Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної власності»

18 Лютого 2016 6:02 Поділитися

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України Кабінет Міністрів подає в порядку законодавчої ініціативи для розгляду Верховною Радою проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної власності».

Представлятиме проект Закону у Верховній Раді Міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус.

Прем’єр-міністр України
Арсеній ЯЦЕНЮК

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо управління
об’єктами державної власності»

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону України

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної власності» розроблено Мінекономрозвитку на виконання пункту 5 «Нова політика управління державною власністю» програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 11.12.2014 № 26, пункту 36с Меморандуму про економічну та фінансову співпрацю між Урядом України та МВФ та пункту 13 протоколу наради від 30.04.2015 під головуванням Прем’єр — міністра України А. Яценюка.

Проект доопрацьовано та погоджено з Мін’юстом відповідно до протоколу № 23 засідання Урядового комітету з питань економічного розвитку та європейської інтеграції від 14.08.2015.

2. Мета і шляхи її досягнення

Програмою діяльності Уряду визначено основні кроки щодо підвищення ефективності управління об’єктами державної власності, зокрема:

впровадження корпоративного управління відповідно до стандартів ОЕСР;

запровадження ефективного управління об’єктами державної власності;

усунення посадових осіб державних органів від управління державними компаніями.

Метою законопроекту є створення сприятливих умов для оптимізації структури державного сектора економіки та запровадження ринкових методів управління суб’єктами господарювання державного сектора економіки.

Законопроектом пропонується внести зміни до Господарського кодексу встановивши, що у державному унітарному підприємстві, за рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, створюється наглядова рада.

Зокрема пропонується визначити органи управління державним унітарним підприємством та встановити, що наглядова рада державного унітарного підприємства є органом, що здійснює захист прав держави, і в межах компетенції, визначеної статутом та законом, контролює та регулює діяльність керівника підприємства.

Також законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про управління об’єктами державної власності», якими створити правові підстави для включення до складу органів управління суб’єктів господарювання державного сектору економіки незалежних членів наглядових рад, що забезпечить підвищення ефективності управління об’єктами державної власності.

Зокрема передбачається встановити, що у державних підприємствах, а також господарських товариствах, у статутних капіталах яких частка держави перевищує 50 відсотків, у випадках і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, створюється наглядова рада, до якої можуть включатися незалежні члени наглядових рад.

З метою підвищення прозорості діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що ґрунтується на Рекомендаціях ОЕСР, законопроектом пропонується встановити, що річна, у тому числі консолідована, звітність суб’єктів господарювання державного сектору економіки підлягає обов’язковому аудиту. Крім того, пропонується встановити вимогу щодо обов’язкового оприлюднення такими суб’єктами інформації про свою діяльність (фінансову звітність, інформацію щодо посадових осіб суб’єктів господарювання, вчинення правочинів тощо).

3. Правові аспекти

У даній сфері правових відносин діють Господарський кодекс України, Закони України «Про управління об’єктами державної власності», «Про інформацію» тощо.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

5. Позиція заінтересованих органів

Законопроект погоджено без зауважень Мінінфраструктури та ДРС.

Мінагрополітики та НКЦПФР проект погоджено із зауваженнями, які враховано.

Мінфіном, Фондом державного майна та Міненерговугіллям проект погоджено із зауваженнями, які враховано частково.

Висновок Мін’юсту від 08.07.2015. Проект Закону погоджено із зауваженнями, які враховано під час доопрацювання проекту на виконання протоколу № 23 засідання Урядового комітету з питань економічного розвитку та європейської інтеграції від 14.08.2015. Доопрацьований проект погоджено з Мін’юстом.

6. Регіональний аспект

Законопроект не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

Законопроект не потребує проведення громадської антидискримінаційної експертизи, оскільки в ньому відсутні положення, що містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

Законопроект не містить правил і процедур, що можуть становити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Законопроект розміщено на офіційному сайті Мінекономрозвитку та на офіційному урядовому веб-сайті «Громадянське суспільство і влада» для публічного обговорення.

Зауважень та пропозицій до законопроекту від юридичних та фізичних осіб не надходило.

9. Позиція соціальних партнерів

Законопроект не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Законопроект є регуляторним актом, що відповідає принципам державної регуляторної політики. Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не заподіють шкоди суб’єктам господарювання, громадянам та державі.

10-1. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту не передбачає впливу на ринок праці, оскільки він спрямований удосконалення управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки і не передбачає залучення додаткових трудових ресурсів або їх скорочення.

11. Прогноз результатів

Прийняття Закону забезпечить удосконалення управління об’єктами державної власності, створить сприятливі умови для оптимізації структури державного сектору економіки та запровадження ринкових методів управління об’єктами державної власності.

Міністр економічного розвитку і торгівлі України
Айварас Абромавичус

Проект

від 09.09.2015 р. реєстраційний № 3062

Закон УкраЇни
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо управління об’єктами державної власності

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 p., № 18—22, ст. 144):

1) у першому реченні частини четвертої статті 63 слова «ним призначається,» замінити словами «який призначається засновником (наглядовою радою такого підприємства (у разі її утворення)»;

2) частину третю статті 65 викласти в такій редакції:

«3. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або орган, що здійснює функції з управління підприємством, або наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає керівника підприємства, який є підзвітним власнику або відповідному органу чи наглядовій раді.»;

3) у статті 73:

частину шосту викласти в такій редакції:

«6. Органами управління державного унітарного підприємства є:

керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, або наглядовою радою такого підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним цим органам;

наглядова рада (у разі її утворення) в межах компетенції, визначеної статутом та законом, контролює та регулює діяльність керівника підприємства.

Наглядова рада на державному унітарному підприємстві утворюється за рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством. Порядок утворення наглядової ради на державних унітарних підприємствах визначається Кабінетом Міністрів України.

Особливості управління державним унітарним підприємством визначаються Законом України «Про управління об’єктами державної власності.»;

доповнити статтю після частини сьомої новою частиною восьмою такого змісту:

«8. Річна, у тому числі консолідована, звітність державного унітарного підприємства підлягає обов’язковому аудиту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державне унітарне підприємство оприлюднює інформацію про свою діяльність, крім випадків, установлених законом, шляхом розміщення її на власній веб-сторінці або на офіційному веб-сайті суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством, а також подає її такому суб’єкту управління у порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Обов’язковому оприлюдненню підлягає така інформація:

квартальна, річна фінансова звітність державного унітарного підприємства за останні три роки, у тому числі консолідована;

річний аудиторський звіт за останні три роки;

біографічні довідки членів наглядової ради та керівника державного унітарного підприємства;

річні звіти наглядової ради;

рішення суб’єкта управління об’єктами державної власності щодо державного унітарного підприємства;

відомості про договори, інформація про які підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів».

Державне унітарне підприємство оприлюднює річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком до 30 квітня року, що настає за звітним періодом.

Відповідальність за оприлюднення та достовірність обов’язкової інформації про діяльність державного унітарного підприємства несе керівник такого підприємства, відповідно до закону та умов укладеного з ним контракту.».

У зв’язку з цим частину восьму вважати частиною дев’ятою;

4) доповнити Кодекс статтею 731 такого змісту:

«Стаття 731. Правочин державного унітарного підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість

1. Особою, заінтересованою у вчиненні державним унітарним підприємством правочину, вважається посадова особа органів управління підприємства, член її сім’ї — чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їх чоловік (дружина); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів управління підприємством та/або члену її сім’ї, становить 25 і більше відсотків, якщо зазначена особа (особи — разом або окремо) відповідає принаймні одній із таких ознак:

1) є стороною такого правочину або членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину;

2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від державного унітарного підприємства (посадових осіб органів управління підприємства) або від особи, яка є стороною правочину;

3) у результаті такого правочину придбаває майно;

4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва державного унітарного підприємства посадовими особами).

2. Керівник державного унітарного підприємства і члени наглядової ради підприємства зобов’язані протягом п’яти робочих днів з дня отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, подати суб’єкту управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством, інформацію стосовно правочину, у вчиненні якого є заінтересованість.

3. Суб’єкт управління об’єктами державної власності протягом десяти робочих днів з дня отримання інформації стосовно правочину, у вчиненні якого є заінтересованість, приймає рішення щодо вчинення такого правочину державним унітарним підприємством або про відмову у вчиненні. Якщо суб’єкт управління об’єктами державної власності не прийняв жодного рішення у зазначений строк, вважається, що рішення про вчинення правочину було прийнято.

4. Правочин, вчинений з порушенням вимог частин другої і третьої цієї статті, є нікчемним. Відповідальність за шкоду, заподіяну державному унітарному підприємству правочином, вчиненим з порушенням вимог частин другої і третьої цієї статті, несе особа, заінтересована у вчиненні державним унітарним підприємством такого правочину в межах і порядку, визначених законом.»;

5) частину першу статті 89 доповнити абзацом такого змісту:

«Особливості управління господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, визначаються Законом України «Про управління об’єктами державної власності.»;

6) частину третю статті 90 доповнити абзацами такого змісту:

«Річна, у тому числі консолідована, звітність господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарського товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків, підлягає обов’язковому аудиту в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарського товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків, оприлюднює річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком до 30 квітня року, що настає за звітним періодом.

Господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарське товариство, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків, оприлюднюють інформацію про свою діяльність, крім випадків, установлених законом, шляхом розміщення її на власній веб-сторінці або офіційному веб-сайті суб’єкта управління, який щодо нього здійснює функції з управління корпоративними правами, а також подає її такому суб’єкту управління об’єктами державної власності у порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Обов’язковому оприлюдненню підлягає така інформація:

квартальна, річна фінансова звітність господарського товариства за останні три роки, у тому числі консолідована;

річний аудиторський звіт за останні три роки;

біографічні довідки членів наглядової ради, голови та членів виконавчого органу господарського товариства;

річні звіти наглядової ради;

рішення загальних зборів господарського товариства;

звіти виконавчого органу господарського товариства;

відомості про договори, інформація про які підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів».

Відповідальність за оприлюднення зазначеної в абзацах шостому — дванадцятому цієї частини інформації та її достовірність несе голова виконавчого органу господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарського товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків, відповідно до закону та умов укладеного з ним контракту.».

