Профільний парламентський комітет звернеться до Уряду щодо застосування вакцин АКДП

На початку засідання члени Комітету розглянули законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права лікаря на відмову від аборту через міркування совісті (реєстраційний № 6747) на предмет включення його до порядку денного та прийняття в першому читанні.

Представляючи даний проект документа, Павло Унгурян, член депутатської фракції Політичної партії «Народний фронт» та один з авторів цього законопроекту, зазначив, що на сьогодні медичні працівники змушені робити оперативні втручання зі штучного переривання вагітності всупереч своїм світоглядним, релігійним переконанням та своїй совісті. Тому даним законопроектом передбачається доповнити Цивільний кодекс України та закон України «Основи законодавства про охорону здоров’я» новим положенням, яким медичному працівнику надається право відмовитися від призначення чи участі в проведенні аборту через світоглядні чи релігійні переконання.

При цьому він зазначив, що до даного законопроекту вже надано низку пропозицій, які варто врахувати, тому він попросив підтримати законопроект з метою прийняття його за основу в першому читанні, а при підготовці до другого читання врахувати всі надані зауваження.

Тетяна Донець виступила проти такої ініціативи, зазначивши, що держава та родина повин­ні працювати з жінкою та не допустити проведення аборту. Стосовно лікаря, спікер зауважила, що виходячи з тексту документа, йому надається право вибору, робити тій або іншій жінці аборт чи ні. На думку Т. Донець, у законопроекті має чітко зазначатися, що лікар через свої релігійні переконання взагалі нікому не робитиме аборт.

На цьому також наголосила Ольга Богомолець, яка підкреслила, що тим самим у проекті документа закладається корупційна складова.

На це П. Унгурян відповів, що ідея проекту документа полягає в тому, що лікар після того, як повідомив керівництву про відмову в проведенні абортів за релігійними переконаннями, у подальшому не призначатиметься на проведення таких медичних послуг. Однак він погодився, що текст проекту документа ще потребує доопрацювання, і запевнив, що до другого читання всі зауваження і пропозиції буде враховано й відоб­ражено в законопроекті.

Андрій Шипко підтримав прийняття цього законопроекту та звернув увагу на те, що наразі лікарі позбавлені права вибору, так як зробити аборт їх може зобов’язати головний лікар, не дивлячись на їх релігійні переконання. Хоча Декларацією щодо медичного аборту, прийнятою в 1970 р. 24-ю Всесвітньою медичною асамблеєю, лікарю дозволяється відмовитися від проведення аборту через свої релігійні переконання.

Ірина Сисоєнко підтримала законопроект, однак наголосила на необхідності його доопрацювання в частині термінів, строків, форми, повідомлень про відмову. Також, як зазначила доповідач, законопроектом передбачається, що право лікаря на відмову від проведення аборту не стосуватиметься випадків невідкладних станів, коли лікар зобов’язаний буде його провести.

На це О. Богомолець зауважила, що якщо лікар відмовився від проведення абортів, але все одно зобов’язаний їх робити у випадках невідкладних станів, то виникає питання, як він зможе здійснити таке втручання, коли в нього відсутній необхідній досвід, адже це може призвести до нанесення шкоди здоров’ю та життю пацієнтки.

Роман Ілик зауважив, що МОЗ України готове підтримати цей законопроект, враховуючи такі зауваження:

• жодним чином не повинні виникнути обмеження в доступі до медичної послуги;
• унеможливлення зловживання медичним працівником своїм правом;
• унеможливлення зростання кількості проведених підпільних абортів.

Після завершення обговорення законопроект не набрав необхідної кількості голосів, щоб рекомендувати Верховній Раді прийняти його в першому читанні, тому парламентарі направили проект документа на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи.

Також під час засідання члени Комітету за пропозицією Олега Мусія заслухали інформацію про конфлікт­ну ситуацію, що склалася в колективі центральної районної лікарні Києво-Святошинського району. О. Мусій повідомив, що до нього звернувся головний лікар вказаної лікарні та повідомив, що під час реорганізації відділень виникла конфліктна ситуація стосовно кадрових призначень, яка мала наслідком втручання політичних сил, у тому числі народного депутата І. Сисоєнко.

На це І. Сисоєнко відповіла, що 2 квітня до неї звернулися представники громади в підтримку завідувача відділення, якого звільнив головний лікар з метою призначення на цю посаду своєї дружини. У зв’язку із цим І. Сисоєнко надіслала ряд запитів у правоохоронні органи, Антикорупційне бюро України і наразі разом з прокуратурою ведеться розслідування. Окрім цього, обласною радою та обласним управлінням охорони здоров’я створено спеціальну комісію з перевірки діяльності головного лікаря. Таким чином, ведеться робота відповідними посадовими особами в рамках їх пов­новажень та чинного законодавства.

Дане питання викликало жваву дискусію і члени Комітету дійшли висновку, що вирішення цієї ситуації не входить в площину повноважень Комітету.

Крім того, члени Комітету заслухали інформацію МОЗ щодо:

• випадку смерті дитини в Тернопільській обл., що збігся в часі з проведенням імунізації, та заходів, які вживає МОЗ України з метою розслідування причин смерті дитини;
• випадків масових отруєнь серед учнів та працівників Черкаської загальноосвітньої школи № 8 та загальноосвітньої школи № 6 м. Новомосковськ Дніпропетровської обл., що трапилися 8 травня 2018 р.

Стосовно випадку смерті дитини Володимир Курпіта повідомив, що 24 квітня 2018 р. МОЗ отримано інформацію щодо смерті дитини, яка була щеплена в один день вакциною АКДП індійського виробництва та вакциною ІПВ французького виробництва. 7 травня регіональна група оперативного реагування склала первинний протокол обстеження, відповідно до якого встановлено, що смерть дитини виникла внаслідок респіраторного стану, спричиненого зовнішнім агентом, що вплинув на дихальні шляхи дитини. За інформацію регіональної групи, тією ж самою серією вакцини АКДП в області було щеплено 19 250 дітей і вакциною ІПВ — 891 дитину.

О. Мусій поставив запитання, чи було за весь час використання вакцини АКДП зафіксовано якісь ускладнення. На це В. Курпіта відповів, що з 2014 р. смертей від застосовування вакцини не зафіксовано, однак періодично виникають побічні реакції після імунізації (близько 4,5% від загальної кількості застосування), які наразі вивчаються профільним міністерством.

У зв’язку із цим Олексій Кириченко нагадав, що Комітет уже приймав рішення, що використання саме цієї вакцини з цільноклітинним кашлюковим компонентом є помилковим. Бо ці препарати мають не менше 10% побічних реакцій, окрім цього, у них кашлюковий компонент міститься в дуже невеликій кількості й він не дозволяє створити імунітет у дитини. Комітет рекомендував МОЗ не закуповувати цю вакцину. У зв’язку із цим парламентарі прийняли рішення звернутися до Уряду та повідомити, що МОЗ знехтувало рекомендаціями Комітету, та попросити прийняти рішення відмовитися від подальшої закупівлі вказаної вакцини.

Стосовно випадків масових отруєнь В. Курпіта повідомив, що проведені аналізи ґрунту, повітря та води не виявили відхилень від гігієнічних нормативів. У зв’язку із цим прийнято рішення про проведення додаткових лабораторних аналізів.

Також під час засідання члени Комітету підтримали законопроект «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» щодо вдосконалення державного нагляду (контролю) (реєстраційний № 8156) щодо включення його до порядку денного сесії.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!