Законопроект «Про доповнення статті 176 Кримінального процесуального кодексу України»

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України в порядку законодавчої ініціативи подається на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про доповнення статті 176 Кримінального процесуального кодексу України положеннями щодо підвищення ефективності стосовно осіб підозрюваних, обвинувачених за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення».

Доповідати законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде Яценко А.В.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
До проекту Закону України «Про доповнення статті 176 Кримінального процесуального кодексу України положеннями щодо підвищення ефективності стосовно осіб підозрюваних, обвинувачених за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Діюче законодавство передбачає можливість застосування до підозрюваних та обвинувачених за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення запобіжних заходів у вигляді особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт.

Застосування до осіб, які підозрюються, обвинувачуються у скоєнні злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів запобіжних заходів у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту є недоцільним в зв’язку з тим, що дані особи мають змогу й надалі займатись незаконною діяльністю.

Відповідно до статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Отже, застосування до особи, яка у себе вдома займається продажем наркотичних засобів запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (що на сьогоднішній день є звичною практикою в Україні) не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України так як надає можливість такій особі продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення.

2. Цілі та завдання прийняття акта

Завданням даного законопроекту є вжиття заходів щодо припинення розповсюдження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності винних у даних злочинах осіб з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

3. 3агальна характеристика і основні положення законопроекту

Даним законопроектом пропонується доповнити статтю 176 Кримінального процесуального кодексу України положеннями про те, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту, не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Відносини у цій сфері регулюються: Конституцією України, Кримінальним кодексом України, Кримінально процесуальним кодексом України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація зазначеного проекту Закону не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат з державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття зазначеного законопроекту дозволить забезпечити вимоги Кримінального процесуального кодексу України з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Проект
від 23.02.2016 р. реєстраційний № 4138

Закон України
Про доповнення статті 176 Кримінального процесуального кодексу України положеннями щодо підвищення ефективності стосовно осіб підозрюваних, обвинувачених за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення

Верховна Рада України постановляє:

1. Частину п’яту статті 176 Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9–10, № 11–12, № 13, ст. 88) доповнити новим абзацом такого змісту:

«Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту, не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 305–324 Кримінального кодексу України».

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

ВИСНОВОК

на проект Закону України «Про доповнення статті 176 Кримінального процесуального кодексу України положеннями щодо підвищення ефективності стосовно осіб підозрюваних, обвинувачених за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення»

У законопроекті пропонується внести до частини п’ятої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) зміни, відповідно до яких забороняється застосовувати такі запобіжні заходи, як особисте зобов’язання, особиста порука, домашній арешт та застава, до підозрюваних (обвинувачених) у вчиненні злочинів, передбачених статтями 305 – 324 Кримінального кодексу України (далі – КК).

За результатами розгляду поданого законопроекту Головне науково-експертне управління вважає за необхідне зазначити таке.

1. Звертаємо увагу, що назва поданого законопроекту не відповідає його змісту. Зокрема, у назві йдеться про «положення щодо підвищення ефективності стосовно осіб», тобто залишається незрозумілим, на ефективність чого саме спрямовані пропозиції проекту. Натомість, у тексті законопроекту йдеться про те, що стосовно осіб, які вчинили злочини, передбачені статтями 305 – 324 КК, забороняється застосування будь-яких інших запобіжних заходів (особистого зобов’язання, домашнього арешту та ін.), окрім тримання під вартою.

2. Як вже зазначалося, законопроектом пропонується значно розширити перелік злочинів, підозра (обвинувачення) у вчиненні яких виключає можливість застосування до підозрюваних (обвинувачених) будь-яких інших видів запобіжних заходів, окрім тримання під вартою. На наш погляд, такий підхід є хибним, оскільки, по-перше, на стадіях досудового розслідування та судового розгляду особа лише підозрюється (обвинувачується) у вчиненні того чи іншого злочину. До набрання обвинувальним вироком суду законної сили така особа вважається невинуватою у його вчиненні. Отже, сама по собі підозра (обвинувачення) у вчиненні навіть тяжкого чи особливо тяжкого злочину без урахування особи підозрюваного (обвинуваченого), способу вчинення злочину, доказів, які підтверджують її винуватість та інших обставин, які мають відношення до справи, не може бути підставою для автоматичного взяття під варту підозрюваного чи обвинуваченого.

По-друге, слід звернути увагу на мету застосування запобіжних заходів в межах відповідного кримінального провадження. Відповідно до приписів частини першої статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа.

До того ж при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених вище ризиків слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців та ін. (див. статтю 178 КПК).

З огляду на це вважаємо, що у випадку, якщо особа вчинила навіть умисне вбивство, але добровільно з’явилася до органів досудового розслідування з зізнанням, сприяла проведенню слідчих (розшукових) дій, не переховувалася від органів досудового розслідування та суду тощо, застосування до такої особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою не завжди є доцільним.

По-третє, у супровідних документах до законопроекту, на наш погляд, відсутні належні аргументи, які б свідчили про необхідність встановлення заборони для застосування будь-яких інших видів запобіжних заходів (у тому числі застави), окрім тримання під вартою, до осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні злочинів, передбачених статтями 305 – 324 КК. До того ж така законодавча заборона виглядатиме нелогічною у тих випадках, коли розмір застави в рази перевищуватиме майнову шкоду, заподіяну злочином, і тим більш тоді, коли взяття під варту буде застосоване до осіб, що підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених, наприклад, статями 310 КК «Посів або вирощування снотворного маку чи конопель», 315 КК «Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів» або 316 КК «Незаконне публічне вживання наркотичних засобів».

По-четверте, запропоновані у проекті зміни до частини п’ятої статті 176 КПК, на наш погляд, можуть створити небезпечний прецедент необґрунтованого розширення переліку злочинів, підозра (обвинувачення) у вчиненні яких позбавлятиме слідчого суддю, суд можливості самостійно у кожному конкретному випадку (із урахуванням усіх обставин кримінального провадження) обирати щодо підозрюваного (обвинуваченого) той чи інший вид запобіжних заходів.

3. Звертаємо увагу, що супровідні документи до законопроекту не містять порівняльної таблиці, що не відповідає вимогам частини 6 статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити.

ВИСНОВОК
Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
від 16.03.2016 р.

Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто поданий народними депутатами України Яценком А.В., Паламарчуком М.П.  та іншими проект Закону України «Про доповнення статті 176 Кримінального процесуального кодексу України положеннями щодо підвищення ефективності стосовно осіб, підозрюваних, обвинувачених за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров‘я населення» (реєстр. № 4138).

Законопроектом пропонується розширити перелік злочинів, підозра (обвинувачення) у вчиненні яких виключає можливість застосування до підозрюваних (обвинувачених) будь-яких інших видів запобіжних заходів, окрім тримання під вартою.

Проаналізувавши законопроект, члени Комітету зазначили, що запропоновані у проекті зміни до частини п’ятої статті 176 КПК можуть створити небезпечний прецедент необґрунтованого розширення переліку злочинів, підозра (обвинувачення) у вчиненні яких позбавлятиме слідчого суддю, суд можливості самостійно у кожному конкретному випадку (із урахуванням усіх обставин кримінального провадження) обирати щодо підозрюваного (обвинуваченого) той чи інший вид запобіжних заходів.

З огляду на зазначене члени Комітету рекомендують Верховній Раді України відхилити законопроект Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України додержується такої ж думки.
Доповідачем на засіданні Верховної Ради України визначено  голову Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – народного депутата України Кожем’якіна  Андрія Анатолійовича.

Додаючи проект постанови Верховної Ради України та висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, просимо розглянути.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!