2. Частину четверту статті 21 Закону України «Про інформацію» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 48, ст. 650; 2010 р., № 37, ст. 496; 2011 р., № 32, ст. 313; 2015 р., № 26, ст. 219) доповнити пунктом 51 такого змісту:

«51) про діяльність суб’єкта господарювання державного сектору економіки та його органів управління, які не є державною таємницею.».

3. У частині четвертій статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 365; 2006 р., № 26, ст. 210; 2011 р., № 45, ст. 484; 2012 р., № 36, ст. 420; 2014 р., № 22, ст. 781, № 44, ст. 2040):

абзац другий виключити;

доповнити частину абзацами такого змісту:

«Суб’єкт господарювання державного сектору економіки зобов’язаний оприлюднювати інформацію про свою діяльність (квартальну, річну фінансову звітність, у тому числі консолідовану, за останні три роки) шляхом розміщення її на власній веб-сторінці або офіційному веб-сайті відповідного суб’єкта управління об’єктами державної власності, а також подавати у порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України, відповідному суб’єкту управління об’єктами державної власності.

Річна фінансова звітність та річна консолідована фінансова звітність суб’єкта господарювання державного сектору економіки публікується разом з аудиторським висновком до 30 квітня року, що настає за звітним періодом.».

4. У Законі України «Про управління об’єктами державної власності» (Відомості Верховної Ради України, 2006 p., № 46, ст. 456; 2010 р., № 48, ст. 564; 2011 р., № 12, ст. 74, № 28, ст. 252, № 29, ст. 272, № 45, ст. 478; 2012 р., № 15, ст. 100, № 40, ст. 480; 2014 р., № 4, ст. 61, № 20—22, ст. 712, № 34, ст. 1166):

1) абзац третій частини першої статті 4 виключити;

2) у частині другій статті 5:

доповнити частину пунктами 161, 171 і 172 такого змісту:

«161) визначає критерії, відповідно до яких утворення наглядової ради є обов’язковим на державних унітарних підприємствах та з урахуванням положень Закону України «Про акціонерні товариства» в акціонерних товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належить державі, а також акціонерних товариствах, 50 і більше відсотків акцій яких належить господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків;»;

171) визначає критерії залучення аудиторських компаній до аудиту фінансової звітності суб’єктів господарювання державного сектору економіки;

172) установлює обсяг обов’язкової для подання відповідним суб’єктам управління інформації про діяльність державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків.»;

пункт 18 доповнити підпунктами «с»—«х» такого змісту:

«с) утворення наглядової ради державного унітарного підприємства;

т) призначення незалежних членів наглядової ради державного підприємства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій належать державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій якого належать господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків;

у) оприлюднення інформації про діяльність державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, та подання зазначеної інформації відповідному суб’єкту управління;

ф) надання і погодження завдань на голосування представникам держави на загальних зборах та засіданнях наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та засіданнях наглядової ради державного унітарного підприємства;

х) призначення представника держави, який бере учать у загальних зборах та наглядових радах господарських товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, та в наглядових радах державних унітарних підприємств.»;

3) статтю 51 виключити;

4) у частині першій статті 52:

пункт 5 доповнити абзацом такого змісту:

«укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки;»;

доповнити частину пунктом 71 такого змісту:

«71)створює та веде реєстр укладених контрактів з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки в установленому ним порядку;»;

5) у частині першій статті 6:

пункт 4 викласти в такій редакції:

«4) призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних унітарних підприємств, у яких не утворено наглядову раду, установ, організацій та господарських структур, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог;»;

доповнити частину пунктами 41—4такого змісту:

«41) забезпечують обрання (призначення) незалежних членів наглядових рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки;

42) визначають інформацію, обов’язкову для оприлюднення суб’єктами господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери їх управління, відповідно до статті 73 Господарського кодексу України;

43) приймають рішення щодо вчинення державним унітарним підприємством правочину, щодо якого є заінтересованість, або про відмову від його вчинення;»;

у пункті 5 слова «розробляють та» виключити;

пункт 8 викласти в такій редакції:

«8) забезпечують проведення щорічних аудиторських перевірок суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери їх управління. У разі зміни керівника суб’єкта господарювання державного сектору економіки забезпечують проведення ревізії фінансово-господарської діяльності такого суб’єкта у порядку, передбаченому законом;»;

доповнити частину пунктом 81 такого змісту:

«81) погоджують державним унітарним підприємствам, що належать до сфери їх управління, у яких не утворено наглядової ради, укладення договорів щодо проведення аудиту річної фінансової звітності;»;

пункт 14викласти в такій редакції:

«141) визначають осіб, які представляють державу на загальних зборах та в наглядових радах господарських товариств, функції з управління корпоративними правами держави яких вони здійснюють та наглядових радах державних унітарних підприємств (далі — представник держави), та забезпечують їх обрання (призначення), укладають договори доручення з представниками держави, що беруть участь у загальних зборах, надають завдання на голосування з питань порядку денного загальних зборів;»;

пункт 231 доповнити абзацом такого змісту:

«укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки;»;

6) у статті 7:

пункт 1 частини першої доповнити підпунктом «к» такого змісту:

«к) подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності, за затвердженою ним формою інформацію про:

фінансово-господарську діяльність кожного державного підприємства, установи, організації, що належать до сфери його управління, а також господарського товариства, щодо якого ним виконуються функції з управління корпоративними правами;

укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки;»;

7) частину першу статті 9 доповнити пунктом 1такого змісту:

«11) подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності, інформацію про укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки.»;

8) у статті 11:

частину третю викласти в такій редакції:

«3. Управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки здійснюється суб’єктами управління об’єктами державної власності шляхом призначення представників держави, які беруть участь у загальних зборах, та в наглядову раду таких суб’єктів господарювання.

Представнику держави в наглядових радах суб’єктів господарювання державного сектору економіки, крім незалежного члена наглядової ради, у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, надаються завдання на голосування. У разі надання суб’єктом управління об’єктами державної власності завдання на голосування члени наглядової ради, що представляють інтереси держави, крім незалежних членів, голосують на засіданнях наглядової ради відповідно до наданих завдань на голосування.

Із представником держави, що бере участь у загальних зборах, укладається договір доручення. Представник держави бере участь у загальних зборах господарського товариства та голосує з кожного питання порядку денного виключно відповідно до завдання щодо голосування, передбаченого у дорученні на представництво, що видається суб’єктом управління об’єктами державної власності, який здійснює функції з управління корпоративними правами держави в господарському товаристві.»;

частину чотирнадцяту виключити;

у частині шістнадцятій:

в абзаці першому слово «повноважний» виключити;

абзац другий виключити;

у частині вісімнадцятій слова «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об’єктами державної власності» замінити словами «суб’єктом управління об’єктами державної власності,»;

9) доповнити Закон статтями 112 —114 такого змісту:

«Стаття 112. Особливості управління державними унітарними підприємствами та акціонерними товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належать державі, а також акціонерними товариствами, 50 і більше відсотків акцій яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків

1. У державних унітарних підприємствах, а також акціонерних товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належать державі, а також акціонерних товариствах, 50 і більше відсотків акцій яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, наглядова рада утворюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням положень Закону України «Про акціонерні товариства».

2. До складу наглядової ради акціонерних товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належать державі, а також акціонерних товариств, 50 і більше відсотків акцій яких перебувають у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, включаються не менше двох незалежних членів наглядової ради з числа тих, що призначені у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До складу наглядової ради державних унітарних підприємств включається не менше одного незалежного члена наглядової ради з числа тих, що призначені у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

3. Протягом перебування на посаді керівникам і членам органів управління державних унітарних підприємств та акціонерних товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належать державі, а також акціонерних товариств, 50 і більше відсотків акцій яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, заборонено засновувати або брати участь у підприємствах, інших господарських організаціях (бути власниками або співвласниками), які конкурують з такими підприємствами та акціонерними товариствами.

4. Керівникам державних унітарних підприємств та членам колегіального виконавчого органу (особі, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) акціонерних товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належать державі, а також акціонерних товариств, 50 і більше відсотків акцій яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, заборонено поєднувати роботу на державному підприємстві та в акціонерному товаристві з будь-якою підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю, крім випадків схвалення такої діяльності наглядовою радою, а у разі відсутності наглядової ради — відповідним суб’єктом управління об’єктами державної власності (для державного унітарного підприємства) чи загальними зборами акціонерів (для акціонерного товариства).

5. Керівники та члени органів управління державних унітарних підприємств та акціонерних товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належать державі, а також акціонерних товариств, 50 і більше відсотків акцій яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, несуть відповідальність за свої рішення щодо таких суб’єктів господарювання згідно із законом та умовами укладених з ними контрактів.

Стаття 113. Незалежні члени наглядових рад державних підприємств та акціонерних товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належать державі, а також акціонерних товариств, 50 і більше відсотків акцій яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків

1. Незалежний член наглядової ради — фізична особа, яка не має ділових або родинних зв’язків з посадовими особами державного унітарного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарського товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків.

2. Незалежним членом наглядової ради державного унітарного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарського товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків, не може бути особа, яка:

є або протягом останніх п’яти років була керівником такого державного підприємства або головою (членом) виконавчого органу, або ревізійної комісії такого господарського товариства, або посадовою особою його дочірнього підприємства, філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу;

є або протягом останніх трьох років була працівником такого державного підприємства або господарського товариства, або його дочірнього підприємства, філії, представництв та/або інших відокремлених підрозділів;

є афілійованою особою такого господарського товариства;

отримує або отримувала від такого державного підприємства або господарського товариства, або його дочірнього підприємства будь-які доходи, за винятком доходів у вигляді винагороди за виконання функцій члена наглядової ради;

є власником корпоративних прав такого господарського товариства (самостійно або разом з афілійованими особами) або представляє інтереси такого власника;

є державним службовцем чи представником держави;

є аудитором такого державного підприємства або господарського товариства, або була ним протягом певного періоду за останні три роки, що передували її обранню до наглядової ради;

бере участь в аудиті такого державного підприємства або господарського товариства, або їх дочірніх підприємств як аудитор, що працює у складі аудиторської організації, або брала участь у такому аудиті протягом певного періоду за останні три роки, що передували її обранню до наглядової ради;

має або мала протягом останнього року ділові зв’язки з таким державним унітарним підприємством або господарським товариством, або його дочірнім підприємством безпосередньо або як акціонер, учасник, керівник або член виконавчого органу товариства, яке має або мало такі зв’язки;

працювала на посаді незалежного члена у складі наглядової ради такого державного підприємства або господарського товариства, протягом трьох строків;

є близькою особою з особами, зазначеними у частині другій цієї статті.

3. Вимоги до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій належать державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій якого належать господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків, затверджує Кабінет Міністрів України.

4. З незалежним членом наглядової ради укладається трудовий або цивільно-правовий договір. Незалежний член наглядової ради виконує свої повноваження з дотриманням умов укладеного з ним договору та статуту державного унітарного підприємства або акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій належать державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій якого належать господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків.

5. Незалежний член наглядової ради має рівні права і обов’язки з іншими її членами.

Під час здійснення повноважень члена наглядової ради, в тому числі під час голосування на її засіданнях, незалежний член наглядової ради керується законодавством та професійним досвідом щодо доцільності прийняття відповідних рішень.

У своїй діяльності член наглядової ради керується інтересами відповідного державного унітарного підприємства або акціонерного товариства і забезпечує реалізацію повноважень у способи, що визначені законом та статутом державного унітарного підприємства або акціонерного товариства.

Незалежні члени наглядових рад голосують з усіх питань, включених до порядку денного засідання наглядової ради.

Стаття 114. Компетенція наглядової ради державного унітарного підприємства

До виключної компетенції наглядової ради державного унітарного підприємства належить:

погодження проекту стратегії, річного фінансового плану державного унітарного підприємства та звіту про його виконання, а також проектів інших рішень, пов’язаних з господарською діяльністю підприємства;

затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов’язані з діяльністю державного унітарного підприємства;

прийняття рішення про розміщення державним унітарним підприємством цінних паперів, крім акцій;

прийняття рішення про викуп розміщених державним унітарним підприємством цінних паперів, крім акцій;

затвердження ринкової вартості майна у разі прийняття рішення про вчинення значного правочину в межах своїх повноважень та у разі, коли майно вноситься як плата за цінні папери, випущені підприємством;

прийняття рішення про тимчасове відсторонення керівника від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово виконуватиме повноваження керівника;

призначення на посаду та звільнення з посади керівника, укладення і розірвання з ним контракту, здійснення контролю за дотриманням умов контракту;

обрання аудитора державного унітарного підприємства та визначення умов договору, що укладатиметься з ним, установлення розміру оплати його послуг за умови погодження уповноваженим органом управління;

прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить більше 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності державного унітарного підприємства, крім правочинів, рішення про вчинення яких приймається відповідним суб’єктом управління об’єктами державної власності. Статутом державного унітарного підприємства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину;

прийняття рішення про обрання оцінювача майна державного унітарного підприємства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, установлення розміру оплати його послуг;

здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю державного унітарного підприємства;

здійснення контролю за запобіганням, виявленням та врегулюванням конфлікту інтересів керівника, в тому числі за використанням майна державного унітарного підприємства в особистих інтересах, та укладенням угод з пов’язаними особами, а також інформування суб’єкта управління державного унітарного підприємства про виявлені порушення;

визначення форм контролю за ефективністю управління державним унітарним підприємством;

здійснення контролю за ефективністю управління державним унітарним підприємством та ініціювання у разі потреби перед суб’єктом управління об’єктами державної власності вжиття відповідних заходів;

обрання та припинення повноважень керівника підрозділу внутрішнього аудиту державного унітарного підприємства, який підпорядковується і звітує безпосередньо наглядовій раді;

складення щорічного звіту наглядової ради за результатами її діяльності;

вирішення інших питань, що згідно із законом і статутом підприємства належать до виключної компетенції наглядової ради.

2. Керівник державного унітарного підприємства забезпечує членам наглядової ради доступ до інформації в межах, передбачених законом та статутом державного підприємства.»;

10) у першому реченні частини першої статті 14 слова «за рахунок їх чистого прибутку» виключити;

11) статтю 17 доповнити частиною другою такого змісту:

«2. Відповідальність за своєчасність подання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, інформації, зазначеної в частині шостій статті 16 цього Закону, та її повноту несуть керівники суб’єктів управління об’єктами державної власності.»;

12) у тексті Закону слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку» в усіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності» у відповідному відмінку, а слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об’єктами державної власності,» та «, паїв» виключити.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України

ВИСНОВОК
Головного науково-експертного управління Верховної Ради України на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної власності» (реєстрац. № 3062 від 09.09.2015 р.) від 14.09.2015

Метою законопроекту є створення сприятливих умов для оптимізації структури державного сектору економіки та запровадження ринкових методів управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки.

Головне управління, розглянувши законопроект, вважає за доцільне висловити до нього наступні зауваження та пропозиції.

У частині шостій статті 73 Господарського кодексу пропонується створення наглядової ради як органу управління державного унітарного підприємства. Це ж саме пропонується й у нових статтях 112 та 113, якими пропонується доповнити Закон України «Про управління об’єктами державної власності». На наш погляд, в проекті доцільно визначити випадки, коли створення наглядової ради в державному унітарному підприємстві є дійсно необхідним, оскільки вона як проміжна ланка між уповноваженим органом управління та керівником підприємства може виявитись зайвою і лише заважати у роботі.

У абзаці четвертому цієї ж частини статті 6 ГК та частині першій статті 11до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» пропонується, щоб порядок утворення наглядової ради на державних унітарних підприємствах, а також у господарських товариствах з державною часткою визначав Кабінет Міністрів України. При цьому вважаємо за потрібне додати, що Кабмін має визначати також випадки та порядок ліквідації наглядової ради.

Крім того, у новій статті 731, якою пропонується доповнити Кодекс, визначається перелік осіб, заінтересованих у вчиненні державним унітарним підприємством правочину. На наш погляд, цей перелік потрібно доповнити також керівником підприємства, а також членами наглядової ради разом із членами їх сімей відповідно. Також в проекті необхідно врегулювати порядок повідомлення уповноваженого органу управління про вчинення правочинів із заінтересованістю. На наш погляд, особи, які заінтересовані у вчиненні таких правочинів, мають насамперед добровільно повідомляти про це відповідні органи управління, а в разі, якщо вони не виконали цю вимогу, то мають нести відповідальність, якщо такий правочин спричинить збитки державному унітарному підприємству.

В новій статті 113,якою доповнюється Закон України «Про управління об’єктами державної власності», пропонується запровадити та врегулювати правовий статус «незалежних» членів наглядової ради. Не заперечуючи проти цього, вважаємо, що доцільно було б врегулювати й статус інших членів наглядових рад, що призначаються Кабінетом Міністрів України, і, виходячи з логіки проекту, мають бути «залежними» від державного унітарного підприємства чи господарського товариства з державною часткою.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

Керівник Головного управління
В.І. Борденюк

ВИСНОВОК
Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики
від 16.09.2015 р.

Комітет з питань економічної політики на своєму засіданні 16 вересня 2015 року (прот. № 20) розглянув проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної власності» (реєстр. № 3062 від 09.09.2015), внесений Кабінетом Міністрів України.

Метою законопроекту є створення сприятливих умов для оптимізації структури державного сектору економіки та запровадження ринкових методів управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки.

Проектом передбачається внести зміни до ряду законодавчих актів, зокрема, до Господарського кодексу України, встановивши, що у державному унітарному підприємстві, за рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, створюється наглядова рада. Також пропонується внести зміни до Закону України «Про управління об’єктами державної власності», якими створити правові підстави для включення до складу органів управління суб’єктів господарювання державного сектору економіки незалежних членів наглядових рад, що забезпечить підвищення ефективності управління об’єктами державної власності тощо.

Головне науково-експертне управління у своєму висновку від 14.09.2015 за № 16/3-1319/3062 пропонує за результатами розгляду в першому читанні прийняти законопроект за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

Комітет прийняв рішення проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної власності» (реєстр. № 3062 від 09.09.2015) рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу.

Співдоповідачем від Комітету визначено Голову комітету, народного депутата України — Іванчука Андрія Володимировича.

Висновок Головного науково-експертного управління та проект постанови Верховної Ради України додаються.

Додатки: на 3 аркушах.

Голова Комітету
А. Іванчук

ВИСНОВОК
Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції щодо результатів здійснення антикорупційної експертизи проекту нормативно-правового акта
від 27.10.2015 р.

Назва проекту акта: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної власності.

Реєстр. № 3062 від 09 вересня 2015 р.

Суб’єкт права законодавчої ініціативи: Кабінет Міністрів України

Головний комітет з підготовки і попереднього розгляду — Комітет з питань економічної політики

У проекті акта не виявлено корупціогенних факторів — проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства (рішення Комітету від 2015 року, протокол №).

Голова Комітету
Є. Соболєв

ЗАУВАЖЕННЯ
Головного юридичного управління Верховної Ради України до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності» (реєстраційний
№ 3062) від 02.02.2016 р.

У Головному юридичному управлінні проаналізовано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності», підготовлений до другого читання, та звертається увага на таке.

1. Всупереч вимогам статті 116 Регламенту Верховної Ради України під час підготовки проекту до другого читання до тексту проекту було внесено суттєві зміни, які не були предметом розгляду під час його прийняття у першому читанні, а відтак на текст проекту зміненого закону не надано висновок щодо відповідності проекту вимогам антикорупційного законодавства.

Зокрема, це стосується нової статті 732 Господарського кодексу України щодо визначення значних господарських зобов’язань державного унітарного підприємства, а також правових наслідків вчинення такого зобов’язання, нової статті 781 цього Кодексу про визначення господарського зобов’язання комунального унітарного підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість, а також правових наслідків вчинення такого зобов’язання, змін до статті 78 цього Кодексу в частині встановлення органів управління комунальним унітарним підприємством, перевірки річної фінансової звітності та оприлюднення інформації про діяльність комунального унітарного підприємства, а також змін до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в частині віднесення до виключних повноважень сільської, селищної та міської ради прийняття рішень про визначення критеріїв, відповідно до яких утворення наглядової ради є обов’язковим в комунальних унітарних підприємствам та господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, затвердження порядку утворення наглядової ради, порядку обрання членів наглядової ради комунального унітарного підприємства тощо.

Слід також зазначити і те, що, як вбачається із тексту проекту, його положення значно розширюють предмет регулювання, окреслений в тексті, прийнятому за основу. Зокрема, це стосується управління об’єктами комунальної власності, а саме, змін до статті 78 та нової статті 781 Господарського кодексу України, статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У зав’язку з цим назву проекту також змінено.

Разом з тим, у законопроекті залишилось неврегульованим питання порядку вчинення комунальним унітарним підприємством значних господарських зобов’язань. Таким чином, положення, якими регулюються питання управління комунальними унітарними підприємствами не повною мірою відповідають вимогам щодо повноти правового регулювання, системності та завершеності правових механізмів в контексті конституційних вимог до якості закону.

На нашу думку, врегулювання відносин, пов’язаних з управлінням об’єктами комунальної власності є також нагальними, проте, їх вирішення у спосіб, запропонований у зазначеному законопроекті, не відповідає принципам правової держави (стаття 8 Конституції України) та вимогам Регламенту Верховної Ради України.

2. Відповідно до змін до статті 5 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» Кабінет Міністрів України визначає критерії, відповідно до яких утворення наглядової ради є обов’язковим на державних унітарних підприємствах та в господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі». Однак, ця норма не повною мірою враховує вимоги пункту 5 частини першої статті 116 Конституції України, згідно з якою Кабінет Міністрів України здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону. Відтак, на нашу думку, зазначені критерії мали б бути встановлені саме у законі.

Разом з тим, окремі питання управління у державному секторі економіки, зокрема, щодо особливостей управління дочірніми та залежними підприємствами, залишились поза межами регулювання цього законопроекту, що не сприятиме досягненню мети його прийняття, заявленій автором у пояснювальній записці — створення сприятливих умов для оптимізації структури державного сектора економіки та запровадження ринкових методів управління суб’єктами господарювання державного сектора економіки.

Такий підхід свідчить про правову невизначеність та неповноту правового регулювання у цій сфері, що не відповідає принципам верховенства права та правової держави, якою Україна проголошена відповідно статті 1 Конституції України.

3. Відповідно до змін до статті 78 Господарського кодексу України «відповідальність за оприлюднення та достовірність інформації, визначеною цією статтею, несе керівник комунального унітарного підприємства, господарського товариства відповідно до закону та умов укладеного з ним контракту». Відтак, проектом Законом передбачено настання відповідальності за «належне» виконання покладених на керівника повноважень, що суперечить пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, згідно з яким відповідальність настає за вчинення діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями.

Це ж зауваження стосується і статті 90 Господарського кодексу України, статей 112 та 17 Закону України «Про управління об’єктами державної власності».

4. Положення розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту закону щодо визначення строку набрання чинності цим Законом («цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування») та надання доручення Кабінету Міністрів України «у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом» привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом, а також забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, не враховують вимог частини восьмої статті 90 Регламенту Верховної Ради України та є юридично некоректними, оскільки реалізація норм проекту ставиться в залежність від прийняття у майбутньому підзаконних нормативно-правових актів.

5. Пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту стосовно того, що «закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону», не узгоджується з вимогами статті 19 Конституції України щодо визначення способу здійснення повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами виключно Конституцією та законами України, та не враховує правової позиції Конституційного Суду України, оскільки не містить достатніх і завершених правових механізмів реалізації положень, як того вимагає принцип правової держави (Рішення від 30 травня 2001 року N 7-рп/2001).

Заступник керівника Головного управління
В. Мілованов

Проект

До другого читання

(редакція від 02.02.2016)

Закон України
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 p., № № 18-22, ст. 144):

1) у першому реченні частини четвертої статті 63 слова «ним призначається» замінити словами «призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення)»;

2) частину третю статті 65 викласти в такій редакції:

«3. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи»;

3) у статті 73:

частину шосту викласти в такій редакції:

«6. Органами управління державного унітарного підприємства є:

керівник підприємства, який призначається (обирається) суб’єктом управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством, або наглядовою радою такого підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав);

наглядова рада підприємства (у разі її утворення), яка в межах компетенції, визначеної статутом підприємства та законом, контролює і регулює діяльність керівника підприємства.

Наглядова рада державного унітарного підприємства утворюється за рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством. Порядок утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради державного унітарного підприємства та її комітетів визначається Кабінетом Міністрів України та переглядається не рідше, ніж раз на п’ять років.

Особливості управління державним унітарним підприємством визначаються Законом України «Про управління об’єктами державної власності»;

після частини сьомої доповнити новою частиною такого змісту:

«8. Річна фінансова звітність державного унітарного підприємства може підлягати обов’язковій перевірці незалежним аудитором. Критерії відбору незалежного аудитора та критерії віднесення державних унітарних підприємств до таких, фінансова звітність яких підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, визначаються Кабінетом Міністрів України залежно від балансової вартості активів державних унітарних підприємств.

Державне унітарне підприємство оприлюднює інформацію про свою діяльність, крім випадків, установлених законом, шляхом розміщення її на власній веб-сторінці (веб-сайті) або на офіційному веб-сайті суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством, у строки та в порядку, визначені Кабінетом Міністрів України. Доступ до таких веб-сторінок та веб-сайтів є цілодобовим і безоплатним.

Обов’язковому оприлюдненню підлягає така інформація:

цілі діяльності держаного унітарного підприємства та стан їх досягнення;

квартальна, річна фінансова звітність державного унітарного підприємства за останні три роки, включаючи (за наявності) видатки на виконання некомерційних цілей державної політики та джерел їх фінансування;

аудиторські висновки щодо річної фінансової звітності державного унітарного підприємства за останні три роки, якщо аудит проводився відповідно до вимоги закону або за рішенням наглядової ради державного унітарного підприємства (у разі її створення) або суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством;

статут державного унітарного підприємства у чинній редакції, а також у редакціях, що діяли раніше;

біографічна довідка (включаючи професійну характеристику) керівника державного унітарного підприємства (з урахування вимог законодавства про захист персональних даних);

біографічні довідки (включаючи професійні характеристики) членів наглядової ради (у разі її утворення) державного унітарного підприємства (з урахування вимог законодавства про захист персональних даних), принципи їх добору, їхнє членство у наглядових радах інших суб’єктів господарювання, а також зазначення того, хто із членів наглядової ради державного унітарного підприємства є незалежними;

річні звіти наглядової ради та керівника державного унітарного підприємства;

структура, принципи формування і розмір винагороди керівника та членів наглядової ради державного унітарного підприємства, включаючи компенсаційні пакети і додаткові блага, які вони отримують (або на отримання яких мають право) під час виконання посадових обов’язків, а також у зв’язку із звільненням (термін «додаткове благо» у цьому Кодексі вживається у значенні, визначеному в Податковому кодексі України);

рішення суб’єкта управління об’єктами державної власності щодо державного унітарного підприємства;

опис істотних передбачуваних факторів ризику, що можуть вплинути на операції та результати діяльності державного унітарного підприємства, та заходи щодо управління такими ризиками;

відомості про договори, учасником яких є державне унітарне підприємство, інформація про які підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів»;

інформація про операції та зобов’язання державного унітарного підприємства з державним та/або місцевим бюджетом, державними та/або місцевими установами, підприємствами та організаціями, включаючи договірні зобов’язання державного унітарного підприємства (фінансові та нефінансові), що виникають у результаті державно-приватного партнерства;

відомості про договори, учасником яких є державне унітарне підприємство, які містять господарські зобов’язання, щодо вчинення яких є заінтересованість, та/або значні господарські зобов’язання, включаючи їх істотні умови відповідно до законів України, а також всі специфікації, зміни і доповнення до них.

Державне унітарне підприємство оприлюднює річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком щодо неї, якщо аудит проводився відповідно до вимоги закону або за рішенням наглядової ради державного унітарного підприємства (у разі її створення) або суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством до 30 квітня року, що настає за звітним періодом.

Відповідальність за оприлюднення та достовірність інформації, визначеної цією статтею, несе керівник державного унітарного підприємства відповідно до законів України та умов укладеного з ним контракту».

У зв’язку з цим частину восьму вважати частиною дев’ятою;

4) доповнити статтями 731 і 73такого змісту:

«Стаття 731. Господарське зобов’язання державного унітарного підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість

1. Господарське зобов’язання державного унітарного підприємства, предмет якого підпадає під ознаки, визначені частиною третьою цієї статті, і яке укладається з особою, заінтересованою у його вчиненні, від імені або за рахунок, або в інтересах такої особи, є господарським зобов’язанням, щодо вчинення якого є заінтересованість.

2. Особою, заінтересованою у вчиненні господарського зобов’язання, є:

посадова особа органів управління державного унітарного підприємства;

посадова особа органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство, якщо така особа є особою, відповідальною за прийняття рішення щодо надання згоди на вчинення таким державним унітарним підприємством господарського договору;

член сім’ї посадової особи, зазначеної в абзацах другому і третьому цієї частини, — чоловік (дружина), особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини);

юридична особа, в якій будь-яка з осіб, зазначених в абзацах другому-четвертому цієї частини, є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) або членом органу управління, органу, який здійснює функції контролю та/або нагляду;

за умови, якщо зазначена особа (особи — разом або окремо) відповідає принаймні одній із таких ознак:

є стороною такого господарського зобов’язання або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину;

отримує винагороду за вчинення такого господарського зобов’язання від державного унітарного підприємства (посадових осіб органів управління державного унітарного підприємства) або від особи, яка є стороною господарського зобов’язання;

внаслідок такого господарського зобов’язання набуває майно, будь-які майнові права, вигоди або блага;

бере участь у господарському зобов’язанні як представник або посередник (крім представництва державного унітарного підприємства посадовими особами).

3. Дія цієї статті поширюється на господарські зобов’язання державних унітарних підприємств, предметом яких є:

відчуження або придбання за одним договором або декількома пов’язаними договорами товарів або іншого майна, (балансова) вартість якого перевищує 100 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання (крім випадків отримання державним унітарним підприємством у власність товарів або майна безоплатно або за одну гривню);

передача або отримання в оренду, інше платне користування товарів або майна, балансова вартість яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання;

передача державним унітарним підприємством у безоплатне користування товарів або іншого майна, балансова вартість якого перевищує 20 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання;

виконання або замовлення робіт або надання послуг, ринкова вартість яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання (крім випадків отримання державним унітарним підприємством результатів робіт або послуг безоплатно або за одну гривню);

надання або отримання позики, іншого фінансування на поворотній, безповоротній або частково поворотній основі на суму, що перевищує 50 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання (крім випадків отримання державним унітарним підприємством позики або іншого фінансування безоплатно або за одну гривню);

надання державним унітарним підприємством застави, поручительства або іншого забезпечення виконання зобов’язань, розмір яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання.

Статутом державного унітарного підприємства може бути встановлено нижче граничне значення вартості майна, робіт або послуг чи суми коштів, що є предметом господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість.

4. Господарське зобов’язання із заінтересованістю підлягає погодженню наглядовою радою державного унітарного підприємства або, у випадках, передбачених законом, органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство, в порядку, передбаченому цією статтею.

Особа, яка є заінтересованою у вчиненні господарського зобов’язання, повинна протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості, але до вчинення господарського зобов’язання, подати на розгляд наглядової ради, а у випадках, передбачених частиною дев’ятою цієї статті, — органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство:

проект господарського зобов’язання із зазначенням вартості одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена господарським зобов’язанням і загальної суми господарського зобов’язання, передбаченого частиною третьою цієї статті;

інформацію з посиланням на конкретні норми частини другої цієї статті із зазначенням ознаки заінтересованості особи у вчиненні господарського зобов’язання.

5. Наглядова рада державного унітарного підприємства протягом 10 робочих днів з дня отримання інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті, приймає одне з таких рішень:

про надання згоди на вчинення господарського зобов’язання;

про відмову у вчиненні відповідного господарського зобов’язання;

про передачу питання на розгляд органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.

6. Наглядова рада або орган, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство, з метою проведення оцінки господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, на відповідність його умов звичайним ринковим умовам може залучити суб’єкта оціночної діяльності.

7. Якщо заінтересована у вчиненні господарського зобов’язання особа є членом наглядової ради державного унітарного підприємства, вона не має права голосу під час прийняття рішення щодо надання згоди на вчинення такого господарського зобов’язання.

Якщо заінтересована у вчиненні господарського зобов’язання особа є особою, зазначеною в абзаці третьому частини другої цієї статті, вирішення конфлікту інтересів відбувається в порядку, передбаченому законодавством про запобігання корупції.

8. Рішення про надання згоди на вчинення господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, приймається більшістю голосів членів наглядової ради, які не є заінтересованими у вчиненні такого господарського зобов’язання.

9. Рішення про надання згоди на вчинення господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, виноситься на розгляд органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство, якщо:

на підприємстві не утворена наглядова рада;

наглядова рада ухвалила рішення про передачу питання на розгляд органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство, із зазначенням мотивів такого рішення;

більшість членів наглядової ради є заінтересованими у вчиненні господарського зобов’язання;

балансова вартість майна або послуг чи сума коштів, що підлягають наданню, відчуженню, отриманню або передачі відповідно до господарського зобов’язання, передбаченого частиною третьою цієї статті, перевищує 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності підприємства;

предметом договору є нерухоме або інше майно, якщо режим його оренди або відчуження регулюється спеціальним законодавством.

10. Якщо наглядова рада або орган, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство, не прийняли жодного рішення протягом 10 робочих днів з дня отримання інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті, господарське зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, вважається схваленим.

У разі якщо з метою проведення оцінки господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, на відповідність його умов звичайним ринковим умовам залучається суб’єкт оціночної діяльності, строк прийняття рішення наглядовою радою або органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство, збільшується на період часу, необхідного для здійснення оцінки, але не більш як на 30 календарних днів, які обчислюються з дня отримання інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті.

11. Господарське зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, вчинене з порушенням порядку, передбаченому в частинами четвертою-десятою цієї статті, створює, змінює, припиняє права та обов’язки його сторін лише у разі подальшого схвалення такого господарського зобов’язання наглядовою радою державного унітарного підприємства або органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство. У разі неотримання подальшого схвалення господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, таке зобов’язання може бути визнано судом недійсним за позовом державного унітарного підприємства або органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.

12. Подальше схвалення господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, створює, змінює, припиняє права та обов’язки державного унітарного підприємства з дня вчинення такого господарського зобов’язання.

13. Відповідальність за шкоду, заподіяну державному унітарному підприємству господарським зобов’язанням, щодо вчинення якого є заінтересованість, вчиненим з порушенням вимог цієї статті, несе особа, заінтересована у вчиненні державним унітарним підприємством такого господарського зобов’язання.

14. Керівник (виконавчий орган) державного унітарного підприємства або особа, спеціально уповноважена керівником (виконавчим органом) або установчими документами державного унітарного підприємства, у разі порушення ними вимог, передбачених цією статтею, підлягають адміністративній та дисциплінарній відповідальності за неналежне виконання своїх посадових обов’язків, а також мають відшкодувати шкоду, заподіяну їхніми діями державному унітарному підприємству.

Стаття 732.Значні господарські зобов’язання державного унітарного підприємства

1. Значним господарським зобов’язанням державного унітарного підприємства визнається господарське зобов’язання, що вчиняється державним унітарним підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Статутом державного унітарного підприємства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення господарського зобов’язання до значного господарського зобов’язання.

Значне господарське зобов’язання підлягає погодженню наглядовою радою державного унітарного підприємства або, у випадках, передбачених законом, органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство, в порядку, передбаченому цією статтею.

2. Рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов’язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається наглядовою радою (у разі її утворення) або органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.

3. Рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов’язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить більше 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.

4. Забороняється ділити предмет господарського зобов’язання з метою ухилення від передбаченого цією статтею порядку прийняття рішень про вчинення значного господарського зобов’язання.

5. Значне господарське зобов’язання, вчинене з порушенням порядку передбаченому в частинах першій-четвертій цієї статті, може бути визнане судом недійсним за позовом державного унітарного підприємства або органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.

6. Рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, має прийматися за правилами, встановленими цією статтею.

5) у статті 78:

частину сьому викласти в такій редакції:

«7. Органами управління комунального унітарного підприємства є:

керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав);

наглядова рада підприємства (у разі її утворення), яка в межах компетенції, визначеної статутом підприємства та законом, контролює і спрямовує діяльність керівника підприємства.

Наглядова рада комунального унітарного підприємства утворюється за рішенням органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство. Критерії, відповідно до яких утворення наглядової ради комунального унітарного підприємства є обов’язковим, а також порядок утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради та її комітетів, порядок призначення членів наглядової ради затверджуються рішенням відповідної місцевої ради»;

після частини сьомої доповнити новою частиною такого змісту:

«8. Річна фінансова звітність комунального унітарного підприємства може підлягати обов’язковій перевірці незалежним аудитором в порядку, передбаченому рішенням відповідної місцевої ради. Критерії відбору незалежного аудитора та критерії віднесення комунальних унітарних підприємств до таких, фінансова звітність яких підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, встановлюється рішенням відповідної місцевої ради.

Комунальне унітарне підприємство оприлюднює інформацію про свою діяльність, крім випадків, установлених законом, шляхом розміщення її на власній веб-сторінці (веб-сайті) або на офіційному веб-сайті суб’єкта управління об’єктами комунальної власності, що здійснює функції з управління підприємством, у строки та в порядку, визначені рішенням відповідної місцевої ради. Доступ до таких веб-сторінок та веб-сайтів є цілодобовим і безоплатним.

Обов’язковому оприлюдненню підлягає така інформація:

цілі діяльності комунального унітарного підприємства;

квартальна, річна фінансова звітність комунального унітарного підприємства за останні три роки, включаючи (за наявності) видатки на виконання некомерційних цілей державної політики та джерел їх фінансування;

аудиторські висновки щодо річної фінансової звітності комунального унітарного підприємства за останні три роки, якщо аудит проводився відповідно до вимоги закону або за рішенням наглядової ради комунального унітарного підприємства (у разі її створення) або суб’єкта управління об’єктами комунальної власності, що здійснює функції з управління підприємством;

статут комунального унітарного підприємства у чинній редакції, а також у редакціях, що діяли раніше;

біографічна довідка (включаючи професійну характеристику) керівника комунального унітарного підприємства (з урахування вимог законодавства про захист персональних даних);

біографічні довідки (включаючи професійні характеристики) членів наглядової ради (у разі її утворення) комунального унітарного підприємства (з урахування вимог законодавства про захист персональних даних), принципи їх добору, їхнє членство у наглядових радах інших суб’єктів господарювання, а також зазначення того, хто із членів наглядової ради комунального унітарного підприємства є незалежними;

річні звіти керівника та наглядової ради (у разі її утворення) комунального унітарного підприємства;

структура, принципи формування і розмір винагороди керівника та членів наглядової ради комунального унітарного підприємства, включаючи компенсаційні пакети і додаткові блага, які вони отримують (або на отримання яких мають право) під час виконання посадових обов’язків, а також у зв’язку із звільненням;

рішення суб’єкта управління об’єктами комунальної власності щодо комунального унітарного підприємства;

опис істотних передбачуваних факторів ризику, що можуть вплинути на операції та результати діяльності комунального унітарного підприємства, та заходи щодо управління такими ризиками;

відомості про договори, учасником яких є комунальне унітарне підприємство, інформація про які підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів»;

інформація про операції та зобов’язання комунального унітарного підприємства з державним та/або місцевим бюджетом, державними та/або місцевими установами, підприємствами та організаціями, включаючи договірні зобов’язання комунального унітарного підприємства (фінансові та нефінансові), що виникають у результаті державно-приватного партнерства;

відомості про договори, учасником яких є комунальне унітарне підприємство, які містять господарські зобов’язання, щодо вчинення яких є заінтересованість, та/або значні господарські зобов’язання, включаючи їх істотні умови відповідно до законів України, а також всі специфікації, зміни і доповнення до них.

