Як врегулювати діяльність операторів фармринку, аби забезпечити доступність ліків?

29 травня за ініціативою народного депутата Ірини Сисоєнко, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, відбувся круглий стіл на тему «Формування цін на лікарські засоби. Чому ліки продовжують дорожчати». У заході взяв участь Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я, та представники профільних асоціацій. Під час круглого столу обговорювалися чинники, які впливають на вартість лікарських засобів, у тому числі маркетинг в аптечних закладах, а також ініціатива МОЗ щодо обмеження рекламування лікарських засобів.

Ірина Сисоєнко зауважила, що економічна ситуація в Україні нестабільна, відзначається високий рівень інфляції, що суттєво впливає на вартість лікарських засобів. У той же час частина населення України з обмеженими фінансовими можливостями збільшується. У зв’язку із цим держава має втрутитися і вирішити проб­лему високої вартості препаратів.

Зі свого боку, Роман Ілик звернув увагу на проблеми, які, на думку керівництва профільного міністерства, існують у сфері реклами лікарських засобів.

За словами заступника міністра, на сьогодні реклама ліків, спрямована на медичних та фармацевтичних працівників і споживачів в Україні, відрізняється від найкращих європейських практик. На думку Р. Ілика, це пов’язано з відсутністю якісного контролю за її змістом.

Наразі у законодавстві передбачені чіткі обмеження щодо реклами рецептурних та безрецептурних препаратів, які заборонені до рекламування, і на перший погляд це питання врегульовано. Але Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі — Нацрада), допускаючи в ефір рекламу лікарських засобів, контро­лює лише порядок її розміщення. Однак Нацрада не має права відслідковувати зміст рекламних матеріалів і застосовувати санкції до телеканалів за порушення у сфері рекламування ліків.

Також, за словами посадовця, потребує вдосконалення процедура розгляду справ Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Наразі їх розгляд займає тривалий час — від 4 до 6 міс, після чого можуть застосовуватися незначні штрафні санкції. У результаті за допомогою телебачення споживач отримує масив агресивної реклами, що, на думку Р. Ілика, провокує самолікування.

Розробленим профільним міністерством законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення порядку реклами лікарських засобів)» пропонується імплементувати положення законодавства Європейського Союзу, насамперед, щодо відповідності реклами лікарських засобів інструкції для медичного застосування.

Проектом документа пропонується запровадити штрафні санкції за порушення у сфері рек­лами лікарських засобів. Контроль за якістю реклами ліків пропонується покласти на МОЗ України, яке надаватиме фахову оцінку рекламі та виявлятиме в ній порушення. Разом з тим Р. Ілик додав, що профільне міністерство проти того, щоб погодження змісту реклами виглядало як дозвільна процедура.

На думку МОЗ, відповідальність за порушення у сфері реклами лікарських засобів повинен нести як замовник реклами, так і її розповсюджувач.

Крім того, Р. Ілик повідомив, що порядок рек­ламування лікарських засобів через медичних представників буде затверджений на рівні постанови Уряду. Це дасть змогу в разі необхідності швидко вносити зміни до цього порядку порівняно з тим, скільки б тривала процедура, якби це питання врегульовувалося на рівні закону.

У цілому ідея МОЗ України полягає у наступному. Реклама лікарських засобів головним чином має спрямовуватися на спеціалістів охорони здоров’я. Доповідач зазначив, що учасники ринку, які дотримуються вимог щодо рекламування лікарських засобів, підтримують цю ініціативу. Тому заступник міністра висловив сподівання, що профільному міністерству вдасться переконати парламентарів, і вони визнають, що ця ініціатива необхідна та своєчасна.

І. Сисоєнко нагадала, що питання обмеження рекламування лікарських засобів на телебаченні згадується у Коаліційній угоді Парламенту VIII скликання та повідомила, що фракція «Об’єднання «Самопоміч» підтримуватиме ініціативу МОЗ України.

Повертаючись до питань ціноутворення на лікарські засоби, Валерій Печаєв, президент Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (ООРММПУ), звернув увагу, що зростання цін на лікарські засоби має об’єктивні причини, й головна, на його думку, — це нав’язування торгових марок споживачам. Вирішити цю проб­лему можна через запровадження ефективного контролю за відпуском рецептурних препаратів виключно за рецептом лікаря. Для реалізації цієї ідеї потрібна лише політична воля. Президент ООРММПУ висловив переконання, що запровадження ефективного контролю за відпуском рецептурних препаратів сприятиме зменшенню кількості випадків самолікування.

Крім того, серед причин здорожчання ліків доповідач згадав інфляцію та підвищення вартості субстанцій.

Р. Ілик повідомив, що профільне міністерство підтримує ініціативу щодо ефективного контролю за відпуском рецептурних препаратів, так само як і вимогу стосовно виписування рецептів за міжнародними непатентованими назвами. За його словами, відтепер МОЗ України активно працює над впровадженням електронного рецепта, електронної картки пацієнта, над створенням реєстру пацієнтів, тобто Міністерство рухається одночасно в кількох напрямках. Зокрема, наразі внесено зміни до наказу МОЗ від 19.07.2006 р. № 360 «Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків» з метою запровадження електронного документообігу, принаймні в рамках діючої реімбурсації. На думку Р. Ілика, коли всі механізми електронного документообігу запрацюють належним чином, то врегулюється й питання відпуску лікарських засобів за рецептами. Також МОЗ України займається питанням кодування та маркування ліків, які забезпечуватимуть контроль усього ланцюжка поставок.

Олег Клімов, голова правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (ГО «ВФП»), висловив думку, що з метою забезпечення прозорого формування цін на лікарські засоби потрібно орієнтуватися не на митну, а на задекларовану вартість. Завдяки цьому по всьому ланцюгу поставки препарата ціноутворення стане прозорим, й усі побачать, яку реальну націнку встановлює дистриб’ютор, а яку — аптека.

Також О. Клімов зауважив, що необхідно проаналізувати формування ціни на рівні дистриб’ютора. На думку голови правління ГО «ВФП», дистриб’ютори надають лише логістичні послуги, а відтак, необхідно розрахувати вартість такої послуги та застосовувати її замість оптової націнки.

Щодо аптек, то тут, за словами О. Клімова, ціна формується за рахунок націнки та маркетингових договорів. Разом з тим серед операторів роздрібного сегменту фармринку представлені як юридичні особи, так і фізичні особи — підприємці, які працюють за спрощеною системою оподаткування й подекуди без реєстраторів розрахункових операцій. Крім того, частина аптечних закладів беруть участь у соціальних програмах, а решта — ні. Тобто йдеться про те, що оператори ринку працюють у різних умовах. На думку О. Клімова, держава має створити єдині умови для провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Щодо заходів, які варто здійснити з метою зниження цін на ліки, зокрема виготовлені в умовах аптеки, доповідач згадав про необхідність зниження ставки податку на додану вартість (ПДВ) на такі препарати до 7%. На сьогодні вона становить 20%.

Закінчуючи виступ, громадський діяч зауважив, що необхідною є імплементація в українське законодавство європейських практик у сфері діяльності професійних громадських організацій. На це І. Сисоєнко повідомила, що наразі вже існує законодавча ініціатива щодо самоврядування у сфері охорони здоров’я.

Костянтин Косяченко, доктор фармацевтичних наук, професор кафедри організації і економіки фармації Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, зазначив, що питання ціноутворення на ліки пов’язане з іншими аспектами їх обігу. На думку науковця, на сьогодні для України важливе питання — доступність достовірної інформації щодо ефективності лікарських засобів. Й безумовно, має бути налагоджений ефективний контроль за відпуском лікарських засобів, зокрема рецептурних, в аптечних закладах. Якщо виконуватимуться ці умови, то держава відшкодовуватиме лише вартість генериків, щодо яких проводилися дослідження біоеквівалентності. Це сприя­тиме ефективному використанню бюджетних кош­тів. Власне тому в Україні повинна працювати система оцінки технологій охорони здоров’я, яка надасть відповідь стосовно справедливої вартості лікарських засобів як для системи охорони здоров’я, так і для пацієнта. Тобто для того щоб побудувати будь-яку систему регулювання ціни, спочатку потрібно мати відповіді на питання: наскільки препарат корисний для системи охорони здоров’я та пацієнта та чи виправдовує ця користь вартість лікарського засобу.

У контексті ціноутворення на ліки в Украї­ні К. Косяченко звернув увагу на те, що наша краї­на є референтною для Російської Федерації. Відтак, вартість лікарського засобу у сусідній країні формується з урахуванням його вартості в Україні. Тому зниження ціни в Україні безпосередньо впливатиме на вартість препарату в Російській Федерації.

Стосовно ініціативи МОЗ щодо погодження тексту реклами з Міністерством, К. Косяченко зауважив, що раніше парламентарі вже обговорювали таке нововведення й висловлювали думку, що воно містить корупційні ризики. Тому, на думку науковця, ця ініціатива не буде підтримана Парламентом. Щодо регулювання реклами ліків загалом К. Косяченко висловив думку, що потрібно або заборонити її взагалі, або націлити виключно на медичних працівників.

Тетяна Котляр, голова правління Громадської спілки «Всеукраїнська фармацевтична спілка «ФАРМУКРАЇНА», підтримала К. Косяченка стосовно необхідності запровадження саме справедливої ціни на лікарські засоби. Від вартості препарату залежить не лише його якість, а й якість послуги, яку споживач отримує в аптеці.

Про європейську практику регулювання фармацевтичного ринку розповів Віталій Пашков, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри цивільного, господарського та екологічного права Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Науковець звернув увагу на цікавий факт — до 2008 р. у Польщі діяв принцип «1 фармацевт — 1 аптека». Після скасування цієї вимоги з 2008 р. до 2017 р. відбувається консолідація роздрібного сегменту — аптечні мережі зростають.

З 2013 р. у Польщі повноцінно запрацювала реімбурсація й на сьогодні у цій країні на порядку денному стоїть питання щодо повної заборони реклами лікарських засобів. А маркетингові договори зникли як явище на польському фармринку одразу після запровадження реімбурсації.

У 2017 р. Польща прийняла зміни до закону «Про фармацевтичне право», відповідно до яких аптека має обслуговувати не менше 3 тис. населення, при цьому має забезпечуватися пішохідна доступність між аптеками — 500 м. Також у цій країні встановлене обмеження стосовно кількості аптек на 1 особу — 1 особа має право відкрити не більше 4 аптек. Займатися аптечною діяльністю можуть виключно магістри фармації. Подібні норми діють і в інших країнах ЄС, але Польща фактично запровадила досвід Угорщини у сфері регулювання діяльності аптечних закладів.

До 2007 р. в Угорщині також діяв принцип «1 фармацевт — 1 аптека». Наразі у цій країні пішохідна доступність між аптеками становить 300 м, але одна аптека повинна обслуговувати не менше 4500 жителів. При цьому забороняється в аптеках проводити акції, вручати призи, подарунки, робити знижки для клієнтів і т.д.

В. Пашков зауважив, що контроль за цінами в цих державах здійснюється на всьому ланцюгу поставок, а підстави для існування маркетингових договорів зникли.

На думку науковця, аптечна діяльність в Україні повинна стати професійною — керувати аптекою та надавати фармацевтичні послуги мають виключно магістри фармації.

Олександр Чумак, представник Асоціації «Виробники ліків України», повідомив, що на сьогодні для того, щоб препарат виробника потрапив в аптечну мережу, потрібно сплатити до 40% його вартості за розміщення на аптечній полиці.

У свою чергу, Володимир Руденко, директор ГС «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)», звернув увагу, що в кожній країні є національні особливості формування ціни на лікарські засоби й кінцева вартість ніколи не формується в аптеці. Аптечні заклади та дистриб’ютори опосередковано впливають на формування кінцевої ціни лікарських засобів. А найбільше на формування їх вартості впливає виробник.

За словами доповідача, аптечна діяльність в Україні на сьогодні надзвичайно зарегульована, певною мірою регулюється й діяльність дистриб’юторів, однак на ціноутворення на рівні виробників держава не впливає.

В. Руденко зауважив, що аптечний заклад має забезпечувати своєчасну виплату заробітної плати та податків з неї, оплачувати оренду приміщення, яка за останній рік суттєво зросла, покривати витрати на енергоносії. При цьому на сьогодні середня аптечна націнка становить 19%.

Щодо маркетингових договорів, директор АПАУ зазначив, що вони не заборонені законом. А економічну доступність лікарських засобів можна забезпечити через запровадження медичного страхування та розширення програми реімбурсації.

Ольга Лемець, директор київської філії ТОВ «БаДМ», зауважила, що на сьогодні крім ціноутворення, існує ціла низка проблем, зокрема з року в рік погіршується ситуація з кадрами. Якщо в розвинених країнах було складно нострифікувати український диплом, то останнім часом ситуація змінилася й українські спеціалісти почали виїжджати за кордон. Проблеми потрібно вирішувати комплексно.

На завершення заходу І. Сисоєнко зауважила, що розробка законопроекту, спрямованого на впорядкування діяльності аптечної мережі, — це актуальне питання, яке обговорюватиметься на рівні на рівні підкомітету з питань законодавчого забезпечення розвитку фармації, здійснення фармацевтичної діяльності, доступності ліків, виробництва та обігу виробів медичного призначення, розвитку сучасних медичних технологій, та закликала присутніх до співпраці: «Ми готові вислухати всі пропозиції та точки зору. Давайте разом робити справу, яка допоможе досягнути кінцевої мети — знизити вартість і забезпечити доступність ліків для українців». А наше видання й надалі слідкуватиме за законодавчими ініціативами, що стосуються діяльності суб’єктів фармацевтичного ринку.

Євген Прохоренко,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті