22-га Світова зустріч ISPOR: застосування доказових даних у час соціальних і політичних змін

Міжнародне товариство фармакоекономічних досліджень (International Society for Pharmacoeconomics and Outcomes Research — ISPOR) уже традиційно проводить світові зустрічі, присвячені стратегічним напрямам реформування систем охорони здоров’я, зокрема, у США, Канаді, краї­нах Латинської Америки і Європи, та глобалізації трендів у медичній допомозі населенню. 22-га Світова зустріч ISPOR відбулася 20–24 травня 2017 р. у місті науки і освіти Бостоні (США), за участю 4195 делегатів із 76 країн світу.

На запрошення Оргкомітету ISPOR у 22-й Світовій зустрічі від Українського відділу ISPOR, що діє на кафедрі організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, взяли участь: завідувач кафедри, засновник Українського відділу ISPOR, доктор фармацевтичних наук, професор Ольга Заліська; президент Українського відділу ISPOR, кандидат фармацевтичних наук, асистент кафедри Ореста Піняжко; керівник Українського відділу студентів та молодих науковців, студентка фармацевтичного факультету Ольга Брездень; магістр Національного університету «Львівська політехніка» Андрій Соловей. Також учасниками української делегації були кандидат економічних наук, доцент Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, віце-президент Українського відділу ISPOR Інна Іринчина та кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Українського центру медичної і патентної інформації МОЗ Украї­ни Григорій Іринчин.

До офіційної програми 22-ї Світової зустрічі було включено спільний форум ISPOR відділів країн Східної та Центральної Європи: України, Угорщини та Сербії. Особливо насиченим було 24 травня 2017 р., коли проводився форум, у якому брали участь такі почесні гості, як директор Глобальної мережі ISPOR у країнах Європи, Середнього Сходу та Африки (EMЕA — Europe, Middle East, and Africa) Юлія Чамова (Julia Chamova); голова Європейської мережі ISPOR країн Центральної та Східної Європи (Central & Eastern Europe Network — CEENET) Влад Зах (Vlad Zah); виконавчий менеджер ISPOR Надія Мальдонадо (Nadia Maldonado); президент Болгарського відділу ISPOR, професор Генка Петрова (Guenka Petrova); фармако­економіст дослідного інституту «Сиреон» Берталан Немет (Bertalan Nemeth); професор Печского університету (Угорщина) Імре Бонж (Imre Boncz); представник консалтингової компанії Digital Health Outcomes® (Київ) Олександр Топачевський.

Юлія Чамова сердечно привітала учасників європейського форуму та побажала цікавих дискусій. Спільний форум надав учасникам можливість поділитися досвідом щодо останніх надбань з оцінки технологій охорони здоров’я (Нealth Technology Аssessment — НТА), впровадження мультикритеріального аналізу рішень під час прийняття рішень та його ролі в програмах реімбурсації нових медичних технологій.

Український відділ ISPOR та Український відділ студентів і молодих науковців (Ukraine Student Chapter) організували спільний форум та представили на 22-й щорічній Світовій зустрічі 2 подіумні презентації та 5 постерних презентацій, а також взяли активну участь у засіданні комітету CEENET, працювали під час 3 пленарних засідань, тематичних панельних сесій, навчальних курсів.

До програми 22-ї Світової зустрічі було включено 5 постерних презентацій українських науковців, які викликали жвавий інтерес та обговорення щодо таких ключових тем:

  • «Методологічні аспекти проведення мультикритеріального аналізу рішень для потреб навчання та виявлення переваг зацікавлених сторін у прийнятті рішень в Україні», який було номіновано в 10 кращих постерних презентацій 22-ї Світової зустрічі ISPOR (Methodological issues in MCDA for training need: eliciting stakeholders’ value preferences in Ukraine, автори — О. Піняжко, О. Заліська);
  • «Перспективи використання оцінки технологій охорони здоров’я у прийнятті рішень в Україні» (Perspective use of HTA in the decision making process in Ukraine, автори — О. Заліська, Р. Ілик, О. Піняжко, О. Брездень);
  • «Практичні питання встановлення значень критеріям при розробці моделі мультикритеріального аналізу на прикладі кейс-дослідження» (Practical issues of determining weights for criteria to be used in an MCDA framework — based on a case-study, автори — О. Піняжко, Б. Немет);
  • «Порівняння витрат на короткий та японський (терамото) протоколи стимуляції у допоміжних репродуктивних технологіях в Україні» (Cost comparison of short protocol of stimulation and Japanese protocol (teramoto’s protocol) of ART in Ukraine, автор — Х. Горбачевська);
  • «Аналіз економічного тягаря грипу та гострих респіраторних захворювань в Україні» (Analysis­ of economic burden of Influenza and ARI in Ukraine, автори — М. Лелека, О. Заліська, В. Папарига).

Під час першого пленарного засідання «Напрями розвитку політики в сфері охорони здоров’я у США» була представлена експертна думка 4 провідних економістів з охорони здоров’я в США. Модератором виступив директор медичного центру «Тафтс» (Бостон), професор Петер Нойман (Peter Neumann). Дискусія була скерована на обговорення головних питань політики в охороні здоров’я, таких як майбутнє медичного страхування в США в світлі законодавчих зусиль щодо скасування Акту про доступну допомогу, зростаюче занепокоєння фахівців щодо ціноутворення на ліки та витрат на охорону здоров’я, проблеми у впровадженні реформ. Спікерами виступили: науковець Американського інституту підприємництва (Вашингтон) Джозеф Антос (Joseph R. Antos), професор Гарвардського університету Девід Катлер (David M. Cutler), професор Массачусетського технологічного інституту Джонатан Грубер (Jonathan Gruber), економіст та старший науковий співробітник міжнародної організації «Project HOPE» (Балтимор) Гейл Віленскі (Gail R. Wilensky).

Д. Катлер висловив підтримку системі з одним платником медичних послуг у США, яка наслідує британську модель з широким забезпеченням і покриттям медичних послуг. Г. Віленскі зазначила, що слід ставити акценти на цінності, які країна отримує від системи охорони здоров’я, а не звертати увагу лише на відсоток ВВП, що виділяється на цю галузь.

На другому пленарному засіданні «Втручання соціальних мереж і здоров’я населення» представлено інноваційне дослідження професора Єльського університету Ніколаса Крістакіса (Nicholas A. Christakis), у якому висвітлено вплив соціальних мереж на поведінку та стан здоров’я людей. Важлива концепція, яка була представлена у цьому дослідженні, вказує на те, що мережа функціонує як «соціальне збільшувальне скло». Коли ці мережі насичені здоровою або нездоровою поведінкою, емоціями, то інформація поширюється по всій мережі і посилюється, впливаючи на навколишній світ. Крім того, дослідження показують, що існує спадковість нашої позиції в мережі, тобто буквально в наших генах закладено те, з якими особами ми утворюємо власні соціальні мережі спілкування.

«Коли постає реальна потреба в рандомізованих контрольованих дослідженнях, або Чи великі дані затьмарюють роль рандомізованих клінічних досліджень?» — тема останньої пленарної сесії, де досліджено користь використання великих даних у прийнятті рішень в охороні здоров’я та як вони змінюють надійність даних у спостережних дослідженнях. Спікерами виступили професор Дюкського університету (Дюрем, США) Роберт Каліф (Robert Califf), професор Стенфордського університету Стівен Гудман (Steven Goodman), професор Гарвардської школи медицини Себастьян Шневес (Sebastian Schneeweiss). Модерував зустріч старший науковий співробітник компанії OptumLabs (Бостон) Вільям Кроун (William H. Crown). У США був прийнятий Закон про лікування 21 століття (21st Century Cures Act), в одному з розділів якого зазначено вимогу до Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA) розробити рамки й настанову для оцінки реальних світових даних (RWE) щодо регулювання обігу лікарських засобів, для того щоб затверджувати нові показання для вже схвалених раніше ліків та виконувати вимоги щодо проведення післямаркетингових досліджень. Було запропоновано галузі охороні здоров’я брати приклад щодо збору та оперування даними з компаній Google та Apple.

Сесії конференції були спрямовані на розгляд актуальних питань, таких як використання реальних даних, інструментів для оцінки цінностей технологій, залучення пацієнтів, економічна ефективність та доступність ліків, «Закон про лікування ХХІ століття», переговори щодо ціноутворення на ліки, оцінка нової терапії в онкології, розробки та оплата генної терапії, порівняння систем охорони здоров’я між краї­нами світу.

Використання реальних даних та соціальні аспекти медичної допомоги поряд зі скороченням витрат на ліки, як у США, так і країнах Європи, є глобальними напрямами, які вимагають пошуку нових рішень для оптимізації витрат, у тому числі збереження доступу до інновацій для хворих, а також поліпшення їх інформаційного забезпечення з використанням можливостей соціальних мереж, що актуально і для Украї­ни. Бостон подарував незабутні враження україн­ській делегації, це дух освіти і науки Гарварду, спокій і краса міських парків, історична червона стежка у старій частині міста, та здорові й усміхнені жителі, які дбають про красу дивовижного європейського міста у серці Америки.

Ореста Піняжко, Ольга Заліська, Інна Іринчина

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*