В Державній регуляторній службі обговорили можливість спрощення дозвільних процедур

Ксенія Ляпіна, голова ДРС, звернула увагу, що дозвільна система України знаходиться напередодні серйозних змін. Адже було ухвалено Закон України від 26.11.2015 р. № 835 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (далі — закон № 835), деякі положення якого набувають чинності з 01.01.2017 р. і які суттєво змінюють багато формальних підходів у сфері оформлення дозвільних документів. Зокрема, змінами не передбачено надання дозвільних документів у паперовому вигляді.

Такі зміни дадуть можливість вирішити багато питань, які наразі досконало не врегульовано. Одним із таких питань є принцип мовчазної згоди, який був покликаний спростити життя суб’єктам господарювання, але на практиці практично не застосовується. Існує кілька типових проблем, чому він не працює. Якщо навіть суб’єкт господарювання набуває всіх прав дозвільного документа за принципом мовчазної згоди, то він:

1) не може взяти участь в тендерних процедурах, оскільки там необхідна наявність у суб’єкта паперових варіантів дозвільних документів;

2) не може отримувати інші необхідні документи (наприклад ліцензії) для здійснення відповідної діяльності;

3) може отримати заднім числом від дозвільного органу відмову у наданні дозвільного документа, яка підписана і затверджена датою, яка вкладається у відведені для відмови у видачі документа терміни. Тобто виходить так, що суб’єкт вже працює, а потім виявляється, що робить це незаконно.

У зв’язку з наявністю таких застережень суб’єкти господарювання намагаються не користуватися принципом мовчазної згоди, хоча однією з переваг цього принципу є зниження корупційних ризиків у плані маніпулювання регуляторним органом строком видачі дозвільних документів.

Олександр Андреєв, директор Департаменту ліцензування та дозвільної системи ДРС України, презентував пропозиції щодо законодавчого врегулювання застосування принципу мовчазної згоди. Він зазначив, що згідно із законом № 835 з 1 січня 2017 р. права, передбачені дозвільним документом, з’являтимуться у суб’єкта господарювання з моменту появи запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — Реєстр) про видачу йому такого документа. Тобто дозвільні органи будуть зобов’язані в день прийняття рішення про видачу дозволу вносити інформацію про це в Реєстр та до порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — портал електронних сервісів), завдяки якому суб’єкти господарювання будуть отримувати інформацію з Реєстру.

Крім того, законом № 835 передбачено, що дозвільний орган зобов’язаний вносити в Реєстр також інформацію про заяви, декларації та інші документи, що були подані до такого органу. Тобто всі документи будуть знаходитися в електронному варіанті в Реєстрі, і якщо суб’єкт господарювання захоче отримати інформацію про них в паперовому вигляді, то він зможе через портал електронних сервісів роздрукувати виписку чи витяг документів та відомостей з Реєстру.

О. Андреєв також зауважив, що на сьогодні копія заяви та опис документів з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів до дозвільного органу та підставою для застосування принципу мовчазної згоди. Однак з 1 січня 2017 р. підтвердженням подачі документів до дозвільного органу буде відмітка в Реєстрі про дату прийняття заяви на отримання дозвільного документа.

Спікер зазначив, що враховуючи те, що в Реєстрі зазначатимуться як дата прийняття заяви, так і дата надання дозвільних документів, то це сприятиме застосуванню принципу мовчазної згоди. Тому ДРС було підготовлено кілька пропозицій для вдосконалення процедури її застосування.

Першою пропозицією передбачається, що якщо дозвільний орган не вноситиме в Реєстр інформацію про видачу документа дозвільного характеру в установлений для цього строк, то в Реєстрі має автоматично зазначатися відмітка про те, що суб’єкту господарювання виданий дозвільний документ за принципом мовчазної згоди. Ця ж інформація буде відображена і на порталі електронних сервісів. Після цього суб’єкт господарювання може роздрукувати собі виписку з Реєстру і здійснювати свою діяльність.

Спікер також зазначив, що однією з проблем застосування принципу мовчазної згоди є питання, пов’язане із зобов’язанням суб’єкта господарювання здійснити у встановлений строк оплату за видачу дозвільного документа, якщо законодавством передбачена така оплата. Адже при застосуванні принципу мовчазної згоди суб’єкт господарювання може, не заплативши, автоматично отримати права, передбачені дозвільним документом. У зв’язку з цим другою пропозицією ДРС є запровадження в законодавстві норми, відповідно до якої при появі в Реєстрі запису про видачу суб’єкту господарювання дозвільного документа за принципом мовчазної згоди у такого суб’єкта виникатиме зобов’язання здійснити оплату, передбачену законодавством. При цьому також надаватиметься право дозвільному органу самостійно контролювати оплату за видачу дозвільних документів в органах Державної казначейської служби України без вимагання у суб’єктів господарювання надання копії квитанції або іншого документа про оплату. У разі несплати суб’єктом господарювання у встановлений строк дозвільний орган прийматиме рішення про позбавлення (анулювання) права на здійснення діяльності, отриманого за принципом мовчазної згоди. О. Андреєв також звернув увагу, що ДРС пропонує розповсюдити принцип мовчазної згоди на всі дозвільні (погоджувальні) процедури, пов’язані не тільки з отриманням остаточного документа, але й тих, які передують його отриманню.

На думку спікера, законодавче запровадження цих пропозицій дасть змогу чітко врегулювати механізм реалізації принципу мовчазної згоди та мінімізувати корупційні ризики (наприклад коли навмисно затягуються строки видачі дозвільних документів чи коли суб’єктів не повідомляють про видачу такого документа).

У свою чергу, К. Ляпіна звернула увагу, що існує ще низька нюансів, які потребують врегулювання, тому, на її думку, з 01.01.2017 р. норми закону № 835 можуть не запрацювати. Оскільки наразі невідомо, чи є вже державне замовлення на створення відповідного програмного забезпечення для Реєстру. У зв’язку з цим К. Ляпіна зазначила, що при розробці проектів документів, необхідних для врегулювання принципу мовчазної згоди, можливо, доцільним буде запровадити перехідний період. А якщо з 01.01.2017 р. програмного забезпечення для Реєстру не буде розроблено, то з цього часу інформація про дату прийняття заяв та видачу дозвільних документів зазначатиметься на порталах відповідних державних органів до моменту розроблення такого програмного забезпечення.

Також спікер зазначила, що застосування елект­ронного сервісу дасть можливість уникнути зловживань серед дозвільних органів, коли вони інколи заднім числом надають суб’єктам господарювання рішення про відмову у видачі дозвільного документа. Адже з появою такої відмітки в Реєстрі для припинення діяльності суб’єкта господарювання, що набув прав дозвільного документа за принципом мовчазної згоди, державний орган змушений буде проводити планові чи позапланові перевірки діяльності такого суб’єкта. Наостанок К. Ляпіна звернулася до громадськості та асоціацій з проханням долучатися до обговорення та надсилати свої зауваження з врегулювання принципу мовчазної згоди.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!