Меморандум про співробітництво, текст якого наведено нижче, підписали президент УСПП та голова ООРУ Анатолій Кінах, президент НАМН України, академік Віталій Цимбалюк, президент ЛСОУ Олександр Філонюк, заступник голови ради Київського відділення УАСОЗН Святослав Ханенко. Учасники домовилися здійснювати спільний пошук шляхів комплексного вирішення нагальних потреб системи охорони здоров’я, разом формувати та пропонувати нові ефективні механізми її управління та фінансування тощо. Планується, що підписаний документ стане основою Платформи сприяння формуванню національної стратегії охорони здоров’я, метою та завданнями якої є:
- консолідація та узгодження зусиль всіх учасників процесу щодо формування національної стратегії охорони здоров’я;
- ініціювання створення державного інституційного потенціалу, необхідного для забезпечення офіційної розробки, прийняття, впровадження та моніторингу результатів національної стратегії охорони здоров’я;
- визначення принципів, засад та базових компонентів системи охорони здоров’я України відповідно до Цілей сталого розвитку ООН, рекомендацій ВООЗ, науково обґрунтованого досвіду провідних міжнародних практик та викликів, цілей і завдань, що стоять перед Україною.
«Медична сфера в Україні потребує комплексного підходу та інноваційних рішень, що дозволили б здійснити ефективну реформу галузі», — зазначив академік Віталій Цимбалюк та нагадав, що Україна, обравши євроінтеграційний вектор, мала забезпечити поступове наближення до європейських стандартів у сфері охорони здоров’я шляхом здійснення цілеспрямованого реформування галузі, спрямованого на створення системи, орієнтованої на пацієнта та спроможної забезпечити медичне обслуговування всіх громадян України на рівні передових європейських держав. Водночас здоров’я є однією з фундаментальних складових добробуту населення, яка формується і змінюється під впливом значної кількості факторів, в тому числі й економічних. І навпаки: потреба як суспільства в цілому, так і окремої особи у збереженні та зміцненні здоров’я є одним із рушійних чинників покращення добробуту та економічного зростання. Тож між станом суспільного здоров’я і економічними показниками є чіткий обопільний взаємозв’язок: несприятлива економічна ситуація сприяє погіршенню здоров’я населення, а незадовільний стан здоров’я, в свою чергу, негативно позначається на продуктивності праці й багатьох макроекономічних показниках. «Сподіватимемося, кінцевий результат тих системних починань, що закладаються нами сьогодні, врешті-решт відобразиться у розірванні цього замкненого кола», — наголосив очільник НАМН України.
Анатолій Кінах обґрунтував невипадковість того факту, що даний захід та відверта розмова на гарячу суспільну тему охорони здоров’я проходять за ініціативою та під егідою роботодавців: адже для них, з притаманною їм соціальною відповідальністю, як ні для кого іншого очевидно, що саме людський потенціал є основою економіки та усього технологічного укладу. «Існуючі в нашій країні болісні демографічні проблеми щодня посилюються збільшенням трудової міграції. І відсутність довіри до вітчизняної системи охорони здоров’я для наших співгромадян також є одним із мотивів для пошуку кращої долі за кордоном. Переконаний, цьому питанню необхідно присвятити окрему державну програму і наполегливо працювати над створенням стимулів розвитку та збереження людського капіталу. Україна багата на кваліфікованих лікарів, досвідчених фахівців, талановитих науковців; нам не бракує новітніх методів та технологій. Тож спрямувати цей потужний потенціал в русло ефективної національної стратегії розвитку системи охорони здоров’я, яка дозволить зробити суттєвий крок в медичній сфері, цілком можливо і конче необхідно. Але за двох умов: по-перше — підтримки з боку населення, ділової та експертної спільноти (адже без довіри будь-яка реформа приречена на фіаско), по-друге — професійності підходів, прозорості дій та готовності до діалогу з боку Уряду і Міністерства охорони здоров’я», — зауважив А. Кінах.
На переконання Олександра Філонюка, система загальнообов’язкового соціального медичного страхування в Україні почне працювати лише за умови активної участі в цьому процесі держави і страховиків, причому одночасно з реформуванням існуючої системи охорони здоров’я. На розвиток теми попереднього оратора зазначалося, що часто привабливі пропозиції працевлаштування за кордоном включають і медичне страхування. Тому реформа вітчизняної медицини має проводитися з огляду, в тому числі, на гарантування особам працездатного віку якісного пакету медичного обслуговування. І лише консолідованими зусиллями ділової громади та експертно-наукового медичного середовища вдасться розробити та втілити в життя таку систему охорони здоров’я населення, яка здатна призупинити трудову міграцію, створити привабливі умови для життя та збереження здоров’я в рідній країні. «В умовах вкрай недостатнього бюджетного фінансування української медицини та низької платоспроможності населення майбутня національна стратегія охорони здоров’я має передбачити серед пріоритетних першочергових заходів впровадження соціально-страхової моделі з багатоканальною системою фінансування», — підкреслив президент ЛСОУ.
«Ми ініціюємо процес формування ефективного відповідального партнерства, орієнтованого на вимогу від влади практичного результату її дій, забезпечення довіри фахового середовища і підтримки громадянського суспільства», — заявив Святослав Ханенко, нагадавши, що стартові передумови нинішньої ініціативи було започатковано в рамках науково-практичної конференції «Базові характеристики провідних систем охорони здоров’я в контексті визначення стратегії для України», що відбулася 4 листопада 2016 р. в Інституті громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 48 (1069) від 12.12.2016 р., № 3 (1074) від 30.01.2017 р.). Положення, викладені в заключній резолюції конференції, засвідчили актуальність і необхідність продовження роботи в даному напрямку із залученням широкого кола партнерів і зацікавлених осіб. За оцінкою виступаючого, нинішнє підписання Меморандуму про співробітництво між УСПП, ООРУ, НАМН України, ЛСОУ та УАСОЗН є фактом формалізації широкого суспільного партнерства з твердими намірами домогтися суттєвих позитивних змін у процесі трансформації системи охорони здоров’я як важливої складової національної безпеки України. Особливістю цього партнерства є його міжгалузевий формат, адже серед учасників не лише медики та науковці, а й уповноважені представники промисловців, підприємців, роботодавців, сфери добровільного медичного страхування. Базувати поступ новоствореного громадського альянсу в окресленій царині доповідач запропонував на вивченні офіційних рекомендацій ВООЗ щодо моніторингу складових елементів системи охорони здоров’я, аналізі найбільш успішних національних стратегій в галузі охорони здоров’я, характеристиці профілів систем охорони здоров’я провідних країн світу, опануванні інших форм сучасного міжнародного передового досвіду.
Меморандум про співробітництво
між Всеукраїнською громадською організацією «Український союз промисловців і підприємців», Об’єднанням організацій роботодавців України, Національною академією медичних наук України, Лігою страхових організацій України, Громадською організацією «Українська асоціація сприяння охороні здоров’я населення»
м. Київ 10 березня 2017 р.
Від імені Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» (УСПП), Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) президент УСПП, голова ООРУ Кінах Анатолій Кирилович,
від імені Національної академії медичних наук України (НАМН України) президент НАМН України Цимбалюк Віталій Іванович,
від імені Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) президент ЛСОУ Філонюк Олександр Феодосійович,
від імені Громадської організації «Українська асоціація сприяння охороні здоров’я населення» (УАСОЗН) заступник голови ради Київського відділення УАСОЗН Ханенко Святослав Михайлович (далі — Сторони),
з метою налагодження довгострокового взаємовигідного співробітництва;
- зважаючи на надзвичайну актуальність для подальшого розвитку України питання формування ефективної системи охорони здоров’я;
- визначаючи необхідність взаємної довіри між суспільством, владою, ініціаторами й учасниками процесу формування ефективної системи охорони здоров’я;
- усвідомлюючи необхідність системного наукового обґрунтованого супроводу процесів трансформації, що базується на досвіді провідних систем охорони здоров’я,
вважають за необхідне укласти цей Меморандум про співробітництво (далі — Меморандум).
Стаття 1
Сторони погодилися розглядати їх співробітництво як інструмент реалізації послідовної державної політики формування ефективної системи охорони здоров’я, шляхом участі у розробці нормативно-правових актів, документів і планів спільної діяльності відповідно до цілей, програм дій, соціальних інтересів та повноважень кожної із Сторін, які беруть участь у даному Меморандумі.
Стаття 2
Сторони домовилися співпрацювати у наступних напрямках:
1. Формування ефективних механізмів взаємодії між замовниками послуг охорони здоров’я і медичного забезпечення та їх виробниками й постачальниками відповідно до сучасних вимог з урахуванням наукового, навчального та практичного компонентів.
2. Спільний пошук шляхів комплексного вирішення нагальних потреб системи охорони здоров’я.
3. Обмін та надання інформації з питань співпраці згідно з цим Меморандумом.
4. Планування, організація та проведення спільних заходів з наукового, навчального та практичного опрацювання й впровадження якісних змін в основні компоненти національної системи охорони здоров’я, таких як:
- надання якісних послуг з охорони здоров’я, профілактики та медичного забезпечення;
- розвиток трудових ресурсів у сфері охорони здоров’я як основи розвитку загального економічного потенціалу та безпеки України;
- системне впровадження сучасних інформаційних технологій як інтегруючого механізму взаємодії всіх учасників системи охорони здоров’я;
- сприяння прийняттю нормативно-правових актів щодо забезпечення ефективного функціонування системи охорони здоров’я тощо;
- розроблення та впровадження механізмів фінансування послуг охорони здоров’я, профілактики, медичного забезпечення;
- прийняття й реалізація засад Національної політики забезпечення лікарськими засобами та медичними виробами;
- формування нових форм і механізмів управління системою охорони здоров’я.
5. Розвиток партнерських відносин з міжнародними урядовими й неурядовими організаціями, науковими установами з провідних систем охорони здоров’я з метою вивчення кращих практик та адаптації їх до потреб України.
6. Сприяння організації та проведенню конференцій, візитів, зустрічей, семінарів, круглих столів, тренінгів тощо з тематики, що становить взаємний інтерес.
7. Інші погоджені Сторонами напрямки співпраці.
Стаття 3
Сторони, в межах своєї компетенції, надаватимуть відповідним структурам пропозиції щодо запровадження ініціатив, спрямованих на розвиток співробітництва між ними.
Стаття 4
При здійсненні співробітництва у відповідності з цим Меморандумом Сторони, в разі необхідності, можуть створювати робочі групи для розробки рішень, що мають на меті реалізацію положень Меморандуму, підготовку експертних висновків і рекомендацій та ін.
Стаття 5
Сторони сприятимуть обміну та розповсюдженню, в інтересах Сторін, інформації, яка сприяла б всебічному поглибленню й розвитку взаємовідносин та досягненню більш широких домовленостей між Сторонами або їх членами.
Стаття 6
Сторони, в межах своєї компетенції, надаватимуть експертну допомогу у вирішенні проблем, які можуть виникнути під час реалізації цього Меморандуму та спільних проектів.
Стаття 7
Цей Меморандум є відкритим до підписання іншими зацікавленими Сторонами як основа ПЛАТФОРМИ СПРИЯННЯ ФОРМУВАННЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я,
метою та завданнями якої є, зокрема:
Мета:
консолідація та узгодження зусиль всіх учасників процесу формування національної стратегії охорони здоров’я.
Завдання:
1. Визначення принципів, засад та базових компонентів системи охорони здоров’я України відповідно до Цілей сталого розвитку ООН, рекомендацій ВООЗ, науково обґрунтованого досвіду провідних міжнародних практик та викликів, цілей і завдань, що стоять перед Україною.
2. Формування міжсекторального партнерства учасників Платформи.
3. Спонукання всіх учасників Платформи до ефективного відповідального партнерства, орієнтованого на практичний результат дій влади та довіру і підтримку фахового середовища й громадянського суспільства.
4. Організація міжнародного співробітництва.
5. Ініціювання створення державного інституційного потенціалу, необхідного для забезпечення офіційної розробки, прийняття, впровадження та моніторингу результатів національної стратегії охорони здоров’я.
Стаття 8
Цей Меморандум укладається на три роки і поновлюється автоматично в разі відсутності заперечень з боку Сторін.
Стаття 9
Меморандум набуває чинності з дати його підписання.
Зміни або доповнення до цього Меморандуму можуть вноситися за письмовою згодою Сторін.
Кожна із Сторін може в будь-який час припинити його дію, письмово повідомивши про це інші Сторони. У такому разі Меморандум втрачає чинність через 90 днів від дати такого повідомлення.
Цей Меморандум складено у чотирьох примірниках українською мовою, при цьому усі примірники мають однакову юридичну силу.
<Підписи Сторін>
Учасники засідання підготували проект звернення до керівництва держави з вимогою відпрацювати комплексну та сучасну національну стратегію розвитку системи охорони здоров’я України, де мають бути передбачені заходи, що відповідають соціальним запитам та сучасним економічним умовам. У прикінцевих положеннях проекту свого відкритого звернення учасниками засідання було висловлено:
- переконання у нагальній необхідністі здійснення реальних трансформаційних змін у політичному, соціальному та економічному житті України;
- готовність зробити майбутню Платформу сприяння формуванню національної стратегії охорони здоров’я ефективним інструментом суспільного діалогу та демократичної підзвітності.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим