Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення надання первинної та профілактичної медичної допомоги дітям»

11 Жовтня 2017 1:36 Поділитися

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 12 Закону України «Про статус народного депутата України» в порядку законодавчої ініціативи вносимо на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення надання первинної та профілактичної медичної допомоги дітям».

Доповідати проект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Бахтеєва Т.Д.

Народні депутати України: Т. Д. Бахтеєва
В. В. Карпунцов
Я. Я. Безбах
М. Й. Головко
А. Б. Дирів
В. О. Дубіль
О. М. Кириченко
О. І. Кулініч
С. П. Мельничук
О. С. Мусій
А. В. Помазанов
А. О. Река
А. Ф. Шипко
В. В. Шкварилюк
І. М. Шурма
А. В. Яценко

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення надання первинної та профілактичної медичної допомоги дітям»

  1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Сьогодні нам як ніколи необхідно визнати відповідальність за долю нашого майбутнього, долю –  нашого підростаючого покоління. Адже одна п’ята нашого суспільства – це діти. Усі вони різні, але дуже вразливі та потребують особливої уваги та піклування.

Відомо, що в Україні захист прав дітей визнано безумовним національним пріоритетом.

За роки незалежності України вдалося створити досить потужну законодавчу базу в сфері охорони дитинства. За цей період ратифіковані практично всі Міжнародні Конвенції, спрямовані на захист інтересів і прав дитини. Основний Закон нашої країни – Конституція України гарантує рівність в правах дітей незалежно від походження, а також від того, народилася дитина в шлюбі чи ні.

Закон України «Про охорону дитинства» (прийнятий у 2001 році) визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет покликаний забезпечити реалізацію прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток і встановлює основні принципи державної політики в цій сфері. Зокрема, статтею 6 цього Закону визначено, що держава гарантує дитині право на охорону здоров’я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, сприяє створенню безпечних умов життя і здорового розвитку, забезпечення раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

Проте, незважаючи на законодавчо створені передумови щодо здійснення охорони здоров’я, зокрема, профілактики розладів здоров’я у дітей та підлітків, їхня захворюваність в нашій державі зростає з року в рік за усіма класами хвороб.

Найпоширенішими є хронічні захворювання, психоневрологічні розлади, короткозорість, ожиріння, порушення постави. Крім того, загрозливими є дані про досить помітне зростання серед молоді підвищеного кров’яного тиску, надлишкової маси тіла, неспроможність до фізичної активності. Значне розповсюдження вказаних факторів ризику серцево-судинних захворювань та інших основних інфекційних хронічних хвороб у молодому віці свідчить про те, що їхні витоки знаходяться в дитячому та підлітковому віці, що значною мірою пояснює тенденцію до «омолодження» цих хвороб.

Так, останнім часом у структурі захворюваності дитячого населення першої групи (від 0 до 15 років)  група хворих у віці від 0 до 3 років збільшилася в 2 рази;

в 1,5 рази зросла захворюваність на нейроінфекції;

в 2 рази збільшилася кількість судорожних станів;

в 2,3 рази збільшилися вроджені аномалії розвитку;  з’явилися наслідки інсультів у дитячому віці.

Як свідчать останні статистичні дані ВООЗ, захворюваність дітей 7-14 років в Україні за останнє десятиліття збільшилася майже на 35%. Суттєво зріс кількісний показник дитячої інвалідності.

До такої ситуації приводить низка соціальних чинників, таких як урбанізація, автоматизація виробництва, зниження фізичного і підвищення нервово-психологічного навантаження, інформаційні перевантаження,  недоліки в організації харчування, порушення режиму відпочинку, сну та інших аспектів умов життя дітей, що приводять до відхилень у стані здоров’я дітей і зменшення функціональних можливостей їх організму.

Діти детреновані, майже не бувають на вулиці, проводячи більшу частку часу біля комп’ютеру або телевізору. За даними соціологічних опитувань 25% хлопчиків починають курити з 11 років, вживати алкоголь з 13 років.

Викликає також занепокоєння й поширеність різноманітних психічних розладів у дітей. Так, відомо, що Україна нині займає ведучі позиції у Європі за рівнем підліткових суїцидів, що свідчить про суттєві недоліки й в організації профілактики порушень ментального здоров’я нашого підростаючого покоління.

Загрозливою є ситуація із втратою дітьми здоров’я під час навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Так, відомо, що 90 % випускників середньої школи є нездоровими та мають ті чи інші відхилення в стані здоров’я.

Статистичні дані щодо стану здоров’я школярів молодшого та середнього віку свідчать, що до I групи здоров’я відносяться лише 18,5 % дітей, до II – 46,3 %, до III – 35,3 % учнів. Найчастіша системна патологія – захворювання кістково-м’язової системи (71,8 % учнів). Фізичний розвиток у більшості дітей є середнім та вищим за середній. Лише 30% дітей можуть виконати нормативи фізичного навантаження на уроках фізкультури без ризику для здоров’я.

Відомо, що здоровою може бути та доросла людина, яка була здоровою у дитячому і підлітковому віці. Саме цей вік найбільш благодатний для формування здорового способу життя.

А досягти цієї мети можливе лише за умов посилення на законодавчому рівні державних гарантій щодо надання профілактичної медичної допомоги дітям та підліткам, що буде спрямована на збереження  їх соматичного, психічного здоров’я, в тому числі у складних життєвих обставинах, попередження виникнення ризикової поведінки та зменшення впливу її наслідків, профілактику інфекцій, що передаються статевим шляхом в тому числі ВІЛ/СНІД та інших соціально небезпечних та карантинних інфекцій, так званих «шкільних хвороб», тощо.

Також потребують удосконалення умови надання первинної медичної допомоги дитячому населенню, адже збільшення інфекційної захворюваності серед дітей та підлітків, зокрема, випадки кору, дифтерії та інших небезпечних хвороб свідчать про те, що сімейними лікарями приділяється недостатня увага методам профілактики на первинному рівні.

Так, наприклад, за даними МОЗ України, попереднього спаду, що тривав з 2013 року у минулому році відбулося зростання епідемічного процесу з кору. У 2016 році зареєстровано 102 випадки кору у 10 регіонах: по одному випадку у Київській, Кіровоградській та Черкаській областях, по два випадки у Дніпропетровській та Закарпатській, по 3 – у Чернівецькій та місті Києві, 5 – у Львівській, 6 – у Одеській та 78 випадків у Івано-Франківській. Єдиним захистом є підвищення рівня охоплення профілактичними щепленнями дитячого населення.

Водночас дільничні педіатри та дільничні терапевти (серед яких є й дільничні підліткові терапевти) нормами чинного законодавства майже повністю усунуті від надання первинної медичної допомоги дітям та підліткам, що значно погіршує якість надання такої допомоги окресленому контингенту населення.

  1. Мета і шляхи її досягнення

Основною метою цього законопроекту є створення законодавчого підґрунтя для удосконалення умов надання первинної та профілактичної медичної допомоги дітям шляхом посилення на законодавчому рівні державних гарантій щодо організації та надання такої допомоги, підвищення відповідальності батьків у цій сфері.

  1. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Законопроектом вносяться зміни до законів України Основи законодавства України, «Про психіатричну допомогу» та «Про охорону дитинства».

Змінами до Основ законодавства України про охорону здоров’я пропонується посилення державних гарантій щодо забезпечення профілактики захворювань серед дітей та молоді, у тому числі шляхом формування навичок ведення здорового способу життя серед дітей та молоді, попередження дитячої наркоманії та алкоголізму; профілактики рідкісних (орфанних) захворювань у дітей, зобов’язання батьків створювати усі необхідні умови для своєчасного і повного проходження дітьми профілактичних медичних оглядів та застосування до них інших методів профілактики та оздоровлення тощо.

Також змінами до Основ пропонується визначити лікарями, які  надають первинну медичну допомогу, крім лікарів загальної практики – сімейних лікарів, також дільничних лікарів-терапевтів і дільничних лікарів-педіатрів.

Змінами до  статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» пропонується доповнити державні гарантії у сфері надання психіатричної допомоги нормою щодо проведення спеціальних профілактичних заходів з метою попередження виникнення психічних розладів у дітей.Змінами, що пропонуються до статті 6 Закону України «Про охорону дитинства», до визначених цієї статтею державних гарантій  щодо охорони здоров’я дітей додаються такі гарантії як:

проведення обов’язкових періодичних профілактичних медичних
оглядів всім дітям;

забезпечення дітям рівних можливостей незалежно від місця їх проживання,  щодо проходження обов’язкових  профілактичних  медичних оглядів;

безоплатного проведення дітям обов’язкових профілактичних щеплень за віком, профілактичних щеплень за станом здоров’я, за епідемічними  показаннями в закладах охорони здоров’я державної і комунальної форм власності;

здійснення спеціальних заходів профілактики та лікування соціально небезпечних захворювань (туберкульоз, психічні, венеричні захворювання, СНІД, лепра, хронічний алкоголізм, наркоманія), а також карантинних захворювань;

забезпечення диспансерного спостереження, планового лікування та реабілітації вихованців дошкільних навчальних закладів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів з захворюваннями.

  1. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання.

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері охорони здоров’я, є Конституція України, Основи законодавства України про охорону здоров’я, Закон України «Про охорону дитинства», інші профільні закони у сфері охорони здоров’я та інші законодавчі акти.

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону не потребує додаткових витрат з бюджету.

  1. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проектів Закону.

Реалізація законопроекту повинна створити умови для формування в Україні ефективної системи охорони здоров’я дітей та підлітків з потужною профілактичною складовою та належними умовами у сфері надання їм послуг з первинної медичної допомоги, охорони психічного здоров’я.

Реалізація запропонованих законопроектом змін сприятиме підвищенню доступності медичної допомоги дітям, зменшенню тягаря хронічних та інфекційних захворювань у дитячому віці,  зниженню дитячої інвалідності та смертності, збільшенню тривалості життя дітей та молоді, підвищенню задоволеності населення медичним обслуговуванням.

Народні депутати України: Т. Д. Бахтеєва
В. В. Карпунцов
Я. Я. Безбах
М. Й. Головко
А. Б. Дирів
В. О. Дубіль
О. М. Кириченко
О. І. Кулініч
С. П. Мельничук
О. С. Мусій
А. В. Помазанов
А. О. Река
А. Ф. Шипко
В. В. Шкварилюк
І. М. Шурма
А. В. Яценко

Проект

зареєстровано в Парламенті

11.10.2017 р. за № 7197

Закон України

Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення надання первинної та профілактичної медичної допомоги дітям

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. В Основах законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної  Ради  України,  1993  р.,  №  4, ст. 19 із наступними змінами):

1) частину першу статті 29  після  слів «у тому числі» доповнити словами «профілактики захворювань серед дітей та молоді»і далі за текстом;

2) у частині першій статті 31 слово «організуються» замінити словом «проводяться», а слово «неповнолітніх» словом «дітей»;

3) перше речення частини другої статті 32 після слів «вживання алкогольних напоїв» доповнити словами «а також формування навичок ведення здорового способу життя серед дітей та молоді, попередження дитячої наркоманії та алкоголізму»;

4) у статті 35-1:

у частині першій після слів «лікарем загальної практики – сімейним лікарем» додати слова «(дільничним лікарем-терапевтом, дільничним лікарем-педіатром)» і далі за текстом;

у першому реченні частини другої після слів «лікарі загальної практики – сімейні лікарі» додати слова «(дільничні лікарі-терапевти, дільничні лікарі-педіатри)» і далі за текстом;

у частині третій після слів «лікар загальної практики – сімейний лікар» додати слова «або дільничний лікар-терапевт, дільничний лікар-педіатр» і далі за текстом;

5) абзац третій частини першої статті 53-1 викласти у такій редакції: «визначає заходи, необхідні для забезпечення профілактики рідкісних (орфанних) захворювань, у тому числі щодо проведення обов’язкових періодичних профілактичних медичних оглядів дітей, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, та встановлює порядок надання медичної допомоги громадянам, які страждають на ці захворювання.

6) статтю 59 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту: «Батьки зобов’язані створювати усі необхідні умови для своєчасного і повного проходження дітьми профілактичних медичних оглядів та застосування до них інших методів профілактики та оздоровлення.»;

У зв’язку з цим частину другу вважати відповідно частиною третьою.

2. Частину першу статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 19, ст.143 із наступними змінами) після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту: «проведення спеціальних профілактичних заходів з метою попередження виникнення психічних розладів у дітей;».У зв’язку з цим абзаци шостий-одинадцятий вважати відповідно абзацами сьомим-дванадцятим.

  1. Частину третю статті 6 Закону України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142; 2009 р., № 39, ст. 550) після абзацу третього доповнити новими абзацами такого змісту:

«проведення обов’язкових періодичних профілактичних медичних оглядів всім дітям;

забезпечення дітям рівних можливостей незалежно від місця їх проживання,  щодо проходження обов’язкових  профілактичних  медичних оглядів;

безоплатного проведення дітям обов’язкових профілактичних щеплень за віком, профілактичних щеплень за станом здоров’я, за епідемічними  показаннями в закладах охорони здоров’я державної і комунальної форм власності;

здійснення спеціальних заходів профілактики та лікування соціально небезпечних захворювань (туберкульоз, психічні, венеричні захворювання, СНІД, лепра, хронічний алкоголізм, наркоманія), а також карантинних захворювань;

забезпечення диспансерного спостереження, планового лікування та реабілітації вихованців дошкільних навчальних закладів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів з захворюваннями»;

У зв’язку з цим абзаци четвертий-дев’ятий вважати відповідно абзацами п’ятим-десятим.

ІІ. Прикінцеві положення

  1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
  2. Кабінету Міністрів України:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення надання первинної та профілактичної медичної допомоги дітям»

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства Зміст відповідного положення (норми) проекту акта законодавства
Основи законодавства України про охорону здоров’я

(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами)

Розділ IV

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДОРОВИХ І БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ЖИТТЯ

Розділ IV

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДОРОВИХ І БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ЖИТТЯ

Стаття 29. Збереження генофонду народу України

 

В інтересах збереження генофонду народу України, запобігання демографічній кризі, забезпечення здоров’я майбутніх поколінь і профілактики спадкових захворювань держава здійснює комплекс заходів, спрямованих на усунення факторів, що шкідливо впливають на генетичний апарат людини, а також створює систему державного генетичного моніторингу, організує медико-генетичну допомогу населенню, сприяє збагаченню і поширенню наукових знань в сфері генетики і демографії.

Забороняється медичне втручання, яке може викликати розлад генетичного апарату людини.

Стаття 29. Збереження генофонду народу України

В інтересах збереження генофонду народу України, запобігання демографічній кризі, забезпечення здоров’я майбутніх поколінь, у тому числі профілактики захворювань серед дітей та молоді, спадкових захворювань, держава здійснює комплекс заходів, спрямованих на усунення факторів, що шкідливо впливають на генетичний апарат людини, а також створює систему державного генетичного моніторингу, організує медико-генетичну допомогу населенню, сприяє збагаченню і поширенню наукових знань в сфері генетики і демографії.

Забороняється медичне втручання, яке може викликати розлад генетичного апарату людини.

Стаття 31. Обов’язкові медичні огляди

З метою охорони здоров’я населення організуються профілактичні медичні огляди неповнолітніх, вагітних жінок, працівників підприємств, установ і організацій з шкідливими і небезпечними умовами праці, військовослужбовців та осіб, професійна чи інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення або підвищеною небезпекою для оточуючих.

Власники та керівники підприємств, установ і організацій несуть відповідальність за своєчасність проходження своїми працівниками обов’язкових медичних оглядів та за шкідливі наслідки для здоров’я населення, спричинені допуском до роботи осіб, які не пройшли обов’язкового медичного огляду.

Перелік категорій населення, які повинні проходити обов’язкові медичні огляди, періодичність, джерела фінансування та порядок цих оглядів визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 31. Обов’язкові медичні огляди

З метою охорони здоров’я населення проводяться профілактичні медичні огляди дітей, вагітних жінок, працівників підприємств, установ і організацій з шкідливими і небезпечними умовами праці, військовослужбовців та осіб, професійна чи інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення або підвищеною небезпекою для оточуючих.

Власники та керівники підприємств, установ і організацій несуть відповідальність за своєчасність проходження своїми працівниками обов’язкових медичних оглядів та за шкідливі наслідки для здоров’я населення, спричинені допуском до роботи осіб, які не пройшли обов’язкового медичного огляду.

Перелік категорій населення, які повинні проходити обов’язкові медичні огляди, періодичність, джерела фінансування та порядок цих оглядів визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 32. Сприяння здоровому способу життя населення

Держава сприяє утвердженню здорового способу життя населення шляхом поширення наукових знань з питань охорони здоров’я, організації медичного, екологічного і фізичного виховання, здійснення заходів, спрямованих на підвищення гігієнічної культури населення, створення необхідних умов, в тому числі медичного контролю, для заняття фізкультурою, спортом і туризмом, розвиток мережі лікарсько-фізкультурних закладів, профілакторіїв, баз відпочинку та інших оздоровчих закладів, на боротьбу із шкідливими для здоров’я людини звичками, встановлення системи соціально-економічного стимулювання осіб, які ведуть здоровий спосіб життя.

Стаття 32. Сприяння здоровому способу життя населення

Держава сприяє утвердженню здорового способу життя населення шляхом поширення наукових знань з питань охорони здоров’я, організації медичного, екологічного і фізичного виховання, здійснення заходів, спрямованих на підвищення гігієнічної культури населення, створення необхідних умов, в тому числі медичного контролю, для заняття фізкультурою, спортом і туризмом, розвиток мережі лікарсько-фізкультурних закладів, профілакторіїв, баз відпочинку та інших оздоровчих закладів, на боротьбу із шкідливими для здоров’я людини звичками, встановлення системи соціально-економічного стимулювання осіб, які ведуть здоровий спосіб життя.

В Україні проводиться державна політика обмеження куріння та вживання алкогольних напоїв. Реклама тютюнових виробів, алкогольних напоїв та інших товарів, шкідливих для здоров’я людини, здійснюється відповідно до Закону України «Про рекламу». В Україні проводиться державна політика обмеження куріння та вживання алкогольних напоїв, а також формування навичок ведення здорового способу життя серед дітей та молоді, попередження дитячої наркоманії та алкоголізму. Реклама тютюнових виробів, алкогольних напоїв та інших товарів, шкідливих для здоров’я людини, здійснюється відповідно до Закону України “Про рекламу”.
З метою запобігання шкоди здоров’ю населення застосування гіпнозу, навіювання, інших методів психологічного і психотерапевтичного впливу дозволяється лише у місцях та в порядку, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. З метою запобігання шкоди здоров’ю населення застосування гіпнозу, навіювання, інших методів психологічного і психотерапевтичного впливу дозволяється лише у місцях та в порядку, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Розділ V

МЕДИЧНА ДОПОМОГА

Розділ V

МЕДИЧНА ДОПОМОГА

Стаття 35-1. Первинна медична допомога

Первинна медична допомога – медична допомога, що надається в амбулаторних умовах або за місцем проживання (перебування) пацієнта лікарем загальної практики – сімейним лікарем і передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів; направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; надання невідкладної медичної допомоги в разі гострого розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, який не потребує екстреної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

Стаття 35-1. Первинна медична допомога

Первинна медична допомога – медична допомога, що надається в амбулаторних умовах або за місцем проживання (перебування) пацієнта лікарем загальної практики – сімейним лікарем (дільничним лікарем-терапевтом, дільничним лікарем-педіатром) і передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів; направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; надання невідкладної медичної допомоги в разі гострого розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, який не потребує екстреної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

Надання первинної медичної допомоги забезпечують центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, які є закладами охорони здоров’я, а також лікарі загальної практики – сімейні лікарі, які провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи – підприємці та можуть перебувати з цими закладами охорони здоров’я у цивільно-правових відносинах. До складу центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги можуть входити як структурні чи відокремлені підрозділи фельдшерсько-акушерські пункти, амбулаторії, медичні пункти, медичні кабінети.

Лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги пацієнтові є лікар загальної практики – сімейний лікар центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги або лікар загальної практики – сімейний лікар, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа – підприємець та може перебувати у цивільно-правових відносинах із таким центром.

Надання первинної медичної допомоги забезпечують центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, які є закладами охорони здоров’я, а також лікарі загальної практики – сімейні лікарі (дільничні лікарі-терапевти, дільничні лікарі-педіатри), які провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи – підприємці та можуть перебувати з цими закладами охорони здоров’я у цивільно-правових відносинах. До складу центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги можуть входити як структурні чи відокремлені підрозділи фельдшерсько-акушерські пункти, амбулаторії, медичні пункти, медичні кабінети.

Лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги пацієнтові є лікар загальної практики – сімейний лікар центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги або лікар загальної практики – сімейний лікар або дільничний лікар-терапевт, дільничний лікар-педіатр, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа – підприємець та може перебувати у цивільно-правових відносинах із таким центром.

Лікуючий лікар з надання первинної медичної допомоги обирається пацієнтом у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Первинна медична допомога надається безоплатно в закладах охорони здоров’я, з якими головний розпорядник бюджетних коштів уклав договір про медичне обслуговування населення.

Порядок надання первинної медичної допомоги визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Лікуючий лікар з надання первинної медичної допомоги обирається пацієнтом у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Первинна медична допомога надається безоплатно в закладах охорони здоров’я, з якими головний розпорядник бюджетних коштів уклав договір про медичне обслуговування населення.

Порядок надання первинної медичної допомоги визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Стаття 53-1. Профілактика та лікування рідкісних (орфанних) захворювань

Держава забезпечує заходи з профілактики рідкісних (орфанних) захворювань та організацію надання громадянам, які страждають на такі захворювання, відповідної медичної допомоги. З цією метою центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я:

визначає та затверджує перелік рідкісних (орфанних) захворювань та забезпечує офіційну публікацію цього переліку;

в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, забезпечує створення та ведення державного реєстру громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання;

визначає заходи, необхідні для забезпечення профілактики рідкісних (орфанних) захворювань, та встановлює порядок надання медичної допомоги громадянам, які страждають на ці захворювання;

Стаття 53-1. Профілактика та лікування рідкісних (орфанних) захворювань

Держава забезпечує заходи з профілактики рідкісних (орфанних) захворювань та організацію надання громадянам, які страждають на такі захворювання, відповідної медичної допомоги. З цією метою центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я:

визначає та затверджує перелік рідкісних (орфанних) захворювань та забезпечує офіційну публікацію цього переліку;

в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, забезпечує створення та ведення державного реєстру громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання;

визначає заходи, необхідні для забезпечення профілактики рідкісних (орфанних) захворювань, у тому числі щодо проведення обов’язкових періодичних профілактичних медичних оглядів дітей, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, та встановлює порядок надання медичної допомоги громадянам, які страждають на ці захворювання.

Громадяни, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, безперебійно та безоплатно забезпечуються необхідними для лікування цих захворювань лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання відповідно до їх переліку та обсягів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Громадяни, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, безперебійно та безоплатно забезпечуються необхідними для лікування цих захворювань лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання відповідно до їх переліку та обсягів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Розділ VII

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я МАТЕРІ ТА ДИТИНИ

Розділ VII

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я МАТЕРІ ТА ДИТИНИ

Стаття 59. Піклування про зміцнення та охорону здоров’я дітей і підлітків

Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я своїх дітей, їх фізичний та духовний розвиток, ведення ними здорового способу життя. У разі порушення цього обов’язку, якщо воно завдає істотної шкоди здоров’ю дитини, винні у встановленому порядку можуть бути позбавлені батьківських прав.

Стаття 59. Піклування про зміцнення та охорону здоров’я дітей і підлітків

Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я своїх дітей, їх фізичний та духовний розвиток, ведення ними здорового способу життя. У разі порушення цього обов’язку, якщо воно завдає істотної шкоди здоров’ю дитини, винні у встановленому порядку можуть бути позбавлені батьківських прав.

Відсутнє Батьки зобов’язані створювати усі необхідні умови для своєчасного і повного проходження дітьми профілактичних медичних оглядів та застосування до них інших методів профілактики та оздоровлення.
З метою виховання здорового молодого покоління з гармонійним розвитком фізичних і духовних сил держава забезпечує розвиток широкої мережі дитячих садків, шкіл-інтернатів, оздоровниць, таборів відпочинку та інших дитячих закладів. З метою виховання здорового молодого покоління з гармонійним розвитком фізичних і духовних сил держава забезпечує розвиток широкої мережі дитячих садків, шкіл-інтернатів, оздоровниць, таборів відпочинку та інших дитячих закладів.
Закон України «Про психіатричну допомогу»

(Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 19, ст.143 із наступними змінами)

Стаття 5. Державні гарантії щодо забезпечення психіатричною допомогою та соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади

Держава гарантує:фінансування надання психіатричної допомоги в обсязі, необхідному для забезпечення гарантованого рівня та належної якості психіатричної допомоги;безоплатне надання медичної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, у державних та комунальних закладах охорони здоров’я та безоплатне або на пільгових умовах забезпечення їх лікарськими засобами і виробами медичного призначення в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України; грошову допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, особі, яка проживає разом з інвалідом I чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, – надогляд за ним. Розмір зазначеної допомоги розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць; надання у державних та комунальних психіатричних закладах безоплатної діагностичної, консультативної, лікувальної, реабілітаційної допомоги в амбулаторних і стаціонарних умовах;

Стаття 5. Державні гарантії щодо забезпечення психіатричною допомогою та соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади

Держава гарантує:фінансування надання психіатричної допомоги в обсязі, необхідному для забезпечення гарантованого рівня та належної якості психіатричної допомоги;безоплатне надання медичної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, у державних та комунальних закладах охорони здоров’я та безоплатне або на пільгових умовах забезпечення їх лікарськими засобами і виробами медичного призначення в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України; грошову допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, особі, яка проживає разом з інвалідом I чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, – надогляд за ним. Розмір зазначеної допомоги розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць; надання у державних та комунальних психіатричних закладах безоплатної діагностичної, консультативної, лікувальної, реабілітаційної допомоги в амбулаторних і стаціонарних умовах;

Відсутнє проведення спеціальних профілактичних заходів з метою попередження виникнення психічних розладів у дітей;
здійснення всіх видів експертизи психічного стану особи;захист прав, свобод і законних інтересів осіб, які страждають на психічні розлади;вирішення в установленому законом порядку питань опіки та піклування щодо осіб, які страждають на психічні розлади;  соціально-побутове влаштування інвалідів та осіб похилого віку, які страждають на психічні розлади, а також догляд за ними;  здобуття безоплатно відповідної освіти особами, які страждають на психічні розлади, у державних та комунальних навчальних закладах; встановлення обов’язкових квот робочих місць на підприємствах, в установах та організаціях для працевлаштування інвалідів внаслідок психічного розладу в установленому законом порядку. здійснення всіх видів експертизи психічного стану особи;захист прав, свобод і законних інтересів осіб, які страждають на психічні розлади;вирішення в установленому законом порядку питань опіки та піклування щодо осіб, які страждають на психічні розлади;  соціально-побутове влаштування інвалідів та осіб похилого віку, які страждають на психічні розлади, а також догляд за ними;  здобуття безоплатно відповідної освіти особами, які страждають на психічні розлади, у державних та комунальних навчальних закладах; встановлення обов’язкових квот робочих місць на підприємствах, в установах та організаціях для працевлаштування інвалідів внаслідок психічного розладу в установленому законом порядку.
Закон України «Про охорону дитинства»

(Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142; 2009 р., № 39, ст. 550)

Розділ II

ПРАВА ТА СВОБОДИ ДИТИНИ

Розділ II

ПРАВА ТА СВОБОДИ ДИТИНИ

Стаття 6. Право на життя та охорону здоров’я

Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Держава гарантує дитині право на охорону здоров’я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

З цією метою держава вживає заходів щодо:

зниження рівня смертності немовлят і дитячої смертності;

забезпечення надання необхідної медичної допомоги всім дітям;

Стаття 6. Право на життя та охорону здоров’я

Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Держава гарантує дитині право на охорону здоров’я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

З цією метою держава вживає заходів щодо:

зниження рівня смертності немовлят і дитячої смертності;

забезпечення надання необхідної медичної допомоги всім дітям;

Відсутнє проведення обов’язкових періодичних профілактичних медичних оглядів всім дітям;

забезпечення дітям рівних можливостей незалежно від місця їх проживання, щодо проходження обов’язкових профілактичних медичних оглядів;

безоплатного проведення дітям обов’язкових профілактичних щеплень за віком, профілактичних щеплень за станом здоров’я, за епідемічними показаннями в закладах охорони здоров’я державної і комунальної форм власності;

здійснення спеціальних заходів профілактики та лікування соціально небезпечних захворювань (туберкульоз, психічні, венеричні захворювання, СНІД, лепра, хронічний алкоголізм, наркоманія), а також карантинних захворювань;

забезпечення диспансерного спостереження, планового лікування та реабілітації вихованців дошкільних навчальних закладів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів з захворюваннями;

боротьби з хворобами і недоїданням, у тому числі шляхом надання дітям доступу до достатньої кількості якісних харчових продуктів та чистої питної води;

створення безпечних і здорових умов праці;

надання матерям належних послуг з охорони здоров’я у допологовий і післяпологовий періоди;

забезпечення всіх прошарків суспільства, зокрема батьків і дітей, інформацією щодо охорони здоров’я і здорового харчування дітей, переваг грудного вигодовування, гігієни, санітарних умов проживання дітей та запобігання нещасним випадкам;

розвитку просвітницької роботи, послуг у галузі планування сім’ї та охорони репродуктивного здоров’я;

пільгового забезпечення дітей ліками та харчуванням у порядку, встановленому законодавством.

боротьби з хворобами і недоїданням, у тому числі шляхом надання дітям доступу до достатньої кількості якісних харчових продуктів та чистої питної води;

створення безпечних і здорових умов праці;

надання матерям належних послуг з охорони здоров’я у допологовий і післяпологовий періоди;

забезпечення всіх прошарків суспільства, зокрема батьків і дітей, інформацією щодо охорони здоров’я і здорового харчування дітей, переваг грудного вигодовування, гігієни, санітарних умов проживання дітей та запобігання нещасним випадкам;

розвитку просвітницької роботи, послуг у галузі планування сім’ї та охорони репродуктивного здоров’я;

пільгового забезпечення дітей ліками та харчуванням у порядку, встановленому законодавством.

 

Народні депутати України: Т. Д. Бахтеєва
В. В. Карпунцов
Я. Я. Безбах
М. Й. Головко
А. Б. Дирів
В. О. Дубіль
О. М. Кириченко
О. І. Кулініч
С. П. Мельничук
О. С. Мусій
А. В. Помазанов
А. О. Река
А. Ф. Шипко
В. В. Шкварилюк
І. М. Шурма
А. В. Яценко

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті