Програма «Доступні ліки»: від перших результатів до перспектив розвитку

Пройшло вже 2,5 міс від початку реалізації в Україні ініційованої МОЗ України урядової програми «Доступні ліки» (далі — Програма). Про розгортання Програми та перші результати її реалізації розповів заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик у рамках прес-брифінгу, присвяченого цій темі, який 16 червня 2017 р. відбувся в Українському кризовому медіа-центрі.

У рамках Програми українці незалежно від віку можуть отримати за рецептами пільгові ліки для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу та бронхіальної астми.

На сьогодні до участі в Програмі на добровільних засадах долучилося майже 6 тис. аптечних закладів. «Це майже кожна 3-тя аптека. Беручи до уваги те, що серед аптечних закладів, що беруть участь в Програмі, більше 1000 — комунальної форми власності, всі інші — приватної форми власності», — зазначив Роман Ілик і подякував суб’єктам господарювання, які виявили бажання взяти участь у Програмі, та запросив долучитися нових потенційних учасників. Знайти найближчу аптеку, яка відпускає пільгові препарати в рамках Програми, можна, скориставшись Google-мапою, яка розміщена на сайті профільного міністерства.

67 млн грн. — загальна сума витрачених коштів за 2 міс реалізації Програми, що становить 13,5% від загального кошторису, виділеного на проект. «Динаміка є позитивною і свідчить про те, що виділених бюджетних коштів вистачає», — наголосив заступник міністра.

На рівні амбулаторної ланки виписано вже більше 2 млн рецептів. З них за 1,4 млн рецептів пацієнти отримали необхідні ліки. Середній чек за рецептом у межах Програми становить 32 грн.

Динаміка реалізації програми «Доступні ліки» за регіонами

«Відомо, що в подібних всеукраїнських проектах є лідери та аутсайдери», — зазначив Р. Ілик. Серед передових областей, у яких успішно реалізується Програма, він виокремив Вінницьку, Львівську, Дніпропетровську, Івано-Франківську та Харківську області. Доволі стабільну динаміку демонструють Волинська, Житомирська, Тернопільська і Черкаська області. У травні активно включилися м. Київ та Київська обл., а також Херсонська. Негативна динаміка спостерігається в Чернівецькій, Миколаївській та Луганській областях. Ці показники перш за все стосуються збільшення кількості аптечних закладів у частині залучення до участі в Програмі. Ситуація постійно моніторується Міністерством охорони здоров’я. Кількість аптек, що беруть участь у Програмі в конкретному регіоні, значною мірою залежить від активності місцевих органів влади та їх прагнення залучати фармацевтів до співпраці.

За показником освоєння бюджетних коштів лідирують Вінницька, Кіровоградська, Чернігівська, Харківська і Тернопільська області. Стабільно рухаються в цьому напрямку Волинська, Хмельницька та Полтавська області. Аутсайдерами в даному випадку виступають Донецька, Закарпатська, Миколаївська та Сумська області.

«Користуючись нагодою, я хочу сказати, що якщо в рамках області виникає ситуація, коли окремі райони і міста не справляються зі своїми завданнями, неефективно використовують кошти, то на рівні обласних муніципалітетів є можливість перерозподілити кошти на ту територію, яка справляється з реалізацією проекту краще. За підсумками традиційного коригування бюджету, яке відбувається щороку у вересні, кошти з тих областей, які неуспішно працюють у цьому напрямку, будуть передані на області, які більш ефективно освоюють бюджетні кошти», — наголосив Р. Ілик.

Він повідомив, що ухвалений 14 червня 2017 р. Урядом проект Бюджетної резолюції до 2020 р. передбачає щорічне спрямування на Програму реімбурсації 1 млрд грн. у 2018–2020 рр. «Тобто держава чітко дає сигнал для всіх учасників Програми про те, що саме в цьому напрямку вона буде рухатися і стабільно підтримувати хворих пацієнтів, які потребують доступних лікарських засобів», — підкреслив Р. Ілик.

Проблемні питання в рамках Програми

Заступник міністра вказав на ряд проблем, пов’язаних з реалізацією Програми. Насамперед вони стосуються відсутності e-health. «Для того щоб Програма працювала повноцінно і стабільно набирала обертів, нам потрібні електронні реєстри пацієнтів, медичних закладів і лікарів, над чим сьогодні Міністерство доволі потужно працює», — наголосив доповідач і висловив надію, що такі реєстри запрацюють до кінця цього року. Підсумком такої взаємодії має стати електронний рецепт, наявність якого надасть можливість дуже швидко і оперативно здійснити наступне:

  • сформувати чіткий реєстр пацієнтів;
  • контролювати використання бюджетних коштів;
  • надати пацієнту можливість отримати ліки незалежно від місця проживання у будь-якій точці доступу;
  • забезпечити можливість відслідковувати статистику і динаміку хронічних захворювань.

Наразі також спостерігається дефіцит окремих лікарських засобів, включених до Програми. «Щонайменше на сьогодні є 3 препарати, щодо яких фармацевтичні компанії не справляються з обсягами виробництва і не задовольняють потреби в них пацієнтів», — зазначив Р. Ілик. МОЗ України знаходиться в постійному контакті з такими виробниками, які запевнили, що до кінця цього місяця буде відновлено поставки цих ліків. Наразі група фахівців, яка працює над удосконаленням Програми, займається питанням впровадження механізму здорової конкуренції шляхом залучення до проекту нових виробників ліків, і який би забезпечив наявність в аптеках усіх без виключення препаратів, що підлягають відшкодуванню.

Зміни реєстру ліків, вартість яких підлягає відшкодуванню

Р. Ілик також поінформував, що з 1 липня буде запроваджено нові граничні оптово-відпускні ціни на лікарські засоби. На основі цього та за результатом збору заявок від виробників щодо включення препаратів до Програми буде затверджено новий Реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню. «Це означає, що вже з серпня ми очікуємо нових виробників-учасників Програми, оскільки зацікавленість в участі в ній є великою», — зазначив заступник міністра і додав, що Уряд готовий додатково виділити у цьому році 250 млн грн. на реалізацію Програми та розширити її дію на додаткові нозології. «Які саме це будуть захворювання і за якими діючими речовинами відбуватиметься відшкодування — це питання нашої наступної зустрічі, оскільки з ними ми звернулися до місії Всесвітньої організації охорони здоров’я, щоб вона надала рекомендації, а також до Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів і очікуємо від них пропозиції», — наголосив заступник міністра.

Перші результати Програми

Говорячи про перші результати реалізації Програми, Р. Ілик зазначив, що очікування доволі динамічно виправдовуються. Кількість хворих, які звертаються до лікаря, зросла майже втричі, що вирішує питання щодо самолікування, відсутності пацієнта на амбулаторному прийомі і питання, що лежить в площині загальної реформи охорони здоров’я, яку здійснює МОЗ України для того, щоб більша частина пацієнтів лікувалася на рівні амбулаторної ланки.

Споживання лікарських засобів, включених до програми відшкодування, зросло у 2,5 рази. Ще одна складова — зниження середньозваженої вартості упаковки таких лікарських засобів. При цьому пацієнт має вибір між безкоштовними і препаратами з доплатою.

Р. Ілик нагадав, що окрім Програми в Україні здійснюється безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування провадиться групам населення та за категоріями захворювань відповідно до постанови КМУ від 17 серпня 1998 р. № 1303.

Наостанок заступник міністра, користуючись нагодою, привітав українських лікарів з наступаючим Днем медичного працівника, який щороку відзначається в Україні в третю неділю червня. «Хочу всім побажати родинного затишку і благополуччя, допомагати хворим. Хай всіх береже Господь Бог», — наголосив він.

Катерина Горбунова,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Пенсіонер 16.06.2017 5:12
Пусті слова, не пов'язані з реальністю !!!

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті