Розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2025 р.»

03 Травня 2017 2:29 Поділитися

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ

проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2025 р.»

Міністерством охорони здоров’я України на громадське обговорення пропонується проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2025 року» (далі – проект розпорядження).

Проект розпорядження розроблений Міністерством охорони здоров’я України відповідно до підпунктів 8 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, Плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.11.2015 № 1393

Проект розпорядження та пояснювальна записка оприлюднені шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України у мережі Інтернет (www.moz.gov.ua).

Пропозиції та зауваження щодо проекту наказу надсилати протягом місяця з дати публікації на адресу: МОЗ України за адресою:

вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601.

Контактні особи:

Зінченко Олена Миколаївна

e-mail: zinchenko@moz.gov.ua

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2025 року»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

На частку психічних розладів припадає 12% глобального тягаря хвороб в усіх країнах світу. За оцінками експертів ВООЗ, до 2020 року на їх частку припаде 15% років життя людини, втрачених через непрацездатність. Максимальний тягар психічних розладів лягає на плечі найбільш продуктивної групи населення. Для економічного тягаря психічних розладів характерним є те, що частка непрямих втрат значно, в 2 – 6 разів, перевищує прямі витрати на лікування.

Сучасна українська система охорони психічного здоров’я успадкувала організаційну структуру, а також стратегії та практики радянської системи, яка не зазнала істотних структурних змін після набуття Україною незалежності. Це зумовлює високий рівень інституціалізації, сегрегації та стигматизації населення України, що мають психічні розлади. Домінування пострадянських принципів управління галуззю обмежує запровадження в Україні ефективних моделей фінансування та адміністрування послуг в сфері охорони психічного здоров’я.

Особи з проблемами психічного здоров’я переважно отримують лікування в психіатричних стаціонарах, можливості амбулаторної допомоги використовуються не в повній мірі. Відсутність національних стандартів охорони психічного здоров’я унеможливлює проведення оцінки ефективності за заздалегідь розробленими критеріями такої ефективності.

Ініціативи в сфері охорони психічного здоров’я здійснюється при відсутності системного підходу до їх планування і впровадження, а також необхідного контролю щодо їх якості та безпеки.

2. Мета і шляхи її досягнення

Проект Розпорядження розроблено з метою створення якісної та ефективної системи охорони психічного здоров’я, орієнтованої на користувача послуг, здатної забезпечити потреби населення на рівні міжнародних стандартів.

3. Правові аспекти

Проект Розпорядження розроблено на виконання підпункту 15 пункту 7 Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, наведеного у додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 року № 1393.

У цій сфері правового регулювання діють Основи законодавства України про охорону здоров’я, Закон України «Про психіатричну допомогу», Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та інші нормативно-правові акти.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту Розпорядження не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Розпорядження підлягає погодженню з Міністерством соціальної політики України, Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, Міністерством інфраструктури України, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, Державною службою України з надзвичайних ситуацій. Проект акта потребує проведення юридичної експертизи Міністерством юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект Розпорядження не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті Розпорядження відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

Проект розпорядження не потребує проведення громадської антидискримінаційної експертизи.

7. Запобігання корупції

У проекті Розпорядження відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

Проект Розпорядження не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

8. Громадське обговорення

З метою проведення публічного громадського обговорення проект Розпорядження розміщено на сайті Міністерства охорони здоров’я України..

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Розпорядження не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Розпорядження не є регуляторним актом.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту Розпорядження не вплине на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття акта дозволить створити цілісну та ефективну систему охорони психічного здоров’я населення, що вестиме до підвищення рівня психічного здоров’я населення та покращення якості життя, зменшення прямих та непрямих втрат економіки України, забезпечення доступності послуг з охорони психічного здоров’я на рівні територіальних громад, підвищення загального рівня психологічного благополуччя населення, зменьшення рівня смертності, в тому числі дитячої, внаслідок суіцидів та нещасних випадків, підсилення ролі громадського сектору в системі охорони психічного здоров’я.

В.о. Міністра У. Супрун

Проект

оприлюднений на сайті

МОЗ України 03.05.2017 р.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2025 року

1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної програми охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2025 року, що додається.

2. Міністерству охорони здоров’я разом із заінтересованими органами виконавчої влади у тримісячний строк розробити та подати в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проект Загальнодержавної програми охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2025 року.

Прем’єр-міністр України В. Гройсман

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

Концепція

Загальнодержавної програми охорони психічного здоров’я в Україні наперіод до 2025 року

За визначенням ВООЗ, психічне здоров’я не є просто відсутністю психічного розладу. Це стан благополуччя, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал, впоратися із життєвими стресами, продуктивно та плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти.

Програма охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2025 року є загальнодержавною цільовою програмою, цілі та пріоритети якої визначені даною Концепцією.

1. Визначення проблем, на розв’язання яких спрямована програма

Основними проблемами у сфері охорони психічного здоров’я в Україні є наступні:

1. Слабка обізнаність щодо психічного здоров’я у суспільстві та поширеність стигматизації.

2. Дискримінація та порушення прав людей з проблемами психічного здоров’я.

3. Відсутність науково-обгрунтованої системи профілактики психічних розладів та ефективної промоції психічного здоров’я.

4. Недосконалість регулювання діяльності у сфері охорони психічного здоров’я.

5. Недостатня якість проведення та впровадження результатів наукових досліджень у сфері охорони психічного здоров’я в Україні.

6. Недостатність системи формування та підтримки професійних компетентностей фахівців у сфері охорони психічного здоров’я.

7. Відсутність системного впровадження галузевих стандартів у сфері охорони психічного здоров’я та контролю якості послуг в сфері охорони психічного здоров’я.

8. Низька доступність послуг, дефіцит служб, які б базувалися в громадах, а також недостатній розвиток системи ранньої психологічної допомоги, програм раннього втручання, психосоціальної допомоги та реабілітації на рівні громад.

9. Обмежене використання технологій та методик охорони психічного здоров’я в системі загальної медичної допомоги.

10. Недостатня диференційованість в наданні допомоги з врахування вікових особливостей та потреб різних верств населення.

11. Неефективна система фінансування в галузі охорони психічного здоров’я.

12. Відсутність ефективного адміністрування сфери охорони психічного здоров’я та недостатня координація між відомствами в наданні допомоги особам з проблемами психічного здоров’я.

2. Аналіз причин виникнення проблем та обґрунтування необхідності їх розв’язання програмним методом

На частку психічних розладів припадає 14% глобального тягаря хвороб в усіх країнах світу (http://www.who.int/mentalhealth/mhgap/en/). За оцінками експертів ВООЗ, до 2020 року на їх частку припаде 15% років життя людини, втрачених через непрацездатність. Встановлено, що максимальний тягар психічних розладів лягає на плечі людей молодого віку, тобто найбільш продуктивної групи населення. Для економічного тягаря психічних розладів характерним є те, що частка непрямих втрат значно, в 2 – 6 разів, перевищує прямі витрати на лікування.

Сучасна українська система охорони психічного здоров’я в цілому успадкувала організаційну структуру, а також стратегії та практики радянської системи – з усіма її перевагами та недоліками. Ця система не зазнала істотних структурних змін після набуття Україною незалежності. Вона залишається переважно сфокусованою на біомедичних підходах, які реалізуються в основному в психіатричних установах. Це зумовлює високий рівень інституціалізації і відповідно – сегрегації та стигматизації населення України, що мають психічні розлади. До осіб з вадами психічного здоровя, які перебувають у конфлікті із законом, переважно застосовується система покарання, а не реабілітації та ресоціалізації. Крім цього, домінування пострадянських принципівуправліннягалуззюсуттєво обмежуєзапровадження в Україніефективнихмоделей фінансування таадміністрування послуг в сфері охорони психічного здоров’я. Сучасні науково обґрунтовані протоколи надання послуг в сфері психічного здоров’я в Україні використовуються несистемно. Недостатня увага приділяється профілактиці, психосоціальним методам, організації опіки щодо психічного здоров’я на рівні первинної ланки медичної допомоги, наданні психотерапевтичної допомоги, реабілітаційним заходам, а також службам охорони психічного здоров’я, які функціонують в громадах (http://www.who.int/mental health/publications/gulbenkian paper integrating mental disorders/en/).

Відсутність національних стандартів охорони психічного здоров’я унеможливлює проведення оцінки ефективності за заздалегідь розробленими критеріями такої ефективності.

Наразі в Україні немає амбулаторних спільнотних служб раннього втручання.

Система вищої та післядипломної освіти у сфері охорони психічного здоров’я потребує системного та диференційованого удосконалення, як щодозмісту навчальних програм, так методології навчання і оцінки компетентностей.

В Україні має місце проблема кадрового забезпечення сучасної системи охорони психічного здоров’я, що визначає необхідність змін з метою забезпечення населення якісною психотерапевтичною та психосоціальною допомогою у відповідності до актуальних протоколів.

Разом з тим за роки незалежності в Україні було здійснено ряд позитивних змін у даній сфері, зокрема було прийнято Закон «Про психіатричну допомогу», створено асоціації фахівців, розроблено та впроваджено протоколи надання допомоги при деяких розладах психіки та поведінки, проведено окремі просвітницькі ініціативи, реалізуються освітні проекти у психотерапевтичних методах, розвивається міжнародна співпраця.

Втім, значна частина ініціатив в сфері охорони психічного здоров’я здійснюється громадськими організаціями за кошти міжнародних донорів при відсутності системного підходу до їх планування і впровадження, а також необхідного контролю щодо їх якості, етичності та безпеки.

Стратегії охорони психічного здоров’я потребують міжгалузевої взаємодії та повинні передбачати заходи з урахуванням можливостей багатьох секторів та фахівців різного профілю. Об’єднання зусиль суспільства можливо шляхом розробки та реалізації Загальнодержавної програми охорони психічного здоров’я в Україні.

3. Мета програми

Метою Програми є створення цілісної, ефективної системи охорони психічного здоров’я, яка функціонує в єдиному міжвідомчому просторі та забезпечує дотримання прав і свобод людини.

4. Визначення оптимального варіанта розв’язання проблем на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Оптимальні варіанти розв’язання проблем у сфері охорони психічного здоров’я базуються на зборі та аналізі достовірної інформації, концептуальних підходах до служб психічного здоров’я, та етичних принципах щодо психічного здоров’я. І в базових документах, що стосуються сфери психічного здоров’я, етичні принципи є основними.

Концепція Загальнодержавної програми охорони психічного здоров’я узгоджується з базовими міжнародними документами, зокрема:

Конвенцією ООН про права людини;

Конвенцією ООН про права дитини,

Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю,

Мадридською декларацією 1996 року,

Гельсінською декларацією Європейської конференції ВООЗ на рівніміністрів охорони здоров’я, Європейському плані дій в галузіпсихічного здоров’я (Гельсінкі, Фінляндія, 2005), о Флорентійською Декларацією XIII конгресу Європейського товариствадитячої та підліткової психіатрії (Флоренція, Італія, 2007),

Меранською Декларацією конференції національних координаторів

Програми охорони психічного здоров’я ВООЗ (Мерано, Італія, 2008), oКомплексним планом дій в галузі психічного здоров’я на період 2013­2020 років Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, oМінімальними стандартними правилами ООН поводження з

ув’язненими,

Європейськими пенітенціарними правилами.

Концепцією передбачається, що інтервенції, які здійснюються з метою покращення психічного здоров’я (на усіх рівнях, від людини до суспільства) повинні базуватися на принципах доказовості та призводити до зниження симптоматики, працювати на профілактику ускладнень, бути доступними, покращувати функціонування людини в цілому та не порушувати прав людини (згідно з mhGAP Intervention Guide (2016) та Improvingaccesstoandappropriateuseofmedicinesformentaldisorders (2017).

Розроблена Програма може в майбутньому потребувати змін до законодавчих актів, створення нових нормативно-правових актів відповідно до мети та принципів Програми, а також впорядкування міжвідомчого (МОЗ, МЮ, МВС, МПСП, МОН, МО та ін.) нормативного врегулювання окремих спільних дій при наданні допомоги особам, які мають проблеми з психічним здоров’ям.

5. Шляхи і способи розв’язання проблем, строк виконання програми

Зазначені проблеми заплановано розв’язати наступними шляхами та способами:

1. Підвищення рівня обізнаності щодо психічного здоров’я у суспільстві та подолання стигматизації передбачається за рахунок співпраці МОЗ з громадкістю та ЗМІ щодо ролі психічного здоров’я у громадському здоров’ї, активного обговорення на суспільному рівні цих питань, розвитку просвітницьких ресурсів (онлайн та ін.), реалізації просвітницьких програм та програм подолання стигми на національному та регіональному рівні, активного залучення родин та користувачів послуг, громадського сектору, фахових асоціацій до діяльності у сфері охорони психічного здоров’я.

2. Зменшення дискримінації та порушень прав людей з проблемами психічного здоров’я передбачається за рахунок розвитку програм підтримки працевлаштування осіб з психічними розладами, соціальної інтеграції, отримання освіти, залучення користувачів послуг та їх родин до планування та реалізації програм у сфері охорони психічного здоров’я, розвитку діяльності неурядових організацій, які здійснюють захист прав користувачів послуг, впровадження ефективного механізму контролю за дотриманням прав людини при наданні допомоги людям з проблемами психічного здоров’я та механізму притягнення до відповідальності за дії, що носять ознаки дискримінації за ознакою психічного здоров’я.

3. Розвиток системи промоції психічного здоров’я та профілактики психічних розладів планується за рахунок започаткування програм на

зміцнення інституту сім’ї (батьківські школи, раннє втручання, подружні стосунки та ін.), програм в середовищі освіти, зміцнення ролі шкільних і дошкільних психологів у закладах освіти, програм профілактики суїцидів серед підлітків і молоді, серед військовослужбовців, а також серед осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, покращенні захисту дітей від насильства, деінституціалізації і підтримці розвитку сімейних форм опіки, програм для дітей та дорослих з особливими потребами (ранньому втручанні, інклюзії та т.п.), превентивних програм для дорослих і осіб літнього віку (плекання психічного здоров’я на роботі, у перинатальному періоді, у пацієнтів з соматичними хворобами, у військових, запобігання самогубствам та ін.), програм превенції рецидивів щодо поширених психічних розладів (депресії, розладів вживання психоактивних речовин та ін.), програм роботи з військовими та працівниками пенітенціарної системи з метою профілактики психічних порушень та вироблення стресостійкості під час несення служби, програм розвитку стресостійкості, онлайн програм з основ психічного здоров’я, батьківства і т.п.

4. Забезпечення регулювання діяльності у сфері охорони психічного здоров’я планується за рахунок внесення відповідних змін до законодавства у сфері охорони психічного здоров’я, запровадження регуляції професій у системі охорони психічного здоров’я у відповідності до міжнародних стандартів, зокрема регуляції у сфері освіти та практики психосоціальних інтервенцій, регуляції забезпечення доказових форм допомоги, удосконалення нормативно-правового забезпечення фінансування та розвитку конкурентних форм надання допомоги.

5. Збільшення застосування якісних наукових досліджень у сфері охорони психічного здоров’я в Україні планується забезпечити за рахунок підтримки та заохочення проведення наукових досліджень за сучасними міжнародними стандартами (в тому числі й проведення епідеміологічних досліджень орієнтованих на оцінку ситуації в сфері охорони психічного здоров’я), підтримки молодих науковців, міжнародної співпраці та виділення фінансування за принципом конкурсу наукових проектів.

6. Покращення системи формування та підтримки професійних компетентностей фахівців в сфері охорони психічного здоров’я планується за рахунок забезпечення належної інформаційно-ресурсної бази та використання сучасних технологій, підвищення рівня знань у сфері охорони психічного здоров’я, приведення відповідності освіти фахівців у сфері охорони психічного здоров’я до сучасних світових стандартів, запровадження стандартів освіти і практики психотерапії у відповідності до сучасних світових підходів, посилення ролі усіх фахівців сфери охорони психічного здоров’я через відповідні зміни в стандартах підготовки фахівців та регуляції професійної діяльності, плекання лідерства, розвитку міжнародної взаємодії, посилення ролі громадського сектору, фахових асоціацій у розвитку сфери охорони психічного здоров’я.

7. Забезпечення впровадження галузевих стандартів у сфері охорони психічного здоров’я, контролю якості послуг в сфері охорони психічного здоров’я планується за рахунок впровадження сучасних методів діагностики та діагностичних систем, впровадження клінічних настанов щодо усіх основних психічних розладів у дорослих, дітей, підлітків, осіб літнього віку, створення та популяризації коротких/графічних версій медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги як для фахівців, так і для користувачів послуг, забезпечення доступності доказової психофармакотерапії, доступності доказових форм психотерапії та інших психосоціальних втручань.

8. Підвищення доступності послуг планується за рахунок децентралізації, впровадження центрів психічного здоров’я усіх форм власності, що локалізовані в громаді окремо для дорослих, і окремо – для дітей та підлітків; розвитку служби охорони психічного здоров’я в системі загальної медицини, розвитку міжсекторної співпраці, стимулювання розвитку різних форм послуг та програм, та здорової конкуренції між ними.

Підвищення ефективності системи психосоціальної реабілітації та усього спектру психосоціальних втручань, на рівні громад планується за рахунок підготовки фахівців за міжнародними стандартами, створення реєстрів фахівців та центрів, що надають послуги в сфері психосоціальної реабілітації та психотерапії, їх акредитації/ліцензування, координації фінансування, регулярного моніторингу та оцінки ефективності надання таких послуг.

9. Впровадження технологій та методик охорони психічного здоров’я в систему загальної медичної допомоги планується за рахунок навчання та забезпечення фахівців первинного рівня (медичних сестер, сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів та ін.) методикам скринінгу, забезпечення ними координації допомоги пацієнтам с порушеннями психічного здоров’я (http://www.who.int/mental_health/publications/gulbenkian_innovation_in_deinstitutionalization/en/).

10. Посилення диференційованості в наданні допомоги з врахування вікових особливостей та потреб різних верств населення планується за рахунок розвитку окремих цільових програм охорони психічного здоров’я дітей та підлітків з типовим та атиповим розвитком, програм опіки психічним здоров’ям військовослужбовців, програм опіки психічним здоров’ям вимушено-переселених осіб, інших осіб, що перебували у зоні АТО, програм попередження самогубств, програм опіки психічним здоров’ям матері і дитини у перинатальному періоді, програм опіки психічним здоров’ям осіб з інвалідністю, програм опіки психічним здоров’ям осіб, що мають хронічні/ важкі/ термінальні соматичні розлади, збільшення уваги до цільових програм охорони психічного здоров’я у специфічних середовищах (системі освіти, медичних закладах, пенітенціарній системі, соціальної опіки, осіб з розладами через вживання психоактивних речовин та ін.), розробку програми, орієнтованої на охорону психічного здоров’я осіб, що перебувають у конфлікті із законом, програми охорони психічного здоров’я осіб літнього віку, програм підтримки осіб, які проживають з людьми з проблемами психічного здоров’я, опікунів.

11. Підвищення ефективності системи фінансування в галузі охорони психічного здоров’я планується за рахунок синхронізації з загальною реформою в охороні здоров’я, розробки та впровадження механізмів міжсекторального фінансування, а також стимулювання розвитку різних форм надання послуг у сфері охорони психічного здоров’я.

12. Підвищення ефективності адміністрування, міжвідомчої координації та міжсекторальної співпраці в сфері охорони психічного здоров’я планується забезпечити шляхом розроблення та запровадження універсального алгоритму скерування осіб, які потребують психосоціальної підтримки, а також психологічної або психіатричної допомоги, із включенням до цього алгоритму всіх зацікавлених сторін – органів центральної та місцевої виконавчої влади, місцевого самоврядування, закладів охорони здоров’я різних форм власності, установ соціального захисту населення, громадських та благодійних організацій та чітким розподілом їхніх функцій. Забезпечити ефективну комунікацію фахівців та адміністраторів, залучених до надання сервісів з охорони психічного здоров’я, передбачається шляхом створення Єдиного інформаційного простору психічного здоров’я (електронної системи інформаційного забезпечення та адміністрування послуг в сфері охорони психічного здоров’я) як складової системи e-health, інтегрованої з іншими системами адміністрування потреб населення (соціального захисту та адміністрування потреб ветеранів, осіб з інвалідністю, інших цільових груп населення), яка б включала реєстри надавачів послуг, медичних та реабілітаційних закладів, стандартів та програм підготовки фахівців, а також базу знань методичного забезпечення надання допомоги в сфері охорони психічного здоров’я.

Строки виконання Програми – 2017-2025 роки.

6. Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

В результаті виконання Програми загалом очікується створення цілісної та ефективної системи охорони психічного здоров’я населення, що вестиме до підвищення рівня психічного здоров’я населення та покращення якості життя, зокрема передбачається досягти:

  • зменшення прямих та непрямих втрат економіки України через повну або часткову непрацездатність осіб, що мають проблеми з психічним здоров’ям,
  • підвищення ефективності витрат з Державного бюджету України на лікування осіб з розладами психіки та поведінки,
  • приведення стандартів освіти в сфері психічного здоров’я до відповідних міжнародних стандартів,
  • запровадження систем моніторингу та оцінки якості послуг в сфері охорони психічного здоров’я,
  • забезпечення доступності послуг з охорони психічного здоров’я на рівні територіальних громад;
  • розроблення та запровадження програм превенції проблем психічного здоров’я;
  • підвищення загального рівня психологічного благополуччя та якості життя населення;
  • зменшення інституціалізації і, як наслідок – сегрегації осіб, що мають психічні розлади;
  • створення структурованої, інституціонально організованої, відокремленої від психіатричних закладів для дорослих дитячої психіатричної служби;
  • створення структурованої, інституціонально організованої, відокремленої від загально психіатричних закладів, служби судової психіатрії
  • зменшення показників інвалідизації дітей з розладами загального розвитку;
  • зменшення рівня смертності, в тому числі дитячої, внаслідок самогубств та нещасних випадків;
  • забезпечення ефективного контролю за дотриманням прав людини, в тому числі дітей, в системі охорони психічного здоров’я;
  • підсилення ролі громадського сектору в системі охорони психічного здоров’я.

7. Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання програми

Фінансування Програми є пріоритетом держави і здійснюється на урядовому рівні. Програма розроблятиметься та виконуватиметься за рахунок коштів державного бюджету в межах бюджетних призначень, передбачених на заходи із психологічної реабілітації, місцевих бюджетів, коштів міжнародних організацій та інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Обсяг матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми, визначатиметься під час розроблення відповідних завдань і заходів. До реалізації Програми планується залучити ресурс ініціативних громадських організацій, зокрема професійні об’єднання та організації фахівців з охорони психічного здоров’я, користувачів послуг та ін.

Доцільним є використання досвіду інших країни для отримання додаткових надходжень на фінансування програм психічного здоров’я, зокрема: відрахування з виробництв, що погіршують психічне здоров’я та зниження податку для підприємств, що працевлаштовують осіб із психічними захворюваннями в стані ремісії.

Реалізація Програми буде мати етапність виконання з поступовою зміною пріоритетних напрямків фінансування. При зміні пропорцій фінансування окремих елементів загальний кошторис повинен забезпечувати реалізацію Програми в цілому, у відповідності до отриманих медико-статистичних показників, даних регістрів захворювань, результатів ефективності впроваджених лікувально-профілактичних заходів, тощо.

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті