Скільки грошей витратили українці у 2017 р. на ліки з недоведеною ефективністю?

26% грошей, витрачених українцями на ліки в минулому році, пішли на ліки з недоведеною ефективністю. Такі дані отримано за результатами дослідження ринку лікарських засобів з недоведеною ефективністю, проведеного за ініціативою ГО «Центр протидії корупції» та за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Результати дослідження представлено 28 серпня 2018 р. в Українському кризовому медіа-центрі.

«Для нас це дослідження — один з перших кроків до підвищення обізнаності пацієнтів, надання їм інструментів, інформації, щоб зрозуміти, що і пацієнт, і його родина — вони також відповідальні в певному сенсі за своє лікування», — зазначила Вікторія Тимошевська, директор Програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження».

За її словами, пацієнти не повинні боятися ставити питання лікарям щодо того, чому саме ті чи інші ліки їм були призначені, чим обґрунтована така рекомендація, на що лікар посилається у своїх рекомендаціях. І скоріше це не право пацієнта, а обов’язок по відношенню до свого здоров’я і гаманця. За даними дослідження, на сьогодні пацієнти витрачають у середньому 600–800 грн. на амбулаторному етапі лікування і 2,5 тис. грн. — у стаціонарі. Про значно більші цифри йдеться у випадках оперативного втручання.

В Україні майже відсутній контроль за дотриманням лікарями стандартів лікування та принципів доказової медицини.

«Серед топ-10 найпопулярніших у 2017 р. препаратів (за кількістю продажів) 4 не мають, на нашу думку, наукових обґрунтувань для клінічного застосування, які були б визнані у світі», — на цьому наголосив Євгеній Гончар, лікар, член Громадської Ради при Міністерстві охорони здоров’я України.

Він зауважив, що в минулому році українці витратили майже 53,6 млрд грн. на лікарські засоби. 4,3 млрд грн. витрачено державою на госпітальні закупки, 5,9 млрд грн. бюджетних коштів — на міжнародні закупівлі ліків.

Для того щоб відповісти на питання, чи має той чи інший лікарський засіб доведену ефективність, необхідно мати доступ до даних реєстраційного досьє. Згідно із Законом України «Про лікарські засоби» матеріали реєстраційних досьє підлягають державній охороні від розголошення та недобросовісного комерційного використання. Натомість у країнах ЄС та США громадськість має доступ до певної частини досьє, зокрема до інформації про клінічні дослідження.

В Україні зареєстровано більше 13 тис. лікарських засобів. Дослідники проаналізували більше 1500 діючих речовин та їх комбінацій без урахування дозування, форм випуску та показань до застосування, ґрунтуючись на інформації з відкритих джерел. «У рамках дослідження нами було проведено розподіл на наступні групи: гомеопатичні лікарські засоби; лікарські засоби рослинного походження; лікарські засоби, відсутні в сучасних стандартах надання медичної допомоги; ефективні лікарські засоби; лікарські засоби без доведеної ефективності», — зазначив Є. Гончар.

До ефективних лікарських засобів автори дослідження віднесли такі, діюча речовина яких зареєстрована у США або за централізованою процедурою в ЄС, або присутня в Орієнтовному переліку основних лікарських засобів ВООЗ. Також до цієї групи віднесено препарати, діюча речовина яких зареєстрована в інших високорозвинених країнах (Канада, Японія, Австралія) та включена до джерел клінічних протоколів The National Institute for Health and Care Excellence та/або National Guideline Clearinghouse. Остаточне рішення про віднесення до цієї групи ухвалювалося за сукупністю ознак.

Експерти порахували, що більше 1 млрд грн. українці витратили у 2017 р. на гомеопатичні препарати, 3,2 млрд грн. — на лікарські засоби рослинного походження, 9,5 млрд грн. — на лікарські засоби без доведеної ефективності, що в сумі становить приблизно 14 млрд грн. За словами лікаря, загалом на ці групи ліків за останні 5 років українці витратили 3,6 млрд дол. США.

Є. Гончар повідомив про те, що вже котрий рік найпопулярнішими за кількістю аптечних продажів ліками без доведеної ефективності є препарати, що містять депротеїнізований гемодериват з крові телят та адеметіонін (Adamethioninum).

Серед препаратів — лідерів аптечних продажів без доведеної ефективності найпопулярнішою є групи нейропротекторів та ноотропів, які відсутні в міжнародних стандартах надання медичної допомоги й не рекомендуються для лікування інсультів. У 2017 р. українці витратили на ці групи препаратів 2,6 млрд грн.

Серед препаратів з недоведеною ефективністю дослідники також виокремили групи гепатопротекторів, на які українці витратили в минулому році 1,1 млрд грн., кардіопротекторів (920 млн грн.), а також препаратів для лікування ГРВІ (720 млн грн.).

«В Україні всупереч загальним уявленням, які панують серед нашого населення, про те, що українці помирають від СНІДу, туберкульозу та інших захворювань, насправді українці найчастіше помирають від серцево-судинних, судинно-мозкових і онкологічних захворювань», — зауважив Дмитро Гуляєв, кандидат медичних наук, керівник дослідницьких проектів ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом».

У контексті медикаментозного лікування інсульту, за словами доповідача, існує лише один препарат, який обґрунтовано застосовується в лікуванні пацієнтів з гострим інсультом — це лікарський засіб, який застосовується для розчинення тромбів, які утворилися в судинах, що постачають кров у головний мозок.

«У найбільш розвинутих країнах з найкраще організованою допомогою при інсульті частота виконання втручання тромболізису (для розчинення тромбів) досягає 30%», — зазначив Д. Гуляєв. За його словами, в Україні одне застосування тромболізису коштує приблизно 1 тис. дол. Для проведення такої процедури 30% (100 тис.) українських пацієнтів знадобиться 2,6 млрд грн., що дорівнює сумі коштів, які українці витратили в минулому році на нейропротектори. Насправді, за оптимістичним сценарієм, за рік в Україні мало б проводитися 30 тис. тромболітичних втручань. Однак, за словами доповідача, щорічно кількість таких втручань у середньому становить 400.

Говорячи про нейропротектори, Д. Гуляєв зауважив, що в клінічних настановах цивілізованих країн є розділ про нейропротектори, який введений спеціально для того, щоб нагадати, що ней­ропротектори не мають підстав для використання в клінічній практиці надання допомоги при інсульті. «В українській настанові, яка власне є компіляцією з настанов інших цивілізованих країн, про це також йдеться. Але, на жаль, маємо те, що маємо», — зауважив доповідач.

Другий аспект надання допомоги при інсульті — це реабілітація. «На жаль, яким би ефективним не було лікування лікарськими засобами, у більшості пацієнтів залишаються після ефективного лікування якісь наслідки інсульту, які потребують втручань фізичних терапевтів, логопедів та інших фахівців реабілітаційної допомоги», — підкреслив Д. Гуляєв, додавши, що в Україні практично відсутня служба реабілітаційної допомоги в державних закладах. Однак тенденція до покращення цієї ситуації є.

У рамках дослідження також проаналізовано закупівлі препаратів з недоведеною ефективністю в госпітальному сегменті. Більш детально на цьому питанні зупинилася Олена Щербан, юрист, член правління ГО «Центр протидії корупції».

Так, з виділених у минулому році 4,3 млрд грн. на госпітальні закупівлі 183 млн витрачено на препарати з недоведеною ефективністю, 6 млн — на ліки рослинного походження. Загалом протягом 2013–2017 рр. на препарати з недоведеною ефективністю витрачено майже 37 млн дол. «Цю ситуацію має покращити Національний перелік основних лікарських засобів», — підкреслила юрист.

На думку експертів, зменшити частку препаратів з недоведеною ефективністю на ринку допоможуть такі кроки:

  • перегляд реєстраційних досьє препаратів, які не зареєстровані в розвинених країнах. Цей процес має відбутися за ініціативи Міністерства охорони здоров’я чи Уряду. Мета — припинення реєстрації лікарських засобів з недоведеною ефективністю. Питання необхідно починати вирішувати з препаратів, на які витрачається найбільше коштів;
  • контроль за дотриманням органами місцевої влади та керівниками лікарень Національного переліку основних лікарських засобів Украї­ни, що забезпечить зменшення витрат бюджетних коштів на препарати з недоведеною ефективністю;
  • створення єдиної бази протоколів лікування та стандартів надання медичної допомоги, у які будуть включені лікарські засоби з доведеною ефективністю;
  • запровадження електронних рецептів як для ліків, включених до програми реімбурсації, так і для препаратів, що закуповуються за кош­ти пацієнтів;
  • внесення законодавчих змін для розширення переліку публічно доступної інформації з реєстраційного досьє лікарських засобів.
Катерина Горбунова,
фото Сергія Бека

Комментарии

Баба Яга 03.09.2018 12:37
А навіщо переглядати досьє? В періодично оновлюваних звітах з безпеки повинен надаватись критичний аналіз співвідношення користь/ризик за кожним затвердженим показанням. Провести адекватну експертизу ПСУР та при недоведеній ефективності видалити показання? Навіщо винаходити колесо? Варто ефективно використовувати існуючі механізми.
Кащєй 03.09.2018 3:55
Бабі Язі: На підставі яких даних буде здійснюватись критичний аналіз, коли лікарі не зацікавлені надавати (точніше зацікавлені не надавати) повідомлення про відсутність ефективності, а чиновники та науковці, які реєстрували ці препарати повинні фактично переглянути свої власні рішення ))

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*


Последние новости и статьи