Експорт ліків та медичних виробів: ресурси держави — потреби виробників

Олександра Павленко підкреслила важливість виходу української продукції на міжнародні ринки та закликала присутніх висловити експертну думку щодо потенційного експорту товару, підписання міжнародних контрактів відносно тих світових майданчиків, де продаж української продукції є найбільш привабливим.

Наталя Микольська повідомила присутніх, що більше ніж півроку тому перезавантажено роботу Ради експортерів, яка наразі має назву Рада з просування експорту (далі — Рада), що функціонує при Мінекономрозвитку України. Основ­не завдання Ради — постійний діалог між Міністерством та іншими центральними органами виконавчої влади, діалог з бізнесом з метою визначення ресурсів влади і потреб експортерів з подальшою розробкою плану дій. Інформація щодо засідання Ради розміщується на сайті Мінекономрозвитку України. «У держави ресурс обмежений, і тому ми намагаємося ефективно використовувати ті ресурси, які у нас є», — наголосила доповідач.

Н. Микольська звернула увагу на декілька інструментів, потенціал яких недостатньо використаний. У першу чергу, мова йде про угоди про вільну торгівлю, які спрямовані на відкриття нових ринків, здешевлення виробництва за рахунок звільнення від сплати мита імпортних складових товару, скорочення витрат часу через спрощення митних і транзитних процедур, створення сприятливих і стабільних умов ведення бізнесу для залучення інвестицій та впровадження нових технологій.

Мало хто знає і про генералізовану систему преференцій (ГСП), яка полягає у тому, що певні країни надають для країн, що розвиваються, доступ до свого ринку шляхом безмитного ввезення певного виду товару на визначений період.

ГСП призначена для сприяння економічному зростанню в країнах, що розвиваються, та покликана:

• збільшити доходи країн, що розвиваються, за рахунок експорту;
• сприяти їх розвитку;
• прискорити показники їх економічного розвитку.

Ще один інструмент, з яким ознайомила Н. Микольська, — Мережа угод про вільну торгівлю України (Free Trade Agreement — FTA). «У нас є 16 угод, які охоплюють 45 країн, у тому числі СНД», — зауважила вона.

Окремо заступник міністра зупинилася на угоді про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною, яка була підписана 18 січня 2001 р. «На жаль, торгівля з моменту укладання цієї угоди у нас не розвивається такими темпами, як би ми хотіли. Але країна для нас цікава з точки зору розташування, і ринок з точки зору купівельної спроможності непоганий», — повідомила Н. Микольська.

Угода про вільну торгівлю між Україною та Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ), до якої входять Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн, була підписана 24 червня 2010 р. Цей ринок цікавий з точки зору кількості населення ЄАВТ — близько 13 млн осіб.

18 листопада 2011 р. підписана Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії. Відповідно до положень Угоди Чорногорія забезпечила скасування імпортного мита до 0% ставки.

З 1 січня 2016 р. набула чинності Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка передбачає односторонні преференції для експорту українських товарів. Зараз очікується ратифікація угоди всіма країнами — членами ЄС.

Тож нинішня дискусія має на меті визначення кількості зацікавлених виробників — потенційних експортерів; перелік міжнародних ринків, на які є потреба та бажання виходити; перелік країн, які мають регуляторні бар’єри для реалізації української продукції, та шляхи їх подолання; важелі впливу та допомоги Мінекономрозвитку України в рамках повноважень», — зазначила вона.

Н. Микольська презентувала програму дій Мінекономрозвитку України «Експортні можливості українських товаровиробників. Заходи з промоції експорту МЕРТ на 2016 рік».

«Більше ніж рік тому ми відновили роботу перезавантаженої Ради експортерів, також ми змінили назву на Раду з просування експорту при Мінекономрозвитку України. Основними її завданнями є постійний діалог між Міністерством, експортерами та іншими центральними органами виконавчої влади, адже ми відповідаємо за формування торговельної політики та просування українського експорту на зовнішні ринки», — відзначила Н. Микольська.

Відтак, було вирішено працювати в робочих групах і комітетах, які розділені по країнах та індустріях. Важливим є не лише трансляція бачення, а, передусім, можливість чути всі сторони діалогу та швидко реагувати на виклики.

Н. Микольська акцентувала увагу на тому, що ресурс держави є обмеженим, і ми повинні використовувати усі наявні можливості. «У нас є угоди про зони вільної торгівлі, а також система торгових преференцій. Це дієві інструменти у нашому арсеналі», — додала вона.

Під час наради було презентовано Календар подій з промоції експорту на 2016 р., а також орієнтовний графік проведення засідань спільних міжурядових комісій з питань співробітництва на 2016 р.

Представники галузі, а саме керівники українських підприємств — виробників лікарських засобів та виробів медичного призначення, представники зацікавлених асоціацій і об’єднань окреслили свої пріоритети та озвучили питання, вирішення яких потребує особливої уваги.

У підсумку було запропоновано розробити спільний план дій у співпраці з Міністерством охорони здоров’я України. Як результат, усі сторони домовилися підтримувати постійний конструктивний діалог з метою спільного вирішення питань лібералізації валютного регулювання та просування продукції на зовнішні ринки.

Особливу увагу українських підприємств — виробників лікарських засобів та виробів медичного призначення було приділено їх інтере­су та потенціалу щодо виходу та підтримки експорту на ринках країн СНД, Африки та Південної Америки.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!