Парламентський Комітет з питань науки і освіти підтримав законопроект щодо вдосконалення правової охорони винаходів та корисних моделей

«Якщо ми зараз знайдемо консенсус, у Комітеті проголосуємо, і розуміючи, що там є дуже велика кількість зауважень, зможемо створити відповідну робочу групу і між першим та другим читанням доопрацювати суттєво для того, щоб у вересні виходити й голосувати», — зазначив перший заступник голови Комітету Олександр Співаковський, перейшовши до розгляду цього питання.

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Михайло Тітарчук повідомив, що законопроект № 7538 розроблено з метою узгодження вимог чинного законодавства України щодо охорони прав на винаходи та корисні моделі з правилами Європейського Союзу.

Законопроектом передбачено:

• можливість подання заяв на реєстрацію промислових зразків та торговельних марок в електронній формі;
• право будь-якій особі подавати заперечення проти заявки протягом 6 міс з дати публікації відомостей про заявку на винахід;
• уточнено порядок видачі сертифіката додаткової охорони прав на винаходи;
• дієві інструменти, що унеможливлять видачу так званих «вічнозелених» патентів. «Це коли штучно подовжується монополія на патенти у фармацевтичній сфері та, як наслідок, необґрунтовано висока ціна для лікарських засобів», — уточнив заступник міністра;
• можливість визнання прав на винахід і корисну модель недійсними не тільки в судовому порядку, а й в Апеляційній палаті Міністерства економічного розвитку і торгівлі Украї­ни (англійською — «post-grant opposition»).

«Я хотів би також додати, що даний законопроект, по-перше, спрямований на активізацію винахідницької діяльності в Україні», — зауважив М. Тітарчук, навівши деякі статистичні дані. Так, за останній рік в Україні подано 8,5 тис. заявок на корисні моделі та 4,5 тис. заявок — на винаходи. У той же час у таких розвинених країнах, як Японія, за аналогічний період подано більше 350 заявок на винаходи і 6,5 тис. заявок — на корисні моделі, у Польщі — 7 тис. заявок на винаходи й 1 тис. — на корисні моделі, у США взагалі відсутні такі об’єкти, як корисна модель. «По-перше, це зумовлено тим, що інноваційні компанії добре розуміють, що отримати додану вартість можна лише за рахунок впровад­ження винаходів, а не корисних моделей. Адже щоб отримати патент на винахід, потрібно пройти повноцінну експертизу винаходу в патентних відомствах. Патенти на корисні моделі видаються без експертизи по суті протягом 6 міс», — зазначив доповідач.

Наостанок М. Тітарчук додав, що прийняття даного законопроекту сприятиме стимулюванню винахідницької діяльності, досягненню балансу інтересів між патентною монополією та правом українців на доступність лікарських засобів та удосконаленню правової охорони винаходів та корисних моделей відповідно до світових стандартів. Тому заступник міністра звернувся з проханням до членів Комітету підтримати законопроект № 7538.

В МОЗ України вважають законопроект невідкладним і важливим з точки зору надання можливості профільному міністерству забезпечити якомога більше українських пацієнтів життєво необхідними ліками. Про це повідомила заступник міністра охорони здоров’я Ольга Стефанишина. «Ми також згодні з тим, що право на винаходи й патентування препаратів — це важливий елемент мотивації бізнесу і виробників для подальшої роботи. Але також вважаємо, що між цим правом і правом пацієнтів на життєво необхідні ліки повинен бути баланс. Саме таким балансом є даний законопроект», — зазначила заступник міністра, підтримавши від імені МОЗ України необхідність його прийняття.

З огляду на це профільне міністерство просить невідкладно винести проект закону на розгляд у сесійну залу Парламенту.

Національна академія наук (НАН) Украї­ни також підтримує проект закону № 7538. Про це повідомив директор Центру інтелектуальної власності та передачі технологій НАН України Юрій Капіца. За його словами, проблема, яка існує у сфері набуття права інтелектуальної власності на корисну модель, не вирішувалася протягом останніх 10 років. «Проте для негайного припинення зловживань, пов’язаних з корисними моделями, нами пропонується, щоб цивільний, адміністративний та інші види захисту відбувалися лише за наявності висновку про проведення кваліфікаційної експертизи на корисну модель. Друга позиція: у проекті закону приділяється увага так званому сертифікату додаткової охорони. Раніше винаходи подовжували право на своє існування шляхом проведення певної процедури. Проте внаслідок певних паралелей з Європейським Союзом вводиться це поняття (прим. ред.: сертифікат додаткової охорони)», — зауважив Ю. Капіца.

За його словами, у проекті закону не повністю імплементовані положення відповідного Регламенту ЄС щодо сертифіката додаткової охорони, що може викликати складнощі із застосуванням відповідних норм. Тому Центр інтелектуальної власності та передачі технологій НАН України, підтримуючи в цілому необхідність прийняття законопроекту, виступає з пропозицією доопрацювати його окремі положення між першим та другим читаннями.

Від імені Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України його директор Олена Орлюк також висловила підтримку законопроекту. «Ми вважаємо, що його невідкладне прийняття сприятиме підвищенню рівня патентування і взагалі інноваційного розвитку України, припинить той ганебний досвід, який на сьогодні є з приводу патентного тролінгу… Введення «post-grant opposition» дозволить розвантажити судову систему і сприятиме ефективності отримання правової охорони. У цьому законопроекті відображено основні положення європейського законодавства, міжнародні підходи… Також це відповідає Угоді про асоціацію, у якій ст. 219 дає право надавати перевагу саме праву людини на охорону здоров’я порівняно з патентною охороною», — наголосила вона.

Співголова Комітету з питань охорони здоров’я Американської торговельної палати в Україні Борис Даневич, представляючи позицію міжнародної фармацевтичної індустрії, зазначив, що поряд з конструктивними й корисними положеннями законопроекту, є й такі, що стосуються зниження рівня захисту прав інтелектуальної власності на лікарські засоби.

«Ми повністю підтримуємо позицію наших партнерів як з Міністерства охорони здоров’я, так і з пацієнтських організацій щодо того, що доступність лікарських засобів для українських пацієнтів є критично важливою. Ми також з ними згодні в тому, що доступність має досягатися підвищенням прозорості, у тому числі і в процедурах закупівель, впровадженням прямих договірних відносин з фармацевтичними компаніями без посередників», — зазначив Б. Даневич, закликаючи саме в такий спосіб підвищувати доступність препаратів, а не шляхом винесення України за рамки європейського рівня захисту прав на винаходи в частині фармацевтичної продукції.

Американська торговельна палата України також не підтримує ідею «вічнозелених» патентів. «Я дозволю собі сказати, що термін «віч­нозелений патент» є, на жаль, маніпулятивним. Ми сприймаємо такий патент як такий, що постійно можна продовжувати й продовжувати. У дійсності мається на увазі, що компанії, які розробили, впровадили нові показання і способи застосування лікарських засобів, які раніше не були відомі та потребували значних інвестицій, в європейських та інших країнах мають право захищати такі додаткові показання і способи застосування препаратів», — зауважив спікер, звернувши увагу присутніх на окремі положення, які містяться в ст.ст. 6 і 31 законопроекту, і закликаючи до того, щоб вони були приведені до того рівня захисту прав інтелектуальної власності, який наявний у європейських країнах.

Дмитро Лур’є, юрисконсульт Асоціації представників міжнародних фармацевтичних виробників АІРМ Ukraine, приєднався до озвученої Б. Даневичем позиції. «Ми не є категоричними противниками даного законопроекту. У ньому дійсно є дуже важливі питання», — зазначив він.

У той же час, за словами Д. Лур’є, є цілий ряд позицій, які ставлять під загрозу не тільки позицію України в рамках міжнародних зобов’язань в межах Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (TRIPS) або Угоди про асоціацію, але й майбутні інвестиції в галузі інновацій у державі. «Тому ми просимо врахувати ті пропозиції, які викладені в наших листах щодо виключень з патентоспроможності та іншого», — звернувся юрист до членів Комітету.

Враховуючи те, що велика група людей опрацювала положення законопроекту № 7538, благодійний фонд «Пацієнти України» також підтримує його і вважає, що прийняття документа посилить можливість держави забезпечити українських пацієнтів необхідними ліками. Про це заявила юрисконсульт благодійного фонду «Пацієнти України» Євгенія Фердман.

Юрист компанії «Байєр» Олександр Козирєв погодився з позицією, висловленою Б. Даневичем. «Американська торговельна палата в України в цілому підтримує законопроект. Проте є деякі пропозиції, які палата направила в Міністерство економічного розвитку і торгівлі України з приводу п. 3 ст. 6 та п. 5 ст. 31 законопроекту щодо можливості реєстрації генеричних лікарських засобів у період дії патентного захисту», — зазначив він, додавши, що надані пропозиції є компромісними та передбачають можливість зареєструвати генеричні лікарські засоби за 1 рік до закінчення строку дії патенту.

У телефонному режимі до дискусії долучився народний депутат України, заступник голови Комітету Олексій Скрипник, за словами якого, обговорюваний законопроект безпосередньо впливає на розвиток економіки України, оскільки дуже ґрунтовно реформує сферу правового захисту об’єктів інтелектуальної власності. «На цей проект надійшли позитивні відгуки від МОЗ, ПРООН, громадських та благодійних організацій, на діяльність яких вплине прийняття проекту. Було також висловлено низку слушних зауважень, які можна врахувати при підготовці проекту до другого читання», — наголосив парламентар.

За словами О. Скрипника, законопроект у будь-якому випадку потрібно приймати за основу і доопрацьовувати до другого читання.

Член Комітету, голова підкомітету з питань освіти Тарас Кремінь зазначив, що законопроект також вплине і на цінову політику щодо лікарських засобів. «Дуже важливо, щоб лікарські засоби були доступні для всіх категорій громадян України», — наголосив він.

«Я в цьому питанні абсолютно довіряю фахівцям. Я уважно слухав виступи, аргументації… Я пропоную прийняти проект рішення, підготовлений Комітетом», — додав член Комітету Володимир Литвин.

Член Комітету Ірина Констанкевич мала розмову з представниками благодійних організацій, які брали участь у розробці даного проекту закону й які доповіли про реальні ціни на препарати для лікування онкохворих. «Якщо ми хоч на трохи покращимо ситуацію для онкохворих цим законопроектом, я буду голосувати й переконувати в цьому моїх колег. Тому що це непідйомні ціни, це — відчай, безпорадність і безперспективність. Тому змінювати ситуацію потрібно», — наголосила вона.

За результатом обговорення члени Комітету одноголосно прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу проект закону України № 7538, поданий Урядом.

О. Співаковський додатково поінформував про те, що для доопрацювання законопроекту до другого читання на базі Комітету буде утворено експертну робочу групу за участю народних депутатів, представників Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, МОЗ України, пацієнтських і громадських організацій, бізнес-асоціацій, наукових установ, міжнародних та українських експертів з інтелектуальної власності.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!