Комунальне унітарне підприємство оприлюднює річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком щодо неї, якщо аудит проводився відповідно до вимоги закону або за рішенням наглядової ради комунального унітарного підприємства (у разі її створення) або суб’єкта управління об’єктами комунальної власності, що здійснює функції з управління підприємством до 30 квітня року, що настає за звітним періодом.

Відповідальність за оприлюднення та достовірність інформації, визначеної цією статтею, несе керівник комунального унітарного підприємства відповідно до законів України та умов укладеного з ним контракту».

У зв’язку з цим частини восьму і дев’яту вважати відповідно частинами дев’ятою і десятою;

6) доповнити главу 8 статтею 781 такого змісту:

«Стаття 781. Господарське зобов’язання комунального унітарного підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість

1. Господарське зобов’язання комунального унітарного підприємства, предмет якого підпадає під ознаки, визначені частиною третьою цієї статті, і яке укладається з особою, заінтересованою у його вчиненні, від імені або за рахунок або в інтересах такої особи, є господарським зобов’язанням, щодо вчинення якого є заінтересованість.

2. Особою, заінтересованою у вчиненні господарського зобов’язання, є:

посадова особа органів управління комунального унітарного підприємства;

посадова особа органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство, якщо така особа є особою, відповідальною за прийняття рішення щодо надання згоди на вчинення таким комунальним унітарним підприємством господарського договору;

член сім’ї посадової особи, зазначеної в абзацах другому і третьому цієї частини, — чоловік (дружина), особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини);

юридична особа, в якій будь-яка з осіб, зазначених в абзацах другому-четвертому цієї частини, є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) або членом органу управління;

за умови, якщо зазначена особа (особи — разом або окремо) відповідає принаймні одній із таких ознак:

є стороною такого господарського зобов’язання або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину;

отримує винагороду за вчинення такого господарського зобов’язання від комунального унітарного підприємства (посадових осіб органів управління комунального унітарного підприємства) або від особи, яка є стороною господарського зобов’язання;

внаслідок такого господарського зобов’язання набуває майно, будь-які майнові права, вигоди або блага;

бере участь у господарському зобов’язанні як представник або посередник (крім представництва комунального унітарного підприємства посадовими особами).

3. Дія цієї статті поширюється на господарські зобов’язання комунальних унітарних підприємств, предметом яких є:

відчуження або придбання за одним договором або декількома пов’язаними договорами товарів або іншого майна, балансова вартість якого перевищує 100 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання (крім випадків отримання комунальним унітарним підприємством у власність товарів або майна безоплатно або за одну гривню);

передача або отримання в оренду, інше платне користування товарів або майна, балансова вартість яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання;

передача комунальним унітарним підприємством у безоплатне користування третім особам товарів або іншого майна, балансова вартість якого перевищує 20 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання;

виконання або замовлення робіт або надання послуг, ринкова вартість яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання (крім випадків отримання комунальним унітарним підприємством результатів робіт або послуг безоплатно або за одну гривню);

надання або отримання позики, іншого фінансування на поворотній основі на суму, що перевищує 50 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання (крім випадків отримання комунальним унітарним підприємством позики або іншого фінансування безоплатно або за одну гривню);

надання комунальним унітарним підприємством застави, поручительства або іншого забезпечення виконання зобов’язань, розмір яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання.

Статутом комунального унітарного підприємства може бути встановлено нижче граничне значення щодо вартості майна, робіт або послуг чи суми коштів, що є предметом господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість.

4. Особа, яка є заінтересованою у вчиненні господарського зобов’язання, повинна протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості, але до вчинення господарського зобов’язання, подати на розгляд наглядової ради, а у випадках, передбачених частиною дев’ятою цієї статті, — органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство:

проект господарського зобов’язання із зазначенням вартості одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена господарським зобов’язанням і загальної суми господарського зобов’язання, передбаченого частиною третьою цієї статті;

інформацію з посиланням на конкретні норми частини другої цієї статті із зазначенням ознаки заінтересованості особи у вчиненні господарського зобов’язання.

5. Наглядова рада комунального унітарного підприємства протягом 10 робочих днів з дня отримання інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті, приймає одне з таких рішень:

про надання згоди на вчинення відповідного господарського зобов’язання;

про відмову у вчиненні відповідного господарського зобов’язання;

про передачу питання на розгляд органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство.

6. Наглядова рада або орган, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство, з метою проведення оцінки господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, на відповідність його умов звичайним ринковим умовам може залучити суб’єкта оціночної діяльності.

7. Якщо заінтересована у вчиненні господарського зобов’язання особа є членом наглядової ради комунального унітарного підприємства, вона не має права голосу під час прийняття рішення щодо надання згоди на вчинення такого господарського зобов’язання.

Якщо заінтересована у вчиненні господарського зобов’язання особа є особою, зазначеною в абзаці третьому частини другої цієї статті, вирішення конфлікту інтересів відбувається в порядку, передбаченому законодавством про запобігання корупції.

8. Рішення про надання згоди на вчинення господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, приймається більшістю голосів членів наглядової ради, які не є заінтересованими у вчиненні такого господарського зобов’язання.

9. Рішення про надання згоди на вчинення господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, виноситься на розгляд органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство, якщо:

на підприємстві не утворена наглядова рада;

наглядова рада ухвалила рішення про передачу питання на розгляд органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство, із зазначенням мотивів такого рішення;

більшість членів наглядової ради є заінтересованими у вчиненні господарського зобов’язання;

балансова вартість майна або послуг чи сума коштів, що підлягають наданню, відчуженню, отриманню або передачі відповідно до господарського зобов’язання, передбаченого частиною третьою цієї статті, перевищує 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності підприємства;

предметом договору є нерухоме або інше майно, якщо режим його оренди або відчуження регулюється спеціальним законодавством.

10. Якщо наглядова рада або орган, до сфери управління якого належить підприємство комунальної власності, не прийняли жодного рішення протягом 10 робочих днів з дня отримання інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті, господарське зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, вважається схваленим.

У разі якщо з метою проведення оцінки господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, на відповідність його умов звичайним ринковим умовам залучається суб’єкт оціночної діяльності, строк прийняття рішення наглядовою радою або органом, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство, збільшується на період часу, необхідного для здійснення оцінки, але не більш як на 30 календарних днів, які обчислюються з дня отримання інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті.

11. Господарське зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, вчинене з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє права та обов’язки його сторін лише у разі подальшого схвалення такого господарського зобов’язання у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення. У разі неотримання подальшого схвалення господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, таке зобов’язання визнається судом недійсним за позовом комунального унітарного підприємства або органу, до сфери управління якого належить підприємство комунальної власності.

12. Подальше схвалення господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, в порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє права та обов’язки комунального унітарного підприємства з дня вчинення такого господарського зобов’язання.

13. Відповідальність за шкоду, заподіяну комунальному унітарному підприємству господарським зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, вчиненим з порушенням вимог цієї статті, несе особа, заінтересована у вчиненні комунальним унітарним підприємством такого господарського зобов’язання.

14. Керівник (виконавчий орган) комунального унітарного підприємства або особа, спеціально уповноважена керівником (виконавчим органом) або установчими документами комунального унітарного підприємства, у разі порушення ними вимог, передбачених цією статтею, підлягають адміністративній, дисциплінарній відповідальності за неналежне виконання своїх посадових обов’язків, а також мають відшкодувати шкоду, заподіяну їхніми діями комунальному унітарному підприємству.

7) частину першу статті 89 доповнити абзацом другим такого змісту:

«Особливості управління господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, визначаються законами України»;

8) частину третю статті 90 доповнити абзацами такого змісту:

«Річна фінансова звітність (у тому числі консолідована) господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, може підлягати обов’язковій перевірці незалежним аудитором. Критерії відбору незалежного аудитора та критерії віднесення господарських товариств до таких, фінансова звітність яких підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, визначаються Кабінетом Міністрів України залежно від балансової вартості активів господарських товариств.

Річна фінансова звітність (у тому числі консолідована) господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, може підлягати обов’язковій перевірці незалежним аудитором у порядку, визначеному відповідною місцевою радою. Критерії відбору незалежного аудитора та критерії віднесення господарських товариств до таких, фінансова звітність яких підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, визначаються відповідною місцевою радою.

Господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарське товариство, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків, оприлюднюють інформацію про свою діяльність, крім випадків, установлених законом, шляхом розміщення її на власній веб-сторінці (веб-сайті) або на офіційному веб-сайті суб’єкта управління, який здійснює функції з управління корпоративними правами держави в ньому, у строки та в порядку, визначені Кабінетом Міністрів України.

Господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, а також господарське товариство, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать господарському товариству, частка територіальної громади в якому становить 100 відсотків, оприлюднюють інформацію про свою діяльність, крім випадків, установлених законом, шляхом розміщення її на власній веб-сторінці (веб-сайті) або на офіційному веб-сайті суб’єкта управління, який здійснює функції з управління його корпоративними правами, у строки та в порядку, визначених відповідною місцевою радою.

Доступ до веб-сторінок та веб-сайтів, зазначених у цій статті, є цілодобовим і безоплатним.

Обов’язковому оприлюдненню, відповідно до абзаців четвертого і п’ятого цієї частини, підлягає така інформація:

цілі діяльності господарського товариства та стан їх досягнення;

квартальна та річна фінансова звітність (у тому числі консолідована) господарського товариства за останні три роки, включаючи (за наявності) видатки на виконання некомерційних цілей державної політики та джерел їх фінансування;

аудиторські висновки щодо річної фінансової звітності (у тому числі консолідованої) господарського товариства за останні три роки, якщо аудит проводився відповідно до вимоги закону або за рішенням наглядової ради господарського товариства чи суб’єкта управління, який здійснює функції з управління корпоративними правами держави або територіальної громади в такому господарському товаристві;

статут господарського товариства у чинній редакції, а також у редакціях, що діяли раніше;

структура власності господарського товариства;

біографічні довідки (включаючи професійні характеристики) голови та членів виконавчого органу господарського товариства (з урахування вимог законодавства про захист персональних даних);

біографічні довідки (включаючи професійні характеристики) членів наглядової ради (у разі її утворення) господарського товариства (з урахування вимог законодавства про захист персональних даних), принципи їх добору, їхнє членство у наглядових радах інших суб’єктів господарювання, а також зазначення того, хто із членів наглядової ради є незалежними;

річні звіти наглядової ради та виконавчого органу господарського товариства;

структура, принципи формування і розмір винагороди голови та членів виконавчого органу та членів наглядової ради господарського товариства, включаючи компенсаційні пакети і додаткові блага, які вони отримують (або на отримання яких мають право) під час виконання посадових обов’язків, а також у зв’язку із звільненням;

рішення загальних зборів господарського товариства;

опис істотних передбачуваних факторів ризику, що можуть вплинути на операції та результати діяльності господарського товариства, та заходи щодо управління такими ризиками;

відомості про договори, учасником яких є господарське товариство, інформація про які підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів»;

інформація про операції та зобов’язання господарського товариства з державним та/або місцевим бюджетом, державними та/або місцевими установами, підприємствами та організаціями, включаючи договірні зобов’язання господарського підприємства (фінансові та нефінансові), що виникають у результаті державно-приватного партнерства;

відомості про договори, учасником яких є господарське товариство, які містять господарські зобов’язання, щодо вчинення яких є заінтересованість, та/або значні господарські зобов’язання, включаючи їх істотні умови відповідно до законів України, а також всі специфікації, зміни і доповнення до них.

Господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарське товариство, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, оприлюднює річну фінансову звітність (у тому числі консолідовану) разом з аудиторським висновком щодо неї, якщо аудит є обов’язковим відповідно до закону або проводиться за рішенням наглядової ради такого господарського товариства чи суб’єкта управління, який здійснює функції з управління корпоративними правами держави в такому господарському товаристві до 30 квітня року, що настає за звітним періодом.

Відповідальність за оприлюднення та достовірність інформації, визначеної цією статтею, несе голова виконавчого органу господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарського товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, відповідно до законів України та умов укладеного з ним контракту».

2. Частину першу статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами) доповнити пунктами 301 і 302 такого змісту:

«301) прийняття рішень про визначення критеріїв, відповідно до яких утворення наглядової ради є обов’язковим у комунальних унітарних підприємствах та у господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді; про затвердження порядку утворення наглядової ради, порядку призначення членів наглядової ради комунального унітарного підприємства; про визначення кола питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради комунального унітарного підприємства; про встановлення вимог до незалежних членів наглядової ради комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді;

302) визначення критеріїв відбору незалежного аудитора та критеріїв віднесення комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, до таких, фінансова звітність яких (у тому числі консолідована) підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, та затвердження порядку такої перевірки і порядку залучення незалежного аудитора».

5. Частину четверту статті 21 Закону України «Про інформацію» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 32, ст. 313; 2015 р., № 26, ст. 219) доповнити пунктом 51 такого змісту:

«51) щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону».

3. У частині четвертій статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 365; 2011 р., № 45, ст. 484; 2014 р., № 22, ст. 781):

1) абзац другий виключити;

2) доповнити абзацами третім і четвертим такого змісту:

«Державні і комунальні унітарні підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі чи територіальній громаді, а також господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави чи територіальної громади в яких становить 100 відсотків, зобов’язані оприлюднювати інформацію про свою діяльність (квартальну, річну фінансову звітність, у тому числі консолідовану, за останні три роки) шляхом розміщення її на власній веб-сторінці (веб-сайті) або на офіційному веб-сайті відповідного суб’єкта управління об’єктами державної або комунальної власності. Доступ до таких веб-сторінок та веб-сайтів є цілодобовим і безоплатним.

Річна фінансова звітність (у тому числі консолідована) зазначених суб’єктів господарювання оприлюднюється до 30 квітня року, що настає за звітним періодом. Якщо річна фінансова звітність (у тому числі консолідована) зазначених суб’єктів господарювання підлягає обов’язковому аудиту, аудиторський висновок публікується разом із звітністю».

4. У Законі України «Про управління об’єктами державної власності» (Відомості Верховної Ради України, 2006 p., № 46, ст. 456 із наступними змінами):

1) абзац третій частини першої статті 4 виключити;

2) у частині другій статті 5:

доповнити пунктами 161, 171-172 такого змісту:

«161) визначає критерії, відповідно до яких утворення наглядової ради є обов’язковим на державних унітарних підприємствах та, з урахуванням законів України, в господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі»;

«171) визначає критерії відбору незалежного аудитора та критерії віднесення державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до таких, фінансова звітність (у тому числі консолідована) яких підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, залежно від балансової вартості активів таких державних унітарних підприємств чи господарських товариств;

172) затверджує вимоги до незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі»;

пункт 18 доповнити підпунктами «с» — «ч» такого змісту:

«с) утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради державного унітарного підприємства та її комітетів;

т) проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та їх призначення та проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, що пропонуються суб’єктом управління об’єктами державної власності до обрання на посаду незалежних членів наглядової ради;

у) оприлюднення інформації про діяльність державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків;

ф) визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

х) визначення порядку та правил страхування відповідальності, оплати послуг та компенсації витрат членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

ц) встановлення чітких цілей діяльності для державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

ч) формування та ведення реєстру укладених контрактів з керівниками суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки;

3) статтю 51 виключити;

4) у частині першій статті 52:

пункт 5 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

«укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки»;

доповнити пунктом 71 такого змісту:

«71)формує та веде реєстр укладених контрактів з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України»;

5) у частині першій статті 6:

пункт 4 викласти в такій редакції:

«4) призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних унітарних підприємств, у яких не утворено наглядову раду, установ, організацій та господарських структур, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та в яких не утворено наглядову раду, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог»;

доповнити пунктами 41–4такого змісту:

«41) забезпечують призначення (обрання) незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

42) приймають рішення у випадках, визначених законами України, про надання згоди на вчинення державним унітарним підприємством господарського зобов’язання, щодо якого є заінтересованість, та значного господарського зобов’язання або про відмову в наданні такої згоди та несуть встановлену законами України відповідальність за прийняття таких рішень»;

пункти 5 і 8 викласти в такій редакції:

«5) затверджують стратегічні плани розвитку державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, управління корпоративними правами або контроль за діяльністю яких вони здійснюють, та здійснюють контроль за їх виконанням»;

«8) забезпечують проведення щорічних незалежних аудиторських перевірок фінансової звітності державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі. У разі зміни керівника суб’єкта господарювання забезпечують проведення позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності такого суб’єкта у порядку, передбаченому законом»;

доповнити пунктом 81 такого змісту:

«81) погоджують державним унітарним підприємствам, що належать до сфери їх управління та у яких не утворено наглядову раду, укладення договорів щодо проведення незалежних аудиторських перевірок річної фінансової звітності»;

пункт 14викласти в такій редакції:

«141) визначають кандидатури осіб, які представляють інтереси держави на загальних зборах та в наглядових радах господарських товариств, функції з управління корпоративними правами держави в яких вони здійснюють, та в наглядових радах державних унітарних підприємств (далі — представники держави), забезпечують їх обрання (призначення), видають представникам держави довіреності на представництво інтересів держави у загальних зборах таких господарських товариств, а за необхідності також укладають з ними договори доручення;»

доповнити пунктом 142 такого змісту:

«142) визначають кандидатури незалежних членів наглядових рад у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що пропонуються до призначення (обрання) до складу наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, функції з управління корпоративними правами держави в яких вони здійснюють»;

пункт 231 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

«укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки»;

6) у частині першій статті 7:

пункт 1 доповнити підпунктом «к» такого змісту:

«к) подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності, за затвердженою ним формою інформацію про:

фінансово-господарську діяльність кожного державного підприємства, установи, організації, що належать до сфери його управління, а також господарського товариства, щодо якого він виконує функції з управління корпоративними правами;

укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки»;

підпункт «и» пункту 3 доповнити словами: «визначає кандидатури незалежних членів наглядової ради, що пропонуються до обрання до складу наглядових рад господарських товариств, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні»;

7) частину першу статті 9 доповнити пунктом 1такого змісту:

«11) подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності, інформацію про укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки»;

8) у статті 11:

частини третю, четверту і тринадцяту викласти в такій редакції:

«3. Суб’єкти управління об’єктами державної власності здійснюють управління корпоративними правами держави в господарських товариствах, функції з управління якими вони здійснюють, та державними унітарними підприємствами шляхом призначення представників держави для участі у загальних зборах господарських товариств та шляхом призначення (обрання) представників держави і незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, єдиним акціонером (учасником) яких є держава. У разі, якщо держава не є єдиним акціонером (учасником) господарського товариства, відповідний суб’єкт управління об’єктами державної власності забезпечує надання кандидатур членів наглядової ради загальним зборам акціонерів (учасників).

Представник держави на загальних зборах та засіданнях наглядових рад (член наглядової ради) самостійно приймає рішення з питань порядку денного, за винятком випадків, передбачених цим законом.

Голосування на загальних зборах з питань про вчинення значних господарських зобов’язань, предметом яких є майно, роботи або послуги, ринкова вартість яких становить 25 і більше відсотків вартості активів господарського товариства, акціонером (учасником) якого є держава, за даними останньої річної фінансової звітності цього господарського товариства, здійснюється представником держави на загальних зборах виключно на підставі довіреності із завданням на голосування з цього питання, виданої суб’єктом управління об’єктами державної власності.

4. У разі якщо держава є єдиним акціонером (учасником) господарської організації, функції з управління корпоративними правами держави виконуються відповідно до цього Закону безпосередньо, без скликання загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства»;

«13. Головою наглядової ради господарської організації, у статутному капіталі якої корпоративні права держави перевищують 50 відсотків, обирається будь-який член наглядової ради»;

частину чотирнадцяту виключити;

у частині шістнадцятій:

в абзаці першому слово «повноважним» виключити;

абзац другий виключити;

у частині вісімнадцятій слова «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об’єктами державної власності» замінити словами «суб’єктом управління об’єктами державної власності»;

9) доповнити статтями 112 -114 такого змісту:

«Стаття 112. Особливості управління державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі

1. У державних унітарних підприємствах та господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, наглядова рада утворюється, ліквідується та її діяльність організовується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що переглядається не рідше одного разу на п’ять років, з урахуванням положень законів України.

2. До складу наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, включаються незалежні члени наглядової ради, кількість яких повинна становити більшість членів наглядової ради.

Кандидати на посаду члена наглядової ради державного унітарного підприємства відбираються та призначаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кандидатури осіб, які пропонуються суб’єктом управління об’єктами державної власності, що здійснює управління корпоративними правами держави в господарському товаристві, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до обрання членами наглядової ради господарського товариства, відбираються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а самі члени наглядової ради обираються згідно із Законом України «Про акціонерні товариства», іншими законами, що регулюють діяльність таких господарських товариств.

3. Керівником або членом наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, не може бути особа, яка є засновником, акціонером (учасником), керівником та/або членом наглядової ради підприємства, іншої господарської організації, які здійснюють діяльність на тому самому або суміжних ринках з такими державними унітарними підприємствами та/або господарськими товариствами.

4. Керівникам державних унітарних підприємств та членам колегіального виконавчого органу (особі, яка здійснює х обов’язків керівника або члена колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) державного підприємства або такого господарського товариства з будь-якою підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю, крім отримання авторської винагороди, наукової та викладацької діяльності та/або випадків схвалення такої діяльності наглядовою радою, а в разі відсутності наглядової ради — відповідним суб’єктом управління об’єктами державної власності (для державного унітарного підприємства) чи загальними зборами товариства (для господарського товариства).

5. Керівники та члени органів управління державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, несуть відповідальність за свої рішення щодо таких суб’єктів господарювання згідно із законом та умовами укладених з ними контрактів.

Стаття 113. Незалежні члени наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі

1. Незалежним членом наглядової ради державного унітарного підприємства або, з урахуванням положень законів України, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, не може бути особа, яка:

1) є або протягом останніх п’яти років була посадовою особою такого державного унітарного підприємства або господарського товариства, або його дочірнього підприємства, філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу;

2) є або протягом останніх трьох років була працівником такого державного унітарного підприємства або господарського товариства, або його дочірнього підприємства, філії, представництв та/або іншого відокремленого підрозділу;

3) є афілійованою особою (в значенні, наданому цьому терміну в Законі України «Про акціонерні товариства») такого державного унітарного підприємства або господарського товариства та/або його акціонерів (учасників), або його дочірнього підприємства, філії, представництва та/або інших відокремлених підрозділів та/або їх посадових осіб;

4) отримує або отримувала від такого державного унітарного підприємства або господарського товариства, або його дочірнього підприємства, філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу будь-які доходи, крім доходів у вигляді винагороди за виконання функцій члена наглядової ради;

5) є власником корпоративних прав такого господарського товариства (самостійно або разом з афілійованими особами) або представляє інтереси такого власника;

6) є державним службовцем чи представником держави;

7) є аудитором такого державного унітарного підприємства або господарського товариства, або була ним протягом певного періоду за останні три роки, що передували її призначенню (обранню) до наглядової ради;

8) бере участь в аудиті такого державного унітарного підприємства або господарського товариства, або його дочірнього підприємства, філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу як аудитор, який працює у складі аудиторської організації, або брала участь у такому аудиті протягом певного періоду за останні три роки, що передували її призначенню (обранню) до наглядової ради;

9) має або мала протягом останнього року господарські або цивільно-правові відносини з таким державним унітарним підприємством або господарським товариством, або його дочірнім підприємством, філією, представництвом та/або іншим відокремленим підрозділом безпосередньо чи як акціонер (учасник), керівник або член виконавчого органу суб’єкта господарювання, яке має або мало такі зв’язки;

10) працювала на посаді незалежного члена у складі наглядової ради такого державного унітарного підприємства або господарського товариства протягом трьох строків;

11) є близькою особою (в значенні, наданому цьому терміну в Законі України «Про запобігання корупції») з особами, зазначеними у пунктах першому — десятому частини першої цієї статті.

2. Вимоги до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджує Кабінет Міністрів України.

Кандидати на посаду незалежних членів наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі, що пропонуються суб’єктом управління об’єктами державної власності до обрання на посаду незалежних членів наглядової ради, визначаються за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

3. З незалежним членом наглядової ради укладається цивільно-правовий договір. Незалежний член наглядової ради виконує свої повноваження з дотриманням умов укладеного з ним договору та статуту державного унітарного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

4. Незалежний член наглядової ради має рівні права і обов’язки з іншими її членами.

Під час здійснення повноважень члена наглядової ради, у тому числі під час голосування на її засіданнях, незалежний член наглядової ради керується законами України та професійним досвідом щодо доцільності прийняття відповідних рішень.

У своїй діяльності незалежний член наглядової ради керується інтересами відповідного державного унітарного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, і забезпечує реалізацію своїх повноважень у спосіб, визначений законом та статутом державного унітарного підприємства або такого господарського товариства.

Незалежні члени наглядових рад самостійно визначаються щодо голосування з усіх питань порядку денного засідання наглядової ради.

Стаття 114. Компетенція наглядової ради державного унітарного підприємства

1. До виключної компетенції наглядової ради державного унітарного підприємства (у разі її утворення) належить:

1) погодження проекту стратегії, річного фінансового плану державного унітарного підприємства та звіту про його виконання, а також проектів інших рішень, пов’язаних з господарською діяльністю підприємства;

2) затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов’язані з діяльністю державного унітарного підприємства;

3) прийняття рішення про розміщення державним унітарним підприємством цінних паперів, крім акцій;

4) прийняття рішення про викуп розміщених державним унітарним підприємством цінних паперів, крім акцій;

5) затвердження ринкової вартості майна у разі прийняття рішення про вчинення значного господарського зобов’язання в межах своїх повноважень та у разі, якщо майно вноситься як плата за цінні папери, випущені підприємством;

6) прийняття рішення про тимчасове відсторонення керівника від здійснення повноважень та призначення особи, яка тимчасово виконуватиме повноваження керівника;

7) призначення на посаду та припинення повноважень керівника, затвердження умов контракту з ним, встановлення розміру винагороди керівника, укладення і розірвання з ним контракту, здійснення контролю за дотриманням умов контракту;

8) обрання незалежного аудитора державного унітарного підприємства та визначення умов договору, що укладається з ним, встановлення розміру оплати його послуг;

9) прийняття рішення про надання згоди на вчинення господарського зобов’язання, щодо якого є заінтересованість, і значного господарського зобов’язання, предметом якого є майно, роботи або послуги, ринкова вартість яких становить більше 10 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, крім господарських зобов’язань, рішення про вчинення яких приймається відповідним суб’єктом управління об’єктами державної власності. Статутом державного унітарного підприємства може бути встановлено нижче граничне значення вартості майна, робіт або послуг, чи суми коштів, що є предметом господарського зобов’язання щодо вчинення якого є заінтересованість, та додаткові критерії для віднесення господарського зобов’язання до такого, щодо якого є заінтересованість, чи до значного господарського зобов’язання;

10) прийняття рішення про обрання оцінювача майна державного унітарного підприємства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;

11) визначення форм контролю за фінансово-господарською діяльністю державного унітарного підприємства;

12) забезпечення запобігання, виявлення та врегулювання конфліктів інтересів керівника та членів наглядової ради, у тому числі за використанням майна державного унітарного підприємства в особистих інтересах та укладенням угод з пов’язаними особами, а також інформування суб’єкта управління державного унітарного підприємства про виявлені порушення;

13) визначення форм контролю за ефективністю управління державним унітарним підприємством та ефективністю управління ризиками діяльності підприємства;

14) здійснення контролю за ефективністю управління державним унітарним підприємством та ініціювання за потреби перед суб’єктом управління об’єктами державної власності вжиття відповідних заходів;

15) створення підрозділу внутрішнього аудиту, затвердження порядку проведення внутрішнього аудиту та надання звітів за його результатами;

16) призначення та припинення повноважень керівника підрозділу внутрішнього аудиту державного унітарного підприємства;

17) складення щорічного звіту наглядової ради за результатами її діяльності, оцінка роботи членів наглядової ради та якості корпоративного управління;

18) формування антикорупційної політики підприємства та затвердження правил ділової етики;

19) формування політики корпоративної соціальної відповідальності та сталого розвитку;

20) обрання та припинення повноважень корпоративного секретаря, повноваження якого визначаються положенням про наглядову раду державного унітарного підприємства;

21) вирішення інших питань, що згідно із законом і статутом підприємства належать до виключної компетенції наглядової ради.

2. Керівник державного унітарного підприємства забезпечує членам наглядової ради доступ до інформації в межах, передбачених законом та статутом державного підприємства.

3. Член наглядової ради повинен виконувати свої обов’язки особисто і не може передавати свої повноваження іншим особам»;

10) статтю 14 викласти в такій редакції:

«Стаття 14. Винагорода та страхування відповідальності керівників і членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі

1. За рішенням наглядової ради (у разі її утворення) або органу, уповноваженого управляти об’єктами державної власності, керівникам державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, може виплачуватися винагорода за результатами фінансово-господарської діяльності цих державних унітарних підприємств або господарських товариств. Порядок визначення розміру та умови виплати винагороди визначаються Кабінетом Міністрів України.

2. Члени наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, мають право на оплату своєї діяльності та компенсацію витрат, пов’язаних з виконанням своїх функцій, за рахунок такого державного унітарного підприємства або господарського товариства. Порядок визначення умов оплати послуг членів наглядових рад встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3. Відповідальність керівників та членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, за збитки, завдані товариству їхніми діями (бездіяльністю) під час виконання своїх повноважень, може бути застрахована у порядку та випадках, визначених Кабінетом Міністрів України»;

11) статтю 17 доповнити частиною другою такого змісту:

«2. Відповідальність за своєчасність подання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, інформації, зазначеної в частині шостій статті 16 цього Закону, та її повноту несуть керівники суб’єктів управління об’єктами державної власності»;

12) у тексті Закону слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку» в усіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності» у відповідному відмінку, а слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об’єктами державної власності» та «паїв» виключити.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Статути і внутрішні положення державних і комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі чи територіальній громаді, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом не пізніш як протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом.

2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

4. Рекомендувати місцевим радам у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом ухвалити рішення, необхідні для реалізації цього Закону.

Голова Верховної Ради України

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті