Всеукраїнська фармацевтична палата підтримує законопроект щодо забезпечення економічної конкуренції на аптечному ринку

Сьогодні оператори фармацевтичного ринку активно обговорюють нову законодавчу ініціативу, яка передбачає кардинально нові вимоги до провадження господарської діяльності з роздрібної реалізації лікарських засобів. Йдеться про законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами», зареєстрований у Парламенті 12 липня 2018 р. (реєстр. № 8591). Наше видання звернулося до Олега Клімова, голови правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» — єдиної самоврядної організації фармацевтичних працівників України, члена Ради Міжнародної федерації фармацевтів (FIP) з проханням прокоментувати цей законопроект.

— Олегу Івановичу, скажіть, будь ласка, чи підтримує Всеукраїнська фармацевтична палата законопроект № 8591?

— На думку членів Всеукраїнської фармацевтичної палати, законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами» є інноваційним та має європейське спрямування.

Головне, що цей проект передбачає створення таких умов на фармацевтичному ринку, за яких буде забезпечено дотримання права споживачів на якісну фармацевтичну послугу, яке, до речі, гарантоване Конституцією України. З ухваленням цього документа аптечні заклади повернуться до важливої місії — замість того, щоб бути звичайним магазином з продажу ліків, як це відбувається зараз, аптеки стануть закладами охорони здоров’я, як у цивілізованих країнах.

Безумовно, частина торгових точок, зокрема тих, що працюють виключно з метою отримання прибутків, закриються. Разом з тим негативні явища, такі як маркетингові угоди, зникнуть.

— Чому Ви вважаєте, що маркетингові угоди шкідливі для фармацевтичного ринку?

— По-перше, маркетингові угоди призводять до завищення цін на лікарські засоби, про це неодноразово йшлося під час нарад з представниками різних гілок влади.

По-друге, маркетингові угоди дозволяють мегамережам демпінгувати та поглинати невеликі аптечні підприємства, у тому числі й ті, які виконують соціальні функції, працюють у сільській місцевості.

Не секрет, що мегамережі часто відмовляються від участі в соціальних проектах, адже це невигідно. Їх діяльність спрямована виключно на отримання прибутків та досягнення монопольного становища, щоб диктувати іншим гравцям ринку, зокрема виробникам, свої умови.

Дотепер для усунення недобросовісної конкуренції, яка спричинена маркетинговими угодами, влада нічого не робила. Законопроект — це фактично перша спроба створити умови для розвитку здорової конкуренції в аптечному сегменті.

— Скажіть, будь ласка, чи є у Всеукраїнської фармацевтичної палати пропозиції до законопроекту № 8591?

— По-перше, на нашу думку, до законопроекту потрібно додати положення, яке передбачатиме отримання ліцензії на кожний аптечний заклад, тобто йдеться про втілення європейського принципу «одна аптека — одна ліцензія» незалежно від форми власності.

На сьогодні в Україні ситуація виглядає наступним чином. Аптечне підприємство отримує одну ліцензію й при відкритті нових торгових точок вносить до неї відповідні зміни. Ми вважаємо, що так не повинно бути, тому що надання фармацевтичної послуги відбувається не в офісі аптечного підприємства, а в аптечному закладі. Тому ліцензія має видаватися на кожне місце провадження діяльності з роздрібної реалізації лікарських засобів.

По-друге, на наше переконання, у законопроекті слід передбачити положення, яким визначатимуться критерії для аптечних закладів, що мають право відкриватися в лікувально-профілактичних закладах. Вважаємо, що таке право необхідно надавати аптечним закладам, які мають ліцензії на аптечне виготовлення та реалізацію підконтрольних лікарських засобів.

Логіка цієї пропозиції наступна. На сьогодні ми маємо сумну статистику стосовно кількості аптечних закладів з виготовленням та ліцензією на реалізацію підконтрольних препаратів. Справи настільки кепські, що в деяких населених пунктах взагалі немає таких аптек. Тобто громадяни нашої країни з онкологічними захворюваннями приречені на нелюдські страждання. Тому Всеукраїнська фармацевтична палата наполягатиме на вирішенні даної проблеми через законопроект № 8591, адже іншого шляху виправити ситуацію нині немає.

Що стосується аптечного виготовлення. На сьогодні лікувально-профілактичні заклади замовляють медикаменти та іншу фармацевтичну продукцію через постачальників. При цьому закупівля відбувається у звичайних споживчих упаковках, а не госпітальних. Між тим продукція в госпітальних упаковках коштує дешевше, ніж у звичайній споживчій упаковці. Саме тому в цивілізованих країнах у лікувально-профілактичних закладах працюють лікарняні аптеки. Йдеться не про звичайну торгову точку, а про справжній аптечний заклад, у якому здійснюється індивідуальне фасування препаратів із госпітальних упаковок.

За даними польських колег, завдяки роботі лікарняних аптек вдалося досягти наступних результатів: знижено вартість фармакотерапії та, відповідно, витрат на лікування у стаціонарі; забезпечено контроль логістики, витрат на лікарські засоби та їх споживання у відділеннях, ефективне планування запасів. Провізори лікарняної аптеки здійснюють моніторинг запасів лікарських засобів відповідно до затвердженого переліку, своєчасне поповнення запасів, визначають обсяг та номенклатуру лікарських засобів на рік (окремо щодо оригінальних препаратів та генериків), підготовку рекомендацій щодо оновлення переліку лікарських засобів для лікарні. У Польщі завідувач лікарняної аптеки спільно з лікарями складають локальний формуляр або оновлюють його відповідно до затверджених вимог.

Звичайно, нині для України це виглядає як фантастика, але якщо створити відповідні умови, то аптеки, розташовані в лікарнях, перетворяться на справжні європейські лікарняні аптеки.

По-третє, ми вважаємо, що дуже важливо передбачити достатні перехідні періоди для деяких новел. Зокрема, це стосується вимоги щодо наявності фармацевтичної освіти у власника аптечного підприємства. Перехідний період для набрання чинності цією вимогою має становити 5–6 років. Тобто стільки, скільки потрібно часу для отримання фаху магістра фармації. Ми повинні пам’ятати про те, що власник аптечного підприємства інвестував у його розвиток й просто викидати його з ринку не можна. Тому слід надати йому можливість отримати фах, щоб він відповідав кваліфікаційним вимогам. Іншими словами, ми маємо втілювати зміни в цивілізований спосіб.

Візьмемо, наприклад, досвід Франції. Якщо власник аптеки помирає, то його родині надається достатній час для того, щоб родич померлого отримав відповідну освіту та успадкував ліцензію на аптечну діяльність. Протягом цього часу родина має право найняти на роботу керую­чого аптечним закладом з відповідним фахом.

Запровадження подібних вимог усуне напругу в суспільстві, пов’язану з ризиком закриття великої кількості торгових точок. Звичайно, необхідність укладання договорів з керуючими аптечних закладів на період отримання власником фаху потребуватиме дієвого контролю за такими угодами, адже важливо, щоб вони не носили фіктивного характеру.

Так само в перехідних положеннях слід передбачити достатній час на отримання ліцензії на кожний аптечний заклад, якщо ця наша пропозиція знайде підтримку в розробників. Тут необхідно порахувати, скільки часу займає отримання ліцензії, та визначити час відповідно до кількості торгових точок в Україні.

Достатній період потрібен і для створення лікарняних аптек, адже така аптека має відповідати вищезгаданим критеріям, а для цього необхідний час — слід організувати умови для виготовлення та забезпечити заклад фахівцями достатньої кваліфікації, укласти відповідну угоду із закладом охорони здоров’я тощо.

— Якщо Парламент ухвалить документ, то власники аптечних підприємств будуть вимушені пройти навчання з метою отримання фаху магістра фармації. На сьогодні є можливість отримати таку освіту заочно. На Вашу думку, чи не спричинить законодавча вимога щодо обов’язкової наявності вищої фармацевтичної освіти у власника аптечного підприємства ажіотаж навколо заочної форми освіти?

— На мою думку, заочна форма отримання вищої фармацевтичної освіти має зникнути як явище. У жодній європейській країні такої форми освіти, як заоч­на, не існує. Натомість активно розвивається дистанційна освіта, коли фахівець з вищою освітою дистанційно отримує знання з метою підвищення професійної кваліфікації.

Ні в кого не викликає сумнівів недоцільність заочної медичної освіти, усі згодні, що лікаря не можна навчити заочно. То чому ж в Україні дотепер отримати фах магістра фармації можна заоч­но? Питання, звичайно, риторичне. Але про це потрібно говорити — провізор, як і лікар, має навчатися на денному стаціонарі, після отримання вищої освіти він повинен постійно підвищувати кваліфікацію, аби відповідати зростаючим потребам системи охорони здоров’я та пацієнтів, він має володіти глибокими знаннями щодо застосування лікарських засобів, їх дії на органи та рецептори, взаємодії препаратів між собою та іншими хімічними речовинами тощо.

Крім того, на моє переконання, заочна форма отримання вищої фармацевтичної освіти не в останню чергу зумовила знецінення професії провізора. Власне тому на сьогодні за першим столом часто можна побачити особу, що не має вищої фармацевтичної освіти, у кращому випадку це фармацевт, фельдшер або медсестра, а буває й так, що лікарські засоби продає людина, яка взагалі не має фармацевтичної та навіть медичної освіти. Проте якби власником аптечного закладу був магістр фармації, він би такого не допустив.

Тому важливо, щоб власники отримали якісну вищу фармацевтичну освіту. При заочній формі навчання досягти якості освіти неможливо, внаслідок існування такої освіти ми породжуємо напівфахівців, які хоча й мають диплом, але не мають глибоких знань, навичок та професійної інтуїції.

— Які ризики Ви вбачаєте у законопроекті № 8591?

— У законопроекті є низка положень, які викликають питання. Наприклад, у документі передбачено положення, відповідно до якого юридична особа має право здійснювати господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами не більше ніж через 4 аптеки включно з їх структурними підрозділами, що мають бути розташовані в межах лише однієї області України. Виникає питання, чому саме 4? Тобто потрібно визначати певні критерії для встановлення такого обмеження.

Також відповідно до законопроекту акціонерів, засновників юридичної особи має бути не менше 3. Знов таки, виникає питання, чому 3?

На мою думку, ці положення можуть викликати питання з боку фахівців, зокрема Головного науково-експертного управління Апарату Верхов­ної Ради України.

— На Вашу думку, які ще законодавчі акти потрібно ухвалити для цивілізованого розвитку фармацевтичного ринку?

— Я вважаю, що в разі ухвалення законопроекту № 8591 логічним подальшим кроком стане прийняття законів про фармацевтичну діяльність та фармацевтичне самоврядування.

Щодо проекту закону про фармацевтичну діяльність, то наразі наша організація активно працює над його розробкою.

Стосовно ж законопроекту «Про фармацевтичне самоврядування» нагадаю, що Всеукраїнська фармацевтична палата брала активну участь у його розробці. Головна законодавча новела, передбачена цим проектом, — це створення реєстру фармацевтичних працівників.

Не секрет, що в цивілізованих країнах без включення до такого реєстру фахівець не має права займатися фармацевтичною діяльністю. Разом з тим такий реєстр дозволяє керувати кадровим потенціалом галузі та контролювати аптечні підприємства на предмет відповідності співробітників кваліфікаційним вимогам.

В Україні на сьогодні такий реєстр існує завдяки зусиллям Всеукраїнської фармацевтичної палати та підтримці компанії «МОРІОН». Але включення до нього відбувається на добровільних засадах. Натомість я переконаний, що обов’язковість включення до цього реєстру потрібно передбачити на рівні закону, й отримувати допуск до професії магістр фармації має через включення до Єдиного реєстру фармацевтичних працівників, який стане реальним індикатором професії публічної довіри.

На завершення хочу подякувати Ірині Сисоєнко та інших розробників за законодавчу ініціативу, яка у разі підтримки Парламентом створить сприятливі умови для розвитку аптечного сегменту та фармацевтичного ринку в цілому.

Олена Приходько, фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті