Нова команда МОЗ та парламентський Комітет декларують готовність до співпраці

Перш за все народних депутатів було поінформовано, які обов’язки виконуватиме кожен із заступників. П. Ковтонюк відповідатиме за напрямок реформ та за проект Світового банку, а також за фінансову діяльність. О. Лінчевський курує медичний департамент, управління екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, відділ освіти та науки. За заступником міністра Романом Іликом закріплено блок фармацевтичної діяльності, управління ліцензування та контролю якості надання медичної допомоги. Він також є відповідальним за взаємодію з органами влади, зокрема з профільним Комітетом. О. Сивак буде займатися громадським здоров’ям та євроінтеграцію, а також виконуватиме обов’язки керівника апарату до призначення в МОЗ державного секретаря.

Уляна Супрун наголосила, що МОЗ готове до співпраці з Комітетом, адже реформи мають здійснюватися спільними зусиллями. Вона зазначила, що подальша робота базуватиметься на попередніх напрацюваннях МОЗ та Комітету, ніяких новацій не очікується. Зокрема, до уваги буде прийнято проект Концепції побудови нової націо­нальної моделі охорони здоров’я України, схва­лений 15 липня під час засідання Колегії МОЗ, ­та рекомендації Парламентських слухань на тему­ «Про реформу охорони здоров’я в Україні».

Як додав Павло Ковтонюк, він добре ознайомлений з усіма документами стосовно реформи охорони здоров’я: «На мій експертний погляд, паралельні напрацювання МОЗ та Комітету не є кардинально різними. Документи МОЗ мають більш прикладний характер, а законопроекти Комітету — це загальна політика. На наш погляд, співпраця повинна бути наступною — Комітет напрацьовує закони, а Міністерство приймає технічні рішення та імплементує їх».

У свою чергу, О. Богомолець запропонувала керівництву МОЗ започаткувати нову форму роботи — створивши механізм, який би дозволив народним депутатам ознайомлюватися із стратегічно важливими документами, які планує приймати МОЗ. За словами голови Комітету, до цього багато документів, які шкодили державі, просто приховувалися міністерством.

Під час обговорення народні депутати також підтвердили, що налаштовані на співпрацю та на досягнення конкретних результатів, чого не відбулося із колишнім міністром Олександром Квіташвілі. Вони звернули увагу нового керівництва МОЗ на необхідність вирішення наступних питань:

• затвердження клінічних протоколів та адаптація європейських стандартів лікування;
• впровадження референтних цін на ліки;
• налагодження комунікацій з органами місцевого самоврядування;
• виконання Закону України «Про екстрену медичну допомогу»;
• контроль коштів, виділених Товариству Червоного Хреста України;
• створення госпітальних округів;
• розвиток первинної медичної допомоги;
• надання паліативної допомоги;
• лікування громадян за кордоном.

Крім того, було наголошено на необхідно­сті налагодження більш тісної взаємодії між Націо­нальною академією медичних наук (НАМН), Міністерством та Комітетом, адже без збереження та розвитку медичної науки руху вперед не буде. НАМН має зберегти своє функціонування та стратегічні завдання. Для вирішення цього питання буде проведено зустріч МОЗ з президентом НАМН у рамках одного із засідань Комітету.

О. Богомолець висловила надію, що МОЗ нарешті розпочне виконувати стратегію, затверджену на відповідних парламентських слуханнях. Вона також рекомендувала У. Супрун на регулярній основі проводити засідання колегії МОЗ, у тому числі й виїзні.

Олег Мусій, заступник голови Комітету, підняв питання втрати чинності наказом профільного міністерства від 23.02.2000 р. № 33 «Про примірні штатні нормативи закладів охорони здоров’я» (далі — наказ № 33), яке відбулося у зв’язку з прийняттям наказу МОЗ України від 02.09.2016 р. № 928: «Не поділяю радісних реляцій з приводу скасування наказу № 33. Це непродумане рішення, адже він виконує функцію формування бюджету. Спочатку треба було затвердити нормативи навантаження на медичних працівників, а потім відміняти штатні нормативи».

Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету, звернула увагу виконуючої обов’язки міністра на те, що нині розпочинається формування державного бюджету на 2017 р. «На жаль, щороку охорона здоров’я недофінансована. Ми повин­ні якомога раніше почати формувати потреби за кожною програмою, це дозволить у майбутньому вплинути на збільшення бюджету в наступному році», — додала вона.

Також У. Супрун поінформувала про стан поставок у регіони лікарських засобів, імунобіо­логічних препаратів та медичних виробів, закуп­лених через спеціалізовані міжнародні організації за кошти Державного бюджету України 2015 р. Так, станом на сьогодні ПРООН поставлено 93% закуплених препаратів, ЮНІСЕФ — 64%, Crown Agents — 61%.

Затримку з поставкою вакцин ЮНІСЕФ виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я пояснила тим, що деякі препарати вже є в Україні в достатній кількості. Їх подальшу поставку дещо відтерміновано, щоб у майбутньому надійшла вакцина з більшим терміном придатності.

У. Супрун зазначила, що особисто відповідає за закупівлю та поставки ліків у регіони. Що стосується закупівель у 2016 р., то наразі відбулися зустрічі МОЗ із представниками ПРООН, ЮНІСЕФ, Crown Agents. Інформацію щодо закупівель надіслано й іншим організаціям, що визначені законодавством. Позитивні відповіді вже отримано від 2 із них, але цей процес буде важким, адже вони не мають представництв в Україні. До кінця тижня вже буде підготовлено окремі контракти з міжнародними організаціями і їх підпишуть після опрацювання юристами з обох сторін.

«Ми не хочемо робити помилки, що відбулися в 2015 р. Більшість потрібних препаратів уже зареєстровано в Україні. Ми також намагаємося уникнути проблем з придбанням валюти для закупівлі цих ліків. Завершено формування більшості номенклатури. Частину її затвердив КМУ, іншу частину затвердить в найближчому майбутньому. Існує брак кадрів у МОЗ, тому ми долучили радників. Це юристи та фінансисти, які входять до громадських об’єднань», — відзначила У. Супрун.

Вона висловила сподівання, що закупівлі 2016 р. будуть завершені вже в жовтні. Члени Комітету рекомендували їй розпочинати роботу над закупівлями 2017 р.

Олексій Кириченко звернув увагу представників МОЗ на можливий шлях вирішення питання хронічної нестачі вакцин. Це затвердження п’ятирічної програми вакцинації в Україні. Держава заявлятиме, що протягом цього часу буде закупати певний обсяг конкретних вакцин, і виходитиме із цією пропозицією чи напряму до виробників, чи до дистрибьюторів, укладаючи з ними довготривалі контракти. Це дозволить наперед замовляти препарати у виробника.

У той же час О. Мусій висловив сумніви стосовно того, що закупівлі через міжнародні організації зекономили державі кошти: «Нас переконували всі, починаючи від пана Квіташвілі, що такі закупівлі надзвичайно вигідні, але це не відповідає дійсності. Якщо порівняти ціни 2015 р. та 2014 р., то виявляється, що за деякі протитуберкульозні препарати переплачено 1,15 млн дол. США, за деякі ліки для дорослих онкохворих — 1,18 млн дол., для дітей з онкологічними захворюваннями — 1,1 млн дол. Доза вакцини Пентаксим обійшлась на 2 дол. дорожче, ніж попереднього року. Дорожчою виявилася і вакцина проти гемофільної інфекції, закуп­лена через міжнародні організації. За міжнародні закупівлі відповідав Ігор Перегінець. Він має понести за продовження таких оборудок персональну відповідальність. Генеральна прокуратура України зобов’язана поновити закриті кримінальні справи проти нього. До того ж люди, які працювали з І. Перегінцем, продовжують формувати закупівлі в МОЗ і зараз».

Прим.ред: того ж дня на сторінці в Facebook Ольга Голубовська, головний позаштатний інфекціоніст МОЗ України, професор, доктор медичних наук, розповіла, яким чином ПРООН нам «заощадила» 110 тис. доларів на закупівлі препаратів для лікування вірусних гепатитів: «Виявляється, міжнародна організація підрахувала, що виділених грошей не вистачає на замовлені препарати, і тому самостійно знизила квоту на 22%. Відповідно, регіони отримали менше препаратів. І це, виявляється, економія. Тому сьогодні члени робочої групи разом з присутнім представником ПРООН погодилися з тим, що це не економія, а просто залишок коштів, отриманих у результаті штучно заниженої потреби, який треба витратити, просто закупивши те, що замовляли регіони. Але не треба ж вводити, м’яко кажучи, в оману всіх, включаючи керівництво всіх рівнів, що нам щось заощадили». При цьому фахівець зазначає, що рибавірин вперше купили за ціною, яка в десятки разів перевищує закупівельну вартість попередніх років.

Під час засідання Комітету У. Супрун було поставлено питання, чи вважає вона за доцільне продовжувати закупівлі через міжнародні організації. «Законодавство вимагає від нас цієї спів­праці. Ми проаналізували проблеми, які виникли при закупівлях 2015 р., і працюємо над їх вирішенням разом з міжнародними організаціями. Сподіваюся, що у 2017 р. ми матимемо набагато кращу систему. У нас працює 15 осіб саме в цьому напрямку, більшість із яких — юристи та фінансисти. Вважаю, ми зможемо досягти покращення, ми будемо швидше замовляти ліки та доставляти їх до наших пацієнтів», — відповіла виконуюча обов’язки міністра.

У свою чергу, народні депутати попросили У. Супрун надати Комітету копії договорів з міжнародними організаціями після їх укладання. Вони також неодноразово наголошували на тому, що закупівлі через міжнародні організації є тимчасовим механізмом. За цей час МОЗ та КМУ повинні розробити власну модель цієї процедури, створити відповідну агенцію, яка купуватиме ліки без міжнародних організацій.

О. Богомолець додала, що Україна має величезний потенціал фармацевтичного виробництва. Його розвиток — це також можливість створення робочих місць. «Після того, як МОЗ будуть затверджені клінічні протоколи та стандарти лікування, ми маємо дати зелене світло нашим виробникам, а не підтримувати фінансово закордонну спільноту. Тому прошу створити при МОЗ робочу групу, яка розробить дорожню карту співпраці з вітчизняними фармкомпаніями та державного замовлення».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!