів для внесення до Національного переліку основних лікарських засобів.

За словами Т. Думенко, проект Положення про Національний перелік, який містить критерії відбору до нього препаратів, уже погоджено в Державній регуляторній службі України, однак у зв’язку з набуттям чинності постановою КМУ № 1134 і зміною назви він потребує перевізування. Положення про Експертний комітет з відбору та використання основних лікарських засобів міститиме відповіді на питання, яким чином здійснюватиметься процес відбору ліків. Проект Положення про здійснення відбору лікарських засобів для внесення до Національного переліку найближчим часом буде подано до Міністерства і запропоновано для розгляду експертною групою і подальшого винесення на громадське обговорення.

Однією з висловлених пропозицій є визначення в стратегії переліку пріоритетних хвороб. «Це питання не прописано в нормативній базі, але, очевидно, що ми до нього багато разів повертатимемося і підказкою можуть бути рекомендації Європейського Союзу», — зазначила Т. Думенко. Так, для потреб дослідницької програми «Горизонт 2020» у 2013 р. Єврокомісія розробила перелік пріоритетних з позиції систем охорони здоров’я країн — членів ЄС хвороб.

22443

Наостанок Т. Думенко висловила сподівання, що за умови визначення методології включення лікарських засобів до Національного переліку він стане основою для цінового регулювання, систем фінансування, постачання і предметом подальших досліджень і практики раціонального застосування ліків.

Пропозиції щодо роботи за напрямком «Формування кадрових ресурсів» представив Андрій Зіменковський, закцентувавши свою увагу на підготовці фахівців раціональної фармакотерапії — клінічних провізорах.

За словами А. Зіменковського, на сьогодні існує близько 20 нормативних документів, які регламентують фахову діяльність клінічних провізорів. У 2012 р. розроблено Організаційно-методичні засади створення та діяльності клініко-фармацевтичної служби в закладах охорони здоров’я України, проте вони так і не впроваджені належним чином. Підготовлені клінічні провізори не можуть влаштуватися на роботу в лікарню внаслідок дії старого наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я».

Серед шляхів вирішення проблеми А. Зіменковський вбачає наступні:

  • впровадження розроблених базових засад із організації клініко-фармацевтичної служби в закладах охорони здоров’я;
  • реанімація пілотного проекту з працевлаштування клінічних провізорів у ДЕЦ для активного моніторингу побічних реакцій лікарських засобів у закладах охорони здоров’я;
  • введення посади «провізор клінічний» в університетські клініки;
  • повернення державного замовлення на клінічну фармацію;
  • аптеку вважати закладом охорони здо­­ров’я за умови, що в ній працює клінічний провізор на однойменній посаді;
  • введення дисципліни «Клінічна фармація» для лікарів усіх спеціальностей;
  • пошук європейських грантів з клінічної фармації та участь у міжнародних проектах із фармацевтичної опіки.

Формат роботи підгруп виглядатиме наступним чином: усім модераторам буде направлено організаційний лист із зазначенням орієнтовних строків підготовки тез і критеріїв того, як вони мають виглядати для збереження єдиної стилістики.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті