Запропонована МОЗ модель державного регулювання цін на ліки не призведе до їх здешевлення — «Нова фармація Закарпаття»

Як ми вже повідомляли, 17 листопада МОЗ України винесло на громадське обговорення проект постанови КМУ «Про державне регулювання цін на лікарські засоби», який викликав чимало запитань у учасників фармацевтичного ринку. Ознайомившись з проектом документа, Закарпатська обласна асоціація «Нова фармація Закарпаття» направила лист на адресу Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун та в.о. голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Ірини Суворової з пропозицією відхилити проект постанови КМУ як абсолютно незрозумілий, нікчемний і такий, що абсолютно не враховує економічну ситуацію в країні та фінансовий стан аптечних закладів.

ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСНА АСОЦІАЦІЯ «НОВА ФАРМАЦІЯ ЗАКАРПАТТЯ»
(ЗОАНФЗ)

21 листопада 2016 р. № 12/1

Прем’єр-міністру України

п. Гройсману В.Б.

Виконуючому обов’язки міністра охорони здоров’я України

п. Супрун У.Н.

Виконуючому обов’язки голови Державної служби України з лікарських засобів та контро­лю за наркотиками

п. Суворовій І.М.

«Про внесення змін до проекту постанови Кабінету Міністрів України

«Про державне регулювання цін на лікарські засоби»

17.11.2016 р. на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України було розміщено для публічного обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про державне регулювання цін на лікарські засоби» (далі — проект постанови КМУ).

Згідно з п. 4 проекту постанови КМУ на лікарські засоби, включені до Національного переліку, закупівля яких не фінансується повністю або частково з державного та місцевого бюджетів та які не виконують вимог програми державного відшкодування ліків, установлюються граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 5 (п’ять) відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів або регресивні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 20 (двадцять) відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів, у порядку, встановленому МОЗ.

П.п. 4 та 5 проекту постанови КМУ викладені некоректно, тому що їх можна тлумачити по-різному, що є неприпустимим для нормативно-правового документа, який запроваджує державне регулювання цін на лікарські засоби.

Для нас незрозуміло, що авторами проекту постанови КМУ закладено в поняття «регресивні», коли мова йде про націнки? Як можна поєднувати ці два поняття, які є взаємовиключними?

Згідно з п.п. 4 та 5 проекту постанови КМУ і оптові, і роздрібні ціни формуються шляхом застосування граничних постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок до оптово-відпускних цін. Слово «або» в п.п. 4 та 5 проекту постанови КМУ робить незрозумілим граничний рівень торговельної (роздрібної) надбавки. Якщо під час формування роздрібної ціни від оптово-відпускної ціни враховувати граничний рівень постачальницько-збутової надбавки (5%), то граничний рівень торговельної (роздрібної) надбавки становитиме 15% (20 – 5%). Якщо під час формування роздрібної ціни від оптово-відпускної ціни не враховувати граничний рівень постачальницько-збутової надбавки (5%), то граничний рівень торговельної (роздрібної) надбавки становитиме 20%. Так треба чи не треба під час формування роздрібної ціни від оптово-відпускної ціни враховувати граничний рівень постачальницько-збутової надбавки?

У період фінансово-економічної кризи ні в якому разі не можна зменшувати граничні постачальницько-збутові та торговельні (роздрібні) надбавки на лікарські засоби.

Девальвація гривні автоматично призвела до подорожчання як імпортних, так і вітчизняних лікарських засобів, тому що вітчизняні виробники майже всю сировину (діючі речовини) придбавають за кордоном також за валюту.

У проекті постанови КМУ абсолютно не враховано катастрофічну девальвацію гривні, внаслідок чого відбувається вимивання обігових коштів з аптечних закладів, які займаються оптовою та роздрібною торгівлею лікарськими засобами. Різко підвищилися витрати на оплату комунальних послуг та оренду приміщень. Значна частина виробників та оптових постачальників лікарських засобів відпускають свій товар на умовах попередньої оплати. В аптеках різко зменшився асортимент лікарських засобів та обсяг реалізованих препаратів. Навіть за діючих граничних торговельних (роздрібних) надбавках аптечним закладам з кожним днем стає все важче забезпечувати більш-менш достатній асортимент лікарських засобів. Рентабельність багатьох аптечних закладів становить 1%, а значна частина з них взагалі працює зі збитком і, як наслідок, банкрутує. Державна та муніципальна аптечні мережі, крім декількох областей, майже повністю знищені. З урахуванням того, що з 1 січня 2017 р. в 2 рази буде збільшено рівень мінімальної заробітної плати, аптеки змушені будуть звільнити своїх санітарок-прибиральниць.

У період фінансово-економічної кризи механізм державного регулювання цін можна застосовувати тільки на лікарські засоби, які відпускаються за бюджетні кошти.

Державне регулювання цін на ліки на рівні оптової та роздрібної ланок не значно впливає на кінцеві ціни вітчизняних та імпортних лікарських засобів. Кінцеві ціни значною мірою залежать від митної вартості (для імпортної продукції) та від цін виробників (для вітчизняної продукції).

Ми вважаємо, що на рівні вітчизняних виробників державне регулювання цін на лікарські засоби має здійснюватися тільки шляхом встановлення граничного рівня рентабельності виробництв. Усі інші методи не призведуть до здешевлення вітчизняної продукції.

Що стосується імпортної продукції, то там взагалі повна анархія. Імпортери закладають в ціни лікарських засобів усі майбутні ризики, пов’язані зі зміною валютних курсів, внаслідок чого імпортні лікарські засоби стають недоступними для значної частини пересічних громадян. Це вже питання національної безпеки України. Наводити лад з імпортерами повинні не Міністерство охорони здоров’я та Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, а Рада національної безпеки і оборони України, Генеральна прокуратура України та Міні­стерство внутрішніх справ України.

До автоматичного подорожчання лікарських засобів призвело і введення податку на додану вартість у розмірі 7% на операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів.

На підставі вищевикладеного ми змушені зробити висновок, що проект постанови Кабінету Міністрів України «Про державне регулювання цін на лікарські засоби» не призведе до здешевлення лікарських засобів.

Пропонуємо відхилити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про державне регулювання цін на лікарські засоби» як абсолютно незрозумілий, нікчемний та такий, який абсолютно не враховує економічну ситуацію в країні та фінансовий стан аптечних закладів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!